На Старосамбірщині планують створити національний природний парк «Королівські бескиди»

10 травня 2022

Департамент охорони здоров’я Львівської ОДА попереджає: навесні в лісах і парках активізуються кліщі, які можуть бути переносниками борелій (Borrelia burgdorferi) та ще кількох десятків потенційних патогенів. Коли людину кусає заражений кліщ, то борелії згодом потрапляють у кров, оселяються в організмі, викликають імунну реакцію та хворобу Лайма чи бореліоз. Не всі кліщі інфіковані бореліями, і не кожен укус інфікованого кліща призведе до хвороби Лайма. Крім цього, не кожен випадок хвороби починається з очевидного симптому — почервоніння місця укусу (еритеми). Хвороба Лайма - це небезпечне захворювання, при якому в першу чергу уражаються серце, нервова система та опорно-руховий апарат. Якщо вчасно не пройти курс лікування, то хвороба Лайма може призвести до інвалідизації і навіть смерті хворого. Важливо знати, що в лісах кліщі у великій кількості концентруються на лісових стежках, на узбіччях яких росте трава. Це пов’язано з тим, що кліщів дуже приваблює запах тварин і людей, які часто пересуваються по цих стежках. Якщо Ви виявили кліща на шкірі, негайно зверніться до найближчого травмпункту.

13 квітня 2022

Проєкт Agro.Food.Tech Park – це індустріальний парк, який спеціалізується на переробці агропродуктів, на розробці та виробництві продуктів харчування та пов'язаних напрямках. Він передбачає створення єдиного в Україні центру синергії проривних технологій в сфері агро- і харчової промисловості. Центр генерації ідей з розробки нових типів продуктів харчування та організації серійного виробництва, продукція якого буде гідно конкурувати на українському, європейському та світовому ринках. Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький наголосив на важливості реалізації подібних проєктів. ''Ми дуже зацікавлені в реалізації цього проєкту на території Львівщини, адже це не лише стане новим джерелом податкових доходів, але і новим роботодавцем та прикладом для нових інвесторів. Важливо щоб область розвивалася, тому наша адміністрація всіляко сприятиме у втіленні в життя такого роду проєктів. Впевнений, що ми зможемо стати прикладом для інших областей також'', – сказав Максим Козицький. Як зазначили розробники, проєкт вирішує одну з основних проблем сьогодення – релокація прифронтових підприємств.  ''Українські території, які опинилися в зоні бойових дій зазнають руйнувань інженерної, житлової, соціальної, виробничої та логістичної інфраструктури. Це призведе до значної або повної зупинки економіки таких територій. Саме тому необхідно оперативно переносити їхні виробничі потужності, щоб економіка працювала, а бюджет – наповнювався'', – повідомили розробники. Реалізація проекту Agro.Food.Tech Park дозволить: • убезпечити виробничі потужності підприємств, які перебувають близько до зони бойових дій від можливого руйнування; • зберегти зайнятість для працівників підприємств та створити нові робочі місця; • зберегти працездатність підприємств на новій території. На території парку за проєктом повинні бути розміщені не лише промислові цехи та складські комплекси, але й виставковий центр, бізнес-парк, дитячий садок, школа, та житлові будинки з торгово-розважальним центром.

11 квітня 2022

Національний природний парк «Бойківщина» – природоохоронна рекреаційна, культурно-освітня, науково-дослідна установа загальнодержавного значення, який створили відповідно до Указу Президента України від 11.04.2019 № 130/2019 на площі понад 12 тис га. «Парк створено з метою збереження генетичного, видового і ландшафтного різноманіття Українських Карпат, інших природних комплексів і об'єктів, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Хоча парк і почав працювати нещодавно в його межах вже пролягають такі туристичні маршрути як: «Прикордонна веломандрівка Беньова-Боберка», «Як вирощують ліси: від насіння до великих дерев», «Історичні та природні таємниці урочища Бабінець» та «Краєвиди Бескидів»», - зазначив директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОВА Руслан Гречаник. Детальніше про послуги, які надає парк можна дізнатися за посиланням: https://cutt.ly/IFc3igZ або безпосередньо на сторінці парку у Facebook (https://cutt.ly/iFc3ka7). «Щиро вітаємо колектив НПП «Бойківщина» та всіх, хто долучився до його створення зі святом, хай парк розвивається, розширюється та досягає нових вершин, мирного неба та перемоги у цей військовий час!», - додав Руслан Гречаник.

31 березня 2022

На Львівщині відновлюють роботу музею-заповідника «П’ятничанська вежа». Запрацює він вже завтра, 1 квітня. Розташований музей у селі П’ятничани, що у Львівському районі. П’ятничанська вежа – один з найстаріших прикладів фортифікаційного будівництва в Галичині. Це унікальний мілітарний мурований об’єкт на території Львівщини з XV ст., який зберіг до сьогодні свої первісні готичні форми. В спогадах мешканців вежа сприймалася як частина великого міста, яке сягало від Львова аж до Рогатина, що то був замок Синявських, який згодом став василіянським монастирем, а у 1724 році його закрили. Навесні далекого 1995 року у П’ятничанській вежі відкрили музей-заповідник. Експозиція музею  розташована на другому і третьому ярусах кам’яної надбрамної вежі. Вона відтворює мисливське шато. Також представлені картосхеми оборонного будівництва та відомі зразки мілітарної архітектури періоду Галицько-Волинського князівства. «П’ятничанська лицарська надбрамна вежа – єдина збережена в Україні подібна споруда. Перша згадка про неї датується 1454 роком, хоча згідно з архітектурними ознаками вежа близька до аналогічних німецьких башт ще давнішого періоду. Імовірно, вежа приймала у себе українських князів та їх лицарство, боярство. Як сторожова будівля Галицько-Волинського князівства П’ятничанська вежа була частиною оборонного комплексу шляху Галич-Холм. У такій садибі проживав лицар із сім’єю, а під його командуванням постійно була залога. Вежа була чотириярусна: підвал слугував камерою для звідного моста; перший ярус використовували для в'їзду на територію; вхід на другий ярус був із подвір'я зовнішніми сходами; третій ярус мав вихід на дерев’яну галерею, з якої активно відстрілювалися під час нападу ворога», - каже завідувач сектору комунікації та зв’язків з громадськістю Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького Василь Мицько. Цікавий факт: у 2018 році у П’ятничанській вежі відбулися зйомки художнього фільму «Король Данило» режисера Тараса Химича. За сюжетом у такому віддаленому місці непокірні галицькі бояри готували змову проти свого короля.

28 січня 2022

Відтепер Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі" приймає документи в «Дії». Про це повідомив директор заповідника Богдан Лазорак. Як відвідувачам скористатися «Дія.QR»? Відскануйте QR-код, щоб поділитися цифровою копією. Підтвердіть запит на передачу своїх даних у застосунку. «Дія» автоматично сформує чернетку листа з копіями цифрових документів із вашою адресою. Вам просто потрібно натиснути «Надіслати». Відтепер дуже швидко можна отримати замовлення послуг заповідника, а також здійснити запит на копії цифрових документів від КЗ ЛОР АДІКЗ "Нагуєвичі". Наприклад, замовити послугу «Проведення екскурсій та майстер-класів». Замовник послуги також отримує вільний доступ до документів: Картка платника податків (РНОКПП) Паспорт громадянина України Заявку на послугу Використання «Дія.QR» – це: оптимізація процесу надання послуг; шеринг копій цифрових документів; підтвердження особи за декілька секунд; швидкий пошук документів у базі даних; економія коштів на папір, принтер, зберігання та утилізацію паперових копій. Більше про «Дія.QR» ви можете дізнатися тут: https://diia.gov.ua/services/diyaqr

4 листопада 2021

Вчора, під час засідання комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради розглянули питання щодо проєкту створення дендрологічного парку місцевого значення «Львівська Софіївка», який подано Львівською обласною державною адміністрацією. Дендрологічний парк «Львівська Софіївка» - це: 1,426 га в межах міста Львів; територія КЗ ЛОР Львівського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді (ЛОЦЕНТУМ); комплекс, який має історичну, культурну та природоохоронну цінність. Земельна ділянка, яка входить до проєктованого заповідного об’єкту, перебуває у постійному користуванні Львівської обласної ради з цільовим призначенням – обслуговування будівель і споруд Львівського обласного дитячого еколого-натуралістичного центру. «Комісія з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради підтримала питання створення природоохоронного об’єкта у місті Львів. Тепер проєкт розглядатимуть юристи, а опісля – депутати сесії Львівської обласної ради», - зазначила заступниця директора департаменту екології та природніх ресурсів Львівської ОДА Оксана Війтик.

5 серпня 2021

Упродовж 6-8 серпня за 20 км від Львова на відвідувачів очікує середньовічна княжа столиця у віртуальній реальності, квести, авторські екскурсії, майстер-класи та жива концертна програма. Запуск роботи історико-культурного заповідника «Древній Звенигород» стартує завтра о 17:00 год. В цю п’ятницю місцевий гурт «Берегиня» відтворить унікальний обряд плетіння вінків, а театр «Воскресіння» продемонструє вечірнє театралізоване дійство. У вихідні, 7 та 8 серпня, за попередньою реєстрацією у дітей буде нагода спробувати себе у ролі археологів. А вдягнувши VR-окуляри, можна буде побачити 12 місць княжого Звенигорода першої половини XII ст. Керівниця проєкту Наталія Войцещук розповідає, що мандруючи Європою її захоплювало і надихало те, як за допомогою технологій там демонструють, показують та відтворюють свою історію. Тому приємно, що це вдалося втілили також у «Древньому Звенигороді». «Все дуже просто, береш окуляри, йдеш на територію заповідника, знаходиш локацію, яка позначена точкою, надягаєш окуляри й потрапляєш у минуле. Сучасні технології сьогодні дозволяють зробити те, що раніше б здавалося неможливим», - говорить вона. Керівниця управління туризму та курортів облдержадміністрації Наталя Табака переконана, що нова туристична локація приведе у Давидівську територіальну громаду багато туристів не тільки на відкриття історико-культурного заповідника, а й надалі. «Це місце, де можна зазирнути у життя, яке було тисячу років тому та відчути гордість за нашу історію «Древній Звенигород» має бути в переліку екскурсійних маршрутів для учнівських груп», - зазначила Наталя Табака. Головне на території заповідника, як запевняють організатори, це унікальна експозиція оновленого музею - сотні артефактів, серед них речі побуту, прикраси й найдавніша, знайдена археологами – гусля. З колісною лірою – древнім українським музичним інструментом у поєднанні з електронною музикою і давніми піснями на території заповідника виступатиме Гордій Старух у суботу, 7 серпня, а також музично-поетичний проєкт «Пиріг і Батіг», гурт «Secret FOREST» та діджей «Braun». Деталі за посиланням. Довідково: Звенигород – село поблизу Львова. Колись це було місто, назву якого задокументовано в літописах 1086 року. Його заснування пов’язують із правнуком київського князя Ярослава Мудрого – Володарем. Історія княжого Звенигорода завершується взимку 1241 року. Після знищення Києва туди рушило військо монголо-татар на чолі з ханом Батиєм. За легендою, ворога провела в місто стара жінка, що жила на болотах і знала таємні ходи. Монголи вщент спалили всю забудову. Відтоді Звенигород не відновлював свого статусу могутнього міста. 2020 року на території пам’яток археології, що розташовані на місці давньої столиці, створили заповідник.

29 липня 2021

У селі Підгірці, що у Золочівському районі, на території історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" відтепер можна не лише відчути дух, але й побачити на власні очі побут давніх слов’ян. Йдеться про унікальний проєкт “Пліснеська хижа – 2021, у межах якого в заповіднику збудували автентичне слов’янське житло Х століття.  Будівництво провели на чолі з директором заповідника Володимиром Шелепом. А сім'я реконструкторів Марія та Ярема Іванціви зі своїми чотирма дітьми навіть спробували в ньому пожити. Вони запевнили, що це не просто можливо, але й доволі зручно.  “Жити в хаті, чесно, дивно, але там зручно і комфортно, хоча виглядає вона, можливо, як господарське приміщення, сучасне сільське, але, як не дивно, люди тоді жили іншим життям і по-іншому це все переживали. В цій хаті зручно і в спеку, і в холод, дах не протікає. Ми там спали з чотирма дітьми і вмістилися, і, в принципі, було дуже нормально”, — ділиться враженнями організатор екскурсійної діяльності, очільник громадської організації “Чорна Галич” Ярема Іванців.  Всередині хижі затишно та лаконічно: є справна піч-кам’янка й просторе ліжко. А на території біля самої хижі можна побачити копицю сіна, кілька вичинок зі шкур тварин, накриття, під яким можна поїсти, і різноманітне приладдя, стилізоване під старовину. Крім того, охочі мають нагоду повправлятися зі стрільби з лука.  “Проєкт надзвичайний. Бо ми зараз говоримо про пам’ятку археології, а, зазвичай, дуже важко донести до людей цінність таких об’єктів, важко медійно їх репрезентувати, навчити цінувати і берегти, бо в археології все найважливіше — в землі. Натомість цей проєкт привертає увагу громадськості до такого виду пам’яток, і це — важливий крок для їхнього збереження. Також я рада бачити, що тут так багато дітей, і що всі вони беруть активну участь у цьому експерименті. Надіюсь, так ми прищепимо наступним поколінням любов до наших пам’яток і бажання їх досліджувати та оберігати”, — каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.  Аби втілити проєкт в життя, організаторам довелося спершу довго досліджувати різноманітні наукові етнографічні й палеоархітектурні джерела, а потім перевіряти і вдосконалювати їх на практиці, під час усіх етапів будівництва давнього слов’янського житла. Результат кропіткої праці — очевидний. “Ми спробували створити тут той справжній Пліснеськ Х століття, відбудувавши цю хижу спільними зусиллями методами спроб та помилок. Цей проєкт — це досвід, який нам дає змогу в майбутньому розвивати заповідник, розвивати скансен і відтворювати, забудовувати більшу частину місцевості, щоб це була інтерактивна територія, щоб люди могли більше ознайомлюватися з нашою історією, з нашою культурою”, — розповідає директор Історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ” Володимир Шелеп.

4 Червня 2021

За сприяння Львівської облдержадміністрації почав курсувати прямий автобусний маршрут зі Львова до Державного історико-культурного заповідника «Тустань». Як повідомили в управлінні транспорту та зв’язку ОДА, йдеться про продовження на 6 км дійсного рейсу. Маршрут автобуса пролягатиме через Меденичі, Трускавець, Борислав і Східницю. На майбутнє розглядають варіант зі збільшенням кількості автобусів на маршруті. Курсуватиме новий автобус з АС "Автовокзал Двірцевий" за таким графіком: виїзд зранку о 08:45 та в обід 14:00 год до села Урич; прибуття до фортеці «Тустань» о 12:05 та 18:20 год. «Це один з головних туристичних магнітів Львівської області. Навіть під час пандемії «Тустань» збирає велику кількість гостей. Напередодні до заповідника відремонтували дорогу, а тепер відкрили й автобусний рейс.У зв’язку з цим виникає більше можливостей для мандрівників, які обирають громадський вид транспорту.», - наголосила керівниця управління туризму та курортів Наталя Табака.  За словами директора Державного історико-культурного заповідника Андрія Котлярчука, на появу автобусного маршруту в «Тустані» чекали не один рік. І заповідник докладав для цього чимало зусиль.  "Тепер ситуація з доступністю змінюється на краще, що особливо важливо для гостей з різних регіонів України, туристів з-за кордону. На доїзд автобусом є величезний запит. Людина, яка приїхала потягом чи прилетіла літаком до Львова і хоче побачити область, має можливість приїхати до нас автобусом. Поява автобусного маршруту – це й зручність для селян Урича зокрема. Є можливість, припустимо, поїхати до стоматолога в Трускавець автобусом зі зрозумілим і затвердженим розкладом», - зазначив директор заповідника. 

29 квітня 2021

Уряд надав дозвіл Національному природному парку «Північне Поділля» розробити проєкт землеустрою на відведення земельних ділянок площею 3951,65 га. Після оформлення документів на земельні ділянки, які були закріплені за національним парком Указом Президента, їх буде передано у постійне користування. А дані про них будуть внесені до Державного земельного кадастру, що унеможливить неправомірне відчуження таких земель. Територія парку охоплює частину фізико-географічних районів Гологір та Вороняків, що спільно з Розточчям та Кременецькими горами формують північно-західний край Подільської височини. Нагадуємо, НПП «Північне Поділля» створено Указом Президента України від 10.02.2010 № 156/2010 на загальній площі 15587,92 га з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів Північного Поділля. Розпорядження КМУ від 14.04.2021 № 364-р «Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» – за посиланням: https://cutt.ly/jbd4P71

11 січня 2021

 У куротному містечку Трускавець реконструюють центральний парк. Загальна вартість робіт - понад 80 млн гривень. У 2020 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділили 589,1 тис грн. “Реконструкція парку триває з 2016 року. За цей час відновили сходи, замінили дощову та побутову каналізації, розпочали роботи з замощення головних та другорядних алей плиткою, реконструкцію підпірної стіни, частково виконали роботи з реконструкції зовнішнього освітлення – встановили 60 паркових опор та світильників”, - зазначив заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко. Парк є окрасою міста Трускавця і основним місцем прогулянок для містян та відпочивальників. Цей заповідний об’єкт створили з метою збереження рідкісних видів місцевої флори і цінних інтродукованих видів рослин, джерел мінеральних вод, охорони та підтримання екологічного балансу міста та для оздоровчої рекреації. На сьогодні в парку налічується понад 160 видів та форм рослин, з яких 3 деревні види занесені до Червоної книги України – тис ягідний, береза темна та горобина. У 1984 році парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва «Курортний парк» оголосили об’єктом природно-заповідного фонду місцевого значення. Парк входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання щодо якої встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. Зазначимо, у листопаді минулого року  Президент України підписав Указ № 525/2000 «Про території та об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення», яким парк оголошено парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Адамівка». Оксана Буй

19 листопада 2020

Під час позачергової сесії обласної ради депутати підтримали ініціативу створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк імені Т. Шевченка» у с.Верхнє Синьовидне Стрийського району. “Проектований Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва – важливий парковий об’єкт, який потребує відновлення та підсилення рекреаційної функції. Об’єкт має історичне, композиційне та рекреаційне значення не лише для селища, але і для природно-заповідного фонду Львівщини. На території, що відведена під парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк імені Т.Шевченка» зростає понад 40 видів трав’янистих рослин.”, - наголосив заступник директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Максим Василишин. Зазначимо, площа парку 1,7950 гектарів. Дослідження території та обґрунтування створення заповідного об’єкту провели науковці національного університету «Львівська політехніка». Оксана Буй