На Львівщині завершилось навчання для волонтерів

9 травня 2022

У Самбірському районі Львівської області знайшли прихисток чимало сімей-переселенців. Місцеві мешканці допомагають сім’ям з дітьми пережити цей складний час. Серед них місцева вчителька Надія Яворська, жінка уже на пенсії, але свій великий педагогічний досвід вирішила присвятити дітям, які через війну опинились у Мшанці та сусідніх гірських селах Стрілківської громади. Про те, як бореться з ворогом на своєму фронті вона розповіла виданню «Ваш Голос Прикарпаття». «Я працюю з дітьми, які приїхали до наших сіл із різних регіонів. Краматорськ, Дружківка, Олександрівка, Покровськ, Кривий Ріг, Харківська та Київська області. Вік моїх нових друзів – від 3 до 10 років. Моя особиста мета – хочу бути корисною у цей важкий час війни. Я маю педагогічний досвід. То чому ж його не застосувати у потрібній справі? Маленькі українці сьогодні цього потребують», – розповіла вчителька. Надія Яворська реалізує проєкт дитячі точки «Спільно» від ЮНІСЕФ у партнерстві з Українською освітньою платформою. Це уроки неформальної освіти для дітей, які стали вимушеними переселенцями. До навчання залучають і місцевих дітей. Мета цього проєкту – забезпечити право на освіту в час війни усім дітям. А також допомогти їм освоїтись на новому місці, потоваришувати з місцевими однолітками. Аби фахово працювати з маленькими переселенцями педагог проходила відповідні навчання. У групі Надії Яворської 23 дитини. Наразі на заняття приходять 10-11. Як розповіла Надія Яворська проводить не класичні уроки. Усі діти, різного віку, займаються в одній групі. Щоразу для своїх учнів учителька придумує різні цікавинки. Розповідає про місцевість, про звичаї, про природу. До прикладу, перед вербною неділею спільно виготовляли букетики для освячення. Попри це спілкувалися й про історію свята та традиції. Згодом малювали писанки, а ще складали художній великодній кошик. «Діти є діти. Вони хочуть спілкуватись, забавлятись та цікаво проводити свій час. Ми не можемо постійно сидіти у нашому умовному класі. Багато часу проводимо на вулиці, якщо дозволяє погода. От, до прикладу, вивчали місцеві рослинки, розбирали де правий, а де лівий берег нашої річки Мшанка. Щоразу придумую й різні активні ігри. У вівторок прогулялись до нашої туристичної візитівки – Мшанецьких колиб», – розповіла педагог. У кожної дитини – своя історія. Але усіх об’єднує одне гірке слово війна. Зазначимо, що сьогодні на Львівщині проживає 274 тисячі переміщених осіб, з них понад 75 тисяч – діти.   Фото «Ваш Голос Прикарпаття».

21 квітня 2022

Благодійна організація “Borken hilft der Ukraine” передала карету швидкої медичної допомоги одному з провідних обласних медичних закладів. «Велика вдячність німецьким волонтерам за таку неоціненну допомогу. Ця підтримка є свідченням небайдужого ставлення до проблем та потреб людей, що опинились у скрутному становищі. Приємно усвідомлювати, що в теперішній ситуації люди відкликаються на наші потреби та показують свою готовність допомогти», - зазначив директор департаменту охорони здоров’я ЛОВА Орест Чемерис. Автомобіль обладнаний усім необхідним для надання фахової медичної допомоги та є вкрай необхідним аби рятувати здоров’я та життя людей.

16 квітня 2022

Для збереження стабільності фінансової системи в умовах війни Національний банк України запровадив низку валютних обмежень. Як результат, банківська система вже майже два місяці безперебійно працює в умовах повномасштабного нападу росії. Ці обмеження мають низку виключень, якими може скористатися український волонтерський рух для закупівлі необхідних товарів за кордоном – насамперед військової амуніції. Як фізичним особам придбати військову амуніцію за кордоном? Нещодавно Нацбанк спростив обмеження для сприяння діяльності волонтерів. Дозволено купувати та переказувати іноземну валюту в межах щомісячного ліміту 400 тис. грн в еквіваленті (це, наприклад, більше 13,5 тис. дол. США) для придбання низки товарів військового призначення. До цього переліку увійшли: бронежилети, каски, шоломи, військова та тактична форма, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги. Коди товарів можна переглянути у Постанові Правління Національного банку №18: https://cutt.ly/rFLoRHF Ураховуючи, що сума переказів не перевищує 400 тис. грн на місяць, перевірка відповідних операцій здійснюється за спрощеною процедурою. У вашому банку вам підкажуть, які саме документи потрібно надати. НБУ фіксує зворотний зв'язок щодо відповідного переліку товарів та опрацьовує можливість його оновлення. Водночас ураховуючи, що відповідний перелік створений для фізичних осіб, до нього може бути включена лише готова продукція. Сировина ж використовується суб’єктами бізнес-діяльності. Важливо! Формуючи перелік для фізосіб Національний банк обирав товари з переліку критичного імпорту, ураховуючи запити волонтерів та банків. Водночас він жодним чином не обмежує перелік товарів критичного імпорту, який затверджується Кабінетом міністрів саме для юридичних осіб, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Фізичні особи волонтери також можуть скористатися можливостями, які доступні для всіх громадян. Зокрема, дозволено: 1. Переказувати гроші зі своєї картки на картку отримувача за кордоном у межах ліміту 100 тис. грн на місяць (в еквіваленті), у тому числі для оплати товарів або послуг. Водночас відповідний ліміт також розповсюджується на здійснення операцій із використанням платіжних карток для придбання активів, які належать до операцій quasi cash (поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків, купівля віртуальних активів тощо). 2. Розраховуватися картками українських банків за товари та послуги в торговельних мережах та Інтернеті як в Україні, так і за кордоном. Національний банк не запроваджував обмеження на такі операції. Проте, ліміти можуть установлюватися банками. Як юридичні особи можуть купувати товари за кордоном? Фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, можуть купувати та переказувати валюту за кордон для придбання товарів критичного імпорту. Цей перелік затверджується Кабінетом Міністрів України та включає значну кількість товарів. Серед них: бронежилети, каски, шоломи, захисне взуття та одяг, військова та тактична форма і взуття, медикаменти та лікарські засоби, рації, автомобілі, безпілотні літальні апарати, тепловізори, прилади нічного бачення, протидронні пушки, костюми, комбінезони хімічного захисту (гума), рукавички хімічного захисту (гума, неопрен), парашути, біноклі та багато інших товарів. Крім готових товарів, до переліку критичного імпорту входять і товари проміжного споживання. Наприклад, це тканина, яку можна використовувати для пошиття військового одягу. Повний актуальний перелік можна переглянути за посиланням: https://cutt.ly/aFLoInu Щоб придбати іноземну валюту та переказати її за кордон з метою купівлі товарів з переліку критичного імпорту, юридичним особам потрібно надати банкам документи, які підтверджують здійснення такої операції. Банк, як агент валютного нагляду самостійно вирішує, які конкретно документи має надавати клієнт. Чому Національний банк не може зняти для волонтерів всі обмеження? Одним із важливих завдань НБУ в умовах війни є сприяння діяльності Збройних Сил України. Ухвалюючи будь-які рішення, Національний банк зважує їх вплив та корегує обмеження у такий спосіб, щоб з одного боку, максимально спростити життя громадян, з іншого – не допустити неконтрольоване виведення капіталу за кордон.

14 квітня 2022

Працівники управління туризму та курортів Львівської ОВА пройшли сертифікований тренінг з першої домедичної допомоги. Навчання провели фахівці Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Інструктор тактичної медицини Віктор Гончарук, який під час військової служби у Нацгвардії України, допомагав рятувати людей в АТО, а зараз працює старшим братом медичної підстанції 6 і є анестезистом бригади аеромобільної евакуації, каже, що у його практиці доволі часто траплялися випадки, коли люди помирали, через не надання допомоги до приїзду швидкої. «Швидкість доїзду бригад екстреної медичної допомоги і реагування як правило є в межах десяти інколи і більше хвилин. Відповідно людина, котра надає домедичну допомогу може виграти цей час для постраждалого, забезпечити його виживання до приїзду медиків, котрі матимуть вже набагато більше шансів врятувати цю особу», - каже Віктор. Зі слів фахівця, до навиків першої домедичної допомоги відносять: визначення стану пацієнта і необхідності надання йому реанімаційних заходів, надання реанімаційних заходів, в що буде входити компресія грудної клітки і забезпечення прохідності дихальних шляхів, штучна вентиляція легень, а також обов‘язково - зупинка кровотеч. Слід зазначити, що кровотечі під час воєнних дій є найбільш частою причиною смертності. Вміння спинити кровотечу є важливим і в цивільному житті. Як мінімум має бути навик зупинки кровотечі шляхом прямого тиску на рану та накладання тугої пов‘язки. Віктор Гончарук побажав присутнім, щоб ці знання їм ніколи в житті не знадобилися, але наголосив, що краще все знати та вміти. «Кажуть, підготовлений – значить захищений! Ми пройшли всі базові пункти надання домедичної допомоги. Вдячні фахівцям Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф за новий досвід, а «Гранд Готелю» за місце проведення тренінгу. Хочу додати також, що подібні курси загартовують командний дух, тож заохочую інших проходити навчання», - зазначила керівниця управління туризму та курортів Львівської ОВА Наталя Табака.  

12 квітня 2022

80% волонтерів на Головному залізничному вокзалі Львова та в гуманітарних штабах області – це молодь. Молодь, яка сама організувалася, без будь-яких вказівок чи додаткових доручень. Це стало можливим завдяки створеній раніше якісній комунікації між усіма молодіжними організаціями. Про це під час брифінгу у Львівській ОВА розповів начальник управління молоді і спорту Львівської ОВА Роман Хім’як. За його словами до роботи з молоддю на Львівщині залучені близько 50 волонтерських і громадських організацій. «Ми розуміємо, що працювати в режимі нон стоп 24 на 7, і спати практично на цьому ж складі, де ти вантажиш тіри, займаєшся логістикою - це мабуть психологічно важко,  фізично важко. Але коли ти розумієш, що ти це робиш для світлої мети, коли ти розумієш, що живеш в такий історичний період, і що від твої маленьких кроків залежить дуже багато, воно абсолютно все нівелюється і ти сам себе заряджаєш і виходиш на крутий апґрейд. Я захоплений молоддю і всіма людьми, які зараз працюють», - зазначив Роман Хім’як. Він наголосив, що навіть якщо ваша допомога незначна, вона все одно важлива, адже навіть найменша дія може мати потужний ефект. «Тому приходьте, допомагайте, є контакти, є адреси, є комунікація з усіма координаторами. Ми чекаємо на всіх. На всіх, хто готовий навіть найменшими кроками наблизити нашу державу до перемоги», - додав начальник управління молоді і спорту Львівської ОВА. Детальну інформацію про те, як молоді долучитися до допомоги країні на Львівщині, можна знайти на сторінці Львівського обласного молодіжного центру у Фейсбуці.

4 квітня 2022

Громадська організація «Асоціація саперів України» за підтримки МОН у 2020 та 2021 роках реалізувала пілотний проєкт з навчання педагогів Дніпропетровської, Донецької, Луганської областей та міста Києва на спеціальній онлайн платформі з питань мінної небезпеки (Explosive Ordnance Risk Education – EORE). ⠀ Враховуючи широкомасштабну війну російських окупаційних військ на всій території України, МОН вбачає за доцільне проходження зазначеного навчання педагогами з усіх регіонів України. В подальшому набуті знання і навички педагогів з мінної небезпеки дозволять їм проводити інформаційні заняття з безпекових питань для аудиторії різних вікових категорій, насамперед, для учнів закладів загальної середньої освіти. ⠀ Курс розрахований на 30 годин онлайн навчання. Слухачеві потрібно зареєструватись за покликанням: https://eoreplatform.web.app/ та у зручний для себе час пройти онлайн курс навчання. Підтвердження аккаунтів відбувається упродовж доби. ⠀ Усі педагоги, які успішно пройдуть зазначений курс навчання, отримають відповідний сертифікат (генерується автоматично) та зможуть завантажити в особистому кабінеті необхідну навчально-методичну літературу (в електронному вигляді). Загальна кількість учасників онлайн навчання не обмежена. ⠀ Контактна особа від Асоціації - Чуткий Сергій Іванович, член правління організації. E-mail: ua.deminers@gmail.com.

30 березня 2022

На Львівщині, поблизу Червонограда люди активно займаються волонтерством – шиють «розвантажувальні жилети» для військовослужбовців. Завдяки локальній волонтерській ініціативі вдалося пошити вже понад 200 спеціальних жилетів. Їхнє головне завдання забезпечити зручне використання всього необхідного спорядження, а насамперед – швидкого та зручного доступу до будь-якого елемента екіпірування. Кураторка процесу пошиття розвантажувальних жилетів пані Марія запрошує охочих долучатися до волонтерської ініціативи. Всі деталі телефоном 0979534502. «Ми потребуємо майстерних рук швачок. По можливості – залучаємо кошти благодійників, щоб оплатити цю нелегку роботу, а ще – обіцяємо здорову та позитивну атмосферу в колективі. Шити можна як у нас, так і брати викройки додому, якщо ваша швейна машинка дозволяє шити цупкіші тканини. Ваші руки дуже потрібні нам та хлопцям, котрі боронять Україну!», – говорить жінка. Двадцять рулонів спеціальної тканини для пошиття розвантажувальних жилетів передали як гуманітарну допомогу з Литви. А ще – медикаменти, турнікети, пальне, продукти та іншу допомогу. Нагадуємо, що на Львівщині, крім допомоги нашим військовим організовують допомогу та дозвілля для внутрішньо переміщених осіб. Наприклад, село Яструбичі, запрошує відвідати туристичну локацію «Гніздо Яструба». Це унікальний авторський командний квест, в основі якого лежать реальні події 1949 року. Відвідувачів знайомлять з повстанським рухом в інтерактивній формі, залишають поле для роздумів та аналогій з теперішнім часом. Таким чином можна вивчати історію рідного краю у формі веселої гри, відшукати сховані артефакти, посприяти патріотичному вихованню дітей та прищепити їм українські цінності. Більше про туристичні локації, які пропонують переселенцям читайте за посиланням.

29 березня 2022

Вступ на бюджетну та платну форми навчання у вищі навчальні заклади в умовах воєнного часу може відбуватися у різних формах. Як розповів директор департаменту освіти Львівської ОВА Олег Паска, попередньо планується, що абітурієнти, які хочуть вступати на бюджетну форму навчання, повинні пройти спрощене ЗНО. Останнє передбачає здачу єдиного тесту, який включатиме тестові питання з трьох предметів – української мови, історії України та математики. Водночас, ті учні, які хочуть навчатися на платній формі, просто писатимуть мотиваційного листа. І відповідно до цього поступатимуть у заклади вищої освіти. Детальніше про спрощене ЗНО – за посиланням.

26 березня 2022

На Львівщину щодня прибувають тисячі переселенців. Серед них батьки разом з дітьми шкільного віку та студентами. У департаменті освіти і науки Львівської ОДА в одному буклеті зібрали усю необхідну інформацію про освітній процес в області для внутрішньо переміщених осіб. Діти шкільного віку з родин, які тимчасово проживають на території Львівської області мають можливість долучитися до освітнього процесу в одному із закладів освіти за тимчасовим місцем проживання (за згодою батьків). Для осіб, що перебувають за межами області чи України, а також для учнів, які залишилися на територіях, де ведуться активні військові дії створено Українську дистанційну школу (УДШ). Зареєструватись на навчання у Дистанційній школі можна за покликанням: https://cutt.ly/vAYwLdX Учні та студенти закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які тимчасово проживають на території Львівської області мають можливість долучитися до освітнього процесу в одному із закладів освіти відповідно до профілю навчання. Завантажити буклет можна за  посиланням. У ньому ви знайдете також корисні контакти для ще більш детальної інформації. «Ми докладаємо усіх зусиль, щоб люди почувалися в безпеці та повертались до нормального життя, наскільки це можливо у воєнний час. Забезпечуємо тих, хто прибув, дахом над головою, їжею, ліками, одягом, фахівці наших центрів зайнятості готові підібрати вакансії. В учнів та студентів, які приїхали на Львівщину з інших областей, є можливість долучитися до освітнього процесу. Також пропонуємо вступати у гуртки, відповідно до вподобань, відвідувати психологічні тренінги чи готуватись до ЗНО з Малою академією наук України. При потребі надаємо психолого-педагогічну підтримку», - Максим Козицький.   Нагадаймо, що напередодні Львівська область прийняла на проживання майже 6 тисяч людей, які покинули свої домівки через вторгнення російських військ. З 24 лютого – майже 247 тисяч. І це лише офіційні дані.

21 березня 2022

Напередодні начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький відвідав Головний залізничний вокзал Львова. Зокрема, очільник адміністрації прослідкував, наскільки налагодженими є процеси між представниками влади та волонтерських організацій. «Львівщина стала одним великим прихистком, який дає людям з інших регіонів можливість знову відчути себе в безпеці. Завдяки небайдужим нам вдалося створити на Головному залізничному вокзалі Львова злагоджений рух допомоги. Дякую усім тим, хто попри роботу чи навчання знаходить час для волонтерства. Я знаю, що люди працюють тут по 12 годин. Ваш вклад дуже цінний. Ми зі своєї сторони координуємо ці процеси: допомагаємо транспортувати, знаходимо житло, забезпечуємо одягом та гарячою їжею усіх, хто приїжджає до нас. Коли люди адаптувалися, вони можуть звернутися у наші центри зайнятості і їм допоможуть у пошуках роботи», – сказав Максим Козицький. На вокзалі співпрацюють волонтери у межах проєкту «Почуй лікаря» спільно з кризовим медичним центром міста Львова, які надають психологічну та медичну допомогу внутрішньо переміщеним особам. Координаторкою проєкту є радниця голови Львівської ОВА Галина Бордун. «Пункт медико-психологічної допомоги працює цілодобово. Зараз у нашій команді є понад 500 волонтерів. Ми сформували групи, які працюють по пів доби. Загалом в кожній зміні понад пів сотні осіб. Запит на допомогу є досить великим, тому потрібно ще волонтерів», – сказала Галина Бордун. Волонтерів на вокзалі можна розпізнати за наявністю яскравих жилеток та бейджиків з написами «Медико-психологічна допомога. Волонтер». Медики працюють у наметах біля пункту обігріву. Також неподалік вокзалу розгорнули намети від ДСНС та деяких міжнародних гуманітарних організацій. Щоб стати частиною команди волонтерів, потрібно заповнити анкету за посиланням.  

19 березня 2022

Відколи росія напала на Україну, театри продовжують працювати та приймати відвідувачів, проте їх місія змінилася. Сьогодні люди приходять сюди не провести дозвілля, а знайти прихисток. Замість стільців у залі - ліжка та матраци, замість акторів і декорацій на сцені - те саме. Актори, які раніше розважали глядачів, сьогодні волонтерять на всіх фронтах: поселяють вимушено переміщених осіб, готують для них їжу, плетуть сітки для військових тощо. Від початку російського вторгнення до України буквально на сцені театру імені Леся Курбаса переночувала вже не одна сотня дорослих та дітей з різних куточків України. Адже зараз театр переформатувався у воєнний хостел для людей, котрі переїхали з “гарячих” точок України. Акторський склад театру перетворився у волонтерський і зараз допомагає кожному, хто цього потребує.  Окрім ночівлі, у холі театру можна перепочити, випити каву або чай, перекусити та отримати професійну допомогу медсестри, психолога, юриста. Шелтер на 25 осіб облаштували і у театрі Лесі Українки у Львові. Окрім того працівники театру готують їжу та їздять на вокзал годувати людей, які прибули до Львова з інших міст. Також там започаткували й іншу ініціативу - на базі театру волонтери шиють балаклави, бафи та стрічки для військових.  Колектив театру “І Люди, і ляльки” у Львові волонтерить, плете сітки та гастролює з виставами для дітей, котрі змушені були покинути рідні домівки. І хоч приміщення театру маленьке за площею, та все одно там надають прихисток для людей, котрі залишили свої домівки, втікаючи від війни. До слова, директор театру - актор та режисер Олекса Кравчук вступив до лав ЗСУ. У приміщенні музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича у м. Дрогобич поселили кілька акторських родин, які приїхали з місць ведення військових дій. Крім того, колектив театру з перших днів війни згуртувався, щоб готувати їжу для військових. Народні артистки й музикантки закуповують продукти для приготування страв та самостійно готують вареники, котлети, борщові заправки та інші смаколики. На своїх сторінках у соціальних мережах актори і працівники театру розповідають, що колектив Львівського муздрамтеатру ім. Юрія Дрогобича зліпив вже понад 10 тисяч вареників  для Збройних Сил України.  Шелтер на 60 осіб розгорнули і на базі Першого академічного українського театру для дітей та юнацтва у Львові. Вимушено переселених осіб розмістили в гримерках та репетиційному залі театру. Колектив театру разом з іншими волонтерами забезпечує безперебійну роботу прихистку, сортує гуманітарну допомогу та відправляє у найбільш постраждалі області України. Волонтерський центр діє і при Національному театрі ім. М. Заньковецької. Заньківчани збирають гуманітарну допомогу, опікуються харчуванням для військових та вимушено переселених осіб, плетуть сітки, відшивають одяг для Збройних Сил України, а також організовують різноманітні заняття для дітей-переселенців та сеанси “творчої терапії” для дорослих. Львівський театр ляльок також надає прихисток для вимушено переселених осіб. Відтак, щодня з допомогою волонтерів у театрі розміщують до 60 людей. Ліжкомісця облаштували  на бейбі-сцені, в репетиційній кімнаті, у фоє та в нижньому залі театру . Працівники театру облаштували навіть душ та пральну кімнату. Щодня львівські підприємці допомагають з харчами для переселенців, а працівники театру проводять арт-заняття дітьми. Нагадаємо, що від початку російського вторгнення Львівщина прийняла вже понад 200 тисяч осіб, з яких орієнтовно 162 тисячі зараз стаціонарно тут проживають.

16 березня 2022

З 14 березня на Львівщині стартував навчальний процес. Зі 1130 шкіл області 26 відновили навчання в очному форматі. Частина шкіл працюють дистанційно або у змішаній формі. Станом на сьогодні 3573 дитини залучені до освітнього процесу на Львівщині з числа тимчасово переміщених осіб. Найбільше учнів – з Харківської і Київської областей. «Якщо ми хочемо і в майбутньому бути переможцями – наші діти мають вчитися. Тому коли ми поселяємо людей, надаємо всю необхідну допомогу, що би ми зараз не робили, ми маємо думати про те, як будуть працювати наші заклади освіти. Ми розуміємо, якою є якість освітнього процесу в цих умовах. Але, щоб хоча б частково зняти психологічне навантаження, слід забезпечити дітям можливістьнавчатися, а вчителям - навчати», - зазначив заступник голови Львівської ОВА Іван Собко. «Окупант свідомо знищує нашу освіту. З десяти вищих навчальних закладів у Харкові залишилося два. Зараз має бути велика увага до освіти попри все», - додав Іван Собко. Окрім навчального процесу, з наступного тижня на Львівщині планують відновити і позашкільну освіту. Як зазначив директор департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска, мова йде про гуртки та проведення конкурсів, які дозволять дітям продовжувати розвивати свої таланти. Як дітям з числа ВПО приєднатися до навчання на Львівщині - читайте тут.