На Львівщині вшанували пам’ять жертв депортації кримських татар

22 лютого 2022

Упродовж 22-24 лютого у Львові проходять «Кримські дні» з нагоди відзначення сьогодні Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. День, який увійшов в історію України як «День Кримського опору». Заходи організовують з ініціативи Представництва Президента України в АР Крим спільно з партнерами. У цей день вісім років тому у Сімферополі відбулось найбільше зібрання на підтримку цілісності та єдності України. Участь у мітингу тоді взяли не тільки кримські татари, а й представники різних національностей, що відстоювали територіальну цілісність України і висловлювали протест проти кремлівської інтервенції в Криму. День спротиву запровадили у 2020 році згідно з  Указом Президента України Володимира Зеленського. Тож біля Львівської ОДА урочисто підняли Державний прапор України та кримськотатарський прапор. У заході взяли участь голова Львівської ОДА Максим Козицький, заступник голови Іван Собко, представники обласної, районної та міської влади, громадськості кримськотатарської спільноти та ЗМІ. «Буквально 5 днів тому з окупованого Криму надійшла ще одна тривожна новина. Затримали делегата Курултаю кримськотатарського народу Едема Дудакова. Його звинувачують у розпалюванні ворожнечі. Приводом став коментар у соцмережах, якому п’ять років. 15 людей, які прийшли під стіни суду, щоб підтримати Едема Дудакова, також затримали. Методи Росії за 8 років не змінилися. Але змінилися ми. Змужніли. Згуртувалися. І ми працюємо над цим на різних рівнях. Львівщина прийняла понад три тисячі вимушених переселенців з Криму. Як очільник області я тримаю на особистому контролі, щоб їм допомогли з житлом, оплатою комунальних послуг, роботою. Щоб їхні діти отримували якісну освіту і все необхідне», - зазначив голова Львівської ОДА. «Сьогодні ми розпочинаємо Кримські дні у Львові. Події останнього тижня дають підстави говорити про символічнісь таких подій. Я хотів, щоб проводячи такі події, ми відчували та розуміли символічність часу.  Часу, коли символи вшановують не лише те, що відбулося, а й стають доровказами для наших дій, для нашого майбутнього, для нашого шляху до спільної єдності. Я впевнений, що в майбутньому ми проведемо братерські дні Львова в Криму», - сказав Халіл Халілов, голова кримськотатарського культурного центру «Кримський дім у Львові». Програма «Кримські дні у Львові» включає відкриття фотовиставки Муміне Салієвої «Народжені після арешту» у Центрі Шептицького, читання листів політв’язнів у книгарні Старого Лева, тематичні дискусії. З повним переліком заходів Програми можна ознайомитися за посиланням. Нагадаємо, що сьогодні також відбудеться зустріч керівництва Львівської ОДА з представниками Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, кримськотатарського культурного центру та громадської організації. Про підсумки зустрічі  розповідатимуть на прес-конференції у Львівській ОДА сьогодні. Більше достовірної інформації про стан справ на Львівщині читайте на телеграм-каналі голови ЛОДА Максима Козицького.

31 травня 2021

Сьогодні у Пороховій Вежі (вул. Підвальна, 4) відбулось відкриття проєкту «Sürgün». Це проєкт сучасного мистецтва, приурочений до 77-х роковин депортації кримських татар. «Sürgün» із кримськотатарської – вигнання. Обігруючи це поняття, проект зосереджує увагу на тому сюрреалізмі, який свого часу відбувся в Криму, а також на тому, що й зараз відбувається там. «Сьогоднішній захід – нагадування усім про ті трагічні події, пов’язані з тотальною депортацією кримськотатарського народу у травні 1944 року і наступними десятиріччями насильницького утримання в місцях вигнання. Це доказ того, що ми пам’ятаємо ті злочини, спробу винищити народ. Крим – наша спільна батьківщина, і це наш спільний біль», - сказав під час відкриття заступник голови Львівської ОДА Віталій Загайний. Влодко Кауфман, відомий львівський перформер, художник та куратор мистецьких проектів, відкрив проект спеціальним перформансом, звертаючи увагу на тему трагедії та пам’яті – геноциду та депортації кримських татар з Криму. Відвідувачі на прохання організаторів принесли на відкриття проекту квіти у горщиках. Пізніше Влодко Кауфман задіяв їх у своєму перформансі. «Цими арт-технологіями ми збурюємо пам’ять», - пояснєє митець. Проект складається із кількох частин: 1) Перформанс. Геппенінг. Інсталяція. 2) Відеоінсталяції та звукові інсталяції 3) Документальний фотопроект Еміне Зіятдінової «Немає іншого дому There is No Other Home» У проекті також використані фотографії Арвідаса Шеметаса. «Ми шукаємо такі арт-технології, які дуже разюче будуть реагувати на цю тему, оскільки вона дуже болісна і дуже близька мені, тому що моя мама пережила дві депортації. Вона з Галичини і її депортували до Сибіру, а до того вона була депортована з території теперішньої Польщі. Я дуже болісно відчуваю те, що відчувають кримські татари», - говорить Влодко Кауфман. Експозиція проекту сучасного мистецтва «Sürgün» триватиме в Пороховій Вежі до 6 червня 2021 року.

19 травня 2021

Вчора, 18 травня, у День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, на площі Музейній у Львові відкрили банерну виставку «Крим. Народ. Історія. Сьогодення». Виставка включає 11 банерів, кожен з яких присвячений окремій темі: етногенез кримських татар, мова, роль ісламу, культура, народні вірування та ін. Виставку презентує Музей історії релігії. Вона буде представлена у Музеї до 15 червня. Метою виставки є показати історичний процес формування на півострові нового етносу кримських татар, привернути увагу до їхньої історії та культури. Виставка відображає відродження народних традицій: у вишивці, ювелірному мистецтві, кераміці, ілюструє фрагменти з життя політичних і культурних діячів XIX–XX століть. Про всесвітньо відомих представників кримськотатарського народу сучасності розповідає заключний банер. Відвідувачам покажуть світлини Ханського палацу у Бахчисараї – єдиного у світі зразка кримськотатарської палацової архітектури. Інтер’єри мечеті, соколиної вежі, головної брами, мавзолею, суду, будівлі офіційного призначення відображені на зворотній стороні банерів. Усі світлини – з приватної колекції професійних фотографів, кримчан Вікторії Темної й Ігоря Сальнікова, які живуть у Львові з 2014 року.  Довідково: 18 травня 1944 р. близько 200 000 кримських татар, за розпорядженням тодішньої влади СРСР, примусово вивезли з Криму у віддалені райони Радянського Союзу (Узбекистан, Таджикистан та ін. території). Це відбулося під час Другої світової війни. В Україні День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу відзначають з 2015 р. Нагадаємо також, заступник голови Львівської ОДА Іван Собко взяв участь у заходах з вшанування кримських татар, постраждалих під час депортації 1944 р., організованих громадською організацією "Кримські татари Львівщини" у Музеї "Територія терору".

18 травня 2021

У львівському Музеї терору вшанували пам’ять кримських татар, які постраждали під час примусової депортації радянською владою у 1944 р. Презентували тематичну виставку та відеоролик, а також провели молебень (дуа), після чого загиблих вшанували хвилиною мовчання. Заступник голови Львівської ОДА Іван Собко та заступник директора департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Тетяна Плугатор взяли участь в офіційному заході, який організували члени громадської організації «Кримські татари Львівщини». «Шановні наші друзі! Ми сьогодні тут, щоб засвідчити свою повагу вам і висловити неповагу тим, хто не поважав і не поважає європейські цінності. Українці і кримські татари – це миролюбиві, дружні народи. Ми вшановуємо всіх тих, хто постраждав від цієї ганебної операції. Таких сторінок в історії українського народу дуже багато. Але всі ті, хто це чинив, повинні пам’ятати, що за свої злочини потрібно відповідати. Кримські татари є невід’ємною складовою української держави, бо Крим – це Україна!», - сказав Іван Собко. На заході зачитали лист від від голови Меджлису Рефата Чубарова, а представники кримськотатарської громади Львова поділилися спогадами своїх предків про депортацію.  Окрім того, організатори заходу  презентували відеоролик про історію створення і роботи над газетою кримських татар «Янъы дюнья» («Новий світ»), яку почали видавати ще у 1918 р. у Москві. На стінах Музею розмістили фото кримських татар, які пережили переселення у 1944 р., епізоди з життя переселенців, їх спогади про життя на чужині. У заході вшанування пам’яті кримських татар також взяли участь учасники громадських організацій "Арекет"  та ФК "Арслан", представники Львівської міської ради. Довідково: Щороку 18 травня відзначається подія, яка стала великою трагедією для кримських татар і не тільки – річниця депортації кримськотатарського народу 1944 року. За офіційними даними за наказом Сталіна було депортовано 183 155 осіб, головним чином в Узбекистан; невеликі групи татар виселили в Казахстан, Таджикистан та в Росію. За наслідками депортації загинуло, за різними даними, від 15 до 46% татар. Дії радянської влади проти кримських татар слугують яскравим прикладом усієї радянської політики. Цей злочин визнано світом як акт геноциду. Станом на 2013 рік у Криму проживає близько 260 тисяч кримських татар. Ще близько 150 тисяч кримських татар проживає в Узбекистані, до півмільйона - в Туреччині, кілька десятків тисяч - в Болгарії та Румунії. Четвертий рік окупації Криму Росією знову поставив під загрозу долю кримських татар. Майже 2 тис. кримських татар знайшли притулок у Львові. У 2021 році відзначається 77-а річниця геноциду кримськотатарського народу. Серед справжніх причин депортації дослідники називають історично тісні зв’язки кримських татар з Туреччиною, яку СРСР вважав потенційним суперником, а Крим – стратегічним плацдармом у випадку конфлікту з цією країною.

18 травня 2021

Сьогодні, 18 травня, Львівщина, як і уся Україна, вшановує  пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. До цієї дати, біля Львівської ОДА підняли прапор кримських татар. Також, о 16:00 год відбудуться меморіальні заходи до 77-х роковин геноциду кримськотатарського народу у музеї «Територія Терору».   Довідково Щороку 18 травня відзначається подія, яка стала великою трагедією для кримських татар і не тільки – річниця депортації кримськотатарського народу 1944 року. За офіційними даними за наказом Сталіна було депортовано 183 155 осіб, головним чином в Узбекистан; невеликі групи татар було виселено в Казахстан, Таджикистан та в Росію. За наслідками депортації загинуло, за різними даними, від 15 до 46% татар. Дії радянської влади проти кримських татар слугують яскравим прикладом усієї радянської політики. Цей злочин визнано світом як акт геноциду. Станом на 2013 рік у Криму проживає близько 260 тисяч кримських татар. Ще близько 150 тисяч кримських татар проживає в Узбекистані, до півмільйона - в Туреччині, кілька десятків тисяч - в Болгарії та Румунії. Четвертий рік окупації Криму Росією знову поставив під загрозу долю кримських татар. Майже 2 тис. кримських татар знайшли притулок у Львові. У 2021 році відзначається 77-а річниця геноциду кримськотатарського народу.

18 травня 2020

Шановні мешканці Львівщини, Шановна громадо киримли! 17 травня ми в скорботі схилили голови в пам’ять про жертви тоталітарно-репресивної машини. Сьогодні, 18 травня, минають 76-ті роковини депортації кримськотатарського народу з Криму в 1944 році. Того дня до Середньої Азії з півострова був відправлений перший ешелон з корінним народом Кримського півострова. Близько 200 тисяч людей за брехливими звинуваченнями стали вигнанцями з рідної землі. Вшановуючи пам'ять жертв радянського терору, будьмо свідомі своєї відповідальності за болючий досвід минулого та знання, яке відкриває нам шлях до майбутнього. Трагічний досвід депортації кримських татар став не лише свідченням жорстокого ставлення тоталітарного режиму до національних меншин – застосована практика “колективної відповідальності” вкотре продемонструвала зневагу до громадянина, людини, особистості. Цими днями у багатьох родинах кримських татар згадують про своїх рідних, які зі зброєю в руках пройшли фронтами Другої світової у боротьбі з нацизмом: ці епізоди людського переживання війни жодним чином не вплинули на долю їхніх сімей у травні 1944 р. Системний етноцид набув ознак геноциду: неможливість зберігати та розвивати набутки національної культури у панівному шовіністичному середовищі владної партійної диктатури, завершився фізичним знищенням тисяч невинних людей і під час депортації, і на нових поселеннях далеко від дому. Крим як національно-духовна реальність упродовж багатьох десятиліть продовжив свою історію в Узбекистані, Казахстані, Таджикистані, на Уралі та в Марійській АРСР… Незламність духу живила прагнення поколінь повернутися на Батьківщину і розбудовувати її в незалежній державі. Як не парадоксально, але через десятки років геополітичний досвід боротьби з тоталітарним екстремізмом знову став актуальним – і вже сьогодні через дії того ж московського окупанта і за подібних воєнних умов кримські татари зберігають та утверджують свою ідентичність поза межами омріяного історичного простору. Сьогодні Крим – це також Львівщина, де проживає велика громада кримських татар, де вшановується пам'ять видатних представників народу, де пам'ять відображена у назвах вулиць, а кримсько-татарську мову можна почути на публічних заходах та спеціальних курсах. Пам'ять про трагедію депортації кримських татар – це наша українська пам'ять: депортації та репресії стосовно українців відбувалися синхронно. Пам'ять про трагедію – це великий виклик і стимул для нас працювати і творити те, чого не змогли осягнути батьки. Пам'ять про трагедію – це спонука зберегти традицію й культуру у модерний час і з перспективи майбутнього відповісти загарбнику новітніми технологіями та здобутками. Пам'ять про минуле – це також усвідомлений шлях до звільнення від болючих синдромів жертви та впевнений крок з вірою до нашої перемоги! Вічна пам'ять усім постраждалим від тоталітарного радянського режиму. Крим – це Україна! Слава Героям України!

18 травня 2020

Сьогодні в Україні відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановується пам'ять жертв депортації кримських татар. О 12:00 год буде оголошено хвилину мовчання в пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. 11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». У ній наводилися претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку. Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3-й годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася в основному 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців. Під час червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб - на загальне спецпоселення, 6 тис. - у табори управління резервів, 6 тис. - до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також росіяни, українці, цигани, караїми та представники інших національностей (2882 особи), яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників. Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви. З часу проголошення незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України, а також 17 квітня 2014 року Закон України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою». У 2016 році Верховною Радою України перейменовано 75 одиниць адміністративно-територіального устрою АР Крим та м. Севастополь, назви яких містили символіку комуністичного тоталітарного режиму. За рекомендацією Українського інституту національної пам’яті переважній більшості перейменованих населених пунктів повернуто історичні кримськотатарські назви, що стало практичною реалізацією передбаченого статтею 3 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» забезпечення державою права депортованих осіб на повернення історичних назв населених пунктів, що були перейменовані за часів СРСР у зв’язку із здійсненням депортації.

26 лютого 2020

Сьогодні, 26 лютого, на Львівщині відбуваються заходи до 6-ї річниці окупації Криму. Зокрема біля Львівської ОДА урочисто підняли прапори України та кримських татар. Участь у церемонії разом з громадськістю взяв заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. «Війна – це біда, неспокій, трагедія, людські життя. Крим – це Україна, завжди був, є і буде. Кримський народ, як і український, завжди в історії потерпав від москаля. Ми впевнені, що кримчани повернуться у свої домівки, родини знову будуть об’єднані за одним столом. Я бажаю нам стійкості, злагоджених дій на всіх щаблях влади, а також на міжнародній арені задля того, щоб не лише Крим, а й в східних областях була відновлена територіальна цілісність, а агресор поніс найжорсткішу відповідальність, за те, що посмів ступити на українську землю. Слава Україні!»,-  зазначив він. Присутні виконали Державний Гімн України та Гімн кримських татар. «Майже рік тому на цьому місці ми підіймали військово-морський прапор на знак підтримки військових моряків, які опинилися в полоні. Сьогодні ми підіймаємо кримсько-татарський прапор в знак солідарності з кримчанами і кримськими татарами, які знаходяться в окупованому Криму. Цього року до школи підуть діти в Криму, які народилися вже в окупації. Це дуже великий проміжок часу. Але ми впевнені, що Крим, як і окуповані території Донбасу будуть в Україні і всі ті, хто сьогодні бореться за це, хто знаходиться під тиском окупанта, вдихнуть повітря свободи на повні груди у вільній Україні», - зазначив Народний Герой України, морський офіцер, капітан ІІ рангу запасу ВМС ЗС України Тимур Баротов. Довідково                                                                                                                26 лютого виповнюється 6-та річниця окупації кримського півострова. Багато родин кримських татар через небезпеку змушені були залишити півострів. Близько 2,5 тисяч переселенців з Криму проживає у Львівській області. Найбільше у м. Львові, смт Брюховичах та в м. Дрогобичі.

10 вересня 2019

У понеділок, 9 вересня, багаточисельна делегація з Львівщини, а зокрема, представники суспільно-культурних товариств "Надсяння", "Лемківщина", "Холмщина", "Устрики", "Любачівщина", на чолі з головою Міжрегіонального Об'єднання "Закерзоння" Володимиром Середою, головою ЛРСКТ "Надсяння" Соломією Риботицькою, головою ЛОСКТ "Холмщина" Іриною Гринь, головою ЛСКТ "Любачівщина" Богданом Парадовським та головою Миколаївського СКТ "Устрики " Віктором Козоглодюком, взяла участь у вшануванні 75-ї річниці початку депортації українців 1944-1951 рр з території Закерзоння у м.Києві. Біля Пам'ятного Хреста жертвам голодомору та політичних репресій в Україні відбулося "Віче пам'яті" та молебень. На Алеї Небесної Сотні Героїв Майдану священнослужителі провели панахиду та мітинг-реквієм з нагоди Дня Пам'яті українців - жертв примусового виселення у зв'язку 75-ми роковинами початку депортації українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках. Також делегація взяла участь у Пам'ятній академії у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.

8 вересня 2019

На площі біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбулись пам’ятні заходи, присвячені 75-им роковинам початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках. Розпочалися заходи, участь у яких взяв голова Львівської ОДА Маркіян Мальський, із Державного Гімну України у виконанні хору суспільно-культурних товариств «Надсяння», «Холмщина» та товариства «Лемківщина». «Сотні тисяч людей втратили те, про що кожна людина мріє: спокій, рідну землю, майбутнє. Скорботною є і доля України. На жаль, наша історія і надалі є непростою. Щодня ми боремося за незалежність нашої держави. Наш народ намагаються знищити і надалі, але цього не буде ніколи. Допоки ми пам’ятаємо наших Героїв, допоки ми навчаємо наших дітей правди, доти є надія, що на Україну чекають кращі часи», - зазначив очільник області. У межах заходу представники духівництва провели чин екуменічної панахиди. «Угода між Українською РСР та, так званим, Польським Комітетом Національного Визволення стала підставою для початку масових депортацій українців у 1944–1951 рр. з українських етнічних земель. Етнічні чистки супроводжувалися політичними репресіями, масовим терором з боку шовіністичних банд, спаленням багатьох українських сіл та жорстокими вбивствами безневинних», - розповів Голова Об’єднання товариств депортованих українців "Закерзоння" Володимир Середа. Заходи з відзначення 75-х роковин початку депортації українців триватимуть протягом місяця та включатимуть відкриття виставки, презентацію фільму, наукову конференцію та XV Міжрегіональний фестиваль «Пісні незабутого краю».

26 березня 2019

26 березня о16:00 у Львівському історичному музеї (площа Ринок, 6 – "Італійське подвір'я") відбудеться відкриття фотовиставки Вікторії Темної та Ігоря Сальнікова "Палац в саду – перлина Кримського ханства". Виставка присвячена спадщині кримськотатарського народу – палацу кримських ханів у Бахчисараї. Всі фотографії зроблено упродовж дворічного проекту (2012–2013 рр.), що передбачав зйомку всіх об'єктів Бахчисарайського музею-заповідника. П’ятнадцять планшетів з фотографіями розкажуть про унікальну архітектуру та інтер’єри комплексу Ханського палацу, дадуть можливість доторкнутися до цінностей давньої культури, зануритись у історичну атмосферу. Пояснюючі анотації надруковано українською та англійською мовами для зручності відвідувачів. Головна мета виставкового проекту – ознайомити львів'ян, гостей міста та іноземних туристів із культурною спадщиною кримськотатарського народу – корінних жителів Криму. Гості відкриття зможуть не тільки побачити фотографії, почути кримськотатарську музику, скуштувати автентичні національні смаколики, але й взяти участь у віртуальній екскурсії по Бахчисарайському палацу, яку проведе для вас людина, що багато років працювала у палаці.  Автори виставки - професійні фотографи Ігор Сальников і Вікторія Темна. Переїхали з Криму до Львова в 2014 році. Співпрацювали з різними періодичними виданнями, музеями і кримськими національними товариствами, були членами Кримської організації Національної спілки Журналістів України. Учасники спільних і персональних виставок, які проходили не тільки в Україні, але й за кордоном. Ігор Сальников – лауреат 1-ї премії творчого конкурсу журналістів «Срібне перо» в 2000 році.  Виставка у ЛІМ триватиме до 6 травня. Планується, що експозиція виставки буде пересувною, що дасть можливість ознайомитися з нею великій кількості людей, які хочуть дізнатися про культуру різних народів України. Відкриття виставки - це перший етап масштабного проекту, присвяченого культурі народів Криму.  Довідково Бахчисарайський палац — пам'ятка історії та культури всесвітнього значення, єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. Резиденція кримських ханів існує на цьому місці з XVI ст., хоча перші будівлі з’явилися на сто років раніше. Головна архітектурна ідея — втілення мусульманського уявлення про райський сад на землі. «Бахчисарай» перекладається з кримськотатарської мови як «палац-сад» (bağça — сад, saray — палац).  В 1736 році, під час війни Кримського ханства з Росією, палац постраждав від пожежі, влаштованої російськими військами фельдмаршала Мініха. Палацовий ансамбль було відновлено ханом Кирим Ґераєм, у 1760-х роках . Починаючи з 1908 року палац кримських ханів стає музеєм. Враховуючи унікальність комплексу, музей ледве не потрапив до переліку культурної спадщини ЮНЕСКО. Вже були зібрані необхідні документи та зроблена фотофіксація архітектури та музейних фондів. Але анексія Криму припинила цей процес. Зараз Бахчисарайський палац переживає складні часи. За оцінками деяких експертів, “реставрація”, що проводиться росіянами, може завдати непоправної шкоди історичній спадщині.

9 вересня 2018

Сьогодні, 9 вересня, на площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку вшанували пам'ять примусово виселених українців із території Закерзоння. Обєднаний хор суспільно-культурних товариств «Надсяння», «Холмщина» та Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» виконали Державний Гімн України, а представники духівництва провели чин молитви. «Ворог хотів українців знищити протягом століть. Радянська імперія нищила нас Голодомором, Сибіром та виселенням зі своїх домівок. Ворог і далі пробує нищити нашу мову, віру, культуру та військо. Але ворог не врахував, що українці втомились перед кимось прихилятися, ворог не врахував, що українці мудра нація, здатна відродитися з попелу. Без бою Україну не забере ніхто. Українці не стануть на коліна ніколи. Прикладом для всіх нас є нащадки виселених зі своїх етнічних земель українців. Тому сьогодні,  як ніколи, ми мусимо об’єднатися, бути сильними, мудрими і працювати над розквітом нашої держави», - звернулась до усіх присутніх керівник апарату Львівської облдержадміністрації Маріанна Вільшинська. «Сьогодні – річниця підписання Угоди між Українською РСР та, так званим, Польським Комітетом Національного Визволення. Ця угода стала підставою для початку масових депортацій українців у 1944–1951 рр. з українських етнічних земель у складі Польської Народної Республіки – Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, а також з територій колишніх Дрогобицької та Львівської областей», - розповів Голова Об’єднання товариств депортованих українців "Закерзоння" Володимир Середа. Зазначимо, цього тижня у Центрі Митрополита Андрея Шептицького Українського Католицького Університету відбулась  Міжнародна науково-практична конференція «Суспільно-історична та політико-правова оцінка тотального виселення українців з етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951рр.»