До Дня пасічника на Львівщині організували круглий стіл «Ефективність медового бізнесу в Україні»

11 травня 2022

Для спеціалістів логістики відбудеться низка круглих столів щодо відновлення ланцюгів постачання галузі харчової промисловості в умовах воєнного та післявоєнного стану в Україні. За підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) у травні-червні в режимі онлайн заплановано провести 5 таких зібрань.   До участі запрошуються спеціалісти з логістики, які працюють у компаніях виробниках, ритейлерах та дистрибуторах харчових продуктів, логістичних компаніях та тих, що надають послуги і рішення з логістики. Перший круглий стіл відбудеться 20 травня 2022 року (з 16:00 до 18:30) на тему «Місце управління товарними запасами у концепції Supply Chain під час війни», в межах якого будуть розглянуті питання: формування асортименту, виходячи з пропозицій на ринку та потреби забезпечити покупців необхідними товарами у магазині; практичні поради по закупівлі товарів під час війни для продуктового ритейлу без участі автозамовлення; робота з місцевими та іноземними виробниками: що спрацювало ефективніше?; укладання договорів, практичні поради. Які нові умови з’явились за часів війни і як в таких умовах працювати? Наступні круглі столи відбудуться в період з 24 травня по 3 червня 2022 року, про їх проведення буде повідомлено додатково. Учасники круглих столів отримають відповіді на актуальні питання щодо ведення бізнесу в умовах сьогодення, зможуть ставити спікерам питання та брати участь в обговоренні і дискусіях. Ознайомитись детально із програмою круглих столів, спікерами, зареєструватись можна за посиланням або заповнивши онлайн-форму. 

8 березня 2022

Неурядова українська організація «Всеукраїнське Братство Бджолярів України» направили офіційне звернення до Міжнародної Федерації Бджільницьких Асоціацій Апімондія та до Асоціацій Бджолярів країн світу всіх п’яти континентів. Пасічники виклали три основні свої звернення: Негайно зупинити всі заходи щодо підготовки і проведення у вересні Міжнародного Конгресу Апмондії в росії, у зв’язку з тим, що їхня міжнародна реклама в умовах широкомасштабної військової агресії в Україні є недопустима. Скасувати проведення 5-10 вересня Міжнародного Конгресу Апмондії в росії. Виключити російський національний союз бджолярів зі складу Міжнародної Федерації Бджільницьких Асоціацій Апімондія. Виконавча Рада Міжнародної Федерації Бджільницьких Асоціацій Апімондія 6 березня проголосувала за скасування проведення цього Конгресу. Львівська обласна військова адміністрація щиро вдячна пасічникам України за їхню державницьку позицію, зокрема понад 400 пасічникам області членам Всеукраїнського Братства Бджолярів України. Зараз важлива боротьба на усіх фронтах. Завдання кожного громадянина, організації максимально  доносити до усіх міжнародних інституцій інформацію щодо російської агресії.

17 вересня 2021

У Львівській обласній прокуратурі провели круглий стіл з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства, в тому числі з приводу функціонування служб у справах дітей в ОТГ. Учасниками круглого столу стали: заступник керівника Львівської обласної прокуратури Друзюк Микола, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в західних областях Семчишин Світлана, начальник служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації Лис Володимир, начальник відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Львівської обласної прокуратури Матлах Юрій. Також учасниками стали представники територіальних громад Львівської області, у яких станом на теперішній час не створено служби у справах дітей. «Захист прав дітей залишається одним з пріоритетів державної політики України»  - зазначив при відкритті засідання  круглого столу заступник керівника прокуратури Микола Друзюк. «Не створення підрозділу чи не призначення працівника служби у справах дітей в територіальній громаді, порушує систему захисту прав дитини. В такому випадку громада не може функціонувати як повноцінний орган опіки та піклування» -  зазначив Володимир Лис. Відсутність відповідного підрозділу чи відповідального працівника, як порушення прав дітей підтвердила і представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у західних областях Світлана Семчишин. «В Конституції України чітко передбачено право на захист дітей і я хочу, щоб всі громади, які взяли на себе повноваження розуміли, що в них є обов’язки і відповідальність за порушення таких прав»,- наголосила Світлана Семчишин. «Станом на сьогодні у 73 громадах створено 64 служби, або ж призначені відповідні працівники. Відтак у 9 громадах людей відповідальних за цей напрямок немає взагалі. І це є неприпустимим»,-  зазначив Володимир Лис. Територіальні громади повинні забезпечити роботу Єдиного електронного банку даних про дітей без батьківського піклування. У ТГ мають забезпечити такий облік: дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в тому числі з інших територій; дітей, які можуть бути усиновлені; усиновлених дітей, за умовами проживання та виховання яких здійснюється нагляд; дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах; потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; нерухомого майна дітей-сиріт, дітей без батьківського піклування.

15 вересня 2021

Сьогодні, 15 вересня, за участі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації, районних державних адміністрації, органів місцевого самоврядування, державних реєстраторів та представників юридичних осіб аграрного сектору відбувся круглий стіл на тему: «Актуальні питання подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників для юридичних осіб. Терміни та особливості». З вітальним словом виступив начальник управління державної реєстрації ЗМУ Мін1юстиції (м. Львів) Андрій Гавриш, який наголосив про важливість та актуальність теми круглого столу у зв’язку із набранням чинності окремих положень, викладених у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX. В.о. начальника відділу взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів Ганна Гнатів довела всім присутнім інформацію про порядок, терміни подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичних осіб та відповідальність за неподання такої інформації. «Кінцевий термін подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника, відповідно до Наказу від 19.03.2021 № 163 Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності» є 10 жовтня 2021 року (включно). Структура власності є офіційним документом, який з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи має в обов'язковому порядку надаватись державному реєстратору. Структура власності готується  в довільній формі та є схематичним зображенням усіх осіб, які прямо чи опосередковано володіють юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами», - зазначила Ганна Гнатів. «Внесення відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи є вкрай вагомим, оскільки тісно переплітається та пов’язаний із впровадженням земельної реформи. Зокрема Законом України від 31.03.2020 № 522-IX з 1 липня цього року скасовано мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення та встановлено умови ринку землі. Одним із положень цього закону визначено, що за будь-яких умов, забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціара», - поінформував головний спеціаліст відділу розвитку аграрної інфраструктури, земельних відносин департаменту агропромислового розвитку Тарас Казечко. Закликаємо усі підприємства, що провадять діяльність у сільському господарстві, активізувати роботу та подавати інформацію до державних реєстраторів, аби уникнути адміністративної відповідальності. Також нагадуємо, що оскільки нормативно-правовий акт, яким затверджено форму та зміст структури власності, був прийнятий у 2021 році, то щорічне підтвердження відомостей про КБВ планується вже у 2022 році. Корисні посилання: Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності

9 серпня 2021

Під час фестивалю «Медова забава», що відбувся 8 серпня у селі Ганачівка Львівського району, представники галузі бджільництва мали змогу взяти участь у круглому столі, на якому обговорили актуальні питання розвитку цієї галузі на Львівщині. Учасники зустрічі поспілкувалися з представниками виконавчої влади, науковими та громадськими діячами,  обмінялися власним досвідом, отримали актуальну інформацію про програми фінансової підтримки бджільництва на Львівщині. Модератором зустрічі виступила радниця голови Львівської ОДА Галина Бордун. Спікерами зустрічі були, зокрема, заступник голови Львівської облдержадміністрації Віталій Загайний та директорка департаменту агропромислового розвитку адміністрації Тетяна Гетьман. «Важливим кроком розвитку та підтримки галузі бджільництва є ефективне використання та захист бджіл, виробництво продукції бджільництва, створення умов підвищення продуктивності бджіл та сільськогосподарських культур. Для досягнення цих цілей на Львівщині діють обласні програми підтримки бджільництва, спрямовані на підтримку бізнес-проєктів чи придбання необхідної техніки. Окрім того, функціонують і державні програми. Обласна комплексна програма розвитку сільського господарства, в межах якої закладені кошти на підтримку бджільництва, потребує певних змін, вдосконалення, і, власне, для того, щоб актуалізувати її та покращити, сьогодні хочемо почути від вас пропозиції і ті основні моменти, з якими ви зустрічаєтеся у своїй діяльності, щоб врахувати їх при підготовці змін до цієї програми», - зазначив Віталій Загайний. Він також розповів, що станом на початок 2021 року на Львівщині, за різними оцінками, працює понад 4,1 тис. пасік. Вони виробляють більш як 1,0 тис.  тонн меду (1,5 %  до  виробництва по Україні). З них  2050  пасік   мають оформлені  ветеринарні паспорти, зареєстровані та мають доступ до програм фінансової підтримки, які щороку розширюються. «Слід наголосити, що галузь є експортно орієнтована. Щороку Україна експортує у 22 країни світу.  За останні 10 років Україна збільшила експорт меду в 15 разів і зараз займає третє місце у світі за експортом меду. При цьому, ми перемістилися до трійки лідерів з 24-ї сходинки. З Львівщини мед експортується до Польщі, Австрії, Італії, Канади», - зауважив під час круглого столу заступник голови Львівської ОДА. Своєю чергою, Тетяна Гетьман закликала пасічників з будь-яких питань щодо ведення пасік, оформлення паспорта пасіки, для отримання консультації у цій галузі, звертатися до департаменту АПК Львівської ОДА. «З державного бюджету в рамках програми підтримки галузі тваринництва фінансова підтримка пасічникам надається за двома напрямами: спеціальна бюджетна дотація за наявні бджолосім'ї фізичним особам і суб'єктам господарювання, які є власниками від 10 бджолосімей, та щодо часткового відшкодування вартості закуплених племінних бджолиних пакетів, бджолиних маток. З обласного бюджету в  межах Комплексної програми підтримки  та розвитку сільського господарства у Львівській області на 2021-2025 роки для розвитку галузі бджільництва  є можливість отримати фінансову підтримку за напрямами: надання пільгових кредитів для реалізації бізнес-планів; для сімейних фермерських господарств часткове відшкодування вартості придбаних основних засобів (техніку чи обладнання), які не були у використанні;  для кооперативів часткове відшкодування вартості придбаних основних засобів для виробництва, зберігання, перероблення, транспортування та передпродажної підготовки сільськогосподарської продукції», - розповіла Тетяна Гетьман.

9 серпня 2021

Під час фестивалю «Медова забава», що відбувся 8 серпня у селі Ганачівка Львівського району, представники галузі бджільництва мали змогу взяти участь у круглому столі, на якому обговорили актуальні питання розвитку цієї галузі на Львівщині. Учасники зустрічі поспілкувалися з представниками виконавчої влади, науковими та громадськими діячами,  обмінялися власним досвідом, отримали актуальну інформацію про програми фінансової підтримки бджільництва на Львівщині. Модератором зустрічі виступила радниця голови Львівської ОДА Галина Бордун. Спікерами зустрічі були, зокрема, заступник голови Львівської облдержадміністрації Віталій Загайний та директорка департаменту агропромислового розвитку адміністрації Тетяна Гетьман. «Важливим кроком розвитку та підтримки галузі бджільництва є ефективне використання та захист бджіл, виробництво продукції бджільництва, створення умов підвищення продуктивності бджіл та сільськогосподарських культур. Для досягнення цих цілей на Львівщині діють обласні програми підтримки бджільництва, спрямовані на підтримку бізнес-проєктів чи придбання необхідної техніки. Окрім того, функціонують і державні програми. Обласна комплексна програма розвитку сільського господарства, в межах якої закладені кошти на підтримку бджільництва, потребує певних змін, вдосконалення, і, власне, для того, щоб актуалізувати її та покращити, сьогодні хочемо почути від вас пропозиції і ті основні моменти, з якими ви зустрічаєтеся у своїй діяльності, щоб врахувати їх при підготовці змін до цієї програми», - зазначив Віталій Загайний. Він також розповів, що станом на початок 2021 року на Львівщині, за різними оцінками, працює понад 4,1 тис. пасік. Вони виробляють більш як 1,0 тис.  тонн меду (1,5 %  до  виробництва по Україні). З них  2050  пасік   мають оформлені  ветеринарні паспорти, зареєстровані та мають доступ до програм фінансової підтримки, які щороку розширюються. «Слід наголосити, що галузь є експортно орієнтована. Щороку Україна експортує у 22 країни світу.  За останні 10 років Україна збільшила експорт меду в 15 разів і зараз займає третє місце у світі за експортом меду. При цьому, ми перемістилися до трійки лідерів з 24-ї сходинки. З Львівщини мед експортується до Польщі, Австрії, Італії, Канади», - зауважив під час круглого столу заступник голови Львівської ОДА. Своєю чергою, Тетяна Гетьман закликала пасічників з будь-яких питань щодо ведення пасік, оформлення паспорта пасіки, для отримання консультації у цій галузі, звертатися до департаменту АПК Львівської ОДА. «З державного бюджету в рамках програми підтримки галузі тваринництва фінансова підтримка пасічникам надається за двома напрямами: спеціальна бюджетна дотація за наявні бджолосім'ї фізичним особам і суб'єктам господарювання, які є власниками від 10 бджолосімей, та щодо часткового відшкодування вартості закуплених племінних бджолиних пакетів, бджолиних маток. З обласного бюджету в  межах Комплексної програми підтримки  та розвитку сільського господарства у Львівській області на 2021-2025 роки для розвитку галузі бджільництва  є можливість отримати фінансову підтримку за напрямами: надання пільгових кредитів для реалізації бізнес-планів; для сімейних фермерських господарств часткове відшкодування вартості придбаних основних засобів (техніку чи обладнання), які не були у використанні;  для кооперативів часткове відшкодування вартості придбаних основних засобів для виробництва, зберігання, перероблення, транспортування та передпродажної підготовки сільськогосподарської продукції», - розповіла Тетяна Гетьман.

9 серпня 2021

У селі Ганачівка Львівського району відбувся 10-й фестиваль «Медова забава», під час якого відзначили найкращих пасічників Львівщини та провели круглий стіл на тему розвитку та проблематики бджільництва на Львівщині. Гості фестивалю мали змогу побувати на ярмарку меду, продукції бджільництва, солодощів, плетених виробів, прикрас, взяти участь у майстер-класах, відвідати фудкорт, побачити справжню ватру. На сцені виступили творчі колективи Перемишлянської та Бібрської міських рад. Цього року фестиваль приурочили до Дня пасічника, який відзначають 8 серпня. Тож заступник голови Львівської облдержадміністрації Віталій Загайний відзначив подяками голови Львівської ОДА найкращих пасічників Львівщини - Михайла Тимняка (Золочівський район), Володимира Болкота та Михайла Сколоздру - з Львівського району. «Маємо змогу сьогодні відвідати дуже цікавий і тематичний захід, який об'єднує людей за інтересами та діяльністю. Мед – один з найдавніших продуктів, яким користується людство. Бджільництво – це яскравий приклад взаємодії людини і природи. При розвитку, вкладанні зусиль та вдосконаленні ця взаємодія дає найкращий результат. Своєю чергою, взаємодія між людьми здатна забезпечити мир, гармонію і добробут! Від себе особисто та від імені голови Львівської облдержадміністрації Максима Козицького бажаю Перемишлянській територіальній громаді процвітання та успіху!», - сказав у своєму вітальному слові Віталій Загайний. Директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Тетяна Гетьман також вручила нагороди від департаменту за сумлінну працю в галузі бджільництва пасічникам Михайлу Тиркалу та Зеновію Твердохлібу – з Львівського району, Ігорю Трояну – Золочівський район, Олегу Особі – Стрийський район. Особливістю цьогорічного фестивалю стала експозиція скульптур та елементів народного промислу, присвячена 150-й річниці від дня народження українського скульптора, майстра монументально-декоративної скульптури Григорія Кузневича - співавтора пам’ятників Яну Кілінському у Стрийському парку та Бартошу Гловацькому у Личаківському парку Львова. У Ганачівці митець провів останні роки свого життя. Організатором фестивалю є громадська організація «Майбутнє Опілля» (голова – Степан Микитів), за підтримки Львівської облдержадміністрації та Львівської облради.  

25 Червня 2021

24 червня у Львові у Гостинному Домі «Архистратиг» відбувся круглий стіл на тему «Роль батька у формуванні безпечного середовища для дитини». «Захід організували, щоб об'єднати зусилля і створити в майбутньому платформу, яка б давала можливість кожній родині, кожній жінці і чоловіку, які вирішили стати або вже є батьками, бути освіченими у сфері формування здорових стосунків, які допоможуть їм виховати успішних і щасливих дітей», - наголосив начальник служби у справах дітей облдержадміністрації Володимир Лис. Участь в заході взяли науковці, представники державних, громадських та релігійних організацій. «Оскільки сім’я є основою будь-якого суспільства, від правильної сімейної політики залежить не лише добробут окремої сім’ї, але й усього суспільства. Тому важливо, щоб в Україні знову з’явився центральний орган державної влади, який розроблятиме і реалізовуватиме цілісну, дружню до сімей політику», - зазначив голова комісії УГКЦ у справах родини та мирян  Юрій Підлісний. Захід організовано ГО «Українська молодь – Христові» за підтримки служби у справах дітей облдержадміністрації. Зазначимо, В Україні День батька офіційно святкується з 2019 року. Як відомо, 8 травня 2019 року Кабінет міністрів України схвалив указ президента України «Про День батька». До 2019 року Україна святкувала лише День матері.

23 Червня 2021

Сьогодні у Львові обговорили законодавчі ініціативи у галузі охорони і збереження культурної спадщини. Організували круглий стіл для пам’яткоохоронців, управлінців та народних депутатів, які мають право законодавчої ініціативи, департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, Львівська політехніка та український осередок ІКОМОС. Привітав учасників  заходу перший заступник голови Львівської обласної адміністрації Андрій Годик. “Добре, що ми маємо нагоду для фахової дискусії, щоб обговорити стан, проблеми та перспективи пам’яткоохоронної галузі. Важливо, що влада, громадськість, експерти та суспільство чітко усвідомлюють потребу змін законів про охорону культурної спадщини. Всі ми розуміємо, що актуальним є створення на законодавчому рівні організаційно-правових механізмів максимального залучення громадськості, експертів до справи збереження і реставрації пам’яток. Львівська ОДА підтримує цю ініціативу, а також, я переконаний, що Верховна Рада готова почути ті пропозиції, які ми сьогодні напрацюємо і скеруємо для розгляду”, - зазначив Андрій Годик. Під час зустрічі присутні обговорили законопроєкти в галузі охорони культурної спадщини, вимоги до роботи новостворюваних Державної служби охорони культурної спадщини та Державної інспекції культурної спадщини, а також регіональні проблеми збереження пам’яток Львівщини. Велику частину дискусії присвятили проблематиці галузі. А це тотальна зарегульованість у галузі реставрації, яка не дозволяє швидко реагувати та здійснювати протиаварійні роботи; брак кадрів; застарілі норми в законах і невідповідність розцінок для виконавців робіт; розбалансованість структури, ієрархії, а відтак і невизначеність міри відповідальності пам’яткоохоронних відомств від рівня громади до рівня центральних державних органів влади. “Наразі у Верховній Раді зареєстровані два законопроєкти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини» (№ 4561) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності  за  руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини і порушення традиційного характеру середовища»  (№4562). Обидва вони потребують доопрацювання, а в деяких випадках навіть несуть загрозу звуження повноважень органів місцевої влади, що суперечить реформі децентралізації. Саме тому ми зустрілися максимально широким колом пам’яткоохоронців-практиків, щоб донести всі проблеми та спробувати разом доопрацювати законодавчі норми. Цей діалог між різними середовищами є надзвичайно важливим, і я вдячний всім, хто сьогодні взяв у ньому участь”, - каже керівник управління охорони об’єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Василь Петрик, який презентував пропозиції змін до законів від департаменту. Львівщина - найактивніший регіон щодо захисту культурної спадщини. В цьому переконаний голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. Він також наголосив, що наша область найактивніше сигналізує про законодавчі проблеми у галузі. “Це у вас, коли хтось зазіхає на культурну спадщину, здіймають інформаційну хвилю на всю Україну. В інший регіонах вже не лишилося цілісних історичних ареалів. Там архітектурні пам’ятки просто нищать, ніхто не думає про збереження. Думають про комерцію”, - каже Микита Потураєв. Про досвід реставрації спадщини і проблематику Львова, а також про пропозиції змін до законів розповіла керівниця управління охорони історичного середовища міста Лілія Онищенко. Серед учасників дискусії були ректор Львівської політехніки Юрій Бобало, народні депутати Микола Княжицький, Ростислав Тістик, Роман Лозинський, президент УНК ІКОМОС Микола Гайда, завідувач кафедри Архітектури та реставрації  Львівської політехніки Микола Бевз, депутати обласної ради, викладачі, пам’яткоохоронці та представники громадськості. “Ми підсумуємо всі пропозиції та, спільно з депутатами, внесемо їх при доопрацюванні законопроєктів. Сподіваюся, що всі разом ми зможемо стати добрими лобістами якісних змін у галузі. Львівщина має найбільше число пам’яток, тому ми не можемо бути байдужі. Нам конче треба створити чіткі механізми для їх порятунку і знайти для них ефективних господарів”, - підсумувала директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Олена Василько.   

23 квітня 2021

23 квітня під головуванням заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького відбулось онлайн засідання робочої групи Мінекономіки з питань розвитку бджільництва щодо роз’яснення норм наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338 «Про деякі питання у сфері бджільництва» та механізму часткового відшкодування вартості племінних бджолиних маток та бджолиних пакетів. Участь у засіданні прийняли директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Тетяна Гетьман та начальник відділу рослинництва та тваринництва департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Світлана Долинська. У рамках засідання обговорили питання щодо місця реєстрації пасік,  видачі ветеринарно-санітарних паспортів, зокрема процедури обстеження пасіки при оформленні паспорта на пасіку та вартості таких обстежень, термінів  обов’язкової диспансеризації пасік, чинності паспортів старого зразка.  Окрім того обговорені дії пасічників у випадку застосування агрохімікатів при обробітку посівів сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. Також роз’яснено механізм державної підтримки пасічників в частині відшкодування вартості  придбання племінних бджолиних маток та бджолиних пакетів. Як зазначила директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації  Тетяна Гетьман, зміни та вдосконалення ініціатив у сфері бджільництва, ефективне використання та захист бджіл, виробництво продукції бджільництва, створення умов підвищення продуктивності бджіл та сільськогосподарських культур, а також захист прав та інтересів пасічників є важливим кроком у розвитку бджільництва та підтримки цієї галузі в цілому. «На Львівщині бджільництвом займаються більше  4 тисяч пасічників. Реєстрація пасіки гарантує її щорічне ветеринарне обстеження для забезпечення здоров’я бджіл, виробництво якісної продукції, захищає інтереси  пасічника у разі отруєння бджіл, а також дає можливість пасічнику залучити додаткові фінансові ресурси з бюджетів усіх рівнів для підтримки та розвитку власного бізнесу», - додала вона.

23 квітня 2021

23 квітня під головуванням заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького відбулось онлайн засідання робочої групи Мінекономіки з питань розвитку бджільництва щодо роз’яснення норм наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338 «Про деякі питання у сфері бджільництва» та механізму часткового відшкодування вартості племінних бджолиних маток та бджолиних пакетів. Участь у засіданні прийняли директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Тетяна Гетьман та начальник відділу рослинництва та тваринництва департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Світлана Долинська. У рамках засідання обговорили питання щодо місця реєстрації пасік,  видачі ветеринарно-санітарних паспортів, зокрема процедури обстеження пасіки при оформленні паспорта на пасіку та вартості таких обстежень, термінів  обов’язкової диспансеризації пасік, чинності паспортів старого зразка.  Окрім того обговорені дії пасічників у випадку застосування агрохімікатів при обробітку посівів сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. Також роз’яснено механізм державної підтримки пасічників в частині відшкодування вартості  придбання племінних бджолиних маток та бджолиних пакетів. Як зазначила директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації  Тетяна Гетьман, зміни та вдосконалення ініціатив у сфері бджільництва, ефективне використання та захист бджіл, виробництво продукції бджільництва, створення умов підвищення продуктивності бджіл та сільськогосподарських культур, а також захист прав та інтересів пасічників є важливим кроком у розвитку бджільництва та підтримки цієї галузі в цілому. «На Львівщині бджільництвом займаються більше  4 тисяч пасічників. Реєстрація пасіки гарантує її щорічне ветеринарне обстеження для забезпечення здоров’я бджіл, виробництво якісної продукції, захищає інтереси  пасічника у разі отруєння бджіл, а також дає можливість пасічнику залучити додаткові фінансові ресурси з бюджетів усіх рівнів для підтримки та розвитку власного бізнесу», - додала вона.

14 квітня 2021

У Львові на базі Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся круглий стіл «Сучасні виклики у професійній підготовці фахівців соціальної сфери: діалог роботодавців та закладу вищої освіти». У межах заходу порушили питання, зокрема, підготовки фахівців соціальної роботи, викликів та перспектив у цій сфері, а також особливостей роботи у системі сучасних суспільних інновацій. У своєму виступі начальник Служби у справах дітей Львівської ОДА Володимир Лис розповів про наявні послуги в громадах, хід реалізації ДІ-реформи, а також наголосив на важливості виховання дитини в сім’ї. «Успіх реформи першочергово залежить від створених освітніх, медичних, соціальних та реабілітаційних послуг відповідно до потреб дітей та їх сімей, перш за все на рівні громади, - підкреслив Володимир Лис. - Керівники на місцях повинні розуміти важливість соціального працівника на території громади, бо це дуже важливо. Фаховий працівник – запорука того, що родині нададуть кваліфіковану допомогу для виходу із кризи, і дитину не потрібно буде направляти до інтернатного закладу». Також із доповідями виступили викладачі кафедри спеціальної освіти та соціальної роботи ЛНУ ім. Івана Франка та запрошені гості. Зазначимо, захід проходив on-line на платформі Zoom.