На Перемишлянщині освятили військовий Меморіал воякам УПА

20 лютого 2022

Цьогоріч минає восьма річниця розстрілів на Майдані Незалежності у Києві під час Революції Гідності. З цієї нагоди сьогодні на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові відбувся захід, присвячений Героям Небесної Сотні. Відтак, у пам’ять Героїв Небесної Сотні представники різних конфесій провели поминальну панахиду. Разом із десятками небайдужих до спільної молитви долучився голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький. ''Напередодні на 58-й Мюнхенській конференції з питань безпеки Президент України Володимир Зеленський сказав те, що є на устах в кожного українця: Україна вісім років є надійним щитом Європи проти російської агресії. Вісім років наші воїни стримують одну з найбільших армій світу! Україна зробила свій вибір на користь Європи. Сьогодні ми зібралися тут, щоб вшанувати пам'ять людей, які віддали найдорожче що у них було - їхнє життя. Серед нас є рідні Героїв Небесної Сотні: батьки, діти, дружини, брати і сестри. Дякую вам за Гідних синів України і низько схиляю голову перед їхнім подвигом'', - сказав Максим Козицький. На заході були також присутні посол Великобританії Мелінда Сімонс, посол Канади Лариса Галадзе, радник з політичних питань посольства США Девід Гередбек, другий секретар посольства Австралії Маркіян Воєвітко та консул Німеччини Таня Баєр. Захід завершився мистецькою акцією «Промені Майдану».

16 лютого 2022

Календар "Генерали Української Повстанської Армії" видали з нагоди 80-річчя створення УПА за підтримки департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської обласної державної адміністрації. У календарі є інформація про генералів УПА (Романа Шухевича, Василя Кука, Дмитра Грицая, Олексу Гасина, Дмитра Маївського, Миколу Арсенича, Івана Климіва, Леоніда Ступницького та Івана Трейка) та три свята (Свято Героїв, Свято Зброї та Свято УПА), які по-особливому відзначали українські повстанці. Директор департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської облдержадміністрації Дмитро Посипанко наголосив на важливості збереження пам'яті про діяльність УПА. ''Цьогоріч в Україні відзначаємо 80-річчя від створення Української Повстанської Армії. З цього приводу заплановано чимало заходів і видання різної друкованої продукції. Першою ластівкою у цьому контексті є презентований календар “Генерали Української Повстанської Армії”. У ньому вміщені основні імена та дати з якими асоціюється УПА'', - сказав Дмитро Посипанко. Доктор історичних наук, доцент кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського Андрій Сова розповів про особливості цього календаря. ''До нашого часу в Україні та різних країнах світу вже було чимало видано різнопланових календарів, які висвітлювали цю тематику. Наш календар особливий, адже вперше представляє під однією обкладинкою усіх генералів, які були в УПА, їхні нагороди та найбільш вживані псевда'', - розповів Андрій Сова. Кандидат історичних наук, завідувач відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича Національної академії наук України Михайло Романюк також додав про відмінність УПА від інших повстанських рухів. ''Українська Повстанська Армія – єдина з-поміж національно-визвольних рухів народів Центрально-Східної Європи, яка понад 10 років вела завзяту збройну боротьбу проти найжорстокішого тоталітарного режиму не маючи жодної підтримки ззовні, а опираючись виключно на власний народ'', - сказав Михайло Романюк. Авторами та упорядниками календаря виступили історики Михайло Романюк і Андрій Сова та співробітник департаменту комунікацій та внутрішньої політики Андрій Пташник. Довідково: Українська Повстанська Армія (УПА) - українська військово-політична формація, що боролася за незалежність України. Виникла у жовтні 1942 року на Волині. Процес формування УПА завершився влітку-восени 1943 року, коли було створено чітку єдину військову структуру. У вересні 1949 року повстанські відділи остаточно були розформовані, а їхні вояки приєдналися до збройного підпілля, в межах якого продовжували боротьбу до середини 1950-х.

14 грудня 2021

Сьогодні у Львові на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у межах проєкту «Небесна Сотня. Жива пам’ять» вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні – уродженців та мешканців Львівщини, Романа Варениці, Сергія Кемського та Ігоря Костенка з нагоди їх уродин. До Меморіалу прийшли рідні та близькі Героїв, представники преси та громадськості. У заході взяли участь заступниця директорки департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Тетяна Плугатор, а також представники міської та обласної влади. «Проєкт «Небесна Сотня. Жива пам’ять» покликаний вшанувати пам’ять кожного Героя Небесної Сотні, разом з родинами та близькими згадати той неоціненний внесок, який зробив кожен з них у збереження в Україні національної ідеї, утвердження гідності та свободи. Сьогоднішній захід – крайній у цьому році. Ми вдячні співорганізаторам проєкту, зокрема, департаменту комунікацій та внутрішньої політики, Музею визвольної боротьби України, Музею Гідності України за реалізацію проєкту, що уособлює національну пам’ять, а також Львівській облраді та Львівській міській раді за участь у проєкті», - зазначила Тетяна Плугатор. Учасники заходи поклали квіти та лампадки до Меморіалу Героїв Небесної Сотні, а також долучилися до поминального молебню. Окрім того, наукова співробітниця Музею визвольної боротьби України у Львові Світлана Кочергіна представила фотовиставку про Героїв-іменинників та розповіла про життя кожного з них, а поетеса Наталія Крісман та учні ЗОШ з с. Старий Яр, якій присвоїли ім’я Героя Небесної Сотні Романа Варениці, прочитали вірші у пам’ять про учасників Революції Гідності. Також у заході взяла участь заступниця директора департаменту освіти і науки Львівської ОДА Ольга Котовська. Такі заходи проводять щомісяця у межах проєкту «Небесна Сотня. Жива пам’ять», що передбачає вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні Львівщини з нагоди дня народження кожного з них. Організатором проєкту  є департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА. Довідково: Варениця Роман Михайлович (11 грудня 1978 – 20 лютого 2014) - народився в с. Старий Яр Яворівського району. Вчителював у с. Смолин на Яворівщині. Потім працював у будівельних бригадах в Новояворівську. Під час наступу на Інститутській був у перших рядах. Мав лише каску. Коли снайпери почали стріляти, побратим дав йому щит, але вже через кілька секунд дві кулі влучили в Романа. Одна із них – у серце.   Кемський Сергій Олександрович (15.11.1981  – 20.11.2014) - народився  в Керчі, останні роки життя мешкав у Коростені. Співробітник Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив, писав статті для «Української правди», газети «День» та інших видань, перекладав з англійської. Виступав за пряму демократію, кооперативний рух, шукав найефективніші механізми взаємодопомоги, подолання міліцейського свавілля, контролю за політиками та боротьби з корупцією. Був засновником та адміністратором ресурсу «Кооперативний рух». Активний учасник Помаранчевої революції. На Майдан приїздив часто, брав участь у створенні анархістської «Чорної сотні». Допомагав виносити поранених. Вбитий снайпером пострілом у шию 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві. Костенко Ігор Ігорович ( 31 грудня 1991 р. – 20 лютого 2014 р.) - народився у селі Зубрець Бучацького району Тернопільської області. Працював журналістом інтернет-видання «Спортаналітика». Був ініціатором створення україномовного спортивного інтернет-видання. Був активним редактором Української Вікіпедії (понад 280 статей, понад 1600 редагувань). У серпні 2014 у Лондоні на церемонії закриття щорічної конференції  «Вікіманія» співзасновник Вікіпедії  Джиммі Вейлз оголосив Ігоря Костенка вікіпедистом року. 13 вересня 2014 Джиммі Вейлз вручив цю нагороду рідним Ігоря Костенка в Києві на міжнародній щорічній конференції YES. Під час Євромайдану неодноразово їздив до Києва. 18 лютого 2014 року допомагав будувати барикади. Вранці 20 лютого Ігоря вбито під час протистояння в центрі Києва.

14 жовтня 2021

На Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові представники місцевої влади та громадськості долучилися до спільної молитви та урочистого підняття національного прапора в честь відзначення Дня захисників і захисниць України, 79-ї річниці створення УПА та Дня Українського козацтва. Участь у заходах взяв голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький. «У цей день ми не випадково збираємося саме тут, на Меморіалі Героїв Небесної Сотні. Це вони виграли наш перший, наш найважливіший бій у війні, яку досі ми ведемо з Росією! Це вони відстояли наш істинний шлях до Європейського Союзу. Вони вибороли нашу справжню гідність, пожертвувавши найвищим - своїм життям. Ми часто кажемо ці слова - Герої не вмирають. Не вмирають, поки ми пам’ятаємо про них. Не вмирають, бо наші захисники продовжують їхню боротьбу на передовій війни. Не вмирають, поки ми пліч-о-пліч йдемо разом до перемоги. Вони мають бути і є завжди з нами, бо наша  велика справа ще не завершена, бо справжня перемога - попереду. Слава Україні!», - сказав голова Львівської ОДА. Окрім того, в пам’ять про Героїв та захисників України від пам’ятника Тарасу Шевченку до Меморіалу пройшла урочиста хода за участі військових, волонтерів, громадськості під назвою «Дякую захисникам». Організатором ходи є ветеран 93-ї механізованої бригади «Холодний Яр» Артур Кирєєв.

14 жовтня 2021

До Дня Захисників і Захисниць України та 79-ї річниці створення Української Повстанської Армії, громадська організація «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять», представила для огляду відтворені військові однострої, спорядження вояків УПА, озброєння та військову техніку. З виставкою можна ознайомитися біля будівлі Львівської облдержадміністрації по вул. Винниченка, 18, у Львові. Реконструктори роздають перехожим інформаційні листівки про День Захисників і Захисниць України, розповідають про створення і збройну боротьбу УПА. Також відвідувачам реконструкції розповідатимуть про спорядження та зброю, яку використовували бійці УПА в боротьбі проти різних окупаційних режимів. Представлення-реконструкція доступна для огляду сьогодні до 16 год. Її організатори – музей «Жива пам’ять», що розташований у с. Конопниця Львівського району). У самому музеї можна побачити копії військової та цивільної техніки для військово-історичних відтворень, фрагменти військових одностроїв, спорядження побуту  тощо. Також, сьогодні о 17 год, у селі Конопниця реконструктори ГО «Пам’ять» відтворять бій «УПА проти ВВ НКВД».

11 жовтня 2021

13 жовтня у приміщенні сесійної зали Львівської обласної ради відбудеться наукова конференція «Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія в контексті Національно-визвольної боротьби народів Центрально-Східної Європи». Захід присвячений 130-річчю від дня народження Євгена Коновальця. Початок роботи конференції о 10:00 год. В межах проведення заходу передбачена робота в секціях, яка розпочнеться о 10:30 год.  Також, під час конференції презентують проєкт з історії України і Литви «#EK_UA_LT Полковник Євген Коновалець». Як зазначають організатори, спільно із науковцями обговорять такі важливі історичні моменти як: -        Збройна боротьба ОУН і УПА: регіональний та національний вимір; -        Євген Коновалець та його доба; -        Роль постаті в добу визвольних змагань; -        Історіографія Українського визвольного руху. Боротьба народів Центрально-Східної Європи проти тоталітарних режимів. Організатори: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича Національної Академії Наук України, Львівська обласна рада, Львівська обласна державна адміністрація, Львівська міська рада, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Центр незалежних історичних студій, Меморіально-пошуковий центр «Доля»

30 серпня 2021

Сьогодні  у Львові вшановують пам’ять трьох учасників Революції Гідності, Героїв Небесної Сотні, мешканців Львівщини, які святкували б свої уродини у серпні, зокрема: Романа Точина (з нагоди 51-ї річниці від дня народження), Юрія Вербицького (з нагоди 58-ї річниці) Миколи Дзявульського (з нагоди 43-ї річниці). У вшанування пам’яті на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові взяли участь директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Ірина Гаврилюк, працівники облдержадміністрації, представники обласної та місцевої влади, члени родин Героїв, учасники Майдану. Отець Андрій Кочагін, капелан обласної державної адміністрації та обласної ради, відправив поминальний молебень, після чого  учасники заходу поклали квіти до Меморіалу. Традиційно присутнім також презентували фотовиставку про Героїв-іменинників, автором якої є Світлана Кочергіна, наукова співробітниця Музею визвольної боротьби України у Львові. «Напередодні 30-ї річниці Незалежності України ми згадували подвиг наших Героїв, які віддали своє життя за нас і згадуємо сьогодні тих, у якого день народження. Ми повинні їх пам’ятати і вшановувати. Збираємося сьогодні і будемо збиратися в подальшому, щоб продовжувати цю добру справу. Щиро дякую родинам – на вас велика відповідальність, на вашу думку зважають, вашу позицію враховують, бо ви – теж справжні герої. Ми завжди про вас пам’ятаємо і завжди будемо підтримувати. Велика шана вам і нашим Героям. Слава Україні!», - зазначила у своєму виступі Ірина Гаврилюк. Такі заходи проводять щомісяця у межах проєкту «Небесна Сотня. Жива пам’ять», що передбачає вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні Львівщини з нагоди дня народження кожного з них. Організатором проєкту  є департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА, співорганізатори – департамент комунікацій та внутрішньої політики і Музей визвольної боротьби України у Львові. Довідково: Точин Роман Петрович (06.08. 1970 – 20.02.2014) - народився і проживав у м. Ходорів. Батько двох дітей. Підприємець, будівельник. Приїхав на Євромайдан у грудні 2013 року, після побиття студентів силовиками. Належав до сотні, що охороняла першу – Львівську - барикаду на вулиці Інститутській. Загинув від вогнепального поранення  в голову. Тіло ідентифікували у готелі «Україна» у Києві. Вербицький Юрій Тарасович (25.08. 1963 – 21 або 22.01 2014) – львів’янин. Був науковцем-сейсмографом, працював інженером відділу сейсмічності Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України ім. С. Суботіна у Львові, мав вчений ступінь кандидата наук. Займався альпінізмом. Вранці 21 січня 2014 року, коли загострилось протистояння на вулиці Грушевського, Юрій Вербицький потрапив під обстріл гумовими кулями з боку силовиків. Одна куля влучила в око чоловікові, через отриману травму його доправили до офтальмологічного відділення Жовтневої лікарні в місті Києві. Але невідомі викрали його з лікарні разом із київським громадським активістом Ігорем Луценком. Як розповів згодом Ігор Луценко, їх обох жорстоко катували. Але Юрія Вербицького катували з особливою жорстокістю, дізнавшись, що він львів’янин, а, отже, «бандерівець». Тіло чоловіка знайшли 22 січня біля лісопосадки в околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області зі слідами численних тортур.  Дзявульський Микола Степанович (01.09.1958 – 20.02.2014) - народився у Красноярському краю, куди раніше виселили батьків. Проживав у містечку Шепетівка Хмельницької області. Був вчителем географії та біології у місцевій школі, членом ВО «Свобода», громадським активістом, ддепутатом міської ради 1994—1998 років та керівником громадської організації «Шепетівська спілка підприємців». З перших днів Євромайдану брав активну участь   в акціях протесту проти влади. Був координатором Шепетівської міської громадської організації ВГО «Майдан». Загинув близько біля «Жовтневого палацу» на вул. Інститутській внаслідок кульового поранення у серце.  У Львові проживають донька Миколи Дзявульського з родиною.

8 серпня 2021

Сьогодні минає 100 років з дня народження поручника УПА Володимира Щигельського (позивний «Бурлака»). Пам’ять упівця, командира сотні «Ударники-4», який відзначився своєю діяльності на території Закерзоння (зараз Республіка Польща) вшанували покладанням квітів до меморіальної таблиці поручника, яка знаходиться на Пекарській, 19. У заході взяли участь представники влади, громадськості, ветерани УПА, представники об’єднаних товариств депортованих українців «Закерзоння». Довідково: Володимир Омелянович Щигельський (1921 – 1949) народився у Львові. Був у лавах спортивної-патріотичної організації «Сокіл» та у «Карпатській Січі», учасником Військових відділів націоналістів (військових формувань українських добровольців у складі Вермахту). З 1944 р. вступає в УПА у 1947 - потрапляє у чехословацький полон. З приходом до влади в Чехословаччині в лютому 1948 року комуністів, розпочалося слідство у справі полонених вояків УПА. В обвинувачення  Володимиру Щигельському пред’явили   його діяльність в лавах Української Повстаньскої Армії, а також спробу втечі із в’язниці. Пізніше суд оголосив упівцю смертний вирок, який виконали у 1949 році на території Ряшівської в’язниці у Польщі.  

22 травня 2021

Сьогодні у селі Стрілки Бібрської міської громади перепоховали останки трьох невідомих воїнів УПА. Їх торік поблизу цього населеного пункту віднайшов меморіально-пошуковий центр “Доля”. Саме у цій місцевості, наприкінці квітня 1944 року, УПА контролювало близько 40 сіл Бібрського, Перемишлянського, Бережанського, Рогатинського повітів. “Перепоховання є важливим елементом збереження національної пам'яті та гідного пошанування наших воїнів. Бо в пам'яті народу про минулі часи героїчної боротьби криються звитяги сьогодення та здобутки майбутнього.Слава Україні! Героям Слава!”, - наголосив голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький. Зазначимо, Українська повстанська армія військово-політична формація Українського визвольного руху, стратегічною метою якого було відновлення української державності. Заснована на зламі 1942–1943 років, вона діяла до вересня 1949-го, після чого реорганізована в збройне підпілля, що тривало до середини 1950-х. Через лави УПА пройшло понад 100 тисяч осіб.

14 жовтня 2020

З нагоди Дня захисника України та 78-ї річниці створення Української повстанської армії сьогодні, 14 жовтня, керівництво області разом із громадськістю, військовими, близькими й рідними захисників Української держави вшанували Героїв, похованих на полях почесних поховань Личаківського цвинтаря. Участь  у заході взяв голова Львівської ОДА Максим Козицький.  «Віддаємо шану всім, хто в різні часи жертовно стояв на захисті нашої державності, нашої історії, культури та самобутності. І дякуємо кожному, хто нині відважно боронить рідну землю від ворогів. Ви - найміцніша опора для своїх рідних, товаришів та для цілої України. В часи війни з російським агресором Львівщина втратила 326 своїх найкращих синів. Заради їх світлої пам’яті маємо не втрачати віру у перемогу над ворогом і боротися до кінця», - зазначив очільник області. Спершу квіти поклали до Меморіалу невідомому вояку Української повстанської армії. Опісля – вшанували борців за незалежність України, котрі спочивають на полі почесних поховань № 67 та загиблих під час проведення ООС на сході України на полі почесних поховань № 76. Присутні поклали квіти та запалили лампадки на могилах Героїв, виконали  Державний Гімн України. Священики відслужили чин панахиди за Героями, які віддали своє життя за нашу державу. Заходи відбулись за участі військовослужбовців роти почесної варти Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та у супроводі військового оркестру.

14 жовтня 2020

Сьогодні, 14 жовтня, Львівщина відзначає День захисника України та 78-му річницю створення Української повстанської армії. З цієї нагоди, в області відбувається низка заходів. Вже традиційно заходи розпочалися біля Меморіалу невідомому вояку УПА. Саме тут представники влади, громадськість, військові поклали квіти до місця спочинку воїнів Української повстанської армії. Участь у заходах бере голови Львівської ОДА Максим Козицький. Присутні виконали Державний Гімн України та помолились за спочилих вояків. Вшанують і борців за незалежність України, котрі спочивають на полі почесних поховань № 67 та загиблих під час проведення ООС на сході України на полі почесних поховань № 76. В межах заходів відбудеться молитва за Україну та її захисників у Гарнізонному храмі Святих Верховних Апостолів Петра і Павла УГКЦ, а також мистецький перформанс «Знаймо наших Героїв!» під стінами Львівської ОДА на вул. В.Винниченка, 18. Також сьогодні у селі Нагуєвичі відкриють перший пам’ятник Петрові Франку – наймолодшому сину Івана Франка. Захід приурочений до Дня захисника України та 130-річчя з дня народження Петра Франка.

21 травня 2020

989 ветеранів Української Повстанської Армії, вдів (вдівців) ветеранів УПА отримали одноразову грошову допомогу до Дня Героя в розмірі прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01.01.2020 (2102 гривні). Такі виплати передбачено Комплексною програмою соціальної підтримки окремих категорій громадян Львівської області на 2018-2020 роки. Довідково: День Героїв або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків -- борців за волю України, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН-УПА, а також Героїв Небесної Сотні та сучасної російсько-української війни. В сучасному вигляді відзначається 23 травня.