З 2020 року заклади охорони здоров’я фінансуватимуться за договором з НСЗУ

6 травня 2022

Наталія Гусак вперше відвідала Львівщину як голова Національної служби здоров’я України та у межах свого візиту зустрілася з начальником Львівської ОВА Максимом Козицьким. Під час зустрічі обговорили особливості функціонування системи охорони здоров’я області в період воєнного стану, проблеми регіону, пов’язані з наданням медичної допомоги тимчасово переміщеним особам, а також особливості роботи і взаємодії системи з відомчими закладами. Зустріч відбулася за участі заступника начальника Львівської ОВА Іван Собка, директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Ореста Чемериса та керівниці Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яни Возниці.  Окрім того, голова НСЗУ відвідає кілька закладів охорони здоров’я на Львівщині – дитячу лікарню, перинатальний центр та один із приватних закладів первинної медичної допомоги, який законтрактований з НСЗУ. Наталія Гусак зустрінеться з керівниками медзакладів з метою обговорення роботи мережі в контексті дотримання та напрацювання в області клінічних маршрутів пацієнта для отримання усіх необхідних медичних послуг.

5 травня 2022

У межах Комплексної програми «Безпечна Львівщина» продовжується фінансування видатків на придбання та встановлення обладнання та сучасних сигнально-гучномовних пристроїв для оповіщення, що є особливо актуальним в умовах російської агресії. Днями з обласного бюджету на умовах співфінансування для чотирьох громад області виділили 288,1 тис. гривень. А з початку року із передбачених Програмою 2,4 млн грн для 18-ти громад і департаменту з питань цивільного захисту вже загалом профінансовано 2 млн гривень. Нагадаємо, що впродовж минулого року з обласного бюджету на цю мету виділили 0,9 млн грн для 17-ти громад області. Отож, у квітні коштами обласного бюджету закупили обладнання оповіщення для Радехівської міської, Боринської селищної, Ралівської сільської територіальних громад. Також кошти передбачили для Головного управління ДСНС області. Міжнародному центру миротворчості та безпеки, для відновлення об’єктів інфраструктури виділили 5 млн. грн, з яких вже профінансували 4 млн. грн. Разом з цим за минулий місяць на теренах області додатково встановили 21 електронну сирену. Роботи з встановлення обладнання продовжуються. Загалом уся система оповіщення у Львівській області налічує понад 180 електросирен, 120 електронних сирен транслюють текстове повідомлення, 150 інтернет-гучномовців, 200 систем вуличної звукофікації, 35 сирен, які поставили на автомобілі.

4 травня 2022

Минулого місяця Львівська обласна військова адміністрація розпочала реалізацію Програми підтримки бізнесу на період воєнного стану. 50 млн гривень – такий фінансовий ресурс заклали на видатки Програми першочергово. Тепер можливості програми розширюють, до її фінансування долучаються донорські організації. Відтак, суми підтримки зростають удвічі. «Ми активно працюємо над тим, щоб доповнити підтримку, яка передбачена Програмою, зокрема у співпраці з донорськими організаціями. Так, ми вже маємо підписаний Меморандум з компанією Horizon Capital та домовленість про співпрацю з агентством ПРООН», – розповів під час брифінгу у Львівській ОВА заступник директора департаменту економічної політики Орест Гринів. Як він зазначив, у випадку співпраці з компанією Horizon Capital, тут збільшену вдвічі суму підтримки можуть отримати релоковані компанії, які зареєструються у Львівській області і стануть учасниками Програми. Що ж стосується допомоги від ПРООН, то структура профінансує послуги консалтингових компаній, відтак бізнес зможе безкоштовно отримувати консалтингові послуги на час воєнного стану. «Одна із сфер, яку ми вирішили підтримати від початку війни – це допомога малим і середнім підприємствам, які з тих чи інших причини  вимушені покидати території, де вони працювали. Ми розглядаємо декілька областей, з якими могли б співпрацювати, але у зв’язку з проактивністю Львівської ОВА вирішили розпочати саме тут. Зокрема, наш фонд вже підписав домовленість і зробив комітмент (зобов’язання) на суму від 250 тис доларів, яка може збільшитись до пів мільйона доларів безповоротної фінансової допомоги для підприємств, які вирішили релокуватись сюди. Ми дуже заохочуємо підприємців скористатись Програмою. Це кошти, які, ми надіємось, допоможуть їм розпочати розвиток бізнесу тут, на Львівщині», – зазначив представник інвестиційної компанії Horizon Capital та координатор програми підтримки релокованого бізнесу WNISEF Петро Кочерган. Нагадаємо, Програма працює через три інструменти: безповоротну фінансову допомогу релокованим виробничим підприємствам, ваучерну підтримку на маркетингові послуги або послуги сертифікації, безповоротну фінансову допомогу на закупівлю обладнання в окремих виробничих галузях. Так, безповоротна фінансова допомога виробничим підприємствам, які релокувались, становить 100 тис гривень за умови, якщо підприємство перереєструється на території Львівської області. Також підприємство отримає додаткових 100 тис грн, якщо створить не менше 20 нових робочих місць. Для підтримки мікро та малого бізнесу, а також експортерів Львівської області на час воєнного стану передбачена ваучерна підтримка: - не більше 50 тис грн на маркетингові ваучери; - не більше 80 тис грн на ваучери для сертифікації продукції. Частка власних витрат суб’єктів господарювання на отримання послуг повинна становити не менше 30% від суми загальних витрат. Третє завдання покликане підтримати підприємства Львівської області в галузі харчової, легкої, машинобудівної промисловості. Таким підприємствам ми також надаємо безповоротну фінансову допомогу у розмірі не більше 500 тис грн на закупівлю обладнання. Також є умова створити не менше 5-ти робочих місць. «Релоковане підприємство має вибір: чи скористатись першим завданням і отримати 100 чи 200 тисяч (при створенні 20 робочих місць) чи подати заявку на отримання безповоротної фінансової допомоги до 500 тисяч гривень на закупівлю обладнання», – зазначив Орест Гринів. При цьому донорську допомогу релоковані підприємства можуть отримати наразі лише по першому завданню. Сума безповоротної фінансової допомоги складе відповідно 200 та 400 тисяч гривень (при створенні 20 робочих місць). Оскільки наразі бюджет підтримки обмежений, релокованих підприємців закликають не зволікати, а долучатись до Програми. Зазначимо, що на Львівщину вже переїхали більше сотні релокованих підприємств, з них понад 50 розпочали роботу. Найбільше у галузях машинобудування, легкої промисловості та металообробки. «Для участі у Програмі вже подались низка підприємств, в тому числі реколоковані. Додам, що завдяки реалізації Програми ми плануємо створити в області більш як 2,5 тисячі робочих місць»,–  додав Орест Гринів.

22 квітня 2022

Пенсійний фонд України завершив фінансування пенсійних виплат за квітень. Так, станом на сьогодні пенсіонерам Львівської області на пенсійні виплати спрямували 2,7 млрд гривень. Це становить 100 % від потреби на виплату пенсій за квітень. Зазначимо, що станом на 1 квітня на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області перебуває 658 842 одержувачі пенсій, з них 31 945 осіб – пенсіонери силових відомств.

20 квітня 2022

Сьогодні відбулось перше засідання комісії з визначення одержувачів фінансової підтримки в межах Комплексної програми підтримки та розвитку сільського господарства на Львівщині. Засідання відбулось під головуванням заступника начальника Львівської обласної військової адміністрації Віталія Загайного.  «З огляду на воєнні дії, у Львівській ОВА затвердили нову програму підтримки та розвитку сільського господарства. Загальний фонд програми складає понад 22 мільйони гривень. Розуміємо, що доступ до фінансування сьогодні обмежений, адже зусилля влади зараз зосереджені на підтримку Збройних Сил України, внутрішньо переміщених осіб. Щодо програми, то зараз актуальним залишається питання надання швидких кредитних коштів, які потребують наші дрібні сільгоспвиробники», - зазначив Віталій Загайний. Члени комісії заслухали заявки учасників та визначили сільгоспвиробників, які отримають додаткове фінансування з обласного бюджету.  До розгляду комісії внесли 10 конкурсних заявок від семи суб’єктів господарювання. Загальна сума фінансування – 1 млн 150 тисяч. Заявки подані за такими напрямками: відшкодування % за кредитним договором та договорами фінансового лізингу на загальну суму понад 650 тисяч гривень; пільгові кредити на зворотній основі на загальну суму 300 тисяч гривень.   Крім цього, надали підтримку трьом органам місцевого самоврядування на завершення заходів з поліпшення громадських пасовищ розпочатих торік на суму близько 170 тисяч. За умови відкриття державного реєстру речових прав та одержання можливості проводити інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення надано право для однієї територіальної громади на суму 23 тисячі гривень. Детальніше про програму підтримки та розвитку сільського господарства на Львівщині читайте за посиланням

22 березня 2022

Львівська обласна військова адміністрація інформує, що Українська компанія ТОВ «Економіка довіри» від імені світових небайдужих об’єднань та громадян з усього світу організувала та запускає програму щодо надання прямої допомоги жителям України шляхом фінансування українських товаровиробників на місцях. Компанія, підприємство чи ФОП, які працюють на території України та на сьогодні хочуть і мають можливість допомогти українцям і надати матеріальну допомогу безкоштовно та без цілі на прибуток, можуть долучитися до проекту шляхом: 1. заповнення анкети-заяви на отримання допомоги. 2. заключення договору; 3. отримання коштів; 4. надання безкоштовної допомоги громадянам та / чи волонтерським організаціям; 5. звітування (фото, відео, за можливості документи на списання). При заповненні заяви компанія вказує суму та період фінансування, наприклад: випічка хліба – 1000 буханок на добу, собівартість хлібини 25 гривень, ціна добового виробництва – 25 000 гривень. Після отримання коштів компанія-отримувач зобов’язується за добу здійснити випічку 1000 буханок хлібин та роздати людям чи волонтерам. Після оформлення звіту в якості відео та фото, отримання фінансування продовжиться і надалі. Слід зазначити, що дана допомога буде надаватися тим підприємствам, які готові гарантувати, що на отримані кошти підприємство працюватиме без цілі на прибуток, усі вироблені вироби будуть відвантажуватися безкоштовно, як благодійна підтримка громадянам та волонтерським організаціям. Звертаємо увагу, що грошові кошти будуть перераховуватися підприємствам як цільова благодійна допомога. Підприємство виробник має здійснювати роздачу своєї продукції громадянам та волонтерським організаціям по собівартості. Контактна особа ТОВ «Економіка довіри» Юлія Чуфістова тел. +380999803804, сайт: http://unitedstudentsukraine.org/ керівник – Генрі Штеренберг, Linkedim – http://www.linkedim.com/in/henryshterenberg. Реквізити: ТОВ «Економіка довіри»; ЄДРПОУ: 42392340, вул. Воздвиженська, буд. 22, кв. 12, м. Київ, 04071 UA223052990000026007026211686 Банк АТ КБ «Приватбанк»

16 березня 2022

В умовах військового стану змінюються пріоритети у фінансуванні видатків місцевих бюджетів, а також страждає дохідна частина. Завдяки непоганій динаміці від початку року перевиконання всіх місцевих бюджетів Львівщини склало близько 200 млн грн, проте вже у березні відчутно зменшилося надходження податків і зборів. Як прогнозують у департаменті фінансів Львівської ОВА, у разі якщо військові дії триватимуть до 1 травня, невиконання місцевих бюджетів може досягти 2 млрд грн. Окрім того, як розповів під час селектору з керівникам громад та районних державних адміністрацій Львівщини заступник начальника Львівської ОВА Іван Собко, майже щодня до бюджетного законодавства вносять зміни, які стосуються дохідної частини бюджетів. Зокрема, вже діють нововведення щодо скасування акцизу на пальне та алкогольні вироби. «Щодо видаткової частини, то очікуємо збільшення низки видатків, зокрема, на заробітну плату, енергоносії та харчування для бюджетних установ. Ще на початку року було недостатньо асигнувань на заробітну плату. Зараз видаткову частину слід коригувати під стовідсоткове фінансування цих видатків. Звертаємо увагу, що частину зобов’язань по фінансуванню видатків держава бере на себе – щодо оплати енергоносіїв та харчування, що використовуються для перебування тимчасово переміщених осіб. Окрім того, Верховна Рада погодила використання залишків коштів з освітянських субвенцій для виплати заробітної плати», - зазначив Іван Собко. Також керівникам територіальних громад та районних військових адміністрацій наголосили на важливості  інституційної спроможності проводити видатки. «В сьогоднішніх умовах має бути необхідна кількість фінансистів з чітким розподілом обов’язків – для того, щоб фінансування у цей складний час здійснювалося безперебійно», - зазначив директор департаменту фінансів Львівської ОВА Олег Демків. Звертаємо увагу, що питання виконання і формування місцевих бюджетів в період воєнного стану, перерозподілу коштів між головними розпорядниками тощо визначені постановою Кабміну №252 від 11 березня 2022 року.

16 березня 2022

З метою оперативного та ефективного прийняття управлінських рішень для забезпечення функціонування установ і закладів бюджетної сфери, комунальних підприємств, забезпечення базових потреб жителів територіальних громад та переміщених осіб у період воєнного стану, департамент фінансів за участі керівників фінансових управлінь райдержадміністрацій та фінансових підрозділів територіальних громад провів  zoom-нараду. Під час наради розглянули проблематику прогнозного невиконання дохідної частини місцевих бюджетів у воєнний час. Також обговорили особливості бюджетного процесу, зміни до бюджетного та податкового законодавства, які впорядковують діяльність органів влади у період воєнного стану. Керівникам фінансових управлінь наголосили на перегляді пріоритетності видатків, раціональному їх використанні з метою збалансування відповідних бюджетів.

14 лютого 2022

Минулого року до Бюджетного кодексу України внесли зміни до положень про фінансування інвестиційних проєктів з місцевих бюджетів, які вступили в дію з січня 2022 року. Про головні нововведення розповіли на брифінгу у Львівській ОДА. Як розповів профільний заступник голови Львівської ОДА Іван Собко, зміни слід враховувати у роботі головам громад і їх заступникам, головам бюджетних комісій, головним бухгалтерам, керівникам управлінь економіки, які ведуть капітальні видатки. «Минулого року ми стикалися з такими проблемами і питаннями, як неправильна назва проєкту, вид робіт, неправильно запроєктовано відповідний об’єкт, який потім потребував змін у назві, видах робіт, у КВЕДі, що у свою чергу потребувало рішень сесій облради. Тож тепер, коли вступили в силу нові положення Бюджетного кодексу, закликаємо ознайомитися з ними, а в разі необхідності додаткових роз’яснень – звертатися до департаменту фінансів Львівської ОДА. Цього року з державного бюджету місцевим бюджетам Львівщини передбачено кошти на розвиток інфраструктури, екологічні проєкти, проєкти, пов’язані з питною водою, проєкти Державного фонду регіонального розвитку, в обласному бюджеті є ряд обласних програм, які містять інфраструктурну складову», - зазначив Іван Собко. Зокрема, в новій редакції Бюджетного кодексу України, яка вступила в дію з 01.01.2022 року,  виключено частину 5 статті 71 щодо обов’язкового розподілу за об’єктами коштів бюджету розвитку щодо здійснення заходів на будівництво, реконструкцію і реставрацію, капітальний ремонт об’єктів виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури за рішенням місцевої ради при затвердженні місцевих бюджетів та при внесенні змін до них. Водночас, частину 2 статті 76 Кодексу доповнено положенням, відповідно до якого рішенням про місцевий бюджет також повинні визначатися обсяги капітальних вкладень у розрізі інвестиційних проектів. «Це означає, що капітальний ремонт планується в складі кошторисних видатків бюджетних установ. Якщо необхідно проводити капітальний ремонт за межами обласного бюджету, тобто, на території територіальної громади, то такі видатки не можуть проводитися за кошти обласного бюджету, вони можуть проводитися в складі обласних цільових програм (серед таких програм – програма регіонального розвитку, де можуть передбачатися видатки у складі обласної програми)», - пояснив заступник директора департаменту фінансів Львівської ОДА Іван Нос. Листом Міністерство фінансів України від15.06.2021 № 05120-08-6/19321 надано роз’яснення, що з 2022 року у рішенні про місцевий бюджет слід відображати капітальні вкладення місцевого бюджету, що спрямовуються на створення (будівництво), реконструкцію, технічне переоснащення основних засобів в розрізі інвестиційних проектів. Також, пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» визначено, що державні капітальні вкладення не дозволяється спрямовувати на проведення усіх видів ремонтних робіт. Крім цього, наказом від 22.09.2021 № 513 Міністерства фінансів України внесено зміни до типової класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету, які вводяться в дію з 2022 року і згідно яких до КВКМ 7300 „Будівництво та регіональний розвиток” відносяться видатки по будівництву, а саме: будівництво, реконструкція і реставрація об’єктів, виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури за рахунок власних коштів місцевих бюджетів, а капітальні видатки, заплановані на капітальний ремонт, мають відображатися по відповідному коду тимчасової класифікації видатків місцевих бюджетів з урахуванням галузевої ознаки, до якої належать такі установи та заклади. Слід також відмітити, що обласний бюджет є окремим місцевим бюджетом і видатки капітального характеру повинні спрямовуватись в першу чергу на покращення діяльності підприємств та установ обласної комунальної власності. Окрім того, нагадаємо, що капітальні видатки фінансуються з бюджету розвитку обласного бюджету, джерелом наповнення якого є  надходження коштів від продажу майна, від надходження позик, раніше виданих з відповідних місцевих бюджетів, передача коштів із загального та спеціального фонду. 

10 лютого 2022

Сьогодні, 10 лютого, на рахунки ДП «Львіввугілля» надійшли кошти у сумі 20, 252 млн гривень за бюджетною програмою «Реструктуризація вугільної промисловості». Отриманий фінансовий ресурс скерували  на виплату 23% заробітної плати за січень промислово-виробничому персоналу ДП «Львіввугілля».  Зазначимо, Міністр енергетики Герман Галущенко на брифінгу щодо поточного стану проходження опалювального сезону зазначив, що продовжується стабільний ріст запасів вугілля на складах теплової генерації. На сьогодні вони становлять 841 тис. тонн.  «З листопада в Україну вже надійшло 15 суден з енергетичним вугіллям. Протягом лютого-березня планується прибуття ще 8 суден загальним обсягом вугілля близько 700 тис тонн», - повідомив він.  

2 лютого 2022

Львівський обласний клінічний діагностичний центр першим в Україні почав реєструвати електронні направлення серед закладів вторинної ланки у минулому році. Зараз це єдиний медзаклад Львівської області, який надає послуги МРТ та КТ за Програмою медичних гарантій (ПМГ). Як медична реформа допомогла діагностичному центру покращити доступ пацієнтів до медичних послуг, змінила фінансування та спонукала до розвитку, розповів директор закладу Роман Пукаляк. Про зміну фінансування До 2019 року медзаклад отримував більшість фінансування по субвенції, а також частину від місцевих бюджетів та від благодійників. За словами Романа Пукаляка, цих грошей вистачало лише на зарплати, комунальні платежі та «невелике підтримання життєдіяльності закладу». Натомість тепер завдяки новій моделі фінансування через Національну службу здоров’я України медзаклад може отримувати значно більше. «З початком медреформи гроші стали цікаві. Чим більше ти працюєш, тим більше отримуєш, і сам можеш вирішити, як це витратити. Найбільша стаття витрат – зарплати, а решту грошей ми витрачаємо на покращення умов для наших пацієнтів – оновлюємо обладнання, дбаємо про доступність. Основне фінансування йде від НСЗУ – по кількості та якості підписаних пакетів медичних послуг. З місцевих бюджетів іде дофінансування на капітальні витрати та енергоносії. Крім того, у нас розв’язалися руки, і тепер ми можемо надавати платні послуги поза програмою медичних гарантій», – говорить він. Роман Пукаляк зізнається, що в перший рік медреформи було складно, і отриманих від НСЗУ грошей не вистачало. Тоді у діагностичному центрі ввели платні послуги. Усі вони доступні за Програмою медичних гарантій: ними користуються ті пацієнти, які з певних причин не хочуть звертатися до сімейного лікаря та брати електронне скерування. Та вже наступного року медзаклад навчився працювати краще за Програмою медичних гарантій і значно скоротив кількість платних послуг. Якщо з квітня по грудень 2020 року центр отримав від НСЗУ майже 13,3 млн грн, то цього року за цей же період – майже на 10 млн більше. ПМГ стала для центру пріоритетною, адже вона, зокрема, дає можливість надати більше якісних медичних послуг українцям безоплатно. І від початку медреформи, зазначає Роман Пукаляк, пацієнтів у діагностичному центрі стало більше. Про послуги центру НСЗУ закуповує медичні послуги у медзакладів за програмою медичних гарантій, що дозволяє українцям отримувати ці послуги безоплатно. Діагностичний центр підписав з НСЗУ договори на шість пакетів медичних послуг: амбулаторний, первинка, вакцинація від коронавірусу, а також три пріоритеті – по мамографії, гастроскопії та колоноскопії. Ці пакети дозволяють пацієнтам за електронними направленнями отримати безоплатно консультацію низки профільних спеціалістів – кардіолога, невролога, гастроентеролога, ендокринолога, пульмонолога, дерматолога, офтальмолога, імунолога, алерголога, а також зробити в лабораторіях низку необхідних досліджень. «У лабораторії ми робимо фактично все, крім ПЛР та бактеріологічних досліджень. Ми можемо зробити як загальний аналіз крові, так і коагулограму чи повний спектр біохімії. Після початку пандемії ми ввели частину нових методик, які були потрібні для діагностування чи відслідковування перебігу коронавірусу. Так, по ПМГ доступні дослідження рівня антитіл, вітаміну D, D-димери тощо», – розповідає Роман Пукаляк. Крім того, по ПМГ доступні різні діагностичні процедури: у відділенні променевої діагностики є сучасний цифровий рентген та мамограф, у відділенні ендоскопічної діагностики проводять фіброгастроскопію та колоноскопію, у відділенні УЗД – повний спектр УЗД-досліджень. Також діагностичний центр є єдиним медзакладом області, який надає за договором з НСЗУ послуги МРТ та КТ, через що на них є черги. Низку унікальних досліджень роблять у відділенні функціональної діагностики – завдяки закупленим за останній рік сучасним апаратам. «У нас є два УЗД – один із судинною, другий з кардіологічною програмою, а також капіляроскоп для виявлення патологій судин рук. Також є навантажувальний апарат для тредміл-тесту – ЕКГ з фізичним навантаженням. Ці обстеження, які ми робимо за ПМГ, є досить унікальними для Львова, адже обладнання такого рівня є переважно лише в приватних клініках», – пояснює завідувачка відділенням функціональної діагностики Олена Гнатейко. Роман Пукаляк зазначає, що центр не має на меті підписати багато різних пакетів, а намагається максимально завантажити ті, які є. Наприклад, пакет по мамографії зараз завантажений фактично на 100%. Відповідно, медзаклад є лідером по Україні за кількістю апаратних методів дослідження, тобто МРТ, КТ, УЗД, рентгенів, ехокардіографій, досліджень судин, ендоскопічних досліджень тощо. Водночас на первинній ланці стратегія інакша. Діагностичний центр має в штаті двох терапевтів та двох педіатрів, і жоден з них не є максимально завантаженим. «Ми намагаємося зупинитися на 1,5 тисячі пацієнтів, бо інакше і лікар не встигає, і пацієнтам доводиться довго чекати на прийом. Якщо в нас буде збільшуватися кількість пацієнтів, які захочуть підписати декларації, то будемо добирати цих фахівців», – пояснює Роман Пукаляк. Про зміни для пацієнтів Медична реформа має на меті покращити та полегшити доступ українців до якісних і безпечних медичних послуг. Водночас, зазначає Роман Пукаляк, вона стирає стереотип, що в комунальних закладах не можна отримати допомогу безкоштовно, ще й на високому рівні, адже трансформація медичної системи дає можливість медзакладам активно розвиватися. «За останні два роки ми оновили санвузли, повністю комп’ютеризували центр, купили багато обладнання – зокрема, УЗД-апарат, біохімічний аналізатор для лабораторії, ендоскопічну відеостійку, міограф, капіляроскоп, систему холтерів, підйомник для людей з інвалідністю, новий автомобіль, щоб починати формувати виїзні бригади, а також відремонтували МРТ і КТ», – каже він. За його словами, мета центру – мати всіх вузьких спеціалістів. Таким чином, маючи обладнання для замкненого циклу діагностики за допомогою лабораторних та апаратних досліджень, лікарі центру зможуть поставити пацієнту діагноз та запропонувати амбулаторне лікування. «Не треба бігати по всьому місту зі скеруванням, шукаючи вузького спеціаліста. На здачу аналізів може бути черга, проте тоді, коли немає коронавірусного піку, вона незначна. Терапевт може переглянути аналізи в особистому кабінеті і показати їх профільним фахівцям, якщо потрібно, чи скинути нам на Viber, що теж зручно. Мені знадобилися послуги імунолога, і діагностичний центр єдиний має у Львові такого фахівця, доступного безоплатно за ПМГ», – говорить пацієнтка Уляна. Про плани розвитку Коли Роман Пукаляк приблизно 10 років тому очолив медзаклад, багато людей там працювали не на повну зайнятість, отримуючи низькі зарплати. Тож вони домовилися з колективом, що при вивільненні робочих місць нових працівників набирати не будуть, а намагатимуться перекрити їх тими, хто вже є в штаті. Таким чином до входження в медреформу в діагностичному центрі оптимізували фактично третину колективу. Проте тепер для подальшого розвитку медзакладу персоналу, навпаки, бракує: потрібно збільшувати кількість вузьких спеціалістів, посилювати допоміжний персонал, зокрема економічну і сервісну служби, створити кол-центр. Також центр побачив перспективи в розвитку лабораторії. «Ми не плануємо сильно розширювати спектр аналізів, але хочемо розширити свою географію. За межами великих населених пунктів люди практично не мають доступу до лабораторного сервісу по ПМГ, і ми б хотіли мати пункти заборів майже по всіх ОТГ області, вже про це розмовляємо з владою та первинкою. Ми хочемо, щоб до діагностичного центру було більше “дверей”», – говорить Роман Пукаляк. Крім того, медзаклад створює так званий центр телемедицини, щоб пацієнт з віддалених районів не їхав до Львова для первинної консультації вузького спеціаліста. «Зараз людина, яка живе далеко і потребує послуг, приміром, алерголога, приїжджає на консультацію, де їй лікар каже зробити певні аналізи, – і пацієнт фактично повертається додому ні з чим. Таку консультацію можна б було зробити віддалено в присутності сімейного лікаря. А вже після здачі потрібних аналізів пацієнт вже б приїхав особисто до лікаря», – пояснює директор. З найближчих планів діагностичного центру – купівля нового апарату МРТ, а також зробити виїзні бригади, для чого в бюджет вже заклали закупівлю трьох переносних УЗД-апаратів. Проєкт реалізується за підтримки Проекту USAID Підтримка реформи охорони здоров`я. Джерело: НСЗУ

20 січня 2022

Триває формування проєкту Переліку природоохоронних заходів, фінансування яких здійснюватиметься з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2022 році. На розгляд департаменту екології Львівської обласної державної адміністрації надійшло 148 запитів на загальну суму понад 440 мільйонів гривень. Станом на сьогодні, відповідно до поданих запитів, формується перелік природоохоронних заходів, які фінансуватимуться з обласного екологічного фонду у 2022 році. Для фінансування на цей рік передбачили кошти у сумі 38 мільйонів гривень. Пріоритетними для області є реалізація заходів із будівництва чи реконструкції очисних споруд, розширення, впорядкування та охорони природно-заповідних територій, захист від підтоплення населених пунктів.   Першочергово для фінансування будуть запропоновані заходи які: мають значне державне та регіональне значення; на реалізацію яких залучено кошти державного бюджету та міжнародної технічної допомоги; знаходяться на завершальному етапі; мають високий ступінь готовності об’єкта.