Запали свічку пам'яті: у Любліні делегація з Львівщини вшанувала пам’ять жертв Голодомору

15 квітня 2022

Сьогодні у сквері ''На Валах'' проведуть мистецьку акцію ''КОРИДОР життя''.  ''За 50 днів восьмирічної війни з рашистами словосполучення «зелений коридор» набув подвійного присмаку: життя і нещадної смерті. Бо, знаємо, як так звані, зелені коридори обіцяні окупантами в Іловайську, Краматорську, Маріуполі, Ізюмі, обернулися жахливими розстрілами і вбивствами сотень невинних українців. Через КОРИДОРи життя пройшли в безпечні зони мільйони українців з територій по той бік Дніпра і сьогодні тут, у тилу ми разом тримаємо кожен свій фронт. Концепція інсталяції апелює до шани пам’яті загиблих українських військових і цивільних'', - зазначила авторка проєкту Христина Береговська. На заході будуть присутні діти внутрішньо переміщених осіб, які долучаться до створення інсталяції. Запрошуємо усіх, хто бажає вшанувати пам'ять тих, хто пройшов по коридорах, долучитися до події. Акція розпочнеться сьогодні о 12:30 у сквері ''На Валах''.

23 грудня 2021

Сьогодні, 23 грудня, у Львові вшанували пам’ять членів Організації Українських Націоналістів Василя Біласа та Дмитра Данилишина. Близько 06:30 год представники департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА спільно з молодіжними громадськими організаціями спільним виконанням Гімну України та запаленням лампадок на місці страти членів УВО та ОУН (колишня тюрма «Бригідки», що на вул. Городоцька) вшанували їхню пам’ять. Опісля учасники переїхали на Янівське кладовище до могил Василя Біласа та Дмитра Данилишина на Меморіалі Українських Січових Стрільців. Також на полі №38 священнослужителі провели чин поминальної панахиди. Історична довідка: Дмитро Данилишин народився 2 квітня 1907 року в м. Трускавець. Закінчив три класи народної школи, та пішов працювати шевцем. Василю Біласу доводиться дядьком. Василь Білас народився 17 вересня 1911 року у Трускавці. Після закінчення семирічної школи працював продавцем. Обоє належали до пластового куреня ім. Івана Богуна у Дрогобичі.Кілька разів В. Біласа судили за участь у Пласті. У складі п’ятірки ОУН брали участь також у нападах на пошти в містах Трускавець і Борислав та вбивстві депутата польського сейму Тадеуша Голувка. 30 листопада 1932 року група ОУН здійснила напад на пошту в м. Городок (Львівська область) з метою експропріації коштів. Загальне керівництво операцією здійснювали Роман Шухевич і Микола Лебідь. Дмитро Данилишин і Василь Білас, були затримані, під час відступу з місця подій, згодом заарештували і Мар’яна Жураківського та Зенона Коссака. У ході судового процесу Данилишин та Білас були засудженні до смертної кари. Страчені 23 грудня 1932 року у м. Львів, на території в’язниці «Бригідки». Останніми словами Д. Данилишина були: «Мені тільки дуже жаль, що я не можу ще раз умерти за Україну». У момент страти в багатьох греко-католицьких церквах Галичини проводили поминальні служби, при цьому польська поліція, остерігаючись масових заворушень, не наважилась втрутитися. Польська влада відмовилася віддати тіла страчених для поховання.Проте пізніше їх таки поховали у м. Львові на Янівському кладовищі.

7 грудня 2021

Сьогодні, 7 грудня, виповнюється 129-та річниця від дня народження першої в світі жінки, яка була офіційно зарахована на військову службу в званні офіцера, четаря Української Галицької Армії, визначної громадської та військової діячки, українського історика та географа Олени Степанів. З цієї нагоди в області вшанували її пам'ять. Так, представники влади, духовенство та активна громадськість Львівщини поклали квіти та запалили лампадки до могили Олени Степанів, що знаходиться на Личаківському кладовищі. Опісля відбувся чин панахиди за Оленою Степанів.   Довідково На честь Олени Степанів названа Львівська українська гуманітарна гімназія з поглибленим вивченням українознавства та англійської мови, що розташована на однойменній вулиці. 1 листопада 2003 року на фасаді будинку колишньої гімназії Сестер Василіянок, нині відомої як Львівська лінгвістична гімназія, де у 1921—1935 рр. Олена Степанів-Дашкевич викладала історію та географію, урочисто відкрито меморіальну таблицю Олені Степанів авторства скульптора Ярослава Скакуна. 7 грудня 2012 року, в день 120-річчя від народження, жінки Прикарпаття ініціювали встановлення в Івано-Франківську пам'ятника першій жінці-офіцерові Українських Січових Стрільців Олені Степанів-Дашкевич. 20 грудня 2012 року в дворику географічного факультету ЛНУ ім. І.Франка у Львові урочисто відкрили та освятили меморіальну таблицю Олені Степанів. У містах Львові та Надвірній на її честь названі вулиці.

27 листопада 2021

Сьогодні, 27 листопада, Львівщина разом з усією Україною вшанувала пам’ять жертв Голодоморів. День вбитих мільйонів українців вшановують щороку, в четверту суботу листопада. Біля пам’ятника Тарасові Шевченку представники влади, громадськості та небайдужі львів'яни вшанували хвилиною мовчання пам'ять закатованих голодом мільйонів українців. До заходу долучився голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Мільйони невинних людей загинули від штучного голоду, який організувала радянська тоталітарна влада. Мільйони людей загинули за те, що були українцями. Були господарями на своїй землі, на багатих чорноземах у самому центрі Європи. За те, що вони не були рабами. Голодомор 1932-1933 назавжди змінив Україну. Жахлива голодна смерть забрала цілі родини та покоління, цілий пласт українських селян-господарів, покоління інтелігентів, митців, майбутніх науковців і винахідників… Уявімо собі, скільки всього вони могли зробити для України та світу, але померли, не маючи шматочка хліба! Ми сьогодні о 16 запалюємо свічки у їхню пам’ять. Ми молимося, пам’ятаючи не просто про кількість загиблих, а й про те, що вони могли, але не зробили. Пам’ятаючи, що роки минають, а обличчя звіра, котрий нищить нашу землю, те саме. Нехай наша пам’ять додасть нам сили до перемоги. Не забуваймо жодної зернини 33-го!», - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Опісля, духівництво відслужило екуменічну панахиду за жертвами голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років. О 16:30 присутні долучилися до Всеукраїнської акції «Запали свічку». На площі запалали тисячі лампадок в пам’ять про мільйони українців, вбитих під час геноциду українського народу. У 2010 році судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР, і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисячу осіб. Також за даними слідства визначили, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.

18 листопада 2021

З 4 листопада по 4 грудня у Львівському історичному музеї експонують виставку канадської художниці українського походження Лесі Марущак під назвою «Марія». Проєкт є мобільним меморіальним простором, що увічнює пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Проєкт «Марія» презентували у дев’яти країнах, а книга за його мотивами потрапила до короткого списку Книжкової премії впливового міжнародного фотофестивалю Rencontres d’Arles у Франції (2019) та отримала нагороду за найкращий дизайн на міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» у Києві (2019). Саме з виставки у Львові розпочинається всеукраїнський тур проєкту. У центрі виставки – образ дівчини Марії, яка всупереч сталінському рішенню про геноцид українців вижила, на відміну від мільйонів жертв. Проєкт натхненний реальною історією Марії Ф., яка пережила Голодомор та зараз живе із родиною в Канаді. Леся Марущак отримала дозвіл використовувати у проєкті фотографію із сімейного архіву, проте за погодженням з родичами героїня залишається анонімною. “Я хотіла уникнути монолітної мови та форми традиційних меморіалів, а натомість створити абстрактний простір, який би зіштовхував глядача із втратою. Для мене цей проєкт є також внеском у діалог про соціальну справедливість та права людини”, – розповідає авторка проєкту Леся Марущак. Дати проєкту «Марія» у Львові обрані не випадково – 27 листопада в Україні відзначатиметься щорічний День пам’яті жертв Голодомору. Виставку можна відвідати щодня, крім середи, з 10:00 до 17:00 год у «Кам’яниці Корнякта» Львівського історичного музею (Площа Ринок, 6) до 4 грудня. Вхід вільний лише за умови надання документів про вакцинацію, негативного тесту на ковід або довідки про одужання. Більше інформації про проєкт шукайте на фейсбук-сторінці.

13 жовтня 2021

20 листопада у  Львівській національній опері відбудеться благодійний мистецький вечір. Усі кошти передадуть для підтримки основної експозиції Музею Голодомору, що будується в Києві. Львівщина стала першою областю, яка підтримала ідею  Міжнародного благодійного фонду Музею Голодомору щодо проведення мистецьких вечорів, які об’єднають благодійників музейного комплексу. До ініціативної групи з підготовки мистецького вечора у Львові увійшли представники місцевої влади, підприємці Львова та Львівщини, відомі громадські та культурні діячі.  Сьогодні в межах засідання обговорили ключові організаційні моменти. “Починаючи з травня 2021 року, спільно з представниками львівської бізнес-еліти, митцями та лідерами громадської думки, ми розпочали роботу з підготовки благодійного мистецького вечора «Що загинуло – Воскресне» у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької. Ця подія має закласти фундамент постійної фінансової підтримки Музею Голодомору і продовжити традицію меценатства для знакових культурних проєктів України.  Це важливий проект для вшанування мільйонів невинних жертв Голодомору. Будівництво Музею Голодомору визнано одним із пріоритетних проєктів у гуманітарній політиці України. Переконаний, що всі ми докладемо максимум зусиль, аби створення експозиції Музею Голодомору стало насправді нашою спільною відповідальністю», - наголосив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Як зазначили представники ініціативної групи, з травня 2021 року підприємці Львова та Львівщини вже активно долучилися до фінансування проєкту творення основної експозиції Музею Голодомору. Зокрема, свої перші благодійні внески на загальну суму в 1 млн. 400 тисяч гривень зробили ТЗОВ «Винниківська тютюнова фабрика», ПРАТ «Львівський холодокомбінат» і деякі підприємці. Також у 2020-2021 роках вагомими внесками проєкт підтримали й міжнародні компанії – лідер українського IT-ринку компанія SoftServe та міжнародна поштово-логістична компанія Meest.    "З 2016 року, коли Україна повернулася до будівництва другої черги меморіального комплексу пам'яті жертв Голодомору – власне Музею Голодомору, цей статусний проєкт втілюється на засадах державно-приватного партнерства. Адже причетність до створення Музею Голодомору мають відчути мільйони українців у всьому світі. Ми можемо сміливо заявити, що державно-приватне партнерство відбулося: з 2017 року держава повністю виконує свої зобов’язання по будівництву приміщення Музею Голодомору. Хочу висловити особливі слова подяки львівській спільноті, яка першою підтримала ідею проведення мистецького вечора для благодійників і тим самим творить унікальний прецедент єдності й партнерства" ,- наголосив голова Наглядової ради Фонду Музею Голодомору Іван Васюник. Як повідомив генеральний директор-художній керівник Львівського національного академічного театру опери та балету Василь Вовкун, у програмі мистецького вечора лунатиме твір Густава Малера "Воскресіння".  "У цьому творі візьмуть участь більше 150 музикантів, більше ста хористів, солістами стануть Ольга Кульчинська та Тетяна Вахновська", - наголосив режисер.  За підсумками роботи ініціативної групи прийняли рішення про підготовку Відкритого звернення до підприємців, представників місцевого самоврядування, діячів культури, закладів освіти і громадськості Львова та Львівщини щодо підтримки проєкту створення основної експозиції Музею Голодомору.

8 вересня 2021

7 вересня у Національному музеї Голодомору-геноциду у Києві відкрили оновлену Залу Пам’яті. Тут, завдяки сучасним технологіям, кожен з відвідувачів зможе побачити та відчути історію геноциду українців. Працівникам Музею вдалося знайти нові експонати, які є доказом злочину радянської влади проти українського народу. Зокрема, вперше експонуватимуться листи іноземного інженера Джері Бермана, який став у 1932-1933 роках свідком винищення української нації на Донбасі. «Наша місія – передати ту естафетну паличку збереження пам’яті, яка надзвичайно важлива, щоб ми розуміли витоки своєї історії. Ті страждання, які пройшов український народ, щоб здобути цю Незалежність. Завершення будівництва Меморіалу дозволить розповісти всьому світу про злочин геноциду української нації, жорстокість тоталітарних режимів, порушення прав людини і громадянина», - підкреслив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Нагадаємо, попереду – фінальна стадія будівництва 2-го етапу – зведення будівлі нового музею із благоустроєм прилеглої паркової території, будівництво пішохідного мосту та відкритої автомобільної стоянки на Дніпровському узвозі. Наприкінці листопада 2021 року у межах програми Президента «Велике будівництво» буде презентовано концепцію експозиції 2-ї черги. Після цього розпочнуться роботи над інженерною частиною і введенням в експлуатацію. Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики

1 вересня 2021

Під час робочого візиту до США Президент Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська відвідали Меморіал жертвам Голодомору 1932-1933 років в Україні, відкритий у листопаді 2015 року в центрі Вашингтона. Голова Крайового комітету США з визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу Михайло Савків та автор проєкту Меморіалу архітектор Лариса Курилас ознайомили Володимира Зеленського з історією створення пам’ятника. Глава держави з дружиною поклали символічні сніпки пшениці до підніжжя Меморіалу. Після цього пам'ять жертв страшної трагедії українського народу вшанували члени офіційної делегації України. «Цей Меморіал є важливим символом солідарності американського народу з українцями та нагадуванням про одну з найстрашніших трагедій в історії нашого народу та всього людства», – наголосив Президент України.

23 Червня 2021

Цьогоріч виповнюється 80 років з часу масових розстрілів ув’язнених в тюрмах Західної України. Сьогодні, 23 червня, у Львові відбулась низка пам’ятних заходів із вшанування репресованих. Зокрема, о 12:00 год біля пам’ятника Жертвам комуністичних злочинів, що на вул. Степана Бандері, відбулась поминальна панахида та громадське віче. До підніжжя меморіалу поклали квіти та лампадки. До заходу долучився перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Андрій Годик. Продовжили захід покладанням квітів та лампадок до пам’ятника Жертвам розстрілів у тюрмі на Лонцького на Личаківському кладовищі.Також у цей день вшанують пам’ять невідомих жертв тюрми «Бригідки» на Янівському кладовищі, де запалюватимуть лампадки біля братської могили «Три хрести». Ввечері, о 19:30 год, відбудеться вечір пам’яті «Світло тихе», присвячений 80 роковинам масових розстрілів в тюрмах Західної України в червні 1941 року в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла УГКЦ. У заході візьмуть участь поетеса Юлія Курташ-Карп та оркестр «Віртуози Львова». Зазначимо, що у цей день у всіх районах Львівської області приспустили Державні прапори України та обмежили проведення розважальних заходів. Нагадаємо, що з 22 червня 1941 року у Львівській в’язниці №1 розстріляли 108 осіб, які були засуджені до вищої міри покарань. Опісля місцеві органи НКВС розпочали розстріли ув’язнених в усіх тюрмах Львова. Загалом у в’язницях Львівської області (Львів, Буськ, Городок, Комарно-Рудки, Щирець, Бібрка, Жовква, Кам’янка-Бузька, Судова Вишня, Яворів, Лопатин) упродовж 22-28 червня розстріляли 4 тисячі 591 людину. У трьох в’язницях у м. Дрогобич, м. Самбір, м. Стрий – 3 тисячі 301 людину. Ілона Орнат

28 листопада 2020

Сьогодні, 28 листопада, Україна і увесь світ вшановують пам’ять мільйонів наших громадян, які загинули під час голодоморів. У Львові, на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку, представники влади, громадськості та небайдужі львів'яни хвилиною мовчання вшанували пам'ять закатованих голодом українців. До заходу долучився голова Львівської ОДА Максим Козицький. "Мільйони людей прирекли на голодну та жахливу смерть тільки через, те що вони були українцями. Три голодомори нищівно пройшлись Україною упродовж 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років. Багатий та працелюбний український народ було знищено. Тоталітарна система позбавляла будь-якого шансу на виживання. Ми повинні зберегти нашу пам’ять про трагічне минуле та передати правду майбутнім поколінням про штучні Голодомори, для того, щоб вони більше ніколи не повторились. Обов’язок кожного з нас зберегти пам’ять та поширювати правду не тільки в Україні, але й у цілому світі. Схиляю голову перед всіма жертвами Голодоморів. Українці знають нашого ворога в лице. Ми більше не допустимо повторення цих тяжких злочинів на українській землі. Переконаний, тільки в міцній та незалежній Україні ми зможемо відстояти українців та державну самобутність", - зазначив очільник Львівщини. Опісля, духівництво відслужило екуменічну панахиду за жертвами трьох голодоморів. О 16 годині присутні долучились до Всеукраїнської акції "Запали свічку". На площі перед пам'ятником Кобзареві запалало понад дві тисячі лампадок. У пам’ять про мільйони українців, вбитих під час геноциду, на підвіконнях будівлі Львівської ОДА встановили свічки. "Їздили по вулицях, заходили по хатах, забирали хліб. А батьки той хліб ховали. Зроблять у стіні дірку, заховають у торбинці і замажуть. А буксирна бригада приїжджала, залізною палицею довбає піч, шукає. А вже нічого ніде немає", - згадує про ті страшні дні 99-річна Євгенія Будяденко, яка пережила голод 1933 року.  У 2010 році судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР, і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисячу осіб. Також за даними слідства було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.  Христина Дмитрик

14 січня 2020

У вівторок, 14 січня, у смт Красне Буського району вшанували пам’ять останнього головнокомандувача УПА Василя Кука. Відтак, присутні спільно виконали Державний Гімн України, а також поклали квіти та запалені лампадки до могили головнокомандувача та до Меморіалу борцям за волю України. Опісля, усі учасники заходу спільно помолилися. Довідково: Василь Кук народився 11 січня 1913 року в м. Красне Золочівського повіту (нині Буського району Львівської області). У 1932 році закінчив Золочівську українську гімназію і вступив на юридично-економічний факультет Люблінського католицького університету. З 1929 р. по 1934р. – член юнацтва ОУН, провідник юнацтва Золочівського повіту, провідник Золочівської повітської екзекутиви ОУН. З 1934р. по 1936р. перебував у в’язниці (Золочів, Радом). У 1937р. на нелегальному становищі працював інструктором – вихователем робітничих і ремісничих кадрів ОУН м.Львова; організатором і провідником підпільної друкарні Краєвої екзекутиви ОУН (с.Угринів, Підгаєцького повіту); інструктором підпільних кадрів ОУН. З 1939 р. – оргреферент, член Проводу ОУН, член військового штабу ОУН, член Головного штабу УПА, провідник Проводу ОУН на Південно – східних українських землях, командир УПА – Південь, заступник головного командира УПА. З 1950р. – голова Проводу ОУН, головний командир УПА, генеральний секретар УГВР, а з 1952р. – генерал – хорунжий УПА. Впродовж життя Василь Кук видав та зібрав чимало цінних книг, серед них – історична, мистецька література, українська та зарубіжна класика, літературознавство. Він є автором багатьох наукових статей. Серед найвідоміших його праць «Пашні Буряки» (підручник з конспірації ОУН), «Колгоспне рабство» (аналітичний огляд функціонування колгоспної системи в Україні), цикл нарисів про життя Артема Веделя – відомого українського композитора, біографічні нариси про Степана Бандеру, Романа Шухевича, фундаментальний збірник документів «Українське державотворення. Акт 30-го червня 1941 року”. Частина його книжкової спадщини знайшла гідне місце в краєзнавчому музеї Красного та Красненській селищній книгозбірні. До останнього подиху свого життя Василь Кук боровся за незалежність України, вів активну громадську діяльність, спрямовану на відновлення історичної справедливості. Помер 9 вересня 2007 року. Останнє місце спочинку, за заповітом, знайшов він у рідному селищі Красне. У 2010 році на могилі Василя Кука встановлено символічний монумент роботи архітектора В.Нагірного. Впродовж життя Василь Кук видав та зібрав чимало цінних книг, серед них – історична, мистецька література, українська та зарубіжна класика, літературознавство. Частина його книжкової спадщини знайшла гідне місце в краєзнавчому музеї Красного, шкільній бібліотеці Красненської ЗОШ № 1 та бібліотеках Буської РЦБС. Чимало книг отримала Красненська селищна книгозбірня, частину колекції передано в Буську ЦРБ (У 2014 році нам подаровано понад 2 тис. книг). До 100 – річного ювілею головного командира УПА Василя Кука його племінниця Ольга Кук подарувала Красненській бібліотеці 36 книг з власної колекції.  

23 листопада 2019

У суботу, 23 листопада, Львівщина разом з усією Україною відзначає 86-річницю Голодомору. Розпочались заходи панахидами у всіх храмах області. Опісля, на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбулись жалобні заходи. Священики відслужили екуменічну панахиду за жертвами трьох Голодоморів 21-23, 32-33, і 46-47 років, присутні долучились до загальнонаціональної хвилини мовчання під церковний передзвін у пам'ять про мільйони невинно убієнних українців. О 16:00 год Львівщина взяла участь у Загальноукраїнській акції «Запали свічку пам’яті». Відтак, представники обласної та міської влади, духовенство, сотні небайдужих, які прийшли на площу вшанувати пам'ять закатованих голодом, запалили більше тисячі свічок. До пам'ятного заходу долучився голова Львівської ОДА Маркіян Мальський із дружиною.  Також громадськість поклала квіти та запалила лампадки біля Пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій, що на пр. Чорновола. Окрім того, Львівська ОДА долучитися до акції «Запали свічку». У пам’ять про мільйони українців, вбитих під час геноциду, на підвіконнях будівлі встановили свічки.