На Львівщині відзначили річницю заснування Наукового товариства імені Шевченка

26 квітня 2022

Сьогодні минає 36 років з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Внаслідок двох вибухів на енергоблоці АЕС радіоактивна хмара пройшла над європейською частиною радянського союзу, більшою частиною Європи, східною частиною США. У зв’язку з цим 26 квітня у світі відзначають Міжнародний день жертв радіаційних аварій та катастроф. До річниці аварії заступник начальника Львівської ОВА Іван Собко, керівник Львівської обласної організації «Союз Чорнобиль України» Андрій Кульчицький та керівниця Львівського спеціалізованого центру радіаційного захисту Тетяна Пошивак вшанували героїчний вчинок ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та жерт катастрофи, поклавши квіти до пам’ятника Героям та жертвам Чорнобиля, що розташований на вулиці Морозній у Львові. «Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу. Глибока вдячність мужнім учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Шануємо тих, хто був евакуйований та відселений з забруднених територій, втратив здоров‘я і потребує особливої уваги від держави і суспільства», - зазначив Іван Собко. Станом на сьогодні на Львівщині налічується 6994 постраждалі особи, з яких: 3663 – учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з них: 1112 – 1 категорії; 2112 – 2 категорії; 439 – 3 категорії; 30 – особи, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій; 3301 – потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з них 313 – 1 категорії; 558 – 2 категорії; 1116 – 3 категорії, 1237 – потерпілих дітей; 614 – дружин померлого громадянина, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою. Вважається, що найбільш розповсюдженою хворобою, викликаною викидом радіоактивних речовин в Чорнобилі, є рак щитовидної залози та лейкемія.  «У постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС – а до них належать ліквідатори аварії, евакуйовані мешканці, - фіксують захворювання п’яти-семи різних органів і систем після радіаційного опромінення. Це можуть бути ураження серцево-судинної системи, кишково-шлункового тракту, щитовидної залози та будь-які інші хвороби, але вони є атиповими. Ці люди отримали дозу опромінення в 90 разів вищу від тієї, яку фіксували під час бомбардування у Хіросімі. Частина осіб з числа ліквідаторів страждають на променеву хворобу», - розповіла керівниця Львівського спеціалізованого центру радіаційного захисту Тетяна Пошивак. Опісля у Центрі провели робочу нараду щодо потреб закладу у воєнний час. Зазначимо, що минулого року за кошти обласного бюджету для Центру придбали рентген-апарат, а завдяки меценатам та союзу «Чорнобиль» відремонтували палати. «Хочу відзначити професійну і якісну роботу керівниці та колективу Центру радіаційного захисту населення. Упродовж цих двох років обласна влада завжди підтримувала і підтримуватиме медзаклад і надалі. Після нашої перемоги у війні, яка буде скоро, я впевнений у цьому, багато обласних програм потребуватимуть змін. Проте підтримка категорії «чорнобильців» буде одним з пріоритетів у соціальному блоці», - додав Іван Собко. Довідково: 26 квітня вночі на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС відбулися два потужні вибухи на четвертому енергоблоці АЕС. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів. Аварія визнана техногенною, екологічною та гуманітарною катастрофою. Основну частину робіт по ліквідації наслідків аварії виконали в 1986 – 1987 роках, в них взяли участь приблизно 240 000 осіб. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки склала приблизно 600 000 осіб. Відразу ж після катастрофи загинула 31 людина. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей, загублено 48 тисяч гектарів земельних угідь, виведено із ладу 14 підприємств, втрачено 400 тисяч квадратних метрів житла. Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", який збудували сотні тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, а Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію.

11 квітня 2022

Національний природний парк «Бойківщина» – природоохоронна рекреаційна, культурно-освітня, науково-дослідна установа загальнодержавного значення, який створили відповідно до Указу Президента України від 11.04.2019 № 130/2019 на площі понад 12 тис га. «Парк створено з метою збереження генетичного, видового і ландшафтного різноманіття Українських Карпат, інших природних комплексів і об'єктів, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Хоча парк і почав працювати нещодавно в його межах вже пролягають такі туристичні маршрути як: «Прикордонна веломандрівка Беньова-Боберка», «Як вирощують ліси: від насіння до великих дерев», «Історичні та природні таємниці урочища Бабінець» та «Краєвиди Бескидів»», - зазначив директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОВА Руслан Гречаник. Детальніше про послуги, які надає парк можна дізнатися за посиланням: https://cutt.ly/IFc3igZ або безпосередньо на сторінці парку у Facebook (https://cutt.ly/iFc3ka7). «Щиро вітаємо колектив НПП «Бойківщина» та всіх, хто долучився до його створення зі святом, хай парк розвивається, розширюється та досягає нових вершин, мирного неба та перемоги у цей військовий час!», - додав Руслан Гречаник.

6 квітня 2022

Львівський національний університет імені Івана Франка став повноцінним асоційованим партнером Альянсу європейських університетів. Відповідний Меморандум підписали сьогодні ректори восьми вищих навчальних закладів Європи. Європейський кампус університетів (EC2U) — це мультикультурний і багатомовний Альянс, що складається з 7 давніх університетів із чотирьох різних регіонів Європейського Союзу. Він представляє спільноту зі 160 тисяч студентів. «Наш університет, як один з найстаріших ВНЗ України послідовно веде активну діяльність, перебуваючи в системі саме європейської освіти, науково-культурного середовища Європи. Ця особливість є додатковим свідченням великих перспектив нашої спільної роботи в межах Альянсу. На головному корпусі нашого університету можна прочитати: «Освічені громадяни – окраса Батьківщини. Університетська спільнота наполегливо працює над втіленням цієї ідеї. На сьогодні ЛНУ співпрацює з понад 250 міжнародними освітніми та науковими установами з 50 країн світу. Особливо важливу роль у цій комунікації відіграють програми подвійного диплома з європейськими університетами. На такі програми ми щиро розраховуємо завдяки інституціями Альянсу», - наголосив ректор ЛНУ імені Івана Франка Володимир Мельник. Альянс європейських університетів ставить перед собою такі завдання: Забезпечити високу якість освітнього процесу; Досягти найвищих стандартів наукових досліджень та інновацій; поглибити інтеграцію університетів у світовий освітній та науковий простір; створити сучасну інформаційно-комунікаційну та соціальну інфраструктуру. Участь в урочистостях підписання Хартії взяв начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. «Сьогодні заклади освіти нашої області частково перетворилися на прихистки для тимчасово переселених людей. Хочу відзначити вагомий внесок Львівського національного університету, який попри всі виклики забезпечує реалізацію права на освіту для тих людей, які через війну втратили цю можливість. З боку адміністрації ми всіляко підтримуватимемо розширення міжнародного освітнього співробітництва ЛНУ, адже міжнародна співпраця допомагає інтегрувати в українську освітню систему високі європейські стандарти», - очільник ЛОВА. До складу Альянсу входять: Університет Коїмбра (Португалія), Університет Олександру Йоана Куза в Яссах (Румунія), Університет Єни (Німеччина), Університет Павії (Італія), Університет Пуатьє (Франція), Університет Саламанки (Іспанія) та Університет Турку (Фінляндія). Відтепер ще й Львівський національний університет імені Івана Франка. Пропонована співпраця між університетами охоплюватиме всі сфери, пов’язані з викладанням і навчанням, науковими дослідженнями, культурною та спортивною діяльністю. Зокрема, передбачено реалізацію програми мобільності для науковців, академічного персоналу та студентів, розроблення спільних сертифікатів, освітніх програм, публікацію спільних видань, реалізацію дослідницьких проєктів, організацію спільних заходів, літніх шкіл того.

1 квітня 2022

Сьогодні Львівському обласному перинатальному центру  виповнюється 36 років. “Без перебільшення - це "тверде повноліття" в поєднанні з щоденним досвідом. Ми вже готові не лише тримати лідерство, а й творити його руками потужного колективу - командою фахівців і однодумців.Бажаю кожному приносити максимальний вклад до побудови у Львівській області якісного перинатального світу. Ми зараз, як ніколи розуміємо наші вектори, зупинятися не буду на них, лише скажу, що цілі відомі і вони досяжні на усі 100%. Бажаю кожному з наших пацієнтів неймовірних перемог, розвитку і Божого Благословіння, а для усіх нас - одної Великої Перемоги”, - зазначила керівник закладу Марія Малачинська. Зазначимо, у період з 24-го лютого у перинатальному центрі змогли народити більше ніж 90 жінок, що були змушені покинути свої домівки через війну.  Ще 160 ще стоїть на обліку і спостерігаються в закладі, та планують народжувати в цій установі.

24 грудня 2021

Сьогодні відбулись урочисті заходи з нагоди 84-ої річниці від дня народження В’ячеслава Чорновола. Розпочалися  урочистості покладанням квітів до пам’ятника В'ячеславу Чорноволу під супровід Галицького академічного хору. Вшанувати його пам'ять біля пам’ятника видатному українцеві зібралися представники влади та громадськості. У заході взяли участь перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик та заступник голови облдержадміністрації Олександр Кулепін. ''В’ячеслав Чорновіл ще за життя став моральним авторитетом, взірцем високого громадянського обов’язку, символом незламності українського духу.  Усе своє життя він віддав боротьбі за правду: і тоді, коли виступав проти арештів української інтелігенції на прем’єрі фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків», і тоді, коли відмовлявся свідчити проти своїх друзів, і тоді, коли написав книгу «Лихо з розуму», і кожен день, кожну хвилину, кожну секунду свого життя, відстоюючи ідеали вільної, незалежної соборної України. Сьогодні кожен з нас на своєму місці продовжує його ідею. Адже майбутнє нашої держави залежить від свідомості її громадян, від єдності нашої нації та від готовності кожного відстоювати та боронити Україну так, як це робив В’ячеслав Чорновіл'', - зазначив Андрій Годик. Довідково: В'ячеслав Чорновіл — український політик, діяч руху опору, публіцист, літературний критик. Засновник Народного руху України та один з ініціаторів Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років; Герой України (2000, посмертно). Лауреат Міжнародної журналістської премії імені Ніколаса Томаліна (1975).

17 грудня 2021

Сьогодні у Львівському палаці мистецтв відбулася Урочиста Вчена рада з нагоди 75-річчя заснування Львівської національної академії мистецтв. Учасників заходу привітала керівник апарату Львівської облдержадміністрації Ірина Шурпяк. Також вона зачитала привітання від імені Президента України Володимира Зеленського. «Приємно, що у закладі впроваджуються дієві сучасні підходи підготовки студентів, втілюється амбітні освітні проекти. Високо ціную зусилля  академії пов’язані з інтеграцією України у європейський та світовий культурний простір. Хай здійснюються усі ваші творчі задуми, нехай свобода творчості і дух натхнення панують надалі. Бажаю колективу та студентам нових мистецьких перемог на благо України. Славетній академії – процвітання і розвитку”, - йдеться  у привітанні Глави держави. Ірина Шурпяк відзначила подяками Міністерства культури та інформаційної політики, а також облдержадміністрації працівників Львівської національної академії мистецтв.  Зазначимо, сьогодні о 17 год відбудеться «VIVAT ACADEMIA!» Виставка творів викладачів Львівської національної академії мистецтв у Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького. Також у межах 75-ти річчя ЛНАМ заплановано ще два проєкти: виставка дипломних робіт випускників-магістрів 2021 р. (30 грудня, 15:00, галерея ЛНАМ) та онлайн-виставка творів викладачів кафедри академічного живопису ЛНАМ. 

21 листопада 2021

У Соборі Святого Юра відбулася Архиєрейська Божественна літургія, яку очолив Блаженніший Святослав у співслужінні Синоду Єпископів та духовенства з нагоди 10-ї річниці від дня створення Львівської митрополії УГКЦ. Участь у Літургії взяли архієреї УГКЦ на чолі з Патріархом Святославом (Шевчуком) та Апостольським нунцієм в Україні архиєпископом Томасом Едвардом Галліксо. На заході був присутній голова Львівської ОДА Максим Козицький. «Заснування Львівської митрополії є важливим етапом в історії сучасної Української Греко-Католицької Церкви. Маю нині за велику честь подякувати Владиці Ігорю та Владиці Володимиру за те, що протягом цих років гідно і щиро ведуть дорогою добра свою Церкву. А також побажати всіх Божих ласк вірним УГКЦ. Нехай як на святоюрських схилах, так і в серцях спільноти УГКЦ завжди живе слово та заповіді нашого великого Митрополита Андрея, до котрого рівняємося. Хай ведуть нас заповіти владики Йосифа Сліпого. Особливо, його найбільша постанова - «Великого бажайте!», - зазначив Максим Козицький. Нагадаємо, 8 листопада 2011 року Глава УГКЦ Патріарх Святослав (Шевчук) повідомив про створення в УГКЦ трьох нових митрополій у тому числі Львівської. 29 листопада 2011 року в архикатедральному соборі св. Юрія у Львові відбулася Архиєрейська Літургія з нагоди урочистого проголошення Львівської митрополії Української Греко-Католицької Церкви та інтронізації Митрополита Львівського Ігоря (Возьняка).

1 листопада 2021

Сьогодні, 1 листопада, на Львівщині відбулися заходи з нагоди відзначення 103-ї річниці утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Відтак, представники влади та громадськості поклали квіти до Меморіалу воїнам Української Галицької Армії, а також до могил Дмитра Вітовського – Держсекретаря військових справ ЗУНР, Михайла Галущинського – коменданта Січових Стрільців, Олександра Тисовського – керівника і засновника «Пласту», Северина Левицького – воїна УГА, які поховані на Личаківському кладовищі. «Синьо-жовтими прапорами замайоріла Львівська ратуша 1 листопада 1918 року. А за нею і всі інші важливі урядові установи краю. 103 роки тому Львів здійснив Листопадовий Зрив, а далі - проголосив Західноукраїнську Народну республіку. У цей же та наступні дні українські активісти і підрозділи Українських січових стрільців перейняли владу у Станіславові, Тернополі, Золочеві, Сокалі, Раві-Руській, Коломиї, Снятині, Печеніжині, Бориславі та інших містах і містечках Галичини. «Волею українського народу утворилася на українських землях Австро-Угорської монархії Українська Держава. Найвищою державною властю Української Держави є Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла владу в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави», - такі слова відозви Української Національної Ради. Для всіх наступних поколінь - і тих, які були, і тих, які будуть після нас, дуже важлива ця перемога. І як приклад тактичних вольових дій, і як приклад великих особистостей, котрих ми маємо за взірець. Саме маємо, як показує новітня історія України. Хай не бракне нам, як і їм, рішучості, твердої певності і віри в Україну. Дай, Боже, нам сил іти лише вперед, відповідати за свої дії і відстоювати свою державу на рівні дипломатії та на полі бою!!", - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. Опісля вшанували пам'ять Президента Національної Ради ЗУНР Євгена  Петрушевича та Героїв, загиблих під час проведення антитерористичної операції/операції об’єднаних сил на сході України, на полі почесних поховань № 76 – до їх могил поклали квіти. Також учасники заходу взяли участь у поминальній панахиді.

17 вересня 2021

У Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся Міжнародний освітній форум «Виклики для розвитку системи освіти, зумовлені Четвертою промисловою революцією та пандемією COVID-19», в межах якого упродовж двох днів про освіту та системні зміни говорили представники академічних середовищ, освітяни, експерти у сфері неформальної освіти та студенти. Під час форуму директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска презентував учасникам досвід Львівської області у впровадженні дистанційного навчання через пандемію. «Наш досвід віддаленого навчання почався із стрімким поширенням коронавірусної хвороби, і саме тоді ми виявили, що тільки 4% вчителів володіли платформами дистанційного навчання. Чи можливо організувати дистанційне навчання так, щоб воно за якістю переважало очне навчання? Так, це цілком можливо, але лише за умови досконалого володіння педагогами навиків ведення уроків у дистанційному форматі. Саме тому велика увага департаменту зосередження на тому, щоб навчити наших вчителів працювати із платформами для дистанційного навчання. Ті вчителів, які мають хороший рівень он-лайн навчання, будуть створювати конкуренції не лише окремим колегам, а й цілим закладам. Це може поламати традиційну систему освіти. Регіони, які швидше це зрозуміють, зможуть виграти найбільше», - акцентував Олег Паска. Декан факультету міжнародних відносин Львівського університету Маркіян Мальський наголосив, що подібні форуми об’єднують науковців різних країн і дають поштовх до розвитку університетів. «Ми живемо у період змін не лише освітнього процесу, але й самої ролі університетів у європейському соціальному просторі. Наукові установи окрім освітньої ролі також виконують національно-консолідуючу функцію, встановлюють важливі міжнародні взаємозв’язки, адже все частіше університети здійснюють те призначення, яке притаманне транснаціональним корпораціям», - зазначив Маркіян Мальський. На Міжнародному освітньому форумі представлені принципи Програми «Еразмус+», яка реалізується у межах нової фінансової перспективи Європейського Союзу на 2021-2027 роки. Програмою форуму були передбачені семінари і дискусії в групах. Учасники працювали за трьома напрямками: технологічний імпульс: цифрові трансформації в освіті з міжнародних відносин; роль неформальної освіти; компетенції майбутнього. «Мені приємно, що львівський освітній простір активно і всебічно інтегрується у європейський. Я маю честь бути членом Програми «Еразмус+» і готовий долучатися до розвитку освітнього потенціалу ЛНУ ім. Івана Франка на різних рівнях організації відповідних наукових подій», - розповів генеральний директор Фонду розвитку системи освіти і Польського національного агентства Програми «Еразмус+» та Європейського корпусу солідарності Павел Пошитек. Учасники наукового зібрання мали змогу відвідати виставку спільних наукових праць факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка та  Інституту політичних наук Вармінсько-Мазурського університету (Ольштин, Польща). Міжнародний освітній форум покликаний стати платформою з обміну досвідом та дискусійним майданчиком для представників з різних секторів. Міжнародна освітня мобільність молоді є важливим інструментом розвитку потенціалу студентства, який повинен підтримуватись урядовими й неурядовими організаціями, навчальними закладами та бізнес-структурами. Якість формальної та неформальної освіти здійснює безпосередній вплив на компетентності молоді, необхідні їй для ефективної самореалізації.

13 вересня 2021

У стінах Львівського професійного коледжу готельно-туристичного та ресторанного сервісу розпочалася традиційна «Освітня  академія». Цього разу дводенну сесію організували для заступників директорів із навчально-виробничої діяльності закладів професійно-технічної освіти. Під час академії директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска презентував учасникам заходу стратегію розвитку освіти Львівщини, зосередивши свою увагу на важливості промоції професійно-технічних закладів. «У закладі, де є хороша матеріальна база, кваліфіковані кадри та якісна навчальна програма, дитина може отримати кращі шанси на добре майбутнє. Треба змінювати свідомість молодих батьків, які за кілька років будуть обирати для своїх дітей навчальний заклад. Ми маємо унікальні по своїй суті заклади, які приваблюють молодь з інших регіонів. В новому законі про ліцеї забрали принцип територіальності. Гадаю в новому законі про профтехосвіту це також врахують. Прикро, але зараз галузь професійно-технічної освіти працедавці сприймають як джерело дешевої робочої сили. На жаль, у більшості представників нашого бізнесу досі домінує радянське мислення. А бізнес повинен розуміти, що їм уже зараз треба шукати обдарованих учнів, налагоджувати співпрацю профтехосвітою. Хто зробить це найшвидше - той виграє», - наголосив Олег Паска. За словами очільника департаменту, система професійно-технічної освіти зараз потребує заходів із підвищення престижності, а це у свою чергу тягне за собою потребу покращувати матеріально-технічну базу училищ. «У структурі видатків Програми розвитку освіти, ПТО посідає перші місця. Ми готові підтримувати ті заклади, які чогось прагнуть. Скажімо, у нас уже є позитивний приклад співпраці ІТ-кластера із училищем у підготовці спеціалістів, які в майбутньому працюватимуть на ІТ-галузь. Подібний приклад співпраці профтехосвіти із бізнесом є в Сокалі. Ми - за будь-які проекти, які спрямовані на розвиток закладів. Окрім того, важливою складовою є раціональне використання ресурсів наших закладів. Ця освітня академія покликана залучити до спільної роботи і заступників керівників, адже вони теж частина управлінської команди», - зазначив керівник відділу професійно-технічної освіти Іван Пикус. В межах академії заступників директорів професійних училищ, коледжів поділили на групи, де вони могли попрацювати над окремими темами на чолі із менторами. У програмі академії – презентації про компетенції керівника, потреби ринку праці Львівщини, напрацювання проектів тощо.  

1 вересня 2021

Сьогодні, 1 вересня, День знань та початок нового навчального року відзначили у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. З цієї нагоди в одному з провідних вищих військових навчальних закладів відбулась урочиста академія. Участь у заході взяв перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик. «Російська агресія змінила ставлення українців до армії та війська. Кожен усвідомив, що бути військовим – це не виключно відпрацювання стройового кроку на площі чи теорія у навчальних аудиторіях. Це, насамперед, вміння і готовність  зі зброєю в руках захищати свою Батьківщину, її територіальну цілісність, суверенітет, незалежність. Вступивши до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного,  ви вибрали право і честь навчатися в одному з найкращих військових закладів нашої держави. Водночас на ваших плечах є надзвичайно велика відповідальність - гідно дотримуватись тих стандартів, які встановили ваші попередники, такі Герої, як Тарас Матвіїв, Микита Яровий та інші воїни, які віддали найцінніше –  своє життя заради кожного з нас, нашої мови, культури. Щоб ми мали право бути українцями на своїй землі»,- зазначив Андрій Годик, вітаючи першокурсників.  Також він вручив подяки від імені голови Львівської ОДА керівникам відділів та викладацькому складу академії. 

27 серпня 2021

За словами Президента Володимира Зеленського чинна влада переймається освітою та якістю підготовки майбутніх фахівців в Україні, тому виникла ідея створення Президентського університету як прикладу вишу, де буде забезпечено гідні умови для навчання та роботи. Про це глава держави  заявив у спеціальному випуску програми «Право на владу» на телеканалі «1+1». Як наголосив Зеленський неможливо одразу побудувати чи модернізувати велику кількість навчальних закладів. Зокрема, за його словами, закриття частини вишів задля підвищення якості освіти в решті навчальних закладів залишило б без роботи велику кількість працівників галузі. Тому, на думку Президента, зміни варто впроваджувати поступово. Серед іншого, як зазначив Володимир Зеленський, було ініційовано створення Президентського університету, де готуватимуть високопрофесійних фахівців. Цей заклад освіти продемонструє, яким має бути якісний виш – з високими заробітними платами викладачів, хорошим матеріально-технічним і фінансовим забезпеченням студентів, щоб їм не доводилося поєднувати освіту з роботою. «Президентський університет не буде повністю підпорядковуватися Міністерству освіти. Це приклад. І якщо він запрацює – я хочу в це вірити, – то ми покажемо, що таке можливо робити з українських вишів», – резюмував Глава держави.