Відійшов у вічність провідник Львівської обласної Організації Українських Націоналістів Олег Гринюк

23 грудня 2021

Сьогодні, 23 грудня, у Львові вшанували пам’ять членів Організації Українських Націоналістів Василя Біласа та Дмитра Данилишина. Близько 06:30 год представники департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА спільно з молодіжними громадськими організаціями спільним виконанням Гімну України та запаленням лампадок на місці страти членів УВО та ОУН (колишня тюрма «Бригідки», що на вул. Городоцька) вшанували їхню пам’ять. Опісля учасники переїхали на Янівське кладовище до могил Василя Біласа та Дмитра Данилишина на Меморіалі Українських Січових Стрільців. Також на полі №38 священнослужителі провели чин поминальної панахиди. Історична довідка: Дмитро Данилишин народився 2 квітня 1907 року в м. Трускавець. Закінчив три класи народної школи, та пішов працювати шевцем. Василю Біласу доводиться дядьком. Василь Білас народився 17 вересня 1911 року у Трускавці. Після закінчення семирічної школи працював продавцем. Обоє належали до пластового куреня ім. Івана Богуна у Дрогобичі.Кілька разів В. Біласа судили за участь у Пласті. У складі п’ятірки ОУН брали участь також у нападах на пошти в містах Трускавець і Борислав та вбивстві депутата польського сейму Тадеуша Голувка. 30 листопада 1932 року група ОУН здійснила напад на пошту в м. Городок (Львівська область) з метою експропріації коштів. Загальне керівництво операцією здійснювали Роман Шухевич і Микола Лебідь. Дмитро Данилишин і Василь Білас, були затримані, під час відступу з місця подій, згодом заарештували і Мар’яна Жураківського та Зенона Коссака. У ході судового процесу Данилишин та Білас були засудженні до смертної кари. Страчені 23 грудня 1932 року у м. Львів, на території в’язниці «Бригідки». Останніми словами Д. Данилишина були: «Мені тільки дуже жаль, що я не можу ще раз умерти за Україну». У момент страти в багатьох греко-католицьких церквах Галичини проводили поминальні служби, при цьому польська поліція, остерігаючись масових заворушень, не наважилась втрутитися. Польська влада відмовилася віддати тіла страчених для поховання.Проте пізніше їх таки поховали у м. Львові на Янівському кладовищі.

15 січня 2021

15 січня 1941 року розпочався «Процес 59».  Саме така кількість молодих українців – 22 жінки та 37 чоловіків, віком від 15 до 30 років, потрапили на лаву підсудних. Закритий політичний процес, проведений радянськими карально-репресивними органами у Львові 15-18 січня 1941, став одним з найдраматичніших моментів першого приходу радянської влади на західноукраїнські землі.  Заарештованих, здебільшого студентів львівських вишів, звинуватили в приналежності до ОУН та антидержавній діяльності.  Протягом слідства підсудні зазнавали тортур. Слідчі забороняли їм спати, а самі допити проводили вночі.  Судова розправа виявилася надзвичайно жорстокою - із загальної кількості заарештованих 42-х було засуджено до найвищої міри покарання - розстрілу; 17 отримали по 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах СРСР та позбавлення громадянських прав на 5 років. "Великий судовий "Процес 59" показав справжню суть більшовицької тоталітарної системи в межах квазідержави УРСР. Лише гідна поведінка українців на судових засіданнях не дозволила окупантам досягнути своєї поставленої мети. Засуджені вчергове продемонстрували всьому цивілізаційному світові, що українці є окремою нацією, яка, незважаючи на чергову окупацію, прагне до створення Української Самостійної Соборної Держави", - зазначив історик Андрій Сова. Андрій Пташник

1 січня 2021

Сьогодні, 1 січня, на Львівщині вшанували пам'ять голови Проводу ОУН, Героя України Степана Бандери. Захід відбувся з нагоди 112-ї річниці від дня народження провідника. Керівництво області та міста поклало квіти до підніжжя пам’ятника Степану Бандері. «Степан Бандера казав: «Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний». Наша боротьба триває. Тисячі молодих хлопців і дівчат сьогодні продовжують справу Степана Бандери, творячи наше майбутнє та відновлюючи історичну справедливість. Наші воїни відстоюють на Сході нашої держави найважливіші для кожного українця цінності – свободу, незалежність та право бути господарями на своїй землі», – зазначив голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький. Очільник Львівщини додав, що наша перемога – це перемога спільної ідеї цілого Українського народу. І кожен на своєму місці може докластись до нашої спільної мети. Опісля, відбулась спільна молитва та громадське віче. «Степан Бандера був провідником, який вів за собою людей. Тому перед нами мають бути чіткі завдання і цілі. Бандера завжди говорив, що віра без чину є мертвою. Тому нам потрібно діяти. Нам потрібно об’єднуватися заради конкретних справ на благо нашого народу та країни», – наголосив громадсько-політичний діяч, кандидат історичних наук Микола Посівнич. Довідково: Степан Бандера (1 січня 1909, Старий Угринів, Івано-Франківська область — 15 жовтня 1959, Мюнхен, ФРН) — український політичний діяч, один з чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б. Степан Бандера і Ярослав Стецько були авторами Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року.  5 липня 1941 року Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року — в центральну Берлінську тюрму. З початку 1942 року по серпень 1944 року перебував у концтаборі Заксенгаузен в бункері “Целленбау”. У вересні 1944 року його звільнили і запропонували участь в керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії, однак Бандера відхилив пропозицію і на співпрацю не погодився. Радянський уряд уповноважив КДБ вчинити вбивство Степана Бандери в Мюнхені, ФРН. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року. Христина Дмитрик

20 грудня 2019

У понеділок, 23 грудня, Львівщина вшановуватиме пам'ять членів Організації Українських Націоналістів Василя Біласа та Дмитра Данилишина. Про це інформують у департаменті внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА. Розпочнуться заходи о 06:25 годині біля колишньої тюрми «Бригідки», що на вулиці Городоцька, 20, де представники молодіжних громадських організацій покладуть лампадки  до місця страти членів УВО та ОУН. Опісля присутні покладуть квіти та запалять лампадки до могил Василя Біласа та Дмитра Данилишина на Меморіалі Січових Стрільців, що на Янівському кладовищі (поле № 38). Тут також виконають Державний Гімн України та відбудеться чин поминальної панахиди. Запрошуємо мешканців області долучитися до заходу вшанування.

22 жовтня 2019

У Винниківській загальноосвітній санаторній школі-інтернат відкрили науково-популярну фотовиставку до 90-річчя ОУН. Захід відбувся у межах реалізації Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Львівській області на 2018-2020 роки за сприяння департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської облдержадміністрації. На світлинах зображені провідні діячі та учасники української національно-визвольної боротьби у ХХ столітті. «У часовому вимірі ми охопили період від Української революції до сьогоднішньої російсько-української війни, щоб показати учням безперервність боротьби українців за свою незалежність, в якій важливе місце займали та займають ідеї та чин Організації українських націоналістів. Історія ОУН – це історія, яка виховує нових захисників України», – підкреслив автор виставки, молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства, історик Михайло Галущак. Зазначимо, що виставка у цьому році вже побувала також в інших навчальних закладах Львівщини.

20 серпня 2019

У Львівській ОДА відкрили науково-популярну виставку «ОУН: ідея і чин». Виставка присвячена 90-річчю створення Організації українських націоналістів та представлена 10 стендами, які розкривають основні сторінки історії ОУН. Як розповів автор виставки молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту українознавства МОН України Михайло Галущак назва виставки  походить від однойменного журналу проводу ОУН. На світлинах зображені провідні діячі та учасники української національно-визвольної боротьби у ХХ ст. Окремий стенд наповнений сучасними світлинами, які присвячені пам'яті учасникам української національно-визвольної боротьби ХХ ст. Особливістю виставки є те, що при її створенні було використано маловідомі архівні фото українського визвольного руху першої половини ХХ ст. Окрім цього, при написанні текстів до виставки автор використав праці істориків Богдана Галайка, Івана Патриляка, Івана Хоми, Миколи Посівнича, Олександра Пагір’ї та Ярослава Сватка. «ОУН був і є найуспішнішим проектом, який підготував цілу плеяду молодого покоління до боротьби і утвердження держави, її візії від найменшої структурної одиниці до найбільшої - створення української держави. І ця виставка являє собою згусток волі і духу в історичній перспективі від української революції і до 91 року»,- зазначив Микола Посівнич.    Виставку презентують за підтримки Львівської ОДА у межах Регіональної програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства у Львівській області на 2018-2020 роки. «Це проект завдяки якому ми показуємо нашу історію, а також продовжуємо її пам’ятати, берегти та розповідати про неї молодим поколінням. Сьогоднішнє відкриття це лише старт, а продовженням буде презентація виcтавки у школах Львівської області», - розповів директор департаменту внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА Андрій Ковальський. Основна мета проекту – зацікавити молодь історією української національно-визвольної боротьба у ХХ ст. Відтак, у Львівській ОДА для всіх охочих виставка експонуватиметься до кінця тижня, опісля – помандрує навчальними закладами, бібліотеками та народними домами Львівщини.

17 травня 2019

Сьогодні, 17 травня, у Львівській ОДА відбулось засідання оргкомітету щодо урочистого відзначення 90-ї річниці створення Організації Українських Націоналістів. Під час зустрічі порушили питання гідного вшанування видатних діячів ОУН та організації низки заходів з нагоди ювілею упродовж 2019 року. "Ми торік достойно відзначили сторіччя створення Західноукраїнської Народної Республіки, тож маємо добрий початок правильного вшанування своїх звитяжних сторінок, який, певна річ, слід продовжувати", - наголосив голова Львівської ОДА Олег Синютка. Відтак, в межах засідання розглянули Проект плану заходів з підготовки та відзначення пам’ятної дати. Серед заходів: впорядкування могил та місць поховань, відзначення Свята Героїв, яке цьогоріч припадає на 26 травня, Молодіжний фестиваль «Зашків», вшанування Січовиків Карпатської України. Окрім того, з нагоди відзначення річниці створення ОУН відбуватимуться круглі столи, наукові конференції, експонування пересувних виставок, конкурси учнівських малюнків, показ художніх та документальних фільмів, екскурсії тощо. У межах відзначення також планують встановити інформаційні таблиці, пам’ятні знаки та меморіальні таблиці діячам ОУН на території Львівської області.

16 квітня 2019

Сьогодні, 16 квітня, провели в останню путь діячку Організації українських націоналістів Марію Макогон-Дужу. Поховали діячку Організації українських націоналістів на Личаківському цвинтарі на Полі почесних поховань. Марія Макогон-Дужа народилася 2 лютого 1925 року в селі Речичани Городоцького району Львівської області. 1928 року переїхала з батьками до Львова. Навчалась у львівській початковій школі ім. Шашкевича. У 1937 році вступила до гімназії Рідна школа Іванни та Іллі Кокорудзів, належала до організації «Сокіл-Батько» (СБ). З 1942 року - член Юнацтва ОУН. У 1944 році одружилася з хорунжим СБ і надрайоновим референтом СБ ОУН Радехівщини Володимиром Панасом - «Срібним», який загинув у збройному підпіллі ОУН в 1953 році. У листопаді 1948 року була заарештована органами МВД. Перебувала у слідчій тюрмі на Лонцького у Львові. У червні 1949 року засуджена до 10 років позбавлення волі. Відбувала покарання в таборах ГУЛАГу на Колимі. Звільнена у 1956 році. Не отримавши прописки у Львові, у 1957−64 роках проживала у Воркуті. У 1964 році повернулась до Львова, де в 1965 році одружилася з колишнім політв’язнем, членом проводу ОУН Петром Дужим. Виховала двох доньок - Лесю і Мирославу. Була активною громадською діячкою, членом Всеукраїнського братства ветеранів ОУН-УПА і Товариства політв’язнів.

5 лютого 2019

Сьогодні, 5 лютого, Львівщина попрощалась з членкинею ОУН Ярославою Мельничук (Полюгою). Чин похорону відбувся в Храмі Святої Трійці УГКЦ , що на вулиці Тершаківців, 11а. Поховали Ярославу Мельничук (Полюгу) на Личаківському кладовищі. Нагадаємо, що членкиня ОУН Ярослава Мельничук померла на 90-му році життя у місті Львові.  Висловлюємо співчуття рідним та близьким з приводу неповоротної втрати. Довідково: Ярослава Мельничук (Полюга) народилась 17 липня 1929 року у Львові. Співпрацювати з ОУН почала під час навчання у Львівському медінституті у 1945−1949 рр. Перший арешт — у 1948 році. Тоді ж, за браком доказів вини, була звільнена. Удруге заарештована — у 1949 році. Упродовж 6 місяців перебувала під слідством у тюрмі "на Лонцького". Без суду була етапована на спецпоселення в тайгу Якутської АРСР. Виконувала каторжні роботи. Згодом їй вдалося влаштуватись на роботу лаборанткою в районну лікарню й отримати дозвіл на продовження навчання. 1956 р. отримала диплом і повернулася до Львова, де після повернення й до виходу на пенсію працювала лікаркою.

3 лютого 2019

Сьогодні, 3 лютого, у Львівській національній філармонії відбулись урочистості з нагоди відзначення 90–річчя Організації українських націоналістів. Присутніх привітав голова Львівської ОДА Олег Синютка. “Ми, галичани, несемо особливу відповідальність за традицію українських воїнів, бо основоположники Організації Українських Націоналістів мають коріння тут, на Львівщині. Євген Коновалець родом із Зашкова, Андрій  Мельник з Волі Якубової, недалеко від нас, на Франківщині, народжений Степан Бандера та інші герої. У найважчі часи патріоти,  люди твердої волі зібрались із вірою, що Україна була, є і буде. Люди об’єднались у непростих умовах і  це дало велику віру, що наша країна має відродитись. Ми, українці ХХІ століття, захищаємо нашу незалежність не просто на словах, а є свідками того, як тисячі воїнів взяли у руки зброю, щоб оборонити землю. Ми маємо чим гордитись, спільно відродили нашу армію, повернули церкву і робимо усе, щоб держава стала могутнішою”, -  зазначив очільник області. На виконання Указу Президента України Олег Синютка вручив ордени «За мужність» III ступеня Ігорю Руднику, члену ГО “Всеукраїнська організація Самооборона Майдану”, а також учаснику Революції Гідності Михайлу Ліоненку. Окрім того  очільник області спільно з істориком  Миколою Посівничем  вручили Бронзового хреста Заслуги Шефу головного військового штабу УПА, генералу Олексі Гасину, псевдо «Лицар». Нагороду отримала донька та внук генерала. Із вітальним словом також виступив голова Організації українських націоналістів Богдан Червак. “Вся історія України – це історія визвольних змагань нації за державність, однак особливе місце посідає історія боротьби під проводом ОУН, жоден інший етап боротьби народу за державність не був таким чисельним, організованим і натхненим як період діяльності Організації українських націоналістів. Сьогодні ми стали на правильний шлях. Ми є спадкоємцями не лише слави героїв, але й їхньої справи і запевняємо попередників, що ми йдемо їхнім шляхом і обов’язково переможемо”, - наголосив Богдан Червак. У межах урочистої академії прозвучали музичні твори  у виконанні Державної заслуженої хорової капели України «Трембіта» та інших виконавців.

1 лютого 2019

З метою гідного відзначення 90-річчя створення Організації Українських Націоналістів упродовж 1-3 лютого  у Львівській області триватиме  флешмоб «Слова незламних». У сесійних залах органів місцевого самоврядування учні загальноосвітніх  навчальних закладів, студенти та активна молодь цитуватимуть відомих діячів ОУН. Опісля, заспівають гімн Організації Українських Націоналістів «Зродились ми великої години». Флешмоб зніматимуть на відео та опублікують на офіційній сторінці своєї організації у соціальній мережі Facebook, позначивши у дописі департамент внутрішньої та інформаційної політики Львівської обласної державної адміністрації. Львівська обласна державна адміністрації закликає усіх охочих брати участь в акції, абі гідно відзначити 90-річчя створення ОУН.

23 січня 2019

Сьогодні, 23 січня, Львівщина прощається з членом проводу ОУН Омеляном Ковалем. Попрощатись із видатним громадським діячем прийшли представники влади, науковці, громадськість. Поховають Омеляна Коваля на Полі почесних поховань, що на Личаківському кладовищі. Нагадаємо, 19 січня, на 99-ому році життя відійшов у вічність український громадський діяч, член проводу Організації Українських Націоналістів, один із президентів Світового Конгресу Українців Омелян Васильович Коваль. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Довідково: Омелян Васильович Коваль (псевдо «Дир», «Дем'ян») народився 24 лютого 1920 року у селі Рахиня (тепер Долинський район Івано-Франківська область). Закінчив кооперативні курси у місті Долині. З 1938 року член ОУН. 1 липня 1941 року брав участь у проголошенні в Долині Акту відновлення Української держави. Ув’язнений гестапо та перебував у Тюрмі на Лонцького у Львові. Пізніше сидів у в’язниці Монтелюпіх у Кракові, а звідти відправлений 20 липня 1942 року до концтабору Аушвіц, з першою групою 25 українських політв'язнів, названих «Bandera Gruppe», серед яких він був наймолодшим і в якій між іншими були Василь Бандера, Степан Ленкавський і Петро Мірчук. Член редколегії таборового альманаху. Після евакуації Аушвіцу 18 січня 1945, відправлений до концаборів у Мавтгавзен, Мельк і Ебензе. 6 травня звільнений американцями. Після Другої світової війни закінчив студії в Лювенському католицькому університеті (магістр економічно-консульських наук) і став активним громадсько-політичним діячем української діаспори у Бельгії, Європі та світі. З 1951 по 1963 рік очолює Спілку української молоді (СУМ) у Бельгії, з 1958 протягом 20 років очолює Центральну (світову) Управу СУМ і опісля "Центральну виховну раду" СУМ. У 1962 році засновує журнал для молоді "Крилаті" і в 1964р. видавництво та друкарню в Брюсселі. Друкуються там і виховні матеріали для СУМ і книжки і часопис "Вісті" Українського Допомогового Комітету в Бельгії (УДК) - головної української громадської організації в Бельгії у другій половині ХХ століття. Від 1951 до 1987 є генеральним секретарем УДК під проводом Др. Володимира Поповича. Після від'їзду В. Поповича до Франції, очолює УДК від 1987 до 2005. Був секретарем (1970-1991) і головою (1991-2006) Головної Ради Українських Громадських Організацій Бельгії (ГРУГОБ), одним із президентів Європейського Конгресу Українців (1992-1995) а згодом почесним головою, довголітнім членом Ради директорів Світового конгресу українців. Омелян Коваль ніколи не вносив подання на отримання бельгійського громадянства. Мав статус біженця ООН (Женевська Конвенція). Після незалежності України попросив громадянство України, яке отримав із дружиною Іванною-Катериною Куропась у 1997 році. У 2009 році видав "Ювілейний Альманах (1945-2005) Українського Допомогового Комітету й організованого українського громадського життя в Бельгії". Літом 2013 року разом з дружиною Іванною повернувся до України, проживають у Львові. Дружина Іванна відійшла у вічність 15 березня 2016 року у Львові. Після відправлення св. літургії у соборі св. Юра, була похована на Личаківському цвинтарі. 16 грудня 2016 р. у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» (Львів) відбулася презентація книги Омеляна Коваля «Спомини мого життя».