На Львівщині стартувала завершальна конференція проекту «Литва-Західна Україна: можливості для співробітництва в ЄС»

5 травня 2022

Сьогодні у Львові стартувала конференція «Молода спортивна наука України», участь в якій візьмуть представники України, Польщі, Італії, Саудівської Аравії, Туреччини, Іраку, Катару та Литви. Цьогорічний захід проводять в онлайн форматі. Серед тем, які обговорять учасники зокрема такі: - Пізнання життя через фізичне виховання - Підготовка вчителів фізкультури та спорту на прикладі Польщі - Фізична культура та спорт як складник здоров'я збережної освіти під час пандемії - Психофізіологічні особливості дітей 8-10 років та інші. Директор департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска виступив із вітальним словом, в якому наголосив на актуальності тематики конференції  та значній ролі фізичного виховання у формуванні здорової молоді. «Сидячий спосіб життя має серйозний негативний вплив на здоров’я школярів. Як наслідок малорухомого дистанційного навчання, яке в Україні триває вже третій рік, лікарі вже спостерігають у школярів проблеми постави, проблеми з хребтом та тиском, а тривале сидіння в гаджетах суттєво погіршує зір. Ваша конференція й ті питання, які ви порушуєте, є дуже актуальними з огляду на те, що проблеми зі здоров’ям підлітків серйозно зростають», - наголосив Олег Паска. Конференція триватиме до 6 травня.

15 квітня 2022

Міністр економіки та інновацій Литви Аушріне Армонайте із робочим візитом відвідала Львівщину. В межах візиту міністерка разом з начальником Львівської обласної військової адміністрації Максимом Козицьким зустрілась із дітками-переселенцями, які проживають у одному із соціальних закладів області. У закладі, який в мирний час опікується дітьми з порушеннями зору та складними порушеннями розвитку раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку, сьогодні мешкають 13 дітей зі східних і центральних областей України, де ведуться активні бойові дії. Натомість вихованці закладу перебувають на дистанційному навчанні.   «Наш основний меседж, який ми хочемо донести, це те, що ми завжди з вами, ми на вашій стороні і будемо робити спільно все, щоб зупинити Путіна. І я вже чекаю того дня, коли ми разом почнемо відбудовувати Україну. Я сподіваюсь, діти, що ви добре тут проводите час і бажаю, щоб у вас було якомога більше сонячних днів. Не забувайте, що ви - діти й не поспішайте дорослішати надто швидко», - зазначила Аушріне Армонайте. Міністерка подарувала діткам-переселенцям планшети для навчання та солодощі. Також спільно з Максимом Козицьким ознайомилась із роботою закладу. Начальник Львівської ОВА подякував уряду та народу Литви, в особі Аушріне Армонайте, за вагому підтримку України у захисті від зовнішнього ворога.

6 квітня 2022

Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні опублікувало список актуальних грантових можливостей для українських представників сектору культури та креативних індустрій. Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України. Відтепер, взяти участь у конкурсі можна буде за спрощеною процедурою. Зокрема, подати заявку можна як партнер Програми (для полегшення умов звітування, отримання грантових коштів тощо). При цьому проєктна діяльність може відбуватися в інших європейських країнах або онлайн. Деталізація опису контенту при подачі заявки не обов’язкова. Наразі відкрито прийом заявок на такі конкурси: Підпрограма «Культура»: – Європейські проєкти співпраці – Поширення європейських художніх робіт Підпрограма «Медіа»: – Мережа європейських кінофестивалів; – Розвиток талантів та навичок; Підпрограма «Міжсекторальна співпраця»: – НОВИНИ-Медіаграмотність; – Журналістські партнерства; – Інноваційні лабораторії. З детальним описом цілей конкурсу та заходів, що можуть бути підтримані Програмою, можна ознайомитися на сайті Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.

2 квітня 2022

Сьогодні начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький зустрівся з делегаціями Сейму Литовської Республіки та Сейму Республіки Польща. Країни висловили абсолютну підтримку Україні у боротьбі з російським агресором. «Величезне вам дякую за ту допомогу, яку ви надаєте Україні. Це перш за все допомога українському народу, за життя і свободу якого наші військовослужбовці борються на фронті. Зі своєї сторони ми тут робимо все, щоб вони там знали, що їхні діти і жінки можуть тут почуватись у безпеці»,-  зазначив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. Своєю чергою Віцемаршалок 8-го та 9-го скликання Сейму Республіки Польща Малгожата Госєвска наголосила: «Ми є тут, щоб показати, як ми сильно вас підтримуємо і наскільки глибоко розуміємо, чим насправді є ця війна. Ви обороняєте всіх нас. Як і у 1920 році українці з поляками боронили Європу від більшовицької навали, так і сьогодні з цією навалою йде боротьба, з тим самим ворогом. Я впевнена, що разом ми переможемо і разом будемо святкувати перемогу». Малгожата Госєвска наголосила, що дуже важливо, щоб усі країни приєднались до санкцій і неухильно їх дотримувались. Як вона розповіла українська діаспора, яка є у Польщі, наскільки могла блокувала фури на польсько-білоруському кордоні, які прямували до росії. Сьогодні українська діаспора проявила ініціативу блокувати польсько-німецький кордон для припинення торгівлі з агресором. Також польська сторона звернулась до Німеччини із закликом припинити цю торгівлю. Адже дуже важливо, за словами польської гості, щоб Німецький уряд прийняв рішення про заборону торгівлі і Росією. Підтримує колегу і Віце-спікер Сейму Литовської Республіки Паулюс Саударгас. «Ми власним прикладом показуємо всій Європі, що потрібно бути тут: і говорити, і допомагати, і надсилати допомогу. Це демонструє, що Україна – це територія демократичного світу, а не територія мордору. Ми завжди попереду говорячи про санкції, адже ми дуже глибоко розуміємо, що час не на нашій стороні. Європа думає: «Ну вони там відбивають самі, нехай самі справляються». Це помилка!», -  зазначив Паулюс Саударгас. Сьогодні і Литва і Польща активно допомагають Україні, приймають українців, які покидають державу, втікаючи від бомб та насильства, яке принесла росія у незалежну демократичну країну. Представники сеймів запевнили, що і надалі будуть допомагати у боротьбі зі спільним ворогом.

2 квітня 2022

Сьогодні Львівщина отримала швидкі від Литовського сейму. 4 авто швидкої допомоги відтепер працюватимуть для забезпечення потреби галузі охорони здоров’я Львівщини. Їх передали представники делегації Сейму Литовської Республіки. Авто оснащені обладнанням для надання невідкладної допомоги, проведення реанімаційних заходів тощо. «Ми підтримуємо Україну, наші серця б’ються разом з вами. Адже ви захищаєте всю Європу. Ця війна - це наша війна теж, цей фронт – це фронт всього демократичного світу. Тут вирішується майбутнє Європи. Майже кожен в Литві хоче допомогти. Надсилають гроші на фонди, тоді фонди можуть купити авто і скеровувати сюди. Багато волонтерів самі сюди везуть машини, бронежилети тощо.  Важливо, що підтримка України є не тільки на рівні держави, адже кожна людина у Литві хоче чимось допомогти. У Литві 100% підтримка України»,-  зазначив Віце-спікер Сейму Литовської Республіки Паулюс Саударгас. Це лише невелика частина допомоги для України від Литви. До прикладу, литовський Фонд  Blue and Yellow ще раніше передав Україні сотню джипів. Литва і надалі продовжуватиме допомагати Україні і закликає це робити інші країни. «Дякую польському і литовському народу, адже саме вони надають ту підтримку і допомогу, яка потрібна. Ми часто говоримо про Уряди, парламенти, Президентів, але поки нас не почнуть підтримувати люди в кожній з країн, перемогти буде важко. Величезна подяка саме людям з Литви і Польщі. Це держави, які чітко стоять на нашій стороні, чітко називають росію мордором, а її керівника звіром і поки так не зробить вся інша Європа, ми будемо втрачати тисячі наших людей. Перемога точно буде за нами, але з кожним днем вона нам коштує все дорожче. Я б хотів, щоб таке ж відношення, як у Польщі і Литви до України, було і в інших європейських держав. Адже саме Україна стала на захист демократичних, європейських цінностей і саме ми їх боронимо для всієї Європи», - зазначив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.

31 березня 2022

Міністерство закордонних справ представило порівняльну таблицю для тих громадян України, які змушені шукати прихисток за кордоном. В таблиці вказані два основних статуси, які можуть бути надані біженцям у Європейському Союзі: статус особи, якій надано тимчасовий захист та статус шукача притулку (статус біженця).   Статус особи, якій надано тимчасовий захист Статус шукача притулку (статус біженця) 1. Кому надається такий статус? 1. Громадянам України та членам їх сімей 2. Особам без громадянства, біженцям та членам їх сімей із третіх країн, які рятуються від війни в Україні 3. Іноземцям, які постійно проживають в Україні на законних підставах та не можуть безпечно повернутися в країну свого походження Будь-якій особі, яка рятується від війни або переслідувань 2. Що треба зробити, щоб його отримати? Звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни Звернутися з заявою до компетентних органів країни, до якої ви прибули. Після цього ними здійснюватиметься спеціальна процедура, що триває до 6 місяців або більше 3. У якій країні я можу претендувати на такий статус? У будь-якій країні ЄС Лише в першій країні, кордон якої ви перетнули 4. Де я можу проживати залежно від статусу? Вибір місця проживання довільний: житло може бути надано родинами волонтерів, громадськими організаціями, державою. Також можна проживати у рідних або знайомих. Місце проживання можна змінити у будь-який час (зокрема, переїхати до іншої країни) Лише у визначених державою закладах для розміщення біженців. Змінювати місце проживання не дозволено (залишати країну - також) 5. Як довго я можу перебувати в такому статусі? 1 рік (до 4 березня 2023 року) з можливістю продовження ще на рік залежно від ситуації в Україні Безстроково на час існування підстав його надання 6. Чи зможу я одразу почати працювати в країні, де шукаю прихистку? Так, ви матимете доступ до роботи Ні, ви матимете доступ до роботи виключно після отримання статусу біженця (через 6 місяців або більше) 7. Чи зможуть мої діти навчатися? Так, діти до 18 років мають право навчатися в закладах освіти 8. Чи матиму я доступ до соціального забезпечення та медичного обслуговування Так 9. Коли я зможу повернутися в Україну? У будь-який момент Після подання заяви про надання статусу біженця ви зобов'язані залишатися в країні, в якій подали заяву, протягом усього часу її розгляду (до 6 місяців або більше) 10. Якщо я не подав (-ла) заяву про надання статусу біженця одразу, то вже й не зможу? Ні, ви маєте можливість подати таку заяву в будь-який час Про два простих кроки для тих, хто вимушено залишають свої домівки та їдуть за кордон через війну Росії проти України читайте за посиланням.  

19 березня 2022

Очільники міністерств освіти і науки Естонії, Латвії та Литви у спільному зверненні bit.ly/36xB2Eg запропонували здобувачам освіти з України можливість продовжити навчання на всіх освітніх рівнях. Для дітей і молоді, які прибувають з України в Естонію у зв’язку з воєнним вторгненням Росії, передбачена можливість продовжити навчання.

16 березня 2022

Україна стала членом «енергетичного Євросоюзу», тобто приєдналася до системи ENTSO-E. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський. «Завершилось об’єднання української та європейської енергосистем. Тепер наша електроенергія тече в Європу, а європейська – в Україну. Дякую членам ЄС, особисто президентці Еврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарці з питань енергетики Кадрі Сімсон і всім, завдяки кому у нас тепер єдина енергосистема», –зазначив він. Довідково ENTSO-E (European Network of Transmission System Operators for Electricity) — європейська мережа операторів системи передачі електроенергії, що об'єднує 43 оператори у 36 країнах європейського континенту. Організація створена у липні 2009 року шляхом первинного об'єднання операторів ATSOI, BALTSO, ETSO, NORDEL, UCTE і UKTSOA. Станом на 2021 рік у своїй структурі має 5 керуючих галузевих груп які координують забезпечення безпечної та оптимальної роботи мережі Європи в реальному часі, підтримує та розробляє комунікаційну інфраструктуру, забезпечує координацію захисту критичної інфраструктури, розробляє правила координації, веде класифікацію та оцінку ризиків, займається плануванням та стратегіями розвитку.

15 березня 2022

Сьогодні начальник Львівської ОВА Максим Козицький привітав на Львівщині міністра закордонних справ Литовської Республіки Габріеліуса Ландсбергіса. Під час зустрічі обговорили актуальні питання щодо необхідної гуманітарної допомоги та покращення логістики для доставки гуманітарних вантажів до східних областей України. Габріеліус Ландсбергіс запевнив, що з боку Литви є волонтери, які можуть допомогти у перевезенні вантажів у населені пункти, що найбільше постраждали від обстрілів російських військ.  «Ми надіялися, що все це швидко закінчиться. Проте цього не сталося. Нам дуже прикро за ті події, які відбуваються у Маріуполі та інших містах. Зараз ми маємо можливість направити в Україну організації, які зможуть допомагати», - зазначив міністр закордонних справ Литви. Він також додав, що для нього сьогодні велика честь бути у Львові і зустрітися з керівництвом області для обговорення співпраці у воєнний час. «Ми розуміємо, що боротьба українців – це боротьба і за всіх нас», - сказав міністр. Максим Козицький розповів, що зараз на Львівщині функціонують два гуманітарних склади, куди прибуває гуманітарна допомога. В основному, гуманітарний вантаж з інших країн прибуває до кордону України з Польщею, звідки його розвозять до складів. Відповідно до запитів з Офісу Президента, вантаж розподіляють по тих населених пунктах, які найбільше потребують допомоги. «Вважаю, що ми вже перемогли. Триває двадцятий день війни і наші Збройні Сили мужньо тримають удар. Але для остаточної перемоги Україні дуже потрібна додаткова зброя. І ми вдячні Литві за військову, фінансову підтримку і за тверду позицію у визнанні російського вторгнення війною проти України. Допомога Литви є безцінною для нашої держави», - сказав начальник Львівської ОВА. Зазначимо, що Габріеліус Ландсбергіс вже не вперше офіційно підтримує Україну. На початку 2015 року міністр попросив про зустріч з російськими депутатами та чиновниками в Москві на тлі російсько-української війни, але російська сторона відмовилася від зустрічі.

12 березня 2022

Напередодні члени Європейського парламенту та євродепутати приїхали у Львів, де зустрілись з керівництвом обласної військової адміністрації. Учасниками зустрічі стали депутати Європарламенту від п’яти країн: Литви, Німеччини, Румунії, Словаччини та Іспанії. Вони підтвердили свою позицію на боці України у боротьбі за її територіальну цілісність та суверенітет. «Коли я дивлюсь на реакцію своїх колег у відповідь на цю жахливу агресію росії проти України, то бачу дуже добрі зміни. Дійсно, ті чи інші рішення ми ухвалюємо з запізненням, але такої солідарності та підтримки з боку Європи я ще ніколи не бачив. Ми розуміємо, які нелюдські методи використовує керівництво росії проти українців. Політичної, економічної та воєнної підтримки з нашого боку повинно бути ще більше», - наголосив депутат Європарламенту від Литви Петрас Ауштрявічюс. За його словами, росія ще не розуміє, який злочин скоює і які наслідки це врешті матиме для неї ж самої. Що стосується питання закриття неба над Україною, то поки від НАТО підтримки немає. «Ми не можемо не реагувати на такі жертви серед мирного населення, які відбуваються у 21 столітті в центрі Європи. Є два шляхи завершити цю війну: колективна перемога або колективна поразка. Звісно, другий варіант нам не підходить, бо це війна проти усієї Європи. Особисто я бачу небагато осіб, які виступають за сучасну політику росії, однак вони теж є. Основне наше завдання зараз – ухвалювати рішення, які б привели Україну до перемоги», - наголосив Петрас Ауштрявічюс. До теми: Ми захищаємо не лише власну землю, але й усі європейські принципи, - Максим Козицький на зустрічі з депутатами Європарламенту.  Водночас, депутати Європарламенту й надалі будуть допомагати Україні в гуманітарному, макрофінансовому та військовому плані. Саме тому, вони отримали перелік найнеобхідніших потреб, які найближчим часом сформують і передадуть Україні. Крім того, парламентарі підтримують нашу країну в прагненні стали членом Європейського Союзу.   «Нам спала на думку ідея створити європейсько-український форум, тому разом з колегами прибули у Львів. Діяльність цього форуму буде спрямована на те, щоб Україна стала членом ЄС. Про терміни говорити зарано. Будемо лобіювати інтереси України, здійснювати реформи, відбудовуватимемо країну після війни. Вважаю Львів чудовим місцем, де можна розпочати нашу ініціативу», - зазначив депутат. Зі сторони України до участі в форумі запрошують українських політиків, представників неурядових організацій та депутатів. «Ми переможемо, і це буде наша спільна перемога. Слава Україні!», - додав на завершення Петрас Ауштрявічюс.

6 березня 2022

Сьогодні на Львівщині начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький привітав дипломатичну делегацію з Литовської Республіки на чолі з Надзвичайним і Повноважним Послом в Україні Вальдемарасом Сарапінасом. «Україна для Литви – не лише один з найважливіших партнерів, а й близький друг, якого Литва завжди підтримує. Боротьба з російською агресію є спільною для обох країн. Це аксіома, яку підтримують не лише керівники і політики у нашій державі, а й самі литовці. Ми залишимося з вами. В мирний час наше посольство надавало великого значення нашій співпраці у військовій сфері – це навчальні місії, робота військових інструкторів та інше. А зараз ми надаємо гуманітарну та військову допомогу», - сказав Вальдемарас Сарапінас. Під час зустрічі з паном Послом Максим Козицький наголосив, що делегація може пишатися тим, що представляє таку країну як Литва, яка чесно заявляє, хто друг, а хто ворог, і не боїться сказати світові, хто така росія. «Ми дякуємо вашій країні за те, що вона допомагає нам боротися за незалежність. Дякуємо вашим військовим і вашому дружньому народу. Разом зло можливо здолати! Ми відчуваємо вашу підтримку не лише на словах. Українці цього ніколи не забудуть! Ми віримо у перемогу, бо на нашій стороні правда, сила, і, перш за все, наш народ, який прагне перемоги і знає, за що бореться!», - зазначив начальник Львівської ОВА. Представники литовської делегації також розповіли, що вони вражені стійкістю і патріотизмом мешканців Харкова, Херсона та інших міст, де значна частина населення є російськомовною, проте відстоює свою приналежність лише до рідної України. За підсумками зустрічі сторони узгодили, чим Литва зараз найбільше може допомогти Україні, і, зокрема, Львівщині у розрізі військової та гуманітарної допомоги та для подальшої підтримки областей, які найбільше постраждали від російського вторгнення. Зазначимо, від початку війни вантажні літаки Литви доставили до України військову допомогу, яка включає переносні зенітно-ракетні комплекси «Stinger», а також надають іншу важливу допомогу. На даний час українці – четверта за величиною національна меншина Литви. Більше достовірної інформації про стан справ на Львівщині читайте на телеграм-каналі начальника Львівської ОВА Максима Козицького.

1 березня 2022

Українське військо отримає в рамках допомоги від Євросоюзу 70 бойових літаків. Про це інформує у  Facebook Командування Повітряних Сил ЗСУ. “Наші партнери передають нам Міг-29 та Су-25! У разі потреби, вони зможуть базуватись на польських аеродромах з яких українські пілоти виконуватимуть бойові завдання”, йдеться у повідомлення. Відтак,  Болгарія передсть (Міг-29) - 16 шт, (Су-25) - 14 шт. Польща (Міг-29) - 28 шт Словаччина (Міг-29) - 12 шт