На Львівщині вшанували пам’ять членів ОУН Василя Біласа та Дмитра Данилишина

15 квітня 2022

Сьогодні у сквері ''На Валах'' проведуть мистецьку акцію ''КОРИДОР життя''.  ''За 50 днів восьмирічної війни з рашистами словосполучення «зелений коридор» набув подвійного присмаку: життя і нещадної смерті. Бо, знаємо, як так звані, зелені коридори обіцяні окупантами в Іловайську, Краматорську, Маріуполі, Ізюмі, обернулися жахливими розстрілами і вбивствами сотень невинних українців. Через КОРИДОРи життя пройшли в безпечні зони мільйони українців з територій по той бік Дніпра і сьогодні тут, у тилу ми разом тримаємо кожен свій фронт. Концепція інсталяції апелює до шани пам’яті загиблих українських військових і цивільних'', - зазначила авторка проєкту Христина Береговська. На заході будуть присутні діти внутрішньо переміщених осіб, які долучаться до створення інсталяції. Запрошуємо усіх, хто бажає вшанувати пам'ять тих, хто пройшов по коридорах, долучитися до події. Акція розпочнеться сьогодні о 12:30 у сквері ''На Валах''.

7 грудня 2021

Сьогодні, 7 грудня, виповнюється 129-та річниця від дня народження першої в світі жінки, яка була офіційно зарахована на військову службу в званні офіцера, четаря Української Галицької Армії, визначної громадської та військової діячки, українського історика та географа Олени Степанів. З цієї нагоди в області вшанували її пам'ять. Так, представники влади, духовенство та активна громадськість Львівщини поклали квіти та запалили лампадки до могили Олени Степанів, що знаходиться на Личаківському кладовищі. Опісля відбувся чин панахиди за Оленою Степанів.   Довідково На честь Олени Степанів названа Львівська українська гуманітарна гімназія з поглибленим вивченням українознавства та англійської мови, що розташована на однойменній вулиці. 1 листопада 2003 року на фасаді будинку колишньої гімназії Сестер Василіянок, нині відомої як Львівська лінгвістична гімназія, де у 1921—1935 рр. Олена Степанів-Дашкевич викладала історію та географію, урочисто відкрито меморіальну таблицю Олені Степанів авторства скульптора Ярослава Скакуна. 7 грудня 2012 року, в день 120-річчя від народження, жінки Прикарпаття ініціювали встановлення в Івано-Франківську пам'ятника першій жінці-офіцерові Українських Січових Стрільців Олені Степанів-Дашкевич. 20 грудня 2012 року в дворику географічного факультету ЛНУ ім. І.Франка у Львові урочисто відкрили та освятили меморіальну таблицю Олені Степанів. У містах Львові та Надвірній на її честь названі вулиці.

29 листопада 2021

Делегація Львівського суспільно-культурного товариства "Холмщина" вшанувала пам'ять жертв Голодомору у м. Люблін (Республіка Польща). Члени делегації вже традиційно взяли участь у вшануванні трагедії Голодомору в м. Люблін (Республіка Польща), що організовує Генеральне консульство України у Любліні. Заходи відбулись біля пам’ятного знаку «Пам’яті мільйонів жертв великого голоду (голодомору) в Україні 1932-1933». Окрім того, члени делегації також вшанували пам'ять воїнів армії Української Народної Республіки на православному кладовищі на вулиці Липовій у м. Люблін. Ця поїздка відбулась за сприяння департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА.

23 Червня 2021

Цьогоріч виповнюється 80 років з часу масових розстрілів ув’язнених в тюрмах Західної України. Сьогодні, 23 червня, у Львові відбулась низка пам’ятних заходів із вшанування репресованих. Зокрема, о 12:00 год біля пам’ятника Жертвам комуністичних злочинів, що на вул. Степана Бандері, відбулась поминальна панахида та громадське віче. До підніжжя меморіалу поклали квіти та лампадки. До заходу долучився перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Андрій Годик. Продовжили захід покладанням квітів та лампадок до пам’ятника Жертвам розстрілів у тюрмі на Лонцького на Личаківському кладовищі.Також у цей день вшанують пам’ять невідомих жертв тюрми «Бригідки» на Янівському кладовищі, де запалюватимуть лампадки біля братської могили «Три хрести». Ввечері, о 19:30 год, відбудеться вечір пам’яті «Світло тихе», присвячений 80 роковинам масових розстрілів в тюрмах Західної України в червні 1941 року в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла УГКЦ. У заході візьмуть участь поетеса Юлія Курташ-Карп та оркестр «Віртуози Львова». Зазначимо, що у цей день у всіх районах Львівської області приспустили Державні прапори України та обмежили проведення розважальних заходів. Нагадаємо, що з 22 червня 1941 року у Львівській в’язниці №1 розстріляли 108 осіб, які були засуджені до вищої міри покарань. Опісля місцеві органи НКВС розпочали розстріли ув’язнених в усіх тюрмах Львова. Загалом у в’язницях Львівської області (Львів, Буськ, Городок, Комарно-Рудки, Щирець, Бібрка, Жовква, Кам’янка-Бузька, Судова Вишня, Яворів, Лопатин) упродовж 22-28 червня розстріляли 4 тисячі 591 людину. У трьох в’язницях у м. Дрогобич, м. Самбір, м. Стрий – 3 тисячі 301 людину. Ілона Орнат

15 січня 2021

15 січня 1941 року розпочався «Процес 59».  Саме така кількість молодих українців – 22 жінки та 37 чоловіків, віком від 15 до 30 років, потрапили на лаву підсудних. Закритий політичний процес, проведений радянськими карально-репресивними органами у Львові 15-18 січня 1941, став одним з найдраматичніших моментів першого приходу радянської влади на західноукраїнські землі.  Заарештованих, здебільшого студентів львівських вишів, звинуватили в приналежності до ОУН та антидержавній діяльності.  Протягом слідства підсудні зазнавали тортур. Слідчі забороняли їм спати, а самі допити проводили вночі.  Судова розправа виявилася надзвичайно жорстокою - із загальної кількості заарештованих 42-х було засуджено до найвищої міри покарання - розстрілу; 17 отримали по 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах СРСР та позбавлення громадянських прав на 5 років. "Великий судовий "Процес 59" показав справжню суть більшовицької тоталітарної системи в межах квазідержави УРСР. Лише гідна поведінка українців на судових засіданнях не дозволила окупантам досягнути своєї поставленої мети. Засуджені вчергове продемонстрували всьому цивілізаційному світові, що українці є окремою нацією, яка, незважаючи на чергову окупацію, прагне до створення Української Самостійної Соборної Держави", - зазначив історик Андрій Сова. Андрій Пташник

1 січня 2021

Сьогодні, 1 січня, на Львівщині вшанували пам'ять голови Проводу ОУН, Героя України Степана Бандери. Захід відбувся з нагоди 112-ї річниці від дня народження провідника. Керівництво області та міста поклало квіти до підніжжя пам’ятника Степану Бандері. «Степан Бандера казав: «Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний». Наша боротьба триває. Тисячі молодих хлопців і дівчат сьогодні продовжують справу Степана Бандери, творячи наше майбутнє та відновлюючи історичну справедливість. Наші воїни відстоюють на Сході нашої держави найважливіші для кожного українця цінності – свободу, незалежність та право бути господарями на своїй землі», – зазначив голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький. Очільник Львівщини додав, що наша перемога – це перемога спільної ідеї цілого Українського народу. І кожен на своєму місці може докластись до нашої спільної мети. Опісля, відбулась спільна молитва та громадське віче. «Степан Бандера був провідником, який вів за собою людей. Тому перед нами мають бути чіткі завдання і цілі. Бандера завжди говорив, що віра без чину є мертвою. Тому нам потрібно діяти. Нам потрібно об’єднуватися заради конкретних справ на благо нашого народу та країни», – наголосив громадсько-політичний діяч, кандидат історичних наук Микола Посівнич. Довідково: Степан Бандера (1 січня 1909, Старий Угринів, Івано-Франківська область — 15 жовтня 1959, Мюнхен, ФРН) — український політичний діяч, один з чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б. Степан Бандера і Ярослав Стецько були авторами Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року.  5 липня 1941 року Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року — в центральну Берлінську тюрму. З початку 1942 року по серпень 1944 року перебував у концтаборі Заксенгаузен в бункері “Целленбау”. У вересні 1944 року його звільнили і запропонували участь в керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії, однак Бандера відхилив пропозицію і на співпрацю не погодився. Радянський уряд уповноважив КДБ вчинити вбивство Степана Бандери в Мюнхені, ФРН. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року. Христина Дмитрик

14 січня 2020

У вівторок, 14 січня, у смт Красне Буського району вшанували пам’ять останнього головнокомандувача УПА Василя Кука. Відтак, присутні спільно виконали Державний Гімн України, а також поклали квіти та запалені лампадки до могили головнокомандувача та до Меморіалу борцям за волю України. Опісля, усі учасники заходу спільно помолилися. Довідково: Василь Кук народився 11 січня 1913 року в м. Красне Золочівського повіту (нині Буського району Львівської області). У 1932 році закінчив Золочівську українську гімназію і вступив на юридично-економічний факультет Люблінського католицького університету. З 1929 р. по 1934р. – член юнацтва ОУН, провідник юнацтва Золочівського повіту, провідник Золочівської повітської екзекутиви ОУН. З 1934р. по 1936р. перебував у в’язниці (Золочів, Радом). У 1937р. на нелегальному становищі працював інструктором – вихователем робітничих і ремісничих кадрів ОУН м.Львова; організатором і провідником підпільної друкарні Краєвої екзекутиви ОУН (с.Угринів, Підгаєцького повіту); інструктором підпільних кадрів ОУН. З 1939 р. – оргреферент, член Проводу ОУН, член військового штабу ОУН, член Головного штабу УПА, провідник Проводу ОУН на Південно – східних українських землях, командир УПА – Південь, заступник головного командира УПА. З 1950р. – голова Проводу ОУН, головний командир УПА, генеральний секретар УГВР, а з 1952р. – генерал – хорунжий УПА. Впродовж життя Василь Кук видав та зібрав чимало цінних книг, серед них – історична, мистецька література, українська та зарубіжна класика, літературознавство. Він є автором багатьох наукових статей. Серед найвідоміших його праць «Пашні Буряки» (підручник з конспірації ОУН), «Колгоспне рабство» (аналітичний огляд функціонування колгоспної системи в Україні), цикл нарисів про життя Артема Веделя – відомого українського композитора, біографічні нариси про Степана Бандеру, Романа Шухевича, фундаментальний збірник документів «Українське державотворення. Акт 30-го червня 1941 року”. Частина його книжкової спадщини знайшла гідне місце в краєзнавчому музеї Красного та Красненській селищній книгозбірні. До останнього подиху свого життя Василь Кук боровся за незалежність України, вів активну громадську діяльність, спрямовану на відновлення історичної справедливості. Помер 9 вересня 2007 року. Останнє місце спочинку, за заповітом, знайшов він у рідному селищі Красне. У 2010 році на могилі Василя Кука встановлено символічний монумент роботи архітектора В.Нагірного. Впродовж життя Василь Кук видав та зібрав чимало цінних книг, серед них – історична, мистецька література, українська та зарубіжна класика, літературознавство. Частина його книжкової спадщини знайшла гідне місце в краєзнавчому музеї Красного, шкільній бібліотеці Красненської ЗОШ № 1 та бібліотеках Буської РЦБС. Чимало книг отримала Красненська селищна книгозбірня, частину колекції передано в Буську ЦРБ (У 2014 році нам подаровано понад 2 тис. книг). До 100 – річного ювілею головного командира УПА Василя Кука його племінниця Ольга Кук подарувала Красненській бібліотеці 36 книг з власної колекції.  

23 грудня 2019

Сьогодні, 23 грудня, Львівщина вшановує пам'ять членів Організації Українських Націоналістів Василя Біласа та Дмитра Данилишина. Розпочались заходи о 06:25 годині біля колишньої тюрми «Бригідки», що на вулиці Городоцька, 20, де представники молодіжних громадських організацій поклали лампадки  до місця страти членів УВО та ОУН. Опісля присутні поклали квіти та запалили лампадки до могил Василя Біласа та Дмитра Данилишина на Меморіалі Січових Стрільців, що на Янівському кладовищі (поле № 38). Також виконали Державний Гімн України та відбувся чин поминальної панахиди.

23 грудня 2019

Сьогодні, 23 грудня, Львівщина вшановує пам'ять членів Організації Українських Націоналістів Василя Біласа та Дмитра Данилишина. Розпочались заходи о 06:25 годині біля колишньої тюрми «Бригідки», що на вулиці Городоцька, 20, де представники молодіжних громадських організацій поклали лампадки  до місця страти членів УВО та ОУН. Опісля присутні поклали квіти та запалили лампадки до могил Василя Біласа та Дмитра Данилишина на Меморіалі Січових Стрільців, що на Янівському кладовищі (поле № 38). Також виконали Державний Гімн України та відбувся чин поминальної панахиди.

20 грудня 2019

У понеділок, 23 грудня, Львівщина вшановуватиме пам'ять членів Організації Українських Націоналістів Василя Біласа та Дмитра Данилишина. Про це інформують у департаменті внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА. Розпочнуться заходи о 06:25 годині біля колишньої тюрми «Бригідки», що на вулиці Городоцька, 20, де представники молодіжних громадських організацій покладуть лампадки  до місця страти членів УВО та ОУН. Опісля присутні покладуть квіти та запалять лампадки до могил Василя Біласа та Дмитра Данилишина на Меморіалі Січових Стрільців, що на Янівському кладовищі (поле № 38). Тут також виконають Державний Гімн України та відбудеться чин поминальної панахиди. Запрошуємо мешканців області долучитися до заходу вшанування.

22 жовтня 2019

У Винниківській загальноосвітній санаторній школі-інтернат відкрили науково-популярну фотовиставку до 90-річчя ОУН. Захід відбувся у межах реалізації Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Львівській області на 2018-2020 роки за сприяння департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської облдержадміністрації. На світлинах зображені провідні діячі та учасники української національно-визвольної боротьби у ХХ столітті. «У часовому вимірі ми охопили період від Української революції до сьогоднішньої російсько-української війни, щоб показати учням безперервність боротьби українців за свою незалежність, в якій важливе місце займали та займають ідеї та чин Організації українських націоналістів. Історія ОУН – це історія, яка виховує нових захисників України», – підкреслив автор виставки, молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства, історик Михайло Галущак. Зазначимо, що виставка у цьому році вже побувала також в інших навчальних закладах Львівщини.

20 серпня 2019

У Львівській ОДА відкрили науково-популярну виставку «ОУН: ідея і чин». Виставка присвячена 90-річчю створення Організації українських націоналістів та представлена 10 стендами, які розкривають основні сторінки історії ОУН. Як розповів автор виставки молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства МОН України Михайло Галущак назва виставки  походить від однойменного журналу проводу ОУН. На світлинах зображені провідні діячі та учасники української національно-визвольної боротьби у ХХ ст. Окремий стенд наповнений сучасними світлинами, які присвячені пам'яті учасникам української національно-визвольної боротьби ХХ ст. Особливістю виставки є те, що при її створенні було використано маловідомі архівні фото українського визвольного руху першої половини ХХ ст. Окрім цього, при написанні текстів до виставки автор використав праці істориків Богдана Галайка, Івана Патриляка, Івана Хоми, Миколи Посівнича, Олександра Пагір’ї та Ярослава Сватка. «ОУН був і є найуспішнішим проектом, який підготував цілу плеяду молодого покоління до боротьби і утвердження держави, її візії від найменшої структурної одиниці до найбільшої - створення української держави. І ця виставка являє собою згусток волі і духу в історичній перспективі від української революції і до 91 року»,- зазначив Микола Посівнич.    Виставку презентують за підтримки Львівської ОДА у межах Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Львівській області на 2018-2020 роки. «Це проект завдяки якому ми показуємо нашу історію, а також продовжуємо її пам’ятати, берегти та розповідати про неї молодим поколінням. Сьогоднішнє відкриття це лише старт, а продовженням буде презентація виcтавки у школах Львівської області», - розповів директор департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА Андрій Ковальський. Основна мета проекту – зацікавити молодь історією української національно-визвольної боротьба у ХХ ст. Відтак, у Львівській ОДА для всіх охочих виставка експонуватиметься до кінця тижня, опісля – помандрує навчальними закладами, бібліотеками та народними домами Львівщини.