З 16 січня обслуговування має відбуватись українською мовою (ВІДЕО)

17 березня 2022

Ще до початку війни на території Львівської області прийняли мораторій на заборону використання російськомовного культурного продукту у громадському просторі. Можливо тепер українцям слід відмовитись від мови окупанта зовсім? «Українська – мова вільних людей. Маємо розуміти, що вона є нашим скарбом і зброєю у боротьбі за ідентичність. Звісно, ніхто силою не змушуватиме вас переходити на українську. Та все ж не лінуйтесь, вчіть та розмовляйте державною мовою – це, поза сумнівом, ще більше єднатиме нас та загартовуватиме національний дух», – акцентує голова Львівської ОВА Максим Козицький. Лілія Криницька, авторка та ведуча проєкту «Мовний патруль» на радіо Перше скрізь заохочує до української. Запевняє, це треба проштовхувати, свідомо. «М’якої українізації вже не буде. Ніхто, звісно, не нав’язуватиме силою української мови тим, хто торочить «какая разніца». Але ми так довго толерували двомовність, що зараз маємо воєнну шокову терапію. То чи справді продовжувати політику «мовне питання – не на часі»? Я вважаю, що зараз питання мови – це питання людської гідності, а не лише самоідентифікації.  У нас дуже багато російськомовного населення, яке насправді має ресурс стати україномовним, але лише від самих людей залежить, чи захочуть вони цього. Думаю, що питання «зручно – не зручно» – точно не на часі, бо за чиюсь зручність ми платимо занадто високу ціну. Я не розділяю людей за мовною ознакою – у мене третина родини якраз російськомовна - але коли, як не зараз, найкращий момент почати українцям розмовляти в Україні українською?», - зазначає Лілія Криницька.  «Як перейти на українську» – це збірка автобіографічних розповідей та практичних порад, яку уклали Антін Мухарський та Єлизавета Бєльська. «Хочеш змінити світ – зміни передусім себе. Мрієш про щасливу, заможну і потужну Україну – створи її у своєму житті. Як це зробити та чому це критично важливо для відчуття повноцінності буття як окремої особистості, так і нації загалом – відповіді на подібні питання знайдуться у цій книзі. Зрештою вона про те як стати щасливим у власному українстві», – йдеться у передмові. Доступна також аудіоверсія збірки.  «Курси з вивчення української мови онлайн є на освітній платформі Є-мова. Також, є ще на такому ресурсі Відкритий мінікурс з української мови на SWEET.TV. Доступ відкритий та безоплатний», – говорить Марія Цимбалюк, координаторка проєкту «Безкоштовні курси з української мови для переселенців у м Львові». Проєкт Курсів стартував ще у 2013 році у різних містах України під гаслом «Навчи друзів розмовляти українською».  Зі слів Марії, зараз найважливіше, щоб всі люди, які вимушено покинули свої домівки, втікаючи через війну, отримали необхідну  допомогу, дах над головою та спокій. «Саме на це я і мої знайомі волонтери спрямовуємо свої сили. А вивчати українську мову  завжди є можливість. Було б бажання. А ще є такий ресурс, як "Librarius",  де є 55 000 книжок. Вибирайте, завантажуйте і читайте українською», – підказує жінка.

20 жовтня 2021

Міністерство культури та інформаційної політики спільно з ГО «Вікімедіа Україна» оголошують Тиждень української мови у Вікіпедії. Марафон, присвячений Дню української писемності та мови, триватиме з 11 жовтня по 1 листопада. І має на меті поліпшити чи створити наново понад 200 тематичних статей про історію, сучасність, фонетику, морфологію, діалекти української мови, видатних учених-мовознавців у Вікіпедії. «Розвиток українського сегмента Вікіпедії, його наповнення є дуже важливим з огляду на те, що українці при пошуку інформації мають отримувати відповіді на свої запитання, у першу чергу, українською мовою. Дуже приємно, що в останні роки українська версія Вікіпедії активно розвивається, росте, і сподіваюся, що спільні проєкти, які наше Міністерство проводить з українською вікіпедійною спільнотою, сприятимуть подальшому розвитку української Вікіпедії, утвердженню української мови та україномовного контенту в ній», – наголосив Ростислав Карандєєв, перший заступник Міністра культури та інформаційної політики. Стати учасником Тижня української мови зможе кожен, хто зареєструється у вікіпедії. Для найактивніших авторів «Вікімедіа Україна» та МКІП підготували подарунки. Деталі для учасників – за посиланням https://cutt.ly/BRlREv9 «Важливим завданням ГО «Вікімедіа Україна» є розвиток україномовного сегмента Вікіпедії, сприяння збільшенню кількості статей у ньому та підвищення їх якісного рівня. Ми регулярно у партнерстві з різними організаціями оголошуємо тематичні тижні чи місяці і бачимо, що це стає певним поштовхом для дописувачів, які саме у цей період активно збагачують Вікіпедію вмістом на визначену тематику. Тому ми з радістю відгукнулися на пропозицію Міністерства культури та інформаційної політики України провести такий марафон до Дня української писемності та мови. Тож закликаю охочих взяти участь у ньому та створювати чи покращувати статті, які стосуються мовної тематики. А 9 листопада, у День української писемності та мови, ми спільно з Міністерством культури та інформаційної політики назвемо та відзначимо тих, кому це вдалося найкраще», – зазначив Антон Процюк, координатор програм ГО «Вікімедіа Україна».

21 лютого 2020

Сьогодні, 21 лютого, світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. На ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО від 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в місті Парижі оголошено Міжнародний день рідної мови, який відзначають щорічно 21 лютого, починаючи з 2000 року, що сприяє мовному розмаїттю та зближенню культур. Починаючи з 2002 року, українці щорічно 21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови як свято багатомовності, взаєморозуміння та взаємоповаги. З нагоди відзначення Міжнародного дня рідної мови в установах та закладах освіти і культури області відбудуться заходи, спрямовані  на утвердження державного статусу української мови та піднесення її престижу. Зокрема, тематичні вечори, вікторини, лінійки, години спілкування, літературні конкурси та конкурси виразного читання.

15 травня 2019

Про це очільник Львівщини заявив у прямому ефірі телеканалу «Прямий». «Це не просто право, це обов’язок кожної людини знати мову народу, на землі якого ти проживаєш. У Львові громадськість налаштована на український продукт, зараз питома вага україномовного продукту – чи то на радіо, чи телебаченні, суттєво збільшилась. Мова не йде про заборону спілкуватись будь-якою мовою у Львові, але якщо йдеться про інформаційний простір, в який країна-агресор лізе своїми щупальцями – жодного компромісу не може бути », - голова Львівської ОДА Олег Синютка.  Нагадаємо, напередодні, постанова суду про скасування рішення Львівської обласної ради про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Львівської області. Олег Синютка звернувся до Львівської обласної ради, з проханням проголосувати в новому читанні документ про боротьбу за інформаційний та культурний простір проти країни-агресора.  

27 грудня 2018

Сьогодні, 27 грудня, у Львівському молодіжному центрі відбулась зустріч з інститутами громадянського суспільства Львівщини на тему: «Прорив української мови за останні роки». Запрошені експерти обговорювали із громадськістю процес зміцнення статусу української мови, закони та укази, що з цим пов’язані, формування національної свідомості, патріотизму та відповідальності за долю України. Модератор зустрічі – журналіст Віктор Біщук. Роман Матис, учасник Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України, ініціатор та співавтор законопроекту про мову #5670, наголосив, що в парламенті було зареєстровано ряд законопроектів, але в підсумку підтримали саме цей. Документ стосується лише української мови, як державної.  "Він передбачає механізми покарання за недотримання. Зараз враховані всі адекватні правки до законопроекту із понад 2 тисяч, які пропонувались", - зазначив під час дискусії Роман Матис. Він також зазначив, що автори відмовитись від Інституту мовних інспекторів, створення якого раніше передбачав законопроект. "Цей пункт викликав найбільше обурення. Ми не відмовились від функцій, які мав виконувати цей інститут, просто не буде інспекторів як таких", - додав Роман Матис. За словами журналістки, радіоведучої Ірини Процик, більшість радіостанцій радо сприйняли те, що потрібно мовити тільки українською та знайомити слухачів саме з українськими піснями. "Коли були встановлені квоти, багато хто казав, що українського контенту буде недостатньо. Це зовсім не так, його досить. Ми живемо в Україні – і маємо спілкуватись українською – це нормально. Природно, що для цього необхідне мовне середовище. Тому чим більше буде україномовного контенту, тим скоріше природно ми всі перейдемо до рідної мови", - наголосила Ірина Процик. Як зазначив Богдан Пастух, головний редактор видавництва "Астролябія", мовний закон суттєво посилить видавництво україномовних книжок. Кожне видавництво планують зобов'язати щорічно видавати не менше половини назв книжок українською. Схожа норма стосуватиметься книгарень. Однак книговидавці та продавці матимуть перехідний період. Зазначимо, зустріч з громадськістю відбулась за ініціативи департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської облдержадміністрації.

6 липня 2018

Підписаний Президентом України Указ від 31 травня “Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України” зробив значний поштовх у розвитку мови на всій території держави. Про це йшлося сьогодні під час дискусії “10-ліття української мови: що потрібно зробити, аби в країні був єдиний культурний простір”. “Ситуація після Указу значно краща, він дав поштовх у розвитку мови, відвідуючи Київ помітно, як у сфері обслуговування  90 %  говорять українською, на сході українські діти розмовляють українською у соціальному житті, щодо шкіл, садочків, то ситуація бажає кращого, але для цього, мабуть, потрібна зміна поколінь”, - зазначила директорка Львівської обласної бібліотеки для юнацтва Тетяна Пилипець. Український науковець Ірина Ключковська наголосила, що важливо системно розвивати мову, зокрема популяризувати її за кордоном. “Не можемо ми говорити про функціонування мови тут, забуваючи про її розвиток за межами зокрема. Мова є важливим фактором для промоції нас як країни, нашої культури, наших здобутків. Якщо українська мова функціонуватиме  за кордоном, то зросте імідж нашої країни і на нас велика відповідальність”, - наголосила Ірина Ключковська. Під час дискусії учасники висловили пропозиції щодо розвитку української мови, а саме сертифікація викладачів на знання державної мови і заборона викладати російською у вищих навчальних закладах, промоція мови в Україні та за її межами, а також  застосування  української у сферах послуг. “Великим кроком для розвитку української мови - це Указ Президента, наше завдання - робити не лише маленькі півкроки, а рухатись швидше, кожен на своєму місці”,- зазначив громадський діяч Святослав Літинський.

8 Червня 2018

В Україні визначили переможців XVIII Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика. Ними стали 14 школярів та студентів, яким призначили стипендії Президента України. Серед стипендіатів – учениця Червоноградської школи № 1 Ольга Бучек та студентка Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка Марія Дрич. Зазначимо, що впродовж року переможці отримуватимуть такі стипендії: учні закладів загальної середньої та професійно-технічної освіти – 1 420 гривень на місяць; студенти закладів вищої освіти І-ІІ рівня акредитації – 1 770 гривень на місяць; студенти закладів вищої освіти ІІІ-ІV рівня акредитації – 2 600 гривень на місяць.

26 січня 2018

З 1 по 28 лютого триватиме конкурс «Підтримай Вікімандри українською», мета якого – наповнення інформацією вільного ілюстрованого онлайн путівника довідковою інформацією про подорожі українською та іншими мовами. Вікімандри – один з проектів фонду Вікімедіа, найвідомішим проектом якого є всесвітньо відома вільна енциклопедія Вікіпедія. У конкурсі можуть взяти участь усі охочі. Завдання конкурсантів – створювати нові та покращувати статті у Вікімандрах українською мовою, а також створювати нові статті про Україну у Вікімандрах іноземними мовами. Учасники мають бути зареєстрованими у Вікіпроектах. Призовий фонд конкурсу становить 16 тисяч гривень. Головний приз – туристична поїздка в межах України, 2-10 місця у загальному заліку – сертифікати в онлайн-магазинах на туристичне, велосипедне приладдя тощо. Проведення конкурсу «Підтримай Вікімандри українською» дасть можливість поділитися своїми враженнями з мандрівниками та підготуватися до нових мандрівок, а головне – створити якісний контент про куточки України й одночасно доповнити вільний путівник українською мовою. Детальніше із регламентом конкурсу можна ознайомитися тут. Приклади оформлення статей. Перед написанням статті необхідно ознайомитись з матеріалами. З пропозиціями щодо співпраці та запитаннями звертатися до організаційного комітету конкурсу : wmua-staff@wikimedia.org.ua