У Трускавці відбулась перша міжнародна конференція щодо сучасної реабілітації пацієнтів з ДЦП та іншими неврологічними захворюваннями

8 квітня 2022

Учора відзначали Всесвітній день здоров’я. З цієї нагоди Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко відвідав заклади охорони здоров’я Львівщини та зустрівся з директором Європейського регіонального бюро ВООЗ доктором Гансом Анрі П. Клюге. Сторони наголосили на важливості безперебійного надання медичних послуг громадянам України та обговорили спільні зусилля для його забезпечення. Віктор Ляшко та доктор Клюге також відвідали медичні заклади – дитячу лікарню та лікарню швидкої допомоги. Нагадаємо, що від початку повномасштабних воєнних дій пошкоджено 291 лікарню, з яких 18 – знищено повністю. Внаслідок постійних ворожих обстрілів пошкоджено 73 «швидких», ще 105 – захоплено окупантами. 22 медиків було важко поранено та 7 – вбито. Станом на 6 квітня підтверджено 91 атаку на медпрацівників і медзаклади, в результаті яких загинуло 73 людини та 46 було поранено.

11 лютого 2022

Держава надасть підтримку закладам охорони здоров'я, які з об’єктивних причин неспроможні реалізувати ініціативу Президента про підвищення заробітної плати медпрацівникам з коштів Програми медичних гарантій. Про це повідомив заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко. «Дякую всім лікарям та медичним працівникам, які повідомили про проблеми із виплатою підвищеної заробітної плати. З’ясовуємо ситуацію по кожному зверненню. У 2022 році бюджет Програми медичних гарантій збільшився на 34 млрд грн і складає понад 157 млрд грн. Це означає, що медичні заклади отримають суми більші ніж у 2021 році. Логічне запитання, якщо все так добре, чому скаржаться люди, а лікарні не спроможні виплатити нову заробітну плату»,- зазначив він. За словами Кирила Тимошенка, держава надасть підтримку закладам охорони здоров'я, які з об’єктивних причин неспроможні реалізувати ініціативу Президента про підвищення заробітної плати медпрацівникам з коштів Програми медичних гарантій. «Ці медзаклади отримають фінансування за окремим пакетом від Національної служби здоров’я. Таке фінансування видаватиметься спочатку на півроку, кошти для цього вже закладені до програми медичних гарантій. Цей час має піти на вирішення операційних проблем та оптимізації процесів управління в лікарні. Наголошую, менеджмент процесів в медзакладі, а не звільнення чи переведення людей на неповний робочий день. Для кожного керівника медичної установи забезпечення гідної заробітної плати лікарям та медсестрам є пріоритетом»,- підкреслив заступник керівника Офісу Президента. Медзаклад, який декларує потребу в державній допомозі, буде верифікуватись МОЗ. «Щоб було чітке розуміння, куди були витрачені кошти і чому їх не вистачило на забезпечення гідної заробітної плати. Є різні приклади «господарювання» і відповідальності керівників закладів. Тому Держаудитслужба перевірятиме кожну медичну установу, яка у своїх звітах демонструватиме неспроможність виплатити нову заробітну плату», - пояснив Кирило Тимошенко. Вже розпочались і триватимуть перевірки за фактами примусового переведення медиків на неповну ставку. Щодо керівників, які вирішать таким чином «зекономити» бюджет лікарні, будемо ініціювати кадрові рішення. «Питання оплати праці медсестер в школах зараз аналізується, впродовж місяця буде рішення, яким чином її збільшити. Зрозуміло, що їх навантаження менше ніж в лікарнях, але це важлива і відповідальна робота, яка має гідно оплачуватись»,- підсумував заступник керівника Офісу Президента.

26 листопада 2021

24 листопада 2021 року в Жешуві (Підкарпатське воєводство Республіки Польща) відбулась І міжнародна конференція з питань захворюваності, поширеності та вакцинації від ковіду. Участь в заході взяли керівник департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис, директор департаменту міжнародної технічної допомоги і міжнародного співробітництва Львівської ОДА Роман Шепеляк, воєвода Підкарпатського воєводства Ева Ленярт, головний санітарний лікар Польщі, воєвода Люблінського воєводства. До зустрічі через Zoom-платформу долучився Міністр охорони здоров’я Польщі Адам Недзельський. Обговорили актуальні питання захворюваності та вакцинації проти коронавірусної хвороби. Також в ході зустрічі йшлось про важливі аспекти стимулу населення до вакцинації та досвіду інших країн у цьому процесі. «COVID-19 спричинив руйнівну кількість загиблих по всьому світу. Тепер ми можемо категорично заявити, що без вакцин проти COVID-19, як головного інструменту для стримування цієї пандемії, не обійтися, адже вони збільшили наші шанси на перемогу. Але вакцини повинні супроводжуватися рядом превентивних заходів, щоб зберегти низький рівень передачі та зберегти суспільство відкритим», – наголосив під час конференції директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис.

19 травня 2021

Львівська облдержадміністрація спільно з Управлінням Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (ФССУ) у Львівській області напрацювали рішення, яке дозволить вдосконалити процедуру забезпечення застрахованих осіб реабілітаційним лікуванням та задовольнить їхнє право на своєчасну та ефективну реабілітацію в санаторно-курортних закладах. Про це інформують в управлінні туризму та курортів Львівської ОДА. Так, вирішено скерувати звернення до Мінсоцполітики з проханням надати детальне роз’яснення щодо застосування статті 22, пункту 10 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування України» – під поняттям «стаціонар» розуміти «стаціонар цілодобового перебування» або «денний стаціонар». Таким чином, за словами заступника голови Львівської облдержадміністрації Віталія Загайного, можна буде скерувати у реабілітаційні відділення санаторно-курортних закладів тих застрахованих осіб (пацієнтів), які потребують реабілітаційного лікування після перенесених захворювань і травм, у тому числі після ускладнень перенесеної пневмонії у важкій та середній формах, які перебували на цілодобовому стаціонарному лікуванні та доліковуються в умовах денного стаціонару. У 2019 році за кошти ФССУ у Львівській області реабілітацію пройшли 2388 осіб, натомість у пандемійний 2020-й – 332 особи. У 2021 році на реабілітаційне лікування застрахованих осіб передбачено кошти для 2406 осіб. Упродовж 4 місяців 2021 року після перенесених захворювань і травм у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів, з дотриманням карантинних заходів, пройшли лікування 148 застрахованих осіб. Така ситуація склалася у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19, продовження дії карантину на території України та скерування застрахованих осіб лише із цілодобового стаціонару лікувального закладу. Тобто для Львівщини ця тема є особливо актуальною. «Ми виступаємо виразником інтересів громадян, які потребують реабілітаційного лікування і не можуть скористатися цією послугою. Нове трактування забезпечить вчасну реабілітацію осіб після перенесених захворювань і травм, що є ефективним чинником подальшого відновлення і компенсації порушених функцій організму, знизить відсоток первинного виходу на інвалідність, а також зменшить кількість випадків тимчасової непрацездатності», - наголосив Віталій Загайний.

27 квітня 2021

Навчально-реабілітаційний центр «Джерело» у Львові – місце, де діти та молодь з інвалідністю отримують фізичну та психологічну реабілітацію і вчаться бути самостійними. Сьогодні заступник голови Львівської ОДА Віталій Загайний ознайомився із роботою центру та поспілкувався із його керівництвом. «Джерело» – гарний приклад ефективної сімейно-центрованої реабілітації. Тут використовують сучасні методики, і це дає видимий результат. Найважливіше, що вихованцям допомагають інтегруватись у суспільство», - наголосив Віталій Загайний. Так, за словами керівниці Центру Зореслави Люльчак, навчання у «Джерелі» дозволяє дітям із особливостями фізичного та інтелектуального розвитку отримати фахову реабілітаційну допомогу, виявити та поглибити їх здібності, побутові і соціальні вміння для найбільш повної інтеграції в життя суспільства. Команда Центру налічує більше ніж 120 високопрофесійних фахівців, участь у щоденних програмах беруть майже три сотні дітей та молоді. Одна із ключових програм реабілітації – раннє втручання, тобто послуги із виявлення та профілактики порушень розвитку дитини. Це допомога дітям від народження до чотирьох років із порушеннями чи затримкою розвитку та їх сім’ям. Послуга передбачає комплексну роботу лікаря-невролога, психіатра, фізичного терапевта, ерготерапевта, соціального працівника, логопеда, психолога. Раннє втручання базується на принципі: фахівці повинні допомагати сім’ї, яка в своєю чергою допомагає своїй дитині. «Сьогодні це провідний заклад в частині надання послуг раннього втручання. Вивчивши досвід Центру, на цьому прикладі ми маємо можливість краще зрозуміти, які послуги і спеціалісти мають бути в громадах. І, виходячи із загального об’єму соцпослуг, ми розумітимемо, які форми реабілітації повинні використовувати», - додав Віталій Загайний. Зараз супровід у відділенні раннього втручання у Центрі отримують 300 сімей. Програма дозволяє  не втрачати дорогоцінний час, а сформувати ефективний план реабілітації, кажуть спеціалісти. «Унікальність послуги раннього втручання у тому, що різні фахівці надають сім’ї, дитині послуги комплексно, всі вони зібрані в одній локації. Тому батьки, які звертаються до нас, отримують  усі необхідні знання і допомогу від експертів», - зазначила Тетяна Міщук, заступниця директора Центру з медичної реабілітації. Окрім раннього втручання, послуги Центру включають програми фізичної терапії, соціально-побутової адаптації, поведінкової терапії, адаптації візків, різні освітні програми. Для старших дітей функціонують навчання соціально-побутовим навичкам, майстерні та арт-терапевтичні програми: театральний, музичний, художній гуртки. Загалом, комплекс послуг у Центрі включає консультації, денний догляд за дітьми від 3 до 18 років, а також для осіб від 18 до 45 років, реабілітаційні програми за різними віковими категоріями. Зараз «Джерело» надає фаховий супровід як у Центрі, так і у формі програми домашніх візитів. Так, міждисциплінарна команда фахівців виїжджає до помешкань сімей вихованців або у дошкільні заклади та проводить з ними спеціальні заняття. Окрім того, спеціальні мікроавтобуси з підйомниками довозять дітей та молодь на щоденні програми. Це дає батькам можливість працювати упродовж дня.

7 квітня 2021

Щорічно 7 квітня світ відзначає Всесвітній день здоров’я. Саме у цей день у 1948 році була заснована Всесвітня організація охорони здоров’я (World Health Organization, WHO). Всесвітній день здоров’я – одна з численних можливостей для поширення інформації про важливість забезпечення справедливого доступу до послуг охорони здоров’я не тільки в інтересах здоров’я окремих людей, а й в інтересах здоров’я національної економіки і суспільства в цілому. Щорічне проведення Дня здоров’я стало традицією з 1950 року. В цей день традиційно обговорюються найгостріші проблеми охорони здоров’я, що стоять сьогодні перед людством, проводяться заходи, які мотивують людей вести здоровий спосіб життя і приділяти більше уваги профілактиці захворювань. Цьогорічна тема Дня  – «Побудова більш справедливого, здорового світу». У наш час здоров’я – це фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. У департаменті охоронги здоров'я Львівської ОДА наголошують, що здоровий спосіб життя є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров’я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах; забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля. Нагадаємо, що у період з 6-го по 13-те квітня також відзначають Всеукраїнський тиждень громадського здоров'я. 

1 квітня 2021

Сьогодні Львівському перинатальному центру виповнюється 35 років. Історія закладу багата яскравими подіями та традиціями. За цей час тут  прийняли більше ніж 90 тисяч пологів. Працівників закладу привітало керівництво Львівської обдержадміністрації. “Сьогодні ми святкуємо ювілей цього закладу. Але насправді це ваше свято – бо саме ви наповнюєте цю лікарню світлом і теплом, на вас покладена місія берегти життя і здоров’я наших матерів і дітей. Знаю, що серед вас є фахівці, які працюють з моменту відкриття закладу. І за цей час допомогли з’явитися на світ сотням немовлят. Це навіть важко собі уявити такі цифри – скільки нових життів ви прийняли! Певно, ніхто не зможе порахувати, скільки ночей, святкових днів ви провели тут, на посту. Цей заклад для багатьох з вас є другим домом, а колектив лікарні – ваша друга сім’я. Бажаю вам, щоб ви завжди були дружньою сім’єю, у якій багато радості і позитиву. Зі свого боку робимо все можливе, щоб тут вам було комфортно. Дякую вам за працю”, – підкреслив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Також він наголосив, саме «пологовий на Джорджа Вашингтона» став одним з перших перинатальних центрів в Україні. Що саме тут запрацювало друге в Україні відділення реанімації новонароджених. “Саме у стінах цього закладу відбулися перші партнерські пологи на Львівщині! Пишаємося, що саме ця лікарня першою в нашій країні започаткувала практику раннього прикладання до грудей. І однією з перших в Україні отримала статус лікарні, доброзичливої до дитини. Це все стало можливим саме завдяки вам – справжнім професіоналам своєї справи. Сьогодні Львівський перинатальний центр є тим закладом, де постійно втілюються інновації, встановлюється найновіше обладнання. І вірю, що після введення в експлуатацію другої черги – він стане одним з найкращих в Україні”, – додав очільник області.  Також очільник області відзначив подяками медиків за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та особистий внесок у розвиток медичної галузі. Окрім того, Максим Козицький ознайомився із ходом робіт з реконструкції другої черги центру. Реконструкцію розпочали у 2018 році. Загальна кошторисна вартість реконструкції центру – понад 336 мільйонів гривень. Невдовзі об’єкт мають здати в експлуатацію. Довідково: У 1984 р. розпочалося будівництво пологового будинку № 2 м. Львова по вулиці Батальна (нині Дж. Вашингтона). За основу проєкту будівлі було взято типову центральну районну лікарню. Того ж року почалося формування колективу майбутнього перинатального центру. 1 квітня 1986 р. Міський клінічний пологовий будинок № 2 розпочав свою роботу. Перші пологи в новому пологовому будинку відбулися того ж дня і були передчасними. Їх прийняла завідувачка пологовим відділенням Булатовська Джульєта Олександрівна. Загалом лікарський склад становили молоді лікарі, середній вік яких був 25-28 років. Середній медперсонал в основному набирався з випускників медучилищ. Значна частина колективу працює по сьогоднішній день. В самих працівників тут народилися діти та навіть онуки. У 1987 р. Міський клінічний пологовий будинок № 2 став базою для кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти Львівського медичного інституту, а також філію Львівського державного науково-дослідного інституту педіатрії акушерства та гінекології та спадкової патології Завідувачем кафедри та філії став професор Созанський Олександр Мирославович. Перші лапароскопічні операції було проведено співробітниками саме цього інституту, які в свою чергу передали свій досвід іншим лікарям. Гінекологічні відділення стали потужними центрами лапароскопічної хірургії Львівщини. З 1986 по 2000 рр. в структурі установи працювали жіночі констультації 2-ої, 4-ої та 5-ої міських поліклінік, а також консультаційний центр «Шлюб і сім’я». Це давало можливість на високому рівні надавати медичну допомогу вагітним та породіллям в ракурсі «первинна ланка (жіноча консультація) – вторинна ланка (стаціонар)», а також сприяло професійному росту лікарів за рахунок системи ротації лікарів між відділеннями стаціонару та жіночими консультаціями. У 1992 р. Міський клінічний пологовий будинок № 2 було перейменовано на Львівський регіональний перинатальний центр (ЛРПЦ). В цьому ж році було підписано угоду про співпрацю та обмін досвідом між перинатальним центром та Університетською клінікою Мілард Філмор Хоспіталс м. Баффоло, штат Нью-Йорк. Угода була підписана в рамках міждержавної програми медичної співпраці Держдепартаменту США та МОЗ України. У 1992 р. згідно наказу Облздороввідділу перинатальний центр був зобов’язаний надавати медичну допомогу вагітним, роділлям з передчасними пологами та недоношеним новонародженим дітям. Для реалізації цієї задачі у жовтні 1993 р. було введено в експлуатацію перше на теренах Західної України та друге в Україні відділення реанімації новонароджених.

30 березня 2021

Сьогодні, 30 березня, відбулася координаційна нарада Робочої групи з напрацювання Регіонального плану заходів допомоги особам, які перенесли COVID-19, та контактним хворим на коронавірус у Львівській області. В. о. гендиректора ДУ «Львівський обласний лабораторний центр» Наталія Іванченко повідомила, що на даний час спостерігаються звернення по медичну допомогу людей, які перенесли коронавірус, і звертаються до психологів, психіатрів, кардіологів, ендокринологів тощо, через те, що шкоду їх здоров’ю завдав перенесений коронавірус. Вона зазначила, що на сьогоднішній день немає ні загальнодержавної, ні регіональної програми моніторингу людей, які перенесли COVID-19 (і страждають на, так званий, «постковідний синдром»). Є також питання соціальної незахищеності людей, які повинні дотримуватися самоізоляції, але в силу певних причин (необхідність придбати продукти тощо), не залишаються вдома. У боротьбі з постковідним синдромом виділено кілька основних завдань: розробка загальних рекомендацій для пацієнтів, які перехворіли на коронавірус; створення реабілітаційних відділень при закладах охорони здоров’я , що будуть призначені для пацієнтів, які перехворіли на коронавірус; необхідність прискорення процесу організації у територіальних громадах служб соціального захисту, які можуть бути залучені для підтримки осіб, що перебувають на самоізоляції. Наголошено на важливій ролі сімейних лікарів у процесі відновлення здоров’я пацієнтів після COVID-19, адже  у кожного пацієнта коронавірус проявляється по-іншому залежно від стану здоров’я. Як наслідок – можуть бути різні постковідні стани. Спостереження, направлення до відповідного профільного спеціаліста та на додаткові обстеження залежно від скарг пацієнта – це завдання саме сімейного лікаря. Головою робочої групи, заступником голови ЛОДА Іваном Собком запропоновано підготувати спільне звернення до уряду про необхідність створення відповідних реабілітаційних відділень та про визначення на законодавчому рівні поняття «постковідного синдрому» і заходів по наданню медичної допомоги пацієнтам з таким синдромом. «Багато людей просто не знають, як вони повинні себе поводити після коронавірусу. Ми можемо подати обласній раді пропозицію виділити кошти. Але постає питання – на що саме? Якщо буде нормативно-правовий акт, який визначить пріоритети в частині реабілітації, джерела відшкодування коштів на оздоровлення (чи з НСЗУ, чи з бюджету ОТГ), буде розуміння, як налагодити цей процес», - наголосив Іван Собко. В нараді взяли участь представники департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА, управлінь соціального захисту Львівської ОДА та Львівської міської ради, місцевих благодійних організацій, медичних установ області. Нагадаємо, що сьогодні на брифінгу міністр охорони здоров’я України Максим Степанов повідомив, що внаслідок мутації вірусу та появи нових небезпечних штамів, в тому числі і британського, на передній план виходить необхідність постковідної реабілітації. «Британський вірус більш заразний, з високим відсотком ускладнень та важкою клінічною картиною. Наші лікарі навчилися боротися і з цим штамом. Однак, просто вилікувати людину від COVID-19 вже недостатньо. Медики фіксують до 70 % різних постковідних ускладнень», - зауважив Максим Степанов.

17 лютого 2021

На цьому сьогодні, 17 лютого, наголосив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко у межах онлайн-селектору з головами об’єднаних територіальних громад  і керівниками районів області. Нагадаємо, що Національна служба здоров’я України не укладатиме договори з лікарнями, що не створять безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю. Доступними мають бути всі місця надання медичних послуг закладів усіх форм власності. «Питання інклюзії – це сьогодні питання номер один. Доступність приміщень лікарень для людей з інвалідністю є надзвичайно важливим фактором на шляху отримання медичної допомоги населенням. Львівська облдержадміністрація неодноразово скеровувала листи власникам закладів охорони здоров’я з цього приводу. Така ситуація мала би стимулювати керівництво медзакладів активніше займатися питанням організації вільного доступу до медичної допомоги усіх без виключення пацієнтів», - зазначив Іван Собко. За його словами, не всі керівники лікарень дослухались до рекомендацій ЛОДА. Відтак, якщо лікарні не отримують контактування з НСЗУ, то їхнє фінансування здійснюватиметься за місцеві кошти, що нестиме колосальне навантаження на місцеві бюджети. «Ми вкотре звертаємось до всіх відповідальних осіб з закликом активізувати роботу на місцях», - додав Іван Собко. Тож заклади, які планують у 2021 році укласти договір з НСЗУ, мають забезпечити фізичну доступність своїх будівель для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп. Доступними мають бути всі місця надання послуг надавача, які зазначені у заяві про отримання ліцензії та в документах, що додавалися до неї. Йдеться про заклади охорони здоров’я усіх форм власності, в тому числі ФАП. Аби підписати договір з НСЗУ, медичний заклад повинен буде надати скан-копію документа, що є підтвердженням вільного доступу до приміщення усіх пацієнтів, не виключаючи й представників маломобільних груп. Цей документ надає сертифікований спеціаліст з питань техобстеження будівель та споруд.

11 лютого 2021

Понад 620 млн грн були виділені з місцевих бюджетів на заходи з ліквідації спалахів і поширення коронавірусної хвороби на території області. Це один з найкращих показників серед усіх областей. Про це сьогодні, 11 лютого, розповів під час звіту за підсумками року голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький. «Фінансування заходів з протидії поширенню COVID-19 – це лише частина з того, що вдалось у 2020 році в галузі охорони здоров’я. Львівщина перша запустила систему страхування медиків, що борються з коронавірусом. Понад 5 тисяч мешканців області з важкими захворюваннями отримали медичну допомогу в рамках обласної програми, на яку було виділено з обласного бюджету 157 мільйонів гривень», - зазначив Максим Козицький. Завдяки програмі Президента «Велике будівництво» торік на модернізацію 8-ми приймальних відділень опорних медзакладів області скерували 67 млн грн. Крім того, для покращення якості медичних послуг у минулому році закупили 18 одиниць спеціалізованого санітарного автотранспорту. Також 9 ультразвукових систем, 6 рентгенівських діагностичних систем, 4 комп`ютерних томографи. На закупівлю цього обладнання витратили 41,3 млн грн субвенції з Фонду боротьби з COVID-19. В частині покращення якості надання медичної допомоги в сільській місцевості у межах програми "Доступна медицина" були відкриті 20 нових лікарських амбулаторій. Первинна медична допомога отримала159 службових автомобілів й 204 комплекти телемедичного обладнання. На кошти, які вдалося зекономити під час будівництва нових амбулаторій та придбання автомобілів для них, а це понад 17 мільйонів гривень, у різних районах області допоможуть збудувати чи відремонтують ще кілька медичних установ.  Відтак, на Львівщині дофінансують будівництво, реконструкцію або ремонти дев’яти сільських медустанов у Львівському, Самбірському, Яворівському районах області.  

4 лютого 2021

547 мільйонів 650 тисяч гривень – сума, яку планують скерувати на реалізацію Комплексної програми підтримки галузі охорони здоров`я Львівської області у 2021 році. Такий фінансовий ресурс погодили сьогодні, 4 лютого, на засіданні постійної комісії  з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Кінцеве фінансування Програми мають затвердити депутати під час сесії Львівської обласної ради, яка запланована на 16 лютого. Зазначимо, що основний акцент програми – це підтримка закладів охорони здоров`я обласного підпорядкування, в тому числі видатки на утримання (заробітна плата з нарахуваннями, видатки на енергоносії, медикаменти, продукти харчування, проведення поточного ремонту, тощо). Цей напрям складає майже 80% від всіх коштів, передбачених програмою. Поява цього розділу пов`язана зі зміною законодавства та реформуванням сфери охорони здоров`я. Відтак, за словами директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Ореста Чемериса, понад 60 мільйонів гривень передбачено для забезпечення медикаментами, витратними матеріалами та виробами медичного призначення для дорослих та дітей з різноманітними захворюваннями. В цілому структура даних розділів програми залишилась практично без змін, проте рівень фінансування було зменшено на 17%, що пов`язано з забезпеченням деяких напрямків Національною службою здоров`я України та передбаченим фінансуванням на державному рівні. «Ми знайшли можливість і у межах Програми скеруємо кошти для харчування дітей, що знаходяться у госпісних закладах. Львівська обласна державна адміністрація спільно з депутатським корпусом не могла залишитися осторонь цієї проблеми. Таким рішенням ми хочемо підтримати хворих діток та зробити їхнє перебування у цих медичних закладах», - зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. Нагадаємо, що Комплексної програми підтримки галузі охорони здоров`я Львівської області складається із десяти напрямів, таких як: надання медичної допомоги дорослому та дитячому населенню, оснащення закладів охорони здоров`я обладнанням, медичною технікою та автотранспортом, забезпечення належної технічної експлуатації ліфтів та забезпечення пожежної безпеки в закладах охорони здоров`я.

3 лютого 2021

Про це у межах засідання постійної комісії з питань охорони здоров’я та материнства розповів директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис. У Міністерстві охорони здоров’я розробили Дорожню карту з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19 і проведення масової вакцинації в Україні у 2021-2022 роках. Кампанія відбуватиметься у кілька етапів. Перший з них стартує вже у лютому. «Львівщина готова до проведення першого етапу вакцинації. Ми починаємо вакцинацію із медиків, які працюють у ковідних стаціонарах. Ми маємо на увазі виключно ті відділення, які займаються ковідними хворими», - зазначив директор департаменту. Як наголосила в. о. генерального директора Львівського обласного лабораторного центру МОЗ Наталія Іванченко, початок вакцинації очікується у середині лютого. «Сьогодні на Львівщині вже сформовані мобільні бригади, які і будуть здійснювати вакцинацію. До кожної бригади входитимуть лікар, два фахівця середнього медичного персоналу та водій. Вакцинація відбуватиметься у тимчасових пунктах щеплення», - пояснила Наталія Іванченко. Таких основних бригад є 14, передбачені також резервні. Одна бригада зможе здійснити 100 щеплень вдень.