Список «Великої Реставрації» на Львівщині поповнився ще одним об’єктом

11 лютого 2022

Уряд затвердив порядок та умови надання субвенцій місцевим бюджетам на реалізацію проєктів робіт із реставрації, консервації та ремонту пам’яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності. Документ визначає, як відбиратимуть проєкти з регіонів у рамках програми «Велика реставрація». “Якщо та чи інша громада зацікавлена відновити пам’ятку архітектури, яка знаходяться в комунальній формі власності, то орган місцевого самоврядування має подати відповідну затверджену в установленому порядку науково-проєктну документацію та позитивний експертний звіт щодо її розгляду в департамент архітектури. І вже тоді ми разом можемо доопрацювати і подати всі необхідні документи в Міністерство культури”, – розповідає директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Олена Василько. Серед умов співфінансування: вартість ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам’ятки – від 1 мільйона гривень; календарний план реалізації проєкту – не більше трьох років. Розглядати заявки та розподіляти кошти буде комісія, створена з представників Міністерства культури та інформаційної політики України. Розподіл субвенцій затверджуватиметься Урядом за поданням Мінкульту та погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Перевагу надаватимуть проєктам: які реалізовувалися у 2021 році за рахунок субвенції та потребують виділення коштів з Державного бюджету України на 2022 рік для продовження чи завершення їх реалізації; об’єктам культурної спадщини, які перебувають в аварійному стані; об’єктам, включеним до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; об’єктам культурної спадщини національного значення; проєктам, на реалізацію яких запропоноване співфінансування з місцевого бюджету. Загалом на 2022 рік у державному бюджеті передбачено субвенцію у розмірі 1,8 мільярдів гривень на реалізацію проектів ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам'яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності. Нагадаємо, зараз у рамках програми “Великої реставрації” – п’ять об’єктів Львівщини. Серед них один об’єкт комунальної власності – музей історії релігії у м. Львові. Для його відновлення минулого року використали 2 мільйони гривень. Детальніше з постановою можна ознайомитись за посиланням.

8 лютого 2022

Нещодавно перелік об’єктів «Великої реставрації» на Львівщині поповнився ще одним об’єктом. Відтак, за кошти держбюджету здійснюється реставрація експозиційних залів Львівського музею історії релігії, що розташований у Львові на вул. Музейній. Загальна вартість реставраційних робіт складає 26 535, 649 тис. грн. З них, у 2021 році, ремонтні роботи профінансували вже на 2 млн грн. «Станом на сьогодні у музеї вже встановили броньовані та дерев’яні двері, віконні склопакети. В приміщенні розпочали демонтаж старої підлоги, займаються встановленням керамічної плитки, знімають старе покриття зі стін та здійснюють заміну системи електромережі. За умови стабільного фінансування ремонтно-реставраційні роботи триватимуть ще близько двох років», – зазначає директор музею Орест Малиць. Як зазначав раніше міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко виділення субвенцій для комунальних закладів – це крок вперед. Адже «Велика Реставрація» – це про об’єкти по всій Україні. «Деякі з культурних пам’яток перебувають саме в комунальній формі власності, але від цього їх цінність ніяк не зменшується. Як і потреба в ремонтно-реставраційних роботах. Програма має розширюватися, і сьогоднішнє погодження бюджетним комітетом розподілу субвенції на місцеві бюджети для реставраційних робіт на пам’ятках місцевого значення є підтримкою цієї довгострокової цілі. Комплексному збереженні української спадщини», - сказав міністр. Довідково: Львівський музей історії релігії – установа культури, в якій за допомогою зібраних унікальних матеріалів висвітлюється історія світових і національних релігій, діяльність церковних організацій. Музей має чотири філії. Експозиція складається з таких тематичних розділів: «Релігії стародавнього світу», «Юдаїзм», «Раннє християнство», «Вірменська церква», «Історія римсько-католицької церкви», «Українська греко-католицька церква», «Православ’я в Україні», «Протестантизм», «Іслам», «Буддизм». У фондах нараховується понад 50 тис. одиниць збереження. Серед них експонати, які мають унікальну культову, мистецьку та історичну вартість. Зокрема, велика збірка ікон XVI-XIX ст., чимала колекція Біблій (у тому числі Острозька Біблія 1581 року та видана у Парижі 1563 року), релікварій св. Аронтія ХІ ст. тощо.

4 лютого 2022

За перший рік програми Президента Велике будівництво - «Велика реставрація» Львівщина виконала робіт на 50 мільйонів 112 тисяч гривень. За ці кошти почали реставрацію п’яти відомих архітектурних пам’яток області. Йдеться про три замки так званої "Золотої підкови": Жовківський, Підгорецький та Олеський. А також Національний театр ім. Марії Заньковецької та Львівський музей історії релігії, який перебуває у комунальній власності Львівська обласна рада. «Найпомітнішим для львів‘ян, напевно, є результат реставрації театру ім. Марії Заньковецької: кожен львів’янин та гість міста, прогулюючись центром Львова, може порівняти в якому стані театр був до реставрації і як він виглядає зараз. Відреставровано фасад і балкони театру, замінено зовнішні інженерні мережі, розпочато реставрацію камерної сцени та підвальних приміщень будівлі», - розповів голова Львівської ОДА Максим Козицький. За результатами програми у Жовківському замку відреставрували фасади вежі та дахів, завершили міжповерхове перекриття. У храмі Святого Йосифа у селі Підгірці відреставрували фасад і кам’яні сходи, дахи накриті міддю. Схожі роботи були й в костелі капуцинів в Олеську. Всі три замки перебувають у віданні Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького. У музеї історії релігії вдалося привести до ладу документацію, отримати всі необхідні дозволи, провести відкриті торги на виконання робіт і розпочати реставрацію експозиційних залів музею. «Оскільки документація готова, а підготовчі роботи виконано, то цей рік для всіх цих об’єктів обіцяє бути ще продуктивнішим. Крім того, разом із Департаментом архітектури та містобудування Львівської ОДА сподіваємося, що цьогоріч на «Велику реставрацію» Міністерство культури та інформаційної політики України та Уряд відберуть ще кілька об’єктів з Львівщини», - додав Максим Козицький. Нагадаємо, у квітні 2021 року Львівщина подала на “Велику реставрацію” 31 заявку для відновлення 39-ти об’єктів культурної спадщини. Міністерство культури відібрало до програми 5 пам’яток області.

26 липня 2021

Розпочався другий відбір проєктів у межах програми «Велика реставрація». Відтак, Львівська область запропонувала чотири об’єкти. Йдеться про пам’ятки, які перебувають у комунальній власності. Серед об’єктів: Реставрація експозиційних залів музею історії релігії на пл. Музейній, 1 у м. Львові; «Ремонтно-реставраційні роботи пам’ятки архітектури національного значення - колишнього костелу Магдалини на вул. С. Бандери, 8 (10), охоронний № 345» у м. Львові; Ремонтно-реставраційні роботи сходової клітки пам’ятки архітектури XX ст. (охоронний №250) будинку страхового товариства “Дністер” на вул. Руській, 20 у м. Львові (1-ша міська поліклініка); "Ремонтно-реставраційні роботи фасадів пам'ятки архітектури місцевого значення охоронний № 707-М- Палацу (музей "Дрогобиччина") на вул. Т. Шевченка,38 у м. Дрогобичі Львівської області.   Участь цих пам’яток у президентській програмі уможливила Верховна Рада ще 16 липня. Цього дня депутати проголосували в цілому за законопроєкт №5551-2 щодо виділення субвенції для комунальних, обласних та державних закладів. «Завдяки цьому Міністерство культури та інформаційної політики, внісши відповідні зміни до бюджету, матиме можливість фінансувати об'єкти комунальної форми власності в межах президентської програми «Велика Реставрація». Під час селекторної наради з заступником керівника Офісу Президента Кирилом Тимошенком, яка відбулася 19 липня, нам повідомили, що об’єкти, які може подати кожна область, повинні мати актуальну проєктно-кошторисну документацію. Аби ще цього року можна було розпочати на них реальні роботи. Думаю, від області їх відберуть не багато, максимум два. Але й це є важливо, що держава нарешті за багато років готова фінансувати реставрацію спадщини, навіть тієї, яка є в комунальній власності», - зазначає директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Олена Василько. Нагадаємо, програма «Велика Реставрація» розрахована на 2021-2023 роки та має на меті перетворити об'єкти матеріальної культурної спадщини на один з основних ресурсів розвитку України, зробити їх туристичними магнітами. Реалізацію та координацію програми «Велика Реставрація» здійснює Міністерство культури та інформаційної політики України. Львівщина наразі має отримати третину коштів програми «Велика реставрація», які передбачено для фінансування на цей рік. У 2021 році планують відновлення 22 пам’яток культурної спадщини в Україні на суму 399 млн грн. З них 4 об’єкти - на суму 132,5 млн грн (понад 33%) від загальних коштів програми має отримати наша область. Фінансування передбачено для Олеського, Жовківського, Підгорецького замків та реставрації театру імені Марії Заньковецької у Львові.

8 Червня 2021

Масова реконструкція і ремонт об'єктів культури під назвою «Велика реставрація» ще активніше стартує в наступному році, а до того стоїть завдання підготувати всю необхідну проєктну документацію. Про це розповів координатор «Великого будівництва», заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко. Програма «Велика реставрація», яку анонсував Президент Володимир Зеленський в рамках розпочатого ним «Великого будівництва», передбачає відновлення 150 об'єктів за 3 роки. Серед них - замки, музеї, театри, садиби й багато іншого. На програму вже цього року передбачено близько 2 млрд гривень. «Є кілька категорій об'єктів: ті, що стоять на балансі Міністерства культури, ті, що на балансах обладміністрацій і міст. Ці об'єкти теж можна реставрувати за гроші з держбюджету у співфінансуванні з місцевою владою. У цьому році вже почалася реставрація багатьох з них», - розповів Тимошенко. За його словами, у більшості випадків проєктно-кошторисна документація просто відсутня: «У директора музею є план будівлі, але проєктно-кошторисної документації для ремонту немає. Тому що цим ніхто не займався, відновлення культурних об'єктів було практично нікому не цікаве». Ще один важливий фактор - відсутність великої кількості фахівців з реставрації. Їх набагато менше, ніж з будівництва доріг. «Саме тому ми й переглянули всю систему «Великого будівництва». Зараз займаємося проєктно-кошторисною документацією об'єктів, до яких приступимо в наступному році. Потім будуть тендери і, щойно почнеться сезон 2022 року, реставрація стартує без розкачки. Але реставрація - це не будівництво, а довгий і тонкий процес, який може розтягнутися на два-три роки», - пояснює Тимошенко. Паралельно з відновленням культурних пам'яток у регіонах активно будуватимуть злітно-посадкові смуги аеропортів, розвиватимуть приміське сполучення у Києві та інших великих містах. Також Міністерство інфраструктури розробляє програму реконструкції вокзалів і річкових портів. Раніше Тимошенко заявляв, що за програмою Володимира Зеленського «Велике будівництво» в 2021 році здадуть рекордні 6 500 км доріг європейської якості та 150 мостів.

28 квітня 2021

Міністерство культури та інформаційної політики опублікувало на своєму сайті список об’єктів культурної спадщини, заявки на реставрацію яких візьмуть участь у відборі програми Велике будівництво у сфері культурі. Загалом на опрацювання експертній групі за програмою “Велика реставрація” передали 211 проєктів, які відповідають встановленим вимогам та були подані до 2 квітня. “Під час першого відбору експерти отримають електронні варіанти заявок, стратегій та інші документи і проаналізують їх. Буде оцінюватися реалістичність, інноваційність, комплексність ідей, а також якість виконання проєктно-кошторисної документації на об’єкт, якщо вона є. Нагадаємо, наш департамент, спільно з представниками громад, експертним середовищем та користувачами підготував 19 заявок. Усі вони пройшли технічний відбір”, - каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько. Загалом від Львівщини до відбору програми “Велика реставрація”, яка стартує цього року, подано понад 40 об’єктів. Ініціаторами, окрім департаменту архітектури ЛОДА, стали управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Державний заповідник у Белзі, театри імені Соломії Крушельницької та Марії Заньковецької, університет імені Івана Франка, львівський Палац культури імені Гната Хоткевича, Львівська національна галерея мистецтв. За інформацією Мінкульту, експертна група виставить оцінки та складе рейтинг проєктів протягом 30 календарних днів з дати отримання документів. Проте, за рішенням експертної групи, термін відбору проєктів може бути збільшений.  Остаточний перелік проєктів Міністерство оприлюднить на своєму офіційному веб-сайті - з урахуванням рейтингу та із зазначенням набраних балів у розрізі областей, протягом п’яти календарних днів після завершення обчислення середньої оцінки проектів. Першими у переліку будуть зазначені проєкти, які набрали найбільшу суму балів. З детальним переліком об’єктів від Львівщини та всіх областей можна ознайомитися на сайт Міністерства культури та інформаційної політики України за посиланням: https://cutt.ly/3buhzlx Фото: Ігор Мартинів

5 квітня 2021

Першого квітня до опівночі тривав прийом заявок на відбір у програмі «Велике будівництво» в напрямі «Велика реставрація». Львівщина на участь у ньому надіслала 31 заявку, що передбачає реставрацію 39 об’єктів історико-культурної спадщини. Ініціаторами подання заявок, відповідно до постанови № 1214 від 9 грудня 2020 року, могли бути органи виконавчої влади, до сфери управління яких віднесено пам’ятки.  “Підготовку 19 заявок від нашої області скоординував наш департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА. Ми вдячні всім громадам, користувачам, архітекторам та громадськості, які включилися в цей процес і працювали разом із нами. Це дуже добрий старт для того, щоб на місцях задумалися над тим, що далі робити з пам’ятками, які є на території громад області, відчути відповідальність за них. Також готували заявки Львівська національна галерея, Управління охорони історичного середовища Львова та Белзький історико-культурний заповідник”, - каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько. Нагадаємо, Постанова від 9 грудня також передбачає, що претендентами для відбору можуть бути тільки пам’ятки, які перебувають у державній власності. Проте 3 березня 2021 року на сайті Міністерства культури та інформаційної політики з’явилася інформація, що участь у відборі об’єктів, які є в комунальній власності, наразі розглядається. Список об’єктів, заявки на які подала Львівщина: Департамент архітектури та розвитку містобудування (орган виконавчої влади) Свірзький замок (1484 р. с. Свірж, Львівського району) Древній Звенигород, (пам’ятка археології, Городище літописного міста Звенигорода X-XIII ст., с. Звенигород Львівського району Львівської області Тартаківський палац, пам’ятка архітектури національного значення в с. Тартаків Червоноградського району Костел Всіх Святих у Годовиці,  (1758 р. (ох. № 470) у с. Годовиця, Львівського району) Поморянський замок, (пам’ятка архітектури національного значення, XVI-XVII ст. (ох. № 427) у смт Поморяни Золочівського району) Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно Львівського району, (пам’ятки архітектури національного значення (ох.№ 421/1) Дерев’яна церква Св. Михаїла у м. Комарно Львівського району Львівської області, (пам’ятка архітектури національного значення, ох. № 1441) Дерев’яна дзвіниця Св. Михаїла  (ох. № 1438) у с. Ясениця Замкова Самбірського району Львівської області, пам’ятка архітектури національного значення Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці в с.Матків Турківського району Львівської області Дерев’яна церква Св. Михаїла у с. Ісаї (1663 р., Самбірського району  (пам’ятка архітектури національного значення,  (ох. № 1441)) Дерев'яна церква Зіслання Святого Духа в с. Потелич Жовківського району Львівської області ((1502 р. (ох. № 530), пам’ятка архітектури національного значення) Дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці, в с. Кліцько, Львівського району (1678 р. (охор. № 1350), пам’ятка архітектури національного значення) Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста в Дрогобичі (1661 р. (ох. № 378) Дерев’яна церква Богоявлення Господнього в Кугаєві Львівського району (пам’ятка архітектури національного значення, 1693 р. (ох. № 475) Палац Потоцьких у м. Червонограді Червоноградського району (пам'ятка архітектури національного значення XVIII ст., охо. № 130032-Н) Дерев’яна церква Св. Юра 1678 р., в м. Дрогобичі, пам’ятка архітектури національного значення, в списку світової спадщини ЮНЕСКО  Дрогобицька Житниця, 1778 р.  Монастир святого Онуфрія в селі Лаврів Самбірського району  Вілла "Вавель" в Трускавці, пам’ятка архітектури місцевого значення Храм Різдва Пресвятої Богородиці у смт Щирець, Львівського району (XVI ст., пам’ятка архітектури національного значення, (ох. № 479/1))  Навчальний корпус Національного університету «Львівська політехніка» (пам’ятка архітектури та історії місцевого значення – будинок Крайового суду, 1891-1895 рр., Охоронний № 4575-Лв) на вул. Князя Романа, 1-3 у Львові Реставрація та перепланування приміщень музею з розширенням за рахунок простору горища на пл. Ринок, 6 у м. Львові Експозиційні зали музею історії релігії на пл.Музейній, 1 у м. Львові Головний корпус бібліотеки на вул. В. Стефаника, 2 у м. Львові пам'ятка архітектури національного значення, ох. № 1321) Львівський академічний молодіжний театр імені Леся Курбаса на вул. Л. Курбаса, 3 у м. Львові Костел Бенедектинок з келіями на вул.Вічевій, 2 у м.Львові, (Ох. № 369, пам'ятка архітектури національного значення) Театр ляльок, пам'ятка архітектури місцевого значення на пл Данила Галицького. 1 (вул І Гонти. 8), охоронний № 63 Управління охорони історичного середовища ЛМР Вежа Корнякта на вул. Руській, 7 у м. Львові, (пам’ятка архітектури національного охоронний, №332/2) Огорожа з брамою та офіцинами для сторожі палацу на вул М Коперника, 15 у Львові (пам’ятка архітектури національного значення, ох. № 1310) Колишній костел Магдалини на вул. С Бандери. 8 (10), (пам’ятка архітектури національного значення, ох № 345) Будинок страхового товариства “Дністер" на вул Руській, 20 у м Львові (1-ша міська поліклініка), реставрація сходової клітки пам'ятки архітектури, XX ст (ох № ЛІ250) Національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького (ініціатор МКІП)  Жовківський замок, пам'ятка архітектури національного значення (ох. № 385)  Замок в Олеську, пам’ятка архітектури національного значення (ох. № 404)  Підгорецький замок, пам’ятка архітектури національного значення (ох. № 412/1) Надбрамний комплекс Золочівського замку, пам’ятка архітектури національного значення (ох. № 381/2) Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької Державний історико-культурний заповідник у м.Белзі. (Ініціатор МКІП)  Костел Успіння Пресвятої Богородиці (ох.№492), 17 ст, м. Угнів   Костел Св.Марка, пам’ятка архітектури національного значення,  17-18 ст, (Ох.№ 495), с. Варяж  Ансамбль монастиря сестер Домініканок, пам’ятка архітектури національного значення  XVII-XVIII ст. (Ох.№ 490)), м. Белз  

2 квітня 2021

Сьогодні опівночі Міністерство культури та інформаційної політики завершило прийом заявок на участь у відборі проектів робіт з реставрації, консервації, ремонту на пам’ятках культурної спадщини, які будуть реалізовані в рамках програми «Велике будівництво». Львівщина підготувала та надіслала до Києва 31 пакет документів, які передбачають відновлення 39-ти об’єктів культурної спадщини. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 9 грудня 2020 року №1214, ініціаторами проєктів могли бути органи виконавчої влади, до сфери управління яких належить пам’ятка культурної спадщини. Відтак на Львівщині головним подавачем документів був Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, на балансі якого перебуває найбільше пам’яток архітектури в області.  “Департамент архітектури надіслав до Міністерства культури та інформаційної політики 19 заявок на реставрацію 27 об’єктів культурної спадщини. Наші фахівці готували їх спільно з установами-користувачами, органами місцевого самоврядування, громадськими активістами. Ще в грудні, відразу після публікації Постанови уряду, ми зробили цей процес прозорим і публічним, запросивши громади, які мають на території пам’ятки, до спільного напрацювання заявок, особливо у частині стратегування. Ми не обмежувалися попереднім списком, який подав департамент. Долучитися до проєкту впродовж чотирьох місяців могли всі охочі. Дякуємо всім, хто проявив ініціативу, хто відгукнувся та долучився до напрацювання документації і створення заявок”, - каже голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький.  Також подавачами заявок від Львівщини стали Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького, Державний історико-культурний заповідник у місті Белз, Львівська міська рада і Національний драматичний театр імені Марії Заньковецької.  Серед пам’яток, які пропонують реставрувати на Львівщині: костел Всіх Святих у Годовиці, Свірзький, Підгорецький, Олеський, Жовківський та Поморянський замки, Тартаківський та Червоноградський палаци,  Колишній Монастир сестер Бенедиктинок на пл. Вічевій, 2 у Львові, приміщення Історичного музею та Музею історії релігії, Дрогобицька житниця та Львівський національний драматичний театр імені Марії Заньковецької. Також є пропозиція продовження фахових досліджень та створення культурно-туристичного магніту на основі пам’ятки археології “Давній Звенигород” (Давидівська ТГ). “Дерев’яну архітектуру ми оформили в одну заявку - “Карпатський маршрут дерев’яної архітектури”. Її підготували спільно дирекція археологічного заповідника “Давній Звенигород” та Асоціація “Єврорегіон - Карпати - Україна”. Сюди увійшли вісім дерев’яних храмів, три з яких - зі списку світової спадщини ЮНЕСКО, та дзвіниця у Ясениці Замковій. Так само подібні проєкти ми запросили подати Івано-Франківську, Чернівецьку і Закарпатську області, щоб це був справді такий єдиний карпатський туристичний маршрут до найцікавіших зразків дерев’яних українських церков. Тобто до тих, які особливо потребують збереження”, - каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.

10 березня 2021

Програма «Велика реставрація», що стартує в Україні цього року, передбачає масштабне відновлення історичних пам'яток і популярних туристичних локацій. Всього за три роки планується відновити 150 таких об'єктів, які заступник голови Офісу Президента Кирило Тимошенко назвав «туристичними магнітами», виступаючи сьогодні, 10 березня, на Форумі «Україна 30. Культура. Медиа. Туризм». «Мета програми «Велика реставрація» - по-перше, зберегти культурну спадщину, а по-друге – показати українцям, що в Україні є що подивитися, щоб вони дізнавалися якомога більше про Україну», - сказав Тимошенко. Зокрема, за його словами, велику увагу буде приділено відновленню замків України. За його підрахунками, таких замків в Україні щонайменше близько 40. «Про реставрацію об'єктів культурної спадщини в Офісі Президента ми замислилися ще на початку минулого року, коли в умовах карантину українці опинилися обмежені у подорожах за кордон», - розповів Тимошенко. Цього року, на його думку, ця тенденція ще збережеться, тому відновлені туристичні об'єкти збагатять туристичну карту України. Спочатку, за словами заступника керівника Офісу Президента, планувалося провести «Велику реставрацію» за рік, але «це не дитсадок, школа, або дорога», а набагато складніші проєкти, тому обраний термін 3 роки. «Ми чітко будемо слідувати цьому дедлайну», - сказав Тимошенко. За програмою «Велика реставрація» будуть також відновлені фортеці, музеї, театри та інші об'єкти культурної спадщини України. Бюджет «Великої реставрації» на 2021 рік складе 2 млрд гривень. Нагадаємо, раніше координатор програми «Велике будівництво» Кирило Тимошенко серед об'єктів, які планується перетворити на популярні туристичні місця, називав, зокрема, Чорнобильську зону, облаштування острова Хортиця, включаючи будівництво музею і парку розваг, а також будівництво гірськолижних курортів у Львівській та Закарпатській областях, спорудження великого готелю біля Морського вокзалу в Одесі та оновлення набережної.

10 грудня 2020

Затверджено порядок відбору проектів для "Великої реставрації" - програми з відновлення понад сотні архітектурних пам’яток в усіх регіонах України. Учора Кабінет Міністрів схвалив розроблений Міністерством культури та інформаційної політики проект постанови «Про затвердження Порядку відбору проектів робіт з реставрації, консервації, ремонту на пам’ятках культурної спадщини, які будуть реалізовані в межах  програми "Велике будівництво". Прийняття постанови створює можливість для проведення робіт з реставрації, консервації, ремонту на пам’ятках культурної спадщини за рахунок фінансування з державного бюджету в рамках програми "Велике будівництво". Це сприятиме збереженню соціально-культурної інфраструктури, стимулюватиме розвиток туристичних функцій регіонів, їх інвестиційну привабливість, розвиток малого і середнього бізнесу. Документ затверджує Порядок, що визначає механізм організації та проведення відбору проектів робіт з реставрації, консервації, ремонту на пам’ятках культурної спадщини державної та комунальної форм власності, у тому числі замках, інших фортифікаційних, оборонних, палацово-паркових комплексах, які будуть реалізовані в рамках програми "Велике будівництво".  Для цього, зокрема, створюється Експертна група, яка забезпечуватиме об’єктивний, компетентний, неупереджений і прозорий відбір проєктів та їх подальший моніторинг. Міністерство культури та інформаційної політики відповідає за проведення конкурсного відбору на формування Експертної групи.  Як зазначив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, уже найближчим часом на сайті Міністерства розмістять інформацію про оголошення конкурсу. Нагадаємо, департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА подав пропозицію включити у державну програму на 2021 рік понад 20 об'єктів. Зокрема, Поморянський замок, Свіржський замок, Костел у Годовиці, Тартаківський палац.   У межах програми "Велике будівництво в культурі" із державного бюджету упродовж 4-х років мають виділити 55 млрд грн на реставрацію пам'яток культури та архітектури.   Христина Дмитрик

6 серпня 2020

У підземеллях колишнього Домініканського монастиря демонструють відеоінсталяцію «Внутрішні землі» українського режисера, оператора, автора сценаріїв, фото- і відеохудожника Олександра Дірдовського. Через побутові та сакральні предмети, дрібні фігурки та монументальні пам’ятники до сучасного парадоксу форм і відтінків передано в ефір культурні імпульси поколінь. На стінах підземелля  розгортаються безмежні рухливі галактики. З космічного пилу, з метеора, з не проявленого світу в проявлений, через воду і вогонь до нас летять, розростаючись до неймовірних масштабів, перетворюючись та видозмінюючись скіфські ідоли, боги й богині, трипільські глеки та біноклі, візерунчасті тарелі. Аби побачити і ознайомитися із цими та інші матеріальними пам’ятками, дізнатися про наш спільний духовний світ музейники запрошують переглянути постійно діючу експозицію. Нагадаємо, фільм «Внутрішні землі», на основі якого створено відеоінсталяцію, був представлений у «Мистецькому Арсеналі» 2009 року, в рамках виставкового проекту «De profundis (з глибин…)».