18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

21 квітня 2022

Народні дипломати зі Львівщини уже відвідали зі своєю місією Мілан і розповіли про результати роботи. Надто довго багато рішень на світовій арені ухвалювали без позиції України. Це не в останню чергу вплинуло і на те, що сьогодні ми боремось за наш спокій і мирне життя у незалежній та суверенній державі. Саме тому Львівська ОВА ініціювала проєкт народної дипломатії з України у тих країнах, які вагаються щодо своєї позиції в російсько-українській війні. Розпочали проєкт з поїздки на арт-ярмарок Unfair у Мілані, який тривав упродовж 7-10 квітня. Народний художник України Володимир Козюк та скульптор Віктор Проданчук подарували свої роботи для продажу на цьому ярмарку, а за виручені кошти придбали медикаменти для військових та людей з інвалідністю. Їх уже доправили на Львівщину та невдовзі адресно розподілять. Начальник Львівської ОВА Максим Козицький розповів детальніше про цей проєкт.  "З 24 лютого президент України у щоденному відеозверненні на весь світ говорить правду про російсько-українську війну. Це також роблять інші наші високопосадовці. Коли кожен українець на своєму рівні та у своїй сфері буде мати чітку позицію щодо війни, яку розгорнула росія і говоритиме про це за кордоном, нас точно почують. Саме тому з ініціативи Львівської ОВА народився проєкт народної дипломатії", – пояснив Максим Козицький. Як зазначив громадський діяч Юрій Котик, щоб донести правду про війну, яку росія розгорнула в Україні, спілкуючись з італійцями, народні дипломати проводили паралелі з тими подіями, які довелося пережити італійському народові. ''Особливістю цього проєкту є пояснення іноземцям подій в Україні через призму подібних історичних подій у їхніх країнах. В Італії в 1943-45 роках на півострові Істрія провели етнічні чистки та вбили багато мирних жителів. Ці злочини вчинили послідовники комунізму, які під приводом знищення фашизму вбивали мирне населення: дітей, жінок та старших людей. Через такі історичні події італійці пам'ятають подібні злочини та усвідомлюють, що подібні вбивства сталися в містах, які пережили російську окупацію. Саме тому вони розуміють та співчувають усьому українському народу, який зараз незламно протистоїть багатотисячній армії окупанта'', – сказав Юрій Котик. Протягом трьох днів ярмарку усі охочі могли написати українцям побажання на національному прапорі. Цей прапор Юрій Котик передав у Львівську ОВА. ''Тут можна прочитати, що люди бажають миру, перемоги та закінчення війни. Але Окремо хочу виділити ті побажання, які найбільше вразили мене. Це побажання не здаватися, усім серцем любити Україну, а також висловлення віри в наш народ. Найбільше мене вразив напис: ''Вперед, сильний народе''. Прикметний "сильний" надзвичайно часто зустрічається в Італії в контексті України та її народу. Я передаю цей прапор особисто начальнику Львівської ОВА, хочу, щоб він нагадував про підтримку від італійського народу у ці складні часи, а також про силу нашого народу”, – додав Юрій Котик. Далі народні дипломати зі Львівщини вирушать у Ватикан, Німеччину та Угорщину – туди, де люди ще остаточно не визначились, на чиїй вони стороні у цьому протистоянні правди та тероризму.

22 лютого 2022

Упродовж 22-24 лютого у Львові проходять «Кримські дні» з нагоди відзначення сьогодні Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. День, який увійшов в історію України як «День Кримського опору». Заходи організовують з ініціативи Представництва Президента України в АР Крим спільно з партнерами. У цей день вісім років тому у Сімферополі відбулось найбільше зібрання на підтримку цілісності та єдності України. Участь у мітингу тоді взяли не тільки кримські татари, а й представники різних національностей, що відстоювали територіальну цілісність України і висловлювали протест проти кремлівської інтервенції в Криму. День спротиву запровадили у 2020 році згідно з  Указом Президента України Володимира Зеленського. Тож біля Львівської ОДА урочисто підняли Державний прапор України та кримськотатарський прапор. У заході взяли участь голова Львівської ОДА Максим Козицький, заступник голови Іван Собко, представники обласної, районної та міської влади, громадськості кримськотатарської спільноти та ЗМІ. «Буквально 5 днів тому з окупованого Криму надійшла ще одна тривожна новина. Затримали делегата Курултаю кримськотатарського народу Едема Дудакова. Його звинувачують у розпалюванні ворожнечі. Приводом став коментар у соцмережах, якому п’ять років. 15 людей, які прийшли під стіни суду, щоб підтримати Едема Дудакова, також затримали. Методи Росії за 8 років не змінилися. Але змінилися ми. Змужніли. Згуртувалися. І ми працюємо над цим на різних рівнях. Львівщина прийняла понад три тисячі вимушених переселенців з Криму. Як очільник області я тримаю на особистому контролі, щоб їм допомогли з житлом, оплатою комунальних послуг, роботою. Щоб їхні діти отримували якісну освіту і все необхідне», - зазначив голова Львівської ОДА. «Сьогодні ми розпочинаємо Кримські дні у Львові. Події останнього тижня дають підстави говорити про символічнісь таких подій. Я хотів, щоб проводячи такі події, ми відчували та розуміли символічність часу.  Часу, коли символи вшановують не лише те, що відбулося, а й стають доровказами для наших дій, для нашого майбутнього, для нашого шляху до спільної єдності. Я впевнений, що в майбутньому ми проведемо братерські дні Львова в Криму», - сказав Халіл Халілов, голова кримськотатарського культурного центру «Кримський дім у Львові». Програма «Кримські дні у Львові» включає відкриття фотовиставки Муміне Салієвої «Народжені після арешту» у Центрі Шептицького, читання листів політв’язнів у книгарні Старого Лева, тематичні дискусії. З повним переліком заходів Програми можна ознайомитися за посиланням. Нагадаємо, що сьогодні також відбудеться зустріч керівництва Львівської ОДА з представниками Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, кримськотатарського культурного центру та громадської організації. Про підсумки зустрічі  розповідатимуть на прес-конференції у Львівській ОДА сьогодні. Більше достовірної інформації про стан справ на Львівщині читайте на телеграм-каналі голови ЛОДА Максима Козицького.

31 травня 2021

Сьогодні у Пороховій Вежі (вул. Підвальна, 4) відбулось відкриття проєкту «Sürgün». Це проєкт сучасного мистецтва, приурочений до 77-х роковин депортації кримських татар. «Sürgün» із кримськотатарської – вигнання. Обігруючи це поняття, проект зосереджує увагу на тому сюрреалізмі, який свого часу відбувся в Криму, а також на тому, що й зараз відбувається там. «Сьогоднішній захід – нагадування усім про ті трагічні події, пов’язані з тотальною депортацією кримськотатарського народу у травні 1944 року і наступними десятиріччями насильницького утримання в місцях вигнання. Це доказ того, що ми пам’ятаємо ті злочини, спробу винищити народ. Крим – наша спільна батьківщина, і це наш спільний біль», - сказав під час відкриття заступник голови Львівської ОДА Віталій Загайний. Влодко Кауфман, відомий львівський перформер, художник та куратор мистецьких проектів, відкрив проект спеціальним перформансом, звертаючи увагу на тему трагедії та пам’яті – геноциду та депортації кримських татар з Криму. Відвідувачі на прохання організаторів принесли на відкриття проекту квіти у горщиках. Пізніше Влодко Кауфман задіяв їх у своєму перформансі. «Цими арт-технологіями ми збурюємо пам’ять», - пояснєє митець. Проект складається із кількох частин: 1) Перформанс. Геппенінг. Інсталяція. 2) Відеоінсталяції та звукові інсталяції 3) Документальний фотопроект Еміне Зіятдінової «Немає іншого дому There is No Other Home» У проекті також використані фотографії Арвідаса Шеметаса. «Ми шукаємо такі арт-технології, які дуже разюче будуть реагувати на цю тему, оскільки вона дуже болісна і дуже близька мені, тому що моя мама пережила дві депортації. Вона з Галичини і її депортували до Сибіру, а до того вона була депортована з території теперішньої Польщі. Я дуже болісно відчуваю те, що відчувають кримські татари», - говорить Влодко Кауфман. Експозиція проекту сучасного мистецтва «Sürgün» триватиме в Пороховій Вежі до 6 червня 2021 року.

19 травня 2021

Вчора, 18 травня, у День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, на площі Музейній у Львові відкрили банерну виставку «Крим. Народ. Історія. Сьогодення». Виставка включає 11 банерів, кожен з яких присвячений окремій темі: етногенез кримських татар, мова, роль ісламу, культура, народні вірування та ін. Виставку презентує Музей історії релігії. Вона буде представлена у Музеї до 15 червня. Метою виставки є показати історичний процес формування на півострові нового етносу кримських татар, привернути увагу до їхньої історії та культури. Виставка відображає відродження народних традицій: у вишивці, ювелірному мистецтві, кераміці, ілюструє фрагменти з життя політичних і культурних діячів XIX–XX століть. Про всесвітньо відомих представників кримськотатарського народу сучасності розповідає заключний банер. Відвідувачам покажуть світлини Ханського палацу у Бахчисараї – єдиного у світі зразка кримськотатарської палацової архітектури. Інтер’єри мечеті, соколиної вежі, головної брами, мавзолею, суду, будівлі офіційного призначення відображені на зворотній стороні банерів. Усі світлини – з приватної колекції професійних фотографів, кримчан Вікторії Темної й Ігоря Сальнікова, які живуть у Львові з 2014 року.  Довідково: 18 травня 1944 р. близько 200 000 кримських татар, за розпорядженням тодішньої влади СРСР, примусово вивезли з Криму у віддалені райони Радянського Союзу (Узбекистан, Таджикистан та ін. території). Це відбулося під час Другої світової війни. В Україні День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу відзначають з 2015 р. Нагадаємо також, заступник голови Львівської ОДА Іван Собко взяв участь у заходах з вшанування кримських татар, постраждалих під час депортації 1944 р., організованих громадською організацією "Кримські татари Львівщини" у Музеї "Територія терору".

18 травня 2021

У львівському Музеї терору вшанували пам’ять кримських татар, які постраждали під час примусової депортації радянською владою у 1944 р. Презентували тематичну виставку та відеоролик, а також провели молебень (дуа), після чого загиблих вшанували хвилиною мовчання. Заступник голови Львівської ОДА Іван Собко та заступник директора департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Тетяна Плугатор взяли участь в офіційному заході, який організували члени громадської організації «Кримські татари Львівщини». «Шановні наші друзі! Ми сьогодні тут, щоб засвідчити свою повагу вам і висловити неповагу тим, хто не поважав і не поважає європейські цінності. Українці і кримські татари – це миролюбиві, дружні народи. Ми вшановуємо всіх тих, хто постраждав від цієї ганебної операції. Таких сторінок в історії українського народу дуже багато. Але всі ті, хто це чинив, повинні пам’ятати, що за свої злочини потрібно відповідати. Кримські татари є невід’ємною складовою української держави, бо Крим – це Україна!», - сказав Іван Собко. На заході зачитали лист від від голови Меджлису Рефата Чубарова, а представники кримськотатарської громади Львова поділилися спогадами своїх предків про депортацію.  Окрім того, організатори заходу  презентували відеоролик про історію створення і роботи над газетою кримських татар «Янъы дюнья» («Новий світ»), яку почали видавати ще у 1918 р. у Москві. На стінах Музею розмістили фото кримських татар, які пережили переселення у 1944 р., епізоди з життя переселенців, їх спогади про життя на чужині. У заході вшанування пам’яті кримських татар також взяли участь учасники громадських організацій "Арекет"  та ФК "Арслан", представники Львівської міської ради. Довідково: Щороку 18 травня відзначається подія, яка стала великою трагедією для кримських татар і не тільки – річниця депортації кримськотатарського народу 1944 року. За офіційними даними за наказом Сталіна було депортовано 183 155 осіб, головним чином в Узбекистан; невеликі групи татар виселили в Казахстан, Таджикистан та в Росію. За наслідками депортації загинуло, за різними даними, від 15 до 46% татар. Дії радянської влади проти кримських татар слугують яскравим прикладом усієї радянської політики. Цей злочин визнано світом як акт геноциду. Станом на 2013 рік у Криму проживає близько 260 тисяч кримських татар. Ще близько 150 тисяч кримських татар проживає в Узбекистані, до півмільйона - в Туреччині, кілька десятків тисяч - в Болгарії та Румунії. Четвертий рік окупації Криму Росією знову поставив під загрозу долю кримських татар. Майже 2 тис. кримських татар знайшли притулок у Львові. У 2021 році відзначається 77-а річниця геноциду кримськотатарського народу. Серед справжніх причин депортації дослідники називають історично тісні зв’язки кримських татар з Туреччиною, яку СРСР вважав потенційним суперником, а Крим – стратегічним плацдармом у випадку конфлікту з цією країною.

23 серпня 2020

Сьогодні, 23 серпня, громада Яворівщини, як і вся Україна, відзначає День Державного Прапора. З нагоди свята заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Іван Собко, керівництво районної державної адміністрації та районної ради, депутати та мешканці району взяли участь у відзначенні Дня Прапора України і спільно помолились за Україну. "З любов'ю до України, з повагою до минулого нашого народу, ми шануємо символ вільної, демократичної України, сильної й незалежної держави - синьо-жовтий стяг. Під час історичних звершень він ставав символом боротьби за національні та соціальні права. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі. Сьогодні щиро вітаю Яворівську громаду зі святом. Нехай символ України - Державний прапор - осяює наш шлях та надихає до нових успіхів у добрих справах задля розвитку України" - зазначив Іван Собко. Також на завершення очільники влади нагородили учня Краковецької ЗОШ ім. Р. Шухевича Володимира Хоростіля, який отримав найвищі бали за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з біології – 200 балів, а також працівників поліції за сумлінне виконання службових обов'язків, вагомий внесок у захист територіальної цінності і незалежності України, та з нагоди відзначення 29-ї річниці від Дня Незалежності України, а також Галину Данилову за патріотично - національне виховання молоді

23 серпня 2020

Сьогодні вся Україна відзначає День Державного Прапора. Жовто-блакитний стяг урочисто підняли і над Меморіалом пам’яті Героїв Небесної Сотні. Участь в урочистостях взяв перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик, а також керівництво міста, військовослужбовці, представники духівництва, родини Героїв Небесної Сотні, воїни  АТО. Усі присутні виконали Державний Гімн України, а Преосвященний владика Володимир (Груца) провів поминальну молитву. Опісля усі присутні запалили лампадки під звуки пісні «Пливе кача по Тисині».

26 лютого 2020

Сьогодні, 26 лютого, на Львівщині відбуваються заходи до 6-ї річниці окупації Криму. Зокрема біля Львівської ОДА урочисто підняли прапори України та кримських татар. Участь у церемонії разом з громадськістю взяв заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. «Війна – це біда, неспокій, трагедія, людські життя. Крим – це Україна, завжди був, є і буде. Кримський народ, як і український, завжди в історії потерпав від москаля. Ми впевнені, що кримчани повернуться у свої домівки, родини знову будуть об’єднані за одним столом. Я бажаю нам стійкості, злагоджених дій на всіх щаблях влади, а також на міжнародній арені задля того, щоб не лише Крим, а й в східних областях була відновлена територіальна цілісність, а агресор поніс найжорсткішу відповідальність, за те, що посмів ступити на українську землю. Слава Україні!»,-  зазначив він. Присутні виконали Державний Гімн України та Гімн кримських татар. «Майже рік тому на цьому місці ми підіймали військово-морський прапор на знак підтримки військових моряків, які опинилися в полоні. Сьогодні ми підіймаємо кримсько-татарський прапор в знак солідарності з кримчанами і кримськими татарами, які знаходяться в окупованому Криму. Цього року до школи підуть діти в Криму, які народилися вже в окупації. Це дуже великий проміжок часу. Але ми впевнені, що Крим, як і окуповані території Донбасу будуть в Україні і всі ті, хто сьогодні бореться за це, хто знаходиться під тиском окупанта, вдихнуть повітря свободи на повні груди у вільній Україні», - зазначив Народний Герой України, морський офіцер, капітан ІІ рангу запасу ВМС ЗС України Тимур Баротов. Довідково                                                                                                                26 лютого виповнюється 6-та річниця окупації кримського півострова. Багато родин кримських татар через небезпеку змушені були залишити півострів. Близько 2,5 тисяч переселенців з Криму проживає у Львівській області. Найбільше у м. Львові, смт Брюховичах та в м. Дрогобичі.

25 квітня 2019

Керівник 24-ої української експедиції, львів’янин Ігор Дикий спільно із іншими полярниками розгорнули прапор Львівщини на Антарктиді. “Отримав приємну звістку від полярника Ігоря Дикого - прапор Львівщини розгорнули на Антарктиді”, - зазначив голова Львівської ОДА Олег Синютка. Екпедиція на Антарктиду розпочалась у другій половині березня і триватиме 12 місяців. Нагадаємо, Національний Антарктичний Науковий Центр отримав рекордну кількість заявок від охочих працювати наступний цілий рік на станції “Академік Вернадський”. Дослідника Антарктиди, доцента кафедри зоології Львівського національного університету ім. І. Франка Ігоря Дикого обрали керівником експедиції. Львів’янин уже тричі був учасником українських антарктичних експедицій на станції “Академік Вернадський”. Дослідник також провів на холодному континенті два повних роки (дві зимівлі). Кожні відвідини шостого континенту Ігором Диким супроводжувались сходженням на гірські вершини. Він встиг підкорити гори Де-Марія, Мілл, Скот, Шеклтон та Пік Століття Пласту. Команда зимівників 24-ої експедиції: 10 чоловіків та 2 жінки (біолог Оксана Савенко і лікар Наталія Бабій). Восьмеро обраних членів експедиції вже хоча б раз зимували на станції, а четверо – новачки. Серед “старожилів” станції рекордсменом є Богдан Гаврилюк, для якого це повернення до Антарктиди має стати восьмим у житті. Четверо обраних спеціалістів вже нещодавно зимували разом (у 2015-2016 та 2017-2018 роках). Семеро спеціалістів – кияни та по одному зі Львову, Закарпаття, Харкова, Одеси та Херсонщини.  

26 березня 2019

26 березня о16:00 у Львівському історичному музеї (площа Ринок, 6 – "Італійське подвір'я") відбудеться відкриття фотовиставки Вікторії Темної та Ігоря Сальнікова "Палац в саду – перлина Кримського ханства". Виставка присвячена спадщині кримськотатарського народу – палацу кримських ханів у Бахчисараї. Всі фотографії зроблено упродовж дворічного проекту (2012–2013 рр.), що передбачав зйомку всіх об'єктів Бахчисарайського музею-заповідника. П’ятнадцять планшетів з фотографіями розкажуть про унікальну архітектуру та інтер’єри комплексу Ханського палацу, дадуть можливість доторкнутися до цінностей давньої культури, зануритись у історичну атмосферу. Пояснюючі анотації надруковано українською та англійською мовами для зручності відвідувачів. Головна мета виставкового проекту – ознайомити львів'ян, гостей міста та іноземних туристів із культурною спадщиною кримськотатарського народу – корінних жителів Криму. Гості відкриття зможуть не тільки побачити фотографії, почути кримськотатарську музику, скуштувати автентичні національні смаколики, але й взяти участь у віртуальній екскурсії по Бахчисарайському палацу, яку проведе для вас людина, що багато років працювала у палаці.  Автори виставки - професійні фотографи Ігор Сальников і Вікторія Темна. Переїхали з Криму до Львова в 2014 році. Співпрацювали з різними періодичними виданнями, музеями і кримськими національними товариствами, були членами Кримської організації Національної спілки Журналістів України. Учасники спільних і персональних виставок, які проходили не тільки в Україні, але й за кордоном. Ігор Сальников – лауреат 1-ї премії творчого конкурсу журналістів «Срібне перо» в 2000 році.  Виставка у ЛІМ триватиме до 6 травня. Планується, що експозиція виставки буде пересувною, що дасть можливість ознайомитися з нею великій кількості людей, які хочуть дізнатися про культуру різних народів України. Відкриття виставки - це перший етап масштабного проекту, присвяченого культурі народів Криму.  Довідково Бахчисарайський палац — пам'ятка історії та культури всесвітнього значення, єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. Резиденція кримських ханів існує на цьому місці з XVI ст., хоча перші будівлі з’явилися на сто років раніше. Головна архітектурна ідея — втілення мусульманського уявлення про райський сад на землі. «Бахчисарай» перекладається з кримськотатарської мови як «палац-сад» (bağça — сад, saray — палац).  В 1736 році, під час війни Кримського ханства з Росією, палац постраждав від пожежі, влаштованої російськими військами фельдмаршала Мініха. Палацовий ансамбль було відновлено ханом Кирим Ґераєм, у 1760-х роках . Починаючи з 1908 року палац кримських ханів стає музеєм. Враховуючи унікальність комплексу, музей ледве не потрапив до переліку культурної спадщини ЮНЕСКО. Вже були зібрані необхідні документи та зроблена фотофіксація архітектури та музейних фондів. Але анексія Криму припинила цей процес. Зараз Бахчисарайський палац переживає складні часи. За оцінками деяких експертів, “реставрація”, що проводиться росіянами, може завдати непоправної шкоди історичній спадщині.

22 серпня 2018

У день 27-ої річниці Незалежності України у центрі Львова на площі перед пам’ятником Тарасу Шевченку відбудеться масштабна мистецька акція «Творимо живий прапор України». До акції долучаться понад 500 учасників хорових колективів та понад 300  танцівників. «Хорові колективи спільно виконають символічну пісню – «Ой у лузі червона калина» - композицію, яку виконували, коли вперше 27 років тому внесли до Верховної Ради України синьо-жовтий прапор. На площі ми також розмістимо прапори зі Сходу Україну – ті, які пройшли війну», - зазначила директор департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Мирослава Туркало. За її словами, «живий» прапор у формі України створять школярі Львівщини.

20 серпня 2018

У четвер, 23 серпня, біля будівлі Львівської обласної державної адміністрації відбудеться урочиста церемонія підняття Державного Прапора України.  Участь у заході візьмуть керівники області, військові,  діячі науки та культури, представники міжнародних, громадських, релігійних організацій, громадськість. Право підняти Державний Прапор нададуть Христині Пограничній – чемпіонці Європи з художньої гімнастики та Романові Фараду – учню 11 класу, одному із кращих ліцеїстів Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут та Мирославі Федоровій –  доньці бійця 24-го батальйону територіальної оборони АЙДАР, який помер 26 серпня 2014 року від тяжкого поранення, отриманого під час збройної сутички під селом Хрящувате. У межах заходу курсанти роти почесної варти Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного пройдуть урочистим маршем, а вихованці центру науково-технічної творчості подарують військовослужбовцям листівки та браслети-обереги. Також військовий оркестр Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного виступить із концертом-дефіле.