Президент ініціює створення спеціального механізму притягнення до відповідальності осіб, причетних до злочинів проти українського народу

2 травня 2022

З перших днів повномасштабної російсько-української війни фахівці «Гарячої лінії Львівської області» опрацювали 20 548 звернень, з них 2642 – у чат-боті. Як повідомив керівник Львівського обласного контактного центру Тарас Роп’яник, офіційна адреса «Гарячої лінії Львівської області» – @lodahotline_bot. «Роботу чат-бота удосконалили та розробили розділ «Часті питання». Окрім того, створили рубрики: «переселенцям», «виїзд за кордон», «документи», «для підприємців», «транспорт» та «інше». Відповідно, це дозволить усім користувачам швидко отримати необхідну інформацію». – Наголосив Тарас Роп’яник. Також він зазначив, що багато звернень надходить від внутрішньо переміщених осіб.  Зокрема, найчастіше цікавляться, як переселенцям отримати матеріальну допомогу,  медобслуговування, продуктові набори та іншу гуманітарну допомогу.  «Просимо не телефонувати на «Гарячу лінію Львівської області» із дріб’язковими запитаннями. Адже кожен дзвінок – це одна зайнята лінія. Просимо використовувати чат-боти: Viber  https://chats.viber.com/lodahotline_bot Telegram: https://t.me/lodahotline_bot Через значну кількість дзвінків «Гаряча лінія Львівської області» прийматиме лише ті звернення, які стосуватимуться війни, евакуації, загроз життю, аварій у галузі ЖКГ. Просимо з розумінням поставитися до ситуації, коли потрібно очікувати «на лінії». Оператор «гарячої лінії» не може припинити розмову із попереднім заявником, щоб розпочати нову. У такому випадку вам потрібно очікувати «на лінії» або скористатися одним із чат-ботів». – Додав Тарас Роп’яник. Нагадаємо, якщо ви перебуваєте в межах Львівської області і хочете зателефонувати на «гарячу лінію», зробити це можна за коротким номером: 112, якщо на території інших областей: +38 032 259 60 31.  

22 квітня 2022

Останнім часом мають місце непоодинокі випадки поширення у засобах масової інформації та соціальних мережах неправдивих даних стосовно неналежної організації поставок та розподілу гуманітарної допомоги, яка надходить в Україну. Зокрема, сюжет луцької ТРК «Аверс» та його поширення львівським виданням «Четверта студія» містять твердження, що Максим Козицький як начальник Львівської ОВА може бути причетним до розкрадання гуманітарної допомоги від представників Української діаспори у США. Такий висновок журналісти роблять на підставі приватного коментаря представниці громадської організації «Союз Українок» Зоряни Боднар у соціальних мережах без наведення будь-яких фактів, результатів розслідування чи з'ясування обставин. Публікуємо офіційний коментар начальника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького з цього питання. Щодо вищевказаних медійних публікацій офіційно заявляю: 1. Зараз війна і моя позиція, як і позиція Президента, вимагає гостроти та чіткості. Інформація, яку поширили згадані медіа, має всі ознаки фейкової атаки на керівництво адміністрації області. 2. Подані «факти» легко перевірити на неправдивість. 3. Львівська ОВА за весь воєнний період не отримувала жодних гуманітарних вантажів ні від ГО «Союз Українок», ні від інших юридичних чи фізичних осіб зі США. 4. Відповідно, ні я, ні інші посадовці ЛОВА до названих гуманітарних вантажів жодного відношення не мали і не мають. Це наводить на думку, що сюжет явно має замовний характер і є яскравим прикладом медіакілерства та маніпулювання громадською думкою. 5. Інформація походить від певних політичних кіл, які вже раніше завдавали очевидної шкоди Львову і Львівщині. Окрім намагання нанести репутаційні збитки чинній адміністрації, звинувачення мене та посадовців ЛОВА у прямих маніпуляціях гуманітарною допомогою можуть мати і далекосяжні наслідки підривного характеру. Це буде з’ясовано найближчим часом. 6. Закликаємо журналістську спільноту дати належну оцінку діям своїх «колег». 7. Усьому світові зрозуміло, що Львівщина є одним із найважливіших регіонів тилового забезпечення України. Дискредитація цієї ролі нашої області може мати стратегічне значення для ворога. Всім відомо, які зусилля і які кошти росія витрачає на інформаційну війну. Але далеко не завжди відомо, через кого вона діє. Будьмо пильні і розумні – швидше переможемо!

11 квітня 2022

Сьогодні Президент України виступив перед парламентом Південної Кореї. Головні тези з виступу: Росія напала на нас, користуючись своєю перевагою у військовій силі. Вже близько 2 тисяч ракет випустила росія по наших містах. Ця держава витратила десятиліття на підготовку до цієї війни, а також колосальні ресурси. Це сотні мільярдів доларів, отримані за експорт нафти, газу та спрямовані на виробництво й накопичення озброєння. А також і людські ресурси. Це зіткнення двох світів. Світу звичайних мирних людей, які прагнули гармонії та думали про майбутнє. Та світу принижених десятиліттями своєю державою людей, спеціально загнаних у бідність, щоб їхня влада могла послати їх на будь-яку війну. Спочатку росія хоче знищити нашу незалежність. Хоче знищити все, що робить нас українцями, робить нас окремою нацією. А потім піти далі у Європу, далі в Азію. Потрапивши на війну та зайшовши на територію України, десятки тисяч російських військових були шоковані нормальністю життя, містами й селами, у яких люди не бідували. Шоковані побутовою технікою в будинках. Шоковані тим, що людям вистачає їжі. Значна кількість окупантів просто не бачила такого у своєму житті. Майже одразу російські війська зайнялися мародерством. Вони намагалися вивезти додому все, що становить будь-яку цінність. Були випадки, коли російські солдати діставали з бронежилетів захисні пластини, щоб сховати у них вкрадені ноутбуки й планшети. У це неможливо повірити: людина настільки бідна від народження, що вважає, ніби ноутбук цінніший за її власне життя на війні. Ракетними ударами росія знищила вже сотні інфраструктурних об'єктів. Вони руйнують нафтобази, руйнують склади з продуктами, аеропорти, вокзали, виробничі підприємства, університети. Одних тільки освітніх об'єктів знищено вже 938. Лікарень – майже 300. Це свідома тактика російських військ. Вони цілеспрямовано руйнують цілі міста. З артилерії, мінометів, танків. Це десятки міст, які російські військові намагалися просто стерти з лиця землі. Кількість загиблих ми досі не можемо встановити. Від півночі до півдня країни – в усіх районах, куди досягали російські снаряди, досягали бомби, досі триває розбір завалів. Найгірша ситуація – у Маріуполі. Це було півмільйонне місто. Окупанти заблокували його й не дозволяли навіть завозити туди їжу й воду. Маріуполь зруйнований. Там десятки тисяч загиблих. Але навіть попри це росіяни не зупиняють наступальну операцію. Вони хочуть зробити так, щоб Маріуполь був показово знищеним містом. Потрібно повністю розірвати зв'язки російських банків зі світовою фінансовою системою. Потрібно обмежити російський експорт енергоресурсів, передусім нафти. Але також потрібно, щоб світові компанії перестали бути спонсорами цієї варварської держави, яка вважає, що має право руйнувати життя народів. Що більше компаній припинять торгувати з росією, працювати на її території, платити податки, то швидше розум переможе. Дійшло вже до того, що росія відверто шантажує світ ядерною та хімічною зброєю! 47 днів ми захищаємося фактично від усієї російської армії – від найбільш боєздатних її частин. Наші Збройні Сили борються героїчно, дуже мудро, раціонально використовуючи наявні ресурси та озброєння. Ми отримуємо допомогу від різних країн світу. І я щиро вдячний і вашій державі, щиро вдячний вашому народу за надану підтримку. Але ми потребуємо значно більшого: систем ППО, літаків, танків та іншої бронетехніки, артилерійських систем і боєприпасів. Броньовані машини, протиповітряна, протитанкова, протикорабельна зброя. Коли стоїть питання про виживання у війні, спрямованій на повне підкорення народу, потрібно давати принципові відповіді. Звичайні правила постачання зброї потрібно переглядати й діяти швидко. Потрібно допомагати. Надати необхідну зброю Україні – означає не тільки врятувати життя наших людей, не тільки дати нам можливість деблокувати наші міста, зокрема наш багатостраждальний Маріуполь, а й врятувати інші держави, інші регіони від подальшого розгортання російської агресії.

9 квітня 2022

Президент Володимир Зеленський висловив подяку Європейському Союзу за політичну, фінансову та військову підтримку України й закликав ЄС продовжити санкційний тиск на Російську Федерацію, допоки вона не відмовиться від своїх агресивних намірів. Про це Глава держави заявив під час спілкування з представниками ЗМІ за результатами переговорів із Президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та Високим представником Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозепом Боррелем у Києві. «Мета – бути у Європейському Союзі. Найважливіше, що ми поділяємо одні й ті ж цінності. І саме за них ми боремося – за свободу, за права наших людей», – сказав Володимир Зеленський. Глава держави також подякував Урсулі фон дер Ляєн за фінансову допомогу, яку отримала Україна у складні часи війни, коли економіка нашої держави зазнала втрат унаслідок військового вторгнення Росії. «Я точно знаю, що ми переможемо, і це все буде працювати. І на цій дистанції, саме тут, поруч, є країни Європейського Союзу та керівництво ЄС. І ця фінансова підтримка сьогодні, коли економіка поки що не працює, дуже важлива», – сказав Президент України. Володимир Зеленський висловив подяку за підтримку, що спрямована на постачання зброї Україні, а також за санкційну політику Євросоюзу стосовно Росії. «Я хочу подякувати за потужну санкційну політику. Дякую всьому світові, дякую Європейському Союзу, Урсулі фон дер Ляєн. Я особисто вдячний за п'ятий санкційний пакет», – зазначив він. Глава держави наголосив на важливості посилення санкційного тиску на країну-агресора. «Прошу допомагати нам своїми санкціями. Вони повинні тільки нарощуватися, по-іншому Росія нікого й нічого не хоче чути», – переконаний Президент. «Вони в нас багато всього забрали. Забрали й території, і людей. Ми зможемо повернути території та не зможемо повернути людей. І за все це буде, впевнений, велика, чесна відповідальність», – додав він.  Володимир Зеленський також подякував Президенту Європейської комісії за відвідання міста Бучі на Київщині, яке було звільнене від російських окупантів. «Це дуже потужний сигнал, який говорить, що Україна та Європейський Союз – разом. Разом у боротьбі за справедливість, за гідність, у боротьбі за цінність нашого життя, цінність людського життя. Це підтвердження того, що ми будемо працювати разом», – сказав він. Зі свого боку Урсула фон дер Ляєн передала Главі держави анкету-опитувальник для отримання Україною статусу кандидата на членство у Європейському Союзі. «Україні місце у європейській родині. Ми чули цю дуже важливу заяву від усього вашого народу. І ми даємо позитивну відповідь на ваш запит», – зазначила Президент Єврокомісії, звертаючись до Володимира Зеленського. «Ваша дорога до Європейського Союзу починається. Вже впевнена – це близька стежка», – додала вона. Передаючи опитувальник Президентові України, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що цей процес зазвичай триває роками, але у випадку України йдеться про тижні. «Ми готові. Ми вам за тиждень на все відповімо», – сказав Глава держави. Президент Європейської комісії також зазначила, що перед Україною – дуже великий шлях відновлення, тому що зараз нахабно руйнуються українські міста й інфраструктура. «Тому ми хочемо працювати разом із вами, відновити Україну, і це в позитивному сенсі визначить шлях України до Європейського Союзу», – акцентувала вона. Урсула фон дер Ляєн наголосила: те, що світ побачив у Бучі на Київщині, стало викликом для людяності й основою для виключення Росії з Ради ООН з прав людини. «Переможе це чи переможе наша людяність? Чи автократія домінуватиме, чи демократія лідируватиме? Чи право сили стане правилом, чи правовладдя? Ось що стоїть на кону в цій війні», – зазначила вона. Президент Єврокомісії запевнила, що в цій війні ЄС стоїть пліч-о-пліч з Україною. І сьогодні, зокрема, обговорювалося багато питань, як Європейський Союз може посилити підтримку Української держави. «Ми ніколи не зможемо зрівнятися із жертвою, яку приносить український народ, але ми мобілізуємо нашу економічну потугу для того, щоб Путін заплатив дуже й дуже високу ціну», – заявила Урсула фон дер Ляєн. Серед іншого, вона згадала про п’ять хвиль санкцій, зазначивши, що готується новий пакет. За словами Президента Єврокомісії, ЄС переходить до системи розгортання санкцій. Також країни – члени Євросоюзу від початку війни заморозили 225 млрд дол. США приватних активів РФ, зазначила вона. Урсула фон дер Ляєн наголосила, що  українці, які нині боронять свою державу, несуть смолоскип свободи для всього демократичного та вільного світу, тому Україні забезпечуватиметься оборонна підтримка. Вона нагадала, що нашій країні надається 1 млрд євро допомоги, з яких 120 млн євро передбачено на бюджетну підтримку, 330 млн євро буде надано з екстреного пакету, ще 600 млн євро – макрофінансова допомога.  «Ми дамо змогу українським воякам битися за українську та європейську свободу, бо ви б’єтеся за всіх нас», – сказала вона. Високий представник Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель зазначив, що ЄС допомагатиме Офісу Генерального прокурора в наданні доказів Міжнародному кримінальному суду. Він також повідомив про те, що Представництво ЄС в Україні повертається працювати до Києва. Жозеп Боррель переконаний, що цей приклад наслідуватимуть і посольства країн – членів Євросоюзу. «Ви б'єтеся за нас, ви воюєте за нас. І найменше, що ми можемо зробити, це дати вам зброю. Щоб ви отримали ту зброю, яка вам потрібна, щоб опиратися, щоб битися й перемагати», – наголосив Високий представник ЄС.

6 квітня 2022

Президент України Володимир Зеленський своїм Указом №215 від 5 квітня 2022 року відзначив державними нагородами 155 Захисників України, з них посмертно — 17. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі постановляю: Нагородити орденом Богдана Хмельницького І ступеня – майора ГЮРДЖІЄВА Олександра Руслановича. Нагородити орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня БОДНЯКА Назарія Васильовича — лейтенанта БОРИСЕНКА Михайла Віталійовича — полковника БУРЛАКОВА Дмитра Дмитровича — капітана ВЕЛИЧКА Івана Михайловича — полковника ВОРОНОГО В’ячеслава Олеговича — полковника ГОРЯЧКІВСЬКОГО Романа Вікторовича — лейтенанта ДОВГАЧА Олександра Івановича — полковника ДОНА Дениса Володимировича — підполковника ЗІНОВ’ЄВА Андрія Васильовича (посмертно) — лейтенанта КИРИЧУКА Максима Юрійовича — майора ЛЕВЧЕНКА Льва Сергійовича — старшого лейтенанта ЛИСАКА Володимира Михайловича — старшого лейтенанта МАНЮШКІНА Олексія Миколайовича — полковника МУХІНА Сергія Юрійовича — капітана ПАЛИВОДУ Олега Григоровича — полковника ПЛЯКУ Віталія Петровича — майора СЛЮСАРЕНКА Дмитра Олексійовича — лейтенанта УШАКОВА Олександра Володимировича — капітана ШЕВЧУКА Олега Васильовича — полковника ЯКОВЕНКА Романа Сергійовича — майора Також Президент нагородив орденами «За мужність» ІІ ступеня та ІІІ ступеня, медалями «За військову службу Україні» та «Захиснику Вітчизни» офіцерський склад. Детальний список за посиланням.

5 квітня 2022

Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький закликав Папу Франциска приїхати в Україну, щоб припинити геноцид мирних жителів у Маріуполі. - Ми повинні плакати над їхніми могилами. Хіба наша молодь не має значення? Я засмучений тим, що сьогодні відбувається. Ми не вчимося. Нехай Господь помилує нас, усіх нас. Кожен з нас винен! #Мир #Україна». Написав Папа Франциск у своєму твіттері, коли світові відкрилися ті звірства, які вчинили війська рф в українській Бучі. Там від рук окупантів страшною смертю загинули понад 400 мирних жителів. Тіла продовжують знаходити. Та, на жаль, Буча – не єдина рана на тілі України. Багато з них ще кровоточать. Досі під блокадою російської армії перебувають близько 100 тисяч жителів Маріуполя. У місті пошкоджені 90% будинків. Обстріли не припиняються ні на день. Нема електрики, води, газу, опалення та мобільного зв'язку. Майже місяць тому, коли кількість загиблих мирних жителів там сягнула понад 1,5 тисячі, Папа Франциск назвав Маріуполь містом-мучеником, містом, яке носить ім‘я Діви Марії. І присвятив серію твітів зі закликом припинити різанину. Станом на сьогодні, лише за приблизними підрахунками, оскільки місто перебуває під постійними обстрілами російських військових, у Маріуполі загинули уже понад 5 тисяч мирних жителів. Кровопролиття та різанина, які закликав припинити Понтифік, продовжуються! Час вчитися. Час реагувати. Час робити висновки, що очікування і надмірна обережність коштують надто дорого. Впевнений, що своїм візитом в Україну Папа Франциск покладе цьому край і врятує тисячі невинних душ, які уповають зараз лише на Бога.   Фото: BBC

31 березня 2022

Президент України Володимир Зеленський своїм  Указом  №190/2022 від 30 березня 2022 року відзначив державними нагородами 122 Захисників України, з них посмертно — 23. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, державними нагородами відзначили: Орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня: БОНДАРЕНКА Сергія Миколайовича (посмертно) — капітана ГОРБАНЯ Владислава Вячеславовича (посмертно) — капітана ЗЕБНИЦЬКОГО Костянтина Миколайовича (посмертно) — майора КІТУГІНА Максима Олеговича — підполковника ЧУЙКА Олександра Олександровича (посмертно) — капітана Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня: ВЕРЕТЕЙЧЕНКА Івана Леонідовича — полковника КУЗЬМИЧА Олександра Миколайовича — підполковника ЛЕВЧУКА Остапа Михайловича (посмертно) — старшого лейтенанта медичної служби МАЛИНКА Ігоря Олександровича — підполковника МАРЧЕНКА Дениса Юрійовича — підполковника МАРЧЕНКА Олексія Станіславовича — генерал-майора СЕРГЕЄВА Олександра Анатолійовича (посмертно) — підполковника Орденом “За мужність” ІІ ступеня: МИХАЛІШИНА Павла Захаровича — підполковника ПЕРЕВ’ЯЗКА Ігоря Володимировича — старшого сержанта Орденом “За мужність” ІІІ ступеня: БАРАНОВА Євгенія Євгеновича — сержанта БОНДАРЯ Вадима Володимировича — сержанта ВИШИНСЬКОГО Ярослава Анатолійовича — солдата ГАЛУЦЬКОГО Євгенія Миколайовича — старшого сержанта ГОНЧАРА Максима Сергійовича (посмертно) — солдата ГРАЖДАНІНОВА Станіслава Вікторовича — старшого сержанта ДАНИЛЬЦЯ Миколу Володимировича (посмертно) — старшого солдата ДМИТРІВА Василя Миколайовича — молодшого сержанта ДОВГАЛЯ Володимира Володимировича — старшого лейтенанта ДРОГОВОЗА Сергія Віталійовича — майстер-сержанта ЖИТНІКОВА Олексія Миколайовича — сержанта КАЧАЛОВА Олега Миколайовича — капітана КОЗЛОВСЬКОГО Віталія Леонідовича — солдата КОЗЛОВСЬКОГО Станіслава Леонідовича — молодшого сержанта КУЗОВКОВА Дениса Петровича — майора ЛАГНА Віталія Руслановича — старшого солдата ЛАТЮКА Артема Володимировича — солдата ЛЕЙЛУ Андрія Володимировича — солдата ЛЕЩИНСЬКОГО Олександра Васильовича — старшого сержанта ЛИТВИНЕНКА Романа Юрійовича — підполковника МАРЧЕНКА Богдана Олеговича — майора МАШКА Максима Миколайовича — старшого сержанта МОДЛІНСЬКОГО Станіслава Романовича — старшого лейтенанта ПЕНЬКОВА Владислава Андрійовича — солдата ПОПОВА Олександра Миколайовича (посмертно) — сержанта ПОПЦОВА Ростислава Олександровича — молодшого сержанта ПОТАПОВА Михайла Юрійовича — солдата РОМАНОВА Євгена Сергійовича — солдата РОШКУ Едуарда Олексійовича — молодшого сержанта САРАНЧУ Кирила Петровича — старшого сержанта СКРИПЧЕНКА Дмитра Віталійовича — сержанта СЛЮСАРЕНКА Олександра Ігоровича — старшого сержанта СТЕРАНІВСЬКОГО Олега Івановича — старшого солдата СУПОНІНА Олександра Анатолійовича — старшого сержанта ТІЩЕНКА Олександра Миколайовича — старшого лейтенанта ТКАЧЕНКА Петра Юрійовича (посмертно) — лейтенанта УСАТЮКА Артура Олександровича — старшого солдата ХАРИТОНЕНКОВА Андрія Сергійовича — солдата ШЕВЧЕНКА Олексія Олексійовича (посмертно) — майстер-сержанта ШЕРЕМЕТУ Владислава Сергійовича — старшого сержанта ШТЕПУ Олексія Андрійовича (посмертно) — старшого солдата ЯРЕМЕНКА Олександра Сергійовича — старшого солдата Нагородити орденом Данила Галицького: КОНОВАЛА Григорія Федоровича — капітана НАДЄІНА Олександра Олександровича — підполковника Нагородити медаллю “За військову службу Україні”: АРТЕМЧУКА Максима Сергійовича — старшого солдата БАБЕНКА Владислава Валерійовича — старшого сержанта БАДЬОНА Володимира Юрійовича — полковника БОБРОВА Олександра Юрійовича — молодшого сержанта БОНДАРЧУКА Бориса Михайловича — полковника БРИКАЙЛА Сергія Олександровича — старшого сержанта ВЛОХА Олексія Олександровича — старшого солдата ВОЛОХАТОГО Олега Степановича — головного сержанта ГРИМОТА Сергія Олександровича — старшого солдата ГРОМАЦЬКОГО Олександра Семеновича — старшого солдата ДАВИДОВА Олександра Володимировича — підполковника ДЕРЕВЕНСЬКОГО Валентина Вікторовича — молодшого сержанта ДМИТРУКА Даниїла Васильовича — старшого солдата ДОЛГОПОЛА Максима Михайловича — старшого сержанта ДОРОШКОВА Володимира Миколайовича — старшого сержанта ДРИЗЛОВА Олександра Юрійовича — старшого солдата ЗЕЛЕНЧУКА Сергія Миколайовича — штаб-сержанта ЗМАРАДУ Миколу Сергійовича — солдата КЛАБАНА Юрія Миколайовича — полковника КОЗЛОВА Станіслава Григоровича — солдата КРАВЧЕНКА Олександра Миколайовича — лейтенанта КУЛІЄВА Віктора Вікторовича — штаб-сержанта КУЛІНІЧА Юрія Михайловича — головного сержанта ЛИТОВЧЕНКА Максима Руслановича — лейтенанта ЛУПАЧОВА Петра Івановича — молодшого сержанта МАКСИМЕНКА Сергія Олександровича — старшого солдата МАЛЬЦЕВА Ігоря Євгенійовича — солдата МАРКОВА Микиту Андрійовича — сержанта МОТРОШИЛОВА Андрія Олександровича — молодшого сержанта НАДТОЧНОГО Андрія Павловича — старшого сержанта НЕМИРОВЦЯ Сергія Владленовича — сержанта НЕСТЕРЕНКА Євгена Олександровича — лейтенанта НЕСТЕРОВА Дмитра Олександровича — солдата НИЦУНА Євгенія Петровича — старшого солдата ОРЄШИНА Олексія Олександровича — підполковника ОРЛЕНКА Олександра Юрійовича — молодшого сержанта ПАВЛОВСЬКОГО Володимира Костянтиновича — солдата СЕМЕНЮКА Олександра Івановича — старшого солдата СЄРИКА Сергія Васильовича — підполковника СЛЮСАРЯ Руслана Вікторовича — старшого сержанта СОЛОМЯНОГО Олександра Олександровича — солдата СУРМУ Юрія Миколайовича — підполковника ТОПАЛЬЦЕВА Костянтина Олександровича — солдата ТРОЦИКА Сергія Сергійовича — старшого солдата ТУМУ Максима Анатолійовича — старшого лейтенанта ХАЛУПКА Вадима Володимировича — старшого солдата ХАМІДУЛІНА Валерія Валерійовича — старшого солдата ХРАМЦОВА Родіона Євгеновича — старшого сержанта ЧЕРВЯТЮКА Олександра Геннадійовича — старшого солдата ЧЕРЕВАНЯ Владислава Олеговича — молодшого сержанта ШЕВЧЕНКА Сергія Олександровича — старшого сержанта ШОРКІНА Максима Олеговича — старшого солдата ЯКОВЛЄВА Євгена Вікторовича — старшого солдата Медаллю “Захиснику Вітчизни”: ДРЕВАЯ Германа Едуардовича (посмертно) — солдата ЗАГОРОДНЬОГО Владислава Анатолійовича (посмертно) — солдата КОБЕНКА Дмитра Ігоровича (посмертно) — сержанта КРАСНОЛУЦЬКОГО Владислава Миколайовича (посмертно) — солдата МЕРКУШИНА Артема Леонідовича (посмертно) — солдата МИЙГЕША Валерія Івановича (посмертно) — солдата МОНАХА Богдана Олеговича (посмертно) — солдата ПШЕНИЧНОГО Дмитра Миколайовича (посмертно) — солдата САЄНКА Максима Миколайовича (посмертно) — солдата ШЕВЧУКА Сергія Володимировича (посмертно) — сержанта ШУЛЯКА Анатолія Олексійовича (посмертно) — старшого сержанта.

26 березня 2022

Президент України Володимир Зеленський закликав держави – постачальників енергоресурсів, зокрема Державу Катар, нарощувати виробництво енергоносіїв, щоб позбавити Росію можливостей для енергетичного шантажу й таким чином зробити свій внесок у стабілізацію ситуації у Європі. Про це він заявив під час виступу у форматі відеоконференції на Doha Forum – 2022. «Україна після повномасштабного нападу Росії, яка у 28 разів більша, самостійно захищається на полі бою та не може знайти справедливість у світі вже 31 день. Натомість Росія погрожує застосуванням ядерної зброї, поширюючи цей страх на планеті та «хизуючись тим, що може знищити ядерною зброєю не тільки той чи інший народ, а й взагалі життя на землі», - зауважив Президент. Володимир Зеленський наголосив на необхідності реальної реформи міжнародних інституцій, механізмів ООН, щоб гарантувати безпеку. Таким чином,  щоб ядерний статус окремої держави не слугував їй дозволом на будь-яку несправедливість проти інших держав Як зауважив Президент, Україна – країна різноманітності та мирного співіснування етносів, релігій. У нашій країні проживає понад мільйон мусульман, які зараз також страждають від російських бомбардувань. «За 31 день цієї війни російськими ударами пошкоджено щонайменше 59 споруд духовного значення. Мечеті, церкви, релігійні освітні заклади. Понад 200 шкіл зруйновані або пошкоджені. Десятки лікарень. Росія не зупиняється навіть перед бомбардуванням лікарень! Російські війська цілеспрямовано бʼють і по місцях, які звичайні, прості мирні люди використовують як укриття», – повідомив Глава держави. За час російського вторгнення близько 10 млн людей, переважно жінок з дітьми, вже стали переселенцями в Україні, понад 3,5 млн українських громадян були змушені поїхати за кордон у пошуках безпеки. А за міграційною кризою прийде продовольча, зазначив Президент. Адже Україна – один із найважливіших світових експортерів продовольства. «Пшениця, олія, кукурудза та інша аграрна продукція з нашої країни – це основа стабільності та внутрішньої безпеки багатьох держав у різних регіонах світу… Російські війська мінують поля в Україні, підривають аграрну техніку, знищують запаси пального, які необхідні для посівної. Вони заблокували наші морські порти. Навіщо вони це роблять? Нашій державі вистачить продовольства. Але відсутність експорту з України вдарить по багатьох народах в ісламському світі, у Латинській Америці та в інших частинах планети. Там, куди деякі загарбники ще мріють зайти, щоб посилити свої старі привілеї», – наголосив Володимир Зеленський. Він закликав об’єднати зусилля, щоб не допустити дефіциту їжі у світі через цю війну. Зокрема, шляхом посилення санкційної політики проти Росії. «Усі обмеження, які були накладені на Росію, спрямовані лише на одне: щоб Росія почала шукати мир, щоб вона не створювала глобальних загроз. Я закликаю всі держави приєднатися до цього. Росія має шукати мир. Має припинити війну проти України. Має припинити будь-які намагання зламати глобальну стабільність та повернути у світ старі огидні звички тих, хто шукав собі колоній та насаджував нерівність», – сказав Глава держави. Також, на його думку, відмова країн Європи від закупівлі російської нафти й газу – це лише питання часу. «Відповідальні держави, зокрема Держава Катар, – це надійні та солідні постачальники енергоресурсів. І можуть зробити свій внесок у стабілізацію ситуації у Європі. Можуть зробити дуже багато, щоб справедливість була відновлена. Майбутнє Європи залежить від ваших зусиль! Закликаю вас, нарощуйте виробництво енергоносіїв! Щоб у Росії зрозуміли, що жодна держава не має використовувати енергоносії як зброю і для шантажу світу», – наголосив Президент України. Володимир Зеленський закликав разом, усією антивоєнною коаліцією, працювати ще більше, щоб Росія шукала миру.

25 березня 2022

Президент України Володимир Зеленський своїм Указом №160/2022 від 24 березня 2022 року відзначив державними нагородами 106 Захисників України, з них посмертно — 18. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі постановляю: Нагородити орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня ГУРІНА Сергія Геннадійовича — полковника Нагородити орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня БОСАКЕВИЧА Андрія Володимировича — капітана БРИГІНЦЯ Віктора Михайловича — полковника ВАСИЛИНЮКА Павла Андрійовича — лейтенанта ВОДОЛАЗСЬКОГО Валерія Леонідовича — полковника ВОЙТОВИЧА Сергія Сергійовича — капітана ВОЛОЩУКА Вадима Івановича — полковника ГАРКАВОГО Юрія Васильовича — капітана ГОРБА Дмитра Васильовича — підполковника КОВЕРЗНЕВА Івана Юрійовича (посмертно) — молодшого лейтенанта МАЦАНА Андрія Остаповича — молодшого лейтенанта МУРЗАКА Костянтина Олександровича — капітана ОЛІЙНИКА Віталія Олександровича — підполковника ПАНЧЕНКА Сергія Івановича — полковника ПЕТРИКА Павла Віталійовича — лейтенанта ПОПАДЮКА Олександра Андрійовича — майора РАДЬКА Андрія Олександровича (посмертно) — лейтенанта СИДОРЕНКА Івана Івановича — майора ТАРАСЕНКА Івана Олександровича — лейтенанта ХОЛЯВКА Кирила Станіславовича — підполковника ЯВТУШЕНКА Віталія Сергійовича — майора Нагородити орденом “За мужність” ІІ ступеня ГУРІНА Руслана Івановича (посмертно) — штаб-сержанта Нагородити орденом “За мужність” ІІІ ступеня АГАПОВА Владислава Миколайовича — старшого солдата АЛХІМОВА Сергія Миколайовича (посмертно) — старшого солдата БАБЕНКА Тараса Миколайовича — солдата БАТЬКІВСЬКОГО Петра Анатолійовича (посмертно) — лейтенанта БЕЗШТАНЬКА Олександра Володимировича — старшого солдата БІЛОУСОВА Миколу Юрійовича (посмертно) — солдата БОГАЧЕВСЬКОГО Івана Миколайовича — старшого солдата ВАСИЛЬЄВА Олексія Ігоровича (посмертно) — солдата ВЕРВЕЙКА Євгена Олександровича (посмертно) — старшого сержанта ВЛАСЕНКА Євгенія Валентиновича — старшого солдата ГОРБАНЯ Михайла Вікторовича — старшого солдата ДІДЮКА Владислава Сергійовича — лейтенанта ДІХТЯРА Артема Віталійовича — старшину 1 статті ДРОБІНЧУКА Олександра Миколайовича (посмертно) — старшого солдата ЗАПУХЛЕНКА Владислава Юрійовича — головного корабельного старшину КАНАРСЬКОГО Максима Анатолійовича — солдата КАРАСИКА Руслана Володимировича — сержанта КАРІМОВА Рената Радіковича — старшого солдата КАРПЕНКА Григорія Миколайовича (посмертно) — солдата КИЦЬМАНЮКА Віктора Володимировича (посмертно) — старшого солдата КОБЦЕВА Олександра Івановича — старшого солдата КОВАЛЯ Михайла Вікторовича — молодшого сержанта КОЛІСНІЧЕНКА Костянтина В’ячеславовича — старшого лейтенанта КОРОВЧУКА Петра Петровича (посмертно) — старшого солдата КОСТЮЧЕНКА Сергія Петровича — старшого сержанта КРИНИЦЬКОГО Владислава Романовича — молодшого сержанта КУРИЛА Івана Івановича — старшого солдата ЛАЗОРЕНКА Руслана Юрійовича — старшого солдата ЛЕСЮКА Любомира Романовича — старшого солдата ЛІЩУКА Максима Валерійовича — лейтенанта МАЗОВЕЦЬКОГО Руслана Ігоровича — підполковника МАЛЬОВАНОГО Олександра Андрійовича — старшого солдата МЕЛЬНИКА Володимира Васильовича — солдата МОЦЕВОГО Андрія Анатолійовича — старшого солдата ПЕДИЧА Володимира Олексійовича (посмертно) — сержанта ПЕТРЕНКА Віктора Володимировича (посмертно) — сержанта ПРОКОПЧУКА Анатолія Павловича (посмертно) — старшого солдата ПРОКУ Дмитра Пилиповича (посмертно) — старшого сержанта РОМАНЧУКА Євгенія Сергійовича — штаб-сержанта СМИКА Віталія Ярославовича — солдата СТЕБЕЛЬСЬКОГО Сергія Мироновича (посмертно) — старшого солдата СТЕЦЬКА Юрія Володимировича — солдата ТЕРЕХОВА Владислава Ігоровича (посмертно) — молодшого сержанта ТИХОНОВА Олександра Юрійовича — старшого солдата ТКАЧУКА Дмитра Васильовича — старшого солдата ТКАЧУКА Олега Ігоровича — капітан-лейтенанта УБАЙДУЛЛОЄВА Далєра Нуруллоєвича — молодшого сержанта ХАРЧЕНКА Олексія Валерійовича — капітана 3 рангу ЦЕДРИКА Євгенія Ігоровича — старшого солдата ЯЦЬКА Богдана Олександровича — капітан-лейтенанта Нагородити орденом Данила Галицького БУДНІКА Ігоря Леонідовича — полковника Нагородити медаллю “За військову службу Україні” БУРИЧКА Ростислава Ярославовича — лейтенанта ВАСИЛИЦЮ Назара Степановича — молодшого сержанта ВИШИНСЬКОГО Ярослава Анатолійовича — солдата ГОЛУБА Андрія Івановича — молодшого лейтенанта ЖУКОВЦЯ Василя Васильовича — старшого солдата КЛЕЙНА Владислава Ігоровича — сержанта КЛЕПАЧЕВСЬКОГО Владислава Олеговича — підполковника КУБУ Павла Васильовича — головного сержанта МІЛЮТІНА Владислава Валентиновича — майора МОІСЕЄВА Дмитра Віталійовича — старшого сержанта МОРГАНЮКА Дмитра Миколайовича — підполковника ПАРАСЕВИЧА Олега Романовича — головного сержанта ПОДЗІЗЕЯ Богдана Олександровича — старшого солдата РИБАКА Сергія Сергійовича — старшого солдата СОЛОВ’Я Миколу Олександровича — солдата СТЕНЯ Степана Ігоровича — головного сержанта СТЕПАНЕНКА Аркадія Борисовича — полковника СУЛИМУ Мар’яна Романовича — старшого солдата ТИЛЮКА Володимира Михайловича — штаб-сержанта ХОТЮКА Ігоря Вікторовича — старшого сержанта ШИБКУ Василя Івановича — молодшого лейтенанта Нагородити медаллю “Захиснику Вітчизни” АКІМОВА Олександра Івановича — майора БОЛБОТА Миколу Сергійовича — головного сержанта БОЛБОТА Сергія Олександровича — старшого солдата БОРМІНА Анатолія Юрійовича — молодшого сержанта ДІГТЯРЯ Сергія Олеговича — солдата КІСЛОВА Максима Андрійовича — капітана КОТЛЯРА Іллю Павловича — солдата МАРЧУКА Анатолія Миколайовича — майора ПРОНОЗУ Віктора Миколайовича — старшого солдата РЄПІНА Олександра Володимировича — старшого сержанта СТУПАЧЕНКА Олександра Олександровича — старшого сержанта ШЛЯХОВСЬКОГО Олександра Сергійовича — старшого лейтенанта.  

20 березня 2022

Наш сильний народе нашої незламної країни! Завершився 24-й день повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Після восьми років агресії. Українці довели, що вміють воювати професійніше, ніж армія, яка воює десятки років у різних регіонах та за різних умов. Ми відповідаємо мудрістю й хоробрістю на величезну кількість їхньої техніки та відправлених в Україну солдатів. Саме тому, наприклад, українська Чорнобаївка увійде в історію воєн. Це місце, де російські військові і їхні командири показали себе повністю – такими, як вони є: бездарними, здатними просто гнати своїх людей на забій. Шість разів наші військові знищували окупантів під Чорнобаївкою. Шість разів! І вони все одно приходять туди. Блокадний Маріуполь увійде в історію відповідальності за воєнні злочини. Зробити таке з мирним містом, що зробили окупанти, це терор, який будуть згадувати й через століття. І що більше українці говорять про це світові, то більше ми знаходимо підтримки. Що більше Росія застосовує терору проти України, то гірші наслідки настають для неї. Сьогодні звернувся до народу Швейцарії. Це особлива держава. Вона не розштовхує ліктями інших на міжнародній арені. Але коли говорить своє слово, то його чують абсолютно усі. Швейцарія підтримала санкції проти Росії, які застосував Європейський Союз. Це означає дуже багато для російської державної машини. Для людей, які звикли, що влада – це гроші. А отже, це банки. А отже, Швейцарія та інші країни, які допомагають зберегти капітал. Я вдячний Президентові й народу Швейцарії та їхній державі за те, що вони щирі у підтримці нашої боротьби за життя і свободу. За те, що вони не залишились осторонь. І закликав їх зробити ще декілька кроків. Щоб усі швейцарські компанії, які ще не полишили російський ринок, зробили це негайно. Щоб не віддавали жодного долара, франка чи євро російській військовій машині на вбивства наших людей. Щоб усі винні у війні проти нашої держави не могли насолоджуватися життям у Швейцарії, нерухомістю у Швейцарії, банками у Швейцарії. Наші Збройні Сили продовжують стримувати ворога на всіх основних напрямках. Завдають російським військам небачених втрат. Окремі підрозділи окупантів знищені на 80-90%. В местах особенно жестоких боев передний край нашей обороны просто завален трупами российских солдат. И эти трупы, эти тела не никто не забирает. По ним гонят в наступление новые части. Какие-то резервы, которые командование российских войск собирает, где только может. Мы прекрасно понимаем, что у России есть просто бездонный человеческий ресурс и достаточно много техники, ракет и авиабомб. Но я хочу спросить у граждан России. Что с вами сделали за эти годы, что вы перестали замечать ваши потери? Неужели для вас больше ничего не значат слова «сын», «мать», «отец»? Уже больше 14 тысяч убитых ваших солдат. Это 14 тысяч матерей. Это 14 тысяч отцов. Это жены, это дети, родственники и друзья. И вы этого не замечаете? А ведь жертв будет только больше. Пока продолжается эта война. Ваша война против нас, России против Украины. На нашей земле. У суботу працювали вісім гуманітарних коридорів. Вдалося врятувати 6623 людини. Через обстріли окупантів нам не вдалося забрати людей з Бородянки Київської області. Але ми не полишимо цих спроб. З Бервиці, Бучі, Богданівки евакуювали українців до Броварів. З Лисичанська, Попасної, Сєвєродонецька й Рубіжного Луганської області забирали людей до Бахмута. Вдалося виїхати й понад 4000 маріупольців у Запоріжжя. На жаль, не вдалося доставити гуманітарний вантаж у міста Херсонської області. Російські війська заблокували рух нашої колони. Навіщо? Їхня мета не змінилася – так само намагаються зображати у своїй пропаганді, ніби Україна полишила громадян без найнеобхіднішого. Ніби Росія їх від чогось постійно рятує. Хоча ще 23 лютого у наших херсонців було всього більше, ніж в областях самої Росії. Говорив сьогодні з Президентом Франції Макроном. Про нашу взаємодію. Про пошук рішення для миру, для звільнення наших територій. Для порятунку наших людей. Впевнений, ви розумієте, що переговори не є простими й приємними. Але вони необхідні. Бо це – про життя. Україна завжди шукала мирне рішення. Тим більше ми зацікавлені в мирі зараз. Бо це ми рахуємо кожного вбитого. Бо це для нас має значення кожна зруйнована родина, кожен зруйнований будинок. Бо ми – українці, і для нас людина – безцінна. Сьогодні підписав указ про відзначення державними нагородами України 161 нашого захисника. З них 40 – посмертно. І указ про присвоєння звання Героя України 12 військовослужбовцям. Вісьмом з них – посмертно. Також зустрівся з бійцями підрозділу особливого призначення Національної поліції України КОРД. Відзначив їхні дії нагородами. Подякував за службу, за захист наших мирних міст і за допомогу армії. Всього за дні повномасштабної війни вже 70 нашим захисникам присвоєно звання Героя України. 2180 українців нагороджені орденами й медалями за мужність, за порятунок товаришів по службі та цивільних, за ефективні дії з оборони держави. Впевнений, можу сказати від імені всього нашого українського народу: ми щиро вдячні кожному з вас. Кожному і кожній, хто захищає нашу державу та зупиняє армію окупантів, яку називали однією з декількох найпотужніших у світі. 19 березня святкує свій день народження українська поетеса Ліна Костенко. Щиро вітаю вас. Від імені всіх українців. І нагадаю сьогодні ось такі її слова: Не треба думати мізерно... Безсмертя є ще де-не-де... Хтось перевіяний, як зерно, У ґрунт поезії впаде. Митцю не треба нагород, Його судьба нагородила, Коли в людини є народ, Тоді вона уже людина. Справді, у кожного з нас є народ. І справді – не треба думати мізерно. А особливо тим, кому українці дали право бути політиками. Я хочу нагадати усім політичним діячам з будь-яких таборів: воєнний час дуже добре показує мізерність особистих амбіцій тих, хто намагається поставити власні амбіції, власну партію чи карʼєру вище за інтереси державні, за інтереси народу. Хто ховається десь по тилах, але вдає, ніби тільки він дбає про оборону. Будь-яка активність політиків, спрямована на розкол чи на колаборацію, не матиме успіху. Але отримає жорстку відповідь. І тому Рада національної безпеки і оборони України вирішила… Враховуючи повномасштабну війну, розвʼязану Російською Федерацією, та звʼязки деяких політичних структур з цією державою, призупиняється будь-яка діяльність низки політичних партій на час воєнного стану. А саме: «Опозиційна платформа – За життя», «Партія Шарія», «Наші», «Опозиційний блок», «Ліва опозиція», «Союз лівих сил», «Держава», «Прогресивна соціалістична партія України», «Соціалістична партія України», партія «Соціалісти», «Блок Володимира Сальдо». Міністерству юстиції доручено невідкладно вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо заборони діяльності зазначених політичних партій. Кожен зараз повинен дбати про інтереси нашої держави. Про інтереси України. Бо це – заради нас. Бо це – заради життя. Слава усім нашим героям! Слава Україні!

15 березня 2022

Вчора з ініціативи департаменту освіти та науки Львівської ОВА відбулась розширена нарада Ради ректорів Львівщини, Ради директорів ЗЗСО Львівщини, Експертної ради при департаменті освіти та представників Комісії освіти і науки громадської ради при Львівській ОДА. ⠀ У нараді також взяли участь очільники Львівського та Дніпровського регіональних центрів оцінювання якості освіти, науковці та експерти, представники органів місцевого самоврядування та громадські активісти. ⠀ За результатами обговорення спільним рішенням ухвалили звернення до Міністерства освіти та науки України та профільного комітету Верховної Ради з пропозицією розроблення законопроєкту, який регулюватиме закінчення навчального року та проведення вступної кампанії у 2022 році. ⠀ Зокрема, пропонується: 1. Продовжити реєстрацію на участь у ЗНО до липня 2022 р. 2. Передбачити дві – три сесії ЗНО у липні – вересні 2022 р. 3. Скоротити кількість предметів ЗНО до двох: українська мова (обов’язковий), математика, історія України, іноземні мови (без аудіювання) (на вибір). 4. Розпочати 2022/2023 н. р. у закладах вищої освіти для студентів перших курсів в жовтні — листопаді 2022 р. 5. Зберегти за закладами вищої освіти право проводити творчий конкурс (випробування з фізичної підготовки) як форму вступного випробування при вступі на спеціальності, включені до Переліку спеціальностей, прийом на навчання за якими здійснюється з урахуванням рівня творчих та/або фізичних здібностей вступників. ⠀ Повний текст звернення ви знайдете за покликанням: https://bit.ly/3q3WpE9 ⠀ Врахування цих пропозицій та їх подальша імплементація в законодавство з точки зору всіх учасників дискусії дозволить максимально забезпечити ключовий принцип при вступі до вищих навчальних закладів - справедливе та неупереджене оцінювання. А відтак, дозволить зберегти на належному рівні якість вступного процесу навіть у надтяжких умовах війни.

11 березня 2022

"Вільний народе вільної країни! Ми боремося за нашу свободу вже 16-й день. Це вчетверо довше, ніж ворог планував на своє вторгнення. Вчетверо довше! Проти армії, яку вважали однією з найсильніших у світі. Яка сподівалася, що українці здадуться. Сподівалася, що хтось зустрічатиме з квітами російські прапори на українських вулицях, на наших вулицях. Але українці – горді люди, які завжди захищають своє, свою землю й не віддадуть окупанту жодного клаптика цієї землі. Жодного відсотка своєї свободи", - про це у зазначив у своєму зверненні до українців Президент Володимир Зеленський. "16 днів. Я знаю, що багато людей почали відчувати втому. Я все розумію. Нетерпіння. Розумію. Емоції грають з людьми погану гру. Це життя. Коли ми мобілізуємось, коли ми бачимо наші бойові перемоги та втрати ворога, ми очікуємо, що боротьба завершиться швидше. Що окупанти впадуть швидше. Але... Це життя, це війна. Це боротьба. Ще потрібен час. Ще потрібне терпіння. Наша мудрість, енергія. Уміння робити свою роботу по максимуму, щоб ми разом дійшли до перемоги. Неможливо сказати, скільки днів нам ще звільняти нашу українську землю. Але можливо сказати – ми це зробимо! Бо ми цього прагнули. Бо стратегічного перелому ми вже досягли. Ми вже йдемо до нашої мети, до нашої перемоги. Це вітчизняна війна. Війна з дуже впертим ворогом. Який не звертає уваги на тисячі своїх убитих людей, убитих солдатів. Який збирає по всій Росії зараз резервістів та строковиків, щоб кинути їх у пекло цієї війни. Який придумав завозити найманців проти наших людей. Головорізів із Сирії. З країни, яку руйнували так само, як зараз окупанти знищують нас - наш Маріуполь, наш Харків, Охтирку, Чернігів, Волноваху, Ізюм тощо. Вот так российские войска относятся к украинцам. Вот так относятся к Донбассу, как они говорили, к русскоязычным людям. Как они всем кричали о «защите», которых в Москве столько всего наговорили. Ракеты, авиабомбы, артиллерия. А теперь вот ещё сирийские наёмники, которых вообще не различают, кто и на каком языке здесь разговаривает, в какую церковь ходит, какую партию поддерживал. Наёмники, которые просто едут убивать на чужой – во всех смыслах этого слова – на чужой земле. За минулу ніч і ранок окупанти провели, як вони кажуть, «демілітаризацію» водопроводу в Чернігові. Місто залишилося без води. Робимо все, щоб відновити водопостачання. Через постійні обстріли в частинах Сумської, Київської, Донецької областей немає електрики, так, є проблеми з теплом, немає газу, води. Це гуманітарна катастрофа. Гуманітарна катастрофа – два слова, які стали повноцінним синонімом інших двох слів – Російська Федерація. Вночі окупанти бомбардували взуттєву фабрику, багатоквартирний будинок, дитячий садочок у Дніпрі. За що? Як вони загрожували російській державі? Руйнували житлові будинки у селах Сумської області. Продовжили катувати маріупольців. Харківʼян. Обстріляли ракетами Луцьк та Івано-Франківськ... Якщо це продовжується, значить, санкційних пакетів проти Росії недостатньо. І я очікую, ми вже над цим працюємо, вже сьогодні нових санкційних рішень від наших партнерів. Росія повинна платити за цю страшну війну. Платити щоденно! Вчора відбулась дуже важлива зустріч лідерів країн Європейського Союзу. Довга, предметна. Ми знаємо, що говорили на цій зустрічі. Всі лідери. Хто конкретно говорив. Хто підтримував. Хто мовчав. А хто старався, щоб формулювання були все ж таки недостатніми – для України, Європи і для нашої спільної свободи. Як ми оцінюємо прийняте рішення?  Дуже просто: треба сильніше. Це не те, що ми чекаємо. Треба, щоб рішення політиків збігалися з настроєм їх народів, європейських народів. Ми ж знаємо цей настрій. І вони знають цей настрій. Кожен політик добре знає! В різних країнах цифри неоднакові, але опитування є, підтримка велика є. Щонайменше 60 відсотків «за». І це переважна більшість «за» - щоб Україна була частиною Європи! Європейці чітко про це говорять. І я впевнений. Своїм політикам вони чітко це скажуть. Якщо вони ще це не зрозуміли. Рішення вчорашньої зустрічі лідерів ЄС тепер виходить на рівень Єврокомісії. Для реалізації. Для конкретних процедур. Євросоюз має зробити більше. Має зробити більше для нас, для України. І для себе. Ми на це очікуємо. Всі європейські народи очікують. Наші урядовці сьогодні організували 12 гуманітарних коридорів. Вантажі з харчами, з харчовою продукцією, водою, ліками вже в дорозі. Ізюм, Енергодар, Волноваха, Пологи, Буча, Гостомель, Бородянка, Андріївка, Микуличі, Макарів, Козаровичі, звичайно, Маріуполь. Українські військові забезпечили «тишу», щоб гуманітарні коридори працювали. Якщо ж окупанти знову будуть стріляти і зриватимуть порятунок людей, зрештою вони отримають таку відповідь світу, що вже й самі потребуватимуть гуманітарних коридорів. Наші урядовці роблять усе, щоб на всій території держави було паливо, були продукти, все не так просто, але тим не менш, медикаменти та всі – я це підкреслюю – всі товари, необхідні людям. Бензин, дизель – все завозиться. Сьогодні вранці на щоденній селекторній нараді мені поставили питання. Логічне. Зважаючи на весну. Що з посівною? Як її починати – і особливо у тих районах, які тимчасово окуповані? Моя відповідь дуже проста: на всій нашій землі, що б там не було, ми маємо цієї весни, як і будь-якої весни, зробити повноцінну посівну кампанію. Авжеж, настільки, наскільки це можливо. Все залежить від людей і ситуації. Бо це – про життя. Життя важливіше. Про наше життя. Про наші мрії. Про наше майбутнє. А отже, і про нашу перемогу. Я повторюю ще раз і ще раз: коли захищаємо свободу, маємо бути кожен – як повноцінна армія.  Робити на своєму місці усе, що можеш, щоб отримати результат, на який ми всі заслуговуємо. Це чесно. Щоб здобути перемогу. Обовʼязково. Обовʼязково триматися. Обовʼязково боротися. Обовʼязково віддавати всі сили. З таким сусідом – легко не буде. Але з нами – також. Як уже зʼясувалося. Слава Україні!"