Земельну реформу обговорили під час круглого столу

11 травня 2022

Для спеціалістів логістики відбудеться низка круглих столів щодо відновлення ланцюгів постачання галузі харчової промисловості в умовах воєнного та післявоєнного стану в Україні. За підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) у травні-червні в режимі онлайн заплановано провести 5 таких зібрань.   До участі запрошуються спеціалісти з логістики, які працюють у компаніях виробниках, ритейлерах та дистрибуторах харчових продуктів, логістичних компаніях та тих, що надають послуги і рішення з логістики. Перший круглий стіл відбудеться 20 травня 2022 року (з 16:00 до 18:30) на тему «Місце управління товарними запасами у концепції Supply Chain під час війни», в межах якого будуть розглянуті питання: формування асортименту, виходячи з пропозицій на ринку та потреби забезпечити покупців необхідними товарами у магазині; практичні поради по закупівлі товарів під час війни для продуктового ритейлу без участі автозамовлення; робота з місцевими та іноземними виробниками: що спрацювало ефективніше?; укладання договорів, практичні поради. Які нові умови з’явились за часів війни і як в таких умовах працювати? Наступні круглі столи відбудуться в період з 24 травня по 3 червня 2022 року, про їх проведення буде повідомлено додатково. Учасники круглих столів отримають відповіді на актуальні питання щодо ведення бізнесу в умовах сьогодення, зможуть ставити спікерам питання та брати участь в обговоренні і дискусіях. Ознайомитись детально із програмою круглих столів, спікерами, зареєструватись можна за посиланням або заповнивши онлайн-форму. 

31 січня 2022

З моменту відкриття ринку землі, а саме з 1 липня цього року, Львівська область вкотре підтверджує статус однієї з найдорожчих областей України за вартістю земельних часток (паїв). Водночас за площею відчужених сільськогосподарських земель область посідає останні місця. Про це інформують в департаменті агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації. «Якщо говорити про кількісні показники, то за підсумками перших семи місяців функціонування ринку землі, в області продано 493 земельні паї, площею 635 га. При цьому, середня вартість 1 гектару становить близько 97,26 тис. грн, що перевищує середню ціну по Україні більш як у 2,1 раза (45,23 тис. грн) та поступається лише Київській області – 152,21 тис. грн», - наголосила директор департаменту Тетяна Гетьман. Найбільше транзакцій з землею проведено у Харківській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях. Загалом на території Львівщини, з моменту скасування мораторію на відчуження земель здійснили 2279 правочинів щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення на загальну площу -  1,9 тис. га. «Слід зазначити, що законом встановлене важливе обмеження, а саме, до 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку. Середня НГО ріллі в області становить 21,5 тис. грн. Проте, як ми бачимо, фактична ціна продажу є більшою як в 4,5 раза», - підкреслила Тетяна Гетьман. Корисні посилання: 1. Моніторинг земельних відносин. 2. Земельні питання для власників паїв напередодні запуску ринку землі. 

4 січня 2022

З моменту відкриття ринку землі, а саме з 1 липня цього року, Львівська область вкотре підтверджує статус однієї з найдорожчих областей України за вартістю земельних часток (паїв). Водночас за площею відчужених сільськогосподарських земель Львівщина посідає останні місця. Про це інформують в департаменті агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації. «Якщо говорити про кількісні показники, то за підсумками функціонування ринку землі на кінець року, в області продано 436 земельні паї, площею 549 га. При цьому, середня вартість 1 гектару становить близько 96,34 тис. грн, що перевищує середню ціну по Україні більш як у 2,1 раза (44,97 тис. грн) та поступається лише Київській області – 163,37 тис. грн», - наголосила заступник директора департаменту Людмила Гончаренко. Найбільше транзакцій з землею проведено у Харківській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях. Загалом на території Львівщини, з моменту скасування мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення здійснили 2081 правочин щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення на загальну площу -  1,75 тис. га. Корисні посилання: http://land.gov.ua/monitorynh-zemelnykh-vidnosyn/ https://loda.gov.ua/zemel_ni_pytannya_dlya_vlasnykiv_paiv_naperedodni_zapusku_rynku_zemli https://www.facebook.com/DAPRLODA

24 грудня 2021

У Львові відбулась конференція «Результат роботи аграрної Львівщини у 2021 році та основні завдання на 2022 рік». Учасниками стали керівництво Львівської ОДА, аграрії та представники наукової галузі. В межах заходу підбили підсумки роботи департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації у поточному році. «У 2021 році на фінансову підтримку сільськогосподарських виробників Львівської області в межах державних програм спрямували 260,4 млн грн та 18,3 млн з обласного бюджету. Обласна Комплексна програма, в першу чергу, адресована дрібному та малому підприємцю, тим сільгоспвиробникам, які через різні причини ще не можуть скористатися програмами державної підтримки», - зазначив заступник голови Львівської ОДА Віталій Загайний. «Цього року ми зафіксували одразу кілька важливих показників, які нам демонструють інтенсивний розвиток аграрного сектору Львівщини. На фоні щорічного зростання виробництва сільгосппродукції у нас впевнено збільшується частка комерційного сектору в цьому виробництві, що свідчить про розвиток села і збільшення надходження податків до місцевого і державного бюджетів. Щороку у нас збільшуються площі під багаторічними насадженнями, у першу чергу під ягідництвом. Саме ці напрями створюють найбільшу кількість робочих місць в сільській місцевості. Напрям тваринництва, який залишається пріоритетним для нашої області, також демонструє активний розвиток. У 2021 році в області було  зареєстровано 27 нових сімейних ферм, більшість з яких працюють  в молочному напрямі. Також Львівщина у 2021 році стала лідером серед регіонів за кількістю  суб'єктів  господарювання, які отримали дотації на утримання корів та за кількістю об’єктів тваринництва, будівництво яких було відшкодовано за державною програмою. За цілий рік нам вдалось залучити з державного бюджету понад  260 млн грн на підтримку різних напрямів аграрного сектору регіону  і понад 18 млн грн було надано фінансової підтримки  з обласного бюджету», - доповіла директорка департаменту АПК Тетяна Гетьман. На Львівщині розміщено 2,8% площ сільськогосподарських угідь України, на яких створюється близько 4% загальнодержавного обсягу валової сільськогосподарської продукції. В області здійснюють діяльність 1,3 тис. агроформувань, з яких 787 фермерських господарств та 278,7 тис. одиниць особистих селянських господарств. Львівщина входить в п’ятірку найбільших експортерів серед регіонів України. За 10 місяців 2021 року підприємства області експортували продукції на суму  672,1 млн дол. США, що перевищує імпортні поставки на 129,1 млн дол. США. В структурі експорту області продукція сільського господарства займає 28,3%. Окремо поспілкувались також про стан реалізації проєкту «Горбогори» на цей рік. Загальний бюджет становить 27,4 млн грн, в тому числі співфінансування з регіонального бюджету 2,7 млн грн. Загалом освоєно 18,8 млн грн, що становить 68,7%. «В межах реалізації проєкту збудовано приміщення туристично-інформаційного центру з магазином і фермерською кав’ярнею в селі  Липники, де наразі тривають внутрішні роботи. Також тривають роботи на об’єктах зі створення туристичного кемпінгу «Агросадиба» в с. Раковець та  туристичного кемпінгу Центр «Місто майстрів» в с. Виняви», - розповів голова обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Зеновій Древняк. Крім цього, в області придбали мікроавтобус, 3 автомобілі для перевезення с/г продукції, трактор та мульчер. Наостанок учасники мали змогу обговорити ринок землі на Львівщині, про його перспективи та результати за поточні пів року. Нагадаємо, що ринок землі запрацював з 1 липня і скасував мораторій на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення. «Загалом на території Львівської області, з моменту скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення станом на 22 грудня здійснено 1412 правочинів щодо купівлі - продажу земель сільськогосподарського призначення, з них лише 371 угода щодо купівлі-продажу земель - паїв на загальну площу 474 га. Вартує зазначити, що поряд із тим Львівщина є на другому місці за вартістю продажу одного гектара паю, середня вартість якого складає 92,64 тис.грн. Впровадження ринку землі в області має особливий характер. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення є неспішним, оскільки  Львівщина - прикордонна область. Населення доволі поінформоване про ринок землі та досвід провадження ринку землі в країнах ЄС», - зазначила заступниця начальника управління – начальниця відділу розвитку аграрної інфраструктури, земельних відносин департаменту АПК Тетяна Борушок. Неабияке зацікавлення в учасників викликав ухвалени Президентом України законопроєкт №5600. Він передбачає, що з 2023 року для власників та орендарів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів, можуть почати розраховувати «мінімальне податкове зобов’язання». Детальніше про це читайте за посиланням. 

26 листопада 2021

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України,  на території Львівської області, з моменту скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення з 1 липня поточного року здійснено 1462 правочини щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення на загальну площу -  1,19 тис. га. З них щодо купівлі – продажу так званих «підмораторних» земель сільськогосподарського призначення - паїв – 271 угоди на площу 342,7 га. Це  лише 0,005% від загальної площі проданих паїв по Україні у звітний період. При цьому, середня вартість 1 га паю в області становить 104,13  тис. грн, що більш як в 2 рази вища за середню ціну по Україні. На території держави,  станом на сьогодні, укладено 52 117 угод в рамках ринку землі, з них щодо купівлі – продажу земель сільськогосподарського призначення - паїв – 18 168 угод на площу 65,79 тис. га. Середня вартість 1 га паю по Україні становить 44,23 тис. грн. Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5327 нотаріусів. Всього заяв – 5981, із них погоджено 5296, відмову отримали 685. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. «Як ми і прогнозували, власники паїв Львівщини не поспішають продавати землю в очікуванні на зростання ціни. І ціни прогнозовано зростають. У порівнянні з вереснем, середня вартість 1 га паю в нашому регіоні у листопаді збільшилась майже на 25 %. Це також свідчить про те, що населення регіону  доволі поінформоване про ринок землі та досвід провадження ринку землі в країнах ЄС», - зазначила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Тетяна Гетьман. Довідково: Найбільше угод купівлі-продажу земельних ділянок укладено на території Харківської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Полтавської, Херсонської  областей (джерело: https://minagro.gov.ua/ua/news/zemelni-uhody-operativ).

10 листопада 2021

За перші місяці роботи ринку землі видали кредитів під заставу 584 га землі сільськогосподарського призначення. Про це заявив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Дзьоба під час онлайн-презентації щомісячного  інформаційно-аналітичного бюлетеня «Огляд стану земельних відносин в Україні». «Усе більше банків надають споживче кредитування під заставу землі, оскільки вона є ідеальною «твердою» заставою. Протягом перших трьох місяців ринку землі видали кредитів під заставу 584 гектарів землі с/г призначення. У цілому кількість наданих таких кредитів зросла на 11,4%. На сьогодні їх надають вже 5 банків. Загальний обсяг кредитів становить 56 млн грн», - зазначив Тарас Дзьоба. Він додав, що суттєва частина виданих кредитів – це довгострокові кредити. 41% від обсягу кредитів, виданих у вересні, були видані на термін понад 5 років. Нагадаємо, що Верховна Рада ухвалила законопроєкт «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».  «Головний фактор, що впливає на кредитування – наявні обмеження на ринку, в тому числі відсутність юридичних осіб, що знижує ліквідність ділянок. Ми зможемо очікувати підвищення темпів кредитування через ухвалення Закону України «Про Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві» та створення цього фонду. Власне, ми очікуємо кращого доступу до фінансування для малих сільгоспвиробників та збільшення кількості довгострокових кредитів терміном до 10 років», - підкреслив заступник Міністра. Тарас Дзьоба також розповів про те, що зараз триває робота над вдосконаленням ведення Державного реєстру речових прав. Мінагрополітики спільно з Міністерством юстиції вже підготували зміни до відповідної постанови. «За підсумками 4 місяців ринку землі лише для 55% укладених угод купівлі-продажу були зареєстровані ціни. Найнижчий відсоток зареєстрованих цін у Закарпатській області – лише для 21% угод. Абсолютним лідером є Хмельницька область, там ціни зазначені для 76% угод. Зміни, які ми хочемо внести, спрямовані передусім на те, щоб вирівняти цю проблему. Відповідно реєстрація цін при проведенні операції купівлі-продажу земельної ділянки буде обов’язковою», - сказав Тарас Дзьоба. Як повідомила заступниця директора департаменту агропромислового розвитку адміністрації Людмила Гончаренко, у Львівській області цей показник становить 65%. З-поміж областей з найвищими цінами на товарну землю лідирують Київська та Львівська. «З моменту запровадження роботи ринку землі, продали 208 земельних часток (паїв), площею 247,7 га. При цьому, середня вартість 1 гектару паю становить 77,2 тис. грн. Законом встановлене обмеження, а саме, до 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку. Середня НГО ріллі області становить 21,5 тис. грн. Проте, як ми бачимо, фактична ціна продажу є більшою як в 3,6 раза», - наголосила Людмила Гончаренко. Корисні посилання: - https://minagro.gov.ua/storage/app/sites/1/zemlya/Land%20Review%20Oct%2020211103.pdf; - https://loda.gov.ua/zemel_ni_pytannya_dlya_vlasnykiv_paiv_naperedodni_zapusku_rynku_zemli; - https://land.gov.ua/index.php/monitorynh-zemelnykh-vidnosyn/.

13 жовтня 2021

Три місяці тому запрацював ринок землі. Саме 1 липня скасована дія мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відтак, сьогодні під час брифінгу на тему перших ста днів роботи земельної реформи обговорили продаж ділянок сільськогосподарського призначення,  умови продажу, систему законів, що регулює хід земельної реформи та позитиви ринку землі. «Мораторій діяв лише на землі, які в народі називають паями. Було безліч законопроєктів, які б мали скасувати його дію, однак лише зараз це вдалось зробити. Так склалось, що земельна реформа у населення, дрібних фермерів та особистих селянських господарств асоціюється лише з прийняттям Закону України про обіг (ринок) землі сільськогосподарського призначення. Насправді це ряд законів - ціла система, що удосконалює систему управління та дерегуляцію у сфері земельних відносин, запроваджує прозорий процес земельних електронних аукціонів, забезпечує публічність та відкритість інформації про землю та ресурси, поліпшує доступ малих агровиробників до банківського фінансування.  Більша частина завдань земельної реформи вже почала виконуватися», - зазначила заступник начальника управління - начальник відділу розвитку аграрної інфраструктури, земельних відносин департаменту агропромислового розвитку ЛОДА Тетяна Борушок. За словами пані Тетяни, на старті ринку в багатьох аграріїв були застереження стосовно того, що землі почнуть активно продавати. Проте, є певні обмеження, що не дозволяють цього зробити. Наприклад, з 1 липня цього року набути у власність землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва  можуть лише  громадяни України не більше 100 гектарів в одні руки. Також Львівщина орієнтовно на 20 місці з усіх областей України за кількістю укладених правочинів по сільськогосподарських землях (ОСГ, садівництво, паї). Відтак в області уклали лише 877 правочинів, з них суто по купівлі-продажу – 650. Лише 146 правочинів стосуються купівлі-продажу паїв (загальною площею 166 га). Такі показники означають, що немає поспіху щодо продажу земель сільськогосподарського призначення. Відкриття ринку земель є поетапним і дуже компромісним. Експерти не радять поспішати із продажем своїх земель. Однак, якщо таки власник вирішив її продати, то вартує підготувати документи та обрати нотаріуса. «Ринок землі розширив повноваження як приватних, так і державних нотаріусів під час укладання угод. Відтепер нотаріуси перевіряють кінцевого бенефіціара, наявність покупців у санкційних списках тощо. Варто зазначити, що упродовж всього періоду дії ринку землі не було жодної відмови в нотаріальній допомозі, до прикладу, на підставі того, що кінцевий набувач прав не відповідає критеріям, визначених законом», - зазначив начальник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарас Грень. Основними Законами у сфері земельної реформи є Закон №552 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» та Закон № 1423 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».              «Зараз ухвалені усі необхідні законодавчі акти, які дозволяють завершити земельну реформу. До прикладу, за законом щодо дерегуляції у сфері земельних відносин більшість земель перейшли в користування об’єднаних територіальних громад, які на місцях мають можливість самостійно визначати план свого розвитку. Ці закони дозволяють власникам вільно розпоряджатися своєю земельною власністю, так, як це запроваджено у багатьох Європейських державах. При цьому встановлені запобіжники щодо спекуляції та зловживань на ринку землі. Зокрема, це обмеження кількості земельних ділянок, які може мати у власності одна фізична особа», - розповів заступник начальника ГУ Держгеокадастру у Львівській області Василь Собко. «Громади стали повноцінними розпорядниками земель, а відтак в першу чергу громади зацікавленні у впорядкуванні своїх наявних земельних ресурсів. Проведення аудиту та інвентаризації, пошук додаткового земельного ресурсу до залучення в сільськогосподарський оборот - це основні завдання на сьогодні. Бо від якісного та правильного розпорядження землями залежить безпосереднє наповнення місцевого бюджету та економічно-соціальний розвиток громади», - зауважила керівниця Львівського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації громад Марія Дискант. Своєю чергою, співвласник фермерського господарства «Біоконцепт - Гарденія» Орест Кабаш наголосив на важливості кооперування населення. «Маючи у власності паї чи з правом користування, наші громадяни мають розуміти, що вони можуть не лише передавати ці ділянки в оренду аграрним компаніям, а й працювати на них самостійно. Це дозволить їм отримувати постійний пасивний дохід», - додав він. До слова, брифінг спільно організований Львівською облдержадміністрацією та Міністерством аграрної політики та продовольства України. Ілона Орнат

20 вересня 2021

З 1 липня в Україні запрацював ринок землі, який скасовує дію мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Саме про перші місяці ринку та як аграрний сектор Львівщини відреагував на можливість купувати та продавати земельні ділянки говорили сьогодні під час брифінгу. Спікерами виступили директор департаменту агропромислового розвитку ЛОДА Тетяна Гетьман та співзасновник виробничого кооперативу «Як бджола» Олег Бачинський. На старті ринку землі у багатьох аграріїв були застереження стосовно того, що землі почнуть активно продавати. «Ми, у департаменті агропромислового розвитку не підтримували такий розвиток подій. Активного розпродажу землі не могло відбутися через певні обмеження, котрі впровадили разом з початком ринку. Станом на п’ятницю, 17 вересня, на Львівщині зареєстровано земельних угод на площу 400 га, а це доволі низький показник. Серед цих земель – 87,8 га склали земельні ділянки (паї), які були підмораторними до 1 липня цього року. З огляду на таку малу кількість, власники паїв не поспішають продавати свої наділи. Можна сказати, що активний розпродаж не розпочався», - зазначила Тетяна Гетьман. За її словами, серед позитивних змін є те, що збільшилась кількість земельних ділянок, продаж право оренди яких пропонується на земельних торгах (аукціонах). Якщо в червні показник складав 24 ділянки, в липні він збільшився до 43, а в серпні кількість виставлених на аукціон земель щодо продажу право оренди – понад 100 ділянок. Нагадаємо, у травні Держгеокадастр передав землі у володіння територіальним громадам, що отримали компетенцію розпоряджатися цими землями. Також збільшується вартість оренди, бо зростає цінність землі. «Україна зараз рухається шляхом країн Європейського Союзу, де на початку ринку землі теж ввели певні обмеження, що не дозволило зробити розпродаж землі, втім збільшувалась орендна плата. Тут варто згадати про ті самі обмеження. По-перше, землю не можна продавати менше ніж за нормативно грошову оцінку самої ділянки. В області це 21,5 тис грн за один гектар ріллі. По-друге, на першому етапі, землі можуть купувати лише фізичні особи (громадяни України) в безготівковій формі не більше 100 гектарів. Юридичні ж особи можуть брати землі в оренду», - додала Тетяна Гетьман. До слова, від початку липня середня вартість одного проданого гектару земельних ділянок (паїв) становить більше ніж 40 тисяч гривень.  А середня вартість оренди за попередній рік – 2200 грн за гектар. «За досвідом країн, які теж вводили ринок землі, можна сказати, що упродовж 10 років вартість самої землі зростала в 5-7 разів. Коли усе зрозуміло і прозоро, тоді формуються нормальні бізнес-стосунки. Сьогодні ми бачимо позитивну реакцію аграрного сектору на ці нововведення. Однак є моменти, що необхідно доопрацьовувати. До прикладу, роботу нотаріусів тощо», - підсумувала директор департаменту. «Багато фермерів звертаються сьогодні за допомогою щодо купівлі землі. Вони прицінюються, цікавляться юридичними документами, які їм потрібно підготувати для оформлення договору. Наразі у фермерів сезон збору урожаю, але на початку зими, я впевнений, більшість почне робити перші кроки для покупки землі. У цьому є переваги. Наприклад, коли земля є у власності фермера, а не в оренді, то легше оформити кредитування», - розповів Олег Бачинський. Додатково: Земельний банк Львівщини складає понад 2 млн гектарів землі, з яких 1 млн 200 тис гектарів – мають сільськогосподарське призначення. Разом сільськогосподарську діяльність в регіоні здійснюють більше ніж тисяча суб’єктів господарювання, серед яких більше 700 – фермерські господарства. Крім того, с/г діяльність на Львівщині здійснюють 280 тисяч особистих селянських господарств. Ілона Орнат

17 вересня 2021

У Львівській обласній прокуратурі провели круглий стіл з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства, в тому числі з приводу функціонування служб у справах дітей в ОТГ. Учасниками круглого столу стали: заступник керівника Львівської обласної прокуратури Друзюк Микола, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в західних областях Семчишин Світлана, начальник служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації Лис Володимир, начальник відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Львівської обласної прокуратури Матлах Юрій. Також учасниками стали представники територіальних громад Львівської області, у яких станом на теперішній час не створено служби у справах дітей. «Захист прав дітей залишається одним з пріоритетів державної політики України»  - зазначив при відкритті засідання  круглого столу заступник керівника прокуратури Микола Друзюк. «Не створення підрозділу чи не призначення працівника служби у справах дітей в територіальній громаді, порушує систему захисту прав дитини. В такому випадку громада не може функціонувати як повноцінний орган опіки та піклування» -  зазначив Володимир Лис. Відсутність відповідного підрозділу чи відповідального працівника, як порушення прав дітей підтвердила і представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у західних областях Світлана Семчишин. «В Конституції України чітко передбачено право на захист дітей і я хочу, щоб всі громади, які взяли на себе повноваження розуміли, що в них є обов’язки і відповідальність за порушення таких прав»,- наголосила Світлана Семчишин. «Станом на сьогодні у 73 громадах створено 64 служби, або ж призначені відповідні працівники. Відтак у 9 громадах людей відповідальних за цей напрямок немає взагалі. І це є неприпустимим»,-  зазначив Володимир Лис. Територіальні громади повинні забезпечити роботу Єдиного електронного банку даних про дітей без батьківського піклування. У ТГ мають забезпечити такий облік: дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в тому числі з інших територій; дітей, які можуть бути усиновлені; усиновлених дітей, за умовами проживання та виховання яких здійснюється нагляд; дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах; потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; нерухомого майна дітей-сиріт, дітей без батьківського піклування.

15 вересня 2021

Сьогодні, 15 вересня, за участі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації, районних державних адміністрації, органів місцевого самоврядування, державних реєстраторів та представників юридичних осіб аграрного сектору відбувся круглий стіл на тему: «Актуальні питання подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників для юридичних осіб. Терміни та особливості». З вітальним словом виступив начальник управління державної реєстрації ЗМУ Мін1юстиції (м. Львів) Андрій Гавриш, який наголосив про важливість та актуальність теми круглого столу у зв’язку із набранням чинності окремих положень, викладених у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX. В.о. начальника відділу взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів Ганна Гнатів довела всім присутнім інформацію про порядок, терміни подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичних осіб та відповідальність за неподання такої інформації. «Кінцевий термін подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника, відповідно до Наказу від 19.03.2021 № 163 Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності» є 10 жовтня 2021 року (включно). Структура власності є офіційним документом, який з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи має в обов'язковому порядку надаватись державному реєстратору. Структура власності готується  в довільній формі та є схематичним зображенням усіх осіб, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами», - зазначила Ганна Гнатів. «Внесення відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи є вкрай вагомим, оскільки тісно переплітається та пов’язаний із впровадженням земельної реформи. Зокрема Законом України від 31.03.2020 № 522-IX з 1 липня цього року скасовано мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення та встановлено умови ринку землі. Одним із положень цього закону визначено, що за будь-яких умов, забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціара», - поінформував головний спеціаліст відділу розвитку аграрної інфраструктури, земельних відносин департаменту агропромислового розвитку Тарас Казечко. Закликаємо усі підприємства, що провадять діяльність у сільському господарстві, активізувати роботу та подавати інформацію до державних реєстраторів, аби уникнути адміністративної відповідальності. Також нагадуємо, що оскільки нормативно-правовий акт, яким затверджено форму та зміст структури власності, був прийнятий у 2021 році, то щорічне підтвердження відомостей про КБВ планується вже у 2022 році. Корисні посилання: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності

10 вересня 2021

На території Львівської області, з моменту скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення з 1 липня поточного року, станом на 9 вересня, продано 421 ділянки, площею 315,1 га, – зазначають в департаменті агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації. Загальна площа сільськогосподарської землі на Львівщині оцінюється на рівні 1240,0 тис га. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, на території України укладено 14232 угоди в рамках ринку землі. Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 4932 нотаріуси. Всього заяв – 5541, із них погоджено 4900, в черзі на розгляд – 0, відмову отримали 641. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. «Як ми і прогнозували, пропозиція земельних ділянок після скасування мораторію не буде масовою, адже люди розуміють, що не варто поспішати із продажами земель на етапі формування ринкової ціни на них. Крім того, законом встановлене важливе обмеження, а саме, до 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку. Це захистило ринок від падіння ціни після відкриття ринку», - зазначила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Тетяна Гетьман. Корисно: Земельні питання для власників паїв напередодні запуску ринку землі  

12 серпня 2021

На території Львівської області, з моменту скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення з 1 липня поточного року, станом на 10 серпня, продано 102 ділянки, площею 62,7 га, - зазначають в департаменті агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації. Загальна площа сільськогосподарської землі на Львівщині оцінюється на рівні 1240,0 тис. га. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, на території України уклали 5552 угоди в межах ринку землі. Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 4608 нотаріуси. Всього заяв – 5167, із них погоджено 4510, в черзі на розгляд – 61, відмову отримали 596. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. «Як ми і прогнозували, пропозиція земельних ділянок після скасування мораторію не буде масовою, адже люди розуміють, що не варто поспішати із продажами земель на етапі формування ринкової ціни на них. Крім того, законом встановлене важливе обмеження, а саме, до 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку. Це захистило ринок від падіння ціни після відкриття ринку», - зазначила директор департаменту Тетяна Гетьман. Детальніше про усі земельні питання можна дізнатись на сайті облдержадміністрації за посиланням.