Гірські райони треба активно інтегрувати в життя країни, - Володимир Гройсман

13 квітня 2022

Кабінет Міністрів України на засіданні 12 квітня виділив додаткові 490 млн грн для базового відновлення дорожньої інфраструктури, зокрема на звільнених територіях. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у відеозверненні.   Глава Уряду наголосив, що держава підтримує людей на щойно звільнених територіях. Так, 10 квітня було виділено 1 млрд грн на першочергове відновлення інфраструктури у звільнених містах і селах Київської, Чернігівської, Сумської та Житомирської областей.   «Постійно надсилаємо гуманітарну допомогу, безкоштовні речі, медикаменти. У прифронтових містах продовжуємо роздавати безкоштовні продуктові набори. Держава закуповує продукти переважно в українських виробників, аби завантажити їх замовленнями. По більшості позицій закупили від 30 до 80% всього необхідного», — зазначив Денис Шмигаль.   Прем’єр-міністр також повідомив, що Уряд виділив ще 200 млн грн на виплати роботодавцям, які наймають працівників із числа вимушених переселенців. Кошти у вигляді 6,5 тис. грн виплачуватимуться за кожного нового працівника для покриття частини заробітної плати.   «За роз’ясненнями щодо отримання такої компенсації вже звернулися понад 5 тисяч роботодавців. Крім того, Кабінет Міністрів виділив додаткові 2,3 млрд грн на програму «5-7-9», — відзначив очільник Уряду.   Прем’єр-міністр також повідомив, що вже понад 250 виробничих підприємств за підтримки держави були переміщені в інші області. З них 121 підприємство вже повністю функціонує на новому місці, інші — знаходяться в процесі переміщення. Ще 430 виробництв очікують своєї черги.

3 березня 2022

За дорученням Президента України, Уряд починає працювати над створенням 4-х фондів. Кошти цих фондів підуть на відновлення України. Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час звернення. Першим є Фонд відновлення зруйнованого майна та інфраструктури. ''Ми відновимо все, що зруйнували російські окупанти. Кожен дім, кожну квартиру, кожну школу, кожен дитячий садок та лікарню. Кожен міст і дорогу'', - заявив прем'єр-міністр. Другий – Фонд оновлення та трансформації економіки.  ''Ми будемо просити наших партнерів прийняти для нас так званий «український План Маршалла». Нам потрібно не просто відновити економіку, ми будемо будувати нову європейську країну'', - сказав Денис Шмигаль. Третім є Фонд обслуговування та погашення боргу.  ''Україна сьогодні, незважаючи на війну, виконує всі свої зобов’язання. 1 березня Мінфін України здійснив купонну виплату в розмірі 292 мільйони доларів за єврооблігаціями. Але ми вважаємо, що світ має допомагати й підтримувати Україну, розуміючи який тягар сьогодні лежить на нас'', - додав прем'єр-міністр. І четвертий - Фонд підтримки постраждалого бізнесу.  ''Всі ми бачимо, скільки підприємців, компаній допомагають сьогодні нашим військовим, лікарям, звичайним українцям. Всі об’єднались заради спільної мети – вигнати ворога з нашої землі. І ми розуміємо, що наша задача – допомогти бізнесу повернутись до нормальної роботи, нормального життя, нормального існування'', - резюмував Денис Шмигаль.

12 жовтня 2021

Захистити людей, чиї рідні загинули, захищаючи незалежність і суверенітет України, — обов’язок держави. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Уряд на позачерговому засіданні 11 жовтня підтримав рішення про встановлення з 1 січня 2022 року мінімальної пенсійної виплати на рівні не менше ніж 7800 грн кожному з непрацездатних батьків, дружині (чоловіку) захисників, що загинули в зоні проведення АТО/ООС. «Підвищену пенсійну допомогу з наступного року отримають понад 2 тисячі людей, чиї рідні загинули за Україну, боронячи мир та спокій українських осель. Адресна допомога до пенсії надаватиметься їм незалежно від того, чи вже отримують такі виплати інші члени родини», — зазначив Прем’єр-міністр. До слова, від початку антитерористичної операції на Сході України понад 300 військовослужбовців з Львівщини загинули під час виконання бойових завдань. Нагадаємо, що в області триває Комплексна програма соціальної підтримки учасників АТО та їхніх родин, бійців – добровольців АТО, а також родин Героїв Небесної Сотні на 2021-2025 роки. Детальніше про соціальну підтримку учасників АТО/ООС та родин загиблих у Львівській області читайте за посиланням.

14 квітня 2021

Сьогодні Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про внесення змін до переліку населених пунктів, яким надається статус гірських», розроблену Міністерством розвитку громад та територій. Зміни пов’язані з новим адміністративно-територіальним устроєм України. Відтепер в Україні налічується 714 гірських населених пунктів, які розташовані на території 86 територіальних громад та входять до складу 16 районів у 4 областях (Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій). Розвиток гірських територій України є пріоритетним завданням Мінрегіону у рамках реалізації Державної стратегії регіонального розвитку. Відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», до гірських населених пунктів належать міста, селища міського типу, селища, сільські населені пункти, які розташовані у гірській місцевості, мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність. Основним критерієм віднесення населених пунктів до категорії гірських є їх розташування на висоті 400 метрів і вище над рівнем моря. Мешканці гірських населених пунктів мають низку пільг. Зокрема, для них розмір державних пенсій, стипендій, всіх видів державної матеріальної допомоги збільшується на 20%, а тарифні ставки та посадові оклади працівників підвищуються на 25%.

25 вересня 2020

Під час робочої поїздки на Львівщину 25 вересня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль взяв участь у відкритті стартап-конкурсу «StartUp Прорив 2020», де представлені сучасні технологічні розробки українських підприємців. «StartUP Прорив» — це не лише конкурс технологічних проектів, а й екосистема, яка об’єднує інноваторів, підприємців, інвесторів, представників влади для спільного запуску та успішного просування інноваційних рішень в різних галузях економіки. «Підтримка інновацій — це окремий блок у програмі діяльності нашого Уряду. Стратегія діджиталізації країни має сприяти тому, що в Україні будуть з’являтися нові технологічні рішення, які допоможуть і розвитку держави, і розвитку інноваційних підприємств», - наголосив Денис Шмигаль. Під час свого виступу Прем’єр-міністр також відзначив, що Україна має потенціал для лідерства в експорті IT-послуг не тільки в Європі, а й у світі. До 2025 року оборот усієї експортної IT-індустрії може досягти $8,4 млрд.  При цьому Прем’єр-міністр відзначив, що від аутсорсингу українські розробники поступово переходять до створення власних високомаржинальних продуктів: від «експорту мізків» до експорту готових високоякісних продуктів з брендом «Made in Ukraine». "ІТ-галузь — рушійна сила, яка допомагає змінити  принципи  розвитку національної економіки: від сировинної до інноваційної. Наша мета, щоб в Україні приблизно 70 % приросту ВВП визначалося інноваційними досягненнями, використанням патентів та «ноу-хау» в найсучасніших технологіях. Об’єднання ресурсу та потенціалу наших ІТ-інноваторів, держави та бізнесу може дати той ефект, який сприятиме українському економічному прориву в наступному десятиріччі", - підкреслив очільник Уряду. Також, Денис Шмигаль подякував організаторам івенту за їхні лідерство та сміливі ідеї, а також  побажав успіху всім учасникам та підприємцям, які будуть презентувати свої стартапи. "Мені надзвичайно приємно, що цього року Львівська облдержадміністрація налагодила тісну співпрацю зі стартап школою, та й загалом із Львівською політехнікою. Для нас це не лише можливість долучитися до гарних ініціатив, а й самим іти в ногу з часом, впроваджувати інновації в державне управління. Зараз разом працюємо над створенням Медичного Кластеру. Тут проводитимуть дослідження у сфері епідеміології, вірусології, біотехнологій, цифрової медицини. Плануємо налагодити виробництво медичних засобів індивідуального захисту та іншого медичного обладнання. Львівська ОДА спільно з Tech StartUp School подала на конкурс ДФРР 2021 року два проекти з розвитку інфраструктури наукового парку при Львівській політехніці. Вони передбачають капремонт корпусу на вул. Князя Романа на суму 40,2 млн грн. А також ремонт фасаду будівлі на вул. Колесси, 2 за 7,2 млн", - розповів голова Львівської ОДА Максим Козицький. 

17 Червня 2020

Наразі немає підстав для скасування чи перенесення Зовнішнього незалежного оцінювання. Про це на позачерговому засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій заявив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Зокрема, він нагадав, що Уряд цього року скасував проведення очного пробного ЗНО, замінивши його оцінюванням в режимі онлайн. «За інформацією Міністерства освіти і науки, зошити, в яких діти мають здавати ЗНО, уже розвезені на пункти здачі ЗНО», - зазначив очільник Уряду. «Ніхто не збирається скасовувати ЗНО, і причин для перенесення оцінювання на серпень наразі немає. Якщо такі причини будуть, то Міністерство охорони здоров’я та головний санітарний лікар повідомлять про це», - заявив Прем’єр-міністр. За його словами, показники, за яких буде переноситися ЗНО зрозумілі. Це більше 60 активних хворих на 100 тисяч населення в середньому по Україні та більше 50% областей, де перевищуються три загальнонаціональні показники – кількість хворих перевищує 12 на 100 тис. населення, більше ніж 50% завантажених хворими ліжок в опорних лікарнях та охоплення тестуванням менше ніж 12 осіб на 100 тисяч населення. «Це ті параметри, які можуть спричинити перенесення ЗНО на інший термін. В іншому випадку з 25 червня ми починаємо плановий процес ЗНО», - підсумував Денис Шмигаль.

6 Червня 2020

Прем’єр-міністр України провів термінову нараду у Львівській облдержадміністрації з приводу врегулювання ситуації, що склалась в області через пандемію коронавірусної інфекції. «За статистикою останніх днів Львівщина стала своєрідним антирекордсменом. Спалаху не спостерігається, але кількість інфікованих рівномірно зростає. Джерелом зростання стало місто Львів. Через збільшення кількості інцидентів Львівська область обігнала Чернівецьку. Крім цього, утворилась черга на ПЛР тестування. Щоб не допустити реального спалаху, необхідно діяти швидко та консолідовано» - наголосив під час наради Денис Шмигаль. За словами Прем’єр-міністра, Президент також тримає ситуацію в регіоні на своєму особистому контролі. В межах зустрічі голова Львівської ОДА Максим Козицький ознайомив голову Уряду із актуальною інформацією перебігу боротьби із Covid-19 та найбільш гострими питаннями, що постали в регіоні. «Приріст захворюваності в області змушує ухвалювати непопулярні рішення, однак життя людей попри все для нас – в пріоритеті. Ми спільно із обласною радою доклали максимум зусиль, щоб забезпечити наші медичні заклади усіма необхідними засобами та матеріалами, тож у цьому сегменті ситуація не викликає занепокоєння. Досить гостро останнім часом постало питання внутрішньообласних перевезень, адже економіка потребує відновлення транспортних сполучень. Однак ми свідомі того, що рівень захворюваності буде падати лише при дотриманні карантину самими мешканцями області», - зазначив очільник області. На високому рівні злагодженої роботи всіх рівнів на початку епідемії наголосила заступник міністра охорони здоров’я Ірина Микичак. «Ми очікували спалаху на Львівщині на початку епідемії в силу її географічного розташування та інших особливостей. Але тоді регіон спрацював ідеально. До цього показника долучились як фахово підготовлена медична система, так і свідомість самих жителів області, які ретельно дотримувались карантину. Прогнозуємо, що Львівщина ще не пройшла піку захворюваності, тому мусимо в короткі терміни задіяти усі можливі важелі впливу на ситуацію», - акцентувала заступник міністра. Під час наради із Прем’єр-міністром по ситуації в розрізі кожної лікарні, що працює з COVID-19 доповіли головні лікарі медзакладів. Вони ознайомили керівника Уряду із процесом імплементації нової системи фінансування через НЗСУ, зокрема щодо роботи із Covid-пакетами. За результатами наради Денис Шмигаль доручив розглянути можливість запуску пулінг-тестування, що дозволить одночасно тестувати 5 зразків відібраного матеріалу. Подібну схему планують розпочати на базі лабораторій, що задіяні до процесу тестувань. Окрім того, під час наради порушили питання інтенсивних навчань для вірусологів, аби підсилити штат фахівців, які працюють у Лабораторному центрі та інших лабораторіях області.

7 лютого 2020

У всіх областях України планують облаштувати понад дві сотні приймальних відділень в опорних лікарнях, а роботи мають розпочати уже найближчим часом. Про це сьогодні йшлося під час селекторної наради під головуванням Премьер-міністра України Олексія Гончарука. За постановою Кабінету Міністрів усі об’єкти мають відповідати уніфікованим єдиним стандартам та будуть забезпечені сучасним обладнанням. «Усі стандарти адаптують під кожну область. Це важлива організаційна робота, яку треба оперативно виконати. Держава візьме на себе фінансування будівельних робіт та централізовану закупівлю стандартизованого обладнання. Внаслідок впровадження реформи, люди мають бачити, що система охорони здоров’я змінюється на краще», - наголосив очільник Уряду. В межах облаштування опорних лікарень подбають також про дороги, якими довозитимуть пацієнтів. Окрім того, в межах наради порушили питання стану готовності закладів вторинної та третинної (спеціалізованої та високоспеціалізованої) медичної допомоги до запровадження в 2020 році системи фінансування за програмою медичних гарантій. В цілому показники готовності Львівської області перебувають на рівні середніх показників по Україні. Загальна готовність в порівнянні з минулим тижнем збільшилась на 4,2% і становить 84,2 %. Під час селектора Премьер-міністр України доручив провести аудит парку карет швидкої допомоги та шкільних автобусів, аби мати розуміння де і в якій кількості підсилити кількість автотранспорту.

22 грудня 2019

Під головуванням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука відбулась селекторна нарада щодо недопущення заборгованості з виплати заробітної плати педагогічним та медичним працівникам. Як зазначив сьогодні, 21 грудня, перший заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Василь Лозинський, питання виплати зарплати педагогічним та медичним працівникам Львівщини є на постійному контролі. «На початку тижня заборгованість становила 44,8 млн грн, але ми попрацювали з внутрішнім ресурсом шляхом перерозподілу інших видатків. Тому сума прогнозованої заборгованості зменшилась до 18, 4 млн грн для виплати заробітної плати працівникам медичної галузі. Зокрема, на 8-ми територіях буде ця потреба», – зазначив Василь Лозинський. Також для вирішення питання щодо виплати заробітної плати освітянам планується виділити додаткову дотацію місцевим бюджетам у сумі 47, 8 млн грн. Наприкінці наради Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що на наступному тижні очікується засідання бюджетного комітету Верховної Ради України щодо перерозподілу коштів. Водночас висловив сподівання, що у наступному бюджетному році такої потреби не буде.

30 травня 2019

На виконання доручення Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана Львівська ОДА виділить 100 тисяч гривень допомоги родинам загиблих шахтарів. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив головам Міністерства енергетики та вугільної промисловості, ДСНС, Національної поліції та іншим відповідальним відомствам провести спеціальне розслідування причин нещасного випадку на шахті «Лісова» об’єднання «Львіввугілля» та опрацювати питання надання допомоги сім’ям загиблих шахтарів. Відповідне доручення Глава Уряду підписав 29 травня. Строк подання результатів розслідування – 10 днів. Довідково Учора, 29 травня, на шахті «Лісова» об’єднання «Львіввугілля» стався нещасний випадок на виробництві – обвал породи, в результаті якого загинули двоє шахтарів.

21 березня 2019

Сьогодні, 21 березня, у межах робочої поїздки Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман відвідав «Львівський обласний клінічний перинатальний центр». Центр є одним з основних медичних закладів охорони здоров’я матері та дитини у Львівській області, насамперед з надання висококваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги жінкам із загрозою переривання вагітності та передчасними пологами. Перинатальний центр був закритий на реконструкцію у жовтні 2013 року. 22 червня 2018 року відкрито після реконструкції І чергу: пологовий стаціонар. При відкритті розгорнуто 75 акушерських ліжок. Працює 11 індивідуальних пологових зали. Загальна кількість ліжок - 254 Структурні підрозділи центру розміщені у 3-х корпусах: у 2 корпусах, що відкриті після реконструції 22.06.2018 функціонують: пологове відділення на 11 індивідуальних пологових залів; відділення анестезіології та інтенсивної терапії 12 ліжок; відділення інтенсивної терапії новонароджених 12 ліжок; лабораторний блок; центральне стерилізаційне відділення; рентгенкабінет, післяпологове відділення сумісного перебування та відділення новонароджених і недоношених дітей сумісного перебування 75 ліжок; у 3 корпусі, що знаходиться на реконструкції, будуть розміщені: відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології 75 ліжок; відділення патології ранніх термінів вагітності та медицини плода 35 ліжок; відділення гінекології з малоінвазивними технологіями 45 ліжок; консультативно-поліклінічне відділення; кафедра акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти ЛНМУ ім. Данила Галицького. За останній рік функціонування до реконструкції в перинатальному центрі прийнято 2626 пологів, з них 58 – були передчасними у вкрай малому терміні 22-27 тижнів.  Саме в перинатальному центрі проводилось розродження найбільшої кількості таких пологів та забезпечувався шанс на життя недоношених дітей. На базі перинатального центру успішно працював один з перших в Україні регіональний центр підтримки лактації та грудного вигодовування «Материнське джерело». З жовтня 2013 року Львівський перинатальний центр закрито на реконструкцію для вдосконалення надання медичної допомоги матерям і дітям у Львівській області, впровадження у практику охорони здоров’я ефективних перинатальних технологій на принципах доказової медицини.  

21 березня 2019

Стратегічне завдання дорожніх служб України – на центральному та місцевому рівнях – поступово відходити від тимчасових ямкових ремонтів доріг і переходити до системного капітального будівництва шляхів. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, коментуючи питання початку активних дорожніх робіт. Сьогодні, 21 березня, Глава Уряду перебуває з робочою поїздкою на Львівщині і в рамках поїздки оглянув ремонт дороги Т-14-16 Львів – Пустомити – Меденичі. Львівщина демонструє позитивні показники розвитку дорожнього господарства. За 2017-2018 роки тут введено в експлуатацію понад 500 км шляхів державного та місцевого значення, обсяг фінансування склав 5,5 млрд грн. Львів вже поєднано відремонтованими трасами з сусідніми Івано-Франківськом, Луцьком та Тернополем – у рамках п’ятирічної Урядової програми з’єднання обласних центрів якісними автошляхами. Цього року на дорожні роботи в регіоні виділено 1,8 млрд грн. «Наше стратегічне завдання відійти від ямкового ремонту і робити системний ремонт доріг, який передбачений Стратегію розвитку дорожнього господарства. Ми затвердили таку Стратегію у 2018 році, і вона передбачає протягом 5 років з’єднати всі обласні центри якісними дорогами, – сказав Володимир Гройсман. – Але ми розуміємо, що поки що в Україні є багато не відремонтованих доріг, доріг в аварійному стані, тому що 20-30 років вони не будувалися і просто розвалилися. Тому місцеві автодори роблять тимчасове пломбування, ямковий ремонт. Його не можна вважати постійним, це тимчасовий і протиаварійний ремонт. Але треба від нього відходити і робити масштабне будівництво». Глава Уряду наголосив, що цього року дорожні роботи почалися доволі рано. «Цього року ми виділяємо рекордні кошти (загалом понад 55 млрд грн). Технологіями ми володіємо, налагоджуємо систему контролю якості робіт. Нам потрібен час і системність у виконанні поставлених планів», – додав Прем’єр-міністр.