На Стрийщині торік ввели в дію нові виробничі потужності

4 травня 2022

Станом на сьогодні господарства Стрийського району засіяли 19,5 тис га ярих сільськогосподарських культур. Прогнозована площа у 2022 році сягає 40,2 тис га, що значно більше в порівнянні з минулим роком. У Стрийській РВА інформують, що ранніх зернових аграрії району вже посіяли на площі 1,3 тис га. Розпочато активний посів технічних культур, зокрема, цукрових буряків, соняшника, сої. Також висіяли 32 га овочевих культур, посадили картоплі на площі 222 га. Стрийська районна військова адміністрація та аграрії Стрийщини щиро вдячні міжнародній компанії «Bayer», яка в такий складний для країни час надала гуманітарну допомогу у вигляді посівного матеріалу кукурудзи 26 господарствам району. Також 3 аграрні підприємства отримали гуманітарний вантаж з Франції з насінневою картоплею. «Зараз у районі працює 161 сільськогосподарське підприємство різних форм власності. Вони обробляють 65,2 тис га землі. З аграріями є постійна комунікація. Ми робимо все для того, щоб посівна відбулася вчасно та якісно. Вдячні кожному, хто в цей складний час працює для забезпечення потреб не лише нашого району, а й держави в цілому», - зазначив перший заступник голови Стрийської РВА Андрій Вовчастий.

2 травня 2022

За ініціативи народного депутата України Андрія Кота у п'ятницю у Стрию відбулася спільна конференція делегації Сумщини (у складі голів територіальних громад) з головами територіальних громад Стрийського району. ЇЇ мета – назватися громадами-побратимами, щоб допомагати та підтримувати регіони, які постраждали від війни. Голови Охтирки, Тростянця та Краснопільська приєдналися онлайн. Вони розповіли про найбільші проблеми, які зараз переживають місцеві жителі. Зокрема, це потреба у будівельних матеріалах та реабілітація дітей, які постраждали внаслідок бойових дій.  Також під час зустрічі з головою Стрийської РВА Богданом Янком та міським головою Стрия Олегом Канівцем обговорили виклики сучасної війни та співпрацю між громадами в гуманітарній, соціальній та культурній сферах.  Сумчани назвали цю зустріч історичною, яка розвінчує ще один російський міф, що між сходом і заходом України прірва. «Ми єдині! Ми Українці! І у нас спільний ворог, який має згинути!», - зазначили члени делегації з Сумщини. Вони також наголосили, що Україну роз’єднують проросійська церква та російська мова, а «орки» не пристосовані до цивілізації (крали пральні машини і не вірили, що для роботи їм потрібне водозабезпечення) – вони мають патологічну ненависть до нового, красивого, відремонтованого, адже знищували нові будівлі, вимощену бруківку тощо. На завершення зустрічі делегатам провели екскурсію відновленим Підгорецьким палацом.

21 січня 2022

За попередніми  даними Головного управління статистики у Львівській області сільськогосподарське виробництво регіону за 2021 рік збільшилось на 5,6%. Основне зростання на рівні 10,1%  зафіксовано у  комерційному сегменті, у  господарствах населення обсяг виробленої продукції збільшився лише на 1,2%. «Збільшення виробництва в комерційному сегменті є однією з основних ознак  розвитку аграрного сектору регіону.  Існуючі  підприємства нарощують виробничі потужності, крім того,  відбувається розвиток  особистих селянських господарств та їх трансформація у сімейні ферми.   Все це дозволяє Львівщині  мінімізувати ризики дефіциту основних продуктів харчування та зберігати продовольчу безпеку», - каже  директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації  Тетяна Гетьман. У 2021 році в порівнянні з попереднім роком  виробництво продукції рослинництва збільшилось на 6,0%, продукції тваринництва – на 4,6%.  У сегменті тваринництва   збільшення обсягів виробництва відбулось внаслідок зростання виробництва м’яса, в живій масі  сільськогосподарських тварин, реалізованих на забій, цей показник збільшився на 10,4%. Також на 3,3% збільшилось виробництво яєць, одержаних від птиці свійської. Натомість на 8,3% скоротився валовий надій  молока.  У господарствах усіх категорій у порівнянні з попереднім роком  збільшилась кількість свиней на 18,6%, птиці свійської – на 10,9%,  але зменшилась кількість великої рогатої худоби на 12,3%. Кількість великої рогатої худоби на 1 січня 2022 року становила 126,6 тис голів (у тому числі корів – 76,0 тис голів), свиней – 430,0 тис голів, птиці свійської – 11,4 млн голів. «Розвиток аграрного сектору регіону є наслідком правильно обраної стратегії розвитку галузі на рівні держави та області. Напрями фінансової підтримки постійно удосконалюються з урахуванням потреб суб'єктів господарювання. Акцент робиться на підтримці дрібного фермерства, що стимулює населення створювати власний бізнес на селі. У перспективі це  дозволить уповільнити тренд зменшення ВРХ у комерційному сегменті та відновити виробництво молока до рівня, відповідного до потреб молокопереробної галузі регіону.  У 2021 році на підтримку аграріїв Львівщини з державного та обласного бюджету було залучено понад 278 млн. грн, з яких майже 43 млн грн  було спрямовано на дотації та часткове відшкодування витрат, пов’язаних з придбанням та утриманням ВРХ у господарствах Львівщини»,- зазначає Тетяна Гетьман.

25 листопада 2021

Сьогодні у Стрию заклали перший камінь у спорудження нового заводу «AEROC Галичина». Це буде сучасне підприємство із виготовлення виробів з автоклавного газобетону потужністю 480 000 м3/рік. Участь у відкритті взяв голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Дуже приємно, коли відновлюються виробництва, бо це надходження до місцевих бюджетів, робочі місця та забезпечені родини. Сьогоднішня подія – це хороший прояв децентралізації, коли влада на місцях знає, як залучити інвестора на свою територію. Величезна вдячність інвестору, який вирішив розвивати своє підприємство на Стрийщині», — зазначив очільник області. ТОВ «Аерок» є лідером ринку виробів з ніздрюватого бетону автоклавного тверднення в Україні і найбільшим постачальником газобетону під торговою маркою AEROC по всіх регіонах нашої держави. Компанія вперше заявила про себе на українському ринку у грудні 2006 року і дотепер зберігає лідерські позиції. Понад 11 мільйонів м³ продукції виготовили та реалізували за 15 років роботи підприємств компанії. Сьогодні AEROC пропонує найбільший асортимент продукції: газобетонні стінові блоки від D300 до D500, теплоізоляційні панелі AEROC Energy D150, U-блоки, армовані вироби з газобетону AEROC — перемички, панелі перекриття та покриття. Запуск нового заводу дозволить збільшити обсяги виробництва енергоефективних стінових матеріалів на будівельному ринку України та створить 145 нових робочих місць у Львівській області. Інвестиції в будівництво складатимуть понад 18 млн євро. Розпочати роботу заводу планують у листопаді 2022 року. Підприємство оснастять автоматизованим обладнанням німецького виробництва. Відтак, цикл виробництва буде повністю замкнутим та не становитиме жодної екологічної небезпеки для навколишнього середовища. Завод та технології, які тут будуть використовуватись, відповідатимуть найновішим та найсучаснішим стандартам. Зазначимо, що новий завод у Стрию стане третім заводом компанії в Україні.

10 Червня 2021

На Стрийщині розпочався новий довготривалий суспільний проєкт «Молодіжна діалог-платформа». Тренінги, зустрічі з фахівцями молодіжної політики, обмін ідеями та успішними кейсами - усе це мають у планах ініціатори проєкту, відділ освіти, охорони здоров‘я та спорту Стрийської РДА. Платформа єднає представників територіальних громад, громадських організацій, молодіжних рад та активну молодь Стрийщини. Програму проєкту модифікуватимуть залежно від запитів учасників. «Децентрація - звучить як виклик, але водночас - це велика можливість для розвитку. Успішну молодіжну політику треба розпочинати із впровадження ефективного діалогу між владою та середовищем молоді. Тільки спільними, партнерськими зусиллями можна досягнути успіху. «Жодних рішень для молоді - без участі молоді» - основний вектор, на який повинні орієнтуватись молодіжні працівники у громадах» - зазначила Ольга Сподарик, провідний спеціаліст відділу молодіжної політики управління молоді та спорту Львівської ОДА. Напередодні на першому етапі проєкту дискутували про становлення суспільно-активної молоді, зокрема про інструменти залучення молоді та створення молодіжних просторів у громадах. Говорили також про законодавчу базу у сфері молодіжної політики. «У створенні молодіжного простору важливо, щоб дорослі виступали як помічники, ментори,  а саме молодь творила основну атмосферу, програмно наповнювала діяльність, напрацьовувала креативні ідеї. Місцевій владі у громадах Львівщини важливо зрозуміти важливість створення молодіжних просторів, як осередків практичної роботи з молоддю, напрацювання креативних ідей, нових підходів для розвитку громад» - зазначив Василь Шатрук, директор Львівського обласного молодіжного центру.  

13 квітня 2021

За підсумками січня-березня 2021 року загальна сума здійснених щомісячних страхових виплат для осіб, які постраждали внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, а також осіб, які мають на них право в разі смерті потерпілого по управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області склала 261,5 млн. грн., з яких 215,5 млн. грн. виплачено для потерпілих на виробництвах вугільної галузі. Видатки за цим напрямом зросли на 30,5 млн. грн., або 13% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року № 239 “Про перерахування розміру щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого”, з 01 березня 2021 року проведено перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві та особам, які мають право на щомісячні страхові виплати у разі смерті потерпілого, на коефіцієнт 1,11. У Львівській області  перерахування страхових виплат здійснено 15 684 потерпілим та членам їх сімей, внаслідок чого виплати щомісячних страхових відшкодувань збільшились на 11 %, а загальні обсяги коштів для забезпечення щомісячних виплат зросли на 9 271,4 тис. грн. За наслідками проведеного перерахування середній розмір щомісячної страхової виплати потерпілому становить 6 111,03 грн., а для потерпілого шахтаря 7 236,85 грн. На обліку в управлінні перебуває 15 696 осіб та членів їх сімей, які щомісячно отримують від Фонду страхові виплати, з них 11 039 – потерпілі на виробництвах вугільної галузі та члени їх сімей. У разі стійкої втрати працездатності через виробничі причини Фонд здійснює щомісячні страхові виплати, які компенсують втрачених заробіток залежно від ступеня втрати працездатності. Виплати фінансуються до повного відновлення працездатності або впродовж усього життя.

23 грудня 2020

Львівська ізоляторна компанія – один із найбiльших в Європi виробникiв високовольтних iзоляторiв iз загартованого скла. Із роботою підприємства сьогодні ознайомився голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький. «У нас можуть працювати лише ті, хто любить і «відчуває» скло. Можна двічі поставити однакові режими, але результат різний. Наше скло повинне бути таким, щоб у формі склодеталі ми провели правильне гартування. Це необхідно для його міцності, тому що на ізолятор, коли він тримає дроти, є велике механічне навантаження, - розповідає  генеральний директор підприємства Оксана Динік. Львiвська ізоляторна компанiя виготовляє пiдвiсні та штирьові iзолятори із електромеханiчною мiцнiстю вiд 40 до 400 кН рiзної форми та призначення. Вони можуть використовуватися: для iзоляцiї та крiплення проводiв повiтряних лiнiй електропередач, грозозахисних тросiв; в розподiльчих пристроях електростанцiй i пiдстанцiй постiйного та змiнного струму з частотою до 1000 Гц та температурою навколишнього повiтря вiд - 60С до +50С; для електрифiкованих залiзниць; в районах із атмосферою рiзного ступеня забруднення; в умовах холодного, вогкого та тропiчного клiмату. «Ми виготовляємо 12 типів склодеталей і 18 типів ізоляторів – в залежності від вимог тої чи іншої лінії. Працюємо практично з усіма типами, які використовуються в Україні і в 78-ми країнах світу. Це свiдчить про вiдмiнну якість та високу експлуатацiйну надiйність наших iзоляторiв. Постійно співпрацюємо із 46 країнами світу», - додає Оксана Динік. Продукцiя компанiї вiдома в багатьох країнах свiту. Вона пройшла випробування в сертифiкацiйних центрах, лабораторiях та нацiональних iнститутах багатьох країн, відтак, постачається на зовнішній ринок. У 2012 році переобладнали випробувальну лабораторію,  збудували нову будівлю лабораторії та придбали нове обладнання.  Лабораторія проводить повний перелік приймально-здавальних та типових випробувань комплектуючих та промислових партій ізоляторів. На підприємстві проводять контроль сировинних матеріалів та скла відповідно до вимог державних і міжнародних стандартів. Тут працює понад 400 працівників, середня заробітна плата - 17 тис грн. Довідково. ТОВ «Львiвська iзоляторна компанiя» було створене у 2002 роцi на базi Львiвського iзоляторного заводу, що існував з 1965 року. Ізолятори, вироблені на Львiвському iзоляторному заводі, успiшно експлуатуються на лiнiях електропередач напруги вiд 10 кВ до 750 кВ в енергетичних системах десятків країн свiту. У 2003 році компанія отримала сертифікат ISO 9001. З 2013 року впроваджені дві системи: менеджменту навколишнього середовища і охорони здоров'я та безпеки праці. Підприємство постійно покращує чинні системи згідно із найновішими вимогами світових стандартів.

3 вересня 2020

Ще один навчальний заклад на Стрийщині незабаром відкриє свої двері для найменших жителів села Розгірче. Сьогодні хід робіт у новому навчально-виховному комплексі оглянув голова Львівської ОДА Максим Козицький. Протягом 2017-2019 років на об’єкті здійснили капітальний ремонт фасаду та частково замінили шатрову покрівлю. Уже цього року виконали електромонтажні та ремонтні роботи з влаштуванням вузла обліку електроенергії, приєднання його до системи електропостачання.  Перебуваючи із робочим візитом на Стрийщині, очільник області також поспілкувався із місцевими мешканцями та представниками влади. В ході розмови порушили питання ремонту під’їзної дороги до cкельного монастиря, який щороку відвідує чимало туристів. "Розгірче – дуже мальовниче село, оточене лісами і урочищами. Туристи масово їдуть сюди, щоб потрапити у скельний монастир. Треба помогти місцевій громаді розвинути інфраструктуру села, адже воно може стати одним з туристичних магнітів Львівщини. Найперше, що зробимо силами ЛОДА, - полатаємо аварійні ділянки дороги Миртюки-Розгірче.

3 вересня 2020

Майже дві тисячі мешканців сіл Стрийського району отримали доступ до якісної медицини. Сьогодні у селі Долішнє відкрили амбулаторію первинної медичної допомоги. Лікарі амбулаторії надавтимуть медичну допомогу жителям п’ятьох навколишніх сіл, зокрема, с.Долішнє, с.Н.Лукавиця, с.В.Лукавиця, с.Горішнє, с.Смоляни. Участь у відкритті медзакладу взяв голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Дотепер місцеві жителі не мали змоги отримати первинну медичну допомогу на місці. І мусили їхати у Стрий, за 15 кілометрів. Дуже приємно, що завдяки нашим спільним зусиллям тепер вони зможуть тут на місці, в таких гарних умовах, отримати консультацію лікаря, зробити електрокардіограму, привести на огляд дітей, вакцинувати їх. Медики – терапевт і педіатр - зможуть користуватися сучасним обладнанням, а за потреби приїхати до хворого новим автомобілем. Щиро дякую місцевій громаді за ініціативу, підрядникам за якісну роботу. Амбулаторія повністю відповідає вимогам Національної служби здоров’я України», - акцентував під час відкриття очільник області. Заклад збудували в межах програми державної програми «Доступна медицина» майже за 6 мільйонів гривень. Десяту частину профінансував район, решта суми – з державного бюджету. Максим Козицький за освітою медик. Працівники амбулаторії запропонували йому згадати здобуті впродовж навчання в медуніверситеті навики - поміряти тиск першій пацієнтці. 

14 серпня 2020

Торік Володимир Слюз, керівник кооперативу «Добротворець», що в селищі Добротвір на Кам’янка-Бужчині, скористався обласною програмою підтримки агропромислового виробництва. Отримав пільговий кредит під 5% річних на суму 500 тис грн. Придбав додаткове обладнання для переробки молока.   «Добротворець» - один з найуспішніших сільськогосподарських виробничих кооперативів у Львівській області. Заснований 2011 року, об’єднує 74 члени. Спеціалізується на переробці молока та виготовленні з нього пастеризованого молока, сметани, кисломолочного сиру, «сулугуні» та «бринзи».  «Раніше ми переробляли за зміну 3 тонни молока. Згодом розширили ринки збуту і побачили, що нашої пропозиції стає замало. Навіть заводи-переробники,  які розвозили наші вироби по своїх фермерських магазинах, просили давати більше продукції, - розповідає Володимир Михайлович. – Ми розуміли, що маємо достатньо досвіду, аби задовільнити цей попит. До того ж додаткові обороти – це можливість підняти людям зарплату, створити нові робочі місця. Та й сировини вдосталь - з усіх навколишніх сіл звозимо молоко». Розширення виробництва вимагало додаткового обладнання. «Раніше у нас всі агрегати були в єдиному екземплярі – один сепаратор, один парогенератор, компресор, одна пастеризаційна охолоджувальна установка. А вони часто виходять з ладу. Хай поломка незначна – та через неї зупинялося все виробництво», - зазначає Володимир Слюз. Коштів на нове обладнання у кооперативу не було. Володимир Михайлович проаналізував усі ризики і таки наважився взяти позику. «Ми продублювали всі найважливіші агрегати. Купили нові моделі, вдосконалені. Наприклад, до старого парогенератора я боявся підпустити людину без значного досвіду. Там забудеш злити воду – і може статися коротке замикання. А новий має більше автоматики, ступенів захисту, з ним працювати легше і безпечніше, - каже керівник. - Тепер в нас нема простоїв в роботі. Можемо сміливо брати великі партії молока на переробку. Ось вже налагоджуємо додаткові контакти для постачання сировини». З новим обладнанням обсяги виробництва у «Добротворці» збільшилися уп’ятеро. Якщо раніше кооператив мав оборот 2 млн грн на рік, то зараз планують виробляти продукції на 10 млн грн. З’явилися 4 нові робочі місця. Володимир Михайлович зізнається, через пандемію коронавірусу навесні довелося пережити непростий час. «Основна частка нашого збуту – це школи, дитсадки, лікарні, зокрема «ОХМАТДИТ», навчально-реабілітаційний центр «Мрія». Свого часу ми запропонували їм дуже гарну ціну – 14 гривень за літр молока, в той час як конкуренти правили 24-26. До того ж наше молоко натуральне, якісне, - каже чоловік. -  І ось в один момент наша продукція стала їм непотрібна, бо через карантин заклади перестали працювати.  Ми на тиждень повністю зупинили виробництво, не брали в людей молоко. Тоді абсолютно не розуміли, чого чекати і як діяти». Керівництво кооперативу прийняло рішення активніше співпрацювати з продуктовими магазинами, ринками району. Працюють без посередників – напряму із власниками крамниць. Зараз більше виробляють сметани і сиру. Реалізують продукцію і через власний магазин у Добротворі. «Нам дуже помагає обласна держадміністрація, без її фахівців ми б не впоралися. Вони постійно вчать нас – кличуть на наукові семінари, тренінги, розказують, як вдосконалити виробництво, підказують про нові точки збуту. Можуть подзвонити: «Поїдьте на такий ринок, зверніться до такого підприємця». Ми з департаментом агропромислового комплексу живемо, як одна сім’я, - розповідає Володимир Слюз. -  У мене є знайомі, які мають схожу діяльність. Щоправда, працюють як ФОПи. Раніше скептично ставилися до моєї співпраці з державною установою. Казали: «То все політика. Ось прийдуть до влади нові люди – лишишся сам». Неправда. За останній рік змінилося керівництво області і департаменту агропромислового розвитку. Але підтримку навіть більшу відчуваю. Кошти за компенсацію за відсотками надходять чітко за графіками, проблем нема жодних. Тож мої знайомі побачили всі ці бонуси і  тепер гуртуються навколо нашої платформи. Є ідея, щоб це об’єднання називалася  «Маслосоюз» - як відома колись спілка молочарських кооперативів». Нагадаємо, на Львівщині діє Комплексна програма підтримки та розвитку агропромислового виробництва у Львівській області на 2016-2020 роки. Агровиробники можуть отримати з обласного бюджету фінансову допомогу у вигляді компенсації відсотків за залученими кредитами, здешевити вартість обладнання та сертифікації органічного виробництва, отримати пільговий кредит на реалізацію бізнес-планів з розвитку чи започаткування аграрного бізнесу на селі. «Ця програма спрямована на підтримку саме дрібного фермера, малого і середнього виробника, - розповіла директор департаменту агропромислового розвитку Юлія Шопська. – З початку року її заходи виконано на  суму 5,5 мільйонів гривень. Зокрема, погашено кредиторську заборгованість 24-м сільськогосподарським підприємствам, 10-ти відшкодовано відсотки за залученими кредитними ресурсами, стільки ж агропідприємств отримали пільгові кредити». Цьогоріч програму доповнено ще двома напрямами. Це підтримка сімейних фермерських господарств – на реалізацію інвестиційного проєкту їм надають безповоротну фінансову допомогу. А також підтримка суб'єктів бджільництва та пасічників у вигляді часткового відшкодування вартості придбаного племінного матеріалу бджіл та паспортизації пасіки. На сьогодні розглядають заявки, які подали на конкурс за цими напрямами. «Програма досить ефективна. Тому вже сьогодні ведеться робота з напрацювання такого ж проекту на 2021-2027 роки, - розповів голова Львівської ОДА Максим Козицький. – Ми, місцева влада, і депутати обласної ради добре розуміємо, що  сільгоспвиробництво складає значну частку в виробництві внутрішнього валового продукту регіону. З року в рік спостерігаємо позитивну динаміку: врожайність зернових, олійних і технічних культур підвищується, а землі, які колись не використовувались, все більше залучені у сільськогосподарське виробництво. Бурхливо розвиваються садівництво, ягідництво та птахівництво. Чимала заслуга в цьому фермерських і селянських господарств. Треба максимально їм допомагати». На підтримку сільгоспвиробників цього року з обласного бюджету виділили 18 млн. грн. Це найбільша сума серед  усіх областей України.

3 квітня 2020

Учора, 2 квітня, заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко в межах робочої поїздки на Стрийщину передав медичний вантаж із засобами захисту для медиків Стрийської центральної міської лікарні та проінспектував стан готовності лікарні до прийому пацієнтів з коронавірусом. Стрийська ЦМЛ є однією із тих лікарень в області, які нестимуть основне навантаження у лікуванні хворих на цю недугу. Під час зустрічі з головою Стрийської райдержадміністрації Любомиром Кащуком, заступником голови Стрийської районної ради Василем Зубрицьким та заступником міського голови м.Стрий Романом Волинцем, яка відбулася за участю керівників міської та районної центральних лікарень, заступник голови ЛОДА Іван Собко наголосив на важливості координації спільних дій усіх гілок влади та відповідних підрозділів для забезпечення необхідних умов для лікування хворих. Зокрема, йшлося про фінансове забезпечення функціонування Стрийської ЦМЛ у період пандемії, створення сприятливих умов для роботи медиків та лікування хворих. З метою матеріального заохочення медиків, які безпосередньо працюватимуть з хворими,  Іван Собко запропонував закумулювати ресурси, створивши спеціальний преміальний фонд. «Зараз, як ніколи,  дуже важливо на усіх рівнях максимально координувати між собою роботу. Усі гілки влади мають працювати, як одне ціле», - зазначив Іван Собко. За словами головного лікаря Стрийської ЦМЛ Осипа Бегея, у медичний заклад готовий до прийому хворих. На сьогодні тут передбачено 250 ліжок для лікування хворих з коронавірусом, є два апарати ШВЛ, підведено 50 точок подачі кисню. Між центральними медичними закладами міста та району налагоджена тісна взаємодія. «Стрийська ЦРЛ підготувала також 200 резервних ліжок, щоб у разі необхідності забезпечити надання медичної допомоги для хворих, які лікуються у міській лікарні. Також при необхідності на потреби центральної міської лікарні готові надати ще два апарати ШВЛ», - зазначив головний лікар Стрийської ЦРЛ Олексій Ігнатов. Голова Стрийської райдержадміністрації Любомир Кащук наголосив, що для забезпечення функціонування  міської та районної лікарень у період пандемії перераховуються кошти з районного та місцевих бюджетів. На цей час для цього перераховано близько 2,5 млн.грн. 

16 вересня 2019

З нагоди Дня фізичної культури та спорту, в межах відзначення Року Степана Бандери на Стрийщині відбувся патріотичний велопробіг «Від Бандери до Бандери». Велопробіг стартував біля пам’ятника Степану Бандері в м.Стрий, а фінішною його локацією була музей-садиба Степана Бандери в селі Воля Задеревацька.  Понад 50 велосипедистів, серед яких  керівники районної влади, установ та організацій, представники духовенства, громадських організацій, молодь, вихованці спортивних та загальноосвітніх шкіл району, ветерани спорту і прихильники здорового способу життя вирушили по заздалегідь визначеному маршруту, віддаючи шану Степану Бандері, а також новітнім Героям України. Учасники велопробігу зупинялися на Алеї пам’яті Небесної Сотні, що поблизу села Фалиш, а також у Cквері пам’яті Тараса Бруса у Бані Лисовицькій,  де молитвою вшанували Героїв Небесної Сотні та Героїв АТО (ООС). Завершився маршрут у селі Воля Задеревацька, де велосипедисти взяли участь у відкритті нового спортивного майданчика з тренажерним обладнанням та вшанували Голову Проводу ОУН Степана Бандеру у музею-садибі, де кожен також міг оглянути експонати музею. Закінчився велопробіг смачним козацьким кулішем. Слід зазначити, що захід відбувся за сприяння сектору молоді та спорту Стрийської райдержадміністрації.