Смс-інформування від Мінкульту – не спам: українців закликають розповісти свої історії про війну
Міністерство культури та інформаційної політики України запустило платформу «Моя війна», на якій кожен Українець, який став безпосереднім свідком жорстокої війни російської федерації проти України, проти Демократії, проти Свободи та проти Людства, може описати свою історію, викласти реальні факти та особисті переживання.
Водночас у Міністерстві нагадують, що запрошення долучитись до такого проєкту, надіслане на мобільні номери всіх українських абонентів – НЕ спам та НЕ спосіб збору персональних даних.
«Мільйони українців стали свідками цинічної війни росії проти України у самому центрі Європи. Діліться власною історією про війну в нашій країні! Так нас почує весь світ!», - йдеться у повідомленні Міністерства.
Новини за темою
#Моя Війна: на онлайн платформі кожен українець може поділитись зі світом особистою історією бойових дій
14 березня 2022
Міністерство культури та інформаційної політики України, Асоціація інноваційної та цифрової освіти і компанія «Totonis»запустили міжнародну платформу #МояВійна (www.mywar.in.ua). З її допомогою кожен українець, як свідок жорстокої війни російської федерації проти України, може описати свою історію, викласти реальні факти та особисті переживання. Громадяни всіх країн світу можуть побачити і прочитати ці факти рідними для них мовами і висловити свою підтримку Україні реальними діями. «Наразі свідками війни вже стали мільйони українців. Кожна з їх історій — вкрай важлива і має бути задокументована. Бо та реальність, з якою зараз стикаються жителі України є не тільки доказом агресії рф, а й доказом злочинів кремля проти людства та гуманності. Зараз ми знаходимося на передовій, і захищаємо не тільки нашу країну, а й весь цивілізований світ, кожного громадянина демократичних країн. Ми повинні поділитись зі світом тим, що переживаємо та відчуваємо. Кожна історія українців має бути почута.», – зазначив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики. На платформу, крім історії, можна додати відео або фото підтвердження військових злочинів, які скоюють російські військові на території України. «Усі кореспонденти проходитимуть модерацію перед тим, як історія стане доступною. Це передбачено, аби інші користувачі платформи, організатори та партнери проєкту були впевнені, що це написали реальні люди» - сказала Марія Богуслав, Виконавчий директор Асоціації інноваційної та цифрової освіти. Модерація відбуватиметься протягом усієї реалізації проєкту, щоб уникнути участі в ньому провокаторів, ботів, закликів, що виходять за рамки етичних норм.
#Моя Війна: на онлайн платформі кожен українець може поділитись зі світом особистою історією бойових дій
14 березня 2022
Міністерство культури та інформаційної політики України, Асоціація інноваційної та цифрової освіти і компанія «Totonis»запустили міжнародну платформу #МояВійна (www.mywar.in.ua). З її допомогою кожен українець, як свідок жорстокої війни російської федерації проти України, може описати свою історію, викласти реальні факти та особисті переживання. Громадяни всіх країн світу можуть побачити і прочитати ці факти рідними для них мовами і висловити свою підтримку Україні реальними діями. «Наразі свідками війни вже стали мільйони українців. Кожна з їх історій — вкрай важлива і має бути задокументована. Бо та реальність, з якою зараз стикаються жителі України є не тільки доказом агресії рф, а й доказом злочинів кремля проти людства та гуманності. Зараз ми знаходимося на передовій, і захищаємо не тільки нашу країну, а й весь цивілізований світ, кожного громадянина демократичних країн. Ми повинні поділитись зі світом тим, що переживаємо та відчуваємо. Кожна історія українців має бути почута.», – зазначив Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики. На платформу, крім історії, можна додати відео або фото підтвердження військових злочинів, які скоюють російські військові на території України. «Усі кореспонденти проходитимуть модерацію перед тим, як історія стане доступною. Це передбачено, аби інші користувачі платформи, організатори та партнери проєкту були впевнені, що це написали реальні люди» - сказала Марія Богуслав, Виконавчий директор Асоціації інноваційної та цифрової освіти. Модерація відбуватиметься протягом усієї реалізації проєкту, щоб уникнути участі в ньому провокаторів, ботів, закликів, що виходять за рамки етичних норм.
ДСНС інформуватиме громадян смс-ками про ситуацію в їх регіоні
28 лютого 2022
Державна служба із надзвичайних ситуацій України інформуватиме громадян через смс-повідомлення про актуальну ситуацію в їх регіоні та надавати рекомендації. SMS будуть надходити від імені DSNS UKR – це офіційне джерело SMS-інформування від ДСНС для абонентів Київстар. Державна служба також працює над тим, щоб абоненти й інших мобільних операторів могли отримувати такі повідомлення вже найближчим часом. Таким чином, ДСНС та Київстар допомагатимуть громадянам отримувати життєво важливу інформацію та рекомендації якомога швидше, коли у людей може не бути доступу до інтернету або вони не можуть самостійно та швидко перевірити її. Державна служба разом з Київстар закликають громадян довіряти лише офіційним джерелам. Зокрема, останню перевірену інформацію від ДСНС можна отримати у соціальних мережах Facebook, Telegram, Instagram, Twitter, а також на YouTube-каналі відомства. Про це повідомила на своєму сайті компанія «Київстар». Також, за інформацією видання «Економічна правда», з ДСНС співпрацюватиме і компанія «Vodafone».
У Львові провели конференцію «Загублена мала Батьківщина», приурочену до 70-річчя примусового виселення етнічних українців
26 серпня 2021
Цими днями громадська організація «Устріки» за фінансової підтримки департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської обласної державної адміністрації провела науково - практичну конференцію «Загублена мала Батьківщина». Захід присвячений 70-річчю примусового виселення етнічних українців із Західної Бойківщини 1951 р. У роботі конференції взяли участь представники товариств з питань депортованих українців - «Закерзоння», «Любачівщина», «Надсяння», Львівського та Івано-Франківського СКТ «Бойківщина», а також представники переселенських родин з Львівщини. Учасники зустрічі обговорили напрацювання, проблеми та виклики для товариств сьогодні, поділилися історіями своїх родин про виселення. «Етнічна культура кожного регіону складає генетичний код нації Українців. Культура, візерунки вишивки, пісні - все це і складає сутність бойків. Якою б болючою не була депортація, люди єдналися і незламний стрижень їхньої культури дав можливість перенести мову, пісню, побут в наступні покоління. Ми маємо і надалі популяризувати як трагічні сторінки історії українців, депортованих з території Закерзоння 1944 - 1951 років, так і культуру етнорегіонів», - зазначили організатори конференції. Загалом, цьогоріч 15 громадських організацій стали переможцями конкурсу серед інститутів громадянського суспільства та отримають фінансову підтримку від департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА на реалізацію проєктів на території 5 районів Львівщини. Зазначимо, що День пам’яті примусового виселення українців 1944-1951 рр. з українських етнічних земель, які під час Другої світової війни увійшли до складу Польщі (Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Південне Підляшшя, Любачівщина, Західна Бойківщина) відзначають в Україні з 2019 року у другу неділю вересня. Так, 9 вересня 1944 р. СРСР та Польща уклали угоду про «взаємний обмін населенням», згідно з якою українців примусово виселяли з Польщі, а поляків з України. Довідково: ГО "СКТ "УСТРІКИ" - досліджує історичну правду про переселення етнічних українців з території повоєнної Польщі в 1951 році.
У музеї етнографії презентують виставку про українське село на Східному фронті 1914-1918 років
26 жовтня 2018
У суботу, 27 жовтня, в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (м. Львів, проспект Свободи, 15) відбудеться відкриття фотовиставки «Українське село на Східному фронті 1914-1918 рр. у фотографіях хорватських військових» та презентація диску із цими фото. Публікація та упорядкування - професора Загребського університету Євгена Пащенка. У роки Першої світової війни на Східному фронті, що проходив по українських землях Волині, Галичини і Буковини, у складі війська Австро-Угорщини був значний контингент вояків з Хорватії. Вони називалися домобрани, тобто захисники батьківщини. Хорвати залишили яскравий слід свого перебування серед українського населення. Це – фотографії, зроблені військовими на Східному фронті. Фотоапарат був дуже популярним, його мали представники вищого щаблю, тобто офіцери. Велика кількість таких фото зберігається у Хорватському державному архіві в Загребі. Через сувору цензуру, яка забороняла показувати воєнні об’єкти, жахи війни, фотографії в основному, мали позитивний характер. За змістом їх можна умовно розділити на три групи: щоденне життя військових, поховання і цвинтарі, спілкування з місцевим населенням. Ці фотографії сьогодні мають велике документальне значення, ілюструючи стан українського села столітньої давності. Крім того, вони свідчать про характер ставлення хорватських військових до українського селянства і навпаки. Треба відзначити, що ці взаємини були, в основному, позитивними і дружніми. Хорвати сприймали українське населення як близьке, споріднене, схоже в історичній долі, мові, звичаях. Вони охоче допомагали селянам, брали участь в їхніх роботах, по-батьківськи ставилися до дітей, ділилися одягом і харчами. Початок заходу - о 14:00 годині.
«Меншість серед більшості»: у Львівській політехніці відбувся Міжнародний симпозіум щодо функціонування української меншини у Польщі
25 квітня 2018
Сьогодні, 25 квітня, у НУ "Львівська політехніка" відбувся Міжнародний симпозіум "Меншість серед більшості: українці Польщі". Із вітальним словом до учасників звернувся голова Львівської ОДА Олег Синютка. "Дискусія про меншість українців в Польщі є нетиповою і особливою, якщо її порівняти із становищем українців у будь-якій іншій державі. Сьогодні і Президент, і Уряд чітко бачать в наших сусідах наших партнерів, лобістів, країну, яка на моє переконання і далі залишатиметься локомотивом руху України до стандартів Європейського Союзу, до членства України в Північноатлантичному Альянсі. Друге важливе для нас – сьогодні на території Республіки Польща є історичні цінності, родові коріння мешканців, які сповідують українську ідентичність і ми повинні зробити усе, щоб ці українські корені, культурні надбання залишалися в доброму стані, і були тими осередками, які сприятимуть розвитку української культури", - зазначив Олег Синютка. Опісля із тематичними довідями виступили народний депутат України, член групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Польща, голова підкомітету з питань економічного, секторального співробітництва та поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Оксана Білозір, член Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, директор Підляського Наукового Інституту, Польща, м. Люблін д-р Григорій Купріянович, член Головної управи Об'єднання українців Польщі, м.Перемишль Ігор Горків. Відтак, у межах зустрічі порушили питання національних меншин у Європі як одне із найбільш актуальних та гострих у політиці країн ЄС та Польщі, зокрема вплив особливостей національного і загальноєвропейського законодавства, візової лібералізації, інтенсифікації міграції українців до країн ЄС, внутрішньополітичної кон’юнктури України та Польщі, зовнішньополітичної діяльності наших держав та євроінтеграції на стан і функціонування української меншини у Польщі.