Медики нагадують правила профілактики кишкових інфекцій

7 квітня 2022

Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання. Передається повітряно-крапельним шляхом. Характеризується місцевим запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем, нирок. 1. Причини дифтерії. Збудником є дифтерійна паличка, яка виробляє токсичну речовину, стійку до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб. Токсин, який виділяє паличка, швидко гине під час нагрівання (+60 °С ), а також внаслідок дії прямих сонячних променів. Інкубаційний період захворювання (від моменту проникнення збудника до початку симптомів) — від 3 до 10 днів. Джерело інфекції — хвора людина чи носій збудника дифтерії. Інфекція передається найчастіше повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки).  2. Форми захворювання. Дифтерія носа: гнійні виділення з носа, незначне поширення фібринозних плівок (в основному перетинка носа); Дифтерія глотки:  неприємний запах з рота, біль у горлі, труднощі під час ковтання, слинотеча, збільшені болючі регіональні лімфатичні вузли, у тяжких випадках — масивний набряк м’яких тканин шиї. У пацієнтів з обструкцією дихальних шляхів — участь допоміжних дихальних м’язів, інколи ціаноз (синюшність). Фібринозні плівки, спочатку білі, потім сіро-коричневі, з’являються впродовж 2–3 днів, укривають піднебінні мигдалики, задню стінку глотки, м’яке піднебіння; слизова оболонка глотки незначно набрякла. Дифтерія гортані і трахеї: набряк слизової оболонки спричиняють звуження просвіту дихальних шляхів. Симптоми: захриплість, втрата голосу, дзвінкий «гавкітливий» кашель, задишка. Дифтерія шкіри: ранева інфекція; хронічна виразка, яка не гоїться, вкрита брудно-сірим налетом або заповнена некротичними масами, зрідка — симптоми системної дії токсину. Загальні симптоми: біль у горлі; підвищена температура, лихоманка; набряк слизової оболонки ротоглотки; наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу; набряк шиї; збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів. 3. Ускладнення від дифтерії. Дифтерійний токсин також може потрапити у кров. До дії токсину чутливі майже всі органи, але найбільш вразливими є серце, нирки, наднирники, нервова система. Унаслідок дії токсину порушується синтез білка клітинами, що призводить до гибелі клітини. Ускладнення від дифтерії можуть включати: блокування дихальних шляхів; інфекційно-токсичний шок; пошкодження серцевого м’яза (міокардит); ураження нервової системи; нефрозонефрит; легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).   4. Лікування та профілактика дифтерії Усі хворі на дифтерію, незалежно від ступеня тяжкості, підлягають обов’язковій госпіталізації до інфекційного стаціонару. Головним у лікуванні всіх форм дифтерії (крім бактеріоносійства) є введення антитоксичної протидифтерійної сироватки (ПДС), яка пригнічує дифтерійний токсин у крові. Запобігати розвитку небезпечних ускладнень можна завдяки вакцинації дітей, згідно з Календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація дорослих кожні 10 років. Щоб запобігти розповсюдженню хвороби, потрібні раннє виявлення хворого, його ізоляція та лікування, а також виявлення та санація бактеріоносіїв. Метою щеплення є створення антитоксичного імунітету проти дифтерії (правця), наявність якого практично ліквідує небезпеку розвитку важких форм дифтерії та допомагає зменшити захворюваність. 5. Вакцинація дітей Вакцинація АКДП вакциною здійснюється у 2 місяці (перше щеплення), 4 місяці (друге щеплення), 6 місяців (третє щеплення). У 18 місяців проводиться ревакцинація. Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі — АДП), наступну у 16 років — анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену (далі — АДП-М).

1 жовтня 2021

Вже традиційно жовтень кожного року присвячується профілактиці раку грудної залози. Ця акція має назву «Дні профілактики раку та його раннього виявлення», а також Дні обізнаності про це захворювання. Так відбувається у всіх західних державах, тому що 20 жовтня – Всесвітній день раку грудної залози. Про це розповів заступник керівника Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру Олег Дуда. «Щороку в нашому центрі перебуває в середньому 930 хворих з таким захворюванням. У 2020 році - хворих було 730. Така статистика свідчить лише про зменшення кількості звернень у зв’язку з карантином, ковідом, через який пацієнти забули про всі інші захворювання. Тому цього місяця ми особливо звертаємо увагу на рак грудної залози. Запрошуємо жінок на скринінг, який є безкоштовним – на Львівщині функціонує сім скринінгових центрів, окрім того, працюють ще багато приватних. Скерування на скринінг або одразу на мамографію  можна отримати у сімейного лікаря. Або можна самому прийти у скринінговий центр», - зазначив Олег Дуда. Він також наголосив, що найкраще звертатися за консультацією до мамолога, який підкаже, коли краще робити звичайне УЗД, коли рекомендована мамографія.  До мамолога можна потрапити також за скеруванням сімейного лікаря. Окрім того, онколог розповів про вплив вакцин від коронавірусу на розвиток онкології. «Немає абсолютно жодних доказів, що вакцинація впливає якимось чином на онкологію. Пацієнти онкоцентру постійно вакцинуються, виключенням є період, коли вони отримують активне лікування (хіміотерапія, хірургічне втручання, променева терапія). Більше того, ми рекомендуємо своїм пацієнтам вакцинуватися, оскільки вони мають бути більш захищеними, ніж будь-яка інша група населення», - пояснив Олег Дуда. Як зазначив Орест Чемерис, директор департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації, онкохворі пацієнти першочергово повинні вакцинуватися, оскільки є високий ризик ускладнень на грунті ковіду.

25 лютого 2020

Львівська облдержадміністрація спільно з Львівською обласною радою, Львівською міською радою, ситуацію із запобігання поширенню коронавірусу тримає на контролі. В межах сьогоднішньої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій дійшли згоди щодо виділення додаткових коштів на протидію занесенню інфекції. Про це під час брифінгу повідомив голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Мусимо готуватися до можливого занесення вірусу на територію Львівської області. Львівську обласну інфекційну лікарню визначено базовим медичним закладом лікування у разі виявлення захворювання. Окрім того, комісія визначила Львівський обласний протитуберкульозний санаторій «Немирів» як місце тимчасової обсервації, де можна утримувати людей, що мали контакт із хворими. Ми забезпечені засобами захисту, їх є 2000 комплектів. Всі заходи, що ми вживаємо - це відомі заходи, які дають ефект при звичайних гострих респіраторних захворюваннях», - наголосив під час брифінгу Максим Козицький. «Ми занепокоєні ситуацією, яка склалася з поширенням небезпечного коронавірусу в Європі. Відтак маємо зробити усі необхідні превентивні заходи, щоб унеможливити або мінімізувати можливість потрапляння хвороби в Україну, зокрема на Львівщину. Отож, на засіданні комісії з ТЕБ і НС ми ухвалили рішення виділити фінансовий ресурс у сумі 25 млн грн з обласного бюджету на закупівлю медтехніки, спеціальних костюмів, засобів гігієни, масок для наших медичних закладів. Наразі на території області не зафіксовано жодного захворювання на коронавірус, однак ми маємо бути готовими до різних викликів у разі виявлення таких хворих на Львівщині і відповідно реагувати на них», - наголосив перший заступник голови Львівської обласної ради Богдан Гагалюк. Інфекційна лікарня є єдиною спецустановою, де надається допомога хворим з інфекційними хворобами, тому саме її визначено як місце надання лікувальних послуг для хворих. «Лікарня може прийняти 260 пацієнтів, а при потребі 300. Персонал до реагування готовий. Маємо костюми біозахисту, маски, респіратори, необхідні антибактеріальні розчини та інші препарати. У відділенні інтенсивної терапії для допомоги пацієнтам із тяжкою формою перебігу хвороби є необхідні препарати для проведення штучної вентиляції легень, є лабораторія для досліджень тощо. Ми готові для надання допомоги всім категоріям хворих», - зазначив директор Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні Сергій Федоренко. Медики зазначають, що терапії, яка скерована на знищення самого вірусу у світі не існує. Так само як вакцини. Тому зараз фахівці наголошують на потребі якнайретельнішої профілактики захворювання. Коли йдеться про реагування і профілактику, то алгоритм дій затверджено Міністерством охорони здоров’я. Він стосується схеми реагування при випадку виявлення особи, яка повернулася із небезпечної зони або особи, яка контактувала з зараженим. «Якщо немає ніяких симптомів, людині варто перебувати вдома 14 днів, якщо є симптоми - повідомити сімейного лікаря, після чого бригада екстреної медичної допомоги доставить таку людину в інфекційну лікарню. Усі визначені медичні заклади готові до швидкого реагування на ситуацію», - розповів в.о. директора департаменту охорони здоров’я ЛОДА Андрій Васько. Фахівці наголошують на тому, що перебіг хвороби схожий до інших гострих респіраторних інфекцій. «Якщо місяць тому було обмаль інформації, то сьогодні маємо підстави казати про те, що ця хвороба подібна до інших ГРІ і має легкий перебіг. Для 20% - перебіг важкий і лише для трьох відсотків - летальний. Із 80200 захворілих одужало 27 тисяч, тобто 33%. При правильній організації і своєчасному зверненні, хвороба виліковуються. Пам’ятайте, якщо людина була в країні, де зареєстровано вірус або контактувала із зараженою особою та має хоч один симптом – це привід звернутися до сімейного лікаря або викликати швидку», - акцентував начальник управління охорони здоров’я Львівської міської ради Володимир Зуб. За його словами у міських закладах охорони здоров’я провели всі навчання щодо клініки хвороби, її діагностики та щодо вміння користуватися захисними костюмами. «Вірус викликав великий ажіотаж своєю контагіозністю. На предметах повсякденного обігу він зберігається до 9 днів та поширюється повітряно-крапельним шляхом. Тому заходи профілактики такі ж як і при грипі. В області є комплексний план профілактики грипу, який вводиться в дію при підвищенні в області випадків захворювання. Ми маємо дві лабораторії, в яких повністю можна ідентифікувати вірус. Найближчим часом ми закупимо тести і зможемо швидше проводити заходи з локалізації вогнища», - поінформував директор ДУ "Львівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" Роман Павлів. На усіх пунктах пропуску, залізничних вокзалах та аеропорту роздаватимуть інформативні матеріали про те, як діяти, аби унеможливити поширення вірусу.

18 листопада 2019

З 15 – 29 листопада триватиме акція «Дні профілактики онкозахворювань статевої сфери у чоловіків» у Львівській області. Вона спрямована на інформування населення про таку проблему, метою якої є рання діагностика онкоурологічних захворювань. «Нам потрібно проводити ці дні аби зосередити увагу до раку передміхурової залози. Захворюваність на цю недугу з кожним роком зростає. Є велика частка пацієнтів, які звертаються до нас на пізніх стадіях. Це відбувається через недостатню поінформованість, тому рання діагностика раку передміхурової залози дуже важлива. Захворювання на початкових стадіях перебігає безсимптомно. Але є один дієвий метод виявлення цієї патології, це проведення аналізу крові на рівень простатоспецифічного антигену. Серед факторів ризику хвороби, це перш за все, вік 50+, раса та спадковість», - зазначив завідувач відділення урології Львівського державного онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру Юрій Дійчук. За словами генерального директора Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру Ігоря Ковальчука, урологічне відділення Львівського онкоцентру одне з найпотужніших відділень в Україні, де робиться найбільше операцій пов’язаних із передміхуровою залозою. Також керівник наголосив на важливій ролі ЗМІ. «Значна кількість населення побачивши відео та інформації, звертаються хоча б раз в році, щоб зробити аналіз. На ранніх стадіях жодних ознак чи болю хворий не відчуває. Тому закликаємо скористатись такою можливістю, прийти та зробити тест. Раніше ми виявляли десятки захворювань, за останні три роки це не менше 500 хворих в рік. Завдяки профілактичним акціям, ми  збільшуємо кількість раннього виявлення патологій». «Ми багато уваги приділяємо здоров’ю жінок та дітей, і так склалось, що чоловіки зазнають дискримінації. Про чоловіче здоров’я говорять набагато менше, ніж мало би говоритися. Тому центр громадського здоров’я дуже активно підтримує проведення таких акцій, метою яких є раннє виявлення захворювань. Проблема є вкрай актуальна, рак простати є однією з найпоширеніших причин смертності серед онкопатологій у чоловіків. Діагностика є надзвичайно простою та доступною, тому ми заохочуємо всіх мешканців області звертатись вчасно до лікарів. Просто прийти обстеження і  переконатись, що ти здоровий», - зауважила директор Львівського обласного центру громадського здоров’я Мар’яна Служинська. Нагадаємо, що за минулорічну акцію було обстежено більше 5 тисяч пацієнтів, з них понад 2 тисячам проведено тест PSA, виявлено у 59 рак передміхурової залози, 87 скеровані в стаціонари на дообстеження. Додаткові методи обстеження потребували 69 пацієнт. За час акції проведено 3 радикальні простатектомії.

20 Червня 2019

Найбільш поширеною серед інфекцій, які передаються кліщами, на території Львівської області є хвороба Лайма. Це захворювання викликається спірохетами роду Борелія і характеризується важкістю перебігу, ураженням різних органів та систем організму людини (шкіри, серця, суглобів, нервової системи, органів зору та ін.). Хвороба може виникнути після укусу кліща вже через 7-10 днів, а іноді інкубаційний період триває понад 6 місяців. Про це повідомляє державна установа «Львівський обласний лабораторний центр міністерства охорони здоров’я України». Характерним проявом хвороби Лайма є поява на місці укусу кліщової мігруючої еритеми – плями на шкірі насичено рожевого кольору, що має чітко виражені інтенсивно червоні, набряклі краї. Спершу хвороба може проявлятися також підвищенням температури тіла, слабкістю, сонливістю, втомлюваністю. Потім відмічаються неврологічні розлади, порушення діяльності серця, ураження суглобів. Щорічно в області зростає кількість людей, які зазнали нападу кліщів. У 2018 році було зареєстровано 310 випадків хвороби Лайма, що удвічі більше, ніж у попередньому. З початку року в лабораторії особливо небезпечних інфекцій досліджені на лаймбореліози 164 кліщі, які присмоктувались до людей, з них майже кожний третій кліщ виявився інфікованим бореліями, що свідчить про велику ймовірність розвитку захворювання. Щоб не захворіти на хворобу Лайма, необхідно дотримуватись заходів індивідуального захисту від кліщів. Слід пам'ятати, що найчастіше кліщі прикріпляються до одягу людини, коли вона торкається гілок дерев, кущів. Кліщі присмоктуються до тіла людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Крім того, вони можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками та іншими тваринами.  Застерегти себе і близьких від нападу кліщів можна. Для цього дотримуйтесь таких правил: - збираючись на відпочинок в ліс або паркові зони одягайте світлий одяг, штани заправляйте в шкарпетки, сорочку в штани, і обов'язково оглядайте один одного (кожні 2-3 години) з метою виявлення кліщів; - на відкриті частини тіла нанесіть репелент, що відлякує кліщів (продаються у великій кількості в аптеках та торгових мережах); - відпочивайте на сонячних, відкритих галявинах, а не біля кущів.  Якщо кліщ присмоктався, то видалення кліща краще зробити у кабінеті медичного закладу. За відсутності такої можливості намагайтесь самостійно видалити кліща одним з наступних методів: кліща захоплюють пінцетом якомога ближче до його ротового апарату (під головку) і тримаючи строго перпендикулярно до поверхні укусу, витягують розкачуючи, або вивертаючи  навколо осі тіла кліща легкими рухами; міцною ниткою перев’язують головну частину кліща і підтягуючи нитку доверху та у боки, витягують із шкіри; ефективний і досить простий метод, особливо у польових умовах, полягає у застосуванні пластикового посуду: у склянці або у пляшці роблять кутовий виріз, який підводять під основу кліща, що присмоктався, після чого кліщ легко видаляється. Пам'ятайте, різкий відрив кліща  багаторазово підсилює ризик зараження. Після видалення кліща місце укусу продезінфікувати (70% спиртом, 5% йодом), а руки вимити з милом. Якщо на шкірі залишилась чорна цятка (при відриві головки або хоботка кліща), обробити її 5% розчином йоду і залишити до природної елімінації, або звернутись до хірурга для видалення. Інформація про місце, час і дату укусу і про те скільки кліщ міг перебувати на шкірі, є важливою для оцінки ризику зараження. Чим він менший, тим менша вірогідність захворювання. Після видалення кліща необхідно обов’язково звернутись до лікаря-інфекціоніста.  Кліща намагайтесь видалити живим і передати в лабораторію для визначення зараженості. Дослідження кліщів та діагностику хвороби Лайма здійснює лабораторія особливо небезпечних інфекцій ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України» за адресою: м.Львів, вул.Круп’ярська, 27, тел. 276 85 92.

26 березня 2019

25 березня відбувся брифінг з нагоди початку «Днів профілактики туберкульозу та хронічних захворювань органів дихання». У заході взяли участь провідний спеціаліст відділу організації медичної допомоги дорослому населенню Департаменту охорони здоров’я Ярина Жук, головні експерти департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА з фтизіатрії – Любомир Рак, з пульмонології – Надія Рудницька, з рентгенології – Леся Дубенська. «У фтизіатричній службі впродовж останніх 4 років відбувається стрімка реорганізація. Відтак, уже є перші досягнення – зниження усіх основних епідпоказників по туберкульозу. Також понад 10 років департамент охорони здоров’я проводить на Львівщині профілактичну акцію «Дні профілактики туберкульозу та хронічних захворювань органів дихання», яка цьогоріч буде тривати до 22 квітня 2019 року. Акція має на меті якомога більше інформувати населення щодо питань профілактики і раннього виявлення недуги», - розпочала Ярина Жук. За словами Любомира Рака, вперше за 25 років захворюваність на туберкульоз у Львівській області істотно знизилась і досягла показника 51,9 випадків на 100 тис. населення. За минулий рік в області було виявлено 1304 хворих на всі форми туберкульозу. Смертність від туберкульозу зменшилась, у 2018 році – 222 випадків проти 249 – у 2017. Ситуація щодо захворюваності дітей на туберкульоз покращилась, минулого року було виявлено лише 28 випадків. Надія Рудницька наголосила, що раннє виявлення хвороби та якісна діагностика допоможуть вчасно розпочати лікування, а також уникнути загрозливих наслідків. «Захворюваність на ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень) у 2019 році становить 1056 нових випадків. У Львівській області на обліку знаходиться 18,5 тисяч хворих на ХОЗЛ. Основним чинником ризику виникнення ХОЗЛ є куріння, певну роль відіграють також генетична схильність та перенесені інфекції». Як зазначила Леся Дубенська, з появою у центрі легеневого здоров’я нового рентгендіагностичного комплексу суттєво розширились можливості якісної діагностики захворювань органів дихання.

3 жовтня 2018

На Львівщині, сьогодні, 3 жовтня, розпочинається двотижнева акція «Дні профілактики патології шийки матки і грудної залози у жінок». Відтак, мешканок області закликають пройти безкоштовні обстеження у своїх поліклініках, аби попередити ці серйозні захворювання Про це сьогодні, 3 жовтня, йшлося під час прес-конференції з нагоди початку акції. Як зазначив заступник генерального директора КЗ ЛОР «ЛОРЛДЦ» з лікувальної роботи Орест Тріль, для запобігання і своєчасного виявлення передпухлинних станів та онкопатологій органів жіночої репродуктивної системи, важливими є систематичні профілактичні огляди. “У дні акції особливо закликаємо жінок пройти такий вид обстеження як цифрова мамографія, записатись можна у міжрайонних скринінгових центрах, які мають сучасне обладнання і розташовані у Львові, Дрогобичі, Червонограді, Самборі, Стрию. Запис на дослідження у ці скринінгові центри може провести сімейних лікар та ваш акушер-гінеколог”, - наголосив Орест Тріль. За словами медиків, обстеження на виявлення раку шийки матки необхідно проходити жінкам з 18 років, на рак грудної залози із 45 років.   “Якщо жінка здорова і з середнім ризиком, то задля профілактики  варто проходити обстеження один раз на три роки як на виявлення раку шийки матки так і грудної залози”, - додав Орест Тріль. Одним із основних факторів ризику виникнення раку шийки матки є вірус папіломи людини. “Найбільшим фактором ризику є наявність вірусу папіломи людину, для раку шийки матки найбільш агресивний 16-18 тип. Також куріння, вживання імунодепресантів, стан самої імунної системи. За минулий рік на облік з пухлиною шийки матки стали 261 жінка, наймолодша пацієнтка віком 24 роки, найстарша 86 років”, - зазначила  експерт департаменту охорони здоров’я з онкогінекології Світлана Струк. Зазначимо, минулоріч під час акції «Дні профілактики патології шийки матки і грудної залози у жінок» обстежили близько 50 тис жінок.

24 липня 2018

Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі, яке характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем. Збудником є дифтерійна паличка (коринебактерія), яка виробляє екзотоксин, стійка до дії різних чинників. Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів. Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту. Коли дифтерійна бактерія потрапляє у дихальну систему, вона виробляє токсин, який блокує синтез білка в клітинах, в результаті чого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям. Дифтерія – вакцинокерована інфекція. Хворіють на дифтерію не щеплені або невірно щеплені особи. Захворювання може протікати у вигляді спалахів та спорадичних випадків, це залежить від рівня колективного імунітету. Захворювання на дифтерію може мати наступні прояви: біль у горлі, підвищена температура, лихоманка, набряк слизової оболонки ротоглотки, наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу, набряк шиї, збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів. Ускладнення від дифтерії можуть включати: блокування дихальних шляхів, інфекційно-токсичний шок, пошкодження серцевого м'яза (міокардит), ураження нервової системи, нефрозонефрит, легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію). Профілактика Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і попередити розвиток небезпечних ускладнень – вакцинація  дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація  дорослих (кожні 10 років). Вакцинація, як і перенесене захворювання, вже через 1-1,5 років не гарантує захист від інфікування та захворювання, але захворювання у правильно щеплених буде протікати набагато легше, ніж у тих, хто не має щеплень. Тому так важливо вчасно проводити як вакцинацію, так і ревакцинацію. Щеплення проводяться у кабінетах щеплень дільничних поліклінічних закладів (безкоштовно). А також існує мережа приватних кабінетів щеплень, де можна отримати щеплення за власні кошти. Вакцинація дітей Згідно з національним Календарем профілактичних щеплень, для вакцинації дітей проти дифтерії, кашлюку, правця на першому році життя можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (АаКДП), для ослаблених дітей, так і з цільноклітинним (АКДП) кашлюковим компонентом. Ці вакцини використовуються для щеплення дітей до 6 років 11 місяців 29 днів. Вакцинація АКДП (АаКДП) вакциною здійснюється у: 2 місяці (перше щеплення), 4 місяці (друге щеплення), 6 місяців (третє щеплення). У 18 місяців проводиться ревакцинація. Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі — АДП), наступну у 16 років — анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену (далі — АДП-М). Щеплення дітей до 7 років з порушенням Календаря призначаються лікарем з такого розрахунку, щоб дитина встигла одержати чотириразове щеплення проти кашлюку до 6 років 11 місяців 29 днів. У разі неможливості отримати 4 дози вакцини проти кашлюку дитиною до 6 років 11 місяців 29 днів вводять стільки доз, скільки дитина встигне отримати до виповнення їй зазначеного віку. Дітям, старшим 7 років, та дорослим, які раніше не були щеплені або не мають даних щодо вакцинації, проводять щеплення АДП-М триразово. Ревакцинація дітей віком 15 –18 років, які отримують щеплення поза цим Календарем, здійснюється з мінімальним інтервалом у 3 роки після останнього щеплення для профілактики дифтерії та правця. Вакцинація дорослих Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказаннями, які раніше були щеплені, проводять АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М. У Львівській області достатньо вакцини (АКДП, АДП, АДП-м), щоб забезпечити надійний захист проти дифтерії і дітям, і дорослим. Щеплення можна провести в поліклініці чи амбулаторії за місцем проживання або відповідно до укладених декларацій після консультації з педіатром чи сімейним лікарем.

13 липня 2018

Пік кишкових інфекцій зазвичай припадає на спекотну пору року. Підвищена температура навколишнього середовища сприяє поширенню збудників, які викликають захворювання на кишкові інфекції. До організму такі збудники потрапляють, головним чином, з інфікованою водою, зіпсованими чи неякісними харчовими продуктами або контактно-побутовим шляхом через брудні руки. Основною причиною виникнення гострих кишкових інфекцій є елементарне недотримання правил особистої гігієни, технології приготування страв, умов та термінів зберігання сировини та готових страв, вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання, тощо. Для профілактики гострих кишкових інфекцій необхідно: - дотримуватися правил особистої гігієни; - ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні; - мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі; - користуватися індивідуальним посудом; - запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються харчові продукти; - регулярно мити та обдавати окропом дитячий посуд та іграшки; - окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти (сире м'ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо); - для обробки сирих продуктів використовувати окремі кухонні прилади (ножі, обробні дошки тощо); - добре прожарювати або проварювати продукти, особливо м'ясо, птицю, яйця і рибу; - дотримуватись відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів (не залишати приготовлені харчові продукти при кімнатній температурі більше, ніж на 2 години); - використовувати безпечну воду, не пити воду з неперевірених джерел; - вживати бутильовану воду, у разі неможливості придбання бутильованої води використовувати охолоджену кип’ячену воду; - використовувати харчові продукти, оброблені з метою підвищення їх безпеки, наприклад, пастеризоване молоко; - мити та обдавати окропом фрукти і овочі, особливо у разі споживання їх у сирому вигляді; - не вживати продукти з вичерпаним терміном придатності, використовувати для приготування їжі тільки свіжі харчові продукти; - при транспортуванні і зберіганні харчових продуктів використовувати чисту упаковку (поліетилен, контейнери для харчових продуктів тощо); - не купувати харчові продукти у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі; - не давати маленьким дітям некип'ячене розливне молоко, сирі яйця тощо; - не купатися в непроточних водоймах, у місцях несанкціонованих пляжів, уникати заковтування води під час купання; - уникати контактів з особами, які мають ознаки інфекційного захворювання; - при появі симптомів захворювання (підвищення температури тіла, біль голови, інтоксикація, блювання, рідкі випорожнення, біль у животі, висипання на шкірі тощо) своєчасно звертатися за медичною допомогою. Самолікування може призвести до значних ускладнень. Профілактика гострих кишкових інфекцій рятує життя!

9 липня 2018

Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області  постійно проводить контроль та вивчення епізоотичної ситуації серед домашніх тварин та дикої фауни щодо виявлення вірусу африканської чуми свиней. Як повідомив перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області Ростислав Волошин, з початку 2018 року у Львівській регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини провели дослідження 1141 проб патологічного матеріалу від диких та домашніх свиней на виявлення антитіл до збудника АЧС (з них 940 проб досліджень патологічного матеріалу від домашніх свиней). Згідно з експертними висновками, результати досліджень від’ємні, антитіл до вірусу АЧС не виявлено. Також він зазначив, що ветеринарна служба області у достатній кількості забезпечена відповідними засобами, які необхідні при проведенні заходів щодо ліквідації африканської чуми свиней.