Торік для реставрації пам’яток архітектури Львівщини з держбюджету надійшло 50 мільйонів гривень

11 лютого 2022

Уряд затвердив порядок та умови надання субвенцій місцевим бюджетам на реалізацію проєктів робіт із реставрації, консервації та ремонту пам’яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності. Документ визначає, як відбиратимуть проєкти з регіонів у рамках програми «Велика реставрація». “Якщо та чи інша громада зацікавлена відновити пам’ятку архітектури, яка знаходяться в комунальній формі власності, то орган місцевого самоврядування має подати відповідну затверджену в установленому порядку науково-проєктну документацію та позитивний експертний звіт щодо її розгляду в департамент архітектури. І вже тоді ми разом можемо доопрацювати і подати всі необхідні документи в Міністерство культури”, – розповідає директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Олена Василько. Серед умов співфінансування: вартість ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам’ятки – від 1 мільйона гривень; календарний план реалізації проєкту – не більше трьох років. Розглядати заявки та розподіляти кошти буде комісія, створена з представників Міністерства культури та інформаційної політики України. Розподіл субвенцій затверджуватиметься Урядом за поданням Мінкульту та погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Перевагу надаватимуть проєктам: які реалізовувалися у 2021 році за рахунок субвенції та потребують виділення коштів з Державного бюджету України на 2022 рік для продовження чи завершення їх реалізації; об’єктам культурної спадщини, які перебувають в аварійному стані; об’єктам, включеним до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; об’єктам культурної спадщини національного значення; проєктам, на реалізацію яких запропоноване співфінансування з місцевого бюджету. Загалом на 2022 рік у державному бюджеті передбачено субвенцію у розмірі 1,8 мільярдів гривень на реалізацію проектів ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам'яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності. Нагадаємо, зараз у рамках програми “Великої реставрації” – п’ять об’єктів Львівщини. Серед них один об’єкт комунальної власності – музей історії релігії у м. Львові. Для його відновлення минулого року використали 2 мільйони гривень. Детальніше з постановою можна ознайомитись за посиланням.

8 лютого 2022

Нещодавно перелік об’єктів «Великої реставрації» на Львівщині поповнився ще одним об’єктом. Відтак, за кошти держбюджету здійснюється реставрація експозиційних залів Львівського музею історії релігії, що розташований у Львові на вул. Музейній. Загальна вартість реставраційних робіт складає 26 535, 649 тис. грн. З них, у 2021 році, ремонтні роботи профінансували вже на 2 млн грн. «Станом на сьогодні у музеї вже встановили броньовані та дерев’яні двері, віконні склопакети. В приміщенні розпочали демонтаж старої підлоги, займаються встановленням керамічної плитки, знімають старе покриття зі стін та здійснюють заміну системи електромережі. За умови стабільного фінансування ремонтно-реставраційні роботи триватимуть ще близько двох років», – зазначає директор музею Орест Малиць. Як зазначав раніше міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко виділення субвенцій для комунальних закладів – це крок вперед. Адже «Велика Реставрація» – це про об’єкти по всій Україні. «Деякі з культурних пам’яток перебувають саме в комунальній формі власності, але від цього їх цінність ніяк не зменшується. Як і потреба в ремонтно-реставраційних роботах. Програма має розширюватися, і сьогоднішнє погодження бюджетним комітетом розподілу субвенції на місцеві бюджети для реставраційних робіт на пам’ятках місцевого значення є підтримкою цієї довгострокової цілі. Комплексному збереженні української спадщини», - сказав міністр. Довідково: Львівський музей історії релігії – установа культури, в якій за допомогою зібраних унікальних матеріалів висвітлюється історія світових і національних релігій, діяльність церковних організацій. Музей має чотири філії. Експозиція складається з таких тематичних розділів: «Релігії стародавнього світу», «Юдаїзм», «Раннє християнство», «Вірменська церква», «Історія римсько-католицької церкви», «Українська греко-католицька церква», «Православ’я в Україні», «Протестантизм», «Іслам», «Буддизм». У фондах нараховується понад 50 тис. одиниць збереження. Серед них експонати, які мають унікальну культову, мистецьку та історичну вартість. Зокрема, велика збірка ікон XVI-XIX ст., чимала колекція Біблій (у тому числі Острозька Біблія 1581 року та видана у Парижі 1563 року), релікварій св. Аронтія ХІ ст. тощо.

23 грудня 2021

На виконання трьох обласних програм департаменту архітектури та містобудівництва Львівської ОДА виділено близько 32 мільйонів гривень Львівська обласна рада затвердила бюджети трьох обласних програм департаменту архітектури та містобудівництва Львівської ОДА на загальну суму у 31 мільйон 215 тисяч гривень. На Програму охорони, збереження і популяризації історико-культурної спадщини у Львівській області виділили 22 мільйони гривень. Серед завдань програми на наступний рік: збереження, дослідження та реставраційні роботи на об’єктах культурної спадщини Львівщини (18 мільйонів гривень); комплексна реставрація пам’яток Львівщини, внесених до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО  (3 мільйони гривень); популяризація культурної спадщини Львівщини (550 тисяч гривень); збереження, охорона та дослідження археологічної спадщини (450 тисяч гривень). Програма розвитку містобудівного кадастру та просторового планування виконуватиметься у рамках 6 мільйонів гривень. Вона передбачає виготовлення містобудівної документації, отримання ліцензій для введення містобудівного кадастру, розроблення нормативної грошової оцінки та інвентаризацію земель. Комплексну програму надання житлових кредитів окремим категоріям громадян профінансували у розмірі 3 мільйонів 215 тисяч гривень. З яких: 2 мільйони скерують на підтримку індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім»; 1 мільйон 215 тисяч — забезпечення молоді житлом у Львівській області  

21 жовтня 2021

За гроші держбюджету відреставрують ще один об’єкт на Львівщині. Йдеться про експозиційні зали Львівського музею історії релігії. Орієнтовна вартість реставраційних робіт складає близько 20 млн гривень. Остаточна цифра буде визначена після завершення експертизи проєктно-кошторисної документації об’єкту. Цьогоріч на реставрацію Львівського музею історії релігії з державного бюджету виділили 2 млн гривень. «Бюджетний комітет погодив виплату субвенцій на комунальні об’єкти. Це означає, що найближчим часом ми розпочнемо фінансування цих об’єктів за рахунок бюджету МКІП. Серед поданих об’єктів від ОДА (усі з наявною проектно-кошторисною документацією) Експертною радою при МКІП було обрано 26. Виділення субвенцій для комунальних закладів – крок вперед. Адже «Велика Реставрація» – це про об’єкти по всій Україні. Деякі з культурних пам’яток перебувають саме в комунальній формі власності, але від цього їх цінність ніяк не зменшується. Як і потреба в ремонтно-реставраційних роботах. Програма має розширюватися, і сьогоднішнє погодження бюджетним комітетом розподілу субвенції на місцеві бюджети для реставраційних робіт на пам’ятках місцевого значення є підтримкою цієї довгострокової цілі. Комплексному збереженні української спадщини», – зазначив Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. Нагадаємо, що раніше до списку об’єктів «Великої Реставрації» потрапили Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької та три замки на Львівщині: Підгорецький, Олеський та Жовківський.

23 вересня 2021

Відтепер 16 пам’яток Львівщини відтепер мають програми ревіталізації. Документи є візією майбутнього використання об’єктів та їх включення до життя місцевих громад.  Презентація програм відбулась сьогодні у Давидівській громаді, на території якої костел у Годовиці та історико-культурний заповідник «Древній Звенигород». Йдеться про такі знакові пам’ятки:  Пам’ятка археології національного значення «Городище літописного міста Звенигорода» Замок XV-XVII ст. у с. Свірж Замок XVІІ ст. у с. Старе Село Замок-палац XVI-XVII ст. у смт. Поморяни Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт. Підкамінь Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків Палацово-парковий комплекс «Садиба баронів Гредлів» у м. Сколе Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль Костел 1758 р. у с. Годовиця Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт. Щирець Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків 15Дерев’яна церква Св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї 16. Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі   «Ми‌ ‌добре‌ ‌розуміємо,‌ ‌що‌ ‌пам’ятки‌ ‌архітектури‌ ‌потребують‌ ‌не‌ ‌лише‌ ‌реставраційних‌ ‌робіт,‌ ‌а передусім ‌візії‌ ‌їх‌ ‌включення‌ ‌у‌ ‌культурне‌ ‌та‌ ‌економічне‌ ‌життя‌ ‌локальних‌ ‌громад.‌ Потрібно‌ ‌створити‌ ‌довкола‌ ‌них‌ ‌привабливі‌ ‌туристичні‌ ‌дестинації.‌ ‌Інакше‌ ‌реставрація‌ ‌і‌ ‌гроші,‌ ‌які‌ ‌туди‌ ‌вкладе‌ ‌держава, меценати чи громада,‌ ‌будуть‌ ‌марні.‌ ‌Комплексні‌ ‌програми‌ ‌ревіталізації - це обговорена з експертами і громадами ‌візія майбутнього життя пам’ятки і конкретні кроки, які для цього потрібно зробити. Ці «дорожні карти» ми передамо громадам і рекомендуватимемо, аби вони стали частиною стратегій ‌громад ‌та‌ ‌основою‌ ‌для‌ ‌ ‌сталого‌ ‌розвитку», - говорить директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Олена Василько.  Усі 16 програм напрацьовано в рамках проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження». Його у 2020 році ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА у партнерстві з Інститутом стратегії культури, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд.  «Великим викликом було по-новому обдумати майбутнє пам’яток, які нині у дуже різному стані та мають різні вихідні умови. Частина з них дуже затребувані і цікаві для громад, а частина майже забуті. Стратегічна ціль проєкту була у тому, аби напрацювати такі програми, які надалі будуть основою для роботи з пам’ятками та пошуку коштів для їх збереження та реставрації», - розповіла координаторка проєкту Наталя Войцещук.  Усі 16 документів, напрацьовані архітекторами, опираються на два ґрунтовні дослідження - опитування експертів зі сфери архітектури, культури та туризму, а також результати розмов з громадами.  «У розмовах про пам’ятки дуже важливо знати думку людей, які стикаються з ними щодня. У цьому проєкті Інститут стратегії культури відповідав за два великі дослідження: експертні опитування та зустрічі з громадами, під час яких ми говорили з безпосередніми користувачами пам’яток та людьми, що мешкають поруч. Це дозволило побачити їхню візію майбутнього об’єктів, яку потрібно врахувати у комплексних програм ревіталізацій», – розповіла керівниця аналітичної частини проєкту, координаторка напрямку стратегування, дослідження та освіти в Інституті стратегії культури Мар’яна Куземська-Данилюк.   

9 серпня 2021

Сьогодні, 9 серпня, в Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія терору» стартувала «Літня школа для молоді «Охорона культурної спадщини – моя справа», яку реалізує громадська організація «Асоціація культурних ініціатив». Як зазначають організатори, цьогоріч для участі у школі подали понад 100 заявок, з яких обрали 30 учасників з 8 областей України. Відтак, упродовж 7 днів Літньої школи учасники відвідають культурні та архітектурні пам’ятки в 4-х районах області, а понад 40 експертів поділяться своїм досвідом. «Проєкт «Літня школа для молоді «Охорона культурної спадщини – моя справа» уже вдруге став переможцем конкурсу серед інститутів громадянського суспільства. Цьогоріч він отримав максимальну суму фінансування, що дозволило організаторам збільшити кількість учасників та відвідати більше місць архітектурної спадщини. Розповіли у департаменті комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА. «Інноваційність та оригінальність проєкту полягає в поєднанні проблеми виховання свідомої, активної молоді та проблеми збереження матеріальної та нематеріальної спадщини, а також вирішення її - шляхом комплексного навчання молодого покоління, активізації громадськості навколо цього питання, закріплення в свідомості населення думки, що охорона і збереження спадщини є не лише справою вузьких спеціалістів, а й обов’язком кожного мешканця міста, містечка, села», - зазначила голова організації «Асоціація культурних ініціатив» Катерина Плечій. Першу лекцію для учасників проєкту провів начальник управління об’єктів культурної спадщини Львівської облдержадміністрації Василь Петрик, який розповів про свій досвід діяльності у сфері збереження культурної спадщини, про основні закони, які регулюють таку діяльність та що необхідно враховувати при виконанні науково-реставраційних робіт на пам’ятках. «Цей проєкт реалізовується за підтримки департаменту комунікації та внутрішньої політики облдержадміністрації в межах Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Львівській області на 2021-2025 роки. Реформа децентралізації передбачає набагато більшу відповідальність самих громад за спадщину, яка є на їхній території. Ми на Львівщині маємо понад 8 тисяч офіційних пам’яток архітектури. Це унікальні дерев’яні і муровані храми, це українська сецесія, замки і палаци, які належать не тільки нашій, а й світовій історії. На жаль, ані фінансування області, ані з бюджету в межах «Великої реставрації» не вистачить, щоб відреставрувати все. Але багато всього ми можемо самі, на місцях, бодай берегти і не нищити», - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Нагадаємо, цьогоріч обласна програма охорони культурної спадщини передбачає фінансування реставрації пам’яток на суму 25 мільйонів гривень. Ще 132,5 мільйони для Львівщини має надійти у межах «Великої реставрації».

26 липня 2021

Розпочався другий відбір проєктів у межах програми «Велика реставрація». Відтак, Львівська область запропонувала чотири об’єкти. Йдеться про пам’ятки, які перебувають у комунальній власності. Серед об’єктів: Реставрація експозиційних залів музею історії релігії на пл. Музейній, 1 у м. Львові; «Ремонтно-реставраційні роботи пам’ятки архітектури національного значення - колишнього костелу Магдалини на вул. С. Бандери, 8 (10), охоронний № 345» у м. Львові; Ремонтно-реставраційні роботи сходової клітки пам’ятки архітектури XX ст. (охоронний №250) будинку страхового товариства “Дністер” на вул. Руській, 20 у м. Львові (1-ша міська поліклініка); "Ремонтно-реставраційні роботи фасадів пам'ятки архітектури місцевого значення охоронний № 707-М- Палацу (музей "Дрогобиччина") на вул. Т. Шевченка,38 у м. Дрогобичі Львівської області.   Участь цих пам’яток у президентській програмі уможливила Верховна Рада ще 16 липня. Цього дня депутати проголосували в цілому за законопроєкт №5551-2 щодо виділення субвенції для комунальних, обласних та державних закладів. «Завдяки цьому Міністерство культури та інформаційної політики, внісши відповідні зміни до бюджету, матиме можливість фінансувати об'єкти комунальної форми власності в межах президентської програми «Велика Реставрація». Під час селекторної наради з заступником керівника Офісу Президента Кирилом Тимошенком, яка відбулася 19 липня, нам повідомили, що об’єкти, які може подати кожна область, повинні мати актуальну проєктно-кошторисну документацію. Аби ще цього року можна було розпочати на них реальні роботи. Думаю, від області їх відберуть не багато, максимум два. Але й це є важливо, що держава нарешті за багато років готова фінансувати реставрацію спадщини, навіть тієї, яка є в комунальній власності», - зазначає директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Олена Василько. Нагадаємо, програма «Велика Реставрація» розрахована на 2021-2023 роки та має на меті перетворити об'єкти матеріальної культурної спадщини на один з основних ресурсів розвитку України, зробити їх туристичними магнітами. Реалізацію та координацію програми «Велика Реставрація» здійснює Міністерство культури та інформаційної політики України. Львівщина наразі має отримати третину коштів програми «Велика реставрація», які передбачено для фінансування на цей рік. У 2021 році планують відновлення 22 пам’яток культурної спадщини в Україні на суму 399 млн грн. З них 4 об’єкти - на суму 132,5 млн грн (понад 33%) від загальних коштів програми має отримати наша область. Фінансування передбачено для Олеського, Жовківського, Підгорецького замків та реставрації театру імені Марії Заньковецької у Львові.

23 Червня 2021

Сьогодні у Львові обговорили законодавчі ініціативи у галузі охорони і збереження культурної спадщини. Організували круглий стіл для пам’яткоохоронців, управлінців та народних депутатів, які мають право законодавчої ініціативи, департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, Львівська політехніка та український осередок ІКОМОС. Привітав учасників  заходу перший заступник голови Львівської обласної адміністрації Андрій Годик. “Добре, що ми маємо нагоду для фахової дискусії, щоб обговорити стан, проблеми та перспективи пам’яткоохоронної галузі. Важливо, що влада, громадськість, експерти та суспільство чітко усвідомлюють потребу змін законів про охорону культурної спадщини. Всі ми розуміємо, що актуальним є створення на законодавчому рівні організаційно-правових механізмів максимального залучення громадськості, експертів до справи збереження і реставрації пам’яток. Львівська ОДА підтримує цю ініціативу, а також, я переконаний, що Верховна Рада готова почути ті пропозиції, які ми сьогодні напрацюємо і скеруємо для розгляду”, - зазначив Андрій Годик. Під час зустрічі присутні обговорили законопроєкти в галузі охорони культурної спадщини, вимоги до роботи новостворюваних Державної служби охорони культурної спадщини та Державної інспекції культурної спадщини, а також регіональні проблеми збереження пам’яток Львівщини. Велику частину дискусії присвятили проблематиці галузі. А це тотальна зарегульованість у галузі реставрації, яка не дозволяє швидко реагувати та здійснювати протиаварійні роботи; брак кадрів; застарілі норми в законах і невідповідність розцінок для виконавців робіт; розбалансованість структури, ієрархії, а відтак і невизначеність міри відповідальності пам’яткоохоронних відомств від рівня громади до рівня центральних державних органів влади. “Наразі у Верховній Раді зареєстровані два законопроєкти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини» (№ 4561) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності  за  руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини і порушення традиційного характеру середовища»  (№4562). Обидва вони потребують доопрацювання, а в деяких випадках навіть несуть загрозу звуження повноважень органів місцевої влади, що суперечить реформі децентралізації. Саме тому ми зустрілися максимально широким колом пам’яткоохоронців-практиків, щоб донести всі проблеми та спробувати разом доопрацювати законодавчі норми. Цей діалог між різними середовищами є надзвичайно важливим, і я вдячний всім, хто сьогодні взяв у ньому участь”, - каже керівник управління охорони об’єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Василь Петрик, який презентував пропозиції змін до законів від департаменту. Львівщина - найактивніший регіон щодо захисту культурної спадщини. В цьому переконаний голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. Він також наголосив, що наша область найактивніше сигналізує про законодавчі проблеми у галузі. “Це у вас, коли хтось зазіхає на культурну спадщину, здіймають інформаційну хвилю на всю Україну. В інший регіонах вже не лишилося цілісних історичних ареалів. Там архітектурні пам’ятки просто нищать, ніхто не думає про збереження. Думають про комерцію”, - каже Микита Потураєв. Про досвід реставрації спадщини і проблематику Львова, а також про пропозиції змін до законів розповіла керівниця управління охорони історичного середовища міста Лілія Онищенко. Серед учасників дискусії були ректор Львівської політехніки Юрій Бобало, народні депутати Микола Княжицький, Ростислав Тістик, Роман Лозинський, президент УНК ІКОМОС Микола Гайда, завідувач кафедри Архітектури та реставрації  Львівської політехніки Микола Бевз, депутати обласної ради, викладачі, пам’яткоохоронці та представники громадськості. “Ми підсумуємо всі пропозиції та, спільно з депутатами, внесемо їх при доопрацюванні законопроєктів. Сподіваюся, що всі разом ми зможемо стати добрими лобістами якісних змін у галузі. Львівщина має найбільше число пам’яток, тому ми не можемо бути байдужі. Нам конче треба створити чіткі механізми для їх порятунку і знайти для них ефективних господарів”, - підсумувала директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Олена Василько.   

8 Червня 2021

Масова реконструкція і ремонт об'єктів культури під назвою «Велика реставрація» ще активніше стартує в наступному році, а до того стоїть завдання підготувати всю необхідну проєктну документацію. Про це розповів координатор «Великого будівництва», заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко. Програма «Велика реставрація», яку анонсував Президент Володимир Зеленський в рамках розпочатого ним «Великого будівництва», передбачає відновлення 150 об'єктів за 3 роки. Серед них - замки, музеї, театри, садиби й багато іншого. На програму вже цього року передбачено близько 2 млрд гривень. «Є кілька категорій об'єктів: ті, що стоять на балансі Міністерства культури, ті, що на балансах обладміністрацій і міст. Ці об'єкти теж можна реставрувати за гроші з держбюджету у співфінансуванні з місцевою владою. У цьому році вже почалася реставрація багатьох з них», - розповів Тимошенко. За його словами, у більшості випадків проєктно-кошторисна документація просто відсутня: «У директора музею є план будівлі, але проєктно-кошторисної документації для ремонту немає. Тому що цим ніхто не займався, відновлення культурних об'єктів було практично нікому не цікаве». Ще один важливий фактор - відсутність великої кількості фахівців з реставрації. Їх набагато менше, ніж з будівництва доріг. «Саме тому ми й переглянули всю систему «Великого будівництва». Зараз займаємося проєктно-кошторисною документацією об'єктів, до яких приступимо в наступному році. Потім будуть тендери і, щойно почнеться сезон 2022 року, реставрація стартує без розкачки. Але реставрація - це не будівництво, а довгий і тонкий процес, який може розтягнутися на два-три роки», - пояснює Тимошенко. Паралельно з відновленням культурних пам'яток у регіонах активно будуватимуть злітно-посадкові смуги аеропортів, розвиватимуть приміське сполучення у Києві та інших великих містах. Також Міністерство інфраструктури розробляє програму реконструкції вокзалів і річкових портів. Раніше Тимошенко заявляв, що за програмою Володимира Зеленського «Велике будівництво» в 2021 році здадуть рекордні 6 500 км доріг європейської якості та 150 мостів.

28 квітня 2021

Міністерство культури та інформаційної політики опублікувало на своєму сайті список об’єктів культурної спадщини, заявки на реставрацію яких візьмуть участь у відборі програми Велике будівництво у сфері культурі. Загалом на опрацювання експертній групі за програмою “Велика реставрація” передали 211 проєктів, які відповідають встановленим вимогам та були подані до 2 квітня. “Під час першого відбору експерти отримають електронні варіанти заявок, стратегій та інші документи і проаналізують їх. Буде оцінюватися реалістичність, інноваційність, комплексність ідей, а також якість виконання проєктно-кошторисної документації на об’єкт, якщо вона є. Нагадаємо, наш департамент, спільно з представниками громад, експертним середовищем та користувачами підготував 19 заявок. Усі вони пройшли технічний відбір”, - каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько. Загалом від Львівщини до відбору програми “Велика реставрація”, яка стартує цього року, подано понад 40 об’єктів. Ініціаторами, окрім департаменту архітектури ЛОДА, стали управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Державний заповідник у Белзі, театри імені Соломії Крушельницької та Марії Заньковецької, університет імені Івана Франка, львівський Палац культури імені Гната Хоткевича, Львівська національна галерея мистецтв. За інформацією Мінкульту, експертна група виставить оцінки та складе рейтинг проєктів протягом 30 календарних днів з дати отримання документів. Проте, за рішенням експертної групи, термін відбору проєктів може бути збільшений.  Остаточний перелік проєктів Міністерство оприлюднить на своєму офіційному веб-сайті - з урахуванням рейтингу та із зазначенням набраних балів у розрізі областей, протягом п’яти календарних днів після завершення обчислення середньої оцінки проектів. Першими у переліку будуть зазначені проєкти, які набрали найбільшу суму балів. З детальним переліком об’єктів від Львівщини та всіх областей можна ознайомитися на сайт Міністерства культури та інформаційної політики України за посиланням: https://cutt.ly/3buhzlx Фото: Ігор Мартинів

5 квітня 2021

Першого квітня до опівночі тривав прийом заявок на відбір у програмі «Велике будівництво» в напрямі «Велика реставрація». Львівщина на участь у ньому надіслала 31 заявку, що передбачає реставрацію 39 об’єктів історико-культурної спадщини. Ініціаторами подання заявок, відповідно до постанови № 1214 від 9 грудня 2020 року, могли бути органи виконавчої влади, до сфери управління яких віднесено пам’ятки.  “Підготовку 19 заявок від нашої області скоординував наш департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА. Ми вдячні всім громадам, користувачам, архітекторам та громадськості, які включилися в цей процес і працювали разом із нами. Це дуже добрий старт для того, щоб на місцях задумалися над тим, що далі робити з пам’ятками, які є на території громад області, відчути відповідальність за них. Також готували заявки Львівська національна галерея, Управління охорони історичного середовища Львова та Белзький історико-культурний заповідник”, - каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько. Нагадаємо, Постанова від 9 грудня також передбачає, що претендентами для відбору можуть бути тільки пам’ятки, які перебувають у державній власності. Проте 3 березня 2021 року на сайті Міністерства культури та інформаційної політики з’явилася інформація, що участь у відборі об’єктів, які є в комунальній власності, наразі розглядається. Список об’єктів, заявки на які подала Львівщина: Департамент архітектури та розвитку містобудування (орган виконавчої влади) Свірзький замок (1484 р. с. Свірж, Львівського району) Древній Звенигород, (пам’ятка археології, Городище літописного міста Звенигорода X-XIII ст., с. Звенигород Львівського району Львівської області Тартаківський палац, пам’ятка архітектури національного значення в с. Тартаків Червоноградського району Костел Всіх Святих у Годовиці,  (1758 р. (ох. № 470) у с. Годовиця, Львівського району) Поморянський замок, (пам’ятка архітектури національного значення, XVI-XVII ст. (ох. № 427) у смт Поморяни Золочівського району) Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно Львівського району, (пам’ятки архітектури національного значення (ох.№ 421/1) Дерев’яна церква Св. Михаїла у м. Комарно Львівського району Львівської області, (пам’ятка архітектури національного значення, ох. № 1441) Дерев’яна дзвіниця Св. Михаїла  (ох. № 1438) у с. Ясениця Замкова Самбірського району Львівської області, пам’ятка архітектури національного значення Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці в с.Матків Турківського району Львівської області Дерев’яна церква Св. Михаїла у с. Ісаї (1663 р., Самбірського району  (пам’ятка архітектури національного значення,  (ох. № 1441)) Дерев'яна церква Зіслання Святого Духа в с. Потелич Жовківського району Львівської області ((1502 р. (ох. № 530), пам’ятка архітектури національного значення) Дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці, в с. Кліцько, Львівського району (1678 р. (охор. № 1350), пам’ятка архітектури національного значення) Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста в Дрогобичі (1661 р. (ох. № 378) Дерев’яна церква Богоявлення Господнього в Кугаєві Львівського району (пам’ятка архітектури національного значення, 1693 р. (ох. № 475) Палац Потоцьких у м. Червонограді Червоноградського району (пам'ятка архітектури національного значення XVIII ст., охо. № 130032-Н) Дерев’яна церква Св. Юра 1678 р., в м. Дрогобичі, пам’ятка архітектури національного значення, в списку світової спадщини ЮНЕСКО  Дрогобицька Житниця, 1778 р.  Монастир святого Онуфрія в селі Лаврів Самбірського району  Вілла "Вавель" в Трускавці, пам’ятка архітектури місцевого значення Храм Різдва Пресвятої Богородиці у смт Щирець, Львівського району (XVI ст., пам’ятка архітектури національного значення, (ох. № 479/1))  Навчальний корпус Національного університету «Львівська політехніка» (пам’ятка архітектури та історії місцевого значення – будинок Крайового суду, 1891-1895 рр., Охоронний № 4575-Лв) на вул. Князя Романа, 1-3 у Львові Реставрація та перепланування приміщень музею з розширенням за рахунок простору горища на пл. Ринок, 6 у м. Львові Експозиційні зали музею історії релігії на пл.Музейній, 1 у м. Львові Головний корпус бібліотеки на вул. В. Стефаника, 2 у м. Львові пам'ятка архітектури національного значення, ох. № 1321) Львівський академічний молодіжний театр імені Леся Курбаса на вул. Л. Курбаса, 3 у м. Львові Костел Бенедектинок з келіями на вул.Вічевій, 2 у м.Львові, (Ох. № 369, пам'ятка архітектури національного значення) Театр ляльок, пам'ятка архітектури місцевого значення на пл Данила Галицького. 1 (вул І Гонти. 8), охоронний № 63 Управління охорони історичного середовища ЛМР Вежа Корнякта на вул. Руській, 7 у м. Львові, (пам’ятка архітектури національного охоронний, №332/2) Огорожа з брамою та офіцинами для сторожі палацу на вул М Коперника, 15 у Львові (пам’ятка архітектури національного значення, ох. № 1310) Колишній костел Магдалини на вул. С Бандери. 8 (10), (пам’ятка архітектури національного значення, ох № 345) Будинок страхового товариства “Дністер" на вул Руській, 20 у м Львові (1-ша міська поліклініка), реставрація сходової клітки пам'ятки архітектури, XX ст (ох № ЛІ250) Національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького (ініціатор МКІП)  Жовківський замок, пам'ятка архітектури національного значення (ох. № 385)  Замок в Олеську, пам’ятка архітектури національного значення (ох. № 404)  Підгорецький замок, пам’ятка архітектури національного значення (ох. № 412/1) Надбрамний комплекс Золочівського замку, пам’ятка архітектури національного значення (ох. № 381/2) Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької Державний історико-культурний заповідник у м.Белзі. (Ініціатор МКІП)  Костел Успіння Пресвятої Богородиці (ох.№492), 17 ст, м. Угнів   Костел Св.Марка, пам’ятка архітектури національного значення,  17-18 ст, (Ох.№ 495), с. Варяж  Ансамбль монастиря сестер Домініканок, пам’ятка архітектури національного значення  XVII-XVIII ст. (Ох.№ 490)), м. Белз  

2 квітня 2021

Сьогодні опівночі Міністерство культури та інформаційної політики завершило прийом заявок на участь у відборі проектів робіт з реставрації, консервації, ремонту на пам’ятках культурної спадщини, які будуть реалізовані в рамках програми «Велике будівництво». Львівщина підготувала та надіслала до Києва 31 пакет документів, які передбачають відновлення 39-ти об’єктів культурної спадщини. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 9 грудня 2020 року №1214, ініціаторами проєктів могли бути органи виконавчої влади, до сфери управління яких належить пам’ятка культурної спадщини. Відтак на Львівщині головним подавачем документів був Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, на балансі якого перебуває найбільше пам’яток архітектури в області.  “Департамент архітектури надіслав до Міністерства культури та інформаційної політики 19 заявок на реставрацію 27 об’єктів культурної спадщини. Наші фахівці готували їх спільно з установами-користувачами, органами місцевого самоврядування, громадськими активістами. Ще в грудні, відразу після публікації Постанови уряду, ми зробили цей процес прозорим і публічним, запросивши громади, які мають на території пам’ятки, до спільного напрацювання заявок, особливо у частині стратегування. Ми не обмежувалися попереднім списком, який подав департамент. Долучитися до проєкту впродовж чотирьох місяців могли всі охочі. Дякуємо всім, хто проявив ініціативу, хто відгукнувся та долучився до напрацювання документації і створення заявок”, - каже голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький.  Також подавачами заявок від Львівщини стали Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького, Державний історико-культурний заповідник у місті Белз, Львівська міська рада і Національний драматичний театр імені Марії Заньковецької.  Серед пам’яток, які пропонують реставрувати на Львівщині: костел Всіх Святих у Годовиці, Свірзький, Підгорецький, Олеський, Жовківський та Поморянський замки, Тартаківський та Червоноградський палаци,  Колишній Монастир сестер Бенедиктинок на пл. Вічевій, 2 у Львові, приміщення Історичного музею та Музею історії релігії, Дрогобицька житниця та Львівський національний драматичний театр імені Марії Заньковецької. Також є пропозиція продовження фахових досліджень та створення культурно-туристичного магніту на основі пам’ятки археології “Давній Звенигород” (Давидівська ТГ). “Дерев’яну архітектуру ми оформили в одну заявку - “Карпатський маршрут дерев’яної архітектури”. Її підготували спільно дирекція археологічного заповідника “Давній Звенигород” та Асоціація “Єврорегіон - Карпати - Україна”. Сюди увійшли вісім дерев’яних храмів, три з яких - зі списку світової спадщини ЮНЕСКО, та дзвіниця у Ясениці Замковій. Так само подібні проєкти ми запросили подати Івано-Франківську, Чернівецьку і Закарпатську області, щоб це був справді такий єдиний карпатський туристичний маршрут до найцікавіших зразків дерев’яних українських церков. Тобто до тих, які особливо потребують збереження”, - каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.