Державний архів області реставрував понад 11 тисяч документів

29 квітня 2022

Працівники Державного архіву Львівської області завершили укладання «Довідника змін адміністративного устрою та перейменування населених пунктів Львівської області у 1939-1941 та 1944-1989 роках» (Довідник). Укладачі: Л. С. Федоришин та Е. Л. Бугера, упорядник – Е. Л. Бугера. Видання містить відомості про утворення, підпорядкування і зміни найменувань адміністративно-територіальних одиниць Львівської області у 1939-1941, 1944-1989 та частково до 1998 року з посиланнями на офіційні джерела з фондів Державного архіву Львівської області. Як зазначив рецензент Довідника Володимир Зілінський, кандидат історичних наук, асистент кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка», публікація даної праці саме зараз є особливо актуальною. Окрім того, Наукова-методична рада Державного архіву Львівської області вирішила подати Довідник у Державну архівну службу України на розгляд Науково-видавничої ради, яка розгляне можливість друку Довідника.

8 квітня 2022

Реєстрація факту смерті здійснюється у будь-якому відділі державної реєстрації актів цивільного стану, який працює незалежно від місця смерті чи проживання померлої особи.  Про це повідомляє Західне міжрегіональне управління Міністерста юстиції. Окрім заяви, необхідно подати: документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час чи про оголошення її померлою; паспорт громадянина України (паспортний документ іноземця, особи без громадянства за наявності). При реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть вносяться тільки ті відомості, які містяться в лікарському свідоцтві про смерть. Якщо надалі померлий упізнаний, відомості про нього, яких бракувало, зазначаються згідно з вимогами чинного законодавства на підставі висновку відділу реєстрації актів цивільного стану, за наявності протоколу впізнання тіла. У випадку якщо смерть настала на тимчасово-окупованій території або в районі активних бойових дій, де отримати медичне свідоцтво про смерть неможливо, рекомендується скласти колективний акт про настання смерті, за можливості зберегти фотодокази настання смерті особи та звернутися до суду (за місцем знаходження заявника) про встановлення відповідного юридичного факту. Така справа розглядається судом невідкладно з моменту надходження відповідної заяви. За результатами розгляду заяви суд постановляє рішення про встановлення факту смерті особи із зазначенням відомостей про дату та місце народження, про дату та місце смерті особи. Після проведення запису орган реєстрації актів цивільного стану видає заявнику свідоцтво про смерть та довідку для одержання допомоги на поховання.

1 квітня 2022

На Львівщину щодня прибувають тисячі переселенців. Більшість – евакуювались без жодних документів, які б посвідчували їхню особу, або ж частину документів втратили по дорозі. Це зрозуміло, адже в умовах війни, в першу чергу думаєш про свою безпеку та своє життя. Відповідно до запитів, які надходять у Львівську обласну військову адміністрацію відповідаємо на найпоширеніші запитання від внутрішньо переміщених осіб. 1. Чи можна отримати роботу, якщо трудова книжка залишилася в іншій області та як це зробити? Якщо ви хочете отримати роботу через центр зайнятості, тоді необхідно звернутися до Львівського міського центру зайнятості (вул. Кн. Ольги, 122) з документами, які посвідчують особу. Тут можна ознайомитися з вакансіями та отримати консультацію. Щодо працевлаштування: відсутність трудової книжки для працевлаштування не є проблемою, адже можна купити нову трудову книжку. Для підтвердження стажу  роботи спеціальну довідку можна отримати у Пенсійному фонді України. Більше інформації можна дізнатися за номерами гарячої лінії Львівського обласного центру зайнятості: (032) 2450545; (096) 6825183. 2. Як можна відновити свої документи? Якщо при переїзді в іншу область загубили український паспорт чи просто не встигли його взяти виїжджаючи з місця подій, а маєте бажання виготовити документ, тоді Вам необхідно: знайти хоча б копію документу або його фото; взяти свідоцтво про народження, а за наявності - ідентифікаційний код; довідку Ф-13 про реєстрацію місця проживання (видають в органах місцевого самоврядування); звернутися у міграційну службу.   Важливо знати, що при втраті українського паспорта та закордонного, спочатку подається заява на відновлення саме українського паспорта, а після його отримання можна одразу ж оформити закордонний. Для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон необхідно: взяти український паспорт, ідентифікаційний код та звернутися в міграційну службу. Вартість паспорта громадянина України для виїзду за кордон в регламентному режимі (20 робочих днів) - 733 грн, терміновому (10 робочих днів) – 1085 грн. Вартість оформлення паспорта громадянина України у формі картки - 372 грн. (20 робочих днів) та 498 грн (10 робочих днів).  Детальніше про процедуру відновлення документів, зокрема для виїзду за кордон та для неповнолітніх осіб читайте в документі. Гаряча лінія Головного управління міграційної служби Львівської області за телефоном: 800 30 88 77 3. Як внутрішньо переміщені особи можуть отримати від держави фінансову допомогу на проживання? Заяви від внутрішньо переміщених осіб для отримання грошової допомоги на проживання приймають органи соціального захисту населення, уповноважені особи виконавчого органу сільських, селищних, міських рад та центри надання адміністративних послуг. Допомога надається у розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей – 3000 гривень на місяць; для інших осіб – 2000 гривень на місяць. Заяви прийматимуть за місцем фактичного перебування внутрішньо переміщених осіб. Всі деталі тут. 4. Як внутрішньо переміщеним особам стати на облік? Перелік необхідних документів. Для отримання довідки подається заява про взяття на облік за формою, затвердженою постановою Кабміну від 20. 03.2022 № 332. Для заповнення заяви необхідно при собі мати документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, інформацію про реєстраційний номер облікової картки платника податків та інформації про встановлення групи інвалідності (у разі наявності). У період дії воєнного стану внутрішньо переміщена особа для отримання довідки звертається за місцем фактичного перебування до управління/відділу соціального захисту населення та до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг. Заява про взяття на облік як ВПО може бути подана в електронній формі з використанням мобільного додатка Портал Дія. Про всі деталі ми писали раніше.

29 листопада 2021

Станом на сьогодні вже виконали дві третіх робіт. Наступного року планують завершити реставрацію храму. У 2015  році церкву обстежили та прийняли рішення розпочати першочергові протиаварійні роботи з метою призупинити її руйнування. Впродовж 2015-2016 років за кошти обласного бюджету виконали першочергові реставраційні роботи, зокрема замінили аварійні підвали по всьому периметру будівлі, відреставрували та покрили гонтом купол над вівтарною частиною храму та укріпили найбільш аварійну несучу стіну. Дерево для робіт забезпечила громада села. З обласного бюджету використали 300, 0 тис гривень. З метою продовжити розпочаті роботи у 2019 році сільська рада с. Заболотці замовила виготовлення проєктно-кошторисної документації для реставрації пам’ятки. «Відновилися роботи у 2021 році. Впродовж 2019-2020 років Заболотівська сільська рада забезпечувала виготовлення проектно-кошторисної документації. Оскільки церква була в дуже аварійному стані, це було нелегко, адже проектанти мали врахувати всі моменти для того, аби ї відновити», - зазначила начальниця відділу охорони, реставрації та нагляду за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини Львівської ОДА Ганна Харун.  В обласному бюджеті 2021 року в програмі «Охорона, збереження і популяризація історико-культурної спадщини у Львівській області на 2021-2025 роки» передбачили фінансування для реставраційних робіт храму обсягом 1 000,0 тис грн, а також з місцевого бюджету Заболотівської сільської ради 200, 0 тис гривень. Станом на сьогодні використали та профінансували близько 850,0 тис гривень. Підрядником реставраційних робіт виступає ПОГ «Центр Комплекс». Розпочали роботи у червні цього року та вже забезпечили виконання наступних робіт: - відреставрували та покрили гонтом центральний купол та дахи храму; - укріпили та відреставрували несучі стіни; - розпочали реставрацію приміщення бабинця (дахи та несучі стіни). Додамо, дерев’яний храм собору Пресвятої Богородиці в с. Заболотці Бродівського району є пам’яткою архітектури національного значення (ох. №1337). Збудований він у 1746 році.

2 листопада 2021

Дерев’яний храм Успіння Пресвятої Богородиці 17 століття у Кліцько, Комарнівської громади, продовжать реставрувати ще цього року. Для початку робіт у церкві, котра є пам’яткою національного значення (ох. ном. 1350/1), департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, який є замовником робіт, нарешті отримав всі дозволи і погодження. “500 тисяч гривень для реставрації цього храму передбачено в обласній програмі охорони і збереження культурної спадщини, співфінансування очікуємо і від місцевої громади. Наразі вже скоригована і погоджена проєктно-кошторисна документація. Сьогодні дозвіл на початок робіт надала Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ)”, - каже начальник управління охорони об’єктів культурної спадщини Львівської ОДА Василь Петрик. Якісні та найнагальніші роботи на цю суму, вважають фахівці, за доброї погоди та вчасного початку реставрації з боку підрядника, можна виконати до кінця року. Продовжити реставрацію унікального храму планують у 2022-у. Відтак, спеціалісти сподіваються на підтримку в цій справі від Львівської обласної ради. Нагадаємо, церкву у Кліцьку датують 1603 роком. На стінах тут збереглося багато різьблених написів. Іконостас храму походить з 1674-го, тим же періодом датують розписи інтер’єру. Є відомості, що вперше церкву реставрували 1686-1687 роках, двічі оновлювали - 1808 та 1880-го.  На початку 20 століття храм ледь не розібрали, плануючи на цьому місці, за проєктом архітектора Василя Нагірного, збудувати нову муровану церкву.  Однак, на щастя, церкву не розібрали, а нову збудували поряд. Відтак від 1955 до 1989-го дерев’яна церква Успіння використовувалася як архів та склад книжок, що і врятувало її від руйнації. Нинішнього вигляду храм набув після реставрації, яку розпочали в 2005 році. Однак у квітні 2008-го церква горіла: вогонь частково пошкодив покрівлю і стіни. Тому церква перебуває в аварійному стані. Щодо архітектурних особливостей стилю, церква Успіння Пресвятої Бородиці у Кліцько тризрубна, триверха, розмірами 14,1 м. х 5,7 м, оточена широким піддашшям. Поряд з храмом є дерев'яна триярусна вкрита пірамідальним наметом, дзвіниця розмірами 4,5 м. х 4,5 м. 

29 жовтня 2021

Цього тижня продовжено фінансування з бюджету розвитку обласного бюджету видатків капітального характеру. Зокрема, на Програму капітального будівництва об’єктів соціально-культурного та житлово-комунального призначення перераховано кошти для оплати робіт з реставрації та реабілітації об’єктів комплексу пам’ятки архітектури національного значення ХVІІІ ст. Архикатедрального Собору Святого Юра в м. Львові (впорядкування території горішнього і долішнього подвір'їв, реставрації дзвіниці, брам та огорожі, завершення реставрації Митрополичих палат, влаштування об'їзду пінічного і західного корпусів капітули) в сумі 4,0 млн гривень.   Зазначимо, що на початку жовтня для реставрації з обласного бюджету виділили 15 млн грн. Окрім того, на Програму „Охорона, збереження і популяризація історико-культурної спадщини у Львівській області” зокрема, на реставрацію дзвіниці дерев’яної церкви Собору Пресвятої Богородиці, пам’ятки архітектури національного значення 1724 р. у с. Лоні перераховано кошти в сумі 0,4 млн грн та  на реставрацію пам’ятки архітектури національного значення – дерев’яної церкви Св. Михаїла 1663 р. у с. Ісаї – 0,1 млн гривень.   

18 травня 2021

Сьогодні, 18 травня, відбулось освячення відреставрованих скульптур та чаші на фасаді колишнього Домініканського собору (нині храм Пресвятої Євхаристії). Роботи були проведені у 2020 році та профінансовані Інститутом «Полоніка» (Польща). Інститут «Полоніка» зі спільною українсько-польською групою реставраторів виконали ці роботи за фінансування Міністерства культури Польщі. Інститут «Полоніка» - це інституція, утворена при Міністерстві культури Польщі. З Міністерством культури Польщі Львів співпрацює з 2007 року. Тоді це був спеціальний департамент, який займався спільною спадщиною, а у 2018 році утворили Інститут «Полоніка». Фахівці Інституту «Полоніка» працюють не лише у Львові чи Західній Україні, ай у Грузії, в Білорусії, в Англії, у Франції.

17 березня 2021

Дерев’яні двері історичної будівлі на вулиці Князя Романа, 6 реставрують учні Львівського вищого професійного художнього училища під час виробничого навчання. Львівське радіо звернулось до училища із проханням допомогти відновити автентичні дерев’яні елементи будівлі, тож браму, що провадить на вулицю Нижанківського, зняли та доправили в майстерню училища. «Дверям більше ста років, тому підібрати матеріали до них непросто. Однак ми маємо надійних партнерів, а саме Фонд імені Ебергарда Шьока, завдяки яким є можливість реставрувати подібні об’єкти. У нас є матеріально-технічна база, ми використовуємо новітні технології та інструменти. Раді, що можемо долучатись до відновлення архітектурної спадщини нашого міста. Нещодавно наші майбутні реставратори також працювали над відновленням вхідної арки у парку Богдана Хмельницького», - розповіла директор училища Надія Обнявка. Фахівці училища разом із учнями уже мають досвід подібної роботи: не так давно вони від реставрували дерев’яну вхідну браму Львівського автомобільно-дорожнього коледжу, що на вулиці Личаківській,2. Під час виконання реставраційних робіт, учні можуть на реальних виробах бачити процес, а згодом і результат. «У цьому процесі участь беруть учні третього курсу, і я  вже знаю уподобання та схильності кожного, тому даю їм відповідну роботу. На певних етапах, ми навіть бачимо помилки тогочасних столярів та аналізуємо їхні дії. Молодь переважно зорієнтована на створення нових предметів чи меблів, а для відновлення старовини потрібна реальна зацікавленість та любов. Можу визначити кому це реально подобається. Один мій студент навіть проходив практику в приватному підприємстві, яке займається реставрацією, він дійсно в цьому кохається. Це подекуди ювелірна робота, потребує талантів та посидючості», - розповів майстер виробничого навчання художнього училища Юрій Яблонський. За його словами, реставрацію дверей планують завершити до Великодня, після чого візьмуться відновлювати іще двоє дверей того ж будинку. «Приємно, що нас залучають до таких робіт. Ми маємо досвід подібних проектів, тому залюбки взялись за цю справу. В межах співпраці закладу із Фонд Ебергарда Шьока, ми були на навчанні в Німеччині. За кордоном нічого не руйнують та не викидають, в старих будинках кожен клаптик відновлюють, замінюють деталі та підсилюють автентичні конструкції. Нам показували 120-річні дерев’яні будиночки, які відреставрували і адаптували під дитячий садок. Там про це дбають, хотілось би, щоб ми теж дбали про свої цінності. Ці двері, над якими ми зараз працюємо, не варто міняти, в них своя стилістика, своя історія», - акцентував Юрій Яблонський. Співпраця училища із Фондом Ебергарда Шьока модернізує та вдосконалює професію реставратора. «Фахівці училища мають можливість вчитись на сучасних матеріалах і на сучасному устаткуванню за новітніми технологіями. Маючи хорошу навчальну базу, учні можуть вдосконалювати свої навики на реальних об’єктах. Учні бачать як на практиці відбувається реставрація цінних речей. За програмою у них зараз є реставрація. Нема нічого кращого, ніж працювати у реальних умовах, в яких вони опиняться після завершення навчання», - наголосив начальник відділу інновацій, дистанційного навчання, координації діяльності закладів вищої освіти та науки, професійної освіти Іван Пикус. Окрім реставраційних робіт із дерев’яними конструкціями, учні училища також працюють із бетонними та цегляними об’єктами. Уже невдовзі майбутні малярі будуть брати участь у  проекті із відновлення після пожежі в Митрополичих садах каплички.

22 лютого 2021

Кугаївську дерев'яну церкву Богоявлення Господнього, яка є пам’яткою архітектури національного значення і збудована у 17 столітті, цьогоріч планують почати реставрувати за бюджетні гроші. Наразі для початку робіт і виготовлення проектно-кошторисної документації у проєкті переліку заходів програми “Охорона, збереження і популяризація історико-культурної спадщини у Львівській області на 2021-2025 роки” Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА  планує передбачити один мільйон гривень.  Довкола церкви в Кугаєві (охоронний № 475/1.2), що неподалік Львова, у Солонківській ТГ, 2012 року створили громадську ініціативу «Врятувати церкву в Кугаєві». Довкола старовинного храму, який місцева греко-католицька громада вже не використовує, зібралися громадські активісти та пам’яткоохоронці зі  Львова та околиць.  У серпні 2013 року встановили у храмі охоронну та протипожежну сигналізацію. Волонтери ініціативи купили за власні та пожертвувані гроші новий дерев'яний ґонт на перекриття храму і дзвіниці. Вже готові й пиломатеріали для реставрації. “Ми, учасники ініціативи, дуже вболіваємо за цей храм і будемо дуже раді, якщо він потрапить у список на фінансування. Для нас особливо знаково, що ми звернули на Кугаївську церкву увагу суспільства та влади не просто балаканням, ми діяли. Зрозуміло, що волонтерськи залучені гроші - десь тисяча, десь більше - це замало і заповільно для реставрації. Реставрація такої пам’ятки потребує комплексного підходу. Надзвичайно важливо, розпочати і завершити всі роботи, бо незавершена реставрація, з перервами у роботах, дуже швидко погіршує стан храму”, - каже голова обласного Товариства охорони пам’яток Андрій Салюк, який став співтворцем ініціативи “Врятувати церкву в Кугаєві”. На жаль, не дожив до моменту, коли храм таки відреставрують, знаний український графік Богдан Сорока, який теж вболівав за долю церкви. Його альбом ліногравюр “Дерев'яні церкви Галичини” можна було отримати за пожертви на відновлення церкви до 2018 року. Храм у Кугаєві - характерний зразок бойківського типу церков. Згідно з датою, зазначеною на одвірку, його збудували 1693 року. Реставрований коштом громади у 1874 році за отця Олександра Гориновича і провізорів Михайла та Василя Батогів (свідчить напис в інтер’єрі). Ремонт проводили тут також 1985 року. Тоді, зокрема, замінили  ґонт. 1989 року наново помалювали. Церква тризрубна. Центральний об’єм увінчаний тризаломним, а два бічні — двозаломним наметовим гонтовим дахом. До вівтарної частини з півночі прибудовано ризницю. Зберігся іконостас 1702-1806 рр. роботи народних майстрів. Дзвіниця дерев’яна, каркасної конструкції, триярусна, з частково відкритим першим ярусом, датується XVIII ст. Після будівництва у 1990-х роках нової мурованої церкви, храм використовувався рідко і поступово занепадав, через що потребує термінової реставрації. 2010 року на замовлення Обласного управління охорони культурної спадщини виконано проектно-кошторисну документацію, яка наразі вже не є актуальна. Цей проєкт передбачає підняття храму й заміну підвалин. Однак коштів на реставрацію наразі не було виділено і робіт не розпочато.  Загалом для відновлення храму, кажуть у департаменті архітектури і розвитку містобудування Львівської ОДА, потрібні не менше п’яти мільйонів гривень. Якщо врахувати процес виготовлення проєктної документації, її погодження у Міністерстві культури та інформаційної політики, а також отримання всіх необхідних дозволів на початок робіт, передбачених коштів має вистачити до кінця року. Продовжити роботи планують і наступного.  “Нагадаю, вже завтра депутати Львівської обласної ради мають намір затвердити нову програму з охорони культурної спадщини області на наступні 5 років. Відтак будуть затверджені і переліки об’єктів, які профінансують з обласного бюджету. Ми сподіваємося і на співфінансування від місцевої Солонківської громади. Відповідно до індексу податкоспроможності, вона не бідна. Тож спільно з комісією спадщини та туризму ЛОР, готуємо її керівництву відповідного листа”, - каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА Олена Василько.    

5 лютого 2021

Вчора, 4 лютого, представники департаменту архітектури та розвитку містобудування і управління туризму та курортів Львівської ОДА втретє здійснили цілоденний виїзд до кількох пам’яток архітектури в області, які планують реставрувати за гроші з обласного бюджету. Також побували у Тартаківському палаці, який наразі претендує на участь у  програмі «Велике будівництво в культурі”. Цей, як і попередні два виїзди - 10 та 15 січня, відбувся з ініціативи Комісії з питань культурної спадщини та туризму Львівської  обласної ради Зокрема, делегація оглянула дерев‘яні церкви в Мор‘янцях та Глиницях, які, за співфінансування області, вже завершують реставрувати. А також фахівці і депутати побували у Цеблеві, Потеличі, оглянули палаци у Червонограді та Тартакові.  “Ми всі переконані, що приймати рішення про фінансування об’єктів можна лише після того, як побачиш ситуацію на місці. Цього року депутати є новообрані, тому дуже важливо, щоб ми всі розуміли, про які храми і палаци йдеться і якої допомоги вони потребують, а що вже зроблено. Нові обласні програми депутати мають затвердити вже 16 лютого. 22 мільйони, які ми маємо для фінансування програми на цей рік, - критично мало. Але нам потрібно їх мудро розподілити”, - каже директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько. Особливої уваги, на думку експертів, потребує настаріша дерев‘яна церква на Львівщині і найстаріша тридільна церква в Україні в селі Потелич Львівського району. Храм споруджений 1502 року. 21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, Церква Святого Духа, разом з іншими дерев'яними церквами карпатського регіону, була включена у список світової спадщини ЮНЕСКО. Та наразі церква протікає і потребує термінової комплексної реставрації.  “Ми постійно намагаємося звертати увагу обласних депутатів і громади на церкву в Потеличі. У 2019 році за кошти обласного бюджету виготовлено проектно-кошторисну документацію на реставрацію її стінописів та іконостасу. У 2019-му завершено облаштування відмостки по периметру та розпочато розчищення несучих стін будівлі. На це пішло 187 тисяч гривень. Минулого року гроші з області сюди не виділялися. Для продовження реставрації у 2021 році необхідно скоригувати проектно-кошторисну документацію та розпочати укріплення та реставрацію стінописів на несучих стінах”, - каже фахівець управління охорони об’єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Ганна Харун. Також учора фахівці ЛОДА, спільно з виконавчою директоркою Асоціації “Єврорегіон - Карпати - Україна” Галиною Литвин і депутатами ЛОР, побували у Сокалі та обговорили проблеми зі співфінансуванням будівництва байдаркової станції в межах міжнародного проєкту «Єднає нас Буг - створення двох транскордонних байдаркових туристичних маршрутів». Участь у такому виїзді до пам’яток представників управління туризму та курортів Львівської ОДА - також є дуже важлива, зазначає Олена Василько. Адже відреставрований об’єкт потребує включення у “живі” туристичні маршрути, або, часом, і створення довкола нього цілого туристичного кластера.  

11 січня 2021

10 січня управлінці Депаптаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації та депутати облради відвідали частину об‘єктів, які пропонується реставрувати цього року за гроші обласного бюджету. Йдеться про дерев’яні церкви-пам‘ятки у селах Воля-Гомулецька (1756 р.), Зарудці (1787 р.), Заболотці (1746 р.), Поляни (1903 р.) та м. Буськ (1680 р). «Ми спільно з комісією з питань історико-культурної спадщини та туризму Львівської обласної ради оглянули частину об'єктів, церков, які розглядаємо до включення в обласну програму охорони культурної спадщини на 2021 рік, і куди мало б іти співфінансування з бюджету області. Нам дуже важливо, щоб свою співвідповідальність за спадщину розуміли і місцеві громади. А ще важливіше - приїхати самим, спільно з депутатами, на місце й оглянути пам‘ятку, поспілкуватися з парохом та громадою», - наголошує директор департаменту архітектури та розвитку містобудування Олена Василько. Днями подібні виїзди депутати та управлінці планують продовжити. Нагадаємо, триває напрацювання обласної комплексної програми щодо збереження спадщини, розвитку туризму, підтримки культури і промоції на наступні 3 роки.  Затвердити її та фінансування на 2021 депутати Львівської обласної ради планують на початку лютого

31 грудня 2020

Депаратамент архітектури та  розвитку містобудування Львівської облдержадміністрації подав на програму “Велике будівництво-2021” перелік архітектурних  перлин, які потребують реставрації. Серед них – старовинний Палац баронів Гредлів – пам’ятка архітектури місцевого значення у м. Сколе,  історичному районі Демня. Палац передали в оренду парку Сколівські Бескиди на 49 років. На сьогодні будівля зачинена і потребує масштабної реставрації. “Для виготовлення проєктно-кошторисної документації необхідно два з половиною мільйони гривень. Адже через статус будівлі перед будь-якими роботами тут мають проводити дослідження. Паралельно ми шукаємо грантодавців”, - розповів директор національного парку "Сколівські бескиди" Василь Приндак. Палац Гредлів площею майже дві з половиною тисячі квадратних метрів.  Має два поверхи. Палац і парк були закладені бароном Еугеніушем Кінскі в середині XIX століття.  Після реконструкції тут планують облаштувати центр для туристів та перенести туди адміністрацію парку. "З часу побудови палацу залишилася стеля у холі, також тут є автентичні  сходи. Це все необхідно відновити і зберегти", - додав Василь Приндак. Як зазначив заступник голови Львівської ОДА Юрій Бучко,  станом на сьогодні перелік із об’єктами, які подали на велику реставрацію є на розгляді у Міністерстві культури та інформаційної політики України. “Від облдержадміністрації ми запропонували на "Велику реставрацію" на 2021 рік 24 об'єкти. Палац Гредлів теж включили у цей перелік.  Надалі Міністерство проведе конкурс і сподіваємося, що уже найближчим часом,  Палац Гредлів та якнайбільше наших архітектурних пам’яток включать у кінцевий список на державне фінансування.  Будівля має дуже вигідне розташування, поблизу є курортні міста Моршин, Трускавець, Східниця. Реставрація Палацу сприятиме залучення більшої кількості туристів у цю місцевість  та її подальшому розвитку”,  – зазначив Юрій Бучко. Нагадаємо, у межах програми "Велике будівництво в культурі" із державного бюджету упродовж 4-х років мають виділити 55 млрд грн на реставрацію пам'яток культури та архітектури. Оксана Буй