Львівщина прощається із загиблим Героєм Юрієм Довгаником

13 квітня 2022

Сьогодні Львівщина попрощалася з керівником 2-го окремого батальйону добровольчого українського корпусу «Правий сектор»,  членом проводу національно-визвольного руху «Правий сектор» Тарасом «Хаммером» Бобаничем, який загинув 8 квітня у бою проти російських військ під час виконання бойового завдання на Харківщині. Військового поховали на Полі почесних поховань Героїв (Марсове поле) у Львові. Перед тим відбулося прощання та поминальна служба у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у Львові. Тарас Бобанич активно долучався до патріотичного виховання молоді Львівщини. Був членом Координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання молоді Львівської ОВА. Спільно з відділом молодіжної політики управління молоді і спорту Львівської ОВА щорічно проводили вишкільний табір для молоді «Золоті Леви», організовували спільні зустрічі молоді з добровольцями сучасної війни. Брав участь у бардовому вечорі Львівського обласного молодіжного центру до Дня Гідності. «За оцей плач дітей виправдання може бути тільки одне - тотальна перемога», - казав Тарас Бобанич. Довідково: 33-річний Тарас Бобанич народився у Трускавці. Закінчив юридичний факультет Львівського державного університету внутрішніх справ. Восени 2013 року долучився до Правого сектору. Брав участь у Революції Гідності. Керував силовим блоком Правого сектору на Львівщині. З липня 2014 року – командир 2-го запасного батальйону Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», який переформували у 2-гу резервну сотню ДУК ПС. Восени 2015 року був одним з координаторів акції «Громадянська блокада Криму» – товарної блокади адміністративного кордону з тимчасово окупованим Росією півостровом. Брав участь в бойових діях на Донбасі. З 2019 року призначений заступником командира ДУК ПС з питань діяльності резервних підрозділів. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Тарас Бобанич очолив 2-й окремий батальйон ДУК ПС.

2 квітня 2022

Сьогодні на Львівщині із робочим візитом перебувають делегації Сейму Литовської Республіки та Сейму Республіки Польща. Представники Литви та Польщі зустрілись із начальником Львівської обласної військової адміністрації Максимом Козицьким та передали 4 автомобілі швидкої допомоги для забезпечення потреб галузі охорони здоров’я Львівщини. Також начальник Львівської ОВА спільно з представниками Сеймів вшанував пам'ять на могилах загиблих під час Січневого повстання в Польщі проти російського царату. Повстанці поховані на Личаківському цвинтарі у Львові. Також присутні вшанували пам'ять новітніх Героїв України, які загинули з початку широкомасштабного російського вторгнення та учасників АТО.   Довідково: Зазначимо, що січневе повстання – шляхетське повстання 1863-1864 років на землях колишньої Речі Посполитої. Разом з поляками у повстанні взяли участь литовці, українці та білоруси. 

6 грудня 2021

«Я до тебе з небес посміхнуся – ти лишень свої очі здійми до зірок». Під такою назвою відбувся сьогодні у Будинку воїна Обласний кінофестиваль учнівських медіажиттєписів, присвячений Героям Небесної Сотні та воїнам АТО/ООС. Метою Кінофестивалю є вшанування учнями пам’яті героїв Небесної Сотні та воїнів АТО/ООС, загиблих у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави. Таким чином сьогоднішній захід приурочили до Дня Збройних Сил України. У кінофестивалі взяли участь більше 30 дітей, які представили 12 медіажиттєписів. Привітав учасників та організаторів кінофестивалю заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. «Діти у своїх роликах намагалися відобразити те, що має бути в нашій пам’яті, в пам’яті наших дітей, внуків – це подвиг Героїв. Я бажаю, щоби в кожного зрілого українця в пам’яті було те, що, власне, завдяки тим людям ми сьогодні є, ми плануємо свій день, чекаємо свят… На жаль, це дуже болить – для багатьох черговий рік буде у неповній сім’ї. Це страшна плата – плата неповернення, яку ми маємо пам’ятати і шанувати. Діти є уособленням і відтворенням нашого єства і нашої душі – зрілих свідомих українців. Я гордий з того, що моя дитина співає гімн України на цілий голос! Це те, заради чого ми тут є. Це те, заради чого, ті хлопці і дівчата, яких сьогодні немає, віддали своє життя, щоби ми могли продовжувати їхню справу. Сьогодні наш день наповнений реальним змістом, символізмом і гордістю за наші Збройні Сили. Ми у  Будинку Воїна, який символізує героїзм, мужність, відвагу, і впевненість в тому, що завтра буде українське завтра. Дякуємо усім дітям, які долучилися до цього заходу. Ви справжні українці!», - зазначив Іван Собко. Організатором Кінофестивалю є департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації. Його учасниками стали учні віком 12-18 років закладів освіти Львова та Львівської області, які працювали на розробкою медіажиттєписів разом з кураторами-вчителями. Тренінг для конкурсантів щодо створення конкурсних робіт та формату медіажиттєписів проводили викладачі інституту післядипломної освіти. У заході також взяли участь директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска та заступниця директора Ольга Котовська. Кінофестиваль відбувся за музичного супроводу хорової капели «Дударик». "Найкраще формує сусільство саме пам'ять. І ніхто краще ніж самі діти не розповість дітям про наших Героїв. Тому що вони говорять однією мовою. Тому що діти можуть побачити те, що ми не бачимо. Можуть розповісти так, як ми не розкажемо. Велика подяка вам, діти, за ті відеоролики, які ви зробили. Це ваш внесок у побудову справді незалежної країни. Тому що ті емоції і ті переживання не забуваються ніколи", - сказав у своєму вітальному слові Олег Паска.

27 травня 2021

У Хмельницькому організували спільну акцію департаментів освіти Львівської та Хмельницької державних адміністрацій на знак вшанування Героїв Небесної Сотні, які працювали у сфері освіти. «Нема нічого важливішого для будівництва держави, ніж пам’ять. Пам’ять і освіта будують сильну країну. Якою буде освіта, таким буде наше суспільство. Пам'ять про людей, які віддали своє життя, які були освітянами, зобов’язує нас будувати таку державу, про яку вони мріяли. Кожен із нас мусить замислитись яким чином він може докластися на своєму робочому місці до цієї ідеї, за яку загинули наші Герої», - зазначив директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. Захід відбувся у межах відзначення Дня Героїв та річниці Незалежності України. «Україні болить і пече не тільки останніх сім років, а впродовж десятиліть та століть. Ворог, який зачаївся біля наших кордонів та вишкірює на нас зуби, породив наших Героїв. Щоразу нам вдається давати відсіч російському окупанту завдяки нашим Героям. Ми не маємо права забути про ті події, які змінили Україну, світ та наше суспільство», - наголосив керівник департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА Олег Фасоля. В межах проекту вшанували п’ятьох освітян: Богдана Сольчаника, Сергія Бондарчука, Володимира Жеребного, Романа Вареницю та Миколу Дзявульського. «На восьмому році неоголошеної війни важливо пам'ятати про всіх Героїв, про тих перших достойників, які здійснили початок нового відліку. Серед тих, чиє життя обірвалось у нерівній битві добра зі злом, були освітяни. Саме українська освіта здатна витягнути на новий рівень наше суспільство. Учитель повинен відповідати за все суспільство, а не лише за свій предмет. Він виховує справжніх захисників, закладає майбутнє держави. Герої Небесної Сотні розуміли, що це святе покликання. Пам'ятаймо щодня про високу ціну нашої свободи, про подвиг гордих світлих відважних сердець», - звернулась до всіх присутніх співорганізатор заходу Лідія Ільків. Під час спільного проекту Львівський історичний музей презентував виставку «Історії життя Героїв Небесної Сотні». «Коли ми кажемо слово «Герой», то здається, що це людина особлива, безстрашна, мужня. Але вони були такі як ми. Вони навчались, працювали, кохали, мріяли, хотіли щастя для себе і своїх родин. Дух і сила роду їх плекали. Пам’ятаймо про них», - акцентувала авторка єдиної в Україні виставки про Героїв Небесної Сотні Світлана Кочергіна. Виставка для огляду педагогічної спільноти, учнівської та студентської молоді працюватиме у Хмельницькому до 29 травня.   «Для рідних важлива пам'ять про наших найближчих людей. 42 роки тому мої батьки одружились. Прожили 35 років, і жили би далі якби не куля снайпера. Останнє Різдво було особливим. Здається, він все робив, щоб ми запам'ятали його життєлюбним і запальним. Він доклав усіх зусиль, щоб донести до дітей правдиву історію України, він робив це з таким запалом, шо забути неможливо. Заходи для пошанування їхньої пам'яті вкрай важливі», - поділилась спогадами про батька донька Миколи Дзявульського Оксана.

23 листопада 2020

У Першому театрі, що на вулиці Гнатюка у Львові, театрі – із якого починав свій творчий шлях Роман Віктюк, нині попрощались із великим режисером. Провести Маестро в останню путь прийшли колеги-режисери, актори, представники театральної сфери, поціновувачі творчості. «Великий режисер завжди казав залишатись собою, наполегливо працювати, любити себе та свою Батьківщину. Він жив і творив, будучи вірним собі. За кордоном завжди наголошував, що він залишається українцем. Він завжди пам’ятав, звідки він родом. На жаль, не всі творчі плани його збулись. Своїм життям і творчістю він написав сторінку світової культури. Ми завжди будемо пам’ятати його світле ім’я», - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. На грандіозних творчих планах наголосив генеральний директор-художній керівник Львівського національного театру опери та балету Василь Вовкун. "Два роки тому, коли Роман Григорович був у Львові та ми із ним відкривали театральний сезон, ми разом вітали колектив із балкону та кілька днів провели у розмовах, обговорюючи ідею майбутнього спільного проекту. Назви їй ще не було, якихось деталей теж. Але він давно розмірковував про спільну роботу, шукав вільну прогалину у своєму графіку, аби присвятити час. Проект, на жаль, ми не встигли реалізувати. В тому сумі, який ми нині відчуваємо, проглядається багато роздумів, що насправді Роман Віктюк таки повернувся. Він повернувся і до України, і до Львова, уже назавжди. Ми не дали йому більшої реалізації в Україні. В цьому також є певна провина і наша. Він на це не ображався, ми не раз про це із ним говорили. Він надзвичайно любив Україну, повсякчас переходив на українську мову, завжди ідентифікував себе українцем та розумів усі політичні обставини. Але шкода, що він не залишив свого таланту на українській сцені. Він мав плани щодо цього, але разом із тим боявся, що його знову не зрозуміють, що він знову відчує ті рефлексії, які уже були колись, а вони не завжди були приємні. Не кожен знає, що він не з власної волі переїхав до Москви. Очевидно, що він мріяв реалізуватись на українській сцені. Він ніколи не стояв осторонь подій в Україні. Починаючи із Помаранчевої революції, він завжди підтримував українців. Він давав різку оцінку Путіну та його режиму. І завжди закликав українців не боятись. Не бійтеся, казав він, коли українці піднялись на боротьбу, не бійтесь. Він був з нами до кінця, до останнього подиху», - наголосив Василь Вовкун. Молитовний чин здійснили у церкві святого Андрія. Поховають великого українця на Личаківському кладовищі. "За свою журналістську практику мала творчу удачу записати із Романом Віктюком добрий десяток об’ємних інтерв’ю і написати ще зо два десятки рецензій на його всесвітньовідомі вистави. Кожна зустріч закарбувалася у пам’яті. Віктюк любив журналістів, завжди мав що нам розказати. І був для представників мас-медіа цікавим, небанальним, неординарним, а хочете – скандальним та епатажним. Його треба було не просто слухати, а чути – тоді він мимоволі ставав для тебе Другом та Учителем. Повчав чи, радше, передавав життєву мудрість ненав’язливо, а наче між рядків. Головні уроки життя від Романа Григоровича – про Любов, яка тримає цей світ. Він усе робив з любов’ю, із неймовірною відданістю. Геній, який дивував, вражав, надихав, провокував, не залишав байдужим, бунтував і боровся. Майстер, який ліпив собі подібних. Учитель, який по всьому світу виростив учнів. Тож є надія, що справа життя Віктюка продовжуватиметься. І його Роман з Театром триватиме. Світла пам’ять", - поділилась своїми спогадами про режисера журналіст, промоменеджер Галина Гузьо. Прес-служба Львівської ОДА

26 вересня 2020

У Стрийському парку сьогодні відбувся Всеукраїнський патріотичний пробіг «Шаную воїнів, біжу за Героїв України». Його організував Львівський обласний центр “Спорт для всіх” за підтримки управління фізичної культури та спорту Львівської ОДА.  Пробігти легкоатлетичний крос могли як професіонали, так і аматори. Програмою були передбачено окремі старти чоловіків та жінок, дитячі забіги та змагання зі скандинавської ходьби. Участь у пробігу взяли також перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик, заступник голови Львівської ОДА Тарас Грень та керівник управління фізичної культури Роман Хім'як. Окрім цього, на території парку діяли спортивні локації, на яких можна було позмагатись у бадмінтоні, дитячому футболі, слеклайні, міні настільному тенісі. Також на території парку працювала локація з естафетами для дітей та батьків, зона із майстер-класом зі стретчингу.  Участь у змаганнях взяли усі охочі. Для переможців та призерів змагань підготували медалі та подарунки.  

29 серпня 2020

Сьогодні, 29 серпня, у День пам'яті  загиблих захисників України, на площі перед пам'ятником Тарасові Шевченку вшанували полеглих під Іловайськом та усіх воїнів, які віддали своє життя за волю та незалежність держави. Відтак, присутні вшанували хвилиною мовчання загиблих Героїв та помолилися за них. “Дуже важливо пам'ятати про українських воїнів, які загинули на полях бою, захищаючи нашу державу. Ціна мирного неба є дуже високою, і наш обов’язок  - жити так, аби не зрадити їхню пам'ять. Слава нашим хлопцям, які сьогодні на Сході захищають Україну від російської агресії. Перемога обов'язково буде за нами”,  - зазначив заступник голови Львівської облдержадміністрації Тарас Грень. У межах заходу для львів'ян та гостей міста презентували документальну фотовиставку, присвячену пам’яті загиблих у боях за Іловайськ. Автори світлин - фотографи Саша Глядєлов, Макс Дондюк, Макс Левін та Маркіян Лисейко, які були в Іловайську. Довідково: «Іловайський котел» — бойові дії поблизу міста Іловайськ Донецької області у серпні 2014 року. 6 років тому сталось наймасштабніше вторгнення на територію України військ російської федерації. Саме у ці серпневі дні 2014 року відбулось пекло, яке називають «Іловайським котлом». У так званому «зеленому коридорі» російські військові обстріляли українських бійців, що мали вийти з оточення. 366 українських воїнів загинуло, 429 – отримали поранення різного ступеню тяжкості, 128 потрапили в полон, 42 вважаються зниклими безвісти. Це найбільші та найболючіші втрати українських військових за весь час бойових дій на сході країни. Ті трагічні події російсько-української війни розгорталися на полях соняхів, де сотні захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя за свободу та незалежність нашої країни. Символом Дня пам’яті захисників України, став сонях. Саме тому сьогодні вшановують Героїв з цією символічною квіткою.

29 серпня 2020

Сьогодні - День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Саме 29 серпня, шість років тому, в Іловайському котлі загинуло найбільше бійців за весь час війни на Донбасі. Тіла наших Героїв лежали на полі посеред соняшників. Тепер ця квітка є офіційним символом Дня пам’яті загиблих захисників України.  «Кожен з них мав свій життєвий шлях та історію, свої мрії, плани на життя. Кожен слухав свою музику, читав свою книжку. Вони такі різні за віком, соціальним статусом. Родом з різних міст і сіл України. Їх об’єднала любов до України. Боротьба за суверенність, незалежність, територіальну цілісність, cвою мову та віру. За право бути собою. Cвоїм духом та тілом, серед крові та заліза, наші воїни засвідчили відданість Україні до останнього подиху. Вічна пам'ять захисникам, які не повернулися з поля бою. Герої не вмирають! Слава Україні!», - сказав голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький у своєму відеозверненні.  

2 серпня 2020

Сьогодні, 2 серпня, у Львові вшановують пам’ять загиблих захисників України – військовослужбовців 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Скорботні заходи відбулись на Личаківському кладовищі, де Герої знайшли місце вічного спочинку. Перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик запалив лампадки та поклав квіти до могил загиблих воїнів-десантників. Заходи вшанування пам’яті військовослужбовців, які загинули за незалежність і територіальну цілісність України в зоні проведення АТО/ООС, відбулися також на території військової частини, що на вулиці Стрийській. Довідково: 80-та окрема десантно-штурмова бригада (початкова назва 80 парашутно-десантний полк) сформовано в березні 1955 року. Перше місце дислокації полку –  м. Гайджунай. У 1960 році полк передислоковано в Баку та включено до складу 104-ої повітряно-десантної дивізії. 19 грудня 1979 року військова частина була передеслокована в  м. Хирові Львівської області. 19 грудня  для особового складу бригади є Днем  частини. В січні 1980 року 1-й десантно-штурмовий батальйон бригади в повному штатному складі убув для ведення бойових дій в Республіку Афганістан. Близько 150 офіцерів, прапорщиків, солдат і сержантів бригади за зразкове виконання бойових завдань в Республіці Афганістан були нагороджені бойовими орденами і медалями. У 1986 році офіцери та прапорщики бригади  приймали участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. В січні-березні 1990 року особовий склад бригади успішно виконував завдання уряду по роз’єднанню міжнаціонального конфлікту в м. Степанакерт Вірменії. В квітні  2003 року полк передислокований в місто Львів. Найбільш видатними  в історії бригади виявилися 2014-2015 роки, коли вся Україна вкотре дізналася про легендарних львівських десантників – непереможних представників Високомобільних десантних військ Збройних Сил України. У зоні АТО на рахунку бригади участь у звільненні Слов’янську, виконання завдань в районі  населених пунктів Георгіївка, Хрящувате, Новосвітлівка, Красне, Круглик, Переможне. Найвідомішим подвигом бригади є оборона Луганського аеропорту, де військовослужбовці майже 5 місяців героїчно тримали оборону.

5 Червня 2020

Сьогодні, 5 червня, Львівщина попрощалася з відомим композитором, музикознавцем та Героєм України Мирославом Скориком. Чин похорону проходив у Архикатедральному Соборі Святого Юра. Поховали Мирослава Скорика на Личаківському кладовищі. Свої співчуття з приводу смерті композитора висловив  заступник голови ОДА Іван Собко. «Україна сьогодні прощається з великою людиною та геніальним митцем. Нам усім пощастило жити в час, коли творив Маестро. Вічна і світла пам‘ять. Глибокі співчуття рідним». Нагадаємо, що український композитор, музикознавець, Герой України, народний артист, лауреат премії імені Т.Г.Шевченка Мирослав Скорик відійшов у вічність на 82-му році життя. Керівництво Львівщини висловлює глибокі співчуття рідним і близьким з приводу непоправної втрати.

25 травня 2020

Львівщина отримала понад 2 млн. грн. для виплати одноразової грошової винагороди особам, яким присвоєно звання Герой України за здійснення визначного геройського вчинку. Дружини (чоловіки), діти та батьки осіб, яким присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” посмертно, або у разі смерті Героя України отримають одноразову грошову винагороду в 50-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2020 року. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку виплати одноразової грошової винагороди особам, яким присвоєно звання Герой України за здійснення визначного геройського вчинку», прийнятою Урядом в лютому 2020 року. Довідково: У Львівській області посмертно присвоєно звання Герой України з врученням ордена “Золота Зірка” 24 особам. Розмір грошової винагороди у 2020 році становить 105 100 гривень. Грошова винагорода виплачується Герою України або рівними частинами членам сім’ї, якщо її не було виплачено Герою України у зв’язку з його смертю (загибеллю).

16 травня 2020

Сьогодні, 16 травня, Львівщина попрощалась із випускником Львівського ліцею імені Героїв Крут, а також випускником Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного Андрієм Супріганом. Військовослужбовець загинув у зоні проведення Операції об’єднаних сил. Прощання відбувалось в Гарнізонному храмі Св. Петра та Павла. Висловив співчуття рідним та близьким голова Львівської ОДА Максим Козицький. Поховали Героя Андрія Супрігана на Личаківському кладовищі. Від початку російської агресії брав участь в бойових діях на Сході України.