На Львівщині тривають публічні консультації щодо адміністративно-територіального устрою

5 січня 2022

Внесення змін до Конституції України забезпечить невідворотність реформи з децентралізації повноважень виконавчої влади. У результаті жителі громад стануть кінцевими бенефіціарами реформи. Про це повідомив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов. «Головна мета реформи децентралізації — створення необхідних умов для місцевого розвитку та локальних економік. Наразі ми прагнемо до того, аби люди в громадах стали кінцевими бенефіціарами реформи. Для цього потрібно внести зміни до Конституції України щодо децентралізації. Вони і слугуватимуть невідворотності реформи на місцях», — зазначив Олексій Чернишов. За словами очільника Мінрегіону, у разі ухвалення відповідних змін, частина статей Основного Закону, за версією оприлюдненого тексту, отримають нову редакцію. «Серед основних новацій — затвердження громад як нових адміністративно-територіальних одиниць та створення префектур замість місцевих держадміністрацій. Повноваження префекта будуть збалансовані, він не матиме права зупиняти акти місцевого самоврядування без рішення суду, буде державним службовцем і призначатиметься на посаду на 3 роки на конкурсних засадах», — підкреслив Олексій Чернишов Також Міністр додав, що обласні та районні ради отримують власні виконавчі органи. Водночас держава залишає за собою функції адміністративного нагляду, які реалізуються через префектів.

11 листопада 2021

Сьогодні, 11 листопада, розпочався VI ФОРУМ «Ефективне місцеве самоврядування як запорука демократичної та правової держави». Захід проводять щорічно починаючи з 2017 року. Його мета -  обговорення стану та перспектив розвитку місцевого самоврядування в Україні загалом і, зокрема, в Донецькій та Луганській областях. Відтак, розглядають актуальні питання законодавчого регулювання у сфері місцевого самоврядування та територіальної організації влади, відповідні європейські стандарти та іноземний досвід. Цьогоріч Форум проводять на двох локаціях - Київська студія (м. Київ) та Східна студія (м. Краматорськ) із залученням спікерів з регіонів України (онлайн). Серед учасників - народні депутати України, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, асоціацій органів місцевого самоврядування, експертного та наукового середовища, міжнародних партнерів, представники органів місцевого самоврядування та місцевих органів влади з усіх регіонів України. Присутні вже поспілкувались у бліц сесії: «Місцеве самоврядування: питання на порядку денному в Україні та Європі». А про розвиток місцевого самоврядування – здобутки, виклики, стратегію та організацію системи органів виконавчої влади говорили в межах першої панельної дискусії. Участь онлайн взяв голова Львівської ОДА Максим Козицький. Осчільник області окреслив ті виклики, які сьогодні є в процесі передачі значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Зокрема, це  взаємодія гілок влади. «Децентралізація підняла і питання розмежування між органами державної і місцевої влад. Роботу в цьому напрямку необхідно продовжувати для того, щоб ми могли вибудувати партнерські стосунки, адже лише завдяки їм можна справді змінити саму ситуацію в державі. Саме прозорі правила гри правильно виписані в законодавстві допоможуть не конкурувати різним гілкам, а чітко працювати разом. Я надіюсь, що подальші кроки, які робитиме держава в процесі децентралізації, дасть змогу чітко розмежувати функції різних гілок влади і ми разом будемо прозоро працювати на побудову громадянського суспільства»,- наголосив Максим Козицький.    Зупинився очільник області і на повноваженнях громад, питанні відповідальності керівників територій. «Також децентралізація підняла питання щодо лідерства і менеджменту. І тепер ті, хто йде працювати в органи місцевого самоврядування, повинні розуміти, що це не лише право розпоряджатися чи ділити бюджети, а це перш за все люди, які мають генерувати сенси, сенси, які мають змінювати життя людей на краще, показувати результат, відстоювати інтереси перш за все громади, а не свої особисті. І тоді й ресурси приходять на місця», – зазначив Максим Козицький. Триватиме Форум упродовж двох днів, складатиметься він з 5 панельних дискусій та 1 бліц сесії. Зокрема, розглянуть: - Зміни до Конституції в частині децентралізації та реформування місцевих державних адміністрацій. - Асоціації органів місцевого самоврядування: принципи Європейської хартії місцевого самоврядування та законодавче регулювання в Україні. - Міські агломерації. - Розвиток гірських територій. - Захист прав внутрішньо переміщених осіб. Організатори заходу - Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Міністерство розвитку громад та територій України, Донецька обласна державна адміністрація, Луганська обласна державна адміністрація, Львівська обласна державна адміністрація за сприяння та підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрація в Україні».

11 серпня 2021

Першочергове фінансування захищених статей, ефективність використання бюджетних коштів, мобілізація податкових платежів до місцевих бюджетів – основні питання, на яких наголосили керівникам фінансових управлінь громад та РДА на зустрічі за участі представників Держгеокадастру, ДПС та Західного управління юстиції. «Децентралізація надала громадам не тільки більше можливостей щодо розпорядження власними фінансовими ресурсами, а й наклала обов’язок ефективно їх використовувати. Наголошую, що першочергово кошти мають скеровуватися на захищені статті – зарплати, енергоносії тощо. І лише після них – фінансуються капітальні видатки. Так, досі наявний дефіцит по освітній субвенції. Проте за результатами виконання державного бюджету за дев’ять місяців можливий перегляд спрямування коштів, тож працюємо над тим, аби при розподілі державних коштів врахували покриття освітньої субвенції», - сказав у своїй доповіді Іван Собко. Він також зазначив, що громади повинні активніше працювати над мобілізацією податкових платежів до своїх бюджетів. Зокрема, наголосив, що лише в кількох громадах провели інвентаризацію нерухомого майна та земельних ділянок, що дозволить визначити об’єкти, які, згідно із законодавством, підлягають оподаткуванню. «Керівники громад повинні бути зацікавлені у проведенні інвентаризації. Адже це дасть можливість побачити цілісну картину прогнозованих та недоотриманих податкових надходжень», - додав Іван Собко. Окрім того, на зустрічі обговорили питання налагодження взаємної співпраці між органами місцевого самоврядування області та Державною податковою службою і БТІ.

28 липня 2021

Триває прийом матеріалів на щорічний Всеукраїнський конкурс журналістських робіт «Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади», який проводиться Мінрегіоном за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні», ГО «Інтерньюз-Україна» та Координатора проєктів ОБСЄ в Україні. «Децентралізацію визнають як успішну реформу як громадяни, так і наші європейські партнери. Це зміни, які на конкретних прикладах втілилися буквально у кожній українській громаді. А отже, журналістам є що розповісти про її здобутки, перспективи та виклики», – Сергій Шаршов, зазначив Генеральний директор Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Мінрегіону. До участі у конкурсі приймають матеріали за чотирма номінаціями: онлайн-публікація, стаття у друкованому ЗМІ, радіоматеріал та відеоматеріал. Заявки можна подати до 30 вересня 2021 року включно. Тематичні пріоритети конкурсних робіт: - Мета, завдання, зміст, очікувані результати та переваги реформи, спрямованої на децентралізацію та розбудову місцевого самоврядування. - Успіхи громад, які були досягнуті завдяки реалізації норм законодавства щодо добровільного об’єднання. - Співробітництво територіальних громад, агломераційні процеси. - Фінансова децентралізація та ресурсна підтримка місцевого і регіонального розвитку. - Збільшення спроможності органів місцевого самоврядування у наданні якісних послуг населенню та розбудові добробуту громад. - Кращі практики органів місцевого самоврядування в Україні з питань соціально-економічного розвитку територій, їхня відповідність європейським стандартам і світовим тенденціям. У кожній із чотирьох номінацій передбачені три премії: І премія – 20 000 грн, ІІ премія – 15 000 грн, ІІІ премія – 10 000 грн. Детальніше про конкурс —  за посиланням. 

6 квітня 2021

Львівська обласна державна адміністрація оскаржуватиме рішення окружного адміністративного суду Києва за позовом Малехівської сільської ради. Йдеться про включення села Малехів у Львівську ОТГ відповідно до нового перспективного плану Львівської області затвердженого Урядом. Як пояснили в юридичному управлінні ЛОДА позивач звертався до суду із низкою прохань, зокрема визнати протиправним та скасувати: - розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 624-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові; - розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові; - визнати протиправними дії Львівської обласної державної адміністрації під час розроблення перспективного плану формування територій громад Львівської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 624-р, в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові; - зобов`язати Львівську обласну державну адміністрацію розробити, у відповідності до вимог чинного законодавства України з дотриманням прав, свобод та законних інтересів Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області, проект акта Кабінету Міністрів України про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Львівської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 624-р і подати на затвердження Кабінету Міністрів України. Суд задовольнив позов частково. Зокрема, вирішено: - визнати протиправними дії Львівської обласної державної адміністрації під час розроблення перспективного плану формування територій громад Львівської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2020р. № 624-р, в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові; - визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 624-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові; - визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020р. №718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» в частині включення Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові. В іншій частині позовних вимог - відмовили. Відтак, суд відмовив в задоволені позовної вимоги щодо зобов`язання Львівської обласної державної адміністрації розробити, у відповідності до вимог чинного законодавства України з дотриманням прав, свобод та законних інтересів Малехівської територіальної громади Жовківського району Львівської області, проект акта Кабінету Міністрів України про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Львівської області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 624-р і подати на затвердження Кабінету Міністрів України.   «Львівська обласна державна адміністрація не погоджується з обґрунтуванням суду та після надходження копії вищезазначеного рішення суду, буде прийнято рішення щодо його оскарження у встановленому законодавством порядку»,-  наголосили у юридичному управлінні.

5 квітня 2021

На Львівщині, як і загалом по Україні, завершуються реорганізаційні процеси, в межах реформи децентралізації, у нових адміністративних одиницях. Проблемні питання цього процесу в області розглянули сьогодні в межах наради першого заступника голови Львівської ОДА Андрія Годика з головами районних державних адміністрацій. Зокрема порушили питання реорганізації штатної чисельності працівників РДА, інвентаризації активів і майна районів та передачу їх на баланс в ОТГ. Як наголосив перший заступник, у цьому процесі дуже важливою є комунікація між представниками РДА та об’єднаних територіальних громад. Як зазначили під час наради, вже найближчим часом мають ухвалити нові редакції двох законів, які потрібні для реалізації реформи децентралізації – «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування». Вони покликані забезпечити остаточне врегулювання всіх питань, зокрема щодо повноважень на місцях. Також розглянули питання реалізації у 2021 році проєктів за кошти ДФРР. Зокрема, сьогодні Уряд за ініціативою Мінрегіону вніс зміни до постанови КМУ №196 «Деякі питання державного фонду регіонального розвитку». Нововведення стосуються порядку підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проєктів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів ДФРР. «Завдання керівників РДА ефективно прокомунікувати з громадами в частині реалізації проєктів ДФРР. Йдеться і про ті об’єкти, які вже реалізовують сьогодні, а також ті, які будуть у пропозиціях для реалізації у 2021 році.  Важливо підготувати справді якісні проєкти, не добудовувати об’єкти вартістю декілька мільйонів, а робити для територій те, що з власним бюджетом ОТГ зробити не в силах. Також ці об’єкти мають відповідати загальній концепції розвитку області. Потрібно змістити акцент з соціальних об’єтів на розвиткові, сприяти реалізації проєктів, які несуть додану вартість на території, сприяють залученню інвестицій»,-  наголосив Андрій Годик. Зазначимо, що серед нововведень з підготовки проєктів ДФРР: - Змінились часові рамки для відбору програм та проєктів, що будуть фінансувати за рахунок ДФРР. Кінцевий термін – 1 серпня. Це означає що саме до цієї дати Мінрегіон спільно з регіонами сформує списки проєктів, що фінансуватимуться у наступному, 2022 році. - Збільшена нижня межа для нових проєктів, що можуть фінансуватись за рахунок ДФРР. Вона становитиме не нижче 10 млн грн. Таким чином ми відходимо від практики, коли з держбюджету розпорошуються кошти на невеликі проєкти і зосередимось на значимих об’єктах. - Збільшений до 5 років термін реалізації великих проєктів вартістю понад 100 млн грн. Раніше цей термін складав 3 – 4 роки. Так, відтепер Мінрегіон спільно з регіональною владою буде узгоджувати технічні завдання, за якими оголошується конкурсний відбір для проєктів ДФРР. Це забезпечить концентрацію ресурсів на чітких пріоритетах, які відповідатимуть регіональним стратегіям розвитку.

12 березня 2021

У Львові розпочався круглий стіл «Місцеві громади: нове законодавство – нові можливості». Його завдання – обговорити ті виклики, які сьогодні постають перед громадами в умовах реформи децентралізації. «Маємо нагоду обговорити питання, пов’язані з подальшою реалізацією реформи децентралізації. Децентралізація продовжується, і попереду ще дуже багато роботи. Якщо торік ми завершили процес формування фундаменту децентралізації, в першу чергу громад і районів, то сьогодні перед нами стоїть завдання, як на цей фундамент вибудувати нову систему місцевої влади – органи місцевого самоврядування. Друге завдання – сформувати виконавчу вертикаль. А для того, щоб все це працювало, нам треба дуже швидко прийняти відповідні закони, адже і органи самоврядування, і місцеві адміністрації працюють практично по законодавству, яке вже не відповідає сьогоденню», – зазначив заступник міністра розвитку громад та територій України В'ячеслав Негода. Як наголосив голова Львівської ОДА Максим Козицький, реформа децентралізації покликана перш за все дати громадам ще більший ресурс для їх розвитку. Мета – вибудувати спроможні і самодостатні території. «Торік ми перейшли до активної фази реалізації реформи децентралізації. В нашій області створено 73 громади. Дякую людям, які розуміють – це єдиний правильний, європейський шлях до розвитку країни. Так, він дуже непростий, і зараз є цілий пласт проблем, які треба вирішувати на законодавчому рівні. У парламенті працюють над змінами до ряду законів, які повинні врегулювати діяльність органів місцевого самоврядування та райдержадміністрації, інституту старост тощо. Йдеться також і про зміни щодо наповнень місцевих бюджетів – збільшення коштів, які можуть залишатися в громадах через податок на доходи фізичних осіб, врегулювання всіх питань правонаступництва майна. Землі поза межами населених пунктів також мають бути передані громадам. Бо це їхній ресурс, їхня можливість для розвитку», – зазначив очільник області. Та додав: «Усі ці зміни спрямовані на підвищення якості життя людей, на покращення доступності до послуг. На те, аби громади були спроможними і самодостатніми. Бо саме такі творитимуть сильну, європейську країну». Упродовж дня в межах круглого столу працюватимуть керівники обласних рад, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування усіх рівнів чотирьох карпатських областей.

6 січня 2021

Відповідно до чинного законодавства соціально важливі об’єкти спільної власності територіальних громад району - заклади освіти, культури, охорони здоров’я та інші, мають бути передані у комунальну власність територіальних громад та відповідно фінансуватися за рахунок коштів їх бюджетів. Так, за даними Мінрегіону, загалом в Україні по 55% об’єктів територіальні громади вже прийняли рішення про взяття цих закладів на баланс. Зокрема, Львівщина серед областей, які погодили процедуру передачі більш як половини об’єктів. «За інформацію шести із семи районних рад станом на 1 січня 2021 року все спільне майно територіальних громад передано новоутвореним територіальним громадам. Водночас 526 об'єктів спільної власності територіальних громад Стрийського району досі не передано на баланс територіальних громад відповідного району як того вимагає законодавство»,-  розповів директор департаменту економічної політики Львівської ОДА Степан Куйбіда. Додамо, що Мінрегіон уже організував серію нарад за участі представників профільних міністерств, облдержадміністрацій та всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування щодо передачі об’єктів громадам. Окрім цього, Львівська ОДА спільно з Агенцією регіонального розвитку провела обговорення з громадами щодо законодавчих змін та ефективного бюджетування. Нагадуємо, що експерти Програма DOBRE підготували роз’яснення щодо передачі майна зі спільної комунальної власності. Вони доступні за посиланням. Також експерти Офісу підтримки реформи з децентралізації при Мінрегіоні  підготували відповіді на запитання щодо передачі об’єктів цивільних прав зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району у власність територіальної громади, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України.    Юлія Савостейко 

31 грудня 2020

Андрій Годик, перший заступник голови Львівської ОДА, – про підтримку бізнесу під час карантину, програму «Велике будівництво» та розвиток громад у інтерв’ю для газети «Львівська пошта». У непростий карантинний рік підтримка владою бізнесу була вкрай необхідною. Особливо боляче карантин вдарив по малому та середньому бізнесу. Отже, влада у 2020 році втілила низку антикризових заходів. На Львівщині, зі слів Андрія Годика, першого заступника голови Львівської ОДА, за час дії антикризової програми «Доступні кредити 5-7-9%» видали понад 650 кредитів розміром мільярд 180 мільйонів гривень. Ця допомога дозволила підтримати підприємців у таких галузях, як сільське господарство, переробна промисловість, гуртова та роздрібна торгівля, транспорт. Також була ще низка інших допомог: кредитні канікули, податкові преференції, одноразова допомога роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин, виплата на дітей до десяти років. Окрім цього, в області реалізуються дві цільові програми, які передбачають підтримку бізнесу. Це Програма підвищення конкурентоспроможності та Комплексна програма підтримки та розвитку агропромислового виробництва у Львівській області. З Андрієм Годиком спілкувалися про економіку та бізнес під час карантину, програму «Велике будівництво», ситуацію у вугільній галузі, реалізацію проєктів міжнародної технічної допомоги, децентралізацію та розвиток громад у наступному році. –  У зв’язку з пандемією коронавірусу уряд ввів карантин, який боляче вдарив по економіці, зокрема по бізнесу. Які заходи з підтримки вважаєте найбільш дієвими? –  Карантинні заходи найбільше вплинули на мікро-, малий та середній бізнес. Багато людей втратили роботу, збільшилась кількість зареєстрованих безробітних. Уряд від початку карантину розпочав діалог з малим та середнім бізнесом щодо збереження людей на роботі та можливої компенсації для них. Однією з найбільш результативних програм стало надання допомоги по частковому безробіттю під час карантину. Її виплачують власникам малого і середнього бізнесу. Це категорія, яка потребує особливої підтримки, адже від них більшою мірою залежить наповнення бюджетів, збереження робочих місць. Коли програма розпочала свою роботу, Львівський обласний центр зайнятості провів широке інформування через свої філії у районах про таку можливість. Також про неї ми спільно інформували й через ЗМІ. Отже, впродовж року наша область лідирувала за кількістю роботодавців та підприємців, які отримували таку допомогу. Через пандемію багато людей змушені брати відпустку за власний рахунок або працювати неповний робочий тиждень. Завдяки цій допомозі вони можуть перечекати складний час, не звільнятися з роботи. Станом на середину грудня державні преференції призначили понад 19 тисячам роботодавців та фізичним особам-підприємцям. А загалом компенсаційні кошти для допомоги з часткового безробіття вже призначили понад 40 тисячам осіб, з них понад 26 тисяч – наймані працівники. На виплату допомоги з часткового безробіття в період карантину обласну службу зайнятості профінансували на понад 350 мільйонів гривень для виплат роботодавцям для їхніх найманих працівників та фізичним особам-підприємцям. Це рекордний показник по Україні. Окрім цього, діє Програма «Доступні кредити 5-7-9%». Вона запроваджена за ініціативи Президента України та Кабінету Міністрів України для підтримки інвестиційних проєктів мікро- та малих підприємств. Важливо, що програма має три складові: компенсацію відсотків, кредитні гарантії та антикризові заходи. Тут малі підприємства можуть отримати п’ятирічні кредити на інвестиційні проєкти з виробництва ліків, медичних виробів та обладнання і дворічні кредити на поповнення обігових коштів для покриття витрат на оплату праці, орендні та комунальні платежі розміром до трьох мільйонів гривень з компенсацією відсотків до рівня 3% річних. Антикризова програма також дає можливість рефінансувати наявний кредит із компенсацією від держави повної суми відсотків. За час дії програми у Львівській області видали понад 650 кредитів сумою мільярд 180 мільйонів гривень. Тут Львівщина теж посіла перше місце. Ця допомога дозволила підтримати підприємців у таких галузях, як сільське господарство, переробна промисловість, гуртова та роздрібна торгівля, транспорт тощо. Окрім цього, це низка інших допомог: кредитні канікули, податкові преференції, одноразова допомога роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин, виплата на дітей до десяти років. –  Якою була підтримка на рівні області? –  В області реалізуються дві цільові програми, які передбачають підтримку бізнесу. Перша – Програма підвищення конкурентоспроможності. Тут підприємцям, які працюють у галузі деревообробки, виробництва меблів, харчових продуктів, легкої промисловості, коштом обласного бюджету відшкодовується частина відсотків за кредитами. Також у межах програми проводяться конкурси стартап-проєктів для учасників АТО (ООС) в частині придбання устаткування, обладнання та інших засобів виробництва. Надається і ваучерна підтримка бізнесу. Це безповоротна фінансова допомога на маркетингові, консалтингові послуги, інноваційні послуги. Цього року з бюджету області на реалізацію програми виділили 5,6 мільйона гривень та 1,84 мільйона гривень коштів державного бюджету в межах секторальної підтримки ЄС. Друга програма – Комплексна програма підтримки та розвитку агропромислового виробництва у Львівській області. Тут компенсують відсотки за кредитами, а також фінансово підтримують сімейні фермерські господарства. Цього року з обласного бюджету виділили 18 мільйонів гривень на її реалізацію. –  Програма президента України «Велике будівництво» – амбіційний проєкт, який передбачав інфраструктурну модернізацію України. Як цей процес відбувався на Львівщині, що сьогодні вже зроблено? –  Програма стартувала у березні, і кожна область сама визначала об’єкти, які потрібно було побудувати чи відремонтувати. Зрозуміло, що це мали бути важливі соціально-інфраструктурні об’єкти, які б забезпечували освітні потреби, створювали нові робочі місця, покращували комфорт мешканців області. Важливо, що значна частина об’єктів «Великого будівництва» в області – це довгобуди, які роками з тих чи інших причин не могли запустити. Сьогодні ж мешканці вже їздять відремонтованими дорогами, діти здобувають освіту в належних умовах. Завдяки акумулюванню коштів державного, обласного та місцевих бюджетів в повних обсягах вже завершили роботи на 13 об’єктах соціальної інфраструктури. Це 5 дитсадків, 5 шкіл та 3 спортивні об’єкти. Серед шкіл, до прикладу, Дубаневицький заклад загальної освіти І-ІІ ступенів Львівського району. Це один з довгобудів, які вдалось завершити цього року. В межах програми «Велике будівництво» з державного бюджету виділили понад 30 мільйонів гривень. Тепер у школі може навчатись понад сотня учнів. Також садок у селі Зимна Вода. Це один з наймасштабніших проєктів «Великого будівництва» в галузі освіти. І один з прикладів дієвої співпраці місцевої громади та держави. Завдяки 19 мільйонам гривень, які виділили з державного бюджету на цей рік, і понад 8 мільйонам з місцевого бюджету ми змогли завершити всі роботи цього року. Тепер дошкільна освіта стала доступною для наймолодших жителів Зимноводівської ОТГ. Загальна кошторисна вартість будівництва об’єкта – понад 56 мільйонів гривень. Садок розрахований на 160 місць. Серед завершених об’єктів є також школи у Трускавці, у селі Верхнє Синьовидне Стрийського району, Викотах на Самбірщині, Бортятині на Яворівщині. Дошкільні установи: садки у селі Борщовичі, селищі Великий Любінь Львівського району, у селі Чуква на Самбірщині, Рудники Стрийського району. Ще на трьох об’єктах роботи тривають. Загалом завдяки реалізації освітніх об’єктів створили майже тисячу додаткових місць для навчання, з них 453 учнівські та 505 місць для дошкільнят, покращили умови здобуття освіти для 1125 дітей, а також створили додаткові 142 робочі місця для педагогічного та технічного персоналу. Також тривають роботи у восьми приймальних відділеннях опорних лікарень. –  Окрім державної та обласної підтримки, чи залучались кошти міжнародної допомоги? –  Звісно. В області реалізовувалися 48 проєктів МТД, де бенефіціаром є Львівська ОДА. Їх загальна кошторисна вартість – понад 60 мільйонів євро. Також у межах Регіональної програми з міжнародного і транскордонного співробітництва, європейської інтеграції було співфінансовано 12 проєктів сумою приблизно 33 мільйони гривень. Ці проєкти спрямовані на збереження та промоцію історико-культурної та природної спадщини українсько-польського прикордоння, розвиток туризму модернізацію дорожньої інфраструктури. –  Раніше ви працювали у сфері паливно-енергетичного комплексу, зокрема у приватному секторі. Сьогодні ви також куруєте цей напрямок в ЛОДА. Які виклики цього року поставали перед галуззю? –  Найбільшим викликом є питання вугільної галузі. Це виплата зарплати гірникам, оновлення обладнання, збут реалізованої продукції. Це дуже складні питання, які потребують комплексного підходу. Наша позиція тут однозначна – люди мають отримувати зароблені гроші, щоб могти забезпечувати себе і свої сім’ї. Впродовж цього року ми спільно з профільним міністерством, урядом, Офісом президента докладали максимум зусиль, щоб розв’язати питання заборгованості. Попри економічні труднощі, зумовлені пандемією, її вдалось погасити з державного бюджету. Та питання нікуди не зникає. Сьогодні завершується робота над Концепцією трансформації вугільних регіонів. Потрібно розуміти, що це вагомий стратегічний документ, який реалізовуватимуть упродовж декількох років. Тут йдеться і про інвестиційний розвиток, стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, створення нових робочих місць, опорних закладів, освітніх просторів, перекваліфікацію та навчання. –  Завершилась реформа децентралізації, з 1 січня громади повноцінно набувають нових юридичних прав. Чи вестиме ЛОДА якусь роботу у цьому напрямку? –  Ця робота і не припинялась. Зокрема, департамент економічної політики курував процес формування об’єднаних територіальних громад. Проведено сотні виїздів у райони, консультацій з громадськістю і експертами. Цей процес був дуже складний. Але нашим основним вектором та завданням було створення спроможних громад, які зможуть функціонувати та забезпечувати себе самостійно надалі. Сьогодні ми продовжуємо цю комунікацію через департамент економічної політики, Агенцію регіонального розвитку, інформуємо про можливості, інформаційно роз’яснюємо особливості їхньої діяльності в нових територіальних умовах. Ми залишаємось відкриті до допомоги та співпраці. - Що побажаєте мешканцям Львівщини у новому році? –  Дуже б хотілось, щоб завершилась пандемія і ми всі повернулись до звичного життя. Звичайно, хочеться побажати нашій області розвитку, достатку кожній родині, щоб люди отримували достойну заробітну плату, щоб діти мали якісну освіту. І вірю, що спільними зусиллями можемо це зробити. Разом з цим вкотре звертаюсь до мешканців області із закликом дотримуватись карантинних обмежень, не втрачати пильність. Дбаймо про своє здоров’я та здоров’я рідних.

14 грудня 2020

Другий тиждень обласні комісії проводять слухання проєкту основного фінансового документа області. Обсяг обласного бюджету, пропонований до затвердження: - за доходами – 5294 млн грн; - за видатками – 5294 млн грн. “Cпільно з колегами проінформували депутатів щодо принципів підготовки проєктів обласних цільових програм на наступний рік.  Обласні цільові програми відповідають стратегічним напрямам розвитку Львівщини. Запланований сукупний фінансовий ресурс на їх реалізацію у сумі 1,4 млрд грн. Бюджет Львівщини є доволі збалансованим. Завершується реформа децентралізації. Повноваження як адміністративні, так і фінансові переходять в громади”, - зазначив заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко. Як повідомили у департаменті економічної політики Львівської ОДА, 17 грудня о 10 годині після обговорення в усіх профільних комісіях, бюджет області винесуть на громадські слухання. “Дуже сподіваюсь, що Львівщина до 25 грудня затвердить всі 80 місцеві та обласний бюджет”, - додав Юрій Бучко. Оксана Буй  

4 грудня 2020

Президент України підписав Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій №3651-д. Законопроєкт дає можливість працювати новообраним органам місцевого самоврядування громад і районів. Він врегульовує питання правонаступництва комунального і державного майна, бюджетних ресурсів, прав та зобов’язань, а також дає змогу створити районні державні адміністрації в нових районах. «Законопроєкт 3651-д визначає важливі механізми, які стосуються життя громад після місцевих виборів. Це і трансформація чинних РДА у нові, питання розподілу комунального майна між районним рівнем і рівнем ОТГ. Прийняття Закону дозволить громадам чітко розуміти планування бюджету на наступний рік та ефективно реалізовувати поставлені завдання»,-  зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Щоб документ набрав чинності його мають опублікувати у Голосі України. Тоді ж розпочнеться реорганізація районних рад, районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування базового рівня. Питання трансформації куруватиме Кабмін. Нагадаємо, що серед питань, які врегульовує документ, є:   - закінчення повноважень сільських, селищних, міських голів, сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, районних рад у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України; - реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, районних рад як юридичних осіб публічного права, у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України; - правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків територіальних громад, території яких були включені до територій територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; - правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів; - продовження до закінчення бюджетного періоду виконання бюджетів територіальних громад, прийнятих до затвердження Кабінетом Міністрів України територій територіальних громад в регіонах України, та бюджетів районів, які ліквідовані Верховною Радою України; - утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України; - особливості державної реєстрації щодо органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій як юридичних осіб публічного права, у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України. Додамо, що у другому читанні та в цілому Верховна Рада прийняла законопроект №3651-д  17 листопада 2020 року. Роз'яснення перших кроків новообраних місцевих рад та набір консультаційних матеріалів після підписання цього Закону можна переглянути за посиланням. 

16 вересня 2020

У Львові відбудуться громадські обговорення стосовно почесного найменування 1-ї окремої бригади Державної спеціальної служби транспорту. На виконання Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам прав власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» ч.5 ст.3, Постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2012р. №989 «Про затвердження порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» та за ініціативи командування, Ради ветеранів та особового складу 1 окремої бригади Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України відбудеться громадське обговорення щодо присвоєння бригаді почесного найменування «імені Героя України Георгія Кірпи». До обговорення запрошуються громадськість міста, представники громадських організацій, експерти. Строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення: 16 жовтня 2020 року о 10.00 годині громадські слухання за адресою: м. Львів, вул. Листопадового Чину, 10. Поштова адреса, електронна пошта, номер телефону, строк і форма для подання пропозицій і зауважень: – вул. Листопадового Чину, 10, м. Львів, Україна, 79000; – тел.: (032) 255 43 53; – факс : (032) 255 43 53; – Е-mail: vmpz1obr@gmail.com Пропозиції (зауваження) подаються у письмовій та електронній формі поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає. Юридичні особи подають пропозиції у письмовій та електронній формі із зазначенням їх найменування та місцезнаходження. Анонімні пропозиції і зауваження не приймаються і не будуть розглядатись. Термін подачі пропозицій і зауважень до 11 жовтня 2020 року. Прізвище та ім’я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення – Якібчук Любомир Васильович. Строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення до 17 листопада 2020 року: – на офіційній сторінці 1 окремої бригади у мережі Facebook, доступній за електронним веб-посиланням. Довідково: Кірпа Георгій Миколайович - український державний діяч, інженер-транспортник. Міністр транспорту України (2002 - 2003), Міністр транспорту та зв'язку України (2004). Кандидат технічних наук (1997). Генеральний директор Державної адміністрації залізничного транспорту України (2000 - 2004). Почесний громадянин Ковеля (2001), Роздільної, Харкова та Чопа. Академік Транспортної академії України (1997). Депутат Львівської обласної ради (1998 - 2002). Указом Президента України від 23 квітня 2002 року № 367/2002 за визначні заслуги перед Україною у розвитку залізничного транспорту, забезпечення ефективного функціонування транспортної системи держави генеральному директору Державної адміністрації залізничного транспорту України Г.М. Кірпі присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави. Трудовий шлях, місця дислокації військових частин 1 окремої бригади Державної спеціальної служби транспорту тісно переплетені з життям та діяльністю Героя України Г.М. Кірпи. Детальна інформація тут.