У Києві вшанують пам'ять захисників, полеглих за цілісність та сувернітет України

15 квітня 2022

Сьогодні у сквері ''На Валах'' проведуть мистецьку акцію ''КОРИДОР життя''.  ''За 50 днів восьмирічної війни з рашистами словосполучення «зелений коридор» набув подвійного присмаку: життя і нещадної смерті. Бо, знаємо, як так звані, зелені коридори обіцяні окупантами в Іловайську, Краматорську, Маріуполі, Ізюмі, обернулися жахливими розстрілами і вбивствами сотень невинних українців. Через КОРИДОРи життя пройшли в безпечні зони мільйони українців з територій по той бік Дніпра і сьогодні тут, у тилу ми разом тримаємо кожен свій фронт. Концепція інсталяції апелює до шани пам’яті загиблих українських військових і цивільних'', - зазначила авторка проєкту Христина Береговська. На заході будуть присутні діти внутрішньо переміщених осіб, які долучаться до створення інсталяції. Запрошуємо усіх, хто бажає вшанувати пам'ять тих, хто пройшов по коридорах, долучитися до події. Акція розпочнеться сьогодні о 12:30 у сквері ''На Валах''.

23 грудня 2021

Сьогодні, 23 грудня, у Львові вшанували пам’ять членів Організації Українських Націоналістів Василя Біласа та Дмитра Данилишина. Близько 06:30 год представники департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА спільно з молодіжними громадськими організаціями спільним виконанням Гімну України та запаленням лампадок на місці страти членів УВО та ОУН (колишня тюрма «Бригідки», що на вул. Городоцька) вшанували їхню пам’ять. Опісля учасники переїхали на Янівське кладовище до могил Василя Біласа та Дмитра Данилишина на Меморіалі Українських Січових Стрільців. Також на полі №38 священнослужителі провели чин поминальної панахиди. Історична довідка: Дмитро Данилишин народився 2 квітня 1907 року в м. Трускавець. Закінчив три класи народної школи, та пішов працювати шевцем. Василю Біласу доводиться дядьком. Василь Білас народився 17 вересня 1911 року у Трускавці. Після закінчення семирічної школи працював продавцем. Обоє належали до пластового куреня ім. Івана Богуна у Дрогобичі.Кілька разів В. Біласа судили за участь у Пласті. У складі п’ятірки ОУН брали участь також у нападах на пошти в містах Трускавець і Борислав та вбивстві депутата польського сейму Тадеуша Голувка. 30 листопада 1932 року група ОУН здійснила напад на пошту в м. Городок (Львівська область) з метою експропріації коштів. Загальне керівництво операцією здійснювали Роман Шухевич і Микола Лебідь. Дмитро Данилишин і Василь Білас, були затримані, під час відступу з місця подій, згодом заарештували і Мар’яна Жураківського та Зенона Коссака. У ході судового процесу Данилишин та Білас були засудженні до смертної кари. Страчені 23 грудня 1932 року у м. Львів, на території в’язниці «Бригідки». Останніми словами Д. Данилишина були: «Мені тільки дуже жаль, що я не можу ще раз умерти за Україну». У момент страти в багатьох греко-католицьких церквах Галичини проводили поминальні служби, при цьому польська поліція, остерігаючись масових заворушень, не наважилась втрутитися. Польська влада відмовилася віддати тіла страчених для поховання.Проте пізніше їх таки поховали у м. Львові на Янівському кладовищі.

7 грудня 2021

Сьогодні, 7 грудня, виповнюється 129-та річниця від дня народження першої в світі жінки, яка була офіційно зарахована на військову службу в званні офіцера, четаря Української Галицької Армії, визначної громадської та військової діячки, українського історика та географа Олени Степанів. З цієї нагоди в області вшанували її пам'ять. Так, представники влади, духовенство та активна громадськість Львівщини поклали квіти та запалили лампадки до могили Олени Степанів, що знаходиться на Личаківському кладовищі. Опісля відбувся чин панахиди за Оленою Степанів.   Довідково На честь Олени Степанів названа Львівська українська гуманітарна гімназія з поглибленим вивченням українознавства та англійської мови, що розташована на однойменній вулиці. 1 листопада 2003 року на фасаді будинку колишньої гімназії Сестер Василіянок, нині відомої як Львівська лінгвістична гімназія, де у 1921—1935 рр. Олена Степанів-Дашкевич викладала історію та географію, урочисто відкрито меморіальну таблицю Олені Степанів авторства скульптора Ярослава Скакуна. 7 грудня 2012 року, в день 120-річчя від народження, жінки Прикарпаття ініціювали встановлення в Івано-Франківську пам'ятника першій жінці-офіцерові Українських Січових Стрільців Олені Степанів-Дашкевич. 20 грудня 2012 року в дворику географічного факультету ЛНУ ім. І.Франка у Львові урочисто відкрили та освятили меморіальну таблицю Олені Степанів. У містах Львові та Надвірній на її честь названі вулиці.

29 листопада 2021

Делегація Львівського суспільно-культурного товариства "Холмщина" вшанувала пам'ять жертв Голодомору у м. Люблін (Республіка Польща). Члени делегації вже традиційно взяли участь у вшануванні трагедії Голодомору в м. Люблін (Республіка Польща), що організовує Генеральне консульство України у Любліні. Заходи відбулись біля пам’ятного знаку «Пам’яті мільйонів жертв великого голоду (голодомору) в Україні 1932-1933». Окрім того, члени делегації також вшанували пам'ять воїнів армії Української Народної Республіки на православному кладовищі на вулиці Липовій у м. Люблін. Ця поїздка відбулась за сприяння департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА.

23 Червня 2021

Цьогоріч виповнюється 80 років з часу масових розстрілів ув’язнених в тюрмах Західної України. Сьогодні, 23 червня, у Львові відбулась низка пам’ятних заходів із вшанування репресованих. Зокрема, о 12:00 год біля пам’ятника Жертвам комуністичних злочинів, що на вул. Степана Бандері, відбулась поминальна панахида та громадське віче. До підніжжя меморіалу поклали квіти та лампадки. До заходу долучився перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Андрій Годик. Продовжили захід покладанням квітів та лампадок до пам’ятника Жертвам розстрілів у тюрмі на Лонцького на Личаківському кладовищі.Також у цей день вшанують пам’ять невідомих жертв тюрми «Бригідки» на Янівському кладовищі, де запалюватимуть лампадки біля братської могили «Три хрести». Ввечері, о 19:30 год, відбудеться вечір пам’яті «Світло тихе», присвячений 80 роковинам масових розстрілів в тюрмах Західної України в червні 1941 року в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла УГКЦ. У заході візьмуть участь поетеса Юлія Курташ-Карп та оркестр «Віртуози Львова». Зазначимо, що у цей день у всіх районах Львівської області приспустили Державні прапори України та обмежили проведення розважальних заходів. Нагадаємо, що з 22 червня 1941 року у Львівській в’язниці №1 розстріляли 108 осіб, які були засуджені до вищої міри покарань. Опісля місцеві органи НКВС розпочали розстріли ув’язнених в усіх тюрмах Львова. Загалом у в’язницях Львівської області (Львів, Буськ, Городок, Комарно-Рудки, Щирець, Бібрка, Жовква, Кам’янка-Бузька, Судова Вишня, Яворів, Лопатин) упродовж 22-28 червня розстріляли 4 тисячі 591 людину. У трьох в’язницях у м. Дрогобич, м. Самбір, м. Стрий – 3 тисячі 301 людину. Ілона Орнат

14 січня 2020

У вівторок, 14 січня, у смт Красне Буського району вшанували пам’ять останнього головнокомандувача УПА Василя Кука. Відтак, присутні спільно виконали Державний Гімн України, а також поклали квіти та запалені лампадки до могили головнокомандувача та до Меморіалу борцям за волю України. Опісля, усі учасники заходу спільно помолилися. Довідково: Василь Кук народився 11 січня 1913 року в м. Красне Золочівського повіту (нині Буського району Львівської області). У 1932 році закінчив Золочівську українську гімназію і вступив на юридично-економічний факультет Люблінського католицького університету. З 1929 р. по 1934р. – член юнацтва ОУН, провідник юнацтва Золочівського повіту, провідник Золочівської повітської екзекутиви ОУН. З 1934р. по 1936р. перебував у в’язниці (Золочів, Радом). У 1937р. на нелегальному становищі працював інструктором – вихователем робітничих і ремісничих кадрів ОУН м.Львова; організатором і провідником підпільної друкарні Краєвої екзекутиви ОУН (с.Угринів, Підгаєцького повіту); інструктором підпільних кадрів ОУН. З 1939 р. – оргреферент, член Проводу ОУН, член військового штабу ОУН, член Головного штабу УПА, провідник Проводу ОУН на Південно – східних українських землях, командир УПА – Південь, заступник головного командира УПА. З 1950р. – голова Проводу ОУН, головний командир УПА, генеральний секретар УГВР, а з 1952р. – генерал – хорунжий УПА. Впродовж життя Василь Кук видав та зібрав чимало цінних книг, серед них – історична, мистецька література, українська та зарубіжна класика, літературознавство. Він є автором багатьох наукових статей. Серед найвідоміших його праць «Пашні Буряки» (підручник з конспірації ОУН), «Колгоспне рабство» (аналітичний огляд функціонування колгоспної системи в Україні), цикл нарисів про життя Артема Веделя – відомого українського композитора, біографічні нариси про Степана Бандеру, Романа Шухевича, фундаментальний збірник документів «Українське державотворення. Акт 30-го червня 1941 року”. Частина його книжкової спадщини знайшла гідне місце в краєзнавчому музеї Красного та Красненській селищній книгозбірні. До останнього подиху свого життя Василь Кук боровся за незалежність України, вів активну громадську діяльність, спрямовану на відновлення історичної справедливості. Помер 9 вересня 2007 року. Останнє місце спочинку, за заповітом, знайшов він у рідному селищі Красне. У 2010 році на могилі Василя Кука встановлено символічний монумент роботи архітектора В.Нагірного. Впродовж життя Василь Кук видав та зібрав чимало цінних книг, серед них – історична, мистецька література, українська та зарубіжна класика, літературознавство. Частина його книжкової спадщини знайшла гідне місце в краєзнавчому музеї Красного, шкільній бібліотеці Красненської ЗОШ № 1 та бібліотеках Буської РЦБС. Чимало книг отримала Красненська селищна книгозбірня, частину колекції передано в Буську ЦРБ (У 2014 році нам подаровано понад 2 тис. книг). До 100 – річного ювілею головного командира УПА Василя Кука його племінниця Ольга Кук подарувала Красненській бібліотеці 36 книг з власної колекції.