МКІП запрошує авторів долучитися до Тижня української мови у Вікіпедії

17 березня 2022

Ще до початку війни на території Львівської області прийняли мораторій на заборону використання російськомовного культурного продукту у громадському просторі. Можливо тепер українцям слід відмовитись від мови окупанта зовсім? «Українська – мова вільних людей. Маємо розуміти, що вона є нашим скарбом і зброєю у боротьбі за ідентичність. Звісно, ніхто силою не змушуватиме вас переходити на українську. Та все ж не лінуйтесь, вчіть та розмовляйте державною мовою – це, поза сумнівом, ще більше єднатиме нас та загартовуватиме національний дух», – акцентує голова Львівської ОВА Максим Козицький. Лілія Криницька, авторка та ведуча проєкту «Мовний патруль» на радіо Перше скрізь заохочує до української. Запевняє, це треба проштовхувати, свідомо. «М’якої українізації вже не буде. Ніхто, звісно, не нав’язуватиме силою української мови тим, хто торочить «какая разніца». Але ми так довго толерували двомовність, що зараз маємо воєнну шокову терапію. То чи справді продовжувати політику «мовне питання – не на часі»? Я вважаю, що зараз питання мови – це питання людської гідності, а не лише самоідентифікації.  У нас дуже багато російськомовного населення, яке насправді має ресурс стати україномовним, але лише від самих людей залежить, чи захочуть вони цього. Думаю, що питання «зручно – не зручно» – точно не на часі, бо за чиюсь зручність ми платимо занадто високу ціну. Я не розділяю людей за мовною ознакою – у мене третина родини якраз російськомовна - але коли, як не зараз, найкращий момент почати українцям розмовляти в Україні українською?», - зазначає Лілія Криницька.  «Як перейти на українську» – це збірка автобіографічних розповідей та практичних порад, яку уклали Антін Мухарський та Єлизавета Бєльська. «Хочеш змінити світ – зміни передусім себе. Мрієш про щасливу, заможну і потужну Україну – створи її у своєму житті. Як це зробити та чому це критично важливо для відчуття повноцінності буття як окремої особистості, так і нації загалом – відповіді на подібні питання знайдуться у цій книзі. Зрештою вона про те як стати щасливим у власному українстві», – йдеться у передмові. Доступна також аудіоверсія збірки.  «Курси з вивчення української мови онлайн є на освітній платформі Є-мова. Також, є ще на такому ресурсі Відкритий мінікурс з української мови на SWEET.TV. Доступ відкритий та безоплатний», – говорить Марія Цимбалюк, координаторка проєкту «Безкоштовні курси з української мови для переселенців у м Львові». Проєкт Курсів стартував ще у 2013 році у різних містах України під гаслом «Навчи друзів розмовляти українською».  Зі слів Марії, зараз найважливіше, щоб всі люди, які вимушено покинули свої домівки, втікаючи через війну, отримали необхідну  допомогу, дах над головою та спокій. «Саме на це я і мої знайомі волонтери спрямовуємо свої сили. А вивчати українську мову  завжди є можливість. Було б бажання. А ще є такий ресурс, як "Librarius",  де є 55 000 книжок. Вибирайте, завантажуйте і читайте українською», – підказує жінка.

11 січня 2022

В українській Вікіпедії триває щорічний конкурс статей «Вікіпедія для школи». Конкурс стартував на початку грудня 2021 року і триватиме до кінця лютого 2022 року. До участі запрошують шкільних вчителів, університетських викладачів та всіх охочих. Конкурсні категорії конкурсу у 2021 — 2022 році: всесвітня історія, географія, зарубіжна література, інформатика, історія України, математика, українська література, українська мова та фізика. Конкурс має на меті наповнити найбільшу онлайн-енциклопедію якісними статтями з предметів шкільної програми, які будуть корисними для учнів, студентів та педагогів. «Конкурс “Вікіпедія для школи” ми проводимо вже втретє; за перші два конкурси більше 1000 статей на теми шкільної програми з 11 різних предметів було створено та покращено. У 2021 — 2022 року ми робимо акцент саме на поліпшенні якості статей: розширенні вступів до статей, виправленні одруків та помилок перекладу, додаванні достовірних джерел та посилань», —  наголосила членкиня Правління ГО «Вікімедіа Україна» Наталія Ластовець. Для участі у конкурсі потрібно зареєструватися в українській Вікіпедії і заповнити анкету. Детальніше про умови конкурсу — на сайті. Організатори також планують організувати навчальні вебінари із основ редагування Вікіпедії та сесії відповідей на запитання конкурсантів. 

15 листопада 2021

Відсьогодні, 15 листопада, в Україні відбувається другий етап Тижня безпеки дорожнього руху. Він покликаний привернути увагу суспільства до проблем травматизму та смертності на українських дорогах і пошуку шляхів їх подолання. Триватиме Тиждень безпеки до 21 листопада. Генеральна Асамблея ООН на 74-й сесії прийняла Резолюція А/74/L.86 "Підвищення безпеки дорожнього руху в усьому світі", відповідно до якої 2021-2030 роки проголошуються Другим Десятиліттям дій із забезпечення безпеки дорожнього руху. Глобальною метою Десятиліття є скорочення кількості смертей та травм у результаті дорожньо-транспортних пригод на 50% до 2030 року. Світове співтовариство розпочало заходи, спрямовані на якісне покращення ситуації з проблемою дорожньо-транспортної аварійності. У травні запланували проведення 6-го Глобального Тижня безпеки дорожнього руху ООН. З урахуванням необхідності забезпечення належних протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання ускладнення епідемічної ситуації внаслідок поширення COVID-19, більшість заходів Тижня проводитиметься у дистанційному форматі. Більш детальну інформацію про Тиждень можна отримати з таких джерел: сайт організатора: https://medtransvp.com.ua/  YouTube канал "Безпечна країна": https://www.youtube.com/c/Безпечна країна/ соціальна мережа Facebook: https://facebook.com/tbdrua/ Загальний план заходів Тижня безпеки дорожнього руху    

5 жовтня 2021

Із 5 жовтня до 5 листопада ГО «Вікімедіа Україна» та БФ «Бібліотечна країна» запрошують долучатися до конкурсу з наповнення україномовного розділу Вікіпедії статтями про об'єкти культурної спадщини та видатних людей України. Конкурс проводять для бібліотекарів та бібліотекарок, однак долучитися можуть усі охочі. У межах підготовки до конкурсу проведуть два вебінари, реєстрація на них уже відкрита. Бібліотекарі є важливими зберігачами знань, адже мають доступ до великої кількості джерел. У фондах бібліотек  часто зберігаються рідкісні та цікаві видання на краєзнавчу тематику, доступ до яких є лише у відвідувачів та працівників закладу. У межах всеукраїнського конкурсу «Культурна спадщина та видатні постаті» запрошуємо поділитися гордістю рідного краю з усією Україною, «звільнити знання» про культурну спадщину та відомих людей, а разом із цим покращити Вікіпедію — найбільшу електронну енциклопедію. Щоб долучитися до конкурсу, потрібно зареєструватися у Вікіпедії і створити чи суттєво поліпшити принаймні одну статтю протягом конкурсного періоду згідно з правилами Вікіпедії. Переможці зможуть виграти цінні призи та сувеніри для себе і своєї бібліотеки, а усі активні учасники й учасниці — пам’ятні сувеніри і сертифікати про участь. Організатори нагородять авторів та авторок найкращих статей, а також авторів найбільшого якісного внеску. Детальні умови та покрокова інструкція участі — на сторінці акції у Вікіпедії. У четвер 7 жовтня та вівторок 19 жовтня ГО «Вікімедіа Україна»  проведе вебінари для бібліотекарів і всіх охочих, де йтиметься про акцію та спрезентують детальну інструкцію, як взяти у ній участь. Для участі у вебінарах та для того, щоб отримувати новини конкурсу, реєструйтесь за посиланням. Такий конкурс «Вікімедіа Україна» проводить уже вдруге. У межах конкурсу 2018 року бібліотекарі та користувачі із 45 бібліотек з усієї України створили та доповнили майже 300 статей. Сторінка конкурсу у Вікіпедії: http://biblio.wikipedia.org.ua/ Зареєструватися на вебінар Адреса організаторів для запитань і пропозицій — glam@wikimedia.org.ua

11 серпня 2021

З 1 по 30 вересня відбудеться найбільший у світі міжнародний фотоконкурс об’єктів культурної спадщини «Вікі любить пам’ятки». В Україні конкурс пройде вже вдесяте. Мета проєкту – зібрати світлини всіх пам’яток нерухомої культурної спадщини України для ілюстрування статей у Вікіпедії. Конкурсний список складається з понад 92 тисяч пам’яток нерухомої історико-культурної спадщини з усіх областей України, в тому числі Криму. За попередні роки понад три тисячі учасників завантажили майже 330 тисяч світлин близько 38 тисяч об’єктів культурної спадщини – культових споруд, будинків, палаців. Проте більша частина культурної спадщини України все ще не має своїх світлин для Вікіпедії. Конкурс має на меті це виправити. Запрошуємо долучатися до конкурсу, подавати свої фото, щоб показати унікальність історико-культурних об’єктів свого краю та привернути увагу до їх теперішнього стану. Участь у конкурсі можуть узяти всі охочі. Для цього протягом вересня слід завантажувати на Вікісховище світлини власного авторства, послуговуючись конкурсними списками пам’яток. Фотографії можуть бути зроблені в будь-який проміжок часу; головне, щоб це були власні роботи. Також можна вантажити відео, де зображені пам'ятки. Переможці конкурсу отримають цінні призи. Призовий фонд буде розподілено між авторами найкращих фотографій конкурсу загалом, авторами найкращих фото кожного регіону, учасниками, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток в Україні та кожному регіоні, та переможцями спецномінацій. Окремою номінацією відзначатимуться автори, що вперше беруть участь у конкурсі. Десять найкращих світлин культурної спадщини України змагатимуться на міжнародному рівні. Як взяти участь дивіться на сайті конкурсу: http://wlm.photo.  Детальніше із регламентом конкурсу можна ознайомитися за посиланням. Сторінка конкурсу у Фейсбук. З пропозиціями щодо співпраці та питаннями звертайтеся до організаційного комітету конкурсу: wlm@wikimedia.org.ua         Для довідки: «Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments) — міжнародний конкурс фотографій пам'яток культурної спадщини для ілюстрування Вікіпедії, який був започаткований у 2010 році в Нідерландах. Конкурс був визнаний Книгою рекордів Гіннеса найбільшим фотоконкурсом у світі. Всього за час проведення конкурсу було завантажено понад 2,6 млн фотографій. В Україні конкурс проходить удесяте.

14 січня 2021

Вже за два дні, 16 січня 2021 року, набирає чинності  стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», основною вимогою якої є використання української мови під час обслуговування споживачів. Зазначені норми закону стосуватимуться усіх громадян України, а також суб’єктів господарювання усіх форм власності, які здійснюють обслуговування споживачів. Звертатися до клієнта іншою мовою можна лише на його прохання. У разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою можна звернутися із письмовою скаргою до Уповноваженого із захисту державної мови: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12; e-mail: kremin@kmu.gov.ua. За повторне протягом року порушення на суб'єктів господарювання накладуть штраф - 5100 - 6800 грн. «Українська мова – одна з основ нашої державності. Кожен на своєму місці має робити все можливе для її утвердження і популяризації. Борімося за нашу мову!»,-  зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Додамо, що в рамках спільної ініціативи Уповноваженого із захисту державної мови та громадської спільноти «Мова об`єднує!», на замовлення ГО «Український світ» виготовлено інформаційні матеріали (відеоролики, аудіоролик, постери) з метою поширення їх в якості соціальної реклами центральними та місцевими телеканалами, радіостанціями, популярними інтернет-ресурсами, а також усіма зацікавленими інституціями і громадянами у доступний для них спосіб. Матеріали доступні за посиланням.  

21 лютого 2020

Сьогодні, 21 лютого, світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. На ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО від 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в місті Парижі оголошено Міжнародний день рідної мови, який відзначають щорічно 21 лютого, починаючи з 2000 року, що сприяє мовному розмаїттю та зближенню культур. Починаючи з 2002 року, українці щорічно 21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови як свято багатомовності, взаєморозуміння та взаємоповаги. З нагоди відзначення Міжнародного дня рідної мови в установах та закладах освіти і культури області відбудуться заходи, спрямовані  на утвердження державного статусу української мови та піднесення її престижу. Зокрема, тематичні вечори, вікторини, лінійки, години спілкування, літературні конкурси та конкурси виразного читання.

13 грудня 2019

Упродовж робочого тижня відбулася низка подій, тож давайте пригадаємо їх разом у рубриці «ТОП-5». 1) Президент призначив дванадцятьох голів РДА у Львівській області. Президент України Володимир Зеленський призначив голів 12-ох райдержадміністрацій на Львівщині. Відповідні розпорядження оприлюднили на офіційному сайті. Глава Держави призначив очільників: 1.Степана Рудницького головою Радехівської РДА, 2.Христину Замулу головою Кам’янко-Бузької РДА, 3. Андрія Вовчастого Миколаївської РДА, 4.Любомира Галіва Мостиської РДА, 5.Богдана Янка Сколівської РДА, 6.Петра Назара Старосамбірської РДА, 7.Любомира Кащука Стрийської РДА, 8.Івана Сагана Городоцької РДА, 9.Романа Черніховського Жовківської РДА, 10.Андрія Жепка Самбірської РДА, 11.Василя Маркевича головою Золочівської РДА, 12. Богдана Гуменюка Перемишлянської РДА. Нагадаємо, що нових голів РДА на Львівщині шукали за допомогою новоствореного проекту команди Зеленського – LIFT. Усі кандидати на посади голів РДА мали заповнити анкети та завантажити свої резюме на спеціальному сайті. Анкети на 20 посад голів РДА Львівщини надіслали близько 600 кандидатів. 2. Діалог влади та суспільства: на Львівщині відбулась селекторна нарада «Земельний форум». Форум об'єднав представників об’єднаних територіальних громад, фермерські господарства, ГУ Держгеокадастру у Львівській області, ГТУ юстиції у Львівській області, Асоціації фермерів та приватних землевласників Львівської області, Львівської дорадчої служби, Львівської аграрної палати, Державної установи «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України», Львівського національного аграрного університету. У його межах розглянули складові земельної реформи та строки її проведення, а також низку важливих питань. 3. Відбулась конференція «Співпраця задля розвитку» та підписано Меморандум «Карпатське коло».  Згідно з документом передбачена  розробка за кошти місцевих бюджетів, пожертв соціально-орієнтованого бізнесу проєктно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію, поточний середній та капітальний ремонт автомобільних доріг.   А також проведення спільних заходів, що мають на меті популяризувати проєкт “Мале Карпатське коло”. 4. Львівщина отримала перший мобільний інклюзивно-ресурсний центр. Спецавтомобіль, призначений для надання додаткових психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг працівниками інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) 10 грудня був переданий ЛОДА на Сколівщину. Транспортний засіб придбали за кошти державного бюджету у співфінансуванні з місцевим бюджетом Сколівської районної ради. Мобільний ІРЦ виготовлений за спеціальним замовленням і з таким функціоналом є одним з перших в Україні. Автомобіль обладнаний усіма необхідними корекційно-розвивальними технологіями та інструментами, як і традиційні інклюзивно-ресурсні центри. 5. «Завдяки мужності українських Героїв нам вдалось зберегти державу», - Маркіян Мальський. У межах зустрічі розглянули роботу новоствореної Координаційної ради учасників бойових дій при Львівській ОДА, облаштування пам’ятників на Личаківському кладовищі, пропозиції змін до законодавства. Окрім того, акцентували увагу на необхідності озвучування під час зупинок в громадському транспорті назв вулиць, названих на честь Героїв.  

15 травня 2019

Про це очільник Львівщини заявив у прямому ефірі телеканалу «Прямий». «Це не просто право, це обов’язок кожної людини знати мову народу, на землі якого ти проживаєш. У Львові громадськість налаштована на український продукт, зараз питома вага україномовного продукту – чи то на радіо, чи телебаченні, суттєво збільшилась. Мова не йде про заборону спілкуватись будь-якою мовою у Львові, але якщо йдеться про інформаційний простір, в який країна-агресор лізе своїми щупальцями – жодного компромісу не може бути », - голова Львівської ОДА Олег Синютка.  Нагадаємо, напередодні, постанова суду про скасування рішення Львівської обласної ради про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Львівської області. Олег Синютка звернувся до Львівської обласної ради, з проханням проголосувати в новому читанні документ про боротьбу за інформаційний та культурний простір проти країни-агресора.  

27 грудня 2018

Сьогодні, 27 грудня, у Львівському молодіжному центрі відбулась зустріч з інститутами громадянського суспільства Львівщини на тему: «Прорив української мови за останні роки». Запрошені експерти обговорювали із громадськістю процес зміцнення статусу української мови, закони та укази, що з цим пов’язані, формування національної свідомості, патріотизму та відповідальності за долю України. Модератор зустрічі – журналіст Віктор Біщук. Роман Матис, учасник Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України, ініціатор та співавтор законопроекту про мову #5670, наголосив, що в парламенті було зареєстровано ряд законопроектів, але в підсумку підтримали саме цей. Документ стосується лише української мови, як державної.  "Він передбачає механізми покарання за недотримання. Зараз враховані всі адекватні правки до законопроекту із понад 2 тисяч, які пропонувались", - зазначив під час дискусії Роман Матис. Він також зазначив, що автори відмовитись від Інституту мовних інспекторів, створення якого раніше передбачав законопроект. "Цей пункт викликав найбільше обурення. Ми не відмовились від функцій, які мав виконувати цей інститут, просто не буде інспекторів як таких", - додав Роман Матис. За словами журналістки, радіоведучої Ірини Процик, більшість радіостанцій радо сприйняли те, що потрібно мовити тільки українською та знайомити слухачів саме з українськими піснями. "Коли були встановлені квоти, багато хто казав, що українського контенту буде недостатньо. Це зовсім не так, його досить. Ми живемо в Україні – і маємо спілкуватись українською – це нормально. Природно, що для цього необхідне мовне середовище. Тому чим більше буде україномовного контенту, тим скоріше природно ми всі перейдемо до рідної мови", - наголосила Ірина Процик. Як зазначив Богдан Пастух, головний редактор видавництва "Астролябія", мовний закон суттєво посилить видавництво україномовних книжок. Кожне видавництво планують зобов'язати щорічно видавати не менше половини назв книжок українською. Схожа норма стосуватиметься книгарень. Однак книговидавці та продавці матимуть перехідний період. Зазначимо, зустріч з громадськістю відбулась за ініціативи департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської облдержадміністрації.

30 липня 2018

З 1 по 7 серпня у межах Всесвітнього тижня грудного вигодовування у Львівській області триватиме Тиждень підтримки грудного вигодовування «Підтримаємо грудне вигодовування разом». Відтак, у середу, 1 серпня, у Львівському державному обласному перинатальному центрі, вул Дж. Вашингтона, 6, відбудеться науково-практичний семінар «Грудне вигодовування. Проблеми з молочною залозою: причини, профілактика, лікування» - для лікарів акушер-гінекологів пологових стаціонарів та жіночих консультацій. Початок о 12.00 год. Окрім того, у четвер, 2 серпня, відбудеться лекція на тему «Як забезпечити успішне грудне вигодовування» для  майбутніх матерів та Акція «День відкритих дверей у Львівському державному обласному перинатальному центрі». Початок о 12.00 год. Також у Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний  центр, вул. Дністерська, 27, у п’ятницю, 3 серпня, відбудеться обласний науково-практичний семінар «Практичні аспекти організації грудного вигодовування» – для акушерок та дитячих медсестер.

6 липня 2018

Підписаний Президентом України Указ від 31 травня “Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України” зробив значний поштовх у розвитку мови на всій території держави. Про це йшлося сьогодні під час дискусії “10-ліття української мови: що потрібно зробити, аби в країні був єдиний культурний простір”. “Ситуація після Указу значно краща, він дав поштовх у розвитку мови, відвідуючи Київ помітно, як у сфері обслуговування  90 %  говорять українською, на сході українські діти розмовляють українською у соціальному житті, щодо шкіл, садочків, то ситуація бажає кращого, але для цього, мабуть, потрібна зміна поколінь”, - зазначила директорка Львівської обласної бібліотеки для юнацтва Тетяна Пилипець. Український науковець Ірина Ключковська наголосила, що важливо системно розвивати мову, зокрема популяризувати її за кордоном. “Не можемо ми говорити про функціонування мови тут, забуваючи про її розвиток за межами зокрема. Мова є важливим фактором для промоції нас як країни, нашої культури, наших здобутків. Якщо українська мова функціонуватиме  за кордоном, то зросте імідж нашої країни і на нас велика відповідальність”, - наголосила Ірина Ключковська. Під час дискусії учасники висловили пропозиції щодо розвитку української мови, а саме сертифікація викладачів на знання державної мови і заборона викладати російською у вищих навчальних закладах, промоція мови в Україні та за її межами, а також  застосування  української у сферах послуг. “Великим кроком для розвитку української мови - це Указ Президента, наше завдання - робити не лише маленькі півкроки, а рухатись швидше, кожен на своєму місці”,- зазначив громадський діяч Святослав Літинський.