Архівісти Львівщини та Литви обмінялись досвідом

15 квітня 2022

Міністр економіки та інновацій Литви Аушріне Армонайте із робочим візитом відвідала Львівщину. В межах візиту міністерка разом з начальником Львівської обласної військової адміністрації Максимом Козицьким зустрілась із дітками-переселенцями, які проживають у одному із соціальних закладів області. У закладі, який в мирний час опікується дітьми з порушеннями зору та складними порушеннями розвитку раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку, сьогодні мешкають 13 дітей зі східних і центральних областей України, де ведуться активні бойові дії. Натомість вихованці закладу перебувають на дистанційному навчанні.   «Наш основний меседж, який ми хочемо донести, це те, що ми завжди з вами, ми на вашій стороні і будемо робити спільно все, щоб зупинити Путіна. І я вже чекаю того дня, коли ми разом почнемо відбудовувати Україну. Я сподіваюсь, діти, що ви добре тут проводите час і бажаю, щоб у вас було якомога більше сонячних днів. Не забувайте, що ви - діти й не поспішайте дорослішати надто швидко», - зазначила Аушріне Армонайте. Міністерка подарувала діткам-переселенцям планшети для навчання та солодощі. Також спільно з Максимом Козицьким ознайомилась із роботою закладу. Начальник Львівської ОВА подякував уряду та народу Литви, в особі Аушріне Армонайте, за вагому підтримку України у захисті від зовнішнього ворога.

2 квітня 2022

Сьогодні начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький зустрівся з делегаціями Сейму Литовської Республіки та Сейму Республіки Польща. Країни висловили абсолютну підтримку Україні у боротьбі з російським агресором. «Величезне вам дякую за ту допомогу, яку ви надаєте Україні. Це перш за все допомога українському народу, за життя і свободу якого наші військовослужбовці борються на фронті. Зі своєї сторони ми тут робимо все, щоб вони там знали, що їхні діти і жінки можуть тут почуватись у безпеці»,-  зазначив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. Своєю чергою Віцемаршалок 8-го та 9-го скликання Сейму Республіки Польща Малгожата Госєвска наголосила: «Ми є тут, щоб показати, як ми сильно вас підтримуємо і наскільки глибоко розуміємо, чим насправді є ця війна. Ви обороняєте всіх нас. Як і у 1920 році українці з поляками боронили Європу від більшовицької навали, так і сьогодні з цією навалою йде боротьба, з тим самим ворогом. Я впевнена, що разом ми переможемо і разом будемо святкувати перемогу». Малгожата Госєвска наголосила, що дуже важливо, щоб усі країни приєднались до санкцій і неухильно їх дотримувались. Як вона розповіла українська діаспора, яка є у Польщі, наскільки могла блокувала фури на польсько-білоруському кордоні, які прямували до росії. Сьогодні українська діаспора проявила ініціативу блокувати польсько-німецький кордон для припинення торгівлі з агресором. Також польська сторона звернулась до Німеччини із закликом припинити цю торгівлю. Адже дуже важливо, за словами польської гості, щоб Німецький уряд прийняв рішення про заборону торгівлі і Росією. Підтримує колегу і Віце-спікер Сейму Литовської Республіки Паулюс Саударгас. «Ми власним прикладом показуємо всій Європі, що потрібно бути тут: і говорити, і допомагати, і надсилати допомогу. Це демонструє, що Україна – це територія демократичного світу, а не територія мордору. Ми завжди попереду говорячи про санкції, адже ми дуже глибоко розуміємо, що час не на нашій стороні. Європа думає: «Ну вони там відбивають самі, нехай самі справляються». Це помилка!», -  зазначив Паулюс Саударгас. Сьогодні і Литва і Польща активно допомагають Україні, приймають українців, які покидають державу, втікаючи від бомб та насильства, яке принесла росія у незалежну демократичну країну. Представники сеймів запевнили, що і надалі будуть допомагати у боротьбі зі спільним ворогом.

2 квітня 2022

Сьогодні Львівщина отримала швидкі від Литовського сейму. 4 авто швидкої допомоги відтепер працюватимуть для забезпечення потреби галузі охорони здоров’я Львівщини. Їх передали представники делегації Сейму Литовської Республіки. Авто оснащені обладнанням для надання невідкладної допомоги, проведення реанімаційних заходів тощо. «Ми підтримуємо Україну, наші серця б’ються разом з вами. Адже ви захищаєте всю Європу. Ця війна - це наша війна теж, цей фронт – це фронт всього демократичного світу. Тут вирішується майбутнє Європи. Майже кожен в Литві хоче допомогти. Надсилають гроші на фонди, тоді фонди можуть купити авто і скеровувати сюди. Багато волонтерів самі сюди везуть машини, бронежилети тощо.  Важливо, що підтримка України є не тільки на рівні держави, адже кожна людина у Литві хоче чимось допомогти. У Литві 100% підтримка України»,-  зазначив Віце-спікер Сейму Литовської Республіки Паулюс Саударгас. Це лише невелика частина допомоги для України від Литви. До прикладу, литовський Фонд  Blue and Yellow ще раніше передав Україні сотню джипів. Литва і надалі продовжуватиме допомагати Україні і закликає це робити інші країни. «Дякую польському і литовському народу, адже саме вони надають ту підтримку і допомогу, яка потрібна. Ми часто говоримо про Уряди, парламенти, Президентів, але поки нас не почнуть підтримувати люди в кожній з країн, перемогти буде важко. Величезна подяка саме людям з Литви і Польщі. Це держави, які чітко стоять на нашій стороні, чітко називають росію мордором, а її керівника звіром і поки так не зробить вся інша Європа, ми будемо втрачати тисячі наших людей. Перемога точно буде за нами, але з кожним днем вона нам коштує все дорожче. Я б хотів, щоб таке ж відношення, як у Польщі і Литви до України, було і в інших європейських держав. Адже саме Україна стала на захист демократичних, європейських цінностей і саме ми їх боронимо для всієї Європи», - зазначив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

19 березня 2022

Очільники міністерств освіти і науки Естонії, Латвії та Литви у спільному зверненні bit.ly/36xB2Eg запропонували здобувачам освіти з України можливість продовжити навчання на всіх освітніх рівнях. Для дітей і молоді, які прибувають з України в Естонію у зв’язку з воєнним вторгненням Росії, передбачена можливість продовжити навчання.

15 березня 2022

Сьогодні начальник Львівської ОВА Максим Козицький привітав на Львівщині міністра закордонних справ Литовської Республіки Габріеліуса Ландсбергіса. Під час зустрічі обговорили актуальні питання щодо необхідної гуманітарної допомоги та покращення логістики для доставки гуманітарних вантажів до східних областей України. Габріеліус Ландсбергіс запевнив, що з боку Литви є волонтери, які можуть допомогти у перевезенні вантажів у населені пункти, що найбільше постраждали від обстрілів російських військ.  «Ми надіялися, що все це швидко закінчиться. Проте цього не сталося. Нам дуже прикро за ті події, які відбуваються у Маріуполі та інших містах. Зараз ми маємо можливість направити в Україну організації, які зможуть допомагати», - зазначив міністр закордонних справ Литви. Він також додав, що для нього сьогодні велика честь бути у Львові і зустрітися з керівництвом області для обговорення співпраці у воєнний час. «Ми розуміємо, що боротьба українців – це боротьба і за всіх нас», - сказав міністр. Максим Козицький розповів, що зараз на Львівщині функціонують два гуманітарних склади, куди прибуває гуманітарна допомога. В основному, гуманітарний вантаж з інших країн прибуває до кордону України з Польщею, звідки його розвозять до складів. Відповідно до запитів з Офісу Президента, вантаж розподіляють по тих населених пунктах, які найбільше потребують допомоги. «Вважаю, що ми вже перемогли. Триває двадцятий день війни і наші Збройні Сили мужньо тримають удар. Але для остаточної перемоги Україні дуже потрібна додаткова зброя. І ми вдячні Литві за військову, фінансову підтримку і за тверду позицію у визнанні російського вторгнення війною проти України. Допомога Литви є безцінною для нашої держави», - сказав начальник Львівської ОВА. Зазначимо, що Габріеліус Ландсбергіс вже не вперше офіційно підтримує Україну. На початку 2015 року міністр попросив про зустріч з російськими депутатами та чиновниками в Москві на тлі російсько-української війни, але російська сторона відмовилася від зустрічі.

12 березня 2022

Напередодні члени Європейського парламенту та євродепутати приїхали у Львів, де зустрілись з керівництвом обласної військової адміністрації. Учасниками зустрічі стали депутати Європарламенту від п’яти країн: Литви, Німеччини, Румунії, Словаччини та Іспанії. Вони підтвердили свою позицію на боці України у боротьбі за її територіальну цілісність та суверенітет. «Коли я дивлюсь на реакцію своїх колег у відповідь на цю жахливу агресію росії проти України, то бачу дуже добрі зміни. Дійсно, ті чи інші рішення ми ухвалюємо з запізненням, але такої солідарності та підтримки з боку Європи я ще ніколи не бачив. Ми розуміємо, які нелюдські методи використовує керівництво росії проти українців. Політичної, економічної та воєнної підтримки з нашого боку повинно бути ще більше», - наголосив депутат Європарламенту від Литви Петрас Ауштрявічюс. За його словами, росія ще не розуміє, який злочин скоює і які наслідки це врешті матиме для неї ж самої. Що стосується питання закриття неба над Україною, то поки від НАТО підтримки немає. «Ми не можемо не реагувати на такі жертви серед мирного населення, які відбуваються у 21 столітті в центрі Європи. Є два шляхи завершити цю війну: колективна перемога або колективна поразка. Звісно, другий варіант нам не підходить, бо це війна проти усієї Європи. Особисто я бачу небагато осіб, які виступають за сучасну політику росії, однак вони теж є. Основне наше завдання зараз – ухвалювати рішення, які б привели Україну до перемоги», - наголосив Петрас Ауштрявічюс. До теми: Ми захищаємо не лише власну землю, але й усі європейські принципи, - Максим Козицький на зустрічі з депутатами Європарламенту.  Водночас, депутати Європарламенту й надалі будуть допомагати Україні в гуманітарному, макрофінансовому та військовому плані. Саме тому, вони отримали перелік найнеобхідніших потреб, які найближчим часом сформують і передадуть Україні. Крім того, парламентарі підтримують нашу країну в прагненні стали членом Європейського Союзу.   «Нам спала на думку ідея створити європейсько-український форум, тому разом з колегами прибули у Львів. Діяльність цього форуму буде спрямована на те, щоб Україна стала членом ЄС. Про терміни говорити зарано. Будемо лобіювати інтереси України, здійснювати реформи, відбудовуватимемо країну після війни. Вважаю Львів чудовим місцем, де можна розпочати нашу ініціативу», - зазначив депутат. Зі сторони України до участі в форумі запрошують українських політиків, представників неурядових організацій та депутатів. «Ми переможемо, і це буде наша спільна перемога. Слава Україні!», - додав на завершення Петрас Ауштрявічюс.

6 березня 2022

Сьогодні на Львівщині начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький привітав дипломатичну делегацію з Литовської Республіки на чолі з Надзвичайним і Повноважним Послом в Україні Вальдемарасом Сарапінасом. «Україна для Литви – не лише один з найважливіших партнерів, а й близький друг, якого Литва завжди підтримує. Боротьба з російською агресію є спільною для обох країн. Це аксіома, яку підтримують не лише керівники і політики у нашій державі, а й самі литовці. Ми залишимося з вами. В мирний час наше посольство надавало великого значення нашій співпраці у військовій сфері – це навчальні місії, робота військових інструкторів та інше. А зараз ми надаємо гуманітарну та військову допомогу», - сказав Вальдемарас Сарапінас. Під час зустрічі з паном Послом Максим Козицький наголосив, що делегація може пишатися тим, що представляє таку країну як Литва, яка чесно заявляє, хто друг, а хто ворог, і не боїться сказати світові, хто така росія. «Ми дякуємо вашій країні за те, що вона допомагає нам боротися за незалежність. Дякуємо вашим військовим і вашому дружньому народу. Разом зло можливо здолати! Ми відчуваємо вашу підтримку не лише на словах. Українці цього ніколи не забудуть! Ми віримо у перемогу, бо на нашій стороні правда, сила, і, перш за все, наш народ, який прагне перемоги і знає, за що бореться!», - зазначив начальник Львівської ОВА. Представники литовської делегації також розповіли, що вони вражені стійкістю і патріотизмом мешканців Харкова, Херсона та інших міст, де значна частина населення є російськомовною, проте відстоює свою приналежність лише до рідної України. За підсумками зустрічі сторони узгодили, чим Литва зараз найбільше може допомогти Україні, і, зокрема, Львівщині у розрізі військової та гуманітарної допомоги та для подальшої підтримки областей, які найбільше постраждали від російського вторгнення. Зазначимо, від початку війни вантажні літаки Литви доставили до України військову допомогу, яка включає переносні зенітно-ракетні комплекси «Stinger», а також надають іншу важливу допомогу. На даний час українці – четверта за величиною національна меншина Литви. Більше достовірної інформації про стан справ на Львівщині читайте на телеграм-каналі начальника Львівської ОВА Максима Козицького.

4 лютого 2022

У Державному архіві Львівської області тестують систему штучного інтелекту, яку розробили у Львівській політехніці. Комп’ютерна програма допомагає працівникам архіву виявити і відкоригувати помилки при подачі документів.  Позитивно відреагували і самі співробітники архіву на подібну інновацію, адже раніше перевіряти доводилось усе вручну, а це займало чимало часу.. За словами головного спеціаліста відділу формування та діловодства Національного архівного фонду Андрія Березки програма значно пришвидшує робочий процес над документами. ''Зараз ця програма працює в тестовому режимі, адже необхідно виявити всі можливі недоліки, які можуть виникнути під час роботи. Вона перевіряє документи по номеклатурі справ, які здаються в архів. Ця програма суттєво економить час для нас як для працівників архіву'', - сказав Андрій Березка. Загалом в архіві працює 47 людей. За день кожен із працівників сканує понад 200 сторінок документів. Щоб архівісти менше витрачали часу на перевірку документів, вони почали користуватися спеціальною комп’ютерною програмою. Її розробили студент та завідувачка кафедри систем штучного інтелекту Львівської Політехніки Наталія Шаховська. ''Цю програму ми почали створювати з жовтня минулого року, а вже в грудні розпочався процес тестування на виявлення недоліків у її функціоналі. Сама програма створена у форматі вебсайту, доступ до якого мають лише співробітники архіву'', - сказала Наталія Шаховська. В.о. начальника управління з питань цифрового розвитку Львівської ОДА Максим Столярчук повідомив, що комп'ютерну програму створили в межах Регіональної програми інформатизації ''Цифрова Львівщина''. ''Ми виділили 50 тисяч гривень на цю комп'ютерну програму з Регіональної програми цифровізації для того, щоб це стало стимулом для створення подібних програм в майбутньому. Впевнений, що це стане прикладом для інших студентів як можна поєднати навчальний процес втілюючи реальні проєкти для громади Львівщини'', - сказав Максим Столярчук.

19 серпня 2021

Щорічно відповідно до Комплексної програми розвитку культури Львівщини, департамент з питань культури, національностей та релігій облдержадміністрації здійснює закупівлю книг для поповнення бібліотечних фондів бібліотек української діаспори за кордоном україномовною видавничою продукцією. Сьогодні, 19 серпня, спільно з Львівською обласною універсальною бібліотекою відгукнулись на пропозицію від громадської спілки «Студентське братство Львівщини» та долучились до проєкту «Литва читає українською», метою якого є підтримка української мови, культури й писемності у Литві, а також створення української бібліотеки у м. Каунас. Для української діаспори у республіку Литва передано 139 примірників книг українських авторів. Серед них книги відомих українських авторів : Ігоря Калинця, Романа Іваничука, Мирослава Дочинця, Василя Шкляра, Юрія Андруховича та інших. Вітання українській діаспорі в Литві передала директорка департаменту Ірина Гаврилюк: «Принагідно хочемо привітати усіх українців у Литві з прийдешнім святом Незалежності України та подякувати за збереження нашої спадщини за межами української держави!»  

7 липня 2021

Україна й Литва успішно розвивають взаємовигідну співпрацю в межах стратегічного партнерства, яке є багатовимірним і динамічним та завжди наповнюється конкретними проектами й ініціативами. Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції з Президентом Литовської Республіки Гітанасом Наусєдою у Вільнюсі. «Немає такої сфери чи галузі, у якій не співпрацюють українці й литовці. У політико-дипломатичній сфері діє Рада Президентів України та Литви. У військово-оборонній – Литовсько-польсько-українська військова бригада. Транспортно-транзитна сфера – це проекти, які будуть обговорюватися на рівні наших міністрів інфраструктури в ці два дні. Це проекти потягу «Вікінг» та потягу «Чотири столиці». Гуманітарна сфера – Рада обмінів молоддю», – наголосив Глава Української держави. Він також відзначив численні формати співпраці між урядами двох країн, Верховної Ради та Сеймасу, профільних відомств. «Наша співпраця є багатовимірною та орієнтованою на результат», – констатував Володимир Зеленський. Водночас, на переконання Президента України, навіть за нинішньої динамічної співпраці обидві країни мають чимало напрямів і сфер, у яких можуть і здатні досягти значно більшого. Перш за все, за словами Володимира Зеленського, йдеться про сферу торговельно-економічних відносин, інвестиційну й транспортно-транзитну співпрацю. «За результатами цього року ми очікуємо, що обсяги двосторонньої торгівлі товарами й послугами відновлять позитивну динаміку та показники докризового періоду. Ми домовилися, що результати відповідної роботи ми зможемо підбити вже наприкінці цього року, під час чергового засідання Ради Президентів України та Литовської Республіки», – зазначив він. Глава Української держави також висловив переконання, що Четверта Конференція з питань реформ в Україні, яка відбулася сьогодні у Вільнюсі, стане ефективним майданчиком для пошуку нових перспективних шляхів взаємодії двох країн та імплементації наших реформ. Президент Литви зі свого боку зазначив, що сьогодні міністри транспорту двох держав у Клайпедському порту розмовлятимуть про перспективи співпраці у сфері інфраструктури. «Я вірю, що ми маємо плекати й економічні, і політичні, і культурні зв’язки», – наголосив Гітанас Наусєда.

19 березня 2021

Про забезпечення функціонування та реорганізації архівної галузі України говорили сьогодні, 19 березня, на зум-нараді директорів державних архівів областей за участю Голови Державної архівної служби України Анатолія Хромова. Йшлося про підготовку фінансово-економічного обґрунтування до проєкту Закону України «Про Національні архівні інформаційні ресурси, управління документацією та архівами». Прийнято рішення у місячний термін підготувати зведені бюджетні запити з урахуванням потреб архівних відділів районних державних адміністрацій та державних архівів областей, закладати до бюджетних запитів потреби у поточному фінансуванні архівів та один-два пріоритетних напрями, що потрібно профінансувати наступними роками. На основі зведених бюджетних запитів буде готуватися фінансово-економічне обгрунтування до проєкту Закону України «Про Національні архівні інформаційні ресурси, управління документацією та архівами». Також обговорювали оприлюднення науково-довідкового апарату на вебсайтах державних архівів областей. Голова Укрдержархіву Анатолій Хромов наголосив на інтенсифікації публікації путівників, покажчиків, описів, картотек та базою даних, робота над якими завершена. Також Анатолій Хромов підкреслив важливість динамічного поповнення бази даних «Український мартиролог ХХ століття». Метою цього архівно-пошукового проєкту є забезпечення інтелектуального віддаленого доступу в мережі Інтернет до інформації, що міститься в архівних документах про жертви політичних репресій, та можливості здійснення пошуку інформації про особу за електронною базою даних для об’єднання нації навколо минулого. Як розповіла присутня на нараді директор Державного архіву Львівської області Ірина Мартенс, учасники наради погодилися на необхідності вжиття всіх можливих заходів щодо приведення права власності на будівлі архівів відповідно до норм чинного законодавства та ще більшому посиленні зусиль, спрямованих на пошук приміщень для архівних відділів райдержадміністрацій укрупнених районів. Також під час наради обговорили розвиток генеалогічного туризму в архівах. Це подорожі з метою пошуків місця народження, діяльності своїх прародичів, встановлення родинного дерева. Порушили питання співпраці з установами системи страхового фонду документації та підготовки обласних програм страхового фонду документації.            

23 грудня 2020

Традиційно 24 грудня зберігачі документів відзначають своє професійне свято – День працівників архівних установ України. Це свято – слушна нагода підбити підсумки, зазначають у Державному архіві Львівської області. «Архів завжди працює як годинник. Наші працівники постійно здійснюють роботу з формування та збереження фондів, використання інформації, що несуть в собі документи», - розповідає директор Держархіву області Ірина Мартенс. На сьогодні Державний архів Львівської області є одним із найбільших сховищ писемної джерельної бази у Європі. Станом на січень 2020 року, в архіві зберігається 5 154 фонди, 2 671 626 одиниць зберігання.  Фонди ДАЛО зберігаються у 15-ти архівосховищах, їх площа складає 5 965 м2). Загальна протяжність стелажного обладнання становить – 35 км. Працівники Держархіву області працюють над оцифруванням науково-довідкового апарату архівних фондів, переліків, описів та справ, які публікуються на офіційному веб-сайті архіву у рубриці «Електронний архів». Цього року за кошти, отримані від надання платних послуг, архів проводить ремонт кабінету "Стіл довідок" для комфортного надання послуг особам з інвалідністю. Також у 2020 році в архіві облаштували виставковий зал із тематичними виставками до знаменних і пам’ятних дат із документами архіву. Також тут проводять екскурсії для різних категорій громадян, учнівської та студентської молоді з різних країн світу. Для користувачів та відвідувачів у Державному архіві Львівської області працює читальний зал. Зазначимо, архів області розміщений у пристосованих будівлях колишніх Королівського арсеналу та монастиря ордену Домініканів, що за адресою вулиця Підвальна, 13 та Музейна, 1. Також є спеціалізоване архівне приміщення, збудоване у 1983 році на вулиці Професора Буйка, 4. До Дня працівників архівних установ України, який відзначають щорічно 24 грудня, ДАЛО підготував відеопрезентацію про роботу Держархіву Львівської області.