У сквері ''На Валах'' проведуть акцію ''КОРИДОР життя''

25 березня 2022

В Україні на 25 березня погодили два гуманітарних коридори для евакуації людей із Маріуполя (Донецька область) та Мелітополя (Запорізька область). Про це повідомила віце-прем'єр-міністерка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. З міста Маріуполя до міста Запоріжжя запланована евакуація тих, хто виїжджатиме на власному транспорті, також відбуватиметься централізована евакуація на автобусах із Бердянська.  «Зараз там перебуває 48 автобусів. Вони стоять на в'їзді до міста Бердянська. Ми зробимо все від нас залежне, щоб автобуси, заповнені нашими маріупольцями, сьогодні прибули до Запоріжжя», – розповіла Ірина Верещук. На в'їзді до Бердянська також перебуває бензовоз. За словами віце-прем'єр-міністерки, після його допуску в місто маріупольці зможуть дозаправити власний транспорт за адресами: просп. Східний, 4А та вул. Мелітопольське шосе, 87Б. Крім того, погодили евакуацію з міста Мелітополя до Запоріжжя. Місце збору – пожежна частина № 9    Ірина Верещук повідомила, що автобуси з гуманітарною допомогою зранку заїхали в місто і після розвантаження будуть подані до місця збору для евакуації населення. «Працюємо на перемогу», – зазначила віце-прем'єр-міністерка.

21 березня 2022

Станом на 21 березня погоджено вісім гуманітарних коридорів для евакуації мешканців населених пунктів, постраждалих унаслідок російського вторгнення. Про це повідомила віце-прем'єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. Так, у Донецькій області запланована евакуація людей з Маріуполя до Запоріжжя декількома коридорами. Зокрема, запрацює маршрут Бердянськ – Запоріжжя. Місце збору – спорткомплекс на вул. Мелітопольське шосе, 27. Також заплановано маршрути: З Мангушської громади до Запоріжжя. Місце збору – село Юр'ївка Мелекинської сільської ради, пансіонат «Зміна». З Нікольського до Запоріжжя. Місце збору – школа № 2, вул. Паркова, 23. За словами віце-прем'єр-міністра, о 8-й ранку автобуси виїхали із Запоріжжя; у Бердянську продовжують дозаправляти приватні авто маріупольців, які рухаються за маршрутом. Адреси для дозаправки: проспект Східний, 4а та вул. Мелітопольське шосе, 87б. У Київській області також погоджено низку гуманітарних коридорів. Автобуси для переміщення людей будуть відправлені з Броварів, Білогородки та Вишгорода. Запланована евакуація: Із смт Велика Димерка до Броварів. Місце збору – будівля сільради на вулиці Бобрицька,1. Із смт Ворзель до села Білогородка. Місце збору – вулиця Садова, 13. З міста Буча до села Білогородка. Місце збору – вулиця Енергетиків, 12. Із села Козаровичі до міста Вишгорода. Місце збору – тренінговий центр Головного управління Національної поліції. У Луганській області заплановані такі гуманітарні маршрути: З міста Лисичанська до міста Бахмута. Місце збору – будівля Державної служби з надзвичайних ситуацій на вулиці Сосюри, 324. З міста Сєвєродонецька до міста Бахмута. Місце збору – будинок культури на вулиці Хіміків, 28. З міста Гірське до міста Бахмута. Місце збору – вулиця Першотравнева, 42, будинок культури та вулиця Миру, 136.  Автобуси для евакуації та гуманітарна допомога будуть відправлені з міста Бахмута. «Працюємо. Все буде Україна. Все заради перемоги», – зазначила Ірина Верещук.

17 березня 2022

Станом на 17 березня погоджено дев'ять гуманітарних коридорів для евакуації мешканців населених пунктів, постраждалих унаслідок російського вторгнення. Також створено інформаційне бюро у справах полонених. Про це повідомила віце-прем'єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. Зокрема, в Донецькій області погоджено евакуаційний коридор із міста Маріуполя до міста Запоріжжя.  «Ми звернулися щодо погодження цього маршруту і плануємо відправити автобуси з міста Запоріжжя до Бердянська для збору людей із Маріуполя. Також запустимо за маршрутом автоцистерну з пальним для заправки приватних авто», – зазначила вона. Запланована низка гуманітарних коридорів у Київській області: З міста Бородянка до міста Житомира. Із села Шевченкове до міста Бровари. «Також плануємо доставити гуманітарну допомогу у вигляді продуктів та медикаментів до міст Гостомель та Буча, сіл Семиполки, Марківці й Опанасів», – розповіла Ірина Верещук. У Харківській області погоджено гуманітарний маршрут із міста Вовчанська до Харкова. За словами Ірини Верещук, триває робота із забезпечення доставки гуманітарної допомоги до всіх населених пунктів, які оточені або заблоковані. «Ми посилюємо роботу з визволення захоплених у полон цивільних громадян», – повідомила віце-прем'єр-міністр.  Йдеться про визволення дніпрорудненського міського голови Євгенія Матвєєва, голови Мелітопольської районної ради Сергія Прийми, іванківського міської голови Тетяни Свириденко, голови Щастинської міської цивільної адміністрації Володимира Тюріна, секретаря Скадовської міської ради Юрія Палюха, а також рятувальника ДСНС Олексія Данченка. Ірина Верещук поінформувала, що, відповідно до Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, 17 березня створено Національне інформаційне бюро. «Визначено, що державне підприємство «Український національний центр розбудови миру», яке належить до сфери управління Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, буде юридичною особою публічного права та виконуватиме функції Національного інформаційного бюро. Ми повідомили Червоний Хрест через МЗС про створення такого бюро і сподіваємося, що наша робота буде плідною та результативною для людей, сімей, які чекають своїх дітей з полону додому», – наголосила віце-прем'єр-міністр.

16 березня 2022

Станом на 16 березня українська сторона не отримала відповіді про погодження гуманітарних коридорів, і на цей час немає гарантій безпечної евакуації мешканців населених пунктів, постраждалих унаслідок російського вторгнення. Про це повідомила віце-прем'єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. «Під час роботи гуманітарних коридорів за декілька останніх днів з боку Росії почалися грубі порушення домовленостей про припинення вогню. Окупанти почали обстрілювати гуманітарні колони автобусів, населені пункти та точки збору людей, із яких планувалась евакуація мирного населення, а також брати в заручники осіб із супроводу», – наголосила вона. Ірина Верещук нагадала, що в полоні залишається рятувальник ДСНС Олексій Данченко. Крім того, окупанти захопили лікарню інтенсивного лікування в Маріуполі, взяли в заручники 400 осіб, медичний персонал, і нині звідти ведуться обстріли. «Ми не отримали відповіді на наші пропозиції, направлені вчора до Міжнародного комітету Червоного Хреста, щодо відкриття гуманітарних коридорів сьогодні. Залишається відкритим питання організації гуманітарних коридорів сьогодні для Ізюма та Маріуполя. У таких умовах ми, звичайно, не можемо безпечно вивозити людей», – зазначила Віце-прем'єр-міністр. За її словами, триває робота з організації доставки гуманітарної допомоги, зокрема продуктів та ліків, до захоплених або оточених населених пунктів Луганської, Харківської, Донецької, Київської, Запорізької, Сумської, Чернігівської та Херсонської областей. Ірина Верещук додала, що у разі зміни чи відкриття гуманітарних коридорів інформуватиме протягом дня.

15 березня 2022

В Україні 15 березня з 9:00 відкриваються дев'ять гуманітарних коридорів для евакуації мешканців населених пунктів, постраждалих унаслідок російського вторгнення. Про це повідомила віце-прем'єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. За її словами, у Донецькій області запланована евакуація людей із Маріуполя. «Із Бердянська до міста Маріуполя вийде гуманітарний вантаж – десятки тонн води, медикаментів, продуктів для людей, які дуже цього чекають. А на зворотному шляху транспорт забере жінок, дітей і всіх, хто потребує, із Маріуполя в Запоріжжя», – повідомила віце-прем'єр-міністр. У Київській області відкриваються коридори за такими напрямками: Із сіл Богданівка та Нова Богданівка в напрямку міста Бровари. Із села Бобрик у напрямку міста Бровари. «Ми знаємо про величезну проблему в Іванкові, працюємо над цим маршрутом. Щиро сподіваюся, що вже завтра нам вдасться відкрити цей гуманітарний коридор», – додала Ірина Верещук. У Сумській області 15 березня запланована евакуація з міст Суми, Тростянець, Шостка, Лебедин та Конотоп до Полтави. У Харківській області погоджено гуманітарний коридор із села Оскіл. «Хочу запевнити, що вся інформація, яку ви подаєте у Фейсбуці та іншими каналами, приходить до нас і ми її обробляємо. Обіцяємо, що не залишимо нікого. Ми пам’ятаємо, знаємо й дуже хочемо вас врятувати», – наголосила віце-прем'єр-міністр.

14 березня 2022

В Україні 14 березня з 9:00 відкриваються 10 гуманітарних коридорів для евакуації людей із населених пунктів, постраждалих від обстрілів з боку російської армії. Про це повідомила віце-прем'єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. За її словами, у Київській області запланована низка евакуаційних маршрутів: Із сіл Богданівка та Нова Богданівка в напрямку міста Бровари. Погоджено маршрут із села Перемога в місто Бровари.  Із села Бобрик у напрямку міста Бровари. З міста Гостомеля до Білогородки. Із селищ Немішаєве та Ворзель до Білогородки. Із села Дмитрівка до Білогородки. У Луганській області, як розповіла віце-прем'єр-міністр, погоджені гуманітарні коридори за такими маршрутами: З міста Сєвєродонецька до міста Слов'янська Донецької області. З міста Попасної Луганської області до міста Слов'янська Донецької області. Із селища Гірське Луганської області до міста Слов'янська Донецької області. «Також укотре будемо намагатися нарешті розблокувати рух гуманітарного конвою з продуктами та медикаментами з міста Бердянська через місто Мангуш у місто Маріуполь», – наголосила Ірина Верещук. Віце-прем'єр-міністр нагадала, що в полоні окупантів залишається мер Мелітополя Іван Федоров. Також невідома доля голови Дніпрорудного Євгена Матвєєва, якого викрав ворог. «Залишається в полоні рятувальник Олексій Данченко. Сподіваємося, нам вдасться його витягнути з примусового утримання під час роботи коридору на Гостомель», – зазначила вона.

11 березня 2022

Віцепрем’єр-міністерка – міністерка з питань тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук оголосила, що сьогодні, 11 березня, знову відкриваються гуманітарні коридори для евакуації населення з найбільш напружених регіонів, де тривають бойові дії. В зворотньому напрямку цими коридорами мають бути доставлені мешканцям фронтових та прифронтових місць продукти харчування, ліки та вода. «Сподіваємось, що всі ці напрямки нині зможуть запрацювати й ми отримаємо можливість вивезти людей та допомогти тим, хто залишається!» - наголосила Ірина Верещук. 11 березня працюватимуть гуманітарні коридори евакуації за такими напрямками: 1. Маріуполь – Запоріжжя (Маріуполь - Портовське - Мангуш (в обхід Нікольського) - Республіка - Розівка -Більмак - Пологи – Оріхів - Запоріжжя) Із Запоріжжя вийде колона з гуманітарним вантажем та автобусами для евакуації. 2. Пологи – Токмак - Василівка-Кам’янське - Запоріжжя Із Запоріжжя вийде колона з гуманітарним вантажем та автобусами для евакуації. 3. Волноваха – Покровськ (Волноваха - Валер’янівка - Новоадріївка - Кирилівка - Вугледар - Покровськ) 4. Енергодар – Запоріжжя 5. Ізюм - Мала Комишуваха – Барвенкове – Близнюки - Лозова Планується доставка гуманітарного вантажу. 6. Буча – Ворзель – Михайлівка - Рубежівка - Шпитьки - Білогородка - Київ 7. Гостомель - Буча - Михайлівка - Рубежівка - Шпитьки – Петрушки - Білогородка - Київ 8. Козаровичи – Лютеж - Старі Петрівці - Нові Петрівці - Вишгород - Київ 9. Микуличі - Немішаєве - Ворзель – Михайлівка - Рубежівка - Мрія-Петрушки - Білогородка - Київ 10. Андріївка - Липівка - Макарів-Небелиця - Ставище - Кочерів- Коростишів - Глибочиця - Житомир 11. Макарів – Небелиця - Ставище - Кочерів - Коростишів - Глибочиця - Житомир 12. Бородянка - Пісківка - Малин - Радомишль - Житомир  Автобуси будуть для евакуації з Київської області будуть відправлені з Києва. Евакуація проводиться безкоштовно.

23 грудня 2021

Сьогодні, 23 грудня, у Львові вшанували пам’ять членів Організації Українських Націоналістів Василя Біласа та Дмитра Данилишина. Близько 06:30 год представники департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА спільно з молодіжними громадськими організаціями спільним виконанням Гімну України та запаленням лампадок на місці страти членів УВО та ОУН (колишня тюрма «Бригідки», що на вул. Городоцька) вшанували їхню пам’ять. Опісля учасники переїхали на Янівське кладовище до могил Василя Біласа та Дмитра Данилишина на Меморіалі Українських Січових Стрільців. Також на полі №38 священнослужителі провели чин поминальної панахиди. Історична довідка: Дмитро Данилишин народився 2 квітня 1907 року в м. Трускавець. Закінчив три класи народної школи, та пішов працювати шевцем. Василю Біласу доводиться дядьком. Василь Білас народився 17 вересня 1911 року у Трускавці. Після закінчення семирічної школи працював продавцем. Обоє належали до пластового куреня ім. Івана Богуна у Дрогобичі.Кілька разів В. Біласа судили за участь у Пласті. У складі п’ятірки ОУН брали участь також у нападах на пошти в містах Трускавець і Борислав та вбивстві депутата польського сейму Тадеуша Голувка. 30 листопада 1932 року група ОУН здійснила напад на пошту в м. Городок (Львівська область) з метою експропріації коштів. Загальне керівництво операцією здійснювали Роман Шухевич і Микола Лебідь. Дмитро Данилишин і Василь Білас, були затримані, під час відступу з місця подій, згодом заарештували і Мар’яна Жураківського та Зенона Коссака. У ході судового процесу Данилишин та Білас були засудженні до смертної кари. Страчені 23 грудня 1932 року у м. Львів, на території в’язниці «Бригідки». Останніми словами Д. Данилишина були: «Мені тільки дуже жаль, що я не можу ще раз умерти за Україну». У момент страти в багатьох греко-католицьких церквах Галичини проводили поминальні служби, при цьому польська поліція, остерігаючись масових заворушень, не наважилась втрутитися. Польська влада відмовилася віддати тіла страчених для поховання.Проте пізніше їх таки поховали у м. Львові на Янівському кладовищі.

7 грудня 2021

Сьогодні, 7 грудня, виповнюється 129-та річниця від дня народження першої в світі жінки, яка була офіційно зарахована на військову службу в званні офіцера, четаря Української Галицької Армії, визначної громадської та військової діячки, українського історика та географа Олени Степанів. З цієї нагоди в області вшанували її пам'ять. Так, представники влади, духовенство та активна громадськість Львівщини поклали квіти та запалили лампадки до могили Олени Степанів, що знаходиться на Личаківському кладовищі. Опісля відбувся чин панахиди за Оленою Степанів.   Довідково На честь Олени Степанів названа Львівська українська гуманітарна гімназія з поглибленим вивченням українознавства та англійської мови, що розташована на однойменній вулиці. 1 листопада 2003 року на фасаді будинку колишньої гімназії Сестер Василіянок, нині відомої як Львівська лінгвістична гімназія, де у 1921—1935 рр. Олена Степанів-Дашкевич викладала історію та географію, урочисто відкрито меморіальну таблицю Олені Степанів авторства скульптора Ярослава Скакуна. 7 грудня 2012 року, в день 120-річчя від народження, жінки Прикарпаття ініціювали встановлення в Івано-Франківську пам'ятника першій жінці-офіцерові Українських Січових Стрільців Олені Степанів-Дашкевич. 20 грудня 2012 року в дворику географічного факультету ЛНУ ім. І.Франка у Львові урочисто відкрили та освятили меморіальну таблицю Олені Степанів. У містах Львові та Надвірній на її честь названі вулиці.

29 листопада 2021

Делегація Львівського суспільно-культурного товариства "Холмщина" вшанувала пам'ять жертв Голодомору у м. Люблін (Республіка Польща). Члени делегації вже традиційно взяли участь у вшануванні трагедії Голодомору в м. Люблін (Республіка Польща), що організовує Генеральне консульство України у Любліні. Заходи відбулись біля пам’ятного знаку «Пам’яті мільйонів жертв великого голоду (голодомору) в Україні 1932-1933». Окрім того, члени делегації також вшанували пам'ять воїнів армії Української Народної Республіки на православному кладовищі на вулиці Липовій у м. Люблін. Ця поїздка відбулась за сприяння департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА.

23 Червня 2021

Цьогоріч виповнюється 80 років з часу масових розстрілів ув’язнених в тюрмах Західної України. Сьогодні, 23 червня, у Львові відбулась низка пам’ятних заходів із вшанування репресованих. Зокрема, о 12:00 год біля пам’ятника Жертвам комуністичних злочинів, що на вул. Степана Бандері, відбулась поминальна панахида та громадське віче. До підніжжя меморіалу поклали квіти та лампадки. До заходу долучився перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Андрій Годик. Продовжили захід покладанням квітів та лампадок до пам’ятника Жертвам розстрілів у тюрмі на Лонцького на Личаківському кладовищі.Також у цей день вшанують пам’ять невідомих жертв тюрми «Бригідки» на Янівському кладовищі, де запалюватимуть лампадки біля братської могили «Три хрести». Ввечері, о 19:30 год, відбудеться вечір пам’яті «Світло тихе», присвячений 80 роковинам масових розстрілів в тюрмах Західної України в червні 1941 року в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла УГКЦ. У заході візьмуть участь поетеса Юлія Курташ-Карп та оркестр «Віртуози Львова». Зазначимо, що у цей день у всіх районах Львівської області приспустили Державні прапори України та обмежили проведення розважальних заходів. Нагадаємо, що з 22 червня 1941 року у Львівській в’язниці №1 розстріляли 108 осіб, які були засуджені до вищої міри покарань. Опісля місцеві органи НКВС розпочали розстріли ув’язнених в усіх тюрмах Львова. Загалом у в’язницях Львівської області (Львів, Буськ, Городок, Комарно-Рудки, Щирець, Бібрка, Жовква, Кам’янка-Бузька, Судова Вишня, Яворів, Лопатин) упродовж 22-28 червня розстріляли 4 тисячі 591 людину. У трьох в’язницях у м. Дрогобич, м. Самбір, м. Стрий – 3 тисячі 301 людину. Ілона Орнат

14 січня 2020

У вівторок, 14 січня, у смт Красне Буського району вшанували пам’ять останнього головнокомандувача УПА Василя Кука. Відтак, присутні спільно виконали Державний Гімн України, а також поклали квіти та запалені лампадки до могили головнокомандувача та до Меморіалу борцям за волю України. Опісля, усі учасники заходу спільно помолилися. Довідково: Василь Кук народився 11 січня 1913 року в м. Красне Золочівського повіту (нині Буського району Львівської області). У 1932 році закінчив Золочівську українську гімназію і вступив на юридично-економічний факультет Люблінського католицького університету. З 1929 р. по 1934р. – член юнацтва ОУН, провідник юнацтва Золочівського повіту, провідник Золочівської повітської екзекутиви ОУН. З 1934р. по 1936р. перебував у в’язниці (Золочів, Радом). У 1937р. на нелегальному становищі працював інструктором – вихователем робітничих і ремісничих кадрів ОУН м.Львова; організатором і провідником підпільної друкарні Краєвої екзекутиви ОУН (с.Угринів, Підгаєцького повіту); інструктором підпільних кадрів ОУН. З 1939 р. – оргреферент, член Проводу ОУН, член військового штабу ОУН, член Головного штабу УПА, провідник Проводу ОУН на Південно – східних українських землях, командир УПА – Південь, заступник головного командира УПА. З 1950р. – голова Проводу ОУН, головний командир УПА, генеральний секретар УГВР, а з 1952р. – генерал – хорунжий УПА. Впродовж життя Василь Кук видав та зібрав чимало цінних книг, серед них – історична, мистецька література, українська та зарубіжна класика, літературознавство. Він є автором багатьох наукових статей. Серед найвідоміших його праць «Пашні Буряки» (підручник з конспірації ОУН), «Колгоспне рабство» (аналітичний огляд функціонування колгоспної системи в Україні), цикл нарисів про життя Артема Веделя – відомого українського композитора, біографічні нариси про Степана Бандеру, Романа Шухевича, фундаментальний збірник документів «Українське державотворення. Акт 30-го червня 1941 року”. Частина його книжкової спадщини знайшла гідне місце в краєзнавчому музеї Красного та Красненській селищній книгозбірні. До останнього подиху свого життя Василь Кук боровся за незалежність України, вів активну громадську діяльність, спрямовану на відновлення історичної справедливості. Помер 9 вересня 2007 року. Останнє місце спочинку, за заповітом, знайшов він у рідному селищі Красне. У 2010 році на могилі Василя Кука встановлено символічний монумент роботи архітектора В.Нагірного. Впродовж життя Василь Кук видав та зібрав чимало цінних книг, серед них – історична, мистецька література, українська та зарубіжна класика, літературознавство. Частина його книжкової спадщини знайшла гідне місце в краєзнавчому музеї Красного, шкільній бібліотеці Красненської ЗОШ № 1 та бібліотеках Буської РЦБС. Чимало книг отримала Красненська селищна книгозбірня, частину колекції передано в Буську ЦРБ (У 2014 році нам подаровано понад 2 тис. книг). До 100 – річного ювілею головного командира УПА Василя Кука його племінниця Ольга Кук подарувала Красненській бібліотеці 36 книг з власної колекції.