Сьогодні українці захищають не лише нашу державу, але й наші спільні європейські цінності, - Олег Синютка

20 лютого 2022

Цьогоріч минає восьма річниця розстрілів на Майдані Незалежності у Києві під час Революції Гідності. З цієї нагоди сьогодні на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові відбувся захід, присвячений Героям Небесної Сотні. Відтак, у пам’ять Героїв Небесної Сотні представники різних конфесій провели поминальну панахиду. Разом із десятками небайдужих до спільної молитви долучився голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький. ''Напередодні на 58-й Мюнхенській конференції з питань безпеки Президент України Володимир Зеленський сказав те, що є на устах в кожного українця: Україна вісім років є надійним щитом Європи проти російської агресії. Вісім років наші воїни стримують одну з найбільших армій світу! Україна зробила свій вибір на користь Європи. Сьогодні ми зібралися тут, щоб вшанувати пам'ять людей, які віддали найдорожче що у них було - їхнє життя. Серед нас є рідні Героїв Небесної Сотні: батьки, діти, дружини, брати і сестри. Дякую вам за Гідних синів України і низько схиляю голову перед їхнім подвигом'', - сказав Максим Козицький. На заході були також присутні посол Великобританії Мелінда Сімонс, посол Канади Лариса Галадзе, радник з політичних питань посольства США Девід Гередбек, другий секретар посольства Австралії Маркіян Воєвітко та консул Німеччини Таня Баєр. Захід завершився мистецькою акцією «Промені Майдану».

14 грудня 2021

Сьогодні у Львові на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у межах проєкту «Небесна Сотня. Жива пам’ять» вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні – уродженців та мешканців Львівщини, Романа Варениці, Сергія Кемського та Ігоря Костенка з нагоди їх уродин. До Меморіалу прийшли рідні та близькі Героїв, представники преси та громадськості. У заході взяли участь заступниця директорки департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Тетяна Плугатор, а також представники міської та обласної влади. «Проєкт «Небесна Сотня. Жива пам’ять» покликаний вшанувати пам’ять кожного Героя Небесної Сотні, разом з родинами та близькими згадати той неоціненний внесок, який зробив кожен з них у збереження в Україні національної ідеї, утвердження гідності та свободи. Сьогоднішній захід – крайній у цьому році. Ми вдячні співорганізаторам проєкту, зокрема, департаменту комунікацій та внутрішньої політики, Музею визвольної боротьби України, Музею Гідності України за реалізацію проєкту, що уособлює національну пам’ять, а також Львівській облраді та Львівській міській раді за участь у проєкті», - зазначила Тетяна Плугатор. Учасники заходи поклали квіти та лампадки до Меморіалу Героїв Небесної Сотні, а також долучилися до поминального молебню. Окрім того, наукова співробітниця Музею визвольної боротьби України у Львові Світлана Кочергіна представила фотовиставку про Героїв-іменинників та розповіла про життя кожного з них, а поетеса Наталія Крісман та учні ЗОШ з с. Старий Яр, якій присвоїли ім’я Героя Небесної Сотні Романа Варениці, прочитали вірші у пам’ять про учасників Революції Гідності. Також у заході взяла участь заступниця директора департаменту освіти і науки Львівської ОДА Ольга Котовська. Такі заходи проводять щомісяця у межах проєкту «Небесна Сотня. Жива пам’ять», що передбачає вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні Львівщини з нагоди дня народження кожного з них. Організатором проєкту  є департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА. Довідково: Варениця Роман Михайлович (11 грудня 1978 – 20 лютого 2014) - народився в с. Старий Яр Яворівського району. Вчителював у с. Смолин на Яворівщині. Потім працював у будівельних бригадах в Новояворівську. Під час наступу на Інститутській був у перших рядах. Мав лише каску. Коли снайпери почали стріляти, побратим дав йому щит, але вже через кілька секунд дві кулі влучили в Романа. Одна із них – у серце.   Кемський Сергій Олександрович (15.11.1981  – 20.11.2014) - народився  в Керчі, останні роки життя мешкав у Коростені. Співробітник Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив, писав статті для «Української правди», газети «День» та інших видань, перекладав з англійської. Виступав за пряму демократію, кооперативний рух, шукав найефективніші механізми взаємодопомоги, подолання міліцейського свавілля, контролю за політиками та боротьби з корупцією. Був засновником та адміністратором ресурсу «Кооперативний рух». Активний учасник Помаранчевої революції. На Майдан приїздив часто, брав участь у створенні анархістської «Чорної сотні». Допомагав виносити поранених. Вбитий снайпером пострілом у шию 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві. Костенко Ігор Ігорович ( 31 грудня 1991 р. – 20 лютого 2014 р.) - народився у селі Зубрець Бучацького району Тернопільської області. Працював журналістом інтернет-видання «Спортаналітика». Був ініціатором створення україномовного спортивного інтернет-видання. Був активним редактором Української Вікіпедії (понад 280 статей, понад 1600 редагувань). У серпні 2014 у Лондоні на церемонії закриття щорічної конференції  «Вікіманія» співзасновник Вікіпедії  Джиммі Вейлз оголосив Ігоря Костенка вікіпедистом року. 13 вересня 2014 Джиммі Вейлз вручив цю нагороду рідним Ігоря Костенка в Києві на міжнародній щорічній конференції YES. Під час Євромайдану неодноразово їздив до Києва. 18 лютого 2014 року допомагав будувати барикади. Вранці 20 лютого Ігоря вбито під час протистояння в центрі Києва.

14 жовтня 2021

На Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові представники місцевої влади та громадськості долучилися до спільної молитви та урочистого підняття національного прапора в честь відзначення Дня захисників і захисниць України, 79-ї річниці створення УПА та Дня Українського козацтва. Участь у заходах взяв голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький. «У цей день ми не випадково збираємося саме тут, на Меморіалі Героїв Небесної Сотні. Це вони виграли наш перший, наш найважливіший бій у війні, яку досі ми ведемо з Росією! Це вони відстояли наш істинний шлях до Європейського Союзу. Вони вибороли нашу справжню гідність, пожертвувавши найвищим - своїм життям. Ми часто кажемо ці слова - Герої не вмирають. Не вмирають, поки ми пам’ятаємо про них. Не вмирають, бо наші захисники продовжують їхню боротьбу на передовій війни. Не вмирають, поки ми пліч-о-пліч йдемо разом до перемоги. Вони мають бути і є завжди з нами, бо наша  велика справа ще не завершена, бо справжня перемога - попереду. Слава Україні!», - сказав голова Львівської ОДА. Окрім того, в пам’ять про Героїв та захисників України від пам’ятника Тарасу Шевченку до Меморіалу пройшла урочиста хода за участі військових, волонтерів, громадськості під назвою «Дякую захисникам». Організатором ходи є ветеран 93-ї механізованої бригади «Холодний Яр» Артур Кирєєв.

30 серпня 2021

Сьогодні  у Львові вшановують пам’ять трьох учасників Революції Гідності, Героїв Небесної Сотні, мешканців Львівщини, які святкували б свої уродини у серпні, зокрема: Романа Точина (з нагоди 51-ї річниці від дня народження), Юрія Вербицького (з нагоди 58-ї річниці) Миколи Дзявульського (з нагоди 43-ї річниці). У вшанування пам’яті на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові взяли участь директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Ірина Гаврилюк, працівники облдержадміністрації, представники обласної та місцевої влади, члени родин Героїв, учасники Майдану. Отець Андрій Кочагін, капелан обласної державної адміністрації та обласної ради, відправив поминальний молебень, після чого  учасники заходу поклали квіти до Меморіалу. Традиційно присутнім також презентували фотовиставку про Героїв-іменинників, автором якої є Світлана Кочергіна, наукова співробітниця Музею визвольної боротьби України у Львові. «Напередодні 30-ї річниці Незалежності України ми згадували подвиг наших Героїв, які віддали своє життя за нас і згадуємо сьогодні тих, у якого день народження. Ми повинні їх пам’ятати і вшановувати. Збираємося сьогодні і будемо збиратися в подальшому, щоб продовжувати цю добру справу. Щиро дякую родинам – на вас велика відповідальність, на вашу думку зважають, вашу позицію враховують, бо ви – теж справжні герої. Ми завжди про вас пам’ятаємо і завжди будемо підтримувати. Велика шана вам і нашим Героям. Слава Україні!», - зазначила у своєму виступі Ірина Гаврилюк. Такі заходи проводять щомісяця у межах проєкту «Небесна Сотня. Жива пам’ять», що передбачає вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні Львівщини з нагоди дня народження кожного з них. Організатором проєкту  є департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА, співорганізатори – департамент комунікацій та внутрішньої політики і Музей визвольної боротьби України у Львові. Довідково: Точин Роман Петрович (06.08. 1970 – 20.02.2014) - народився і проживав у м. Ходорів. Батько двох дітей. Підприємець, будівельник. Приїхав на Євромайдан у грудні 2013 року, після побиття студентів силовиками. Належав до сотні, що охороняла першу – Львівську - барикаду на вулиці Інститутській. Загинув від вогнепального поранення  в голову. Тіло ідентифікували у готелі «Україна» у Києві. Вербицький Юрій Тарасович (25.08. 1963 – 21 або 22.01 2014) – львів’янин. Був науковцем-сейсмографом, працював інженером відділу сейсмічності Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України ім. С. Суботіна у Львові, мав вчений ступінь кандидата наук. Займався альпінізмом. Вранці 21 січня 2014 року, коли загострилось протистояння на вулиці Грушевського, Юрій Вербицький потрапив під обстріл гумовими кулями з боку силовиків. Одна куля влучила в око чоловікові, через отриману травму його доправили до офтальмологічного відділення Жовтневої лікарні в місті Києві. Але невідомі викрали його з лікарні разом із київським громадським активістом Ігорем Луценком. Як розповів згодом Ігор Луценко, їх обох жорстоко катували. Але Юрія Вербицького катували з особливою жорстокістю, дізнавшись, що він львів’янин, а, отже, «бандерівець». Тіло чоловіка знайшли 22 січня біля лісопосадки в околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області зі слідами численних тортур.  Дзявульський Микола Степанович (01.09.1958 – 20.02.2014) - народився у Красноярському краю, куди раніше виселили батьків. Проживав у містечку Шепетівка Хмельницької області. Був вчителем географії та біології у місцевій школі, членом ВО «Свобода», громадським активістом, ддепутатом міської ради 1994—1998 років та керівником громадської організації «Шепетівська спілка підприємців». З перших днів Євромайдану брав активну участь   в акціях протесту проти влади. Був координатором Шепетівської міської громадської організації ВГО «Майдан». Загинув близько біля «Жовтневого палацу» на вул. Інститутській внаслідок кульового поранення у серце.  У Львові проживають донька Миколи Дзявульського з родиною.

15 жовтня 2019

14 жовтня в с. Раденичі на Мостищині урочисто відкрили та освятили після проведення реконструкції символічну могилу Борцям за волю України. Реконструкцію меморіалу розпочали у травні 2018 року. Завдяки ініціативі небайдужих, а також фінансуванню з бюджету Мостиської ОТГ та підтримці меценатів встановлено новий мармуровий хрест і плиту з написом, проведено благоустрій прилеглої території.

23 серпня 2019

Сьогодні, 23 серпня, у День Державного Прапора України на вул. Кривоноса у Львові урочисто відкрили Меморіал пам’яті  Героїв Небесної Сотні. Участь у заході взяли представники влади, родини Героїв Небесної Сотні, учасники Революції Гідності, волонтери Майдану, військові, учасники АТО, духівництво, львів’яни та гості міста. «На наших кордонах стоять танки. Люди, які нас захищають, дають нам можливість насолоджуватись мирним життям. Щодня триває боротьба, і мусимо бути свідомі того, що дива не станеться: ворог сам по собі не зникне. Герої спостерігають за нами з небес. Ми мусимо їм довести, що нам до снаги збудувати сильну державу, яку поважатимуть на світовій арені. Ми не зможемо захистити себе, поки ворогуватимемо між собою. Небесна Сотня стала першою жертвою вільної України у боротьбі з тоталітарними режимами. Їхню справу треба продовжити. Пам’ятаймо, якою ціною нам дається наше мирне небо», - звернувся до усіх присутніх голова Львівської ОДА Маркіян Мальський.   Під час заходу над Меморіалом вперше замайорів синьо-жовтий прапор. Також присутні хвилиною молитвою вшанували пам'ять загиблих воїнів. «Майбутнє можливе лише з пам’яттю про минуле. Так склалось, що Львівщина дуже щиро і першою вшановувала пам'ять Героїв та підтримувала родини. Дякую мешканцям Львівщини за те, що бережете наш патріотизм. Сьогодні знаменний день - День прапора. Саме за нього гинули і гинуть досі найкращі сини України. Але наших Героїв вороги бояться і мертвими. Тому шануймо наших Героїв, і це буде для них найкращою подякою», - наголосила голова ГО Родина Героїв Небесної Сотні Тамара Швець. Зазначимо, концепція проекту Меморіалу — це створення мінімалістичного простору, який передає дух сучасності та  увіковічнює пам’ять Героїв Небесної Сотні,  що віддали своє життя під час Революції Гідності.

9 жовтня 2018

У п'ятницю, 12 жовтня, на території Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного відбудеться встановлення пам’ятного каменя на місці майбутнього пам’ятника Петру Сагайдачному. Після церемонії закладання каменю відбудеться урочисте зібрання з нагоди Дня захисника України та святковий концерт в актовому залі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

19 серпня 2018

Сьогодні, 19 серпня, в с. Кореличі Перемишлянського району освятили військовий Меморіал полеглим воякам УПА. «Ми, українська нація, - єдині. Ми знаємо, за що ми боремось, ми знаємо, хто ми є, і сьогодні ми маємо підтримку всього цивілізованого світу. Ми маємо сильне військо, ми маємо можливість розвивати бізнес, європейські ринки відкриті для наших підприємців. Ми впроваджуємо ініціативи та реформи на місцевому рівні. Ніхто не побудує нам державу за нас. І дуже важливо, аби усі ми, особливо молоде покоління, пам’ятали своїх героїв», - зазначив під час урочистостей перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Ростислав Замлинський. До меморіалу увійшло 8 надмогильних хрестів. У його центрі височіє стела, увінчана Хрестом бойової заслуги - найвищою військовою нагородою УПА. Під новими білими хрестами спочивають військові ОУН-УПА, які героїчно загинули в околицях Корелич у 1945-1947 роках. На місці поховань священики відслужили чин панахиди та освятили могили. На завершення заходу відбулись виступи дитячого колективу місцевої школи та хору «Гомін».

8 липня 2018

Сьогодні, 8 липня, українці спільно з Президентом Петром Порошенком відвідали Холмщину та вшанували пам`ять жертв українського села Сагринь, що було спалене в березні 1944 року. У межах вшанування відбулось офіційне відкриття Меморіалу пам’яті українців, які загинули у 1944 році у селі Сагринь Люблінського воєводства у Польщі. Понад дві тисячі учасників спільно помолилися за загиблими українцями в Турковицькому Свято-Покровському православному монастирі. Опісля, українці  з Волинської, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей та Об’єднання українців у Польщі поклали квіти та лампадки до  Меморіалу. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих. Участь у заході також взяли голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин. Довідково: 10 березня 1944 року українському селі Сагринь (нині Грубешівський повіт, Люблінського воєводства Польщі) за різними даними загинуло від 800 до 1200 цивільних мешканців, 70% яких – старі, жінки та діти.  

23 березня 2018

Сьогодні, 23 березня, під час зустрічі голови Львівської ОДА Олега Синютки із учасниками Революції Гідності архітектор Михайло Хохонь представив проект Меморіалу Героїв Небесної Сотні, який хочуть встановити на Сихові, поблизу церкви Різдва Пресвятої Богородиці. “Ідея меморіалу - показати сплеск гніву, який зібрався у людей у той час на Майдані. У центрі споруди – меморіал Героям Небесної Сотні як символ України, від нього відходять промені як уособлення ключових дат Революції Гідності. Позаду пам’ятника облаштовано музей, попереду площа для відпочинку, культурних заходів, а також передбачається облаштування доріжок, озеленення і реконструкція сухого фонтану”, – розповів Михайло Хохонь. Як зазначив голова громадського комітету Олександр Ворона,  ідея спорудження пам’ятника виникла у травні 2014 року, конкурсна комісія рекомендувала цей проект у 2017 році.