Зберегти пам’ятки та запросити інвестора: чим департамент архітектури може допомогти ОТГ?

4 лютого 2022

За перший рік програми Президента Велике будівництво - «Велика реставрація» Львівщина виконала робіт на 50 мільйонів 112 тисяч гривень. За ці кошти почали реставрацію п’яти відомих архітектурних пам’яток області. Йдеться про три замки так званої "Золотої підкови": Жовківський, Підгорецький та Олеський. А також Національний театр ім. Марії Заньковецької та Львівський музей історії релігії, який перебуває у комунальній власності Львівська обласна рада. «Найпомітнішим для львів‘ян, напевно, є результат реставрації театру ім. Марії Заньковецької: кожен львів’янин та гість міста, прогулюючись центром Львова, може порівняти в якому стані театр був до реставрації і як він виглядає зараз. Відреставровано фасад і балкони театру, замінено зовнішні інженерні мережі, розпочато реставрацію камерної сцени та підвальних приміщень будівлі», - розповів голова Львівської ОДА Максим Козицький. За результатами програми у Жовківському замку відреставрували фасади вежі та дахів, завершили міжповерхове перекриття. У храмі Святого Йосифа у селі Підгірці відреставрували фасад і кам’яні сходи, дахи накриті міддю. Схожі роботи були й в костелі капуцинів в Олеську. Всі три замки перебувають у віданні Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького. У музеї історії релігії вдалося привести до ладу документацію, отримати всі необхідні дозволи, провести відкриті торги на виконання робіт і розпочати реставрацію експозиційних залів музею. «Оскільки документація готова, а підготовчі роботи виконано, то цей рік для всіх цих об’єктів обіцяє бути ще продуктивнішим. Крім того, разом із Департаментом архітектури та містобудування Львівської ОДА сподіваємося, що цьогоріч на «Велику реставрацію» Міністерство культури та інформаційної політики України та Уряд відберуть ще кілька об’єктів з Львівщини», - додав Максим Козицький. Нагадаємо, у квітні 2021 року Львівщина подала на “Велику реставрацію” 31 заявку для відновлення 39-ти об’єктів культурної спадщини. Міністерство культури відібрало до програми 5 пам’яток області.

24 січня 2022

Департамент агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації запрошує голів територіальних громад, сімейних фермерських господарств та потенційних учасників СФГ взяти участь в конференції на тему: «Сімейні фермерські господарства: чому це вигідно і за яких умов» Онлайн-конференція відбудеться 26 січня об 11:00 на платформі Zoom.  «Унікальність цієї події в тому, що вона присвячена роз’ясненню останніх змін в податковому законодавстві. Ми пояснимо чому в контексті цих змін, реєструватись фермерським господарствам вигідно, а також розкажемо про інструменти фінансової підтримки, які будуть діяти для сімейних фермерських господарств у 2022 році на рівнях обласного та державного бюджетів. Для сімейних фермерських господарств будуть певні пільги, про які, власне, ми хочемо розповісти. Особливо, це актуально для осіб,  які проживають в сільській місцевості. Це якраз та можливість, коли справу свого життя можна трансформувати в бізнес», - зазначила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Тетяна Гетьман. Вона також додала, що на Львівщині, станом на сьогодні є 59 одиниць СФГ,  що майже вдвічі більше, ніж минулого року. На заході розглянуть питання:  Програми фінансової підтримки аграріїв з державного та обласного бюджетів у 2022 році;  Нова податкова реформа в частині оподаткування СФГ і власників с/г земель;  Алгоритм створення СФГ; ЄСВ: сімейні фермерські господарства мають право на отримання часткової компенсації; Субвенція органам місцевого самоврядування на заходи з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення та на заходи з поліпшення громадських пасовищ. Для участі в онлайн-конференції реєструйтесь за посиланням. Посилання для підключення в Zoom.

23 грудня 2021

На виконання трьох обласних програм департаменту архітектури та містобудівництва Львівської ОДА виділено близько 32 мільйонів гривень Львівська обласна рада затвердила бюджети трьох обласних програм департаменту архітектури та містобудівництва Львівської ОДА на загальну суму у 31 мільйон 215 тисяч гривень. На Програму охорони, збереження і популяризації історико-культурної спадщини у Львівській області виділили 22 мільйони гривень. Серед завдань програми на наступний рік: збереження, дослідження та реставраційні роботи на об’єктах культурної спадщини Львівщини (18 мільйонів гривень); комплексна реставрація пам’яток Львівщини, внесених до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО  (3 мільйони гривень); популяризація культурної спадщини Львівщини (550 тисяч гривень); збереження, охорона та дослідження археологічної спадщини (450 тисяч гривень). Програма розвитку містобудівного кадастру та просторового планування виконуватиметься у рамках 6 мільйонів гривень. Вона передбачає виготовлення містобудівної документації, отримання ліцензій для введення містобудівного кадастру, розроблення нормативної грошової оцінки та інвентаризацію земель. Комплексну програму надання житлових кредитів окремим категоріям громадян профінансували у розмірі 3 мільйонів 215 тисяч гривень. З яких: 2 мільйони скерують на підтримку індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім»; 1 мільйон 215 тисяч — забезпечення молоді житлом у Львівській області  

27 жовтня 2021

Сьогодні під головуванням заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Віталія Загайного та за участі представників департаменту агропромислового розвитку, департаменту економічної політики облдержадміністрації, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відбулась  онлайн-нарада для керівників та землевпорядників територіальних громад на тему: «Важливі питання земельного законодавства в контексті розвитку громад». Віталій Загайний наголосив на важливості якісного і законного розпорядження землями, які є у віданні територіальних громад. «Якісне розпорядження земельними ресурсами – добробут громад. Львівська область в порівняні із іншими областями має в половину менший земельний банк  сільськогосподарських угідь. Водночас, Львівщина особлива тим, що 39% населення області – сільське населення. З передачею сільськогосподарських земель до відання територіальних громад розширюються можливості громад приймати рішення по управлінню землями на всій території юрисдикції. Відтак, лише якісне розпорядження землями стимулюватиме соціальний і економічний розвиток територій, забезпечить надходження до бюджетів на місцях», - наголосив Віталій Загайний. Також у заході взяв участь голова постійної комісії з питань діяльності агропромислового комплексу, підприємництва та інвестицій Юрій Раделицький, який наголосив на важливості проведення таких заходів, оскільки земельна реформа та обіг (ринок) землі – це одне з найважливіших питань і стосується кожного – від представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування до пересічного громадянина та аграрія. «Вдячний громадам за активність. Як бачу, сьогодні зібрались за одними столом професіонали. Спільна з територіальними громадами комунікація щодо ходу земельної реформи і розвитку агропромислового комплексу в рамках цієї реформи - це  основне із завдань сьогодення», - зазначив Юрій Раделицький. У своїй доповіді директорка департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Тетяна Гетьман довела учасникам заходу інформацію про діючий з 1 липня обіг земель сільськогосподарського призначення та його результати. «Відтак, в рамках ринку землі по Україні укладено 33 853 правочини  на загальну площу 84,1 тис. га, по Львівщині  цей показник складає - 1056 угод на загальну площу 845 га. Однак, що стосується підмораторних земельних ділянок-паїв, то на такі землі укладено  лише 168 угод купівлі-продажу, площа проданих паїв складає 198 гектарів. Це доводить, що ринок землі є консервативний, поступовий і неспішний», - зазначила Тетяна Гетьман. Начальник відділу взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Віталія Шепега проінформувала присутніх щодо порядку використання та передачі в користування неуспадкованих земельних ділянок, орендних правовідносини, зокрема, щодо умов, порядку і поновлення договорів оренди. А також довела до відома норми законодавства щодо державної реєстрації прав власності в Державному реєстрі речових прав на земельні ділянки всіх форм власності. «Земля є життєво необхідним ресурсом, неминуче виникають конфлікти, що пов'язані з земельними відносинами. Тому правильна реєстрація прав - запорука захисту від рейдерства. Відтак, важливою і надалі залишається поінформованість населення щодо актуальних питань у сфері державної реєстрації», - наголосила Віталія Шепега. Заступниця начальника управління - начальниця відділу розвитку аграрної інфраструктури, земельних відносин департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Тетяна Борушок поінформувала учасників щодо змін чинного земельного законодавства в рамках запровадження ринку землі, зокрема, переважного права на викуп земель сільськогосподарськогопризначення, порядку і умов викупу земель сільськогосподарського призначення громадянами України, яким належить право постійного користування/довічного успадкованого володіння для ведення фермерського господарства. А також наголосила про важливість  проведення аудиту та інвентаризації земель сільськогосподарського призначення. «Аби якісно розпоряджатись земельним банком громадам вкрай необхідно провести земельний аудит.  Необхідно виявити земельні ділянки, які можуть використовуватися в сільськогосподарському виробництві, але не задіяні, а також ділянки, які використовуються в сільськогосподарському виробництві, але за таке використання не сплачуються податки або ж сплачуються не в повній мірі», - зазначила Тетяна Борушок.

23 вересня 2021

Відтепер 16 пам’яток Львівщини відтепер мають програми ревіталізації. Документи є візією майбутнього використання об’єктів та їх включення до життя місцевих громад.  Презентація програм відбулась сьогодні у Давидівській громаді, на території якої костел у Годовиці та історико-культурний заповідник «Древній Звенигород». Йдеться про такі знакові пам’ятки:  Пам’ятка археології національного значення «Городище літописного міста Звенигорода» Замок XV-XVII ст. у с. Свірж Замок XVІІ ст. у с. Старе Село Замок-палац XVI-XVII ст. у смт. Поморяни Замковий комплекс (палац з казематами) у м. Броди Монастирський храм з дзвіницею XV-XVIII ст. в смт. Підкамінь Палац Потоцьких кін. ХІХ ст. в с. Тартаків Палацово-парковий комплекс «Садиба баронів Гредлів» у м. Сколе Ратуша XVІІІ ст. у м. Добромиль Костел 1758 р. у с. Годовиця Костел ХVІІ ст. Різдва Богородиці у м. Комарно Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у с. Білий Камінь Церква Різдва Пресвятої Богородиці XVI ст. у смт. Щирець Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці 1838 р. в с. Матків 15Дерев’яна церква Св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї 16. Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста 1661 р. у м. Дрогобичі   «Ми‌ ‌добре‌ ‌розуміємо,‌ ‌що‌ ‌пам’ятки‌ ‌архітектури‌ ‌потребують‌ ‌не‌ ‌лише‌ ‌реставраційних‌ ‌робіт,‌ ‌а передусім ‌візії‌ ‌їх‌ ‌включення‌ ‌у‌ ‌культурне‌ ‌та‌ ‌економічне‌ ‌життя‌ ‌локальних‌ ‌громад.‌ Потрібно‌ ‌створити‌ ‌довкола‌ ‌них‌ ‌привабливі‌ ‌туристичні‌ ‌дестинації.‌ ‌Інакше‌ ‌реставрація‌ ‌і‌ ‌гроші,‌ ‌які‌ ‌туди‌ ‌вкладе‌ ‌держава, меценати чи громада,‌ ‌будуть‌ ‌марні.‌ ‌Комплексні‌ ‌програми‌ ‌ревіталізації - це обговорена з експертами і громадами ‌візія майбутнього життя пам’ятки і конкретні кроки, які для цього потрібно зробити. Ці «дорожні карти» ми передамо громадам і рекомендуватимемо, аби вони стали частиною стратегій ‌громад ‌та‌ ‌основою‌ ‌для‌ ‌ ‌сталого‌ ‌розвитку», - говорить директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Олена Василько.  Усі 16 програм напрацьовано в рамках проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перезавантаження». Його у 2020 році ініціював департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА у партнерстві з Інститутом стратегії культури, а фінансову підтримку надав Український культурний фонд.  «Великим викликом було по-новому обдумати майбутнє пам’яток, які нині у дуже різному стані та мають різні вихідні умови. Частина з них дуже затребувані і цікаві для громад, а частина майже забуті. Стратегічна ціль проєкту була у тому, аби напрацювати такі програми, які надалі будуть основою для роботи з пам’ятками та пошуку коштів для їх збереження та реставрації», - розповіла координаторка проєкту Наталя Войцещук.  Усі 16 документів, напрацьовані архітекторами, опираються на два ґрунтовні дослідження - опитування експертів зі сфери архітектури, культури та туризму, а також результати розмов з громадами.  «У розмовах про пам’ятки дуже важливо знати думку людей, які стикаються з ними щодня. У цьому проєкті Інститут стратегії культури відповідав за два великі дослідження: експертні опитування та зустрічі з громадами, під час яких ми говорили з безпосередніми користувачами пам’яток та людьми, що мешкають поруч. Це дозволило побачити їхню візію майбутнього об’єктів, яку потрібно врахувати у комплексних програм ревіталізацій», – розповіла керівниця аналітичної частини проєкту, координаторка напрямку стратегування, дослідження та освіти в Інституті стратегії культури Мар’яна Куземська-Данилюк.   

9 серпня 2021

Сьогодні, 9 серпня, в Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія терору» стартувала «Літня школа для молоді «Охорона культурної спадщини – моя справа», яку реалізує громадська організація «Асоціація культурних ініціатив». Як зазначають організатори, цьогоріч для участі у школі подали понад 100 заявок, з яких обрали 30 учасників з 8 областей України. Відтак, упродовж 7 днів Літньої школи учасники відвідають культурні та архітектурні пам’ятки в 4-х районах області, а понад 40 експертів поділяться своїм досвідом. «Проєкт «Літня школа для молоді «Охорона культурної спадщини – моя справа» уже вдруге став переможцем конкурсу серед інститутів громадянського суспільства. Цьогоріч він отримав максимальну суму фінансування, що дозволило організаторам збільшити кількість учасників та відвідати більше місць архітектурної спадщини. Розповіли у департаменті комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА. «Інноваційність та оригінальність проєкту полягає в поєднанні проблеми виховання свідомої, активної молоді та проблеми збереження матеріальної та нематеріальної спадщини, а також вирішення її - шляхом комплексного навчання молодого покоління, активізації громадськості навколо цього питання, закріплення в свідомості населення думки, що охорона і збереження спадщини є не лише справою вузьких спеціалістів, а й обов’язком кожного мешканця міста, містечка, села», - зазначила голова організації «Асоціація культурних ініціатив» Катерина Плечій. Першу лекцію для учасників проєкту провів начальник управління об’єктів культурної спадщини Львівської облдержадміністрації Василь Петрик, який розповів про свій досвід діяльності у сфері збереження культурної спадщини, про основні закони, які регулюють таку діяльність та що необхідно враховувати при виконанні науково-реставраційних робіт на пам’ятках. «Цей проєкт реалізовується за підтримки департаменту комунікації та внутрішньої політики облдержадміністрації в межах Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Львівській області на 2021-2025 роки. Реформа децентралізації передбачає набагато більшу відповідальність самих громад за спадщину, яка є на їхній території. Ми на Львівщині маємо понад 8 тисяч офіційних пам’яток архітектури. Це унікальні дерев’яні і муровані храми, це українська сецесія, замки і палаци, які належать не тільки нашій, а й світовій історії. На жаль, ані фінансування області, ані з бюджету в межах «Великої реставрації» не вистачить, щоб відреставрувати все. Але багато всього ми можемо самі, на місцях, бодай берегти і не нищити», - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Нагадаємо, цьогоріч обласна програма охорони культурної спадщини передбачає фінансування реставрації пам’яток на суму 25 мільйонів гривень. Ще 132,5 мільйони для Львівщини має надійти у межах «Великої реставрації».

23 Червня 2021

Сьогодні у Львові обговорили законодавчі ініціативи у галузі охорони і збереження культурної спадщини. Організували круглий стіл для пам’яткоохоронців, управлінців та народних депутатів, які мають право законодавчої ініціативи, департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, Львівська політехніка та український осередок ІКОМОС. Привітав учасників  заходу перший заступник голови Львівської обласної адміністрації Андрій Годик. “Добре, що ми маємо нагоду для фахової дискусії, щоб обговорити стан, проблеми та перспективи пам’яткоохоронної галузі. Важливо, що влада, громадськість, експерти та суспільство чітко усвідомлюють потребу змін законів про охорону культурної спадщини. Всі ми розуміємо, що актуальним є створення на законодавчому рівні організаційно-правових механізмів максимального залучення громадськості, експертів до справи збереження і реставрації пам’яток. Львівська ОДА підтримує цю ініціативу, а також, я переконаний, що Верховна Рада готова почути ті пропозиції, які ми сьогодні напрацюємо і скеруємо для розгляду”, - зазначив Андрій Годик. Під час зустрічі присутні обговорили законопроєкти в галузі охорони культурної спадщини, вимоги до роботи новостворюваних Державної служби охорони культурної спадщини та Державної інспекції культурної спадщини, а також регіональні проблеми збереження пам’яток Львівщини. Велику частину дискусії присвятили проблематиці галузі. А це тотальна зарегульованість у галузі реставрації, яка не дозволяє швидко реагувати та здійснювати протиаварійні роботи; брак кадрів; застарілі норми в законах і невідповідність розцінок для виконавців робіт; розбалансованість структури, ієрархії, а відтак і невизначеність міри відповідальності пам’яткоохоронних відомств від рівня громади до рівня центральних державних органів влади. “Наразі у Верховній Раді зареєстровані два законопроєкти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини» (№ 4561) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності  за  руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини і порушення традиційного характеру середовища»  (№4562). Обидва вони потребують доопрацювання, а в деяких випадках навіть несуть загрозу звуження повноважень органів місцевої влади, що суперечить реформі децентралізації. Саме тому ми зустрілися максимально широким колом пам’яткоохоронців-практиків, щоб донести всі проблеми та спробувати разом доопрацювати законодавчі норми. Цей діалог між різними середовищами є надзвичайно важливим, і я вдячний всім, хто сьогодні взяв у ньому участь”, - каже керівник управління охорони об’єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Василь Петрик, який презентував пропозиції змін до законів від департаменту. Львівщина - найактивніший регіон щодо захисту культурної спадщини. В цьому переконаний голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. Він також наголосив, що наша область найактивніше сигналізує про законодавчі проблеми у галузі. “Це у вас, коли хтось зазіхає на культурну спадщину, здіймають інформаційну хвилю на всю Україну. В інший регіонах вже не лишилося цілісних історичних ареалів. Там архітектурні пам’ятки просто нищать, ніхто не думає про збереження. Думають про комерцію”, - каже Микита Потураєв. Про досвід реставрації спадщини і проблематику Львова, а також про пропозиції змін до законів розповіла керівниця управління охорони історичного середовища міста Лілія Онищенко. Серед учасників дискусії були ректор Львівської політехніки Юрій Бобало, народні депутати Микола Княжицький, Ростислав Тістик, Роман Лозинський, президент УНК ІКОМОС Микола Гайда, завідувач кафедри Архітектури та реставрації  Львівської політехніки Микола Бевз, депутати обласної ради, викладачі, пам’яткоохоронці та представники громадськості. “Ми підсумуємо всі пропозиції та, спільно з депутатами, внесемо їх при доопрацюванні законопроєктів. Сподіваюся, що всі разом ми зможемо стати добрими лобістами якісних змін у галузі. Львівщина має найбільше число пам’яток, тому ми не можемо бути байдужі. Нам конче треба створити чіткі механізми для їх порятунку і знайти для них ефективних господарів”, - підсумувала директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Олена Василько.   

17 Червня 2021

Служби у справах дітей Львівщини та Одещини у співпраці із Львівською освітньою фундацією і БО «Вітрила дитинства» розробили навчальну програму з підвищення кваліфікації працівників служб у справах дітей в громадах. Це унікальний на теренах України пілотний освітній проєкт. Сьогодні під час онлайн зустрічі із партнерами та учасниками презентували цей навчальний продукт. Упродовж червня-липня цього року першими слухачами програми з Львівщини будуть 17 директорів Служб у справах дітей. За словами начальника Служби у справах дітей ЛОДА Володимира Лиса, Львівщина є однією з передових областей у процесах реформи інтернатів. В області вже створили 48 служб у справах дітей в громадах. «Така навчальна програма є необхідною, щоб служби у кожній громаді працювали ефективно. Вона допоможе якісно та швидко організувати доступ до послуг дітям і батькам на найвищому рівні», - наголосив Володимир Лис.

30 квітня 2021

Посібник «Місцевий економічний розвиток у територіальних громадах: корисні поради та кращі практики» розроблений Програмою USAID DOBRE. Він призначений для представників місцевої влади, бізнесу та мешканців територіальних громад, які хочуть створити сприятливе економічне середовище на своїй території. «З цим посібником мають детально ознайомитись всі голови громад. Адже він містить набір інструментів, що допоможе громадам готувати якісні проєкти і отримувати державну підтримку для їх реалізації. Місцевий економічний розвиток – наразі питання номер один у порядку денному діяльності місцевого самоврядування. Йдеться про інфраструктуру для бізнесу, ефективне управління ресурсами, місцевими податками та зборами, контроль за їх сплатою та надходженням з різних джерел до місцевого бюджету», – вважає заступник Міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря. У посібнику: ·  Підтримка діючого бізнесу ·  Сприяння розвитку підприємництва ·  Залучення нового бізнесу та інвестицій ·  Розвиток людського капіталу «Програма USAID DOBRE чотири роки співпрацює з українськими громадами, допомагаючи їм розвивати місцеву економіку. Деякі з цих громад розвивають інфраструктуру для фермерства, деякі – туризм, інші – створюють умови для розвитку інформаційних технологій. Низка громад створює традиційні мікропідприємства, наприклад виготовляють кераміку чи займаються металообробкою. Розробивши Посібник, DOBRE ділиться накопиченим досвідом з усіма громадами. Сподіваюсь, що цей посібник надихне інші громади в Україні на необхідні кроки для підтримки місцевого економічного зростання», – зазначає заступник Директора Місії USAID Сьюзан Кутор. Завантажити посібник можна за посиланням: https://bit.ly/3gRmwdI    

22 квітня 2021

Сьогодні заступник голови Львівської ОДА Віталій Загайний відвідав навчально-тренувальний полігон Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Тут зможуть навчатись та здобувати практичні навики, у тому числі, учасники добровільних пожежних команд. «Ми плануємо використовувати цей полігон для підготовки місцевих та добровільних пожежних команд. Боротьба з вогнем – не може бути справою аматорів. Відповідно, усі задіяні мають пройти обов'язковий вишкіл. У нас є добра науково-практична та навчальна база, зосереджена в університеті безпеки життєдіяльності. Університет задекларував  готовність проводити потрібні навчання, своєю чергою ми допомагаємо навчальному закладу в рамках обласної програми «Безпечна Львівщина». Сьогоднішнє знайомство з матеріально-технічною базою закріплює наші попередні домовленості. Це максимально корисні взаємовідносини, націлені на покращення ситуації в громадах у частині створенням пожежних команд на місцях», - наголосив Віталій Загайний.   В області є 26 громад, де доцільно створити місцеві пожежні команди, аби час доїзду до можливого місця пожежі складав не більше 20 хвилин.  Навчально-тренувальний полігон дозволяє майбутнім рятувальникам здобути практичні навички із застосування пожежної, аварійно-рятувальної та спеціальної техніки, пожежно-рятувального оснащення. Тут навчають проводити оперативні дії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж. З курсантами, студентами та слухачами проводять практичні заняття з організації аварійно-рятувальних робіт (при розливі хімічно-небезпечних речовин, при руйнуванні будівель, при розливі металевої ртуті, при дорожньо-транспортних пригодах); пожежної тактики (гасіння пожеж у підвалах, на поверхах та на горищах будівель); а також використання пожежної та аварійно-рятувальної техніки (експлуатація засобів малої механізації та аварійно-рятувального обладнання). Окрім того, на навчально-тренувальному полігоні змонтована імітаційна установка для відпрацювання практичних занять з ліквідації аварій в разі виливу небезпечно-хімічних речовин (зріджених аміаку, хлору) з залізничної чи автоцистерни під час транспортування. Така технологія ліквідації подібних аварій запозичена у рятувальників Швеції.  На території полігону також передбачені належні умови  для проживання курсантів, студентів та слухачів, що дозволяє підвищити продуктивність навчального процесу.

21 квітня 2021

76,7% обласних територіальних громад Львівщини зацікавлені брати участь у створенні центрів безпеки в громадах та розвитку місцевих систем оповіщення на умовах спів фінансування. Про це свідчать результати опитування, які провів департамент цивільного захисту Львівської ОДА серед керівників місцевого самоврядування. «Опитування проводилось онлайн, шляхом надання відповідей на запитання анкети щодо організації цивільного захисту в територіальних громадах. Його основна мета – удосконалити систему захисту населення і територій  від надзвичайних ситуацій та вирішити питання безпеки наших громадян на базовому рівні», – розповів директор департаменту цивільного захисту Львівської ОДА Ігор Туз. Зокрема, запитання анкети стосувались створення в громадах добровільної пожежної охорони, наявності резервів матеріально-технічних ресурсів для ліквідації наслідків ймовірних надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та організації оповіщення населення. Нагадаємо, що у ході реформи місцевого самоврядування, важливі для безпеки населення повноваження передаються на найближчий до населення рівень влади – в територіальні громади. Саме на рівні міських, селищних та сільських громад організовуються та реалізуються основні заходи захисту населення і територій. Тому кожна громада повинна планувати та організовувати свою безпеку, захист мешканців від ймовірних надзвичайних ситуацій. Адміністративні та соціальні послуги, розміщення різних служб, пожежних частин та рятувальних підрозділів здійснюватимуться у кожній громаді шляхом створення відповідних органів управління та сил цивільного захисту (місцевих пожежних частин, комунальних та добровільних рятувальних формувань) та їх належного забезпечення. Всі відповіді, отримані від громад, департамент з питань цивільного захисту облдержадміністрації врахує при підготовці “дорожньої карти” із створення на території області місцевих пожежних команд та розвитку місцевих систем оповіщення. Довідково. Центр безпеки в територіальній громаді об‘єднує функції захисту від пожеж та надзвичайних ситуацій, громадської безпеки та екстреної меддопомоги з єдиною комунікацією. Мета – цілодобове реагування на запит про екстрену допомогу.

16 квітня 2021

Економічне зростання громад напряму залежить від розвитку аграрного сектору. Мова йде не тільки про надходження від податків від оренди землі, стратегічно важливим є розвиток бізнесу на цій землі. У цьому контексті мета департаменту агропромислового розвитку Львівської області повністю співпадає з просторовими планами розвитку органів місцевого самоврядування. «Львівщина – унікальний аграрний регіон, з часткою сільського населення понад 39% і проєвропейськими тенденціями у аграрній галузі. Станом на сьогодні ми  фіксуємо позитивну динаміку у кількості новостворених кооперативів, сімейних ферм, підприємств органічної галузі, площ під садами та ягідними насадженнями. Все це говорить про розвиток малого аграрного бізнесу, який, з одного боку, є надзвичайно вразливим, а з іншого боку має величезний потенціал, про який свідчить досвід країн ЄС.  Ефективна система комунікації між нашим департаментом та органами місцевого самоврядування – це потужний інструмент, який дозволить швидко розкрити цей потенціал», - каже Тетяна Гетьман, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА. Земельна реформа та реформа самоврядування є викликом для ТГ, тому створення штатних одиниць з питань АПК – це крок навипередження, який захистить громади від великої кількості проблем. Серед головних завдань фахівців з аграрних питань  - формування та аудит земельного банку у т.ч. з урахуванням стратегії розвитку місцевих сільгоспвиробників та інтересів сільського населення.  «Департамент агропромислового розвитку  завжди відкритий для діалогу. Наші фахівці мають високий рівень компетенції  і завжди готові проконсультувати ваших аграріїв з будь-яких питань, пов’язаних із сільським господарством. Як отримати фінансову допомогу на рівні області та держави? З чого розпочати сімейну ферму чи кооператив? Як розібратись у тонкощах земельного законодавства? Що робити, якщо бізнес  постраждав через форс-мажорі обставин? Відповідь на всі ці, та безліч інших питань ви та ваші фермери завжди зможуть отримати через гарячу лінію департаменту або під час безпосередньої зустрічі з нашими фахівцями», - звернулась до голів територіальних громад Тетяна Гетьман. Нагадуємо, найближчим часом департамент агропромислового розвитку Львівської ОДА планує провести в кожному районі Львівської області семінари -тренінги, під час яких детально буде розглянуто наступні теми: Пріоритетні напрямки розвитку АПК Львівщини Фінансова підтримка на рівні держави та області Створення фермерських господарств та кооперативів Земельні питання Послуги дорадчих служб регіону Історії успіху Львівських сільгоспвиробників До участі запрошуються голови та старости громад , аграрії та всі охочі розпочати аграрний бізнес.