450 млн гривень передбачили з держбюджету для підтримки розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства
Постановою КМУ від 10 березня №185 затвердили “Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства” у новій редакції. У державному бюджеті 2021 року на цю програму передбачили 450,0 млн грн.
У департаменті агропромислового розвитку наголошують, садівництво є одним із актуальних напрямів сільського господарства нашої області. Ліси, пересічена місцевість дає Львівщині великі переваги, де можна і потрібно розвивати високорентабельну галузь. Площі плодово-ягідних насаджень в господарствах усіх категорій в області становлять 6,7 % до площ по Україні (15,1 тис. га ).
Як зазначає директор департаменту Тетяна Гетьман, для Львівщини цей сегмент аграрного ринку характеризується великою кількістю малих та середніх виробників.
“Виробництвом плодів та ягід в області займаються 182 суб’єкти господарювання, які пропонують високу якість, застосовують новітні технології та мають високу врожайність продукції. В області функціонує 14 плодосховищ потужністю 12,5 тис.тонн. Проте, цих потужностей ще недостатньо для зберігання вирощеної продукції садівництва, а післяурожайна доробка продукції (пакування, сортування, охолодження, транспортування) і є інструментом підвищення ефективності виробництва плодів та ягід”, - наголосила Тетяна Гетьман.
Впродовж трьох останніх років підприємствами області закладено 630 га нових насаджень плодово-ягідних культур. Із розширенням площ та збільшенням обсягів виробництва будуються нові об’єкти для зберігання та переробки плодово-ягідної продукції. Так, у 2019-2020 роках ввели в експлуатацію 6 нових об’єктів: 5 фруктосховищ з газовим регульованим середовищем на 6,5 тис.тонн і цех шокової заморозки плодів та ягід потужністю 500 тонн.
Упродовж 2017-2020 років фінансову підтримку з державного бюджету в сумі 92,1 млн грн. отримали 78 суб’єктів господарювання Львівщини.
У 2021 році держава продовжує підтримку садівників, вдосконалює та спрощує механізм отримання. Зокрема, передбачається підтримка галузі у таких розмірах і за такими напрямами:
- до 80% вартості - компенсація за придбання садивного матеріалу;
- до 50 % понесених витрат - компенсація спорудження шпалери і встановлення систем краплинного зрошення, нового будівництва та реконструкції холодильників, цехів переробки та об’єктів із заморожування продукції придбання технологічних ліній для товарної обробки і переробки продукції;
- до 30% вартості - компенсація за придбання техніки, механізмів та обладнання для садівництва (зокрема, іноземного).
У поточному році один сільгоспвиробник за цією програмою може розраховувати на фінансову підтримку до 60 млн. грн. (з урахуванням пов’язаних з ним осіб).
Крім того, рішення Уряду надає можливість сільськогосподарським виробникам у 2021 році отримати державну підтримку для часткової компенсації витрат понесених у 2019-2020 роках за виконані роботи в галузі садівництва, виноградарства і хмелярства.
Більш детально з “Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства” можна ознайомитись за посиланням:
Новини за темою
Оновлено: Першу тисячу аптечок для воїнів пошили при Львівському гуманітарному хабі
20 квітня 2022
А мають на меті пошити і відправити на передову 100 000 тисяч готових аптечок. Частину з них вже передали військовим. Сьогодні, 20 квітня, про це розповів заступник голови Львівської обласної ради Юрій Холод на прес-брифінгу у Гуманітарному штабі області. Відшивати військові аптечки на Львівщині почали майже 2 тижні тому. Ще понад тиждень до того шукали та закуповували тканину, фурнітуру, шукали волонтерів для пошиття. “За гроші благодійників ми придбали матеріали на першу партію аптечок - на 20 тисяч штук. Це кошти спеціального рахунку БФ “Крила надії”, зібрані на заклик усіх нас та голови Львівської ОВА Максима Козицького. Маємо пошиті перші 1000 аптечок. Шиють їх на волонтерських засадах підприємці та вісім закладів профтехосвіти. До пошиття задіяні лише майстри, але учні часом допомагають з власної ініціативи. Медикаменти ми зібрали з обласних складів, а також вдячні за ліки всім волонтерам та друзям, які ними діляться. Також ми готові закуповувати медикаменти за розумними цінами, просимо про контакти постачальників. І так само шукаємо кваліфікованих швачок-волонтерів”, - каже Юрій Холод. Готові аптечки волонтери та депутати звозять до Львова. Тут, в обласному штабі, під наглядом фармацевтів волонтери їх наповнюють за списком ліків, який затвердили військові медики. «Індивідуальні аптечки дуже важливі у перші хвилини після поранення. Наше військо зараз великою мірою забезпечене тактичними аптечками натівського зразка. Але ці нічим не поступаються. У 2014-2015 ми таких не мали», - каже волонтер, ветеран російсько-української війни, керівник управління житлово-комунального управління області Петро Назар. Він шукає, формує і передає аптечки для українського війська з перших днів війни. Тож добре знає, яке їх наповнення та як важливо пильнувати за якістю наповнення. Ліки, які потрібні для формування аптечки та які шукають і звозять до гуманітарного штабу, можна переглянути за посиланням. Серед найбільш дефіцитних медикаментів: турнікети, таблетки для знезараження води, гемостатики, набір для декомпресії, тактичні ножиці. У наповненні аптечок, каже депутат Львівської обласної ради Захар Миляник, який відповідає за логістику процесу, область також співпрацює з волонтерами: готовими підсумками діляться зі всіма, хто може і готовий наповнити їх ліками. Відшивають аптечки у різних містах області. Щоб долучитися до ініціативи та стати волонтером-швачкою/шевцем, просимо заповнити е-форму: https://forms.gle/CmwemvE93Y7wysr9A
Понад 260 мільйонів грн на армію зібрали через Дію
14 квітня 2022
Через Дію на армію вже зібрано понад 260 мільйонів грн, - повідомляє Міністерство цифрової трансформації. До збору коштів долучилися більше як 250 тисяч людей. Завдяки донатам фонд «Повернись живим» забезпечує усі військові підрозділи тепловізорами та приладами нічного бачення, мобільними комплексами спостереження, безпілотниками, комплектами для розмінування та іншою високоточною технікою. Лише за останній тиждень фонд передав нашим захисникам 3592 технічні засоби та обладнання. Серед них: 88 одиниць тепловізійної, нічної та іншої оптики; 558 засобів зв’язку; 424 ноутбуки, планшети, монітори; 96 квадрокоптерів; 906 бронежилетів; 201 шолом. Допомогти армії фінансово можна за кілька кліків у Дії. Потрібно лише зайти в застосунок, на головному екрані натиснути Допомогти армії, ввести суму внеску та реквізити картки.
Щоб підтримати фермерів в час посівної Уряд вніс зміни до Програми «Доступні кредити 5-7-9%»
1 квітня 2022
За ініціативою Президента України внесли низку змін до Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» у напрямку підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Інформують у департаменті економічної політики Львівської ОВА. Мета - забезпечення посівної кампанії, а також підтримка та активізація підприємницької діяльності у період дії воєнного стану. Основні нововведення до Програми «Доступні кредити 5-7-9%» з метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників: - Програма розширена на середні підприємства з річним доходом до 50 млн євро (раніше було 20 млн євро) та на великі підприємства з річним доходом більше 50 млн євро незалежно від кількості працюючих. - Максимальна сума кредиту для всіх суб’єктів підприємництва збільшена з 50 млн грн до 60 млн грн з урахуванням групи пов’язаних компаній. - Процента ставка – 0% річних. - Ціль кредитування: інвестиційний кредит на придбання сільськогосподарської техніки; кредит на поповнення обігових коштів для придбання насіння, добрив та паливно-мастильних матеріалів. - Термін кредиту – 6 місяців. - Термін подачі заявки на участь у програмі – до 31 травня 2022 року. - Розмір кредитної гарантії – 80% від суми кредиту суб’єкта мікро, малого та середнього підприємництва (крім суб’єктів великого підприємництва). Уряд, Мінфін закликає представників бізнесу та банківські установи активно долучатися до реалізації нововведень. Програму реалізовує Фонд розвитку підприємництва (ФРП). Єдиним учасником ФРП є Уряд України в особі Міністерства фінансів України, що координує усі аспекти діяльності Фонду.
Український культурний фонд скерує майже 600 млн грн на потреби Збройних сил України
14 березня 2022
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 березня 2022 року №245, кошти у сумі 583 281 млн грн, що були передбачені на реалізацію культурно-мистецьких проєктів у 2022 році, скерують на забезпечення потреб Збройних сил України для протидії агресії з боку російської федерації. Український культурний фонд повідомляє, грантовий сезон у 2022 році призупинено до остаточної перемоги над російськими окупаційними військами. Незабаром зв’яжуться з грантоотримувачами, проєкти яких пройшли технічний відбір, а також з експертами, які здійснюють оцінювання проєктів і роз’яснять подальші кроки нашої спільної роботи. «Водночас Український культурний фонд продовжує свою роботу щодо боротьби з російською агресією, підтримкою наших захисників. Тримаємося разом, нікого не кидаємо напризволяще та продовжуємо боронити країну кожен на своєму фронті», - зазначив Владислав Берковський, виконавчий директор УКФ.
Оновлено: Італія, Румунія та Австралія нададуть Україні боєприпаси, військову техніку та фінансову підтримку
27 лютого 2022
Міністр закордонних справ Італії Луїджі Ді Майо повідомив про підписання резолюції про негайну виплату 110 мільйонів євро уряду України. Про це Ді Майо повідомив у Twitter у неділю – пише «Європейська правда». "Я сказав своєму колезі Дмитру Кулебі, що щойно підписав резолюцію про негайну виплату 110 мільйонів євро уряду Києва як конкретне вираження солідарності Італії та підтримки народу, з яким у нас братські стосунки", - зазначив Ді Майо у Twitter. Окрім того, як інформує Генштаб ЗСУ, уряд Румунії вирішив відправити в Україну боєприпаси та військову техніку, а також висловив готовність прийняти поранених з сусідньої країни. Речник Уряду Румунії Дан Кербунару повідомив, що окрім боєприпасів та військової техніки (бронежилети, каски), Румунія також допоможе Україні паливом та другим траншем медичного обладнання та медикаментів на понад 3 млн євро. Уряд Румунії також висловив готовність прийняти поранених українців у військових госпіталях. Оновлено: у свою чергу Австралія надала Україні летальну військову допомогу у боротьбі з вторгненням російських військ. Нагадаємо, Володимир Зеленський розповів, що на підтримку України сформували потужну міжнародну антивоєнну коаліцію.
На підтримку України сформували потужну міжнародну антивоєнну коаліцію
27 лютого 2022
«Ми отримуємо зброю, ліки, продукти, дизель, гроші. Сформована потужна міжнародна коаліція на підтримку України. Антивоєнна коаліція», - повідомив у своєму зверненні до українців Президент Володимир Зеленський. Зокрема, він зазначив, що були дуже предметні розмови з Прем'єр-міністром Нідерландів, Президентом Грузії, прем'єр-міністрами Чехії та Словаччини, Прем'єр-міністром Великої Британії Джонсоном. Кожна розмова додала конкретики до обороноздатності нашої держави й міцності наших військових. Німеччина оголосила про постачання 1000 протитанкових гранатометів та 500 «Стінгерів» з додатковими боєкомплектами. Бельгія дає 5000 кулеметів та 5 мільйонів набоїв, а ще майже 4000 тонн палива. Завдяки активній дипломатії домоглися від усіх європейських країн рішення про відключення Росії від SWIFTу. «Дякуємо Президентові Польщі Анджею Дуді за особисте лідерство у питанні надання членства Україні в Євросоюзі. Дуже потрібною є й щоденна допомога Польщі нашій країні», - зазначив Президент. «Маємо називати речі своїми іменами. Злочинні дії Росії проти України мають ознаки геноциду. Про це я говорив із Генсеком ООН. Росія – на шляху зла. Світ має прийти до позбавлення Росії права голосу в Радбезі ООН. Українці! Ми чітко знаємо, що захищаємо. Ми точно переможемо. Слава кожному нашому солдату! Слава Україні!», - наголосив Володимир Зеленський. Зазначимо, що мирні мітинги на підтримку України пройшли в Кракові, Тбілісі, Барселоні, Лондоні, Празі, Тель-Авіві, Парижі, Нью-Йорку, та в інших містах, в тому числі у росії. Фото: Радіо Свобода
Пенсії та соціальні виплати незахищеним будуть підвищені з 1 березня, - Мінсоцполітики
25 січня 2022
На виконання законів України щодо загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, пенсійного забезпечення військовослужбовців, учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та з метою здійснення додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році Мінсоцполітики підготовлений проект постанови, який забезпечить з 1 березня 2022 року наступні кроки: Пропонується проіндексувати на 14 %: - страхові пенсії, призначені до 2019 року (при цьому сума підвищення буде не менше 100 грн, а середній розмір підвищення складатиме біля 500 грн); - пенсії військовим (середній розмір підвищення складатиме 700 грн); - мінімальні розміри пенсій по інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС (середній розмір підвищення складатиме 400 грн) та інші пенсії особам з інвалідністю з числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Пропонується встановити доплату особам, на яких не поширюється порядок індексації пенсій, у сумі 135 грн на місяць. Пропонується підвищити мінімальну пенсійну виплату особам з інвалідністю І групи та особам з повним страховим стажем (30/35 років) з 2 200 до 2 300 грн, а для непрацюючих пенсіонерів з числа одержувачів мінімальних пенсій, які не мають повного стажу, збільшити на 166 грн до 2 100 грн. Також пропонується збільшити розмір державної допомоги на: - 400 грн (з 1 700 грн до 2 100 грн) для одержувачів допомоги на кожну дитину, яка виховується у багатодітній сім’ї; - 166 грн (з 1934 грн до 2 100 грн) для одержувачів державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю, а також особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, які одержують державну соціальну допомогу. Пропонується визначити індексацію на 14% розмірів щомісячних компенсаційних виплат до пенсії літніх людей. Після індексації виплати складуть для: - осіб віком 75 – 80 років – 456 грн; - осіб віком 80 + – 570 грн.
Понад 15 млн гривень скерували місцевим бюджетам на оплату за енергоносії
21 січня 2022
У межах Меморандуму про забезпечення належного проходження опалювального сезону 2021-2022 року, бюджетам територіальних громад скерували перший із п’яти траншів додаткової дотації з державного бюджету на розрахунки бюджетних установ за енергоносії в сумі 15,2 млн гривень. Як інформують, це дозволить органам місцевого самоврядування суттєво покращити в поточному місяці розрахунки за цей вид послуг. У департаменті фінансів інформують, що відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022рр, Уряд взяв на себе зобов’язання відшкодувати територіальним громадам із індексом податкоспроможності менше 0,9 і в яких додаткові надходження від податку на доходи фізичних осіб в розмірі 4% не покривають додаткові витрати на енергоносії, частину їх вартості, що споживають бюджетні установи. Зокрема, на цю мету в державному бюджеті на 2022 рік для Львівщини передбачена додаткова дотація в сумі 85,9 млн гривень.
641 мільйон гривень надійшов у держказну від приватизації державного майна на Львівщині
12 січня 2022
Торік у Львівській області приватизували 17 об’єктів, до державного бюджету від приватизації скерували понад 641, 3 млн грн. Серед об’єктів: Окреме майно «Львівської виправної колонії (№ 48)» по вул. Хуторівка, 2, продали 3 червня на аукціоні, (стартова ціна – 132,674 млн грн, зросла у майже 3 рази до 377,5 млн грн). Окреме майно «Львівської виправної колонії (№ 48)» по вул. Хуторівка, 4, продали 3 червня на аукціоні (стартова ціна – 3,386 млн грн зросла у понад 8 разів до 30 млн грн). Рава-Руський спиртзавод продали 14 травня (стартова ціна зросла з 27,7 млн грн до 31,7 млн грн). Як зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький, головна мета приватизації - перетворення непродуктивних активів на продуктивні шляхом залучення інвестицій в модернізацію активів. “Прозора приватизація непрофільних державних активів забезпечить державі фінансовий ресурс до бюджету та податкові надходження від діяльності успішних бізнес-проектів, а місцеві громади – ревіталізацію занедбаної території, пожвавлення економіки та нові робочі місця”, - наголосив Максим Козицький. Як повідомили у департаменті економічної політики, на сьогодні в Україні понад 3600 державних підприємств, якими керують 96 органів управління. Близько 1000 - непрацюючі, які вже можна лише ліквідувати, борги перевищують вартість. Зазначимо, найближчий аукціон об'єктів приватизації заплановано на 15 лютого. Це Окреме майно Вузлівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП “Укрспирт зі стартовою ціною 10, 5 млн грн.
Набув чинності закон, що сприятиме розвитку виноградарства та садівництва в Україні
5 січня 2022
Учора, 4 січня, Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства та садівництва» № 1989-ІХ, ухвалений Верховною Радою України 17 грудня 2021 року. Як зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, ухвалення відповідного законодавчого акта - це важливий крок на шляху до відновлення й розвитку галузі, оскільки створюються належні економічні і правові умови для розвитку виноградарства та садівництва в Україні. Зокрема, закон розширює перелік громадян України, які мають право на викуп земельних ділянок державної та комунальної власності для ведення селянського (фермерського) господарства. Так, передбачається викуп земель державної й комунальної власності громадянами, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2016-го, а не до 2010 року, як було раніше. Також з 2024-го року громадяни матимуть право на викуп земель з угіддями, які належать до багаторічних насаджень, якщо такі особи не менше трьох років вирощують на вказаних земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні рослини, виноград). Крім того, законом вносяться зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», щодо встановлення мінімального строку у 25 років для користування земельними ділянками під виноградниками або для їх закладання. Також врегульовуються питання відшкодування користувачу його витрат, здійсненних на закладення (посадку) та/або догляд за виноградниками, а також завданих збитків у разі дострокового припинення права користування земельною ділянкою. "Зміни в законодавстві створюють ще більше умов для ефективного ведення бізнесу з садівництва та виноградарства. Інвестиції в цей бізнес доволі великі та довгоокупні. Наприклад, інтенсивний яблуневий сад вступає в повне плодоношення лише на 5 рік після закладання і може плодити понад 15 років. Тому вкрай важливо для інвесторів мати можливість впроваджувати цей бізнес на власних земельних ділянках або, принаймні, мати гарантію у вигляді довготривалої оренди цих ділянок", - наголосила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Тетяна Гетьман. Цей закон створить сприятливі умови для розвитку виноградарства та садівництва в Україні, що стимулюватиме розширення діяльності наявних та появу нових господарств, а також збільшення зайнятості сільського населення. Це також підвищить забезпечення вітчизняною сировиною українських підприємств галузі виноробства та виробників соків, що стане ще одним кроком як у розвитку сільського господарства, так і в забезпеченні продовольчої незалежності держави.
Президент підписав закон, що сприятиме розвитку виноградарства та садівництва в Україні
4 січня 2022
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства та садівництва» № 1989-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 17 грудня 2021 року. Документ має на меті створення належних економічних і правових умов, сприятливих для розвитку виноградарства та садівництва в Україні. Закон розширює перелік громадян України, які мають право на викуп земельних ділянок державної та комунальної власності для ведення селянського (фермерського) господарства. Так, передбачається викуп земель державної й комунальної власності громадянами, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2016-го, а не до 2010 року, як було раніше. Згідно з документом, з 2024-го громадяни також матимуть право на викуп земель з угіддями, які належать до багаторічних насаджень, якщо такі особи не менше трьох років вирощують на вказаних земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні рослини, виноград). Крім того, встановлюється строк для земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), який не може бути меншим за 25 років. Також законом передбачено, що у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендодавця (крім випадків розірвання договору у зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх обов'язків) орендар має право на відшкодування витрат на поліпшення орендованої земельної ділянки, здійснених за згодою орендодавця, та збитків, завданих через розірвання договору. Цей закон створить сприятливі умови для розвитку виноградарства та садівництва в Україні, що стимулюватиме розширення діяльності наявних та появу нових господарств, а також збільшення зайнятості сільського населення. Це також підвищить забезпечення вітчизняною сировиною українських підприємств галузі виноробства та виробників соків, що стане ще одним кроком як у розвитку сільського господарства, так і в забезпеченні продовольчої незалежності держави.
5 млн гривень скерували з обласного бюджету на Програму підтримки та розвитку транспорту Львівської області
23 грудня 2021
Депутати Львівської обласної затвердили фінансовий ресурс Програми підтримки та розвитку транспорту Львівської області на 2022-й рік у сумі 5 млн гривень. Як зазначив керівник управління транспорту та зв'язку Степан Рудницький, у Львівській області пасажирські перевезення здійснюють 55 перевізників, які обслуговують 707 маршрутів, в тому числі 409 приміських і 298 міжміських внутрішньообласних. Загальна кількість автобусів, залучених до бслуговування маршрутів становить 1359 одиниць. Основними напрямами реалізації Програми є: Компенсація пільгового перевезення окремих категорій громадян транспортом загального користування та залізничним транспортом. Підтримка реалізації проєктів, спрямованих на розвиток залізничного транспорту (із залученням МТД, державного і місцевих бюджетів). Підтримка впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду (АСООП) на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування в Львівській області. Підтримка впровадження заходів щодо покращення покриття мобільного зв’язку та швидкісного Інтернету. Стимулювання оновлення рухомого складу в сфері пасажирських автомобільних перевезень. “Метою Програми є забезпечення реалізації прав і задоволення потреб соціально вразливих верств населення області нарівні з іншими громадянами отримувати транспортні послуги, визначення перспектив розвитку пасажирсько-транспортної системи Львівської області на 2022 – 2025 роки і планування комплексу заходів, спрямованих на вдосконалення організації пасажирських перевезень у Львівській області і маршрутної мережі, забезпечення розбудови транспортної інфраструктури й оновлення транспортних засобів”, - прокоментував Степан Рудницький.