Національний конкурс «Благодійна Україна» запрошує до участі благодійників та волонтерів

21 квітня 2022

Благодійна організація “Borken hilft der Ukraine” передала карету швидкої медичної допомоги одному з провідних обласних медичних закладів. «Велика вдячність німецьким волонтерам за таку неоціненну допомогу. Ця підтримка є свідченням небайдужого ставлення до проблем та потреб людей, що опинились у скрутному становищі. Приємно усвідомлювати, що в теперішній ситуації люди відкликаються на наші потреби та показують свою готовність допомогти», - зазначив директор департаменту охорони здоров’я ЛОВА Орест Чемерис. Автомобіль обладнаний усім необхідним для надання фахової медичної допомоги та є вкрай необхідним аби рятувати здоров’я та життя людей.

16 квітня 2022

Для збереження стабільності фінансової системи в умовах війни Національний банк України запровадив низку валютних обмежень. Як результат, банківська система вже майже два місяці безперебійно працює в умовах повномасштабного нападу росії. Ці обмеження мають низку виключень, якими може скористатися український волонтерський рух для закупівлі необхідних товарів за кордоном – насамперед військової амуніції. Як фізичним особам придбати військову амуніцію за кордоном? Нещодавно Нацбанк спростив обмеження для сприяння діяльності волонтерів. Дозволено купувати та переказувати іноземну валюту в межах щомісячного ліміту 400 тис. грн в еквіваленті (це, наприклад, більше 13,5 тис. дол. США) для придбання низки товарів військового призначення. До цього переліку увійшли: бронежилети, каски, шоломи, військова та тактична форма, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги. Коди товарів можна переглянути у Постанові Правління Національного банку №18: https://cutt.ly/rFLoRHF Ураховуючи, що сума переказів не перевищує 400 тис. грн на місяць, перевірка відповідних операцій здійснюється за спрощеною процедурою. У вашому банку вам підкажуть, які саме документи потрібно надати. НБУ фіксує зворотний зв'язок щодо відповідного переліку товарів та опрацьовує можливість його оновлення. Водночас ураховуючи, що відповідний перелік створений для фізичних осіб, до нього може бути включена лише готова продукція. Сировина ж використовується суб’єктами бізнес-діяльності. Важливо! Формуючи перелік для фізосіб Національний банк обирав товари з переліку критичного імпорту, ураховуючи запити волонтерів та банків. Водночас він жодним чином не обмежує перелік товарів критичного імпорту, який затверджується Кабінетом міністрів саме для юридичних осіб, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Фізичні особи волонтери також можуть скористатися можливостями, які доступні для всіх громадян. Зокрема, дозволено: 1. Переказувати гроші зі своєї картки на картку отримувача за кордоном у межах ліміту 100 тис. грн на місяць (в еквіваленті), у тому числі для оплати товарів або послуг. Водночас відповідний ліміт також розповсюджується на здійснення операцій із використанням платіжних карток для придбання активів, які належать до операцій quasi cash (поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків, купівля віртуальних активів тощо). 2. Розраховуватися картками українських банків за товари та послуги в торговельних мережах та Інтернеті як в Україні, так і за кордоном. Національний банк не запроваджував обмеження на такі операції. Проте, ліміти можуть установлюватися банками. Як юридичні особи можуть купувати товари за кордоном? Фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, можуть купувати та переказувати валюту за кордон для придбання товарів критичного імпорту. Цей перелік затверджується Кабінетом Міністрів України та включає значну кількість товарів. Серед них: бронежилети, каски, шоломи, захисне взуття та одяг, військова та тактична форма і взуття, медикаменти та лікарські засоби, рації, автомобілі, безпілотні літальні апарати, тепловізори, прилади нічного бачення, протидронні пушки, костюми, комбінезони хімічного захисту (гума), рукавички хімічного захисту (гума, неопрен), парашути, біноклі та багато інших товарів. Крім готових товарів, до переліку критичного імпорту входять і товари проміжного споживання. Наприклад, це тканина, яку можна використовувати для пошиття військового одягу. Повний актуальний перелік можна переглянути за посиланням: https://cutt.ly/aFLoInu Щоб придбати іноземну валюту та переказати її за кордон з метою купівлі товарів з переліку критичного імпорту, юридичним особам потрібно надати банкам документи, які підтверджують здійснення такої операції. Банк, як агент валютного нагляду самостійно вирішує, які конкретно документи має надавати клієнт. Чому Національний банк не може зняти для волонтерів всі обмеження? Одним із важливих завдань НБУ в умовах війни є сприяння діяльності Збройних Сил України. Ухвалюючи будь-які рішення, Національний банк зважує їх вплив та корегує обмеження у такий спосіб, щоб з одного боку, максимально спростити життя громадян, з іншого – не допустити неконтрольоване виведення капіталу за кордон.

12 квітня 2022

80% волонтерів на Головному залізничному вокзалі Львова та в гуманітарних штабах області – це молодь. Молодь, яка сама організувалася, без будь-яких вказівок чи додаткових доручень. Це стало можливим завдяки створеній раніше якісній комунікації між усіма молодіжними організаціями. Про це під час брифінгу у Львівській ОВА розповів начальник управління молоді і спорту Львівської ОВА Роман Хім’як. За його словами до роботи з молоддю на Львівщині залучені близько 50 волонтерських і громадських організацій. «Ми розуміємо, що працювати в режимі нон стоп 24 на 7, і спати практично на цьому ж складі, де ти вантажиш тіри, займаєшся логістикою - це мабуть психологічно важко,  фізично важко. Але коли ти розумієш, що ти це робиш для світлої мети, коли ти розумієш, що живеш в такий історичний період, і що від твої маленьких кроків залежить дуже багато, воно абсолютно все нівелюється і ти сам себе заряджаєш і виходиш на крутий апґрейд. Я захоплений молоддю і всіма людьми, які зараз працюють», - зазначив Роман Хім’як. Він наголосив, що навіть якщо ваша допомога незначна, вона все одно важлива, адже навіть найменша дія може мати потужний ефект. «Тому приходьте, допомагайте, є контакти, є адреси, є комунікація з усіма координаторами. Ми чекаємо на всіх. На всіх, хто готовий навіть найменшими кроками наблизити нашу державу до перемоги», - додав начальник управління молоді і спорту Львівської ОВА. Детальну інформацію про те, як молоді долучитися до допомоги країні на Львівщині, можна знайти на сторінці Львівського обласного молодіжного центру у Фейсбуці.

4 квітня 2022

Проєкт АГРО запрошує українських сільськогосподарських виробників подавати заявки для одержання субгранту для реалізації проєктів з метою розвитку мережі господарств, що працюють на продовольчу безпеку в Україні. Проєкт АГРО планує надати приблизно 10 млн грн. у межах до двадцяти субгрантів. Цей конкурс для українських мікро-, малих та середніх с/г підприємств, які є приватними виробниками/переробниками овочів, фруктів та ягід, м’яса та молочної продукції, птиці (крім курятини) або продукції аквакультури та працюють на продовольчу безпеку в Україні. Субгранти можна використати на: закупівлю нового обладнання та ресурсного забезпечення для впровадження кращих технологічних практик у виробництві; закупівлю нового обладнання для створення нових та модернізації існуючих переробних потужностей для поширення кращого досвіду в секторі; залучення консультаційно-експертної підтримки тощо. Сума субгранту може коливатися від 500 до 900 тис. гривень але остаточна сума буде залежати від субгрантової діяльності та остаточних переговорів і може вийти за межі цього діапазону. Вимоги до заявника: офіційно зареєстрованаукраїнська організація або суб’єктпідприємницької діяльності (кооператив, товариство з обмеженою відповідальністю, приватне підприємство, фермерське господарство, ФОП тощо); дотримання всіх чинних правил цивільного та податкового законодавства; підпадає під категорію мікро-, малих та середніх сільськогосподарських підприємств, з щорічним оборотом заявника - не менше 500 тис. грн; готовий (за можливості) співінвестувати у дану діяльність не менше 20% від загального бюджету проекту. Проєкт АГРО приймати заявки до 18:00 за київським часом 23 березня 2023 р. або до моменту вичерпання коштів. Детально з умовами одержання субгранту, формою заявки, включаючи бюджет та супровідною документацією можна ознайомитись в доповненні до Річного програмного запиту (APS) №APS-04 за посиланням: завантажити  Доповнення №1 до Річного програмного запиту (APS) №APS-04 та завантажити  додатки.

1 квітня 2022

Український державний фонд підтримки фермерських господарств оголошує конкурс на отримання фінансової підтримки фермерськими господарствами для провадження виробничої діяльності та диверсифікації виробництва за бюджетною програмою «Надання кредитів фермерським господарствам». У 2022 році за програмою «Надання кредитів фермерським господарствам» відповідно до Постанови КМУ від 25 серпня 2004 р. № 1102 на Львівську область виділено 4 млн 588 тис гривень що в 3,8 рази більше в порівнянні з минулим роком . Фінансова підтримка фермерських господарств надається у розмірі, що не перевищує 1 млн гривень із забезпеченням виконання зобов’язання щодо повернення бюджетних коштів на строк до 5 років. Прийом заявок та документів здійснюватиметься з 31 березня 2022 року до 30 квітня 2022 року. Фермерські господарства подають у паперовій та електронній формі до Львівського регіонального відділення документи (фотокопії). 1. Заявку у двох примірниках за формою, затвердженою Мінагрополітики; 2. Копію статуту фермерського господарства із статусом юридичної особи або копію договору /декларації про створення сімейного фермерського господарства; 3. Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджують право власності та/або користування земельною ділянкою; 4. Баланс та звіт про фінансові результати фермерського господарства за 2021 рік за встановленою формою; 5. Копію паспорта (у разі коли голова фермерського господарства віком до 35 років (включно); 6. Бізнес-план з техніко-економічним обгрунтуванням доцільності надання фінансової підтримки фермерському господарству із зазначенням графіка повернення коштів; 7. Пропозицію фермерського господарства щодо забезпечення виконання зобов’язання з повернення бюджетних коштів у порядку, встановленому законодавством; Львівське відділення приймає документи за адресою: 79026, м. Львів, вул. Липинського, 54, каб. 11,22. lvivudfpfg@ukr.net Контактні дані: +380 (67) 781 82 87 - Розмус Оксана Степанівна +380 (97) 210 74 57 - Кульчицька Наталія Володимирівна З більш детальною інформацією можна ознайомитись за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-2004-%D0%BF#Text «В такий непростий для держави час основним завданням кожного фермера є ведення свого фронту – забезпечення продовольчої безпеки. В свою чергу держава сприяє розвитку фермерства та надає можливості додатково залучити такий необхідний додатковий фінансовий ресурс», - зазначають в департаменті агропромислового розвитку ЛОВА.

30 березня 2022

На Львівщині, поблизу Червонограда люди активно займаються волонтерством – шиють «розвантажувальні жилети» для військовослужбовців. Завдяки локальній волонтерській ініціативі вдалося пошити вже понад 200 спеціальних жилетів. Їхнє головне завдання забезпечити зручне використання всього необхідного спорядження, а насамперед – швидкого та зручного доступу до будь-якого елемента екіпірування. Кураторка процесу пошиття розвантажувальних жилетів пані Марія запрошує охочих долучатися до волонтерської ініціативи. Всі деталі телефоном 0979534502. «Ми потребуємо майстерних рук швачок. По можливості – залучаємо кошти благодійників, щоб оплатити цю нелегку роботу, а ще – обіцяємо здорову та позитивну атмосферу в колективі. Шити можна як у нас, так і брати викройки додому, якщо ваша швейна машинка дозволяє шити цупкіші тканини. Ваші руки дуже потрібні нам та хлопцям, котрі боронять Україну!», – говорить жінка. Двадцять рулонів спеціальної тканини для пошиття розвантажувальних жилетів передали як гуманітарну допомогу з Литви. А ще – медикаменти, турнікети, пальне, продукти та іншу допомогу. Нагадуємо, що на Львівщині, крім допомоги нашим військовим організовують допомогу та дозвілля для внутрішньо переміщених осіб. Наприклад, село Яструбичі, запрошує відвідати туристичну локацію «Гніздо Яструба». Це унікальний авторський командний квест, в основі якого лежать реальні події 1949 року. Відвідувачів знайомлять з повстанським рухом в інтерактивній формі, залишають поле для роздумів та аналогій з теперішнім часом. Таким чином можна вивчати історію рідного краю у формі веселої гри, відшукати сховані артефакти, посприяти патріотичному вихованню дітей та прищепити їм українські цінності. Більше про туристичні локації, які пропонують переселенцям читайте за посиланням.

21 березня 2022

Напередодні начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький відвідав Головний залізничний вокзал Львова. Зокрема, очільник адміністрації прослідкував, наскільки налагодженими є процеси між представниками влади та волонтерських організацій. «Львівщина стала одним великим прихистком, який дає людям з інших регіонів можливість знову відчути себе в безпеці. Завдяки небайдужим нам вдалося створити на Головному залізничному вокзалі Львова злагоджений рух допомоги. Дякую усім тим, хто попри роботу чи навчання знаходить час для волонтерства. Я знаю, що люди працюють тут по 12 годин. Ваш вклад дуже цінний. Ми зі своєї сторони координуємо ці процеси: допомагаємо транспортувати, знаходимо житло, забезпечуємо одягом та гарячою їжею усіх, хто приїжджає до нас. Коли люди адаптувалися, вони можуть звернутися у наші центри зайнятості і їм допоможуть у пошуках роботи», – сказав Максим Козицький. На вокзалі співпрацюють волонтери у межах проєкту «Почуй лікаря» спільно з кризовим медичним центром міста Львова, які надають психологічну та медичну допомогу внутрішньо переміщеним особам. Координаторкою проєкту є радниця голови Львівської ОВА Галина Бордун. «Пункт медико-психологічної допомоги працює цілодобово. Зараз у нашій команді є понад 500 волонтерів. Ми сформували групи, які працюють по пів доби. Загалом в кожній зміні понад пів сотні осіб. Запит на допомогу є досить великим, тому потрібно ще волонтерів», – сказала Галина Бордун. Волонтерів на вокзалі можна розпізнати за наявністю яскравих жилеток та бейджиків з написами «Медико-психологічна допомога. Волонтер». Медики працюють у наметах біля пункту обігріву. Також неподалік вокзалу розгорнули намети від ДСНС та деяких міжнародних гуманітарних організацій. Щоб стати частиною команди волонтерів, потрібно заповнити анкету за посиланням.  

19 березня 2022

Відколи росія напала на Україну, театри продовжують працювати та приймати відвідувачів, проте їх місія змінилася. Сьогодні люди приходять сюди не провести дозвілля, а знайти прихисток. Замість стільців у залі - ліжка та матраци, замість акторів і декорацій на сцені - те саме. Актори, які раніше розважали глядачів, сьогодні волонтерять на всіх фронтах: поселяють вимушено переміщених осіб, готують для них їжу, плетуть сітки для військових тощо. Від початку російського вторгнення до України буквально на сцені театру імені Леся Курбаса переночувала вже не одна сотня дорослих та дітей з різних куточків України. Адже зараз театр переформатувався у воєнний хостел для людей, котрі переїхали з “гарячих” точок України. Акторський склад театру перетворився у волонтерський і зараз допомагає кожному, хто цього потребує.  Окрім ночівлі, у холі театру можна перепочити, випити каву або чай, перекусити та отримати професійну допомогу медсестри, психолога, юриста. Шелтер на 25 осіб облаштували і у театрі Лесі Українки у Львові. Окрім того працівники театру готують їжу та їздять на вокзал годувати людей, які прибули до Львова з інших міст. Також там започаткували й іншу ініціативу - на базі театру волонтери шиють балаклави, бафи та стрічки для військових.  Колектив театру “І Люди, і ляльки” у Львові волонтерить, плете сітки та гастролює з виставами для дітей, котрі змушені були покинути рідні домівки. І хоч приміщення театру маленьке за площею, та все одно там надають прихисток для людей, котрі залишили свої домівки, втікаючи від війни. До слова, директор театру - актор та режисер Олекса Кравчук вступив до лав ЗСУ. У приміщенні музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича у м. Дрогобич поселили кілька акторських родин, які приїхали з місць ведення військових дій. Крім того, колектив театру з перших днів війни згуртувався, щоб готувати їжу для військових. Народні артистки й музикантки закуповують продукти для приготування страв та самостійно готують вареники, котлети, борщові заправки та інші смаколики. На своїх сторінках у соціальних мережах актори і працівники театру розповідають, що колектив Львівського муздрамтеатру ім. Юрія Дрогобича зліпив вже понад 10 тисяч вареників  для Збройних Сил України.  Шелтер на 60 осіб розгорнули і на базі Першого академічного українського театру для дітей та юнацтва у Львові. Вимушено переселених осіб розмістили в гримерках та репетиційному залі театру. Колектив театру разом з іншими волонтерами забезпечує безперебійну роботу прихистку, сортує гуманітарну допомогу та відправляє у найбільш постраждалі області України. Волонтерський центр діє і при Національному театрі ім. М. Заньковецької. Заньківчани збирають гуманітарну допомогу, опікуються харчуванням для військових та вимушено переселених осіб, плетуть сітки, відшивають одяг для Збройних Сил України, а також організовують різноманітні заняття для дітей-переселенців та сеанси “творчої терапії” для дорослих. Львівський театр ляльок також надає прихисток для вимушено переселених осіб. Відтак, щодня з допомогою волонтерів у театрі розміщують до 60 людей. Ліжкомісця облаштували  на бейбі-сцені, в репетиційній кімнаті, у фоє та в нижньому залі театру . Працівники театру облаштували навіть душ та пральну кімнату. Щодня львівські підприємці допомагають з харчами для переселенців, а працівники театру проводять арт-заняття дітьми. Нагадаємо, що від початку російського вторгнення Львівщина прийняла вже понад 200 тисяч осіб, з яких орієнтовно 162 тисячі зараз стаціонарно тут проживають.

11 березня 2022

На Головному залізничному вокзалі Львова уже другий тиждень поспіль працюють спеціалісти, які надають медико-психологічну допомогу усім, хто її потребує. «Здебільшого, ми працюємо з внутрішньо переміщеними особами, жінками з дітьми, які опинились в скрутному становищі через війну та переїзд до чужого для них міста. Ми сформували групи медиків державного та приватного секторів, які зголосилися бути волонтерами на залізничному вокзалі. З-поміж них медики третьої міської клінічної лікарні, дитячої поліклініки, шпиталю імені А. Шептицького тощо», - розповіла радниця начальника Львівської обласної військової адміністрації Галина Бордун. Чергування фахівців триває по 12 годин (позмінно), а взагалі медико-психологічну допомогу надають цілодобово. Волонтери комунікують з людьми і в разі потреби надають їм фахову допомогу за двома вказаними напрямками: медичну та психологічну. Читайте також: У Львові потребують волонтерів в межах проєкту «медично-психологічної допомоги» «Загалом в день на вокзалі залучені близько 140 волонтерів. Серед них педіатри, терапевти, травматологи, хірурги, анестезіологи. Якщо говорити про психологічну підтримку, то фахівці допомагають стабілізувати психоемоційний стан людини, спричинений втомою, страхом тощо. Багато запитів саме для допомоги діткам», - додала Галина Бордун. Волонтерів можна впізнати за жилетками та бейджиком «Медико-психологічна допомога. Волонтер». Медики будуть у палатці біля пункту обігріву.  Якщо у вас є відповідна освіта і ви хочете стати волонтером, слід заповнити онлайн-анкету.

5 березня 2022

Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький закликав волонтерів Львівщини об'єднатися.  "Ми, українці, зараз єдині, як ніколи! Львівській області випала нині особлива місія – ми стали гуманітарним тилом. Ми, волонтери та управлінці, дістаємо допомогу з іншого кінця світу, – і веземо туди, де найбільше треба. І я щиро вдячний кожному з вас. Проте часто стається так, що один і той самий запит чи список потреб надходить у кілька штабів. І тоді до одного міста чи підрозділу їде два авто, а до інших, де теж конче треба, поміч може запізнитися.Тому я дуже прошу: об’єднаймо наші зусилля!Нам потрібно сформувати єдину базу відвантажень, аби не дублювати запити. Прошу всіх, хто має свої склади і займається поставками, зателефонувати за номером: 0955921667/ Або заповніть форму за посиланням http://surl.li/bmkpk – і ми з вами сконтактуємо!Ми можемо ефективніше та швидше допомогти нашому війську та нашим людям по всій країні! Вірю, що зможемо! Разом – переможемо!", - зазначив Максим Козицький.   

5 березня 2022

Національний театр імені Марії Заньковецької у Львові віддав свою сцену та фойє театру для потреб волонтерів. Інформують у Міністерстві культури та інформаційної політики України. Актори плетуть сітки та проводять збір усіх необхідних речей для військових та людей, які через окупантів були вимушені покинути свої домівки. У колаборації з Львівським музеєм історії релігії запустили спільний проект і створюють плакати. Заньківчани наголошують: «Ми віримо і знаємо, що Україна переможе і у нас усе буде гаразд. Слава Україні!». 

2 березня 2022

По всій Україні волонтери організували роботу з виготовлення маскувальних сіток для наших захисників. Запрацювали вони й у Львові. Як розповіли координатори центрів з плетіння, кількість охочих допомогти приємно вражає. У Пороховій вежі, що на вул. Підвальна, 4 розміщується волонтерський штаб, де з десяток волонтерів плетуть маскувальні сітки, які захищатимуть від ворога. В процесі роботи люди співають патріотичних пісень та всі вірять у перемогу. Роботи є багато, не лише плетіння, тому якщо маєте бажання допомогти - приходьте. З 12:00 по 19:00 год. З собою приносьте тканину (не блискуча, мілітарі кольори). Робота організована по групах. «Люди приносять до нас усю тканину, яку знайшли вдома. Це можуть бути футболки, постіль. Вже на місці ми відсортовуємо їх за кольорами та цупкістю. Далі спільно плетемо сітки для фронту. Крім цього, ми координуємо роботу зі збору медикаментів, бронежилетів, кариматів для різних потреб. Водночас ми скеровуємо людей на інші волонтерські точки, де допомагають переселенцям», - розповіла волонтерка Анастасія Ведернікова. Ще один такий пункт розташований у Львові на вул. Дорошенка, 7. Як тільки волонтери оголосили про свою ініціативу та збір речей, то одразу ж знайшлись охочі їм допомагати. Зараз центр намагається правильно скоординувати волонтерів, пояснити, хто чим має займатися. «На початку війни ми зрозуміли, що потрібно діяти. Тому ми вирішили, що можемо допомогти, взялись за плетіння маскувальних сіток. Спершу позбирали необхідну інформацію, подивилися багато майстер-класів в Ютубі, а потім почали самостійно їх робити. Для цього нам потрібні були грубі нитки для основи та багато шматків тканини. Деякі речі нам приносили люди з домашніх запасів, інші ми знайшли по місцевих ринках. Коли люди побачили наші дописи у соціальних мережах, то активізувалися навіть з інших регіонів. Нитки нам мають привезти навіть з Італії», - поділилась координаторка Анна. Готові маскувальні сітки передають у львівські центри, які доставляють їх безпосередньо на потреби захисників – найчастіше на північ країни. Охочі можуть долучитися та допомогти зібрати нитки та тканину. Усі нитки повинні бути темними – чорні, сині, коричневі. Це основні маскувальні кольори. Тканина теж кольору хакі (темно-зелений, коричневий) і бажано порізана. Детальнішу інформацію можна отримати за номером телефону 0972387707 – Анна.