На Львівщині відбувся круглий стіл з виробниками органічної продукції садівництва

11 травня 2022

Для спеціалістів логістики відбудеться низка круглих столів щодо відновлення ланцюгів постачання галузі харчової промисловості в умовах воєнного та післявоєнного стану в Україні. За підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) у травні-червні в режимі онлайн заплановано провести 5 таких зібрань.   До участі запрошуються спеціалісти з логістики, які працюють у компаніях виробниках, ритейлерах та дистрибуторах харчових продуктів, логістичних компаніях та тих, що надають послуги і рішення з логістики. Перший круглий стіл відбудеться 20 травня 2022 року (з 16:00 до 18:30) на тему «Місце управління товарними запасами у концепції Supply Chain під час війни», в межах якого будуть розглянуті питання: формування асортименту, виходячи з пропозицій на ринку та потреби забезпечити покупців необхідними товарами у магазині; практичні поради по закупівлі товарів під час війни для продуктового ритейлу без участі автозамовлення; робота з місцевими та іноземними виробниками: що спрацювало ефективніше?; укладання договорів, практичні поради. Які нові умови з’явились за часів війни і як в таких умовах працювати? Наступні круглі столи відбудуться в період з 24 травня по 3 червня 2022 року, про їх проведення буде повідомлено додатково. Учасники круглих столів отримають відповіді на актуальні питання щодо ведення бізнесу в умовах сьогодення, зможуть ставити спікерам питання та брати участь в обговоренні і дискусіях. Ознайомитись детально із програмою круглих столів, спікерами, зареєструватись можна за посиланням або заповнивши онлайн-форму. 

17 вересня 2021

У Львівській обласній прокуратурі провели круглий стіл з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства, в тому числі з приводу функціонування служб у справах дітей в ОТГ. Учасниками круглого столу стали: заступник керівника Львівської обласної прокуратури Друзюк Микола, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в західних областях Семчишин Світлана, начальник служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації Лис Володимир, начальник відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Львівської обласної прокуратури Матлах Юрій. Також учасниками стали представники територіальних громад Львівської області, у яких станом на теперішній час не створено служби у справах дітей. «Захист прав дітей залишається одним з пріоритетів державної політики України»  - зазначив при відкритті засідання  круглого столу заступник керівника прокуратури Микола Друзюк. «Не створення підрозділу чи не призначення працівника служби у справах дітей в територіальній громаді, порушує систему захисту прав дитини. В такому випадку громада не може функціонувати як повноцінний орган опіки та піклування» -  зазначив Володимир Лис. Відсутність відповідного підрозділу чи відповідального працівника, як порушення прав дітей підтвердила і представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у західних областях Світлана Семчишин. «В Конституції України чітко передбачено право на захист дітей і я хочу, щоб всі громади, які взяли на себе повноваження розуміли, що в них є обов’язки і відповідальність за порушення таких прав»,- наголосила Світлана Семчишин. «Станом на сьогодні у 73 громадах створено 64 служби, або ж призначені відповідні працівники. Відтак у 9 громадах людей відповідальних за цей напрямок немає взагалі. І це є неприпустимим»,-  зазначив Володимир Лис. Територіальні громади повинні забезпечити роботу Єдиного електронного банку даних про дітей без батьківського піклування. У ТГ мають забезпечити такий облік: дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в тому числі з інших територій; дітей, які можуть бути усиновлені; усиновлених дітей, за умовами проживання та виховання яких здійснюється нагляд; дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах; потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; нерухомого майна дітей-сиріт, дітей без батьківського піклування.

15 вересня 2021

Сьогодні, 15 вересня, за участі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації, районних державних адміністрації, органів місцевого самоврядування, державних реєстраторів та представників юридичних осіб аграрного сектору відбувся круглий стіл на тему: «Актуальні питання подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників для юридичних осіб. Терміни та особливості». З вітальним словом виступив начальник управління державної реєстрації ЗМУ Мін1юстиції (м. Львів) Андрій Гавриш, який наголосив про важливість та актуальність теми круглого столу у зв’язку із набранням чинності окремих положень, викладених у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX. В.о. начальника відділу взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів Ганна Гнатів довела всім присутнім інформацію про порядок, терміни подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичних осіб та відповідальність за неподання такої інформації. «Кінцевий термін подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника, відповідно до Наказу від 19.03.2021 № 163 Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності» є 10 жовтня 2021 року (включно). Структура власності є офіційним документом, який з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи має в обов'язковому порядку надаватись державному реєстратору. Структура власності готується  в довільній формі та є схематичним зображенням усіх осіб, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами», - зазначила Ганна Гнатів. «Внесення відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи є вкрай вагомим, оскільки тісно переплітається та пов’язаний із впровадженням земельної реформи. Зокрема Законом України від 31.03.2020 № 522-IX з 1 липня цього року скасовано мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення та встановлено умови ринку землі. Одним із положень цього закону визначено, що за будь-яких умов, забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціара», - поінформував головний спеціаліст відділу розвитку аграрної інфраструктури, земельних відносин департаменту агропромислового розвитку Тарас Казечко. Закликаємо усі підприємства, що провадять діяльність у сільському господарстві, активізувати роботу та подавати інформацію до державних реєстраторів, аби уникнути адміністративної відповідальності. Також нагадуємо, що оскільки нормативно-правовий акт, яким затверджено форму та зміст структури власності, був прийнятий у 2021 році, то щорічне підтвердження відомостей про КБВ планується вже у 2022 році. Корисні посилання: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності

9 серпня 2021

Під час фестивалю «Медова забава», що відбувся 8 серпня у селі Ганачівка Львівського району, представники галузі бджільництва мали змогу взяти участь у круглому столі, на якому обговорили актуальні питання розвитку цієї галузі на Львівщині. Учасники зустрічі поспілкувалися з представниками виконавчої влади, науковими та громадськими діячами,  обмінялися власним досвідом, отримали актуальну інформацію про програми фінансової підтримки бджільництва на Львівщині. Модератором зустрічі виступила радниця голови Львівської ОДА Галина Бордун. Спікерами зустрічі були, зокрема, заступник голови Львівської облдержадміністрації Віталій Загайний та директорка департаменту агропромислового розвитку адміністрації Тетяна Гетьман. «Важливим кроком розвитку та підтримки галузі бджільництва є ефективне використання та захист бджіл, виробництво продукції бджільництва, створення умов підвищення продуктивності бджіл та сільськогосподарських культур. Для досягнення цих цілей на Львівщині діють обласні програми підтримки бджільництва, спрямовані на підтримку бізнес-проєктів чи придбання необхідної техніки. Окрім того, функціонують і державні програми. Обласна комплексна програма розвитку сільського господарства, в межах якої закладені кошти на підтримку бджільництва, потребує певних змін, вдосконалення, і, власне, для того, щоб актуалізувати її та покращити, сьогодні хочемо почути від вас пропозиції і ті основні моменти, з якими ви зустрічаєтеся у своїй діяльності, щоб врахувати їх при підготовці змін до цієї програми», - зазначив Віталій Загайний. Він також розповів, що станом на початок 2021 року на Львівщині, за різними оцінками, працює понад 4,1 тис. пасік. Вони виробляють більш як 1,0 тис.  тонн меду (1,5 %  до  виробництва по Україні). З них  2050  пасік   мають оформлені  ветеринарні паспорти, зареєстровані та мають доступ до програм фінансової підтримки, які щороку розширюються. «Слід наголосити, що галузь є експортно орієнтована. Щороку Україна експортує у 22 країни світу.  За останні 10 років Україна збільшила експорт меду в 15 разів і зараз займає третє місце у світі за експортом меду. При цьому, ми перемістилися до трійки лідерів з 24-ї сходинки. З Львівщини мед експортується до Польщі, Австрії, Італії, Канади», - зауважив під час круглого столу заступник голови Львівської ОДА. Своєю чергою, Тетяна Гетьман закликала пасічників з будь-яких питань щодо ведення пасік, оформлення паспорта пасіки, для отримання консультації у цій галузі, звертатися до департаменту АПК Львівської ОДА. «З державного бюджету в рамках програми підтримки галузі тваринництва фінансова підтримка пасічникам надається за двома напрямами: спеціальна бюджетна дотація за наявні бджолосім'ї фізичним особам і суб'єктам господарювання, які є власниками від 10 бджолосімей, та щодо часткового відшкодування вартості закуплених племінних бджолиних пакетів, бджолиних маток. З обласного бюджету в  межах Комплексної програми підтримки  та розвитку сільського господарства у Львівській області на 2021-2025 роки для розвитку галузі бджільництва  є можливість отримати фінансову підтримку за напрямами: надання пільгових кредитів для реалізації бізнес-планів; для сімейних фермерських господарств часткове відшкодування вартості придбаних основних засобів (техніку чи обладнання), які не були у використанні;  для кооперативів часткове відшкодування вартості придбаних основних засобів для виробництва, зберігання, перероблення, транспортування та передпродажної підготовки сільськогосподарської продукції», - розповіла Тетяна Гетьман.

25 Червня 2021

24 червня у Львові у Гостинному Домі «Архистратиг» відбувся круглий стіл на тему «Роль батька у формуванні безпечного середовища для дитини». «Захід організували, щоб об'єднати зусилля і створити в майбутньому платформу, яка б давала можливість кожній родині, кожній жінці і чоловіку, які вирішили стати або вже є батьками, бути освіченими у сфері формування здорових стосунків, які допоможуть їм виховати успішних і щасливих дітей», - наголосив начальник служби у справах дітей облдержадміністрації Володимир Лис. Участь в заході взяли науковці, представники державних, громадських та релігійних організацій. «Оскільки сім’я є основою будь-якого суспільства, від правильної сімейної політики залежить не лише добробут окремої сім’ї, але й усього суспільства. Тому важливо, щоб в Україні знову з’явився центральний орган державної влади, який розроблятиме і реалізовуватиме цілісну, дружню до сімей політику», - зазначив голова комісії УГКЦ у справах родини та мирян  Юрій Підлісний. Захід організовано ГО «Українська молодь – Христові» за підтримки служби у справах дітей облдержадміністрації. Зазначимо, В Україні День батька офіційно святкується з 2019 року. Як відомо, 8 травня 2019 року Кабінет міністрів України схвалив указ президента України «Про День батька». До 2019 року Україна святкувала лише День матері.

23 Червня 2021

Сьогодні у Львові обговорили законодавчі ініціативи у галузі охорони і збереження культурної спадщини. Організували круглий стіл для пам’яткоохоронців, управлінців та народних депутатів, які мають право законодавчої ініціативи, департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, Львівська політехніка та український осередок ІКОМОС. Привітав учасників  заходу перший заступник голови Львівської обласної адміністрації Андрій Годик. “Добре, що ми маємо нагоду для фахової дискусії, щоб обговорити стан, проблеми та перспективи пам’яткоохоронної галузі. Важливо, що влада, громадськість, експерти та суспільство чітко усвідомлюють потребу змін законів про охорону культурної спадщини. Всі ми розуміємо, що актуальним є створення на законодавчому рівні організаційно-правових механізмів максимального залучення громадськості, експертів до справи збереження і реставрації пам’яток. Львівська ОДА підтримує цю ініціативу, а також, я переконаний, що Верховна Рада готова почути ті пропозиції, які ми сьогодні напрацюємо і скеруємо для розгляду”, - зазначив Андрій Годик. Під час зустрічі присутні обговорили законопроєкти в галузі охорони культурної спадщини, вимоги до роботи новостворюваних Державної служби охорони культурної спадщини та Державної інспекції культурної спадщини, а також регіональні проблеми збереження пам’яток Львівщини. Велику частину дискусії присвятили проблематиці галузі. А це тотальна зарегульованість у галузі реставрації, яка не дозволяє швидко реагувати та здійснювати протиаварійні роботи; брак кадрів; застарілі норми в законах і невідповідність розцінок для виконавців робіт; розбалансованість структури, ієрархії, а відтак і невизначеність міри відповідальності пам’яткоохоронних відомств від рівня громади до рівня центральних державних органів влади. “Наразі у Верховній Раді зареєстровані два законопроєкти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини» (№ 4561) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності  за  руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини і порушення традиційного характеру середовища»  (№4562). Обидва вони потребують доопрацювання, а в деяких випадках навіть несуть загрозу звуження повноважень органів місцевої влади, що суперечить реформі децентралізації. Саме тому ми зустрілися максимально широким колом пам’яткоохоронців-практиків, щоб донести всі проблеми та спробувати разом доопрацювати законодавчі норми. Цей діалог між різними середовищами є надзвичайно важливим, і я вдячний всім, хто сьогодні взяв у ньому участь”, - каже керівник управління охорони об’єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Василь Петрик, який презентував пропозиції змін до законів від департаменту. Львівщина - найактивніший регіон щодо захисту культурної спадщини. В цьому переконаний голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. Він також наголосив, що наша область найактивніше сигналізує про законодавчі проблеми у галузі. “Це у вас, коли хтось зазіхає на культурну спадщину, здіймають інформаційну хвилю на всю Україну. В інший регіонах вже не лишилося цілісних історичних ареалів. Там архітектурні пам’ятки просто нищать, ніхто не думає про збереження. Думають про комерцію”, - каже Микита Потураєв. Про досвід реставрації спадщини і проблематику Львова, а також про пропозиції змін до законів розповіла керівниця управління охорони історичного середовища міста Лілія Онищенко. Серед учасників дискусії були ректор Львівської політехніки Юрій Бобало, народні депутати Микола Княжицький, Ростислав Тістик, Роман Лозинський, президент УНК ІКОМОС Микола Гайда, завідувач кафедри Архітектури та реставрації  Львівської політехніки Микола Бевз, депутати обласної ради, викладачі, пам’яткоохоронці та представники громадськості. “Ми підсумуємо всі пропозиції та, спільно з депутатами, внесемо їх при доопрацюванні законопроєктів. Сподіваюся, що всі разом ми зможемо стати добрими лобістами якісних змін у галузі. Львівщина має найбільше число пам’яток, тому ми не можемо бути байдужі. Нам конче треба створити чіткі механізми для їх порятунку і знайти для них ефективних господарів”, - підсумувала директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Олена Василько.   

14 квітня 2021

У Львові на базі Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся круглий стіл «Сучасні виклики у професійній підготовці фахівців соціальної сфери: діалог роботодавців та закладу вищої освіти». У межах заходу порушили питання, зокрема, підготовки фахівців соціальної роботи, викликів та перспектив у цій сфері, а також особливостей роботи у системі сучасних суспільних інновацій. У своєму виступі начальник Служби у справах дітей Львівської ОДА Володимир Лис розповів про наявні послуги в громадах, хід реалізації ДІ-реформи, а також наголосив на важливості виховання дитини в сім’ї. «Успіх реформи першочергово залежить від створених освітніх, медичних, соціальних та реабілітаційних послуг відповідно до потреб дітей та їх сімей, перш за все на рівні громади, - підкреслив Володимир Лис. - Керівники на місцях повинні розуміти важливість соціального працівника на території громади, бо це дуже важливо. Фаховий працівник – запорука того, що родині нададуть кваліфіковану допомогу для виходу із кризи, і дитину не потрібно буде направляти до інтернатного закладу». Також із доповідями виступили викладачі кафедри спеціальної освіти та соціальної роботи ЛНУ ім. Івана Франка та запрошені гості. Зазначимо, захід проходив on-line на платформі Zoom.

12 квітня 2021

Департамент агропромислового розвитку Львівської ОДА запрошує аграріїв прийняти участь у  круглому столі на тему: «Підтримка органічного виробництва в Україні: механізм 2021 року та нові перспективні напрямки». Дата проведення: 13 квітня 2021 року. Час проведення: 9.30 год. – 13.30 год. Мета заходу – ознайомлення учасників із можливостями державної підтримки органічного виробництва в Україні. Для участі необхідно пройти реєстрацію за посиланням:  http://organic.com.ua/kruglyj-stil-pidtrymka-organichnogo-vyrobnycztva-v-ukrayini-mehanizm-2021-roku-ta-novi-perspektyvni-napryamky. Захід відбуватиметься в режимі оn-line на платформі ZOOM, організатор -   Федерація органічного руху України спільно з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за підтримки Проєкту «Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства» та Науково-методичного центру вищої та передвищої фахової освіти. Програма заходу додається.  

9 лютого 2021

Парламентський комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування проведе круглий стіл «Староста в громаді: статус, мета та завдання». Долучитись до заходу запрошують і громади Львівщини. Круглий стіл відбудеться 18 лютого о 15:15 год в режимі онлайн-трансляції на офіційному сайті Комітету, Facebook-сторінці та Youtube-каналі Комітету, сайті www.decentralisation.gov.ua Під час круглого столу обговорять статус, права, обов’язки, повноваження старости, принципи створення та проблематику формування старостинських округів, шляхи реформування інституту старост. Для авторизації потрібно до 17 лютого надіслати контактну інформацію про осіб, які бажають взяти участь в заході (організація, ПІБ, посада, електронна адреса), відповідальній особі за підготовку заходу - головному консультанту секретаріату Комітету – Тетяні Корнієнко (тел. 255-31-48, email: kornienko@rada.gov.ua). Захід відбудеться спільно з Міністерством розвитку громад та територій України, асоціаціями органів місцевого самоврядування за сприяння та за підтримки Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO.

27 листопада 2020

За ініціативи Комісії сімейної політики та захисту прав дітей Громадської ради при ЛОДА та за підтримки департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації відбувся круглий стіл на тему «Табу чи право на бажання?» Учасники дискусії говорили про необхідність сексуального виховання дітей та молоді з інвалідністю, про їх право на стосунки та створення сім’ї. На жаль, сьогодні така категорія дітей не отримує повної інформації про прості речі - чим фізіологічно дівчатка відрізняються від хлопчиків, що таке статеві стосунки та як уміти розпізнавати й уникати небезпеки в них. Учасники дискусії - представник духовенства, лікар-сексопатолог, психолог, викладач УКУ, юрист, а також мама дитини з інвалідністю. «Говорити ж про інтимне - вкрай потрібно. Незалежно від того, який діагноз має дитина, вона повинна знати правила особистої гігієни, розуміти, що відбувається з її тілом у процесі дорослішання. Сучасні реалії є такими, що сьогодні в інтернатах Львівщини через брак кваліфікованих фахівців з вихованцями недостатньо говорять про статеві стосунки. У більшості вихованців особисте життя не влаштоване, хоча, звичайно, сексуальні потреби такі дівчата та хлопці мають, що є природньо. Тому, на мою думку, статеве виховання людей з особливими потребами є вкрай важливою необхідністю. І починати таке виховання потрібно з дитинства», - зазначила директор департаменту соціального захисту населення Наталія Кузяк. Учасники круглого столу дійшли висновку: сьогодні є важливим донести до молоді з особливими потребами, що сексуальне виховання - це, насамперед, про здоров’я та безпеку. «У правильному формуванні ставленні дітей до свого тіла, почуттів, ключова роль належить найближчим людям. Саме від їхньої виваженості, розуміння залежить те, чи зможе молода особа з інвалідністю прийняти себе та створити стосунки з протилежною статтю», - наголосила голова Комісії сімейної політики та захисту прав дітей Громадської ради при ЛОДА Галина Царьова.   Марта Кудляк

28 лютого 2020

У Львівські ОДА сьогодні відбувся круглий стіл “День орфанних захворювань”, під час якого порушили питання проблем та викликів, з якими щодня стикаються пацієнти України з рідкісним (орфанним) захворюваннями. «Ніхто не заперечує, що потрібно ремонтувати дороги, школи та інші об’єкти. Але здоров’я і життя українців – понад усе. Люди, які живуть на території Львівщини мають відчувати  підтримку у своїй боротьбі із рідкісними захворюванням. Спільними зусиллями різних бюджетів ми можемо допомагати таким людям. Питання фінансування легеневої гіпертензії уже не таке гостре, тож треба зосередити увагу також на інших захворюваннях», - зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. В межах круглого столу обговорили можливість розроблення дорожньої карти з метою покращення становища орфанних пацієнтів на державному та місцевому рівнях, висвітлення позитивного міжнародного досвіду лікування різних нозологій, пошук шляхів імплементації цього досвіду в Україні і, зокрема, у Львові та Львівській області. Захід відбувся за ініціативи руху пацієнтів з рідкісними хворобами «Орфанний Дзвін», в який об’єдналися пацієнти та пацієнтські організації легеневої гіпертензії, мукополісахаридозу, СМА, Сdkl 5, хвороби Гоше, туберозного склерозу, міопатії Дюшенна/Беккера.

14 лютого 2020

У Львівській ОДА відбувся круглий стіл «Непрямий вплив видобувної галузі на економіку України». Привітав учасників заступник директора департаменту паливно-енергетичного комплексу та енергозбереження Львівської ОДА Михайло Грет. «Основним завданням для нас має стати налагодження конструктивного діалогу та покращення співпраці між владою, громадськістю та видобувними компаніями, з метою напрацювання спільного пошуку ефективних рішень для визначення переваг та викликів що стоять перед нами на шляху до розвитку видобувної галузі», - зазначив він. Також Михайло Грет розповів про результати ініціатив департаменту, а також актуальні законодавчі зміни у видобувній галузі. «З ініціативи департаменту з 1 січня 2018 року набрав чинності Закон України згідно з яким частину (5%) щодо рентної плати за користування надрами з видобування вуглеводнів зараховується до місцевих бюджетів. А це означає, що рішення про раціональне використання зарахованих коштів ухвалює місцева влада, яка визначає який із соціальних чи економічних проектів буде більш вдалим з точки зору ефективного використання цих коштів та результативним для розвитку економіки на території певного району, області та країни зокрема.Окрім цього, облдержадміністрація була ініціатором початку «боротьби» із так званими «сплячими ліцензіями»», - зазначив Михайло Грет. Як він додав, з 1 березня 2018 року прийнято Закон України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі (3096-д), який полегшує процедури для отримання права користування земельними ділянками для підприємств нафтогазового комплексу, запобігає негативним економічним наслідкам, зумовленим недосконалістю порядку надання земельних ділянок для будівництва об’єктів трубопровідного транспорту, нафтових і газових свердловин, створює умови для їх надійної та безперебійної експлуатації та забезпечує умови для нарощування видобутку природного газу шляхом поновлення ресурсної бази вуглеводнів. «Ми розробили дорожню карту і з початку така процедура тривала понад 760 днів, а завдяки прийнятому Закону на сьогодні така процедура триває близько 240 днів», - наголосив керівник департаменту. Зазначимо, що з 1 січня 2018 року також запроваджено стимулюючі ставки рентної плати на видобуток природного газу із нових свердловин з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до/понад 5000 метрів (крім природного газу, видобутого під час виконання договорів про спільну діяльність) у розмірі 12% та 6% відповідно (Закон України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році»). «Серед найважливіших завдань Львівщини і України в цілому є досягнення енергонезалежності, яку можна досягнути збільшивши власний видобуток нафти і газу на максимально прозорих умовах. Варто зазначити, що Львівська область продовжує нарощувати видобуток вуглеводнів (нафти і газу, конденсату), попри те, що в цілому по Україні видобуток природного газу зменшився. Сподіваємось що введення змін сприятиме розвитку видобувної галузі та розвитку економіки нашої держави зокрема», - додав Михайло Грет. В межах круглого столу презентували звіт Ініціативи Прозорості видобувних галузей. У дослідженні оцінено повний внесок чотирьох галузей в економіку України: - Добування кам’яного та бурого вугілля; - Добування сирої нафти та природного газу; - Добування металевих руд та інших корисних копалин; - Трубопровідний транспорт (транспортування нафти та природного газу). «Чому важливо забезпечити прозорість саме у видобувних галузях? А тому, що більшість мінеральних ресурсів є вичерпними і ми повинні стратегічно планувати, щоб забезпечити сталий розвиток, видобуток корисних копалин часто пов’язаний з погіршенням стану навколишнього середовища, і місцеві громади повинні знати, що доходи від розробки покладів біля їхніх осель і податки, сплачені користувачами надр, забезпечують відтворення природи, охорону здоров’я, розбудову інфраструктури. Також видобувні галузі в економіці України відіграють значну роль — їх частка сягає 15% від загального випуску промисловості, до того ж стан видобування суттєво впливає на переробну промисловість, виробництво електроенергії, тепла”- підкреслив голова Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини Орест Микита. «Такі обговорення, як сьогодні, мають стати майданчиком для налагодження конструктивного діалогу й комунікації між владою, громадськістю та видобувними компаніями щодо нових викликів даної галузі для економіки України та спільного пошуку ефективних рішень і розробки політик у цій галузі», - зазначила менеджер Агенції місцевого економічного розвитку Яворівщини Ірина Куропась. Захід організовано Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини у партнерстві з Департаментом ПЕК та енергозбереження Львівської ОДА в рамках ініціативи ГО «НОВА Енергія» та Асоціації ЕнергоТранспарентність «UAEITI для ефективного управління на місцевому рівні», що реалізується за підтримки уряду Німеччини в рамках проекту «Підтримка впровадження глобальної Ініціативи прозорості видобувних галузей у Вірменії, Грузії, Україні» та фінансується федеральною компанією DeutscheGesellschaftfürInternationaleZusammenarbeit (GIZ) GmbH. Звіт з оцінки непрямого внеску видобувних галузей в економіку України доступний за посиланням.     Довідково: На території області діє 29 надрокористувачів (підприємств, товариств як державної так і приватної форм власності), які мають 86 спеціальних дозволів на користування надрами та які здійснюють господарську діяльність з видобування, дослідно-промислової розробки та геологічного вивчення родовищ корисних копалин. З яких за нашими даними попередньо 4 спецдозволи можна віднести до «сплячих». У 2019 році видобувними підприємствами, які працюють на території області (без урахування обсягів видобутку ТОВ "Західнадрасервіс", ТОВ БК "Горизонти" та ПП "Нордік") видобуто: - 798,5 млн.м3 газу, що на 52,9 млн.м3 (7%) більше, ніж в 2018 році. - 169,1 тис.т. нафти, що приблизно на 26,9 тис.т (16%) більше ніж за аналогічний період 2018 року. - 148,3 т. конденсату, що на 99,53 т. (67%) більше, ніж в аналогічному періоді 2018 року. При цьому за 2019 рік область спожила 1 024,046 млн. м3, що на 240,4 млн. м3 (19%) менше, ніж за аналогічний період 2018 року. Закачано в ПСГ природного газу 13,099 млрд. м3, що на 6,69 млрд.м3 (51%) більше, ніж в 2018 році. Відбір газу з ПСГ склав 8,04 млрд. м3, що на 1,24 млрд. м3 (15,4%) більше, ніж в 2018 році. Загалом у 2019 році до бюджетів усіх рівнів було сплачено 92,65  млн.грн. рентної плати з видобування, що на 5,95 млн.грн. (6,4%) більше ніж за 2018 рік. У т.ч. з видобування: - природного газу – 62 071 922,65 грн., що на 1 856 480,55 грн. (3%) більше ніж у 2018 році. - нафти – 30 553 434,82 грн., що на 4 066 753,99 грн.(13%) більше ніж у 2018 році. - газового конденсату- 31 596,06 грн., що на 17 208,57 грн. (54,5%) більше ніж у 2018 році. З них до обласного бюджету поступило 37 062 781,76 грн. що на 2 376 177,54 грн (6,4%) більше ніж у 2018 році. За 2019 рік підприємством ГПУ «Львівгазвидобування» підключено 5 свердловин, крім того було проведено будівництво 2-ох УОГ (установки осушки газу) та 2-ох ДКС (дотискувально компресорна станція). ТзОВ «Трубопласт» у 2019 році побудовано і підключено до магістрального газопроводу Торжок-Долина установку комплексної підготовки газу «Лисків» (УКПГ-Лисків) проведено облаштування гирла продуктивних свердловин №1, 3, 7 Домбровські (Домбровського газового родовища) та підключено до УКРГ –Лисків. Середня чисельність працівників на підприємствах нафтогазової промисловості за 2018-19 рік становить більше 7500 працівників.