У Любліні вшанували воїнів армії Української Народної Республіки

17 лютого 2022

20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні - згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». На Львівщині відбудеться низка заходів починаючи вже з 18 лютого. 18 лютого: 11:00 – акція «Ангели пам’яті» на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові. 15:00 – розмова «Про Євромайдан і Революцію Гідності» з професором УКУ, істориком Ярославом Грицаком у Центрі Шептицького (Львів, вул.Стрийська, 29 а, кампус УКУ). В межах відкритої лекції відбудеться відкриття тематичної фотовиставки «Ціна майбутнього». 19 лютого 17:00 - відкриття фотовиставки Володимира Кліщевського «Майдан 2014. Люди та події» у міському палаці культури ім. Гната Хоткевича у приміщенні “Веранда Хоткевича” 20 лютого 17.00 – заходи з нагоди вшанування Дня Героїв Небесної Сотні  на Личаківському кладовищі – поминальне богослужіння, покладання квітів. 18.00 – мистецька акція «Промені пам’яті» біля Меморіалу Героїв Небесної Сотні 18.00 – гала-концерт української музики до Дня Героїв Небесної Сотні у Львівській національній опері. 18.00 – мистецько-музичний проєкт до Дня Героїв Небесної Сотні «#Україна, Майдан, Пам’ятаємо!» у Львівському національному театрі ім. Марії Заньковецької. Перед початком концерту у фоє театру презентують виставку «Історії життя Героїв Небесної Сотні Львівщини» Львівського історичного музею. 18.00 – мистецько-музичний проєкт «REQUIEM пам’яті Небесної Сотні» у Львівській національній філармонії. 21 лютого 18:30 – лекція наукової співробітниці Музею Гідності у Львові Олени Чебелюк «Вирішальний день Майдану» (культурний простір «РадіоГараж», вул. Князя Романа, 6)

27 січня 2022

27 січня в Україні і в усьому світі відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Саме цього дня 1945 року солдати 1-го Українського фронту у складі Радянської Армії визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі (Республіка Польща). У Львові поминальні заходи розпочались зі спільної молитви на площі біля пам’ятника жертвам Львівського гетто на просп. В. Чорновола. Учасники заходу провели скорботне віче, поклали квіти та запалили свічки біля пам'ятника. «Цього дня 77 років тому військові першого українського фронту звільнили від нацистів «Аушвіц». Цей концтабір смерті, поблизу польського міста Освенцима, став для світу символом Голокосту. На українській землі найстрашнішим символом є Бабин Яр у Києві. У день визволення «Аушвіцу» світ вшановує пам’ять жертв Голокосту - пам’ять третини єврейського народу, в якої забрали життя лише тому, що люди народилися євреями. Голокост також призвів до знищення незліченної кількості представників інших національностей, серед яких - велика кількість українців. Нехай сьогодні весь світ ще раз пригадає, що таке жах великої війни і звірячої ненависті до людини, яку вона завжди за собою веде. Нехай кожна запалена свічка нині буде пересторогою небезпеки, котру несе в собі фанатизм, расизм, нацизм, упередження і брехня. Вічна пам’ять невинним жертвам», - зазначив голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький. Під час Другої світової війни у Львові нацисти створили Янівський концтабір, а також організували Львівське гетто (у місцевості між Замарстиновом та Клепаровом), де масово знищували євреїв. Зазначимо що пам’ятник жертвам Голокосту встановили у 1992 році саме на місці, де розташовувалось Львівське гетто. Довідково: Голокост (з грец. – «всеспалення») -  геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло приблизно 6 мільйонів євреїв. Як жертв Голокосту зазвичай сприймають також інші етнічні та соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували за приналежність до цих спільнот (роми, гомосексуали, масони, безнадійно хворі тощо). Міжнародний день Голокосту запровадили згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 01 листопада 2005 року.

1 січня 2022

Біля пам’ятника Степану Бандері у Львові відбулися урочисті заходи з нагоди 113-ї річниці з дня народження голови проводу ОУН.  Як зазначив голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький, Степан Бандера - це людина, яка своїм життям довела, що таке любити Батьківщину та прагнути справжньої свободи для неї. “Цьогоріч ми відзначили 30 років незалежності України. Наш народ, як мало які інші, розуміє, що свобода - не та річ, яку здобувають чи обирають раз і назавжди. Усі ці три десятиріччя щодня, часто ціною життя наших захисників, ми обираємо і здобуваємо волю і незалежність України! Пам’ятаймо про цей щоденний ціннісний вибір! І не вагаймося у ньому ніколи! Як не вагався Бандера. Слава Україні! Героям слава!”, - сказав Максим Козицький. Участь у заходах взяв заступник голови Львівської ОДА з питань культури, молоді та спорту, освіти, охорони здоров’я та бюджету Іван Собко.  «113 років тому народився той, хто бажав, надіявся, вірив і робив все для того, щоб була Україна.  Україна для нього була понад усе! І словом, і думкою,  і діями він робив все для того, щоб сьогодні ми стояли на українській землі, розмовляли українською мовою, любили і сіяли зерно українське.  Я гордий з того, що мої маленькі донечки знають, хто  такий Степан Бандера. Я горджуся тим, що для мене це - Герой України. Я сьогодні тут, щоб віддати шану цій Великій Людині. Тішуся, що сьогодні є багато дітей. Це означає, що всі справи і старання Степана Бандери не були марні. Незалежно від того, скільки тобі років і яка твоя посада, кожен українець повинен знати і поважати честь, старання, і все те, що дав нам провідник ОУН. Я бажаю, щоб у кожному з нас жив і творив Степан Бандера. Слава Україні!», - зазначив Іван Собко. Учасники заходу поклали квіти до пам’ятника Степану Бандері, долучилися до спільної молитви за Україну, читали вірші, співали українські патріотичні пісні. Опісля провели громадське віче. До вшанування долучилися народні депутати України, представники обласної, районної та місцевої влади, ветерани УПА, мешканці та гості Львівщини. Окрім того, під час заходу Іван Собко та заступник голови Львівської облради Євгеній Гірник відзначили лауреатів премії імені Героя України Степана Бандери. Нагадаємо, що у с. Воля Задеревацька Стрийського району розташований музей-садиба родини Бандери.  Довідково: Степан Андрійович Бандера (1909 – 1959) - один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху ХХ століття, голова проводу ОУН-Б - одного з підрозділів Організації Українських націоналістів після її розколу. Разом з Ярославом Стецьком став автором і проголосив  Акт відновлення Української держави від 30 червня 1941 року, за що їх відправили до концтабору. ОУН-Б, яку очолював Бандера, стала засновницею Української Повстанської Армії.  Після розпаду СРСР для багатьох українців ім'я Степана Бандери стало символом боротьби за незалежність України.

28 грудня 2021

Делегація з Львівщини вшанувала  пам’ять В’ячеслава Чорновола з нагоди відзначення 84-ої річниці від дня його народження. До могили Героя України на Байковому кладовищі, що у м. Києві,поклали квіти. Також присутні, зокрема представники облдержадміністрації, ліцею №46 ім. В'ячеслава Чорновола  Львівської міської ради та громадськості, вшанували пам’ять В. Чорновола  спільною молитвою та виконали Державний Гімн України. Довідково: В'ячеслав Чорновіл — український політик, діяч руху опору, публіцист, літературний критик. Засновник Народного руху України та один з ініціаторів Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років; Герой України (2000, посмертно). Лауреат Міжнародної журналістської премії імені Ніколаса Томаліна (1975).

24 грудня 2021

Сьогодні відбулись урочисті заходи з нагоди 84-ої річниці від дня народження В’ячеслава Чорновола. Розпочалися  урочистості покладанням квітів до пам’ятника В'ячеславу Чорноволу під супровід Галицького академічного хору. Вшанувати його пам'ять біля пам’ятника видатному українцеві зібралися представники влади та громадськості. У заході взяли участь перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик та заступник голови облдержадміністрації Олександр Кулепін. ''В’ячеслав Чорновіл ще за життя став моральним авторитетом, взірцем високого громадянського обов’язку, символом незламності українського духу.  Усе своє життя він віддав боротьбі за правду: і тоді, коли виступав проти арештів української інтелігенції на прем’єрі фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків», і тоді, коли відмовлявся свідчити проти своїх друзів, і тоді, коли написав книгу «Лихо з розуму», і кожен день, кожну хвилину, кожну секунду свого життя, відстоюючи ідеали вільної, незалежної соборної України. Сьогодні кожен з нас на своєму місці продовжує його ідею. Адже майбутнє нашої держави залежить від свідомості її громадян, від єдності нашої нації та від готовності кожного відстоювати та боронити Україну так, як це робив В’ячеслав Чорновіл'', - зазначив Андрій Годик. Довідково: В'ячеслав Чорновіл — український політик, діяч руху опору, публіцист, літературний критик. Засновник Народного руху України та один з ініціаторів Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років; Герой України (2000, посмертно). Лауреат Міжнародної журналістської премії імені Ніколаса Томаліна (1975).

23 грудня 2021

Сьогодні у Львові вшанували пам’ять загиблого на Сході України солдата Руслана Янковського. Захід відбувся у військовій частині, що на Стрийській. Участь в заході взяли військові капелани та солдати військової частини А0284. Долучився до вшанування й заступник голови Львівської облдержадміністрації Віталій Загайний. Розпочали захід хвилиною мовчання. Опісля покладанням квітів та спільною молитвою вшанували пам’ять загиблого військовослужбовця. Руслан Янковський, 1987 року народження, проживав у м. Дубровиця, що на Рівненщині. Чоловік був призваний на військову службу за контрактом в червні 2013 року. Він – молодший сержант, військовослужбовець 1-го батальйону 80 окремої десантно-штурмової бригади. Загинув захищаючи Україну в запеклих боях під час оборони Луганського аеропорту в 2014 році. У військовослужбовця залишились мати та сестра. Перепоховають Руслана Янковського завтра. 24 грудня, на малій батьківщині - у місті Дубровиця.

20 грудня 2021

18 грудня представники суспільно-культурних товариств Львівщини, молодіжні громадські організації спільно з представниками Львівської облдержадміністрації вшанували пам'ять борців за волю України у місті Варшава Республіки Польща. Зокрема присутні поклали квіти до меморіалу «Борцям за волю України», запалили лампадки до могил воїнів армії УНР, похованих на місцевому кладовищі, а також віддали шану, запаливши лампадки, до пам'ятника жертвам Голодомору в Україні, що знаходиться у Варшаві.  Як зазначають у департаменті комунікацій та внутрішньої політики облдержадміністрації, також у  межах поїздки відбулась зустріч з проєктним менеджером Фундації інституту інновацій - Лукашем Теофіляком, який є координатором міжнародних проєктів, відповідальним за організацію та проведення проєктів Еразмус, навчальних візитів, молодіжних обмінів та тренінгів. Представники Львівщини мали можливість почути про кейси щодо налагодження активної співпраці молодіжного сектору та представників бізнесу у Варшаві.

27 листопада 2021

Сьогодні, 27 листопада, Львівщина разом з усією Україною вшанувала пам’ять жертв Голодоморів. День вбитих мільйонів українців вшановують щороку, в четверту суботу листопада. Біля пам’ятника Тарасові Шевченку представники влади, громадськості та небайдужі львів'яни вшанували хвилиною мовчання пам'ять закатованих голодом мільйонів українців. До заходу долучився голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Мільйони невинних людей загинули від штучного голоду, який організувала радянська тоталітарна влада. Мільйони людей загинули за те, що були українцями. Були господарями на своїй землі, на багатих чорноземах у самому центрі Європи. За те, що вони не були рабами. Голодомор 1932-1933 назавжди змінив Україну. Жахлива голодна смерть забрала цілі родини та покоління, цілий пласт українських селян-господарів, покоління інтелігентів, митців, майбутніх науковців і винахідників… Уявімо собі, скільки всього вони могли зробити для України та світу, але померли, не маючи шматочка хліба! Ми сьогодні о 16 запалюємо свічки у їхню пам’ять. Ми молимося, пам’ятаючи не просто про кількість загиблих, а й про те, що вони могли, але не зробили. Пам’ятаючи, що роки минають, а обличчя звіра, котрий нищить нашу землю, те саме. Нехай наша пам’ять додасть нам сили до перемоги. Не забуваймо жодної зернини 33-го!», - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Опісля, духівництво відслужило екуменічну панахиду за жертвами голодоморів 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 років. О 16:30 присутні долучилися до Всеукраїнської акції «Запали свічку». На площі запалали тисячі лампадок в пам’ять про мільйони українців, вбитих під час геноциду українського народу. У 2010 році судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР, і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисячу осіб. Також за даними слідства визначили, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.

23 листопада 2021

Сьогодні, 23 листопада, Львівщина вшановує пам’ять генерал-четаря Української Галицької армії Антіна Кравса з нагоди 150-річчя від дня його народження. Зокрема представники влади поклали квіти до Меморіалу воїнам Української Галицької Армії, а також до могили Президента Національної Ради ЗУНР Євгена Петрушевича. Зазначимо, що генерал-четар Української Галицької армії, автор спогадів «За українську справу» Антін Кравс народився 23 листопада 1871 на Буковині. Рано втратив батька, тому його брат – у минулому кадровий військовий, який жив у Відні, забрав малого Антіна до себе. Там він закінчив кадетську школу та віденську  вищу офіцерську школу. Згодом проходив офіцерську службу у полках, розташованих у Східній Галичині, в особовому складі яких переважали українці. Початок Першої світової війни застав його в Станиславові на посаді командира куреня, майже цілком українського 58-го піхотного полку. 1916-го після поранення і лікування був направлений на італійський фронт. Дослужився до рангу підполковника австрійської армії, отримав декілька орденів та військових відзнак. Після проголошення Західно-Української Народної Республіки Кравс перейшов на службу до щойно створеної Української Галицької Армії. 5 грудня 1918-го очолювана ним військова група у боях з поляками здобула містечко Хирів, 8 грудня – Нижанковичі і виступила на Перемишль.  Антін Кравс був польовим командиром, розділяючи з бійцями окопне життя. 1 січня 1919-го йому присвоєно звання полковника, хоч Кравса весь час називали генералом. У березні 1919-го року він керував Вовчухівською наступальною операцією, а у червні 1919-го у званні генерал-чотаря – Чортківською офензивою. На початку серпня 1919-го Кравса призначили командиром армійської груп об’єднаних армій УНР та ЗУНР, які ішли звільняти Київ. З 1920-го перебував у таборі для інтернованих вояків УГА у Чехо-Словаччині. Згодом оселився у Відні і мешкав там до своєї смерті 13 листопада 1945-го. Похований у родинному склепі віденського цвинтаря Кальксбург.

15 листопада 2021

Сьогодні, 15 листопада, громадськість Львівщини вшанувала пам’ять січовиків Карпатської України. Зокрема, присутні поклали квіти та запалили лампадки біля Меморіалу січовикам Карпатської України. В межах заходу також вшанували пам’ять розстріляних січовиків молитвою та виконали державний гімн України. Історична довідка: Тема Карпатської України ожила в часи проголошення Української незалежності. Проте, незважаючи на певні старання ентузіастів, усі місця поховань січовиків до сьогодні достеменно не встановлені. У жовтні-листопаді 2008 року Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Доля» провело пошук місць поховань вояків Карпатської Січі на Верецькому перевалі. Дослідження проводили в околиці сіл Жупани Сколівського району Львівської області та Верб'яж Воловецького району Закарпатської області. Загальна кількість виявлених людських останків - 10 осіб. 14 вересня 2009 року останки бійців Карпатської Січі, виявлені біля Верб'яжа, перепоховали. 4-6 серпня 2011 року провели роботи з ексгумації останків січовиків на Верецькому перевалі на території с. Лази. У результаті ексгумації виявили 7 людських останків. 20 серпня 2011 року останки семи стрільців Карпатської України урочисто перепоховали на меморіальному цвинтарі на Верецькому перевалі, де раніше знайшли свій спочинок десять українських героїв. 17 березня 2016 року на меморіальному кладовищі січовиків Карпатської України, біля с. Климець Сколівського району (Верецький перевал), урочисто перепоховали ще 5 вояків, які були розстріляні у 1939 році  польськими прикордонниками. Останки січовиків віднайшли та ексгумували у 2015 році в    с. Сянки на Турківщині. За свідченнями старожилів, українські вояки були закатовані польськими прикордонниками у березні, а опісля таємно поховані біля с. Сянки. У радянські часи місце поховання було забуте. На меморіальному кладовищі Січовиків Карпатської України вже спочиває 22 Герої. 15 жовтня 2017 року відбулося урочисте відкриття Меморіального комплексу полеглим січовикам Карпатської України.

8 листопада 2021

Делегація ГО «Суспільне-культурне товариство «Устріки» вшанувала пам’ять вояків Української Галицької Армії, а також колишніх мешканців устріцької землі, похованих на місцевому цвинтарі Республіки Польщі. Члени делегації поклали квіти та запалили лампадки на могилі бійців УГА та біля підніжжя пам’ятника колишнім мешканцям цього краю, спорудженого до 70-річчя депортації, який відійшов до Польщі у 1951 році. Поминальну панахиду відслужив о. Миколай Костецький – канцлер Митрополичої Консисторії Перемисько-Варшавської Архієпархії УГКЦ. Поїздку організував Департамент комунікації та внутрішньої політики Львівської ОДА.

6 листопада 2021

У цей день, 6 листопада, минає 210 років від дня народження Маркіяна Шашкевича – українського письменника, натхненника національного пробудження Галичини. Відтак, директор департаменту з питань культури, національностей та релігій Ірина Гаврилюк спільно з працівниками департаменту вшанували пам'ять видатного українця, поклавши квіти у підніжжя пам’ятника Маркіянові Шашкевичу, що на вулиці Коперника. Маркіян Шашкевич відомий ідеями відродження західноукраїнських земель, очільник “Руської трійці”, ініціатор видання альманаху “Русалка Дністрова” (1837), заступник української мови з кириличною абеткою. Шашкевич склав перший в Галичині шкільний підручник для дітей - “Читанку для діточок в народних школах руських”. Він першим в історії української літератури почав писати сонети, а його твір “Веснівка” переклали понад п’ятнадцятьма мовами світу: білоруською, болгарською, німецькою, англійською, французькою, угорською, китайською, вірменською, а також - італійською, естонською, іспанською, каталонською, литовською, грецькою, скандинавськими мовами, грузинською та багатьма іншими. Зазначимо, що цьогоріч у Комплексній програмі розвитку культури Львівщини була передбачена фінансова підтримка на реалізацію заходів із відзначення 210-ї річниці уродин Маркіяна Шашкевича, однак у зв’язку із карантинними обмеженнями проведення усіх масових заходів призупинили. Довідково: Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада в селі Підлисся (тоді Золочівського округу, Королівство Галичини та Володимирії, нині Золочівський район) в сім'ї греко-католицького священника. Навчався у початковій школі в Білому Камені, міській нормальній школі (закінчив 1823 року) та домініканській гімназії (1823—1825) у Львові, Бережанській гімназії (тут якийсь час входив до однієї з польських таємних організацій). Шашкевич був вільним слухачем Львівського університету. 1836 року виголосив першу промову українською мовою в музеї семінарії перед представниками духовної влади, запрошеними гістьми. 14 жовтня того року в соборі Св. Юра виголосив свою проповідь (водночас з Юліяном Величковським в Успенській церкві, Миколою Устияновичем — церкві св. Параскеви). Через те, що ректор Телеховський не дозволив би цього, подав йому текст, укладений польською мовою. 1838 року закінчив Львівську духовну семінарію. За даними Романа Горака, висвячений 20 травня 1838 митрополитом Михайлом Левицьким.  Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь, яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях.