Навчально-дослідну земельну ділянку екологічного центру збагатили якісними ґрунтами

7 вересня 2021

Упродовж двох днів Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді відкриє свої простори для допитливих юних природолюбів. Кожен охочий може завітати на вулицю Івана Франка, 133 та побачити як працює і чим займається цей заклад позашкілля. Щороку у другу неділю вересня ЛОЦЕНТУМ проводить День відкритих дверей для школярів Львова та області, які цікавляться природничими науками, хочуть навчитися пізнавати, розуміти, досліджувати та охороняти довкілля. «День відкритих дверей триватиме 11 та 12 вересня. Батьки зможуть ознайомитись із нашими гуртками та записати своїх дітей на безкоштовні творчі учнівські об’єднання. Серед них кожен знайде собі те, що йому до душі. Зокрема, свої зацікавлення зможуть реалізувати юні пасічники, акваріумісти, зоологи. Діти мають змогу наблизитись до основ ветеринарної медицини, зрозуміти тонкощі яворівської іграшки, поглибити свої вміння малювати тварин. Запрошуємо всіх та будемо щиро раді розповісти кожному про те, що його цікавить», - розповів директор ЛОЦЕНТУМ Михайло Казимир. В програмі Дня відкритих дверей на гостей чекає: - екскурсія постійно діючою еколого-освітньою виставкою «Планета ЗОО»; - огляд та спілкування з тваринами зоовиставки; - фотозона «Планета ЗОО»; - екскурсія відділами учнівської навчально-дослідної земельної ділянки Центру; - фотозона «Зелені оази»; - виставка декоративних голубів; - майстер-класи: «Посади квітку», «Диво-квіти», «Природа і творчість», «Вироби з бісеру», «Яворівська забавка» та інші. День відкритих дверей відбудеться 11 – 12 вересня 2021року з 11.00 до 15.00 год, за адресою м.Львів, вул. Івана Франка, 133, тел./факс (032) 276-46-07.  

29 Червня 2021

У червні студенти третього і п’ятого курсів відділу художнього розпису КЗ ЛОР «Львівський фаховий коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша» в межах укладеної угоди пройшли виробничу практику на базі  КЗ ЛОР «Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді». Під керівництвом викладачів студенти відновили зовнішній вигляд скульптурних об’єктів на території Центру.  «На території закладу гостей зустрічає дивовижний «Птах щастя» - павич.  Завдяки творчій фантазії Андріани Брикайло та Анастасії Зизи павич перетворився у птаха-красеня. На експозиції «Зниклі види тварини» юні художники Анастасія Гушнянська, Софія Мицько, Андріана Саврук розмалювали  скульптури маврикійського  дронта (додо), сумчастого вовка, Стеллерового баклана, безкрилої гагарки, мандрівного  голуба, каролінського та маврикійського чубатого папуг, білодзьобого дятла, різнодзьобої гуйї, ропухи помаранчевої», - розповів керівник Львівського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Михайло Казимир. Студенти вміло підійшли до вирішення поставленого завдання. За короткий термін надали скульптурним формам тварин  нового вигляду. «Уже після першого дня роботи скульптури засвітились яскравими кольорами.  Фарбування виконувалось за допомогою акрилової фасадної фарби.  Для покращення  експлуатаційних якостей пофарбовані скульптури покрили лаком. Працівники екологічного центру всебічно допомагали втілити задум у реальність», - зазначив майстер виробничого навчання фахового коледжу Андрій Білик. Творча співпраця закладів вищої та позашкільної освіти надала можливість студентам-художникам вдосконалити знання та навики з художнього розпису, розширити свій кругозір, дізнатись багато цікавих відомостей  з життя екзотичних тварин, ознайомитись з різноманітністю рослинного світу, а для колективу та відвідувачів Центру - можливість любуватися  відновленими, з художнім смаком розмальованими скульптурами тварин.

10 Червня 2021

Дністровський каньйон, японський сад, пейзажний парк англійського стилю, постійна еколого-освітня виставка «Планета ЗОО», де живуть королівські пітони, павуки-птахоїди, діамантові горлиці, інші екзотичні об’єкти тваринного світу – лише частинка з того, що можна побачити на території  Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» на вулиці Івана Франка. З 1 вересня 2020 року директором ЛОЦЕНТУМ призначено професійного еколога, кандидата сільськогосподарських наук Михайла Казимира. У нового керівника безліч планів щодо розвитку закладу. Про ці перспективи та можливості говоримо із паном Михайлом. - Розпочнімо із основ: що за установа Екоцентр і чим ви тут займаєтесь? - Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді - це заклад позашкільної освіти, який об’єднує і координує систему позашкільної робо­ти еколого-натуралістичного напряму на Львівщині, це простір, де дитина набуває певних знань, умінь та навичок, реалізує себе як особистість. У закладі працює 68 учнівських об’єднань  за напрямами: біологічний, екологічний, сільськогосподарський, квітково-декоративний. Діти в гуртках займаються з вересня по червень. На заняттях гуртків вихованці знайомляться з рослинним ітваринним світом, проводять експериментально-дослідницьку та пошукову роботу, беруть участь у конкурсах, акціях, розвиваються за інтересами. Це процес постійний. Щороку у другу неділю вересня ЛОЦЕНТУМ проводить День відкритих дверей. Центр гостинно відкриває двері юним любителям природи – школярам міста Львова та області, які цікавляться природничими науками, хочуть навчитися пізнавати, розуміти, досліджувати та охороняти довкілля. - Тобто діти з усієї області приїжджають до вас на навчання? - Не зовсім. В області профільні заклади позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму є у Дрогобичі, Стрию, Червонограді – і там діти також займаються. Окрім того, гуртки нашого Центру працюють на базах закладів загальної середньої освіти області та м.Львова. З кожним закладом освіти, на базі якого працює наш гурток, укладена угода про співпрацю. Теоретичні заняття проходять у школах, а практичні (якщо гурток у Львові) – у теплиці, лабораторіях акватераріумістики, декоративного птахівництва, дрібного тваринництва,  на навчально-дослідній земельній ділянці ЛОЦЕНТУМ. Для школярів та вихованців гуртків області організовуємо і проводимо екскурсії. - Схоже на те, що все працює злагоджено. Що треба змінити, на вашу думку? - Треба дещо переформатувати нашу роботу. Я взяв гуртки по Львівській області і наклав на карту. І вийшло так, що в одному місці є скупчення, а в іншому нема їх взагалі. Скажімо в Бібрці є чотири екогуртки, а в Турці їх взагалі нема. Так історично склалось, на жаль. А мені б хотілося, щоб гуртки пропорційно працювали у кожному районі, бажано у кожній новоствореній територіальній громаді. Власне, зараз починаємо працювати з громадами у цьому напрямі. Деякі ТГ охоче відгукуються на співпрацю, на плани зі створення нових осередків. Однак менш фінансово забезпечені громади, особливо гірські, трохи по-іншому це бачать, важко  з ними дійти згоди. Тому в цьому році будемо пробувати спершу поглиблювати співпрацю із тими, хто виявляє бажання, а з іншими працюватимемо наступного року.  Маємо надію, що за цей час трохи зміниться і фінансова ситуація. Важливо, щоб у кожному із новостворенихрайонів (можливо при центрах професійного розвитку педагогів) був принаймні один спеціаліст із позашкільної роботи еколого-натуралістичного напряму. - Що дасть наявність однієї такої людини? - У межах новоствореного району такий фахівець буде налагоджувати роботу, буде комунікувати з громадами.  Хто в нас керівники гуртків? Вчителі біології, географії, які після уроків ведуть заняття гуртків, а за нами - контроль. Але так є не всюди, тому бажано, для охоплення якомога більшої кількості дітей області гуртковою роботою, пропорційно організувати мережу творчих учнівських об’єднань еколого-натуралістичного напряму. - Наскільки реально це зробити? - Профіцитні громади уже зголосились до такої роботи і почали цей процес. Міністерство освіти і науки бачить позашкілля у кожній школі, різних напрямів, але щоб воно було. Це правильно. Таким шляхом йшли всі розвинені європейські країни. Вони розпочали із основ, із найменших дітей. Трирічок навчають закривати кран, аби вода намарно не капала, не смітити під час відпочинку на природі. Це основи екологічної грамотності та екологічної культури. - Щоб формувати нові точки розгалуженої мережі у громадах треба розуміти зацікавлення дітей. - Однозначно. Я спостерігаю велике зацікавлення дітей рослинами. Просто дивовижне. Висаджування, догляд, спостереження – це їм цікаво. Особливо захоплюють школярів декоративні, реліктові рослини. Ніколи не міг подумати, що п’ятикласники, хлопці, будуть із зернинки плекати кактуси. Вони їх зважують, описують, фотографують, навіть перемогли на конкурсі у Харкові. - Конкурси, наскільки я знаю, це постійний елемент вашої роботи? - Національний еколого-натуралістичний центр організовує та проводить всеукраїнські масові заходи еколого-натуралістичного напряму (конкурси, акції, операції, олімпіади та національні етапи Міжнародних заходів). А ми, у свою чергу, проводимо заходи на обласному рівні, переможці яких беруть участь у загальнонаціональних етапах у столиці. На таких конкурсах завжди є заохочення для дітей, від медалей та кубків, до серйозної техніки. Виділяються кошти і для поїздок дітей в м. Київ. Щоправда, в цьому навчальному році у зв’язку із пандемією COVID-19, масові заходи обласного і всеукраїнського рівнів відбувалися дистанційно. Але маємо надію, що вони невдовзі знову проводитимуться офлайн. - У ЛОЦЕНТУМі навчанням охоплено майже тисячу дітей. Яка градація їх інтересів? - Думаю відсотків 40 цікавляться рослинництвом, про це я уже згадував. Значна частина захоплюється акваріумістикою, екзотичними тваринами. Заняття гуртка «Юні зоологи-тераріумісти» відвідують діти, яких цікавить не лише безпосередній контакт з тваринами еколого-освітньої виставки «Планета ЗОО» ЛОЦЕНТУМ чи кутка живої природи школи, а ті, які хочуть здобути якомога більше знань про тваринний світ в цілому. В процесі занять знання дітей збагачуються фактами про різноманітність видів тварин і їх життя, про особливості внутрішньовидових і міжвидових відносин. Юннати дізнаються про необхідність охорони окремих видів і цілих угруповань живих організмів, про зовнішню будову і фізіологічні особливості тварин, їх індивідуальний розвиток, поширення, роль у біологічних комплексах. Створюючи оптимальні умови для існування тварин у тераріумах Центру, гуртківці спостерігають за їх поведінкою, проводять досліди з вивчення впливу температури, вологості, режиму та раціону годівлі на розмноження, чисельність та розвиток цвіркуна хатнього, екзотичних тарганів, павуків-птахоїдів, палочників, різних видів гризунів тощо. З нового навчального року у нас запрацює гурток «Юні акваріумісти», заняття в якому буде вести фаховий акваріуміст, кандидат сільськогосподарських наук. Взагалі-то акваріумістика – недешеве задоволення. Ми ж навчаємо дітей безкоштовно. Спочатку діти познайомляться з основами науки, набудуть навичок догляду за акваріумними рибками. Потім кожна дитина отримає маленький акваріум, де буде вчитися, як його правильно обладнати та утримувати. За кілька місяців кожна дитина зможе мати свій персональний, майже із нуля створений підводний світ. Це цікаво і пізнавально для дітей. - Які ще є серед ваших гуртків отакі вузькоспеціалізовані? - Наприклад пасічництво. Дуже вузький напрям. В нас на території є вулики. Із Львівського національного університету ветеринарної медицини і біотехнологій погодився вести гурток молодий фахівець. - Заняття, конкурси та змагання, екскурсії. Це кістяк вашої роботи? - Тут входить у гру педагогічний хист наших педагогів. Буває, що мама приводить дитину на заняття, а керівник гуртка бачить, що у дитини є здібності до занять у гуртку іншого профілю. Ми тут на місці вже дивимось, адже одні діти є творчі,  інші більш практичні. Плюс кожна дитина під час занять в гуртку проводить свою маленьку експериментально-дослідницьку роботу. - Для наукової, експериментально-дослідницької роботи, хоч навіть маленької, потрібні експерименти, дослідження, певні умови… - Звичайно. У нас є, для прикладу, мікроскоп з камерою, хороша  «Еко-лабораторія» для дослідження води, грунтів, повітря, є реагенти. Їх, щоправда, потрібно поновлювати… Можемо обстежити будь-яку воду, єдине - не маючи акредитації - не можемо давати висновки. Для дитячих експериментів цього цілком достатньо. Діти узагальнюють результати своїх досліджень та презентують їх на обласних і всеукраїнських конкурсах. Особливо цікаво дітям, які живуть у районах. Вони беруть зразки води із різних водойм, проводять порівняння, визначають наявність важких металів, домішок. Це ціла міні дисертація! - Під опікою наукового керівника? - Аякже. Колектив у Центрі просто неймовірний. Він настільки згуртований, люди допомагають одне одному, у роботі з дітьми викладаються на всі сто. Я відверто скажу, маючи управлінський досвід у різних закладах, я ще такої команди не очолював. Вони - фанати. Скажімо, керівник гуртка приходить вранці прибирає клітки із птахами, доглядає їх, а після обіду ще має заняття з дітьми. Це супер. - Скільки людей працює у Центрі? - Трохи більше тридцяти фахівців. Дуже хотілось би молодь залучити. Ми запрошуємо на практику студентів, не проти волонтерської роботи. Перед тим я працював у двох вищих навчальних закладах, маю і адміністративний досвід і викладацький.  Більшість сучасних студентів не лише вчаться, а й працюють. Це різні роботи. Багато з них літні канікули проводять за кордоном, працюючи офіціантами, аніматорами тощо. Вони це планують, замовляють квиток за півроку, їх там чекають щоліта, тому зацікавити молодь, залучити до роботи у нашому Центрі,  мотивувати чимось - надзвичайно складно. Але будемо працювати над цим. Є різна молодь. Сподіваюся знайти людей, зацікавлених працювати в ЛОЦЕНТУМ. Для мне головне результат. Я хочу, щоб люди працювали креативно. - До речі, про дистанційне. Як вам вдалось пройти ці кілька локдаунів? - Із присутністю дітей проблем не було. Вони радо відгукуються на будь-який формат проведення занять, адже їм цікаво. Якщо школа - це обов’язок, то тут вони відводять душу. - Які найбільші проблеми в управлінні таким закладом? - Дуже мало грошей виділяють на позашкілля. Я знаю як це працює у Німеччині чи Японії. Там кардинально інший підхід. Наприклад, в Японії просто неба  облаштовані території із комп’ютерною графікою, показують мамонтів, динозаврів, діти зацікавлені. А у нас у двох діорамах опудала тварин, які виготовлені ще у часи Ноймана (Юзеф Нойман  - президент Львова із 1911 року, у палаці якого нині діє ЛОЦЕНТУМ). Якщо їх відновити, зробити інші вітрини, сучасний дизайн, підсвітку -  буде зовсім інший ефект. У розвинених країнах дуже поширена комп’ютерна графіка, будь-які зоопарки зацікавлюють відвідувачів сучасними технологіями. І це правильно, як на мене. У Німеччині ще інший підхід. Позашкілля забезпечує дітям можливість до підліткового віку  подорожувати, побувати  у багатьох країнах світу. - І це, певна річ, уже скидається на профорієнтацію. - Безумовно. Заняття  у таких  гуртках як «Основи ветеринарної медицини», «Юні пасічники», «Юні акваріумісти», «Юні садівники», «Юні лісівники» безумовно мають вплив на вибір майбутньої професії. Скажімо, один із співвласників Меденицького зоопарку «ЛІМПОПО» - вихованець нашого закладу. Він кілька років відвідував гуртки, і маємо результат. Це фанат своєї справи. Вони, до речі, нам можуть подарувати мавпочку, карликових кіз, єнотів. Але для тваринок потрібні відповідні умови. Закон України «Про захист тварин від жорсткого поводження» передбачає, що для кожної тваринки має бути відповідно прорахована площа вольєра, із конкретною глибиною басейну тощо. - Плануєте міняти чи розширяти вольєри? - Я бачу розвиток закладу дещо по-іншому. Хочеться динаміки. Хочеться не лише зберегти все що є, але й розвинути. Треба зробити проект розвитку закладу, створити тут сучасний європейський екологічний освітній простір із перспективою комерціалізувати його. Тут цікавий ландшафт. Я бачив як функціонують постійні зоологічні виставки, наприклад, в Австрії: у два-три яруси можна проектувати вольєри, тут тварин може бути більше. Частково таку практику застосували при створенні луцького зоопарку. Це дивовижно!   - Що означає проект розвитку закладу? Що він включатиме? - Ми уже розпочали процес із оголошення нашої території об’єктом природно-заповідного фонду. Це буде пам’ятка природи місцевого значення «Львівська  Софіївка». Лісотехнічний університет уже працює над обґрунтуванням. Рішення про створення пам’ятки природи ухвалюватимуть на сесії обласної ради. Тоді, коли буде такий статус, ніхто не зможе захопити землю комунального закладу, і, крім того, ми зможемо претендувати на кошти з обласного природоохоронного фонду. За ці кошти можна буде зробити проект розвитку закладу. Це також дозволить подаватись на гранти, адже жоден міжнародний грант не дадуть на заклад без стратегії розвитку. Ми це зробимо, але на все потрібен час. - Із паперовою стороною зрозуміло, а як щодо практичної складової? - З усіма закладами вищої освіти м.Львова ми уклали угоди  про творчу співпрацю. Студенти проходитимуть у нас практику, писатимуть курсові та дипломні роботи.  Скажімо студенти із коледжу Івана Труша будуть проходити практику на нашій базі вже цього літа. - Ви згадували про комерціалізацію закладу. Наскільки бізнес зацікавлений у подібних проектах? - Відповідальний бізнес завжди є, в більшому чи меншому обсязі. У нас була проблема із кормами, коли я  у вересні 2020 року розпочав роботу на цій посаді. Це дивно, тому я питав у працівників за яким принципом доглядають тварин, чим їх годують. Знаєте що відповіли? Ми, кажуть, йдемо на Шувар чи інший ринок, купуємо некондиційні овочі та фрукти за нижчою вартістю. Це абсурд. Зараз до організації харчування активно долучилася компанія МЕТРО. Щовівторка компанія дає овочі та фрукти, за нами – лише доставка. Наші тваринки почали якісно харчуватись, стали активними, красивими. Ось це і є елемент відповідального бізнесу. - Які ще дивовижні речі ви побачили після призначення? - Тут не було ветеринарного лікаря. Смішно. Зараз я залучив до роботи студента магістратури із університету ветеринарної медицини та біотехнологій. Дуже здібний фахівець. Він все промоніторив, обстежив усіх звірят, підготував список вакцин, медикаментів, вітамінів. При чому, переважна більшість цих препаратів не є дорогими. У нас нещодавно побились два фазани – золотий із срібним, вони ледь не повбивали один одного. Наш молодий ветеринар обох виходив, поїв їх з поїлки, доглядав. Живуть, знову би брались до бійки. Фахівець працює на півставки, і я у розпачі, бо якщо хтось запропонує йому вищу заробітну плату, то він піде. Питання кадрів – просто надзвичайно гостре. - Участь батьків у позашкіллі взагалі потрібна? - Від батьків дуже багато залежить. Якщо вони зацікавлені у розвитку здібностей дитини, проведенні їх змістовного дозвілля, підтримують ініціативи наших педагогів, то і освітній процес легше організувати належним чином. Завдяки співпраці з батьками налагоджений дієвий механізм взаємодії «заклад позашкільної освіти – діти – батьки», який включає організацію та участь батьків у масових заходах, конкурсах-оглядах, проведенні екскурсій та виставок. В закладі функціонує сайт, де батьки та всі охочі можуть знайти для себе інформацію про Центр, роботу творчих учнівських об’єднань за напрямами, фото- та відеоматеріали про проведені заходи, дозвілля вихованців, фінансово-господарську діяльність. ЛОЦЕНТУМ має сторінки у соціальних мережах Facebook, Instagram, YouTube канал. І на закінчення. Ми з командою докладаємо усіх зусиль для того, щоб пожвавився процес розвитку закладу. Вірю, що наші зусилля не будуть марні, і ми зможемо пишатись своїм внеском у виховання майбутнього покоління розвинутої, цивілізованої, людяної, прогресивної та орієнтованої на сталий розвиток України.

9 Червня 2021

У 20-х роках минулого століття в окремих школах, на базі сільськогосподарських станцій почали створюватись перші гуртки, де дітей навчали дбайливого ставлення до природи. Впродовж 95-річної історії юннатівського руху молоде покоління залучають до вивчення рослинництва, дослідницької роботи, участі у всеукраїнських та міжнародних конкурсах. Відтак, з нагоди відзначення річниці юннатівського руху в Україні у департаменті освіти і науки Львівської ОДА нагородили найкращих керівників еколого-натуралістичних гуртків області. «Дуже знаково, що сьогодні зібрались педагоги з усієї Львівщини. Вони гуртують дітей, навчають своїх вихованців як охороняти природу, як бути свідомими українцями. Це сприяє тому, що дорослий громадянин буде відповідально ставитись до природи та її ресурсів. Ваші вихованці показують результати, посідають перші місця на різноманітних конкурсах та олімпіадах. Ваша робота є незамінною. Сподіваємось, що держава повернеться обличчям до позашкілля, адже воно виховує свідомих відповідальних громадян», - акцентував директор «Львівського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Михайло Казимир. За плідну наукову педагогічну діяльність, за сумлінну багаторічну працю та особистий  внесок у розвиток позашкільної освіти нагрудним знаком «Відмінник освіти», грамотами, подяками Міністерства освіти та науки, а також відзнаками Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді ім. Ф.М. Трєскіна нагородили  майже три десятки педагогів, із Червонограда, Львова, Дрогобицького та Стрийського районів. «Важливість вашої роботи в умовах колосальних кліматичних змін надзвичайно актуальна. Люди перестали розуміти, що вони можуть передати своїм дітям чи внукам. У природі відбуваються незворотні зміни, тому ваша робота як ніколи важлива. Ваша праця - збереження життя людей, а отже - збереження нації. На жаль, за позашкілля часто відповідають місцеві громади, а це не завжди результативно. Тому ми маємо намір у програмі розвитку освіти на наступний рік передбачати премії для педагогів позашкілля. Приємно вручати сьогодні таку кількість нагород, адже це свідчить про значну кількість залучених до навчання освітян», - наголосив під час нагородження директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. Директор департаменту також закликав педагогів подавати свої методичні розробки на конкурс авторських програм. Такі методичні розробки будуть у базі даних, і їх можна буде використовувати для навчання із посиланням на автора.

2 квітня 2021

Представники департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації та обласної комісії з питань освіти відвідали із робочим візитом «Львівський обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді». Кілька місяців тому  у центрі призначили нового керівника, тож установа взяла курс на оновлення та розвиток. В Центрі організовано роботу 70 творчих учнівських об’єднань за різними напрямами – біологічним, екологічним,  зоолого-тваринницький, декоративно-ужитковий, квітково-декоративний, клуб інтелектуального дозвілля. Працюють також гуртки для дітей з особливими потребами. У період пандемії свою роботу центр частково перевів у режим дистанційного навчання, відтак заняття із дітьми проводять в онлайн форматі. «Центр подавався на конкурс місцевих ініціатив, щоб придбати інтерактивне мультимедійне обладнання  і комп’ютерну техніки. Це особливо актуально зараз, коли діти не можуть відвідувати центр. Ми  писали також запити на фінансування із фонду захисту навколишнього природного середовища. Отримали можливість здійснити покращення екологічної освіти у нашому закладі. Хочемо також оновити постійно діючу виставку: придбати нові клітки, запас корму, налагодити ветеринарний нагляд. Цей проект важливий для нас. Мешканцями виставки є понад 90 видів та порід різноманітних тварин», - наголосив директор екоцентру, кандидат сільськогосподарських наук Михайло Казимир. У планах керівництва закладу облаштувати надійну огорожу, оновити фасад після затікання, підсилити роботу фахівця із озеленення. У найближчих планах екоцентру також оновити теплицю. Із неї висаджують на ділянки нові рослини. «Впродовж тривалого часу ніхто як слід не фінансував позашкілля. Зараз ми свідомі того, що потрібно вкладати кошти і розвивати такі заклади як еколого- натуралістичні  центри. Що більше ми вкладемо коштів у позашкільні установи, то краще, адже мати загальні знання про довкілля і розуміти природу допомагає виховувати у дітях ті людські якості, які потрібні для відповідального життя суспільства. Вкладаючи достатні кошти в позашкілля щороку, за кілька років в усіх закладах буде порядок і можливість розвитку», - зазначив директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. За словами керівника центру, старовинна будівля також потребує оновлення електричної проводки. Пожежники уже кілька разів давали приписи щодо пожежної безпеки, тож ці роботи мусять виконати уже невдовзі. «Важливо поставити собі пріоритетом розвиток цього екоцентру. Треба розрахувати на два-три роки проект оновлення закладу. Позашкілля дозволяє розвиватися дитині  у тому напрямі, який їй близький. Це не є обов’язкова програма, тому діти мають можливість самостійно обрати, що їм до душі. Таким чином можна визначити до чого та чи інша дитина схильна, до чого має терпіння та в якому руслі скеровувати її таланти», - переконана начальник відділу дошкільної, загальної середньої освіти та позашкільної роботи Ірина Сислюк. Голова обласної комісії з питань освіти Іванна Герус наголосила на тому, що за підсумками шести місяців варто подати на розгляд пропозиції щодо можливого дофінансування деяких проектів екоцентру. «Обласні заклади позашкілля потрібно підтримувати, бо вони працюють на всю освіту. Треба поміркувати яким чином їх розвивати. Схему фінансування таких закладів за залишковим принципом треба міняти», - наголосила Іванна Герус. На практику до центру також приходитимуть студенти Лісотехнічного університету. Така взаємна допомога буде корисна для обох сторін. До співпраці зголосився й Університет ветеринарної медицини. Відтак, молоді ветеринари зможуть пройти виробничу практику впродовж шести тижнів, а підопічні центру матимуть фахове медичне обслуговування.

13 січня 2021

Кабінет Міністрів України розпорядженням за № 6-р передав державну установу «Інститут охорони ґрунтів України» до сфери управління Держгеокадастру. До прийняття Урядом цього рішення зазначена держустанова була підпорядкована Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Водночас на сьогодні відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15, Держгеокадастр реалізує державну політику, зокрема, у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Тому рішення Кабінету Міністрів України про передачу державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» до сфери управління Держгеокадастру забезпечить ефективне виконання Держгеокадастром своїх повноважень. «Таке рішення Уряду дозволить більш якісно здійснювати нагляд за станом родючості ґрунтів у нашій державі, а головне, – зробити унікальні дані, якими володіє Інститут охорони ґрунтів України, повністю публічними та відкритими», – зазначив в. о. голови Держгеокадастру Олексій Пінчук. Дані про стан ґрунтів вноситимуться до бази Державного земельного кадастру, яка буде оприлюднена з просторовою прив’язкою до об’єкта. Її перенесення на публічну кадастрову карту дасть змогу всій країні побачити зміни показників родючості ґрунтів та реальний стан земель у нашій країні. «Для держави це рішення дозволить більш ефективно здійснювати контроль за охороною земель. Адже відкритість – найбільш дієвий інструмент проти корупції та безвідповідального використання земель. Вітаю Держгеокадастр із цим важливим етапом в роботі», – наголосив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко. «На сьогодні ДУ «Держґрунтохорона» здійснює державний моніторинг ґрунтів і агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення, заходи щодо збереження, відтворення, охорони родючості ґрунтів, а також визначення якості та безпечності продукції, сировини, агрохімікатів. Також здійснює моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення з метою збору, аналізу і опрацювання інформації про якісний стан ґрунтів та їх ерозійну безпеку, забруднення ґрунтів важкими металами, радіонуклідами, залишковими кількостями пестицидів та агрохімікатів, іншими токсичними речовинами техногенного та природного походження. Це не вичерпний перелік функцій ДУ і варто наголосити, надважливих функцій. Відтак, передача державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» до сфери управління Держгеокадастру дасть поштовх і посилить роботу в напрямку збереження ґрунтів», – зазначила т.в.о. директора департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Людмила Гончаренко.

6 грудня 2018

У середу, 5 грудня, відзначали Всесвітній день грунтів. Ґрунти – це головне багатство держави й планети, це основний ресурс виробництва в сільському господарстві. Важливою властивістю ґрунтів є їх родючість. Завдяки їй ґрунти є основним засобом виробництва в сільському господарстві, головним джерелом сільськогосподарських продуктів та інших рослинних ресурсів, основою забезпечення добробуту населення. 95 % продовольства виробляється на ґрунтах. Грунти виконують багато інших важливих функцій: участь у малому і великому кругообігу води, кругообіг поживних речовин, джерело сировини, середовище життя живих організмів, джерело виробництва будівельних матеріалів, джерело лікарських засобів і генетичних ресурсів, регулювання кліматичних умов, сховище вуглецю тощо. Варто відзначити, що ґрунт – це невідновлюваний ресурс, який потребує постійної компенсації енергетичних втрат, що відбуваються внаслідок відчуження врожаю. Тому охорона ґрунтів, раціональне використання, збереження та підвищення їх родючості - неодмінна умова дальшого економічного прогресу суспільства. В Львівській області активно проводяться заходи із збереження та відтворення родючості ґрунтів. Кошти обласного бюджету у вигляді дотації на площу угідь, на яких проводяться заходи із збереження та відтворення родючості ґрунтів, надаються суб’єктам господарювання в галузі сільського господарства в рамках реалізації обласної програми «Комплексна програма підтримки та розвитку агропромислового виробництва Львівської області на 2016-2020 роки». Фінансова підтримка надається учасникам Комплексної програми - переможцям конкурсу на такі заходи: - на площу розкислення ґрунтів (вапнування) шляхом внесення вапнякових меліорантів у розмірі до 500 грн на один га, але не більше фактичних витрат на один га вартості вапнякових меліорантів; - на площу збагачення ґрунтів біологічним азотом після використання інокулянтів азотфіксуючих мікроорганізмів у розмірі до 160 грн на 1 га; - на площу сидерації ґрунтів після проведення посівів сидеральних культур у розмірі до 350 грн на один га.  Максимальна сума дотації протягом бюджетного року для одного суб’єкта господарювання-юридичної особи складає 200 тис. грн, для фізичних осіб-підприємців - 100 тис. гривень.