На Львівщині відзначили 84-у річницю з дня народження В'ячеслава Чорновола

26 квітня 2022

Сьогодні минає 36 років з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Внаслідок двох вибухів на енергоблоці АЕС радіоактивна хмара пройшла над європейською частиною радянського союзу, більшою частиною Європи, східною частиною США. У зв’язку з цим 26 квітня у світі відзначають Міжнародний день жертв радіаційних аварій та катастроф. До річниці аварії заступник начальника Львівської ОВА Іван Собко, керівник Львівської обласної організації «Союз Чорнобиль України» Андрій Кульчицький та керівниця Львівського спеціалізованого центру радіаційного захисту Тетяна Пошивак вшанували героїчний вчинок ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та жерт катастрофи, поклавши квіти до пам’ятника Героям та жертвам Чорнобиля, що розташований на вулиці Морозній у Львові. «Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу. Глибока вдячність мужнім учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Шануємо тих, хто був евакуйований та відселений з забруднених територій, втратив здоров‘я і потребує особливої уваги від держави і суспільства», - зазначив Іван Собко. Станом на сьогодні на Львівщині налічується 6994 постраждалі особи, з яких: 3663 – учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з них: 1112 – 1 категорії; 2112 – 2 категорії; 439 – 3 категорії; 30 – особи, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій; 3301 – потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з них 313 – 1 категорії; 558 – 2 категорії; 1116 – 3 категорії, 1237 – потерпілих дітей; 614 – дружин померлого громадянина, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою. Вважається, що найбільш розповсюдженою хворобою, викликаною викидом радіоактивних речовин в Чорнобилі, є рак щитовидної залози та лейкемія.  «У постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС – а до них належать ліквідатори аварії, евакуйовані мешканці, - фіксують захворювання п’яти-семи різних органів і систем після радіаційного опромінення. Це можуть бути ураження серцево-судинної системи, кишково-шлункового тракту, щитовидної залози та будь-які інші хвороби, але вони є атиповими. Ці люди отримали дозу опромінення в 90 разів вищу від тієї, яку фіксували під час бомбардування у Хіросімі. Частина осіб з числа ліквідаторів страждають на променеву хворобу», - розповіла керівниця Львівського спеціалізованого центру радіаційного захисту Тетяна Пошивак. Опісля у Центрі провели робочу нараду щодо потреб закладу у воєнний час. Зазначимо, що минулого року за кошти обласного бюджету для Центру придбали рентген-апарат, а завдяки меценатам та союзу «Чорнобиль» відремонтували палати. «Хочу відзначити професійну і якісну роботу керівниці та колективу Центру радіаційного захисту населення. Упродовж цих двох років обласна влада завжди підтримувала і підтримуватиме медзаклад і надалі. Після нашої перемоги у війні, яка буде скоро, я впевнений у цьому, багато обласних програм потребуватимуть змін. Проте підтримка категорії «чорнобильців» буде одним з пріоритетів у соціальному блоці», - додав Іван Собко. Довідково: 26 квітня вночі на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС відбулися два потужні вибухи на четвертому енергоблоці АЕС. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів. Аварія визнана техногенною, екологічною та гуманітарною катастрофою. Основну частину робіт по ліквідації наслідків аварії виконали в 1986 – 1987 роках, в них взяли участь приблизно 240 000 осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки склала приблизно 600 000 осіб. Відразу ж після катастрофи загинула 31 людина. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей, загублено 48 тисяч гектарів земельних угідь, виведено із ладу 14 підприємств, втрачено 400 тисяч квадратних метрів житла. Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", який збудували сотні тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, а Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію.

11 квітня 2022

Національний природний парк «Бойківщина» – природоохоронна рекреаційна, культурно-освітня, науково-дослідна установа загальнодержавного значення, який створили відповідно до Указу Президента України від 11.04.2019 № 130/2019 на площі понад 12 тис га. «Парк створено з метою збереження генетичного, видового і ландшафтного різноманіття Українських Карпат, інших природних комплексів і об'єктів, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Хоча парк і почав працювати нещодавно в його межах вже пролягають такі туристичні маршрути як: «Прикордонна веломандрівка Беньова-Боберка», «Як вирощують ліси: від насіння до великих дерев», «Історичні та природні таємниці урочища Бабінець» та «Краєвиди Бескидів»», - зазначив директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОВА Руслан Гречаник. Детальніше про послуги, які надає парк можна дізнатися за посиланням: https://cutt.ly/IFc3igZ або безпосередньо на сторінці парку у Facebook (https://cutt.ly/iFc3ka7). «Щиро вітаємо колектив НПП «Бойківщина» та всіх, хто долучився до його створення зі святом, хай парк розвивається, розширюється та досягає нових вершин, мирного неба та перемоги у цей військовий час!», - додав Руслан Гречаник.

1 квітня 2022

Сьогодні Львівському обласному перинатальному центру  виповнюється 36 років. “Без перебільшення - це "тверде повноліття" в поєднанні з щоденним досвідом. Ми вже готові не лише тримати лідерство, а й творити його руками потужного колективу - командою фахівців і однодумців.Бажаю кожному приносити максимальний вклад до побудови у Львівській області якісного перинатального світу. Ми зараз, як ніколи розуміємо наші вектори, зупинятися не буду на них, лише скажу, що цілі відомі і вони досяжні на усі 100%. Бажаю кожному з наших пацієнтів неймовірних перемог, розвитку і Божого Благословіння, а для усіх нас - одної Великої Перемоги”, - зазначила керівник закладу Марія Малачинська. Зазначимо, у період з 24-го лютого у перинатальному центрі змогли народити більше ніж 90 жінок, що були змушені покинути свої домівки через війну.  Ще 160 ще стоїть на обліку і спостерігаються в закладі, та планують народжувати в цій установі.

17 лютого 2022

20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні - згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». На Львівщині відбудеться низка заходів починаючи вже з 18 лютого. 18 лютого: 11:00 – акція «Ангели пам’яті» на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові. 15:00 – розмова «Про Євромайдан і Революцію Гідності» з професором УКУ, істориком Ярославом Грицаком у Центрі Шептицького (Львів, вул.Стрийська, 29 а, кампус УКУ). В межах відкритої лекції відбудеться відкриття тематичної фотовиставки «Ціна майбутнього». 19 лютого 17:00 - відкриття фотовиставки Володимира Кліщевського «Майдан 2014. Люди та події» у міському палаці культури ім. Гната Хоткевича у приміщенні “Веранда Хоткевича” 20 лютого 17.00 – заходи з нагоди вшанування Дня Героїв Небесної Сотні  на Личаківському кладовищі – поминальне богослужіння, покладання квітів. 18.00 – мистецька акція «Промені пам’яті» біля Меморіалу Героїв Небесної Сотні 18.00 – гала-концерт української музики до Дня Героїв Небесної Сотні у Львівській національній опері. 18.00 – мистецько-музичний проєкт до Дня Героїв Небесної Сотні «#Україна, Майдан, Пам’ятаємо!» у Львівському національному театрі ім. Марії Заньковецької. Перед початком концерту у фоє театру презентують виставку «Історії життя Героїв Небесної Сотні Львівщини» Львівського історичного музею. 18.00 – мистецько-музичний проєкт «REQUIEM пам’яті Небесної Сотні» у Львівській національній філармонії. 21 лютого 18:30 – лекція наукової співробітниці Музею Гідності у Львові Олени Чебелюк «Вирішальний день Майдану» (культурний простір «РадіоГараж», вул. Князя Романа, 6)

27 січня 2022

27 січня в Україні і в усьому світі відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Саме цього дня 1945 року солдати 1-го Українського фронту у складі Радянської Армії визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі (Республіка Польща). У Львові поминальні заходи розпочались зі спільної молитви на площі біля пам’ятника жертвам Львівського гетто на просп. В. Чорновола. Учасники заходу провели скорботне віче, поклали квіти та запалили свічки біля пам'ятника. «Цього дня 77 років тому військові першого українського фронту звільнили від нацистів «Аушвіц». Цей концтабір смерті, поблизу польського міста Освенцима, став для світу символом Голокосту. На українській землі найстрашнішим символом є Бабин Яр у Києві. У день визволення «Аушвіцу» світ вшановує пам’ять жертв Голокосту - пам’ять третини єврейського народу, в якої забрали життя лише тому, що люди народилися євреями. Голокост також призвів до знищення незліченної кількості представників інших національностей, серед яких - велика кількість українців. Нехай сьогодні весь світ ще раз пригадає, що таке жах великої війни і звірячої ненависті до людини, яку вона завжди за собою веде. Нехай кожна запалена свічка нині буде пересторогою небезпеки, котру несе в собі фанатизм, расизм, нацизм, упередження і брехня. Вічна пам’ять невинним жертвам», - зазначив голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький. Під час Другої світової війни у Львові нацисти створили Янівський концтабір, а також організували Львівське гетто (у місцевості між Замарстиновом та Клепаровом), де масово знищували євреїв. Зазначимо що пам’ятник жертвам Голокосту встановили у 1992 році саме на місці, де розташовувалось Львівське гетто. Довідково: Голокост (з грец. – «всеспалення») -  геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло приблизно 6 мільйонів євреїв. Як жертв Голокосту зазвичай сприймають також інші етнічні та соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували за приналежність до цих спільнот (роми, гомосексуали, масони, безнадійно хворі тощо). Міжнародний день Голокосту запровадили згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 01 листопада 2005 року.

1 січня 2022

Біля пам’ятника Степану Бандері у Львові відбулися урочисті заходи з нагоди 113-ї річниці з дня народження голови проводу ОУН.  Як зазначив голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький, Степан Бандера - це людина, яка своїм життям довела, що таке любити Батьківщину та прагнути справжньої свободи для неї. “Цьогоріч ми відзначили 30 років незалежності України. Наш народ, як мало які інші, розуміє, що свобода - не та річ, яку здобувають чи обирають раз і назавжди. Усі ці три десятиріччя щодня, часто ціною життя наших захисників, ми обираємо і здобуваємо волю і незалежність України! Пам’ятаймо про цей щоденний ціннісний вибір! І не вагаймося у ньому ніколи! Як не вагався Бандера. Слава Україні! Героям слава!”, - сказав Максим Козицький. Участь у заходах взяв заступник голови Львівської ОДА з питань культури, молоді та спорту, освіти, охорони здоров’я та бюджету Іван Собко.  «113 років тому народився той, хто бажав, надіявся, вірив і робив все для того, щоб була Україна.  Україна для нього була понад усе! І словом, і думкою,  і діями він робив все для того, щоб сьогодні ми стояли на українській землі, розмовляли українською мовою, любили і сіяли зерно українське.  Я гордий з того, що мої маленькі донечки знають, хто  такий Степан Бандера. Я горджуся тим, що для мене це - Герой України. Я сьогодні тут, щоб віддати шану цій Великій Людині. Тішуся, що сьогодні є багато дітей. Це означає, що всі справи і старання Степана Бандери не були марні. Незалежно від того, скільки тобі років і яка твоя посада, кожен українець повинен знати і поважати честь, старання, і все те, що дав нам провідник ОУН. Я бажаю, щоб у кожному з нас жив і творив Степан Бандера. Слава Україні!», - зазначив Іван Собко. Учасники заходу поклали квіти до пам’ятника Степану Бандері, долучилися до спільної молитви за Україну, читали вірші, співали українські патріотичні пісні. Опісля провели громадське віче. До вшанування долучилися народні депутати України, представники обласної, районної та місцевої влади, ветерани УПА, мешканці та гості Львівщини. Окрім того, під час заходу Іван Собко та заступник голови Львівської облради Євгеній Гірник відзначили лауреатів премії імені Героя України Степана Бандери. Нагадаємо, що у с. Воля Задеревацька Стрийського району розташований музей-садиба родини Бандери.  Довідково: Степан Андрійович Бандера (1909 – 1959) - один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху ХХ століття, голова проводу ОУН-Б - одного з підрозділів Організації Українських націоналістів після її розколу. Разом з Ярославом Стецьком став автором і проголосив  Акт відновлення Української держави від 30 червня 1941 року, за що їх відправили до концтабору. ОУН-Б, яку очолював Бандера, стала засновницею Української Повстанської Армії.  Після розпаду СРСР для багатьох українців ім'я Степана Бандери стало символом боротьби за незалежність України.

28 грудня 2021

Делегація з Львівщини вшанувала  пам’ять В’ячеслава Чорновола з нагоди відзначення 84-ої річниці від дня його народження. До могили Героя України на Байковому кладовищі, що у м. Києві,поклали квіти. Також присутні, зокрема представники облдержадміністрації, ліцею №46 ім. В'ячеслава Чорновола  Львівської міської ради та громадськості, вшанували пам’ять В. Чорновола  спільною молитвою та виконали Державний Гімн України. Довідково: В'ячеслав Чорновіл — український політик, діяч руху опору, публіцист, літературний критик. Засновник Народного руху України та один з ініціаторів Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років; Герой України (2000, посмертно). Лауреат Міжнародної журналістської премії імені Ніколаса Томаліна (1975).

28 грудня 2021

Представники департаменту комунікацій та внутрішньої політики, представники суспільно-культурних товариств Львівщини та молодь вшанували пам'ять воїнів армії Української Народної Республіки на православному кладовищі у місті Люблін Республіки Польща. Учасники делегації поклали квіти та запалили лампадки до могил воїнів армії УНР. Присутні вшанували пам’ять воїнів молитвою та виконали композицію «Чуєш брате мій…». Опісля, представники делегації запалили лампадки до пам’ятного знаку Пам’яті мільйонів жертв великого голоду в Україні у 1932-33 роках. Також вшанували пам’ять греко-католицького священника, пароха концтабору Майданек, Блаженного священномученика о. Омеляна Ковча. Нагадаємо, що пам’ятник отцеві Омелянові Ковчу у Любліні відкрили та освятили цьогоріч на початку жовтня.

23 грудня 2021

Сьогодні у Львові вшанували пам’ять загиблого на Сході України солдата Руслана Янковського. Захід відбувся у військовій частині, що на Стрийській. Участь в заході взяли військові капелани та солдати військової частини А0284. Долучився до вшанування й заступник голови Львівської облдержадміністрації Віталій Загайний. Розпочали захід хвилиною мовчання. Опісля покладанням квітів та спільною молитвою вшанували пам’ять загиблого військовослужбовця. Руслан Янковський, 1987 року народження, проживав у м. Дубровиця, що на Рівненщині. Чоловік був призваний на військову службу за контрактом в червні 2013 року. Він – молодший сержант, військовослужбовець 1-го батальйону 80 окремої десантно-штурмової бригади. Загинув захищаючи Україну в запеклих боях під час оборони Луганського аеропорту в 2014 році. У військовослужбовця залишились мати та сестра. Перепоховають Руслана Янковського завтра. 24 грудня, на малій батьківщині - у місті Дубровиця.

20 грудня 2021

18 грудня представники суспільно-культурних товариств Львівщини, молодіжні громадські організації спільно з представниками Львівської облдержадміністрації вшанували пам'ять борців за волю України у місті Варшава Республіки Польща. Зокрема присутні поклали квіти до меморіалу «Борцям за волю України», запалили лампадки до могил воїнів армії УНР, похованих на місцевому кладовищі, а також віддали шану, запаливши лампадки, до пам'ятника жертвам Голодомору в Україні, що знаходиться у Варшаві.  Як зазначають у департаменті комунікацій та внутрішньої політики облдержадміністрації, також у  межах поїздки відбулась зустріч з проєктним менеджером Фундації інституту інновацій - Лукашем Теофіляком, який є координатором міжнародних проєктів, відповідальним за організацію та проведення проєктів Еразмус, навчальних візитів, молодіжних обмінів та тренінгів. Представники Львівщини мали можливість почути про кейси щодо налагодження активної співпраці молодіжного сектору та представників бізнесу у Варшаві.

27 листопада 2021

Сьогодні, 27 листопада, Львівщина разом з усією Україною вшанувала пам’ять жертв Голодоморів. День вбитих мільйонів українців вшановують щороку, в четверту суботу листопада. Біля пам’ятника Тарасові Шевченку представники влади, громадськості та небайдужі львів'яни вшанували хвилиною мовчання пам'ять закатованих голодом мільйонів українців. До заходу долучився голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Мільйони невинних людей загинули від штучного голоду, який організувала радянська тоталітарна влада. Мільйони людей загинули за те, що були українцями. Були господарями на своїй землі, на багатих чорноземах у самому центрі Європи. За те, що вони не були рабами. Голодомор 1932-1933 назавжди змінив Україну. Жахлива голодна смерть забрала цілі родини та покоління, цілий пласт українських селян-господарів, покоління інтелігентів, митців, майбутніх науковців і винахідників… Уявімо собі, скільки всього вони могли зробити для України та світу, але померли, не маючи шматочка хліба! Ми сьогодні о 16 запалюємо свічки у їхню пам’ять. Ми молимося, пам’ятаючи не просто про кількість загиблих, а й про те, що вони могли, але не зробили. Пам’ятаючи, що роки минають, а обличчя звіра, котрий нищить нашу землю, те саме. Нехай наша пам’ять додасть нам сили до перемоги. Не забуваймо жодної зернини 33-го!», - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Опісля, духівництво відслужило екуменічну панахиду за жертвами голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років. О 16:30 присутні долучилися до Всеукраїнської акції «Запали свічку». На площі запалали тисячі лампадок в пам’ять про мільйони українців, вбитих під час геноциду українського народу. У 2010 році судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР, і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисячу осіб. Також за даними слідства визначили, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.

23 листопада 2021

Сьогодні, 23 листопада, Львівщина вшановує пам’ять генерал-четаря Української Галицької армії Антіна Кравса з нагоди 150-річчя від дня його народження. Зокрема представники влади поклали квіти до Меморіалу воїнам Української Галицької Армії, а також до могили Президента Національної Ради ЗУНР Євгена Петрушевича. Зазначимо, що генерал-четар Української Галицької армії, автор спогадів «За українську справу» Антін Кравс народився 23 листопада 1871 на Буковині. Рано втратив батька, тому його брат – у минулому кадровий військовий, який жив у Відні, забрав малого Антіна до себе. Там він закінчив кадетську школу та віденську  вищу офіцерську школу. Згодом проходив офіцерську службу у полках, розташованих у Східній Галичині, в особовому складі яких переважали українці. Початок Першої світової війни застав його в Станиславові на посаді командира куреня, майже цілком українського 58-го піхотного полку. 1916-го після поранення і лікування був направлений на італійський фронт. Дослужився до рангу підполковника австрійської армії, отримав декілька орденів та військових відзнак. Після проголошення Західно-Української Народної Республіки Кравс перейшов на службу до щойно створеної Української Галицької Армії. 5 грудня 1918-го очолювана ним військова група у боях з поляками здобула містечко Хирів, 8 грудня – Нижанковичі і виступила на Перемишль.  Антін Кравс був польовим командиром, розділяючи з бійцями окопне життя. 1 січня 1919-го йому присвоєно звання полковника, хоч Кравса весь час називали генералом. У березні 1919-го року він керував Вовчухівською наступальною операцією, а у червні 1919-го у званні генерал-чотаря – Чортківською офензивою. На початку серпня 1919-го Кравса призначили командиром армійської груп об’єднаних армій УНР та ЗУНР, які ішли звільняти Київ. З 1920-го перебував у таборі для інтернованих вояків УГА у Чехо-Словаччині. Згодом оселився у Відні і мешкав там до своєї смерті 13 листопада 1945-го. Похований у родинному склепі віденського цвинтаря Кальксбург.