Славська і Львівська громади лідирують за фінансовими показниками
За підсумками дев’яти місяців поточного року департамент фінансів облдержадміністрації склав черговий рейтинг територіальних громад за окремими фінансовими показниками (динаміка доходів з/ф, індекс податкоспроможності, рівень дотаційності бюджетів та ін.).
«Рейтинг другий квартал поспіль очолюють - Славська і Львівська громади. Це є свідченням фінансового забезпечення і достатніх джерел наповнення та раціональне виконання видаткової частини місцевих бюджетів.
Як і в рейтингу за перше півріччя, твердо на своїх позиціях розмістилися Пустомитівська, Солонківська територіальні громади. Своїми позиціями помінялися Стрийська та Мурованська (остання опустилися з 5 на 6), Підберізцівська і Зимноводівська громади (остання опустилася зі 7 на 8). Без змін замикають десятку Червоноградська і Жовтанецька громади», - розповів директор департаменту охорони здоров’я Олег Демків.
У бюджетах 18 територіальних громад ще бракує коштів на виплату заробітної плати у бюджетній сфері. Хоча порівняно із першим півріччям дефіцит ліквідовано на 60 млн грн і становить понад 70 млн гривень.
Найближчим часом ситуація може змінитися і на жаль не в кращу сторону, адже на це є певні причини. Основні з яких - це ріст цін і тарифів на енергоносії та прийняте урядом рішення з 30 жовтня переходу Львівської області до червоної зони карантину», - зазначив Олег Демків.
Детальніше з рейтингом можна ознайомитись за посиланням https://loda.gov.ua/mistsevi_byudzhety
Новини за темою
Спроможність бюджетів громад: у Львівській ОВА підготували щоквартальний рейтинг
2 травня 2022
Департамент фінансів Львівської ОВА підготував щоквартальний рейтинг спроможності бюджетів територіальних громад. У цей важкий період воєнного стану для безперебійного функціонування соціальної інфраструктури місцевим органам влади необхідно визначати пріоритетність видатків та забезпечувати залучення усіх можливих фінансових ресурсів. Квартальний рейтинг за загальною сумою показників очолюють Львівська і Славська громади, що є свідченням фінансового забезпечення і достатніх джерел наповнення. Слід за ними розташовуються Пустомитівська, Кам’янка-Бузька, Солонківська, Стрийська, Бродівська, Червоноградська, Золочівська, Яворівська громади. Аналіз окремих показників рейтингу громад-лідерів: Львівська громада є беззаперечним лідером за усіма 8 показниками, лише за динамікою доходів загального фонду (без трансфертів) посідає 29 місце. До слова, Золочівська громада посіла за цим показником найвище із громад-лідерів 4 місце. Рівень дотаційності Золочівської громади складає 3,8 %, а Славська, Львівська, Пустомитівська, Кам’янка-Бузька, Солонківська, Стрийська та ще три громади області „діляться” своїми доходами та перерахували державному бюджету за І квартал понад 120 мільйонів гривень. Видатки на заробітну плату у загальних видатках найнижчі у Львівській (44%), Славській (53%), Червоноградській (60%). Частка видатків на утримання апарату управління у розрахунку до фінансового ресурсу у громад-лідерів становить не більше 15%. Видатки розвитку на одного мешканця найбільші у Львівській громаді – 660 грн та Славській – 489 грн. Найменші у Яворівській - 98 гривень. Загалом видатки на мешканця найбільші у Славській громаді – 4063 грн, Львівській – 2815 грн, Пустомитівській – 2784 грн, Бродівській – 2329 грн. Останні позиції у загальному рейтингу зайняли Стрілківська, Хирівська та Козівська громади, які за усіма показниками розміщені наприкінці рейтингу. Окрім того, в цих бюджетах бракує коштів на виплату заробітної плати у бюджетній сфері. Зокрема, найбільше коштів не вистачає Козівській громаді, яка посіла останнє місце в рейтингу - це 170 % до місячного фонду оплати праці. У Стрілківській – 54 %, Хирівській – 122 %. «Вже розпочався другий квартал на календарі, і наслідки війни стають все більш відчутними... Ми, фінансисти, як і всі хочемо, щоб воєнний стан закінчився вже сьогодні, адже кожен день війни приносить втрати! Відтак, мусимо докласти усіх зусиль, аби забезпечити стабільне функціонування фінансової системи регіону», - зазначив директор департаменту фінансів Львівської ОВА Олег Демків. Детальніше з рейтингом можна ознайомитись за посиланням - https://loda.gov.ua/mistsevi_byudzhety
У десятку найкращих спортивних шкіл України увійшов «Веслярик» Львівщини
28 квітня 2022
Щорічно Міністерство молоді та спорту України визначає рейтинги найкращих дитячо-юнацьких спортивних шкіл та спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву в Україні. Винятком став лише минулий рік – рейтинг не формували, оскільки об‘єктивно визначити найкращих у час коронавірусу та посилених карантинних обмежень було неможливо. Так, у десятку найкращих спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву вперше за багато років потрапила спортивна школа «Веслярик». Одним з пріоритетних видів спорту у школі є веслування. Заклад має власну веслувальну базу у селі Наварія на Пустомитівщині. Як вона виглядає, можна побачити тут. У школі також виховують чемпіонів з боксу, вільної боротьби, важкої атлетики, дзюдо, кінного спорту, легкої атлетики, стрільби з лука та настільного тенісу. На одинадцятій позиції опинилася КДЮСШ №1 СКА. Тут навчають спортивної та художньої гімнастики, стрільби з лука, стрільби кульової, сучасного п’ятиборства та триатлону. На вісімнадцятій – СДЮШОР №1 з веслування та важкої атлетики. Першою в Україні стала Сумська спеціалізована спортивна школа. У 25 найкращих в Україні дитячо-юнацьких спортивних шкіл увійшли Львівська обласна дитячо-юнацька школа (більше про її діяльність можна дізнатись тут) та дитячо-юнацька спортивна школа імені Віктора Чукаріна міста Львова. 38 позицію в рейтингу зайняла Дитячо-юнацька спортивна школа ім. Георгія Прокопенка. Загалом у рейтингу – понад 400 спортивних шкіл. Перше ж місце у рейтингу України посідає Київська ДЮСШ. «Рейтинг формується на основі показників спортсменів усіх відділень школи на національних змаганнях. Спортивні заклади Львівщини стабільно зберігають високі позиції, демонструючи позитивну тенденцію до зростання», – зазначив керівник управління молоді та спорту Львівської ОВА Роман Хім‘як. Ознайомитись з рейтингом можна за посиланням.
Великодні кошики для воїнів та майстер-класи писанкарства для дітей: як Львівщина готується до Великодня
21 квітня 2022
Вже за декілька днів, 24 квітня, християни східного обряду відзначатимуть одне з найбільших релігійних свят року – Великдень. За традицією перед Великоднем люди облагороджують домівки, печуть паски, фарбують крашанки. З початку війни на Сході України Львівщина розділяє це свято із тими, хто боронить незалежність нашої держави – українськими воїнами, а також українцями, які вимушено покидають домівки внаслідок військової агресії росії. Початок повномасштабної війни ще більше згуртував жителів області. Так, на Стрийщині організували широкомасштабну благодійну акцію «Великодній кошик для солдата», у межах якої господині з Труханова та Верхньої Рожанки готують та збирають великодні гостинці для військових на передову. «Ми хочемо, щоб наші воїни, які захищають нас від російської орди, разом з нами відчули велику радість Христового Воскресіння, знали, що про них пам’ятають і чекають їх живими та здоровими. Для них наша підтримка та молитва є цілющим джерелом енергії, зарядом наснаги та віри у перемогу», - розповідають у громаді. Масово гуртуються, щоб пекти паски та готувати смаколики для українських військових і на Дрогобиччині. Дрогобицьке Вище професійне училище №19 на замовлення волонтерів випекло на передову більше ніж 600 пасок. Окрім цього, маленькі мешканці громади розфарбовують патріотичні писанки, малюють малюнки, аби підняти дух наших воїнів. «Цьогорічний Великдень в умовах воєнних злочинів, російської окупації, гуртує всіх українців ще сильніше та робить нас міцною, непереможною державою», – діляться жителі Дрогобиччини. Червоноградщина активно готує та передає великодні гостинці захисникам на Схід. Так, дирекція, викладачі та батьки учнів Сокальського закладу освіти №2 зібрали чимало ящиків смакоти. Власноруч діти з дорослими випікали солодощі, фарбували великодні яйця та прикрашали пасочки. «Кожна громада нашого району готує гостинці. Дуже багато людей працюють, щоб передати смачненьке бійцям. Дівчата, жінки печуть пиріжки та паски», – розповідають мешканці. Великомостівська громада вже відправила першу партію великодніх пасок для наших захисників. А молодіжна спільнота «Надія є» з села Павлів Радехівської громади закупила ковбаски, шинки та шпондери. Зовсім скоро вони з дитячими малюнками поїдуть до бійців, які боронять Україну. Активно в Червоноградському районі долучаються до частунку для воїнів і підприємці. Вони надсилають паски через волонтерів у Харків, Чугуїв і Волноваху. Також їх отримають переселенці, які сьогодні проживають на території району. У селах Золочівщини жителі готуються до свят, впорядковуючи територію. Громади сіл Безброди та Кудирявці зібрали Великодні кошики для військових: крашанки, запашні паски, м’ясні вироби, малюнки. До цієї благородної справи долучились і дорослі, і діти. Як розповів настоятель місцевого храму отець Андрій Вовк, місцеві діти і молодь активно долучились до збору Великоднього кошика для воїнів, виготовляючи і продаючи вербну лозу біля церкви. За вторговані кошти вдалось закупити частину продуктів. «До слова, особливими подарунками для українських воїнів стануть дитячі листи, обереги та малюнки від діток тамтешніх сіл, які, як і дорослі, щиро вдячні українським захисникам за їхній героїзм, відвагу та сміливість. А ще, всі віримо в перемогу і від душі бажаємо всім нашим бійцям щасливого повернення до рідних домівок», - зазначили мешканці громад. Господині Самбірщини та Львівського району також випікають паски та солодощі. Все це найближчим часом попрямує до військових. Діти Яворівщини підтримують внутрішньо переміщених дітей, перед Великоднем для них організовують майстер-класи з писанкарства. Також юні Яворівчани співають гаївки та вчать гостей з інших областей народних традицій. У кожному населеному пункті люди печуть паски, печиво, готують кошики для наших ЗСУ. «Сьогодні кожен українець воює на своєму фронті. Воїни, які зі зброєю в руках героїчно, вище надможливостей, у жорстоких боях захищають українську землю, волонтери, які ризикуючи своїм життям, допомагають їм, підприємці, які не зупиняються, а під обстрілами релокують бізнес і продовжують роботу, і кожен, хто допомагає та підтримує військо, переселенців, жертвує час, кошти, працю. Сьогодні немає маленьких вчинків, кожна допомога важлива. Війна показує та плекає великих людей, великих українців, у кожній громаді, у кожному селищі. З такими людьми ми обов’язково переможемо», - зазначив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.
Керівникам громад доручили напрацювати плани щодо джерел збалансування місцевих бюджетів
15 квітня 2022
Представники департаменту фінансів провели нараду у режимі zoom-конференції з керівниками фінансових управлінь райдержадміністрацій та фінансових підрозділів територіальних громад. Обговорили низку питань: хід виконання місцевих бюджетів за перший квартал, погашення дефіциту коштів із заробітної плати та збалансування місцевих бюджетів в умовах воєнного стану. Вкотре наголосили на перегляді пріоритетності видатків, раціональному та ефективному їх використанні. За результатами наради, керівникам фінансових органів райдержадміністрацій, територіальних громад для забезпечення безперервного функціонування бюджетної сфери та інфраструктури територіальних громад у період дії воєнного стану доручили розробити заходи щодо джерел збалансування місцевих бюджетів. Організувати дистанційні робочі місця з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, у разі виникнення надзвичайної ситуації.
В умовах війни Львівщина має забезпечити громади продовольством: підсумки наради за викликами галузі АПК
30 березня 2022
Відбулась онлайн-нарада з представниками районних військових адміністрацій та територіальних громад Львівщини, на якій обговорили актуальні питання у галузі АПК в умовах воєнного стану. Йшлося про формування місцевого резерву продовольства громадами, моніторингу за проведенням весняно-польових робіт та залучення додаткових площ земель сільськогосподарського призначення до сільськогосподарського обороту в умовах воєнного стану. Як розповіла директорка департаменту агропромислового розвитку Тетяна Гетьман, створення громадами місцевого резерву продовольства можна поділити на три етапи. «Створення продовольчого резерву – це складний, але вкрай необхідний процес. Перши етап стосується підготовки розпорядчого документа про створення резерву. Тут необхідно визначити перелік продуктів та об’єми продовольчого резерву. На другому - прийняття розпорядчого документа щодо затвердження обсягів та фінансування резерву. Завершальний етап - фактичне формування продовольчого резерву, укладення договорів, оплата, прийняття і зберігання матеріальних цінностей», - зазначила Тетяна Гетьман. В частині громад такий продовольчий резерв створений за дорученням начальника ЛОВА у визначені терміни. Однак, як повідомив заступник начальника ЛОВА Віталій Загайний є громади, які лише на стадії прийняття розпорядчих документів. «Умови воєнного часу вимагають чіткого виконання функцій і обов’язків органами місцевого самоврядування», - звернувся до голів громад Віталій Загайний. На території Львівщини тривають весняно-польові роботи, вже розпочали посів ярих культур. Необхідно задіяти всі можливі площі сільськогосподарських угідь, наростити обсяги валового виробництва. Посів важливо провести в оптимально визначені агротехнічні терміни з відповідним матеріальним забезпеченням кожного гектару посіву: добрив, засобів захисту рослин, сортового складу культур. «Для прийняття правильних управлінських рішень потрібна об’єктивна та актуальна інформація. Це особливо важливо зараз, коли ці рішення потрібно прийняти швидко, бо на довгі роздуми просто немає часу. В цьому і є важливість моніторингу за ходом посівної компанії 2022», - наголосив начальник управління департаменту агропромислового розвитку Ігор Вус. Своєю чергою науковці закладів освіти та науки сільськогосподарського профілю Львівщини пропонують безкоштовні консультації для аграріїв з актуальних питань з можливістю виїзду на місце, проведення лабораторних досліджень. Про це доповів заступник директора Інституту біології тварин НААНУ Микола Шаран. Продовольча безпека держави набуває критичного значення, що вимагає невідкладно використати у 2022 році доступні сільськогосподарські угіддя. «24 березня прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 7178. Відтак, територіальним громадам необхідно опрацювати його та як найшвидше передати в оренду вільні земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності. Позаяк, законодавством визначено механізм передачі в оренду таких земель»,- зазначила заступниця начальника управління-начальниця відділу розвитку аграрної інфраструктури, земельних відносин департаменту агропромислового розвитку Тетяна Борушок. Також, в ході наради порушили питання щодо функціонування державних реєстрів та надання адміністративних послуг. «Станом на сьогодні вирішується питання доступу до Державного реєстру прав та в найкоротші терміни буде надаватись доступ визначеному переліку суб’єктів державної реєстрації на підставі наказу Мін'юсту для проведення певних реєстраційних дій у сфері державної реєстрації нерухомого майна. Отож, очікуємо офіційні повідомлення на сайті Міністерства юстиції України для реалізації своїх майнових прав», - зазначила начальниця відділу взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів УДР Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Віталія Шепега. Нарада відбулась під головуванням заступника начальника Львівської обласної військової адміністрації Віталія Загайного. До участі в заході долучились також представники Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та Інституту біології тварин НААНУ.
"Ми проводимо вакцинацію не заради показників, а для того, щоб зберегти життя людей", - Віктор Ляшко під час селектору з керівниками територіальних громад
1 лютого 2022
Найбільше від Covid-19 страждають люди віком 60+. У 80% випадків від ковіду помирають люди саме цієї вікової категорії. Люди віком 50-64 роки потрапляють у лікарні у 46 разів частіше, якщо вони не мають базового курсу вакцинації (першого і другого щеплення). Люди віком 65+ без базового курсу щеплення - у 52 рази частіше. Про це на селекторній нараді з керівниками територіальних громад України наголосив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. Він зазначив, що для збільшення кількості вакцинованих людей у старшій віковій категорії, МОЗ закликає керівників громад особисто підтримати вакцинальну кампанію, перш за все, інформаційно. «Без підтримки саме керівників громад ми не справимось. Оскільки вас обрали люди на місцях, вони довіряють вашому слову і вашим порадам, ви перебуваєте у безпосередніх контактах з людьми. Станьте партнерами МОЗ і допоможіть збільшити кількість щеплених у віковій групі 60+. В Україні двома дозами провакциновано майже 3 млн людей віком 60+. Це 37%. Для того, щоб знизити вплив Covid -19 на цю групу, треба провакцинувати хоча би 70%», - повідомив міністр. У кожній громаді має бути визначений хоча би один день на тиждень, коли у конкретний час приїжджає мобільна бригада, для того, щоб люди похилого віку могли прийти та зробити щеплення. Міністр попросив врахувати, що люди віком 60+ потребують особливої уваги – їм потрібно детально розповісти, як відбувається вакцинація, як працює пункт щеплення, які можуть бути наслідки вакцинації. Також він повідомив, що зараз напрацьовується можливість, щоб люди віком 60+ могли витратити кошти за вакцинацію у межах програми «єПідтримка» на оплату комунальних послуг (світло та газопостачання). «Тому просимо сконтактуватися з регіональними координаторами по вакцинації, чітко узгодити графіки приїзду мобільних бригад, прокомунікувати про це з людьми на місцях. Ми проводимо вакцинацію не для показників, а для того, щоб зберегти життя людей і позбавитися тих карантинних обмежень, які впливають на економіку і розвиток нашої країни та кожної громади зокрема», - зазначив Віктор Ляшко. «Ключовим є саме інформування населення віком 60+ про роботу мобільних бригад, адже, як показують соціологічні дослідження, 25% таких людей не знають, де в їх місцевості є лікарня чи пункт вакцинації. Усі вакцини, які використовують в Україні, є безпечними, ефективними та можуть використовуватися мобільними бригадами на виїздах», - зазначив Головний санітарний лікар України Ігор Кузін. Як розповів заступник голови Львівської ОДА Іван Собко, у селекторі взяли участь керівники громад, де провакцинували менше ніж 20% людей віком 60+. Він повідомив, що на Львівщині з усіх 73-х територіальних громад, такий показник вакцинації зафіксовано у 14-ти громадах. «Зараз департамент охорони здоров’я ЛОДА спільно з керівниками громад та регіональним координатором з вакцинації від коронавірусної інфекції, за дорученням міністра, розробляють тижневі графіки виїзду мобільних бригад у села, селища та маленькі міста. Таких бригад в області є 103. Графіки передаються до районних адміністрацій, де впорядковуються, і після цього затверджуються наказом департаменту охорони здоров’я. Відповідний наказ скеровують до закладів охорони здоров’я області, які повинні організувати роботу з виїзної вакцинації», - розповів Іван Собко. Окрім того, як зазначив регіональний координатор з питань вакцинації від коронавірусної інфекції на Львівщині Олег Когут, залучатимуть до вакцинації не лише мобільні бригади, а й працівників закладів охорони здоров’я, де облаштовані пункти щеплення. «Мова йде про всі населені пункти, крім великих міст і тих, де працюють центри вакцинації. Виїзди будуть хоча би один раз в тиждень. Графіки виїздів передадуть керівникам громад і через них інформацію буде доведено до населення», - додав Олег Когут.
“Львівщина – у п’ятірці лідерів за динамікою надходжень до місцевих бюджетів”, - Максим Козицький
12 січня 2022
За підсумками 2021 року Львівщина зайняла лідируючі позиції у рейтингу регіонів України за динамікою надходжень податків і платежів до місцевих бюджетів. Склали рейтинг у Міністерстві фінансів України. «За динамікою надходжень до загального фонду Львівщина на четвертому місці. Нагадаю, що упродовж року область поступово піднімалася в рейтингу – ще на початку року ми були п'ятнадцяті, а станом на 1 грудня – п'яті. Фінансова стабільність області, її соціально-економічний розвиток значною мірою обумовлені податковими надходженнями до обласного та місцевих бюджетів. Тому важливою є стабільна і позитивна динаміка надходження податкових платежів до бюджету», - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. За динамікою надходжень основного джерела – податку на доходи фізичних осіб – Львівщина, порівняно з 1 грудня, піднялася на дві позиції – з сьомого на п'яте місце. При тому, що за підсумками першого кварталу була на 24-му місці. Як і раніше, за темпами зростання надходжень єдиного податку Львівщина – друга в Україні після м. Києва. Зазначимо, що у 2021 році до загального фонду бюджету області надійшло 20,9 млрд грн, в тому числі: податку на доходи фізичних осіб – 13,2 млрд грн, єдиного податку – 3,2 млрд грн.
68 громад перевиконали план надходження податків до загального фонду бюджету області
5 січня 2022
У 2021 році план надходження податків до загального фонду бюджету перевиконали 68 територіальних громадах області. Не забезпечили виконання п’ять громад – Великомостівська, Добротвірська, Моршинська, Самбірська і Стрілківська. Нагадаємо, за підсумками 11 місяців не виконали план шість громад. Як інформують у департаменті фінансів Львівської ОДА, загалом прогрес в частині зменшення кількості громад, у яких не виконувались планові показники за доходами, тривав останні п’ять місяців. Лідерами за динамікою зростання надходжень у порівнянні з 2020 роком стали Мурованська, Меденицька, Боринська, Куликівська громади, які забезпечили приріст не менш як у півтора рази.
Жителі громад мають стати кінцевими бенефіціарами реформи децентралізації, — Олексій Чернишов
5 січня 2022
Внесення змін до Конституції України забезпечить невідворотність реформи з децентралізації повноважень виконавчої влади. У результаті жителі громад стануть кінцевими бенефіціарами реформи. Про це повідомив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов. «Головна мета реформи децентралізації — створення необхідних умов для місцевого розвитку та локальних економік. Наразі ми прагнемо до того, аби люди в громадах стали кінцевими бенефіціарами реформи. Для цього потрібно внести зміни до Конституції України щодо децентралізації. Вони і слугуватимуть невідворотності реформи на місцях», — зазначив Олексій Чернишов. За словами очільника Мінрегіону, у разі ухвалення відповідних змін, частина статей Основного Закону, за версією оприлюдненого тексту, отримають нову редакцію. «Серед основних новацій — затвердження громад як нових адміністративно-територіальних одиниць та створення префектур замість місцевих держадміністрацій. Повноваження префекта будуть збалансовані, він не матиме права зупиняти акти місцевого самоврядування без рішення суду, буде державним службовцем і призначатиметься на посаду на 3 роки на конкурсних засадах», — підкреслив Олексій Чернишов Також Міністр додав, що обласні та районні ради отримують власні виконавчі органи. Водночас держава залишає за собою функції адміністративного нагляду, які реалізуються через префектів.
«У 2022 році плануємо створити 16 нових ЦНАПів по всій Львівщині», - Олександр Кулепін
25 грудня 2021
Учора відбулася нарада управління з питань цифрового розвитку з головами громад за участю заступника голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександра Кулепіна щодо можливості отримати співфінансування від обласної ради при поданні клопотань на отримання державної субвенції на розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг. Надання такої субвенції проводиться в межах прийнятої Регіональної програми інформатизації «Цифрова Львівщина» на 2022 – 2024 роки. «У 2022 році необхідно створити у Львівській області ще щонайменше 16 ЦНАПів в громадах, які мають населення більше 10 тис. мешканців. Враховуючи, що в проєкті державного бюджету на 2022 рік закладено лише 231 млн грн субвенції на розвитку мережі ЦНАПів, ми заклали в програму «Цифрова Львівщина» кошти на співфінансування на конкурсних засадах проєктів розвитку мережі ЦНАПів за рахунок коштів обласного бюджету, передбачених на відповідний рік. Таким чином ми плануємо підтримати проєкти громад по створенню ЦНАПів і залучити максимальну кількість фінансів з державного бюджету» - зазначив Олександр Кулепін. Обов’язковими умовами участі у конкурсному відборі у 2022 році для отримання співфінансування є: Відсутність центру надання адміністративних послуг у територіальній громаді. Подання клопотання на отримання субвенції з державного бюджету Співфінансування проєкту у поточному році з місцевого бюджету громади не менше 25%. Якщо такі проєкти будуть повністю реалізовані у відповідному році. «Успішна реалізація програми «Цифрова Львівщина» дозволить на кінець 2022 року вийти на показник 69 ЦНАПів у 73 громадах у Львівської області» - повідомив начальник управління з питань цифрового розвитку Максим Столярчук. Начальник відділу розвитку надання адміністративних послуг управління з питань цифрового розвитку Львівської ОДА Галина Тупісь детально ознайомила представників громад з особливостями субвенції на 2022 рік. Вона розповіла яким повинен бути зразковий ЦНАП, що слід врахувати при підготовці проектно-кошторисної документації на реконструкцію (модернізацію) ЦНАПу, кількість адміністративних послуг, які мають надаватись виключно через центр та нормативні документи та які потрібно підготувати громадою для його функціонування. Зокрема обговорили питання як наблизити до населення процес надання адміністративних послуг за допомогою створення віддалених робочих місць та територіальних підрозділів на базі старостинських округів. Нагадаємо, що у Львівській області функціонує 151 точка надання адміністративних послуг, з них: • 50 ЦНАПів утворені при органах місцевого самоврядування • 16 територіальних підрозділів • 81 віддалене робоче місце адміністраторів ЦНАП • 2 ЦНАП утворені при РДА
Голови громад Львівщини спільно з керівництвом облдержадміністрації обговорили план економічного розвитку в 2022 році
17 грудня 2021
Наприкінці року в області напрацьовують план розвитку Львівщини на наступні 12 місяців. Відтак, сьогодні у Львові стартувала конференція на тему «Львівщина у 2022 році. Виклики та перспективи соціально-економічного розвитку». Мета конференції – забезпечити сталий розвиток всіх рівнів управління Львівщини до стандартів найкращих сучасних демократичних практик. Учасниками стали голови як районних державних адміністрацій, так і територіальних громад області. Долучився до дискусії також голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Львівщина - одна з трьох областей, які є пілотними в Україні для реалізації проєкту з розвитку місцевого самоврядування USAID ГОВЕРЛА. Сподіваємося, що інструменти, які ми напрацюємо разом, підвищать спроможність місцевого самоврядування, а, в результаті, рівень життя людей. Наступний рік є дуже особливим, адже змінюється законодавство, і ми всі маємо бути до цього готові. Насамперед йдеться про просторові плани територій, стратегії громад та приведення всієї документації у відповідність до чинних законів. Це речі, які пропонує проєкт ГОВЕРЛА. Але втілити їх ми можемо тільки у співпраці. І ЛОДА вже є тим третім важливим партером», - зазначив Максим Козицький. Вже понад рік Львівщина живе за новим планом та надає громадам підтримку з напрацювання стратегій. Цьогоріч відібрали 7 громад для супроводу процесів стратегічного планування. Таку ж кількість громад супроводжують і від обласної ради. «Щоб реалізувати всі наші амбітні дії, ми маємо мати спільну велику ціль. Наприклад, аби Львівщина стала українською Баварією. І це цілком реалістично, якщо ми разом активно над цим працюватимемо», - додав голова Львівської ОДА. Також в межах заходу за багаторічну сумлінну працю, професіоналізм та вагомий внесок у розвиток місцевого самоврядування відзначили: Щебеля Андрія – Миколаївського міського голову; Гамара Юрія – Самбірського міського голову; Канівця Олега – Стрийського міського голову. Нагадаємо, що конференція організована Львівською облдержадміністрацією спільно з Проєктом USAID «Підвищення ефективності роботи та підзвітності органів місцевого самоврядування «ГОВЕРЛА». Згідно з проєктом, обрали 10 громад області, які отримують всебічну підтримку, аби зміцнити місцеве самоврядування. «Проєкт розрахований до кінця 2026 року. Зі свого боку, ми б хотіли продовжити співпрацю з Львівською ОДА, щоб разом максимально допомогти забезпечити інституційну-фінансову спроможність решті 63 громадам. Першочергово намагатимемося допомогти розібратися з просторовим планом. Це власне те, що може стати хорошим інструментом для економічного розвитку. Також підтримуватимемо громади в розробці стратегічних планів, трансформації всієї документації у відповідність до чинних і нових законів», - розповіла заступниця керівника Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» Наталія Гнидюк. Під час заходу відбудуться панельні дискусії. Учасники заходу мають окреслити пріоритети державної та регіональної політики у 2022 році, основні виклики, що матимуть місце в процесі досягнення ефективного управління територіями та зміцнення спроможності громад. Крім цього, узгодити спільні дії, котрі б покращили ефективність системи місцевого самоврядування Львівщини.
Громадам області допоможуть продавати землю через «Прозорро. Продажі»
13 грудня 2021
Сьогодні, 13 грудня, голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький та директор держпідприємства «Прозорро. Продажі» Олексій Соболев підписали Меморандум про співпрацю. Документ покликаний сприяти процесам прозорої та ефективної системи реалізації комунальних активів територіальних громад області. Йдеться про продаж об'єктів малої приватизації, здачу в оренду майна та земельних ділянок через прозорі електронні аукціони у системі «Прозорро. Продажі». Відтак, у межах співпраці з Львівською облдержадміністрацією, експерти держпідприємства «Прозорро.Продажі» ділитимуться знаннями та досвідом, зокрема щодо особливостей продажу та оренди землі через прозорі аукціони. Вже сьогодні проведуть таке навчання для представників громад області. Надалі очне навчання підсилять за допомогою онлайн сервісів. «У жовтні набула чинності Урядова постанова, яка запустила ринок оренди та продажу державної та комунальної землі через систему «Прозорро.Продажі». Прозорий ринок землі працює більш ніж два місяці і ми бачимо, хто найбільше чекав цієї можливості. Це – громади, адже саме органи місцевого самоврядування найактивніше оголошують аукціони. До слова, саме Львівська область увійшла до топ-5 областей в Україні, які найактивніше оголошують земельні аукціони, що вчергове підкреслює актуальність нашої співпраці з «Прозорро. Продажі». Громадам, особливо нещодавно створеним, важливо знати та розуміти механізми прозорого користування земельними ресурсами», - зазначив Максим Козицький. Як розповів Олексій Соболев сьогодні багато учасників приходять на аукціони, конкуренція є досить високою, публічність і прозорість інтернет платформи дозволяє отримати максимум інформації, навіть по проблемних об’єктах. «Це найбільш популярний інструмент, з тих, які ми запускали»,- зазначив він. Так, в системі «Прозорро.Продажі» вже оголосили понад 1750 аукціонів із продажу та оренди землі загальною вартістю на понад пів мільярда гривень. Загальна площа земельних ділянок, виставлених на торги — 8,5 тисяч гектарів. Довідково: ДП «Прозорро.Продажі» – підприємство утворене з метою здійснення консультаційної та підприємницької діяльності, спрямованої на забезпечення функціонування, обслуговування та розвиток електронної торгової системи, яка забезпечує проведення конкурентних електронних аукціонів з оренди та продажу державного та комунального майна. Завдяки системі Прозорро.Продажі можна швидко, ефективно та із залученням максимальної кількості покупців надавати майно в оренду, продавати та відчужувати його, здавати в оренду земельні ділянки, продавати право на користування надрами, розміщення паркомісць, засобів торгівлі, рекламних площин тощо. При цьому електронна торгова система «Прозорро.Продажі» гарантує безпечність торгів, неможливість втручання в їхній перебіг та рівний доступ кожного учасника до участі в аукціоні. З часу перших торгів у системі, а саме з листопада 2016 року, відбулося понад 66 тисяч успішних аукціонів. У них взяли участь понад 40 тисяч учасників, конкуренція між якими дозволила збільшити ціну на активи в середньому на 33% та принести понад 56,6 млрд гривень до бюджетів різних рівнів.