«Маємо допомогти громадам бути самостійними та успішними», - Андрій Годик у інтерв’ю для «Львівської пошти»
31 грудня 2020р, Інтерв'ю. Департамент міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва, Департамент економічної політики, Прес-служба ОДА, Департамент паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства
Андрій Годик, перший заступник голови Львівської ОДА, – про підтримку бізнесу під час карантину, програму «Велике будівництво» та розвиток громад у інтерв’ю для газети «Львівська пошта».
У непростий карантинний рік підтримка владою бізнесу була вкрай необхідною. Особливо боляче карантин вдарив по малому та середньому бізнесу. Отже, влада у 2020 році втілила низку антикризових заходів. На Львівщині, зі слів Андрія Годика, першого заступника голови Львівської ОДА, за час дії антикризової програми «Доступні кредити 5-7-9%» видали понад 650 кредитів розміром мільярд 180 мільйонів гривень.
Ця допомога дозволила підтримати підприємців у таких галузях, як сільське господарство, переробна промисловість, гуртова та роздрібна торгівля, транспорт. Також була ще низка інших допомог: кредитні канікули, податкові преференції, одноразова допомога роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин, виплата на дітей до десяти років.
Окрім цього, в області реалізуються дві цільові програми, які передбачають підтримку бізнесу. Це Програма підвищення конкурентоспроможності та Комплексна програма підтримки та розвитку агропромислового виробництва у Львівській області.
З Андрієм Годиком спілкувалися про економіку та бізнес під час карантину, програму «Велике будівництво», ситуацію у вугільній галузі, реалізацію проєктів міжнародної технічної допомоги, децентралізацію та розвиток громад у наступному році.
– У зв’язку з пандемією коронавірусу уряд ввів карантин, який боляче вдарив по економіці, зокрема по бізнесу. Які заходи з підтримки вважаєте найбільш дієвими?
– Карантинні заходи найбільше вплинули на мікро-, малий та середній бізнес. Багато людей втратили роботу, збільшилась кількість зареєстрованих безробітних. Уряд від початку карантину розпочав діалог з малим та середнім бізнесом щодо збереження людей на роботі та можливої компенсації для них. Однією з найбільш результативних програм стало надання допомоги по частковому безробіттю під час карантину. Її виплачують власникам малого і середнього бізнесу. Це категорія, яка потребує особливої підтримки, адже від них більшою мірою залежить наповнення бюджетів, збереження робочих місць. Коли програма розпочала свою роботу, Львівський обласний центр зайнятості провів широке інформування через свої філії у районах про таку можливість. Також про неї ми спільно інформували й через ЗМІ.
Отже, впродовж року наша область лідирувала за кількістю роботодавців та підприємців, які отримували таку допомогу. Через пандемію багато людей змушені брати відпустку за власний рахунок або працювати неповний робочий тиждень. Завдяки цій допомозі вони можуть перечекати складний час, не звільнятися з роботи. Станом на середину грудня державні преференції призначили понад 19 тисячам роботодавців та фізичним особам-підприємцям. А загалом компенсаційні кошти для допомоги з часткового безробіття вже призначили понад 40 тисячам осіб, з них понад 26 тисяч – наймані працівники. На виплату допомоги з часткового безробіття в період карантину обласну службу зайнятості профінансували на понад 350 мільйонів гривень для виплат роботодавцям для їхніх найманих працівників та фізичним особам-підприємцям. Це рекордний показник по Україні.
Окрім цього, діє Програма «Доступні кредити 5-7-9%». Вона запроваджена за ініціативи Президента України та Кабінету Міністрів України для підтримки інвестиційних проєктів мікро- та малих підприємств. Важливо, що програма має три складові: компенсацію відсотків, кредитні гарантії та антикризові заходи.
Тут малі підприємства можуть отримати п’ятирічні кредити на інвестиційні проєкти з виробництва ліків, медичних виробів та обладнання і дворічні кредити на поповнення обігових коштів для покриття витрат на оплату праці, орендні та комунальні платежі розміром до трьох мільйонів гривень з компенсацією відсотків до рівня 3% річних. Антикризова програма також дає можливість рефінансувати наявний кредит із компенсацією від держави повної суми відсотків.
За час дії програми у Львівській області видали понад 650 кредитів сумою мільярд 180 мільйонів гривень. Тут Львівщина теж посіла перше місце. Ця допомога дозволила підтримати підприємців у таких галузях, як сільське господарство, переробна промисловість, гуртова та роздрібна торгівля, транспорт тощо.
Окрім цього, це низка інших допомог: кредитні канікули, податкові преференції, одноразова допомога роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин, виплата на дітей до десяти років.
– Якою була підтримка на рівні області?
– В області реалізуються дві цільові програми, які передбачають підтримку бізнесу. Перша – Програма підвищення конкурентоспроможності. Тут підприємцям, які працюють у галузі деревообробки, виробництва меблів, харчових продуктів, легкої промисловості, коштом обласного бюджету відшкодовується частина відсотків за кредитами. Також у межах програми проводяться конкурси стартап-проєктів для учасників АТО (ООС) в частині придбання устаткування, обладнання та інших засобів виробництва. Надається і ваучерна підтримка бізнесу. Це безповоротна фінансова допомога на маркетингові, консалтингові послуги, інноваційні послуги. Цього року з бюджету області на реалізацію програми виділили 5,6 мільйона гривень та 1,84 мільйона гривень коштів державного бюджету в межах секторальної підтримки ЄС.
Друга програма – Комплексна програма підтримки та розвитку агропромислового виробництва у Львівській області. Тут компенсують відсотки за кредитами, а також фінансово підтримують сімейні фермерські господарства. Цього року з обласного бюджету виділили 18 мільйонів гривень на її реалізацію.
– Програма президента України «Велике будівництво» – амбіційний проєкт, який передбачав інфраструктурну модернізацію України. Як цей процес відбувався на Львівщині, що сьогодні вже зроблено?
– Програма стартувала у березні, і кожна область сама визначала об’єкти, які потрібно було побудувати чи відремонтувати. Зрозуміло, що це мали бути важливі соціально-інфраструктурні об’єкти, які б забезпечували освітні потреби, створювали нові робочі місця, покращували комфорт мешканців області. Важливо, що значна частина об’єктів «Великого будівництва» в області – це довгобуди, які роками з тих чи інших причин не могли запустити. Сьогодні ж мешканці вже їздять відремонтованими дорогами, діти здобувають освіту в належних умовах.
Завдяки акумулюванню коштів державного, обласного та місцевих бюджетів в повних обсягах вже завершили роботи на 13 об’єктах соціальної інфраструктури. Це 5 дитсадків, 5 шкіл та 3 спортивні об’єкти. Серед шкіл, до прикладу, Дубаневицький заклад загальної освіти І-ІІ ступенів Львівського району. Це один з довгобудів, які вдалось завершити цього року. В межах програми «Велике будівництво» з державного бюджету виділили понад 30 мільйонів гривень. Тепер у школі може навчатись понад сотня учнів.
Також садок у селі Зимна Вода. Це один з наймасштабніших проєктів «Великого будівництва» в галузі освіти. І один з прикладів дієвої співпраці місцевої громади та держави. Завдяки 19 мільйонам гривень, які виділили з державного бюджету на цей рік, і понад 8 мільйонам з місцевого бюджету ми змогли завершити всі роботи цього року. Тепер дошкільна освіта стала доступною для наймолодших жителів Зимноводівської ОТГ. Загальна кошторисна вартість будівництва об’єкта – понад 56 мільйонів гривень. Садок розрахований на 160 місць.
Серед завершених об’єктів є також школи у Трускавці, у селі Верхнє Синьовидне Стрийського району, Викотах на Самбірщині, Бортятині на Яворівщині. Дошкільні установи: садки у селі Борщовичі, селищі Великий Любінь Львівського району, у селі Чуква на Самбірщині, Рудники Стрийського району. Ще на трьох об’єктах роботи тривають. Загалом завдяки реалізації освітніх об’єктів створили майже тисячу додаткових місць для навчання, з них 453 учнівські та 505 місць для дошкільнят, покращили умови здобуття освіти для 1125 дітей, а також створили додаткові 142 робочі місця для педагогічного та технічного персоналу. Також тривають роботи у восьми приймальних відділеннях опорних лікарень.
– Окрім державної та обласної підтримки, чи залучались кошти міжнародної допомоги?
– Звісно. В області реалізовувалися 48 проєктів МТД, де бенефіціаром є Львівська ОДА. Їх загальна кошторисна вартість – понад 60 мільйонів євро. Також у межах Регіональної програми з міжнародного і транскордонного співробітництва, європейської інтеграції було співфінансовано 12 проєктів сумою приблизно 33 мільйони гривень. Ці проєкти спрямовані на збереження та промоцію історико-культурної та природної спадщини українсько-польського прикордоння, розвиток туризму модернізацію дорожньої інфраструктури.
– Раніше ви працювали у сфері паливно-енергетичного комплексу, зокрема у приватному секторі. Сьогодні ви також куруєте цей напрямок в ЛОДА. Які виклики цього року поставали перед галуззю?
– Найбільшим викликом є питання вугільної галузі. Це виплата зарплати гірникам, оновлення обладнання, збут реалізованої продукції. Це дуже складні питання, які потребують комплексного підходу. Наша позиція тут однозначна – люди мають отримувати зароблені гроші, щоб могти забезпечувати себе і свої сім’ї. Впродовж цього року ми спільно з профільним міністерством, урядом, Офісом президента докладали максимум зусиль, щоб розв’язати питання заборгованості. Попри економічні труднощі, зумовлені пандемією, її вдалось погасити з державного бюджету. Та питання нікуди не зникає.
Сьогодні завершується робота над Концепцією трансформації вугільних регіонів. Потрібно розуміти, що це вагомий стратегічний документ, який реалізовуватимуть упродовж декількох років. Тут йдеться і про інвестиційний розвиток, стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, створення нових робочих місць, опорних закладів, освітніх просторів, перекваліфікацію та навчання.
– Завершилась реформа децентралізації, з 1 січня громади повноцінно набувають нових юридичних прав. Чи вестиме ЛОДА якусь роботу у цьому напрямку?
– Ця робота і не припинялась. Зокрема, департамент економічної політики курував процес формування об’єднаних територіальних громад. Проведено сотні виїздів у райони, консультацій з громадськістю і експертами. Цей процес був дуже складний. Але нашим основним вектором та завданням було створення спроможних громад, які зможуть функціонувати та забезпечувати себе самостійно надалі. Сьогодні ми продовжуємо цю комунікацію через департамент економічної політики, Агенцію регіонального розвитку, інформуємо про можливості, інформаційно роз’яснюємо особливості їхньої діяльності в нових територіальних умовах. Ми залишаємось відкриті до допомоги та співпраці.
- Що побажаєте мешканцям Львівщини у новому році?
– Дуже б хотілось, щоб завершилась пандемія і ми всі повернулись до звичного життя. Звичайно, хочеться побажати нашій області розвитку, достатку кожній родині, щоб люди отримували достойну заробітну плату, щоб діти мали якісну освіту. І вірю, що спільними зусиллями можемо це зробити.
Разом з цим вкотре звертаюсь до мешканців області із закликом дотримуватись карантинних обмежень, не втрачати пильність. Дбаймо про своє здоров’я та здоров’я рідних.