Мін’юст інформує: яка кримінальна відповідальність передбачена для неповнолітніх осіб за вчинення кримінального правопорушення

22 квітня 2022

Понад 30 тис. нових сімей було зареєстровано в Україні з початку широкомасштабного російського вторгнення. Про це повідомило міністерство юстиції України. Тільки на Дніпропетровщині обмінялись обітницями понад 5 тисяч пар. Також серед лідерів по кількості зареєстрованих шлюбів під час війни - Одеська (2427), Вінницька (1927), Полтавська (1904) та Львівська (1896) області. ''Нагадаємо, що для військовослужбовців, поліцейських і працівників закладів охорони здоров’я, процедура укладення шлюбу спростилася. Факт реєстрації шлюбу може засвідчуватися актом про укладання шлюбу, який складений безпосередньо командиром/керівником на місці служби/роботи, керівником закладу охорони здоров’я. Так, на підставі актів про укладення шлюбу було зареєстровано 309 пар, по заявах, засвідчених командирами – 235 пар'', - додали у Мін'юсті.

24 березня 2022

Верховна Рада посилила відповідальність за колабораціонізм, ухваливши законопроєкт №7186. За співпрацю з державою-агресором відтепер передбачено від 10 до 12 років позбавлення волі та забороняється займати низку посад у майбутньому. Цей законопроєкт вставлює справедливого покарання для осіб, які здійснюють пособництво державі-агресору, співпрацюють із її окупаційною адміністрацією, збройними чи воєнізованими формуваннями на шкоду Україні. Також обмежується доступ таких осіб до посад, пов’язаних із виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування, на строк від 10 до 15 років з можливою повною конфіскацією майна. Крім того, законопроєкт відносить підслідність справ щодо співпраці із державою-агресором до слідчих органів безпеки, а також поширює на таке кримінальне правопорушення можливість спеціального досудового розслідування (inabsentia). До осіб, підозрюваних у державній зраді та співпраці з агресором, застосовуватимуть запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Причому для певної частини таких підозрюваних суддя має право не визначити розмір застави.

5 жовтня 2021

Центр демократії та верховенства права в межах всеукраїнського проєкту «100 вчинків відповідальних громадян» відкриває реєстрацію на серію онлайн-заходів для представників Львівської області. Найближчий захід відбудеться онлайн 11 жовтня з 15:00 до 17:00. Для участі потрібно заповнити форму за посиланням. Проєкт «100 вчинків відповідальних громадян» - це довгостроковий проєкт, що має на меті сформувати всеукраїнську спільноту відповідальних громадян, підвищити рівень відповідальності суспільства в Україні, створивши список зі 100 вчинків відповідальних громадян. Учасники та учасниці у своєму місті створюватимуть список відповідальних вчинків, котрі позитивно впливають як на власне життя, так і на життя родини, громади, держави. Ці списки з 20 міст в подальшому стануть основою для об’єднаного загальноукраїнського списку, з якого шляхом голосування буде обрано топ-100 вчинків. Разом з медійним партнером The Ukrainians буде створено 10 яскравих відеоісторій та інтерв’ю про приклади відповідальних вчинків громадян нашої країни, щоб надихнути інших поширювати культуру відповідальності. Для кожного з 20 міст передбачено дві фасилітовані сесії онлайн (групові заняття, під час якого учасники та учасниці разом генерують ідеї): перша для формування переліку вчинків, а друга - щоб узгодити спільне розуміння їх змісту. Також на заходах учасники зможуть познайомитись з однодумцями та стати частиною спільноти відповідальних громадян. Мета проєкту - залучити якомога більше відповідальних громадян будь-якої професії, віку чи статі - студентів, підприємців, ІТ-спеціалістів та митців, вчителів, лікарів, держслужбовців чи депутатів місцевих рад. Для продуктивної роботи на кожну подію буде відібрано до 25 учасників. Якщо виникнуть питання, пишіть на пошту ua100actions@gmail.com Довідково: Проєкт «100 вчинків відповідальних громадян» виконує Центр демократії та верховенства права у партнерстві з Національним Демократичним Інститутом (НДІ), в рамках програми «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» (U-RAP), за фінансової підтримки Агентства США з Міжнародного розвитку (USAID).

10 вересня 2021

З початком навчального року по всій Україні розпочинається проведення правопросвітницьких заходів у школах для протидії булінгу (цькуванню) та роз’яснення дітям їхніх прав. Про це повідомила заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць. «Булінг, на жаль, доволі поширений в освітніх установах в усьому світі. Не є винятком і наша країна. Серед тем, з яких просять провести заходи у навчальних закладах, найбільш запитувана – саме булінг, в усіх його видах. Наша мета - допомогти жертвам цькувань та роз’яснити, чому не варто приховувати факти булінгу та куди звертатися по допомогу. Систематичні знущання, принизливе ставлення, образи та інші види психологічного насильства як з боку дітей, так і з боку вчителів є неприпустимими і вимагають відповідної реакції», - зазначила Валерія Коломієць. Вона нагадала, що за булінг учасника освітнього процесу, внаслідок чого була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, наступає адміністративна відповідальність, що передбачає накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. У випадку, коли булінг вчиняли діти до 16 років – до відповідальності притягають батьків булерів. Завдяки інформаційній кампанії діти та їхні батьки дізнаються, як отримати правову допомогу, зокрема як поспілкуватися у чат-ботах з юристом. Тож якщо вам чи вашій дитині потрібна правова допомога, її можна отримати одним із таких способів: у месенджерах Телеграм та Вайбер; скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR, або завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE; у кабінеті клієнта на сайті системи БПД https://cabinet.legalaid.gov.ua/; зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103. За цим номером надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Також у разі кібербулінгу про механізм дій для дітей, батьків, вчителів можна дізнатися через інтерактивний чат-бот «Кіберпес» у Telegram (https://t.me/kiberpes_bot) та Viber (https://viber.com/kiberpes). «Усі діти є клієнтами системи безоплатної правової допомоги, тому правопросвітницька робота, орієнтована на дітей та їхніх батьків, є одним із наших пріоритетів. Особливу увагу ми приділяємо протидії булінгу, адже ця проблема стає серед школярів дедалі гострішою», - додав в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

29 липня 2021

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі» № 1604-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 1 липня 2021 року. Документ дає змогу постраждалій особі отримати відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих унаслідок домашнього насильства. Згідно із законом, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, а також особи начальницького складу НАБУ, рядового й начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, ДБР та поліцейські несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення поліції про місце свого тимчасового перебування у разі винесення такого припису. Вказані правопорушення караються накладенням штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 30 до 40 годин, або адміністративним арештом на строк до 10 діб. За повторні правопорушення, вчинені протягом року, передбачений штраф від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або адмінарешт на строк до 15 діб. Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2 липня 2021

1 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі» (реєстр. № 3908-1). Законом удосконалено правове регулювання притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування. Зокрема, документ передбачає, що за вчинення насильства, в результаті чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб. Ті самі дії, вчинені особою, яка протягом року вже мала адміністративне стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб. Як повідомляють у департаменті соціального захисту населення, протягом І кварталу 2021 року до уповноважених органів, що здійснюють заходи з питань запобігання та протидії домашньому насильству в області, надійшло 4474 звернень. Зокрема, 54 звернення надійшло від дітей, 284 - від чоловіків, 4136 - від жінок. Нагадаємо, у квітні у м.Трускавець відкрито відділення з надання притулку жінкам та дітям, які постраждали від домашнього насильства, Центру соціально-психологічної допомоги у Львівській області на 10 сімейних місць (10 жінок та 10 дітей).

26 березня 2021

З початку року на території Львівської області зафіксували 63 нових випадки спалювання сухої рослинності на відкритих територіях. Сьогодні у Львівській ОДА відбулась нарада за участі заступника голови Львівської ОДА Віталія Загайного, в.о голови ЛОР Юрія Холода, представників ГУ ДСНС, правоохоронних органів, департаменту цивільного захисту, департаменту екології та природних ресурсів щодо боротьби з сезонними пожежами в екосистемах. Мешканців закликають суворо дотримуватися правил пожежної безпеки, не випалювати суху траву та сміття на присадибних ділянках, не розводити відкритий вогонь поруч із господарськими будівлями, а також не залишати недопалки та сірники на сухій трав’янистій підстилці. “Загальна площа, на якій виникли пожежі з початку року, склала 14 гектарів землі. Це – пожежі, пов’язані з горінням сухої трави та чагарнику. У минулому році пожежі охопили понад тисячу гектарів території, це, для розуміння, більше як 50 парків 700-річчя, що у Львові. Це є тривожним сигналом, і, власне, хочу наголосити, що за результатами  внесених змін до законодавства, збільшена відповідальність, зокрема: за випалювання стерні, луків, пасовищ передбачені штрафи від 3060 до 12240 гривень для громадян, та від 15300 до 30600 гривень – для посадових осіб. За результатами наради, ми акцентували на важливості проведення широкої інформаційної кампанії, включно з використанням системи оповіщення спільно з департаментом цивільного захисту. Для ефективного подолання проблеми необхідно залучати громадськість, а також екологічних інспекторів, зокрема вчора одна з груп складала іспити, і ми сподіваємось, що ці люди включаться у роботу. Також хочемо залучити церковні громади, бо важливо, щоб церква теж інформувала про недопустимість спалювання”, – зазначив заступник голови Львівської ОДА Віталій Загайний. Як повідомив в.о голови Львівської обласної ради Юрій Холод, торік розробили електронну карту, на якій позначені всі ділянки, де горіли ліси, поля, торфовища та самосіви лісу. Також створені і здійснюють рейди спеціальні мобільні групи.   Віталій Загайний наголосив, що надалі важливо працювати над тим, аби власники та орендарі земельних ділянок усвідомили свою відповідальність, селяни нарешті зрозуміли шкоду від паління сухостою та школярі вчилися змалку вчилися берегти довкілля. “У час, коли область залучає значний фінансовий ресурс для боротьби з коронавірусом, дуже хотілось б, щоб ми якомога менше коштів резервного фонду скеровували на подолання проблем пожеж в екосистемах”, – наголосив Віталій Загайний. Також він додав, що з наступного тижня щоп’ятниці відбуватимуться наради за участю усіх дотичних до вирішення проблеми пожеж в екосистемах служб, під час яких представники доповідатимуть про проведену роботу у цьому напрямі. Наголосимо, якщо ви помітили невелике загоряння трави або тліючу лісову підстилку від покинутого багаття, намагайтеся загасити його самі. Іноді досить просто затоптати полум’я, або залити його водою. Якщо ж пожежа розгорілася, і ви не можете загасити її самотужки – якнайшвидше зателефонуйте до служби порятунку за телефоном 101 чи повідомте лісову охорону або органи місцевого самоврядування і вкажіть про місце загоряння та як туди добратися.

4 лютого 2021

Верховна рада підтримала у першому читанні законопроєкт про посилення відповідальності за домашнє насильство. Законопроєкт спрямований на удосконалення правового регулювання притягнення до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування, а також  практичної реалізації права постраждалої особи на відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих внаслідок домашнього насильства.   Згідно із пояснювальною запискою, пропонується за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі військовослужбовці та військовозобов'язані несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Крім того, збільшуються строки притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства до 6 місяців з дня виявлення правопорушення. Законопроєктом передбачається застосування нового альтернативного виду адміністративного стягнення за вчинення зазначених правопорушень – суспільно корисних робіт (від 120 до 240 годин – при першому порушенні протягом року та від 240 до 360 годин – при повторному порушені протягом року), і також збільшення строку адміністративного арешту до 10 діб (зараз сім діб). Також нарахована заробітна плата за виконання кривдником суспільно-корисних робіт перераховується постраждалій особі. Нацполіція може затримувати особу у разі вчинення домашнього насильства. Виключається обов'язкова присутність особи, яка притягується до адмінвідповідальності за вчинення домашнього насильства, у разі винесення термінового заборонного припису під час розгляду справи судом. Зазначимо, в Львівській області упродовж 2020 року до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення надійшло понад 19 тис звернень та повідомлень про домашнє насильство. Куди телефонувати у випадку домашнього насильства? Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству: 15-47, працює цілодобово; Національна «гаряча лінія» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0-800-500-335, або з мобільного 116 123, працює цілодобово; Дитяча «гаряча лінія»: 0-800-500-225, 116-111 з мобільного; Урядовий кол-центр: 15-45; «Гаряча лінія» Координаційного центру з надання правової допомоги: 0-800-213-103; Оперативна лінія Національної поліції України: 102; «Гаряча лінія» Львівської області: 112; Інформаційно-консультаційна лінія громадської організації «Центр «Жіночі перспективи»: 067-674-07-70; Телефон Довіри «Ставропігіон» (м.Львів): 15-58; «Гаряча лінія» мобільної бригади соціально-психологічної допомоги людям, які перебувають у кризовій ситуації і потребують екстреної допомоги, у тому числі, й постраждалим від домашнього насильства, при Львівському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: 0−800−307−305 (усі дзвінки безкоштовні). Допомогу надають мешканцям Львова, Винник, Рудно та Брюхович; Телефон мобільної бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства при Яворівському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді: 067-834-06-38, 03259 211 74; Телефон Новострілищанської мобільної бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства: 097 973 46 87; Телефон Львівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: 032-261-09-42.

15 жовтня 2019

Багатьом з нас знайома ситуація, коли літні люди, які не спроможні самі забезпечувати власні потреби,  змушені звертатися за допомогою до сторонніх осіб. В більшості випадків, на користь цих осіб, укладаються договори, в результаті чого вони стають власниками нерухомого майна, а літні люди залишаються на вулиці. Юридична необізнаність громадян – є головною причиною таких негативних наслідків. Таким чином виникає питання: як уберегти себе від шахраїв та відчути захищеність? Що таке договір довічного утримання? Договір довічного утримання (догляду) - домовленість двох сторін, за якою одна сторона (відчужувач) передає у власність другій стороні (набувачеві) житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Договір довічного утримання вважається укладеним з моменту передання майна. Хто є сторонами у даному договорі? Сторонами договору є відчужувач  та набувач. Відчужувачем може бути  фізична особа незалежно від віку та стану здоров’я. Набувачем може бути  фізична (кілька фізичних осіб)  або юридична особа. Яка форма укладення договору довічного утримання? Для договору довічного утримання (догляду) передбачена обов’язкова письмова форма та нотаріальне посвідчення. Недотримання цієї вимоги тягне за собою визнання договору недійсним.  У свою чергу, нотаріус, завіряючи договір, повинен перевірити документи, необхідні для відчуження майна. Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір підлягає обов’язковій державній реєстрації. Які обов’язки покладаються на сторони за договором довічного утримання (догляду)? Виконання договору полягає у надання всіх видів матеріального забезпечення у натурі відповідно до змісту договору. При укладанні договору довічного утримання сторони повинні визначити всі види матеріального забезпечення, обсяг, способи та форми догляду, їх періодичність, якість та зміст, наприклад:. вид і кількість харчування – скільки разів на добу, калорійність та окремі елементи; медичне обслуговування – вид послуги медичного обслуговування, які ліки необхідні, їх кількість і приблизна вартість; матеріальне забезпечення - чітко визначена грошова сума, черговість виплат грошових сум тощо. У разі смерті відчужувача набувач зобов’язаний поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання. Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем. За договором довічного утримання можливий перехід обов’язків набувача у разі його смерті до спадкоємців, яким надходить відчужуване за договором майно. Якщо спадкоємці відмовляються від майна, воно повертається відчужувачу, а договір вважається припиненим. Якщо договір довічного утримання укладений щодо майна, що є у спільній сумісній власності? Майно, що належить кільком фізичним особам чи подружжю (або одному з подружжя) на праві спільної сумісної власності, може бути відчужене на підставі договору довічного утримання. Співвласники майна, а також подружжя за договором довічного утримання повинні передати набувачеві майно, останній, у свою чергу, повинен надати відчужувачам (кожному окремо) належне утримання. У разі смерті одного із відчужувачів, оскільки виконання було призначене безпосередньо особисто для відчужувача, договір припиняється. Набувач у свою чергу продовжує утримувати іншого співвласника, який залишився. Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном. Яким чином вносяться зміни до договору? Сторони в договорі можуть передбачати заміну майна, яке було передане набувачеві. Тобто набувач та відчужувач за певних обставин, які виникли у процесі дії договору довічного утримання можуть домовитися про заміну речі на іншу. У цьому разі обсяг обов’язків набувача може бути за домовленістю сторін змінений або залишений незмінним. Коли припиняється дія договору? Смерть відчужувача майна є однією з умов припинення договору довічного утримання. Договір довічного утримання може бути розірваний лише на підставі рішення суду: на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від їх вини; на вимогу набувача. Однак, варто пам’ятати: невиконання обов’язків або неналежне виконання обов’язків не завжди призводить до припинення договору. Відчужувач вправі пред’явити позов про відшкодування збитків. У винятковому випадку існує можливість подати позов не про припинення дії договору довічного утримання, а про обов’язок набувача виконати в натурі обов’язки, взяті на себе, або про стягнення грошової компенсації всіх видів матеріального забезпечення, вказаних у договорі; набувач вправі припинити договір тільки в тому випадку, коли через незалежні від нього обставини його майнове становище змінилося настільки, що він не в змозі надавати набувачеві належне матеріальне забезпечення, обумовлене в договорі. У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором. Яка відмінність між договором довічного утримання, договором дарування та заповітом? Документ Суть Право власності на майно після підписання Внесення змін Розірвання договору Умова про надання підтримки Договір довічного утримання Відчужувач передає у власність набувачеві житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Право власності на майно переходить набувачу. Але набувач до смерті відчужувача  не має право  продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу таке майно.   В процесі дії договору довічного утримання сторони можуть домовитися про заміну майна на інше і у зв’язку з цим на зміну обов’язків набувача майна. Договір може бути розірваний за рішенням суду Набувач майна зобов’язаний забезпечувати відчужувача довічним утриманням Договір дарування Дарувальник передає або зобов’язується передати  в майбутньому обдарованому  безоплатно майно (дарунок) у власність   Право власності на майно переходить обдарованому, який має право:   вимагати передачі йому майна; проживати у подарованому будинку;  вимагати від дарувальника висилитися із житла; заборонити дарувальнику користуватися майном   Внесення змін до договору законодавством не передбачено Договір дарування може бути розірваний дарувальником:   щодо нерухомих речей чи іншого цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності  дарувальника, його родичів;   якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвати договір;     якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;   якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, може бути знищена або істотно пошкоджена   За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої сторони  Заповіт Особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті     Право власності   на майно залишається у спадкодавця. Спадкоєцям таке право перейде лише після смерті спадкодавця.   Зміни можуть вноситися в будь-який час В будь-який час заповіт може бути скасований, або складений новий заповіт, що автоматично скасовує попередній За домовленістю сторін, але без права вимоги такої підтримки від іншої особи Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

10 жовтня 2019

Міністерство юстиції України інформує про порядок стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон. Як звернутися до іноземного органу для стягнення аліментів на дитину?   Для того, щоб стягнути аліменти з особи, яка проживає за кордоном, громадяни України мають два способи: звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник, із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів (якщо питання стягнення аліментів вирішувалося в України і є рішення суду); звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає боржник із заявою про винесення рішення щодо аліментів (така можливість передбачена Конвенцією ООН 1956 року та Гаазькою конвенцією 2007 року, однак на практиці не всі держави погоджуються приймати такі заяви). Усі  звернення  про  стягнення  аліментів  на  дитину  в  Україні  надсилаються для передачі за  кордон через Міністерство юстиції України. Які документи потрібно подавати ? У випадку, коли є рішення суду України про стягнення аліментів необхідно звернутися з клопотанням стягувача (кредитора) про визнання і виконання  рішення суду України про стягнення аліментів, адресоване компетентному органу (суду) іноземної держави. Як це працює? Належним чином оформлену заяву, клопотання надсилають до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції. Міністерство юстиції України як запитуючий центральний орган протягом 30-ти  календарних днів після отримання заяви: перевіряє наявність у ній інформації і документів; може повернути заяву заявнику для дооформлення у разі необхідності; заповнює формуляр про передачу та направляє його разом із заявою до центрального органу запитуваної Договірної держави; у разі необхідності сприяє заявнику у вирішенні питання щодо здійснення перекладу документів мовою запитуваної Договірної держави відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року; на звернення запитуваного центрального органу отримує від заявника додаткові документи, необхідні для розгляду заяви, в тому числі довіреність на право представництва інтересів заявника у справі; на звернення центрального органу запитуваної Договірної держави надає засвідчені компетентним органом України копії документів. Міністерство юстиції України письмово повідомляє позивача про хід та результати розгляду заяви чи  клопотання – після отримання інформації від іноземних органів.   Зауважимо, що, як вбачається із практики застосування конвенцій, більшість країн-учасниць вищезгаданих Конвенцій не можуть виконувати рішення про стягнення аліментів, визначених у частці від доходу, а тому приймають до розгляду лише ті рішення, у яких розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі. Який порядок стягнення аліментів із того з батьків, хто проживає у державі з якою Україна не має відповідного міжнародного договору? У разі виїзду одного з батьків – платника аліментів на постійне місце проживання за кордон,  обов’язок на утримання дитини не припиняється. Для забезпечення виконання зобов’язань можна:     укласти договір між платником аліментів і тим з батьків, з яким  залишається дитина, або якщо аліментні  зобов'язання  не  були  виконані  особою,  що виїжджає, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду. Якщо боржник проживає або постійно працює в державі, з якою відсутній міжнародний договір, що передбачає спрощений порядок звернення про стягнення аліментів, питання про стягнення аліментів вирішується виключно у порядку і на умовах, визначених законодавством такої іноземної держави. У такому разі заінтересована особа (стягувач) самостійно або через адвоката звертається до іноземного суду чи іншого компетентного органу для вирішення питання про стягнення аліментів або про визнання і виконання рішення українського суду. Як врегулювати це питання до виїзду за кордон?  З  метою  запобігання ухиленню батьків від утримання дітей до їх повноліття шляхом сплати аліментів особа,  що  виїжджає  для постійного  проживання  за  кордоном,  разом  із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон  або  оформлення відповідної   сторінки  у  паспорті  подає  до відділу Державної міграційної служби за  місцем  постійного проживання  у  разі  наявності  дитини, що залишається  в  Україні,  договір  про  виплату   аліментів   або нотаріально   засвідчену  заяву  про  відсутність  у  одержувача аліментів вимог щодо стягнення  аліментних  платежів,  або  копію рішення суду про виплату аліментів.   До моменту одержання паспорта зазначена особа повинна подати  до відповідного  органу  внутрішніх  справ  за  місцем  постійного проживання в Україні документ, що підтверджує виконання аліментних зобов'язань: у разі  невиконання  аліментних  зобов'язань  на  момент одержання паспорта до особи, що виїжджає для постійного проживання за кордоном, застосовуються обмеження, передбачені законодавством. Із більш детальною інформацією можна ознайомитися за посиланням.

3 жовтня 2019

Міністерство юстиції України інформує про порядок усиновлення. Що таке усиновлення? Згідно з українським законодавством усиновлення  - це прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України).  Хто підлягає усиновленню? Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як:  діти-сироти; діти, позбавлені батьківського піклування; діти, батьки яких дали згоду на усиновлення. Хто може бути усиновлювачем? Законодавством України визначено коло осіб, які можуть бути усиновлювачами: дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини; особа має бути старша за дитину  не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років; подружжя; особи, які проживають однією сім'єю; якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка. При цьому кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, необмежена. Чи є якісь переваги у праві на усиновлення? Так, переважне право над іншими усиновити дитину має громадянин України, в сім'ї якого виховується дитина; який є родичем дитини; якщо усиновлювачем є чоловік матері або дружина батька дитини; якщо особа усиновлює одразу кількох дітей, які є братами та/або сестрами. Крім того,  переважне право на усиновлення дитини має подружжя. Як стати на облік потенційним усиновлювачам?  Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей.  Щоб стати на облік потенційним усиновлювачам потрібно подати: заяву про взяття на облік як  кандидатів в усиновлювачі;  копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу заявника; довідку про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС; копію свідоцтва про шлюб  (якщо заявники перебувають у шлюбі); висновок про стан здоров'я кожного заявника;  засвідчену нотаріальну письмову згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя); довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС; копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням. Що робить служба у справах дітей? Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам законодавства,  проводить бесіду із заявниками,  складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей із заявою про бажання усиновити дитину. Служба у справах дітей готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. Висновок подається в суд разом з іншими документами. На що ще потрібно звернути увагу? Усиновлення дитини здійснюється за письмовою згодою: батьків дитини, засвідченою нотаріально, піклувальників, опікунів або закладу охорони здоров’я чи навчального закладу, де перебуває дитина. Також усиновлення здійснюється і за згодою самої дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити У разі відсутності дозволу опікуна, піклувальника на усиновлення дитини, така згода може бути надана органом опіки та піклування. Суд своїм рішенням може постановити  проведення усиновлення без згоди опікуна, піклувальника або органу опіки і піклування,  якщо буде встановлено, що усиновлення дитини відповідає її інтересам. Якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єднані при їх усиновленні.  За наявності обставин, що мають істотне значення, суд за згодою органу опіки та піклування може постановити рішення про усиновлення когось із них або усиновлення їх різними особами. Як звернутися до суду? Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Також до заяви додаються: копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя; медичний висновок про стан здоров’я заявника; довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; інші документи, визначені законодавством. Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про усиновлення, сплачуються  заявником. *Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішення суду про усиновлення. Чи можна змінити прізвище та ім’я дитини після усиновлення?  За окремим клопотанням заявника, суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини. Однак, дата народження дитини може бути змінена не більш, як на 6 місяців. Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей. Нагляд за умовами проживання і виховання усиновлених дітей здійснюється службами у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів до досягнення ними 18 років. Крім того, щороку протягом перших 3-х років після усиновлення дитини перевіряються  умови її проживання та виховання. В подальшому така перевірка здійснюватиметься один раз на 3 роки до досягнення дитиною 18 років. Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями? Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

24 вересня 2019

Статтею 124 Конституції України визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Хто такі присяжні? Присяжний – це  особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Хто може бути присяжним? Присяжними можуть бути: громадяни України; віком від 30 до 65 років; які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду; володіють державною мовою. Хто не може бути присяжним? Присяжними не можуть бути: особи, визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними, або які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного; особи, які мають незняту чи непогашену судимість; особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення; народні депутати України, члени, Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, апаратів судів, державні службовці, адвокати, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя. Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності. Крім того, голова суду  увільняє від виконання обов’язків присяжного: особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку; керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування; особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя; іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається. До розгляду яких справ залучаються присяжні? У цивільних справах розглядають справи про: обмеження, поновлення цивільної дієздатності особи або визнання недієздатною;    визнання особи безвісно відсутньою чи померлою; усиновлення; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу. У кримінальних справах розглядають справи про злочини, за які передбачено довічне позбавлення волі. Які обов’язки присяжних? При розгляді справ у суді присяжні зобов’язані: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, виявляти повагу до учасників процесу; не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції. Які гарантії мають присяжні? Гарантії присяжних на час виконання ними обов'язків у суді: зарахування часу виконання присяжними обов'язків у суді до трудового стажу*; збереження всіх гарантій та пільг за місцем роботи; заборона звільнення присяжних з роботи або переведення на іншу роботу без їх згоди; виплата винагороди за час проведений в суді; відшкодування витрат на проїзд, наймання житла, виплата добових; застосування до присяжних заходів безпеки у разі потреби. *Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ними обов'язків в суді. Які особливості оплати праці присяжних? Присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу до якого належить: ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний; участь присяжного в судовому засіданні; перебування присяжного в нарадчій кімнаті; час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання). Виплата винагороди присяжному здійснюється на підставі письмової заяви присяжного. Як стати присяжним? Особа, яка виявила бажання стати присяжним, має звернутися до місцевої ради із заявою про включення до списку присяжних. Саме органи місцевого самоврядування формують і затверджують список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам до присяжних та дали згоду бути присяжними. У разі відповідності такої особи встановленим у законі вимогам місцева рада своїм рішенням включає її до списку присяжних. Список присяжних направляється у відповідний суд. Автоматизована система документообігу суду відбирає присяжних для участі у  конкретній справі. Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачено адміністративну відповідальність. Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік або на більший строк для закінчення  розгляду справи, розпочатої за їхньою участю. Більше про інститут присяжних можна дізнатись на  сайті  проєкту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» та за «гарячою» телефонною лінією Державної судової адміністрації України: 0 800 501 492.