Банерну виставку «Крим. Народ. Історія. Сьогодення» відкрили на площі Музейній у Львові

22 лютого 2022

Упродовж 22-24 лютого у Львові проходять «Кримські дні» з нагоди відзначення сьогодні Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. День, який увійшов в історію України як «День Кримського опору». Заходи організовують з ініціативи Представництва Президента України в АР Крим спільно з партнерами. У цей день вісім років тому у Сімферополі відбулось найбільше зібрання на підтримку цілісності та єдності України. Участь у мітингу тоді взяли не тільки кримські татари, а й представники різних національностей, що відстоювали територіальну цілісність України і висловлювали протест проти кремлівської інтервенції в Криму. День спротиву запровадили у 2020 році згідно з  Указом Президента України Володимира Зеленського. Тож біля Львівської ОДА урочисто підняли Державний прапор України та кримськотатарський прапор. У заході взяли участь голова Львівської ОДА Максим Козицький, заступник голови Іван Собко, представники обласної, районної та міської влади, громадськості кримськотатарської спільноти та ЗМІ. «Буквально 5 днів тому з окупованого Криму надійшла ще одна тривожна новина. Затримали делегата Курултаю кримськотатарського народу Едема Дудакова. Його звинувачують у розпалюванні ворожнечі. Приводом став коментар у соцмережах, якому п’ять років. 15 людей, які прийшли під стіни суду, щоб підтримати Едема Дудакова, також затримали. Методи Росії за 8 років не змінилися. Але змінилися ми. Змужніли. Згуртувалися. І ми працюємо над цим на різних рівнях. Львівщина прийняла понад три тисячі вимушених переселенців з Криму. Як очільник області я тримаю на особистому контролі, щоб їм допомогли з житлом, оплатою комунальних послуг, роботою. Щоб їхні діти отримували якісну освіту і все необхідне», - зазначив голова Львівської ОДА. «Сьогодні ми розпочинаємо Кримські дні у Львові. Події останнього тижня дають підстави говорити про символічнісь таких подій. Я хотів, щоб проводячи такі події, ми відчували та розуміли символічність часу.  Часу, коли символи вшановують не лише те, що відбулося, а й стають доровказами для наших дій, для нашого майбутнього, для нашого шляху до спільної єдності. Я впевнений, що в майбутньому ми проведемо братерські дні Львова в Криму», - сказав Халіл Халілов, голова кримськотатарського культурного центру «Кримський дім у Львові». Програма «Кримські дні у Львові» включає відкриття фотовиставки Муміне Салієвої «Народжені після арешту» у Центрі Шептицького, читання листів політв’язнів у книгарні Старого Лева, тематичні дискусії. З повним переліком заходів Програми можна ознайомитися за посиланням. Нагадаємо, що сьогодні також відбудеться зустріч керівництва Львівської ОДА з представниками Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, кримськотатарського культурного центру та громадської організації. Про підсумки зустрічі  розповідатимуть на прес-конференції у Львівській ОДА сьогодні. Більше достовірної інформації про стан справ на Львівщині читайте на телеграм-каналі голови ЛОДА Максима Козицького.

31 травня 2021

Сьогодні у Пороховій Вежі (вул. Підвальна, 4) відбулось відкриття проєкту «Sürgün». Це проєкт сучасного мистецтва, приурочений до 77-х роковин депортації кримських татар. «Sürgün» із кримськотатарської – вигнання. Обігруючи це поняття, проект зосереджує увагу на тому сюрреалізмі, який свого часу відбувся в Криму, а також на тому, що й зараз відбувається там. «Сьогоднішній захід – нагадування усім про ті трагічні події, пов’язані з тотальною депортацією кримськотатарського народу у травні 1944 року і наступними десятиріччями насильницького утримання в місцях вигнання. Це доказ того, що ми пам’ятаємо ті злочини, спробу винищити народ. Крим – наша спільна батьківщина, і це наш спільний біль», - сказав під час відкриття заступник голови Львівської ОДА Віталій Загайний. Влодко Кауфман, відомий львівський перформер, художник та куратор мистецьких проектів, відкрив проект спеціальним перформансом, звертаючи увагу на тему трагедії та пам’яті – геноциду та депортації кримських татар з Криму. Відвідувачі на прохання організаторів принесли на відкриття проекту квіти у горщиках. Пізніше Влодко Кауфман задіяв їх у своєму перформансі. «Цими арт-технологіями ми збурюємо пам’ять», - пояснєє митець. Проект складається із кількох частин: 1) Перформанс. Геппенінг. Інсталяція. 2) Відеоінсталяції та звукові інсталяції 3) Документальний фотопроект Еміне Зіятдінової «Немає іншого дому There is No Other Home» У проекті також використані фотографії Арвідаса Шеметаса. «Ми шукаємо такі арт-технології, які дуже разюче будуть реагувати на цю тему, оскільки вона дуже болісна і дуже близька мені, тому що моя мама пережила дві депортації. Вона з Галичини і її депортували до Сибіру, а до того вона була депортована з території теперішньої Польщі. Я дуже болісно відчуваю те, що відчувають кримські татари», - говорить Влодко Кауфман. Експозиція проекту сучасного мистецтва «Sürgün» триватиме в Пороховій Вежі до 6 червня 2021 року.

18 травня 2021

У львівському Музеї терору вшанували пам’ять кримських татар, які постраждали під час примусової депортації радянською владою у 1944 р. Презентували тематичну виставку та відеоролик, а також провели молебень (дуа), після чого загиблих вшанували хвилиною мовчання. Заступник голови Львівської ОДА Іван Собко та заступник директора департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Тетяна Плугатор взяли участь в офіційному заході, який організували члени громадської організації «Кримські татари Львівщини». «Шановні наші друзі! Ми сьогодні тут, щоб засвідчити свою повагу вам і висловити неповагу тим, хто не поважав і не поважає європейські цінності. Українці і кримські татари – це миролюбиві, дружні народи. Ми вшановуємо всіх тих, хто постраждав від цієї ганебної операції. Таких сторінок в історії українського народу дуже багато. Але всі ті, хто це чинив, повинні пам’ятати, що за свої злочини потрібно відповідати. Кримські татари є невід’ємною складовою української держави, бо Крим – це Україна!», - сказав Іван Собко. На заході зачитали лист від від голови Меджлису Рефата Чубарова, а представники кримськотатарської громади Львова поділилися спогадами своїх предків про депортацію.  Окрім того, організатори заходу  презентували відеоролик про історію створення і роботи над газетою кримських татар «Янъы дюнья» («Новий світ»), яку почали видавати ще у 1918 р. у Москві. На стінах Музею розмістили фото кримських татар, які пережили переселення у 1944 р., епізоди з життя переселенців, їх спогади про життя на чужині. У заході вшанування пам’яті кримських татар також взяли участь учасники громадських організацій "Арекет"  та ФК "Арслан", представники Львівської міської ради. Довідково: Щороку 18 травня відзначається подія, яка стала великою трагедією для кримських татар і не тільки – річниця депортації кримськотатарського народу 1944 року. За офіційними даними за наказом Сталіна було депортовано 183 155 осіб, головним чином в Узбекистан; невеликі групи татар виселили в Казахстан, Таджикистан та в Росію. За наслідками депортації загинуло, за різними даними, від 15 до 46% татар. Дії радянської влади проти кримських татар слугують яскравим прикладом усієї радянської політики. Цей злочин визнано світом як акт геноциду. Станом на 2013 рік у Криму проживає близько 260 тисяч кримських татар. Ще близько 150 тисяч кримських татар проживає в Узбекистані, до півмільйона - в Туреччині, кілька десятків тисяч - в Болгарії та Румунії. Четвертий рік окупації Криму Росією знову поставив під загрозу долю кримських татар. Майже 2 тис. кримських татар знайшли притулок у Львові. У 2021 році відзначається 77-а річниця геноциду кримськотатарського народу. Серед справжніх причин депортації дослідники називають історично тісні зв’язки кримських татар з Туреччиною, яку СРСР вважав потенційним суперником, а Крим – стратегічним плацдармом у випадку конфлікту з цією країною.

18 травня 2021

Сьогодні, 18 травня, Львівщина, як і уся Україна, вшановує  пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. До цієї дати, біля Львівської ОДА підняли прапор кримських татар. Також, о 16:00 год відбудуться меморіальні заходи до 77-х роковин геноциду кримськотатарського народу у музеї «Територія Терору».   Довідково Щороку 18 травня відзначається подія, яка стала великою трагедією для кримських татар і не тільки – річниця депортації кримськотатарського народу 1944 року. За офіційними даними за наказом Сталіна було депортовано 183 155 осіб, головним чином в Узбекистан; невеликі групи татар було виселено в Казахстан, Таджикистан та в Росію. За наслідками депортації загинуло, за різними даними, від 15 до 46% татар. Дії радянської влади проти кримських татар слугують яскравим прикладом усієї радянської політики. Цей злочин визнано світом як акт геноциду. Станом на 2013 рік у Криму проживає близько 260 тисяч кримських татар. Ще близько 150 тисяч кримських татар проживає в Узбекистані, до півмільйона - в Туреччині, кілька десятків тисяч - в Болгарії та Румунії. Четвертий рік окупації Криму Росією знову поставив під загрозу долю кримських татар. Майже 2 тис. кримських татар знайшли притулок у Львові. У 2021 році відзначається 77-а річниця геноциду кримськотатарського народу.

26 лютого 2020

Сьогодні, 26 лютого, на Львівщині відбуваються заходи до 6-ї річниці окупації Криму. Зокрема біля Львівської ОДА урочисто підняли прапори України та кримських татар. Участь у церемонії разом з громадськістю взяв заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. «Війна – це біда, неспокій, трагедія, людські життя. Крим – це Україна, завжди був, є і буде. Кримський народ, як і український, завжди в історії потерпав від москаля. Ми впевнені, що кримчани повернуться у свої домівки, родини знову будуть об’єднані за одним столом. Я бажаю нам стійкості, злагоджених дій на всіх щаблях влади, а також на міжнародній арені задля того, щоб не лише Крим, а й в східних областях була відновлена територіальна цілісність, а агресор поніс найжорсткішу відповідальність, за те, що посмів ступити на українську землю. Слава Україні!»,-  зазначив він. Присутні виконали Державний Гімн України та Гімн кримських татар. «Майже рік тому на цьому місці ми підіймали військово-морський прапор на знак підтримки військових моряків, які опинилися в полоні. Сьогодні ми підіймаємо кримсько-татарський прапор в знак солідарності з кримчанами і кримськими татарами, які знаходяться в окупованому Криму. Цього року до школи підуть діти в Криму, які народилися вже в окупації. Це дуже великий проміжок часу. Але ми впевнені, що Крим, як і окуповані території Донбасу будуть в Україні і всі ті, хто сьогодні бореться за це, хто знаходиться під тиском окупанта, вдихнуть повітря свободи на повні груди у вільній Україні», - зазначив Народний Герой України, морський офіцер, капітан ІІ рангу запасу ВМС ЗС України Тимур Баротов. Довідково                                                                                                                26 лютого виповнюється 6-та річниця окупації кримського півострова. Багато родин кримських татар через небезпеку змушені були залишити півострів. Близько 2,5 тисяч переселенців з Криму проживає у Львівській області. Найбільше у м. Львові, смт Брюховичах та в м. Дрогобичі.

26 березня 2019

26 березня о16:00 у Львівському історичному музеї (площа Ринок, 6 – "Італійське подвір'я") відбудеться відкриття фотовиставки Вікторії Темної та Ігоря Сальнікова "Палац в саду – перлина Кримського ханства". Виставка присвячена спадщині кримськотатарського народу – палацу кримських ханів у Бахчисараї. Всі фотографії зроблено упродовж дворічного проекту (2012–2013 рр.), що передбачав зйомку всіх об'єктів Бахчисарайського музею-заповідника. П’ятнадцять планшетів з фотографіями розкажуть про унікальну архітектуру та інтер’єри комплексу Ханського палацу, дадуть можливість доторкнутися до цінностей давньої культури, зануритись у історичну атмосферу. Пояснюючі анотації надруковано українською та англійською мовами для зручності відвідувачів. Головна мета виставкового проекту – ознайомити львів'ян, гостей міста та іноземних туристів із культурною спадщиною кримськотатарського народу – корінних жителів Криму. Гості відкриття зможуть не тільки побачити фотографії, почути кримськотатарську музику, скуштувати автентичні національні смаколики, але й взяти участь у віртуальній екскурсії по Бахчисарайському палацу, яку проведе для вас людина, що багато років працювала у палаці.  Автори виставки - професійні фотографи Ігор Сальников і Вікторія Темна. Переїхали з Криму до Львова в 2014 році. Співпрацювали з різними періодичними виданнями, музеями і кримськими національними товариствами, були членами Кримської організації Національної спілки Журналістів України. Учасники спільних і персональних виставок, які проходили не тільки в Україні, але й за кордоном. Ігор Сальников – лауреат 1-ї премії творчого конкурсу журналістів «Срібне перо» в 2000 році.  Виставка у ЛІМ триватиме до 6 травня. Планується, що експозиція виставки буде пересувною, що дасть можливість ознайомитися з нею великій кількості людей, які хочуть дізнатися про культуру різних народів України. Відкриття виставки - це перший етап масштабного проекту, присвяченого культурі народів Криму.  Довідково Бахчисарайський палац — пам'ятка історії та культури всесвітнього значення, єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. Резиденція кримських ханів існує на цьому місці з XVI ст., хоча перші будівлі з’явилися на сто років раніше. Головна архітектурна ідея — втілення мусульманського уявлення про райський сад на землі. «Бахчисарай» перекладається з кримськотатарської мови як «палац-сад» (bağça — сад, saray — палац).  В 1736 році, під час війни Кримського ханства з Росією, палац постраждав від пожежі, влаштованої російськими військами фельдмаршала Мініха. Палацовий ансамбль було відновлено ханом Кирим Ґераєм, у 1760-х роках . Починаючи з 1908 року палац кримських ханів стає музеєм. Враховуючи унікальність комплексу, музей ледве не потрапив до переліку культурної спадщини ЮНЕСКО. Вже були зібрані необхідні документи та зроблена фотофіксація архітектури та музейних фондів. Але анексія Криму припинила цей процес. Зараз Бахчисарайський палац переживає складні часи. За оцінками деяких експертів, “реставрація”, що проводиться росіянами, може завдати непоправної шкоди історичній спадщині.

18 травня 2018

74-ту річницю депортації кримських татар сьогодні, 18 травня, вшанували Траурним мітингом на Проспекті Свободи на площі перед пам'ятником Тарасу Шевченку. У межах заходу до присутніх звернувся перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Ростислав Замлинський. "Дозвольте сьогодні звернутися зі словами шани, пам'яті за тими, яких депортували 74 роки тому і за тими, над якими сьогодні триває наруга. Такі злочини не мають терміну давності. Я переконаний, що будуть покарані ті, хто це здійснює. Усі ми, разом, є єдиними і не боїмося сьогодні заявляти, хто є нашим ворогом. Багато кримських татар сьогодні зі зброєю у руках відстоює цілісність і незалежність нашої країни. Дуже важливо тут робити реальні речі - в культурі, аграрній сфері, економіці, промисловості, просвітницькій діяльності. Багато представників Криму це роблять та є успішними, а успіх - це наша найголовніша зброя у боротьбі з агресором. Цей успіх наблизить нашу перемогу і український правор замайоріє над Севастополем, Сімферополем, а Гімн України та кримсько-татарського народу голосно лунатиме. А кримьскі татари вільно розвиватимуть свою культуру у кожному куточку нашої держави. Серце кримчан б'ється в унісон разом з нами, українцями", - зазначив Ростислав Замлинський. Присутні вшанували жертв депортації хвилиною мовчання. Також імам зачитав молитву. "Трагедія, яка почалась 18 травня 1944 року, на жаль, тривала дуже довгі роки. Наслідки цієї трагедії ми відчуваємо і зараз - багато пластів кримсько-татарської культури зникли безслідно. І зараз трагедія продовжується. Триває новий вид депортації  - це гібридна депортація, у наслідок якої руйнуються національно-культурні цінності кримсько-татарського народу. І сьогодні як ніколи важливо, щоби нас почули у всьому світі", - наголосив співзасновник Кримського дому у Львові Халіл Халілов.  

19 березня 2018

Сьогодні, 19 березня, голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка зустрівся з політичним в’язнем, українським кримськотатарським політиком, заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу, головою Бахчисарайського регіонального меджлісу Ахтемом Чийгозом. «Ви для нас є символом незламності. Невідомо, хто та як повів би себе, якби потрапив у таку ситуацію. Ви довели не лише нам, але й усьому світу, що ви є символом мужності», - наголосив Олег Синютка. Окрім того, очільник Львівської області також додав, що ми повинні зробити все можливе для того, щоб повернути Крим. У межах зустрічі Ахтем Чийгоз закцентував увагу на тому, що для кримських татар є дуже важливою боротьба у Криму та те, щоб увесь світ не залишався осторонь та допоміг кримсько-татарському народу повернути батьківщину. «Я сам особисто бачив ставлення нашого лідера, нашого Президента. Коли мені говорити, що твій Президент Петро Порошенко, я бачив як вони ненавидять його. Коли я перебуваю у закордонних поїздках, зустрічаюся з високими представниками, спекулювати на тих проблемах, що зараз є в Україні, ми не можемо. Ми самі їх бачимо, наше суспільство достатньо виросло в боротьбі, щоб поступово впоратися з цим. Але не бачити особистої боротьби та особистої війни Президента сьогодні – це не чесно», - зазначив під час зустрічі  Ахтем Чийгоз. Також він додав, що завданням номер один, яке зараз стоїть на порядку денному – це, у першу чергу, збереження людських життів. Довідково: Ахтем Чийгоз - український кримськотатарський політик, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, голова Бахчисарайського регіонального меджлісу, депутат Бахчисарайської районної ради. Брат кримськотатарського політика Рустема Чийгоза. заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, У 2012 році Ахтем Чийгоз балотувався по одномандатному округу до Верховної Ради України, однак посів друге місце, поступившись представнику Партії Регіонів Григорію Грубі. Ахтем Чийгоз, як і більшість кримських татар, підтримав мітинги народу на Майдані Незалежності в Києві наприкінці 2013 року. 29 січня 2015 року Ахтема Чийгоза було затримано представниками силових структур російської окупаційної влади. Йому інкримінували частину 1 статті 212 Кримінального кодексу Російської Федерації («організація масових заворушень»), що передбачає позбавлення волі строком на 10 років. Як запобіжний захід було обрано утримання під вартою тривалістю три тижні. Причиною арешту стала участь заступника голови Меджлісу в мітингу перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. 11 вересня 2017 року Верховний суд анексованого Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму. 25 жовтня Чийгоз разом з іншим кримськотатарським політв'язнем Ільмі Умеровим були видані Туреччині та звільнені від відбування покарання.