«Прорив української мови за останні роки» – у Львові дискутували щодо процесу зміцнення статусу державної мови

17 березня 2022

Ще до початку війни на території Львівської області прийняли мораторій на заборону використання російськомовного культурного продукту у громадському просторі. Можливо тепер українцям слід відмовитись від мови окупанта зовсім? «Українська – мова вільних людей. Маємо розуміти, що вона є нашим скарбом і зброєю у боротьбі за ідентичність. Звісно, ніхто силою не змушуватиме вас переходити на українську. Та все ж не лінуйтесь, вчіть та розмовляйте державною мовою – це, поза сумнівом, ще більше єднатиме нас та загартовуватиме національний дух», – акцентує голова Львівської ОВА Максим Козицький. Лілія Криницька, авторка та ведуча проєкту «Мовний патруль» на радіо Перше скрізь заохочує до української. Запевняє, це треба проштовхувати, свідомо. «М’якої українізації вже не буде. Ніхто, звісно, не нав’язуватиме силою української мови тим, хто торочить «какая разніца». Але ми так довго толерували двомовність, що зараз маємо воєнну шокову терапію. То чи справді продовжувати політику «мовне питання – не на часі»? Я вважаю, що зараз питання мови – це питання людської гідності, а не лише самоідентифікації.  У нас дуже багато російськомовного населення, яке насправді має ресурс стати україномовним, але лише від самих людей залежить, чи захочуть вони цього. Думаю, що питання «зручно – не зручно» – точно не на часі, бо за чиюсь зручність ми платимо занадто високу ціну. Я не розділяю людей за мовною ознакою – у мене третина родини якраз російськомовна - але коли, як не зараз, найкращий момент почати українцям розмовляти в Україні українською?», - зазначає Лілія Криницька.  «Як перейти на українську» – це збірка автобіографічних розповідей та практичних порад, яку уклали Антін Мухарський та Єлизавета Бєльська. «Хочеш змінити світ – зміни передусім себе. Мрієш про щасливу, заможну і потужну Україну – створи її у своєму житті. Як це зробити та чому це критично важливо для відчуття повноцінності буття як окремої особистості, так і нації загалом – відповіді на подібні питання знайдуться у цій книзі. Зрештою вона про те як стати щасливим у власному українстві», – йдеться у передмові. Доступна також аудіоверсія збірки.  «Курси з вивчення української мови онлайн є на освітній платформі Є-мова. Також, є ще на такому ресурсі Відкритий мінікурс з української мови на SWEET.TV. Доступ відкритий та безоплатний», – говорить Марія Цимбалюк, координаторка проєкту «Безкоштовні курси з української мови для переселенців у м Львові». Проєкт Курсів стартував ще у 2013 році у різних містах України під гаслом «Навчи друзів розмовляти українською».  Зі слів Марії, зараз найважливіше, щоб всі люди, які вимушено покинули свої домівки, втікаючи через війну, отримали необхідну  допомогу, дах над головою та спокій. «Саме на це я і мої знайомі волонтери спрямовуємо свої сили. А вивчати українську мову  завжди є можливість. Було б бажання. А ще є такий ресурс, як "Librarius",  де є 55 000 книжок. Вибирайте, завантажуйте і читайте українською», – підказує жінка.

20 жовтня 2021

Міністерство культури та інформаційної політики спільно з ГО «Вікімедіа Україна» оголошують Тиждень української мови у Вікіпедії. Марафон, присвячений Дню української писемності та мови, триватиме з 11 жовтня по 1 листопада. І має на меті поліпшити чи створити наново понад 200 тематичних статей про історію, сучасність, фонетику, морфологію, діалекти української мови, видатних учених-мовознавців у Вікіпедії. «Розвиток українського сегмента Вікіпедії, його наповнення є дуже важливим з огляду на те, що українці при пошуку інформації мають отримувати відповіді на свої запитання, у першу чергу, українською мовою. Дуже приємно, що в останні роки українська версія Вікіпедії активно розвивається, росте, і сподіваюся, що спільні проєкти, які наше Міністерство проводить з українською вікіпедійною спільнотою, сприятимуть подальшому розвитку української Вікіпедії, утвердженню української мови та україномовного контенту в ній», – наголосив Ростислав Карандєєв, перший заступник Міністра культури та інформаційної політики. Стати учасником Тижня української мови зможе кожен, хто зареєструється у вікіпедії. Для найактивніших авторів «Вікімедіа Україна» та МКІП підготували подарунки. Деталі для учасників – за посиланням https://cutt.ly/BRlREv9 «Важливим завданням ГО «Вікімедіа Україна» є розвиток україномовного сегмента Вікіпедії, сприяння збільшенню кількості статей у ньому та підвищення їх якісного рівня. Ми регулярно у партнерстві з різними організаціями оголошуємо тематичні тижні чи місяці і бачимо, що це стає певним поштовхом для дописувачів, які саме у цей період активно збагачують Вікіпедію вмістом на визначену тематику. Тому ми з радістю відгукнулися на пропозицію Міністерства культури та інформаційної політики України провести такий марафон до Дня української писемності та мови. Тож закликаю охочих взяти участь у ньому та створювати чи покращувати статті, які стосуються мовної тематики. А 9 листопада, у День української писемності та мови, ми спільно з Міністерством культури та інформаційної політики назвемо та відзначимо тих, кому це вдалося найкраще», – зазначив Антон Процюк, координатор програм ГО «Вікімедіа Україна».

14 січня 2021

Вже за два дні, 16 січня 2021 року, набирає чинності  стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», основною вимогою якої є використання української мови під час обслуговування споживачів. Зазначені норми закону стосуватимуться усіх громадян України, а також суб’єктів господарювання усіх форм власності, які здійснюють обслуговування споживачів. Звертатися до клієнта іншою мовою можна лише на його прохання. У разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою можна звернутися із письмовою скаргою до Уповноваженого із захисту державної мови: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12; e-mail: kremin@kmu.gov.ua. За повторне протягом року порушення на суб'єктів господарювання накладуть штраф - 5100 - 6800 грн. «Українська мова – одна з основ нашої державності. Кожен на своєму місці має робити все можливе для її утвердження і популяризації. Борімося за нашу мову!»,-  зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Додамо, що в рамках спільної ініціативи Уповноваженого із захисту державної мови та громадської спільноти «Мова об`єднує!», на замовлення ГО «Український світ» виготовлено інформаційні матеріали (відеоролики, аудіоролик, постери) з метою поширення їх в якості соціальної реклами центральними та місцевими телеканалами, радіостанціями, популярними інтернет-ресурсами, а також усіма зацікавленими інституціями і громадянами у доступний для них спосіб. Матеріали доступні за посиланням.  

21 лютого 2020

Сьогодні, 21 лютого, світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. На ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО від 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в місті Парижі оголошено Міжнародний день рідної мови, який відзначають щорічно 21 лютого, починаючи з 2000 року, що сприяє мовному розмаїттю та зближенню культур. Починаючи з 2002 року, українці щорічно 21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови як свято багатомовності, взаєморозуміння та взаємоповаги. З нагоди відзначення Міжнародного дня рідної мови в установах та закладах освіти і культури області відбудуться заходи, спрямовані  на утвердження державного статусу української мови та піднесення її престижу. Зокрема, тематичні вечори, вікторини, лінійки, години спілкування, літературні конкурси та конкурси виразного читання.

21 лютого 2020

Сьогодні, 21 лютого, світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. На ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО від 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в місті Парижі оголошено Міжнародний день рідної мови, який відзначають щорічно 21 лютого, починаючи з 2000 року, що сприяє мовному розмаїттю та зближенню культур. Починаючи з 2002 року, українці щорічно 21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови як свято багатомовності, взаєморозуміння та взаємоповаги. З нагоди відзначення Міжнародного дня рідної мови в установах та закладах освіти і культури області відбудуться заходи, спрямовані  на утвердження державного статусу української мови та піднесення її престижу. Зокрема, тематичні вечори, вікторини, лінійки, години спілкування, літературні конкурси та конкурси виразного читання.

15 травня 2019

Про це очільник Львівщини заявив у прямому ефірі телеканалу «Прямий». «Це не просто право, це обов’язок кожної людини знати мову народу, на землі якого ти проживаєш. У Львові громадськість налаштована на український продукт, зараз питома вага україномовного продукту – чи то на радіо, чи телебаченні, суттєво збільшилась. Мова не йде про заборону спілкуватись будь-якою мовою у Львові, але якщо йдеться про інформаційний простір, в який країна-агресор лізе своїми щупальцями – жодного компромісу не може бути », - голова Львівської ОДА Олег Синютка.  Нагадаємо, напередодні, постанова суду про скасування рішення Львівської обласної ради про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Львівської області. Олег Синютка звернувся до Львівської обласної ради, з проханням проголосувати в новому читанні документ про боротьбу за інформаційний та культурний простір проти країни-агресора.  

29 квітня 2019

Президент України Петро Порошенко подякував Голові Верховної Ради України Андрію Парубію за підтримку та захист української мови. Зі словами подяки Глава держави звернувся до Андрія Парубія під час зустрічі із представниками культурного, громадського та бізнес середовища Львівщини. «Звичайно ми забезпечили квоти для української мови, української пісні, української книги, українського культури в цілому. Але нам точно не вистачало закону про мову. І, на жаль, після того, як був прийнятий закон про мову, Президент, що обраний казав, що він ще подумає – чи треба підписувати, чи ні. Але я наголошую, що без Андрія Парубія цей закон точно не був би проголосований», - сказав Президент України. «Закон про українську мову – це не означає, що ми хочемо «притиснути» будь-яку іншу мову. Це точно не так. Цей закон про те, що ми маємо захистити нашу мову. Бо ніде в світі, крім України, її не захистять», - додав Петро Порошенко. «Для мене величезна гордість, що на законі про українську мову буде стояти підпис Андрія Парубія, який передає закон, і підпис Петра Порошенка, який цей закон підпише», - зазначив Президент України. 25 квітня 2019 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», за який проголосували 278 народних депутатів.  

9 листопада 2018

Сьогодні, 9 листопада, відбулась дискусія на тему: «День української писемності та мови. Мова як засіб та чинник державотворення». В межах дискусії громадські діячі, науковці, редактори, мовознавці та перекладачі обмінялися думками щодо розвитку української мови в сучасному суспільстві та розглянули шляхи зміцнення статусу державної мови. Громадський діяч та правозахисник Роман Матис закцентував увагу на необхідності законодавчого закріплення статусу української мови та відзначив позитивні зрушення у медійній галузі «У порівнянні із 2012 роком ситуація із використанням української мови у засобах масової інформації кардинально змінилася. Такого позитиву не спостерігалось протягом багатьох десятиліть. В цьому контексті великим поступом буде прийняття закону, який зможе охопити всі сфери життя суспільства, у тому числі інтернет-простір», - наголосив Роман Матис. Доктор філологічних наук Ярослав Гарасим, своєю чергою наголосив на потребі контролювати виконання закону про мову, коли його буде прийнято. «Закон, який би закріпляв статус української мови зараз надзвичайно потрібний. Однак попри те, що механізми виконання закону прописані, вартує особливу увагу звернути на те, як контролювати виконання закону та можливо карати за його порушення. Адже розвиток мов національних меншин не повинен гальмувати чи сповільнювати розвиток державної мови», - запевнив Ярослав Гарасим. Під час зустрічі також наголосили на потребі розвитку технічної та медичної термінології. «В Україні завжди були хороші словники різних термінів. Така література є і зараз, однак на порядку денному зараз перебуває питання тиражування таких словників. Оскільки ринок перекладів у нас на досить високому рівні, ми завжди мали і маємо свою якісну професійну термінологію, але усе це за викликами часу потрібно оцифровувати. Окрім того, ті переклади, що робить діаспора, теж потребують корегування», - зазначив редактор Мирон Іваник. Під час дискусії присутні також обговорили варіанти адаптованих англіцизмів у тих сферах, що почали активно розвиватися із пожвавленням цифрового сегменту та потребу переймати досвід інших країн, які, дбаючи про збереження рідної мови, знайшли шляхи мінімізувати вплив іноземних слів.

8 листопада 2018

Сьогодні, 8 листопада, у Львівській обласній бібліотеці для юнацтва відбулася зустріч з громадськістю Львівщини до Дня української писемності та мови на тему: «Мова - найсильніша зброя». У дискусії взяли участь представники громадськості, науковці, літератори, представники ЗМІ та усі небайдужі до ровитку української мови та писемності. «У японському дослідженні, що стосувалося походження української мови, йдеться про те, що наша мова є найближчою до священної мови санскриту. А отже народ має надзвичайно глибоке коріння. Попри тисячоліття намагань знищити нашу мову та країну починає утверджуватися статус української мови. Важливість цієї теми у тому, що в мові закладений генетичний код нації, і це один з тих стовпів, що тримають державність», - зазначила модератор заходу Софія Федина. У межах зустрічі  учасники зустрічі обмінялися думками щодо мовних квот в ефірах українських телеканалів та радіостанцій, а також про перевиконання цих квот на теренах усіх областей України. Присутні зійшлись на думці про потребу популяризації мови та культури. «В університеті є низка нових дисциплін, що пов'язані з мовою. Питання мовної політики зараз як ніколи актуальне. Дуже важко наповнювати матеріал новим змістом, адже на подібних лекціях твориться нова історія. Світ оновляється, зокрема, у ділянці україністики. У цьому напрямі варто звернути увагу на аналіз мовного матеріалу, мову і церква, мову та національну ідентичність. Тому в цьому контексті варто працювати з істориками», - переконана доктор філологічних наук Галина Мацюк. Метою зустрічі є обговорення з громадськістю процесу зміцнення статусу української мови, формування національної свідомості, патріотизму та відповідальності за долю України.

6 липня 2018

Підписаний Президентом України Указ від 31 травня “Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України” зробив значний поштовх у розвитку мови на всій території держави. Про це йшлося сьогодні під час дискусії “10-ліття української мови: що потрібно зробити, аби в країні був єдиний культурний простір”. “Ситуація після Указу значно краща, він дав поштовх у розвитку мови, відвідуючи Київ помітно, як у сфері обслуговування  90 %  говорять українською, на сході українські діти розмовляють українською у соціальному житті, щодо шкіл, садочків, то ситуація бажає кращого, але для цього, мабуть, потрібна зміна поколінь”, - зазначила директорка Львівської обласної бібліотеки для юнацтва Тетяна Пилипець. Український науковець Ірина Ключковська наголосила, що важливо системно розвивати мову, зокрема популяризувати її за кордоном. “Не можемо ми говорити про функціонування мови тут, забуваючи про її розвиток за межами зокрема. Мова є важливим фактором для промоції нас як країни, нашої культури, наших здобутків. Якщо українська мова функціонуватиме  за кордоном, то зросте імідж нашої країни і на нас велика відповідальність”, - наголосила Ірина Ключковська. Під час дискусії учасники висловили пропозиції щодо розвитку української мови, а саме сертифікація викладачів на знання державної мови і заборона викладати російською у вищих навчальних закладах, промоція мови в Україні та за її межами, а також  застосування  української у сферах послуг. “Великим кроком для розвитку української мови - це Указ Президента, наше завдання - робити не лише маленькі півкроки, а рухатись швидше, кожен на своєму місці”,- зазначив громадський діяч Святослав Літинський.

8 Червня 2018

В Україні визначили переможців XVIII Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика. Ними стали 14 школярів та студентів, яким призначили стипендії Президента України. Серед стипендіатів – учениця Червоноградської школи № 1 Ольга Бучек та студентка Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка Марія Дрич. Зазначимо, що впродовж року переможці отримуватимуть такі стипендії: учні закладів загальної середньої та професійно-технічної освіти – 1 420 гривень на місяць; студенти закладів вищої освіти І-ІІ рівня акредитації – 1 770 гривень на місяць; студенти закладів вищої освіти ІІІ-ІV рівня акредитації – 2 600 гривень на місяць.

26 січня 2018

З 1 по 28 лютого триватиме конкурс «Підтримай Вікімандри українською», мета якого – наповнення інформацією вільного ілюстрованого онлайн путівника довідковою інформацією про подорожі українською та іншими мовами. Вікімандри – один з проектів фонду Вікімедіа, найвідомішим проектом якого є всесвітньо відома вільна енциклопедія Вікіпедія. У конкурсі можуть взяти участь усі охочі. Завдання конкурсантів – створювати нові та покращувати статті у Вікімандрах українською мовою, а також створювати нові статті про Україну у Вікімандрах іноземними мовами. Учасники мають бути зареєстрованими у Вікіпроектах. Призовий фонд конкурсу становить 16 тисяч гривень. Головний приз – туристична поїздка в межах України, 2-10 місця у загальному заліку – сертифікати в онлайн-магазинах на туристичне, велосипедне приладдя тощо. Проведення конкурсу «Підтримай Вікімандри українською» дасть можливість поділитися своїми враженнями з мандрівниками та підготуватися до нових мандрівок, а головне – створити якісний контент про куточки України й одночасно доповнити вільний путівник українською мовою. Детальніше із регламентом конкурсу можна ознайомитися тут. Приклади оформлення статей. Перед написанням статті необхідно ознайомитись з матеріалами. З пропозиціями щодо співпраці та запитаннями звертатися до організаційного комітету конкурсу : wmua-staff@wikimedia.org.ua