«Усі заплановані проекти галузі культури ми спільно успішно виконали», - Іван Собко

6 квітня 2022

Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні опублікувало список актуальних грантових можливостей для українських представників сектору культури та креативних індустрій. Про це інформує Міністерство культури та інформаційної політики України. Відтепер, взяти участь у конкурсі можна буде за спрощеною процедурою. Зокрема, подати заявку можна як партнер Програми (для полегшення умов звітування, отримання грантових коштів тощо). При цьому проєктна діяльність може відбуватися в інших європейських країнах або онлайн. Деталізація опису контенту при подачі заявки не обов’язкова. Наразі відкрито прийом заявок на такі конкурси: Підпрограма «Культура»: – Європейські проєкти співпраці – Поширення європейських художніх робіт Підпрограма «Медіа»: – Мережа європейських кінофестивалів; – Розвиток талантів та навичок; Підпрограма «Міжсекторальна співпраця»: – НОВИНИ-Медіаграмотність; – Журналістські партнерства; – Інноваційні лабораторії. З детальним описом цілей конкурсу та заходів, що можуть бути підтримані Програмою, можна ознайомитися на сайті Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні.

10 лютого 2022

Як повідомили у департаменті фінансів, у 2021 році загальні видатки коштів обласного бюджету на галузь культури становили 288 млн гривень. Це дало можливість забезпечити безперебійну роботу 24 установ та закладів культури обласного підпорядкування. Загалом, кошти використали за такими напрямами: заробітну плату з нарахуваннями –  117 млн грн; оплату енергоносіїв та комунальних послуг – 7,5 млн грн;  фінансову підтримку театрально-концертних організацій –   129 млн грн; фінансову підтримку комунального закладу Дрогобицької міської ради „Заслужений Прикарпатський ансамбль пісні і танцю України „Верховина” 3 млн грн; інші видатки, які забезпечували господарську діяльність установ та закладів – 14,5 млн гривень. „Окрім видатків на утримання установ, у 2021 році нам вдалось в повному обсязі реалізувати заплановані заходи в рамках Комплексної програми розвитку культури Львівщини. 17 млн грн – саме стільки коштів ми спрямували на відзначення різноманітних заходів, пам’ятних дат, підтримку творчих особистостей і талановитих дітей, придбання сучасного технічного обладнання та транспортних засобів для установ і закладів культури”,  – зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко.

9 лютого 2022

Постійна депутатська комісія Львівської обласної ради з питань охорони здоров’я та материнства затвердила звіт про виконання Комплексної програми підтримки галузі охорони здоров’я Львівської області за 2021 рік. На фінансування програми у минулому році з обласного бюджету виділили майже 828,9 млн грн, а заходи програми виконали на 99%. «Дякую депутатам Львівської облради за те, що оперативно реагували на наші пропозиції і на внесення змін до програми, за чітку і злагоджену співпрацю.   Ми спільно здали в експлуатацію пологове відділення, нову чергу перинатального центру, придбали медичне обладнання за кошти державного, обласного і місцевих бюджетів, у межах «Великого будівництва» відкрили вісім приймальних відділень, відновили повністю автопарк екстреної медичної служби, у нас працює аеромедична евакуація. У плані наявного фінансового ресурсу програма виконана максимально можливо. Вперше за останніх п’ять років відсоток реалізації усіх обласних програм за 2021 рік становить 97,8%. І це наш спільний успіх», - зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. Як розповів директор департаменту охорони здоров’я ЛОДА Орест Чемерис, реалізація обласної програми підтримки галузі охорони здоров’я у 2021 році включала кілька напрямів: - Надання медичної допомоги: дорослому населенню (28,8 млн грн): медикаментозний супровід, витратні матеріали, засоби догляду, імплантанти, продукти лікувального харчування; дитячому населенню: забезпечення медикаментами дітей-інвалідів, онкохворих дітей (31,1 млн грн); онкохворим – доросле населення (17,6 млн грн): повного комплексу діагностики й лікування раку та впровадження найбільш ефективних методів сучасної медицини для високоспеціалізованого лікування - покращення матеріально-технічної бази медзакладів (80 млн грн): забезпечення оснащення дорослих та дитячих стаціонарів, амбулаторно-поліклінічних закладів та інших закладів охорони здоров’я високоспеціалізованим медичним обладнанням, апаратурою, медичною технікою та спеціалізованим санітарним автотранспортом; - заходи на підтримку обласних закладів охорони здоров’я (671,2 млн грн): підтримка закладів охорони здоров’я, в т.ч. закладів, які надають медичну допомогу хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, викликану коронавірусом SARS-CoV-2  «Загалом, у 2021 році 463,3 млн грн залучили з державного бюджету, які скерували, зокрема, на погашення боргів по заробітних платах, лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет, закупівлю кисневих концентраторів та кисневих станцій, закупівлю наборів для проведення ПЛР-тестувань, обладнання для розвитку послуг з трансплантації стовбурових клітин, рентгендіагностичного та іншого медичного обладнання», - зазначив Орест Чемерис.

18 січня 2022

Заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко закликав керівників обласних закладів культури визначити пріоритети роботи на 2022 рік та активно співпрацювати з Львівською ОДА і депутатським корпусом Львівської облради. «Залучити відвідувача, глядача цікавими заходами, які відбуваються на постійній основі, і таким чином популяризують заклад культури – має стати найважливішим пріоритетом у цьому році. Наполегливість, ініціативність і, головне, пропозиції щодо розвитку закладу – невід’ємні складові у роботі керівника. Культура – це щось більше ніж просто установа», - зазначив заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. Під час наради також обговорили питання щодо оплати енергоносіїв. «В області діє програма енергозбереження у бюджетній сфері, учасниками якої можуть стати і заклади культури. Для участі необхідно мати розроблену проєктно-кошторисну документацію. На реалізацію програми у цьому році в обласному бюджеті передбачили 50 мільйонів гривень», - сказав Іван Собко. «Прошу керівників установ про усі проблемні питання та пропозиціями щодо їх вирішення звертатися до облради та облдержадміністрації. Ми спільно з депутатським корпусом завжди відкриті до співпраці, проте потрібне чітке обґрунтування та бачення подальшої роботи від керівництва закладу», - додав заступник голови Львівської ОДА. Керівники обласних закладів культури під час наради також розповіли про найбільш знакові заходи та проєкти 2021 року та заходи, які планують реалізувати у цьому році.

31 грудня 2021

Маєте плани на рік – сійте рис, як є плани на десять років – садіть дерева, якщо ж плануєте щось робити впродовж життя – навчайте людей. До якого б періоду світової історії не застосували цю китайську мудрість – вона завжди актуальна. Адже освіта – це постійний процес. Процес вдосконалення знань, шліфування навиків, аналізування помилок, напрацювання нових підходів, реалізація сміливих задумів та втілення ризикованих проектів. У процесі покращення освіти можна підбити лише проміжні підсумки. Кінець грудня всіляко цьому сприяє. Отож у розмові із директором департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олегом Паскою сьогодні поговоримо про 2021 рік. Яким він був для освіти Львівщини і яким буде наступний. ДОШКІЛЬНА ОСВІТА На Львівщині у 2020 році було створено нові місця для дошкільнят. Яка є потреба області у 2021 році і чи вдалось її закрити? - У 2021 році було відкрито 945 місць для дошкільнят за рахунок відкриття нових комунальних закладах дошкілля. Відповідно до Стратегії розвитку освіти Львівщини найгострішою проблема відкриття нових дошкільних закладів є для Львівського району. Тому найбільше уваги цій проблемі приділяють саме тут. Так, було відкрито дитячі садки у Львові (№102 - 175 місць, № 8 - 350 місць), Великому Любіні (150 місць), с. Чуква, с. Кульчиці Ралівської громади (155 місць),  с. Нагуєвичі Дрогобицької ТГ (75  місць), с. Воля Висоцька Жовківської ТГ (40 місць), у Підберізцях на 40 місць. Крім цього, було відкрито додаткові групи у діючих ЗДО та НВК на 505 місць та створено 533 місця у нових приватних ЗДО. Таким чином, загальна кількість місць, створених у дошкіллі у 2021 році - 2023. - В області мало відбутись ініційоване МОН моніторингове дослідження якості освітнього процесу в закладах дошкільної освіти за методикою ECERS-3. Які результати? - Дослідження Українського інституту розвитку освіти відбулося за підтримки МОН та ЮНІСЕФ в Україні. У листопаді були обстежені заклади дошкільної освіти у Бориславській, Бродівській, Буській, Золочівській, Львівській, Кам’янка-Бузькій, Стрілківській, Стрийській, Судововишнянській, Перемишлянській, Радехівській та Рудківській громадах. Результати моніторингу на етапі узагальнення. Рекомендації будуть незабаром. ПОВНА ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА Питання харчування цього року, мабуть, тема № 1. Яких змін вже вдалось області досягти і яких ще очікувати? - Найперше, ми організували тренінги для директорів шкіл щодо особливостей складання нового меню відповідно до вимог, які почнуть діяти з 1 січня 2022 року. Друге, ми провели конкурс на найкраще меню. У конкурсі взяли участь понад два десятки учасників. Переможцем став Жовтанецький ЗЗСО. Меню переможця оприлюднене, як примірне. Його матимуть змогу використовувати для роботи усі заклади освіти Львівщини і не тільки. Третє, ми підготували перелік пропозицій на Мінрегіон для закупівлі кухонного обладнання та ремонту їдалень у 2022 році. Цього року здійснено такі заходи відповідно до Регіонального плану щодо створення належних умов для безпечного харчування у закладах дошкільної, загальної середньої освіти усіх типів та форм власності на 2020-2021 роки, відповідно до якого за рахунок коштів з місцевих бюджетів на 153 харчоблоках закладів освіти покращено матеріальну базу: закуплено технологічне обладнання (електроплити, електром’ясорубки, картоплечистки тощо) та холодильне обладнання (холодильники, низькотемпературні холодильні камери). На 250 харчоблоках закладів загальної середньої освіти області впроваджено постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю в критичних точках при забезпеченні школярів гарячим харчуванням та реалізації харчових продуктів. - Цього року у школах області стартував пілотний проект “Moodle-це про100”. Яких змін вдалось досягти завдяки цьому проекту? - Ми розгорнули платформу для дистанційного навчання у більше ніж 100 школах. Для кожного  із закладів розгорнуто копії вільнопоширюваного LMS Moodle (систему автоматизованого управління навчальним процесом). Для цього здійснили перепідготовку понад 2000 учителів у цих закладах. Далі провели конкурс інноваційних програм для змішаного і віддаленого навчання, щоб краще активізувати наповнення платформи матеріалами. Забезпечили обладнання для збереження даних. Таким чином, Львівщина є одним з лідерів із запровадження якісного віддаленого навчання. - Цифрова трансформація освіти на Львівщині стартувала чи не найраніше в Україні. Що вона в собі містить і які вже є успішні кейси таких проектів? - Найперше ми створили самооновлювані електронні карти, які допомагають якісно та ефективно управляти освітою Львівщини, ухвалювати ефективні рішення щодо її розвитку. Друге, ми підписали меморандум з провайдерами про обмеження контенту 12+ у публічних мережах закладах освіти Львівщини. Ми дуже вдячні інтернет-провайдерам за таку добру спільну ініціативу! Третє, освіта Львівщини була пілотною в Україні з впровадження європейського проекту SELFIE. Проект дає можливість оцінити якість електронного середовища в кожній школі. Унікальність нашої участі в цьому проекті полягає ще й у тому, що ми його реалізовувати одночасно з іншими регіонами Європейського Союзу. Четверте, "Український освітній Всесвіт" - спільний проект з Міжнародним інститутом освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (п. Ірина Ключковська). Цей проект є унікальним, бо на одній платформі ми збираємо усі українські освітні заклади світу, музеї, тощо. Наступним кроком буде обмін досвідом, підручниками, програмами між закладами освіти в Україні та за кордоном. Так запрацює українська освітня глобальна мережа. П'яте, ми першими в Україні, завдяки підтримці голови ЛОДА Максима Козицького, розпочали навчання вчителів дистанційним освітнім платформам, що підвищило якість віддаленого навчання і будемо це продовжувати й надалі. - Профільна школа має стартувати вже у 2027. Яке бачення області в цьому питанні? - Ми спільно з відділами освіти РДА, територіальними громадами вже розробили концепцію упровадження профільних ліцеїв та їх перспективну мережу. Ліцеї як заклади профільної освіти не можуть бути всі "на одне обличчя". Якщо ми хочемо, щоб вони пропонували учням реальний вибір, їм необхідно надати право формувати свої освітні програми, пропонувати курси (інтегровані, за вибором), яких у сусідніх ліцеїв може не бути, бо це курси авторські - вчителя-новатора, науковця, митця. Перший академічний ліцей відкрито у Червонограді. Наступного року планується відкриття такого ж ліцею у Стрию! Незабаром усі зможуть побачити перспективну мережу ліцеїв на наших електронних картах. Ми швидко рухаємося до профільної освіти! ПОЗАШКІЛЬНА ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ОСВІТА - Учнівські ідеї та стартапи: чому вони важливі і як їх правильно підтримувати? - Без винахідництва, інженерії країна приречена бути сировинним придатком розвинутих країн. Ми маємо вирощувати, прививати творче мислення. Тому посилимо у наступному році напрямок винахідництва. Плануємо привозити учнів почергово з кожної, особливо сільської, громади на заняття з винахідництва. Частину занять проводити онлайн. Далі будемо проводити конкурси винахідництва, тощо. Департамент освіти і науки планує підтримувати найкращих учнів - винахідників! Ми маємо запровадити моду на українське винахідництво! - Позашкілля серед батьків надзвичайно затребуване: усі водять дітей на якісь гуртки, секції, додаткові уроки. Можна стверджувати, що у позашкілля зараз зоряний час? - На жаль, через брак фінансування, окремі громади згортають позашкільну роботу замість розвивати. Про важливість позашкільної роботи говорить досвід Ісландії (https://www.istoriyi.com/11022/). Ця країна зуміла зменшити дитячий алкоголізм і куріння майже в десять разів за рахунок розгортання системи позашкілля.  Для України цей досвід є унікальним тому, що за даними ООН ми займаємо перше місце в Європі за рівнем дитячого алкоголізму. Тому одним з найкращих шляхів вирішення цієї проблеми є залучення дітей до діяльності різноманітних гуртків. Крім цього, позашкілля - це система профорієнтації та система, яка робить дітей щасливими через участь в улюблених гуртках! Відтак, ми плануємо у першому кварталі наступного року великий форум позашкілля спільно з громадами! ПРОФЕСІЙНА (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНА) ТА ФАХОВА ПЕРЕДВИЩА ОСВІТА - На Львівщині цьогоріч великий акцент зробили на розвиток ПТО і відкриття навчально-практичних центрів. Чи вдалось відкрити усі НПЦ, які були заплановані? - Для участі у конкурсі щодо створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти у 2021 році Львівською областю до Міністерства освіти і науки України подано заявки від 11 закладів на загальну суму 23671,9 тис грн. За підсумками проведеного конкурсного відбору переможцями від Львівської області стали 5 закладів професійної (професійно-технічної) освіти на загальну суму 16264,9 тис грн, а державної субвенції – 10370,2 тис грн ( в порівнянні з 2020 роком – загальна сума складала 12327 тис грн, з них державної субвенції – 8529,9 тис грн). Міністерством освіти і науки України і Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики також погоджено ці кошторисні призначення. Виконання  щодо створення НПЦ складає 99,8 %. Треба зауважити, що модернізація професійної освіти, стратегія її розвитку та промоції забезпечили освіті Львівщини цьогоріч лідерство в Україні - ми перші за кількістю вступників у заклади професійної освіти. Також цього року на 1000 учнів вступило більше у ЗПТО, ніж минулого року. Це говорить про правильно обрану стратегію розвитку галузі. - Також тривала робота над новими освітніми програмами. За якими напрямами і кого уже навчають за цими програмами? - Спільно з ІТ кластером ми відкрили НПЦ з підготовки на базі 29 училища фахівців в ІТ сфері. За кошти партнерів закупили обладнання для комп'ютерних класів, а за кошти державного бюджету кабінет математики. Відповідно спільно з навчально-методичним центром (В. Бобко) була розроблена програма за спеціальністю оператор з обробки інформації та програмного забезпечення. - Чи ведеться якийсь моніторинг затребуваних професій в регіоні? - Звичайно, що він ведеться постійно для того, щоб регіональне замовлення було адекватно сформовано. Найбільший попит у цьому році був на кухарів, перукарів, слюсарів з ремонту колісних транспортних засобів, трактористів - машиністів сільськогосподарського виробництва, машиністів автомобільних кранів, електрогазозварювальників. - У кількох училищах уже запрацювали Наглядові ради. Яких результатів ви очікуєте? - Ми почали цей експеримент спільно з Інститутом регіональних досліджень імені Долішнього. Було розроблене Положення про наглядові ради. Одночасно МОН також розробив типове положення і затвердив. Ми синхронізували своє положення з міністерським, але не звузили його. У шести закладах були створені наглядові ради. Ми очікуємо, що робота цих рад зробить управління закладами ефективнішим та налагодить співпрацю закладів з підприємствами і підприємцями. ВИЩА ОСВІТА ТА НАУКА, ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА, ОСВІТА ДОРОСЛИХ - Для педагогів у Програмі розвитку освіти було передбачено два конкурси. Чи відбулись вони і що показали? - Конкурси освітніх інновацій та розробок для очного, змішаного та віддаленого навчання успішно відбулися. Найкращі розробки ми поширимо серед освітян. На наступний рік Програма передбачає збільшення коштів на ці конкурси, бо вони підтримують творчих педагогів, допомагають просувати їх ідеї, покращують якість навчання. - Тренінгові центри, які цьогоріч створили при опорних школах, мають замінити методичні кабінети. Яка користь має бути від таких тренінгових центрів і хто чого там навчатиме? - У нас не було виходу, бо недолуга зміна в Законі України "Про повну загальну середню освіту" бездумно ліквідувала у 2020 році методичні кабінети. Тому ми започаткували програму "Освітній Еверест", щоб хоч якось мінімізувати втрати в освітянській галузі. Тренінгові центри, які створені в рамках цього проекту, покликані стати центрами обміну досвідом та підвищення кваліфікації педагогів. - Цього року також вдруге відбулись два конкурси: один  для студентів, інший для науковців. Чи мотивує це до чогось і чи плануються такі конкурси в подальшому? - Ці конкурси є унікальними в Україні через прозору систему визначення переможців за міжнародними показниками (для науковців) та за визначеними критеріями для студентів. Вони дають можливість підтримати ініціативних, творчих людей! УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ - Цього року вперше на Львівщині прийняли Стратегію розвитку освіти до 2027 року. Чи можна стверджувати, що шлях цим напрямком уже розпочато? - По-перше, над цим документом ми працювали пів року у 2020. По-друге, такий документ ухвалений на Львівщині вперше. По-третє, на його основі розроблена Програма розвитку освіти Львівщини. По-четверте, Стратегія себе виправдала, бо дає можливість концентрувати зусилля на визначених напрямках і досягати чотирьох поставлених цілей! - 2021 рік – перший  після завершення реформи децентралізації. Утворилось багато громад, кожна з яких має своє управління освітою. Чи вдалось кожній громаді добре налагодити цю роботу і над чим треба ще працювати? - Громадам потрібно більше зусиль прикласти до визначення пріоритетів освіти, звертати увагу на підтримку творчих педагогів, підвищення кваліфікації, обмін досвідом і створення профільних ліцеїв. Головне завдання департаменту полягає у тому, щоб надати вчасну консультативну допомогу громадам у покращенні якості освіти. - Департамент багато зусиль та часу приділяє Освітнім академіям, зокрема для управлінців та директорів закладів. Чому це так важливо? - Це важливо з огляду на попереднє питання. Обмін досвідом та кращі практики дають можливість рівномірніше територіально і швидше регіонально розвивати освіту Львівщини. - До чого готуватись батькам та дітям в майбутньому у плані змін в системі освіти? Ваші побажання, рекомендації українцям напередодні нового року. - Як завжди, бути уважними до своїх дітей, підтримувати їх, спілкуватись з учителями, поважати їхню працю, а найголовніше - самим бути прикладом для своїх дітей. Тоді у нашій країні усе буде добре! - На 2022 рік в бюджеті закладено 37 мільйонів на Програму розвитку освіти Львівщини. Які проекти було реалізовано в межах програми у 2021 році? Які проекти заплановано на 2022? - Практично усі проекти 2021 року виявилися дуже успішними. Тому ми продовжимо їх реалізовувати у наступному році. Окремі, як профілізація освіти та навчально-практичні центри для ПТО, отримають більшу підтримку, а окремі, через виконання завдань у попередньому році, будуть менш акцентовані. ПОЗА ОСВІТОЮ - Що ви побажаєте собі у 2022 році? Енергії і витримки, підтримки освітян, щоб впровадити все заплановане та можливості отримати нові знання, потрібні для розвитку освіти. - Кілька слів напередодні Нового року до освітян, учнів, студентів та батьківської спільноти Львівщини. Ніхто, крім нас не змінить нашого села, містечка, міста чи країни. Тому кожен у своїх планах на наступний рік має записати, крім особистих питань, хоча б одне питання, яке ми зробимо для країни своїми руками, своєю головою, талантом. Це може бути, на перший погляд, дрібниця, але мільйони дрібниць щороку зроблять нашу Україну дуже красивою. Справжнім гарним домом для своїх громадян, для кожного з Вас! І ще одне. Ми отримаємо за 30 років те майбутнє, яке сьогодні готуємо в садках, школах, ЗПТО, коледжах та університетах. Будьмо відповідальними і дбаймо про це майбутнє кожен день, кожним вчинком, кожною фразою, мудрим словом, добрим ділом! Радісного, теплого від любові, затишного Вам Різдва у родинному колі! Бережімо і плекаймо наші традиції, бо без них ми як дерева без коріння! Христос рождається! З Новим роком!

23 грудня 2021

Сьогодні рішенням сесії обласної ради внесли зміни до Комплексної програми розвитку культури  Львівщини на 2021 – 2025 роки. Відтак, затвердили фінансовий ресурс на наступний рік. Загальна сума фінансування по Програмі – 18  млн  грн. Серед завдань Програми на які скерують кошти: Розвиток та популяризація української мови і культури, національної свідомості громадян в Україні та за кордоном - 5 900, 0 Підтримка установ та закладів культури Львівської області  - 1 100, 0 Поповнення бібліотечних фондів та реалізація бібліотечних проєктів, підтримка публічних бібліотек Львівської області - 1 720, 0 Підтримка музеїв області - 1 500,0 Підтримка мистецьких шкіл області - 800,0  Підтримка мистецьких ініціатив - 400,0 Відзначення державних свят, ювілеїв, видатних подій загальнодержавного та регіонального рівня та вшанування видатних особистостей - 3030, 0 Підтримка видатних та творчих особистостей - 850,0 Підтримка установ та закладів культури обласного підпорядкування - 2500,0 Підвищення кваліфікації працівників галузі культури - 200,0 Зазначимо, що в межах програми виділено 1 млн грн  на новий напрямок програми щодо забезпечення доступності бібліотек та музеїв.  «Безбар’єрний простір - це можливість створення «аудіогідів», встановлення пандусів та спеціальних комп'ютерних програм для доступності людей з обмеженими можливостями до сучасних видань, збільшення кількості відвідувачів бібліотек та музеїв», – зауважила директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій облдержадміністрації Ірина Гаврилюк “Ми спільно працювали над тим, аби збільшити  фінансовий ресурс на галузь культури. І нам це вдалося. У Комплексній програмі розвитку культури Львівщини на 2022 рік департамент спільно з профільною комісією напрацювали нові напрямки та врахували усі зауваження і поради колег депутатів», - зазначив заступник голови ОДА Іван Собко.          

20 грудня 2021

Сьогодні, 20 грудня, комісія з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Львівської обласної ради підтримала рішення про повернення понад 267 мільйонів гривень, спрямованих на освітню галузь області в межах проєкту обласного бюджету на 2022 рік. Також бюджетна комісія запропонувала дофінансувати в наступному році культуру, медицину та спорт. Отже, видатки збільшили для: Департаменту освіти і науки - на 267,4 млн грн. (усього 1,9 млрд грн.); департаменту з питань культури, національностей та релігій на 80,6 млн грн. (усього 516 млн грн); департаменту охорони здоров’я на 15,1 млн. грн. (усього 784 млн грн); управлінню молоді та спорту на 15 млн. грн. (усього 190 млн грн). Разом з цим, комісія підтримала ініціативу провести аналіз фінансово-господарської діяльності обласних комунальних установ, а також установ та закладів, які фінансуються з обласного бюджету і надають послуги в галузі освіти, охорони здоров’я, спорту та культури. Нагадаємо, що рішення підтримали напередодні сесії обласної ради. 

17 грудня 2021

На черговому засіданні депутатської комісії Львівської облради з питань культури, інформаційної політики та промоції розглянули низку питань. Зокрема, члени комісії пропонують затвердити у проєкті обласного бюджету на наступний рік обсяг фінансування  обласної програми розвитку культури в сумі 18 млн грн. Як зазначив перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик, проєкт обласного бюджету розглянуть депутати Львівської облради вже на черговій сесії 21 грудня. «На наступний рік відсоток капітальних видатків в межах обласних цільових програм повинен бути в межах 40%. Така пропозиція закладена у проєкті бюджету на 2022 рік і сподіваємося, що депутати облради підтримають таке рішення», - зазначив перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик. Водночас профільний заступник голови Львівської ОДА Іван Собко наголосив, що така позиція Львівської ОДА стосується всіх обласних закладів та установ, у тому числі у сфері культури. «При виділенні коштів з обласного бюджету першочергово потрібно звертати увагу на розвиток мережі обласних закладів та установ. Дофінансування цих закладів є необхідним для їхньої повноцінної роботи. На 2022 рік на обласну програму розвитку культури планують скерувати 18 млн грн. На початку минулого року обсяг фінансування програми складав 13 млн, і поступово його збільшили до 17 млн. Збільшена сума видатків свідчить про повноцінну підтримку галузі культури в області», - зазначив Іван Собко. Окрім того, як розповіла директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Ірина Гаврилюк, до обласної програми на 2022 рік пропонують включити нові завдання. Зокрема, організацію безбар’єрного простору в бібліотеках та музеях, а також закупівлю музичних інструментів у мистецькі школи. «Безбар’єрний простір є абсолютно новим напрямком у програмі культури на наступний рік. Програма включатиме в себе оснащення закладів культури аудіогідами та спеціальним обладнанням для людей з вадами зору, щоб вони змогли без перешкод відвідувати усі ці заклади. Також наступного року продовжимо добру традицію – закупівлю транспортних засобів для комунальних закладів. Нагадаємо, що цього року за кошти обласного бюджету автомобілі придбали для Музею Івана Франка у Львові та історико-культурного заповідника «Нагуєвичі», - повідомила Ірина Гаврилюк.

15 грудня 2021

З нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва сьогодні голова Львівської ОДА Максим Козицький за вагомий особистий внесок у розвиток галузі культури та високий професіоналізм нагородив культурних діячів області.  Дещо пізніше офіційного Дня працівників культури та народних майстрів, який святкуємо в листопаді, державні нагороди від імені Президента України та почесні грамоти Львівської обласної державної адміністрації вручили через «червону зону», яка на Львівщині тривала до 7 грудня. З вітальним словом виступив голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький. «Культура - це основа всього та індикатор розвитку нації. Ми маємо, чим гордитися, адже саме наша культура відображає багатство та душу нашої нації. Нас у світі впізнають саме по нашій самобутній пісні, багатому фольклору та давнім традиціям, які формувалися не одну сотню років. Я гордий, що народився у Львові, адже тут панує середовище, яке зберегло та далі формує культуру української нації», - сказав Максим Козицький. Зокрема, нагородили: Ріпу Катерину Юріївну - методиста вищої категорії Методичного кабінету навчальних закладів мистецтва та культури при департаменті з питань культури, національностей та релігій обласної державної адміністрації Охріма Андрія Романовича - директора КЗ ЛОР Львівський музичний фаховий коледж імені С.П. Людкевича Чумака Юрія Вікторовича - в. о. директора КЗ ЛОР Дрогобицький музичний фаховий коледж ім. В. Барвінського Винницьку Лілію Ігорівну - артистку розмовного жанру КЗ ЛОР «Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика» Камінського Віктора Євстахійовича - проректора з наукової роботи Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка, композитора, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Савко Надію Миколаївну - в. о. директора Центру народної творчості дітей та юнацтва Галичини Також до привітань долучилися заступник голови Львівської ОДА Іван Собко, директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій облдержадміністрації Ірина Гаврилюк і заступниця директорки Тетяна Плугатор. Супроводжував захід академічний інструментальний ансамбль «Високий замок».

15 грудня 2021

За значний особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність Указом Президента України культурним діячам Львівщини присвоїли почесні звання. Вручив нагороди голова Львівської ОДА Максим Козицький. Так, почесне звання «Народний артист України» присвоїли  провідному майстрові сцени Львівського академічного молодіжного театру імені Леся Курбаса Тетяні Каспрук та генеральному директорові Львівської національної філармонії Володимиру Сивохіпу. Звання «Заслужений працівник культури України» отримали директор Львівської державної музичної школи № 8 Світлана Карпович та начальник відділу культури Трускавецької міської ради Тетяна Татомир. Нагороди вручили в межах відзначення Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва.

14 грудня 2021

16 лауреатів отримають Обласну премію 2021 року в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури. Таке рішення прийняли сьогодні члени конкурсного журі по присудженню Обласної премії. Грошовий фонд, який розподілять між здобувачами, складає 400 тис грн. Обласну премію в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури присуджують щорічно. До складу журі входять керівники закладів культури, голови творчих спілок, відомі діячі мистецтва Львівщини, освітяни. Як розповів заступник голови Львівської ОДА Іван Собко, лауреатів визначили шляхом таємного голосування, а урочиста церемонія нагородження відбудеться у Львівському національному оперному театрі ім. С. Крушельницької 22 грудня. «Дякую членам журі і за позитивні, і за критичні думки та конструктивну дискусію. Закликаю подавати свої пропозиції щодо нових номінацій, а також розглянути можливість збільшення призового фонду премії. Обласна премія в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури є найвищою премією у Львівській області, найбільш престижною творчою відзнакою за вагомий внесок в українську культуру. Тож маємо за честь розглядати кожного року велику кількість заявок на здобуття премії", - зазначив Іван Собко. Від імені департаменту з питань культури, національностей та релігій у заході взяла учаснть директорка департаменту Ірина Гаврилюк. Лауреатами премії стали: 1. Номінація «Мистецтвознавство і культурологія» – імені Святослава Гординського: Перун Михайло Євгенович – за науково-популярне видання «На скелі віри. Митрополит Андрей Шептицький», 2019 2. «Музейна справа» – імені Іларіона і Віри Свенціцьких: Скоропадова Галина, Слободян Петро, Музика Андрій – за експозиційний проєкт: «Музей історії Львова». 3. «Збереження культурної спадщини» - імені Бориса Возницького: Лариса Разінкова – за реставрацію творів мистецтва 2019-2021років 4. «Проза»  – імені Богдана Лепкого: Кузик Володиемир – за книгу новел «Двоє», 2019 5. «Літературознавство, сучасна літературна критика та переклади» – імені Михайла Возняка: Тихолоз Наталія – за монографію «Петро Франко: Формула долі», 2021. 6. «Журналістика та публіцистика»  – імені В’ячеслава Чорновола: Іван Матковський – за книгу «Казимир граф Шептицький-отець Климентій, польський аристократ, український ієромонах, екзарх Росії та Сибіру, Архимандрит Студитів, Праведник народів світу, блаженний Католицької Церкви», 2019 7. «Музичне мистецтво» – імені Станіслава Людкевича: Мануляк Остап – за творчі доробки  2019-2021 років. 8. «Образотворче мистецтво» – імені Івана Труша: Крохмалюк Олександр – за серію живописних творів під назвою «Рідний край – моя Україна». 9. «Декоративно-ужиткове мистецтво» – імені Зеновія Флінти: Шульга Зеновія – за міжнародний етномистецький проєкт «Екологічний ракурс». 10. «Народна творчість» – імені Філарета Колесси: Мишанич Михайло – за збереження та популяризацію фольклору, зокрема, транскрипцію 114 народних творів з різних сіл Т. Шевченка, виданих у книзі «Народні співи Кирилівки та Моринців», 2020. 11. «Дизайн» – імені Олени Кульчицької: Шевчук Галина – за творчу діяльність (книжковий дизайн) 2019-2021 років. 12. «Фотомистецтво» - імені Василя Пилип'юка: Роман Геринович – за виставкові проєкти 2019-2021 років та промоцію українського фотомистецтва за кордоном. 13. «Скульптура» – імені Іван Севери: Гоголь Василь - досягнення в галузі монументальної та станкової скульптури 2019-2021 років 14. «Драматургія, театральне мистецтво» – імені Бориса Романицького: Ібадулаєв Едем Шабадінович – за моновиставу «Самотність», за текстами  кримськотатарського письменника Е. Умерова про подіїї 1944 року. Зазначимо, на здобуття Премії номінанти подавали свої нові оригінальні твори й роботи, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді або виконані протягом останніх трьох років, але не пізніше ніж до 1 квітня поточного року.

7 грудня 2021

2 грудня 2021 року Верховна Рада прийняла бюджет України на 2022 рік. Як зазначив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, бюджет 2022 року на культуру, креативні індустрії та інформаційну політику – 14,5 млрд грн. У тому числі субвенції – 1,8 млрд грн. «Тепер МКІП без видатків на кіно (я все так само проти), але 4,6 млрд грн дофінансування сфер – наша спільна перемога. Непроста (навіть сказав би дуже), але перемога. Додаткові 4,6 млрд грн – це ще й визнання їх вагомості. Таку динаміку щороку зростати варто зробити традицією держави», - підкреслив Олександр Ткаченко, Основні пункти державного бюджету на 2022 рік на культуру, креативні індустрії та інформаційну політику такі: у межах програми «Велика Реставрація» на відновлення закладів загальнодержавного значення, будівництво Меморіалу жертв голодомору та Меморіалу Героїв Небесної Сотні та на реставрацію пам’яток культурної спадщини місцевого значення передбачено 3,6 млрд грн. Посилюється напрямок інформаційної безпеки держави. Передбачені видатки на Центр стратегічних комунікацій та інформбезпеки й розширення мережі Укрінформу, а також його мовлення за кордоном. Враховано також здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору. На все це виділяється 631,2 млн грн. Заплановано фінансування Державної інспекції культурної спадщини України – 13,8 млн грн, а також Державної служби охорони культурної спадщини України – 19,3 млн грн. Вони нарешті запрацюють. На збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках виділяється 597,7 млн грн. Також депутати збільшили фонд розвитку закладів загальнодержавного значення. Це дасть змогу посилити якість їхньої діяльності та планувати будівництво. Загальна сума – 1,8 млрд грн. Для реалізації планів Українського інституту національної пам'яті бюджетом передбачено 167,3 млн грн. Сума враховує заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності та Галузевого державного архіву. На діяльність Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи та популяризацію української літератури у світі виділяється 335,5 млн грн, що фінансово посилює напрямок. На забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів передбачено 1,1 млрд грн. Тут врахована субвенція місцевим бюджетам на створення центрів культурних послуг (ЦКП) – 100 млн грн. На забезпечення функціонування Українського культурного фонду, у тому числі здійснення Фондом заходів з підтримки проєктів – 703 млн грн. Передбачено кошти для підготовки кадрів для сфери культури і мистецтва закладами фахової передвищої та вищої освіти – 1,6 млрд грн. У тому числі капітальні видатки розвитку для Київського державного хореографічного училища – 132 млн грн. На загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних спільнот із врахуванням проведення Днів України в Європі та Міжнародного мистецького форуму – 469 млн грн. На діяльність Державного комітету телебачення і радіомовлення України передбачено 2 млрд грн, враховуючи здійснення заходів з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері. З цієї суми фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України склала майже 1,9 млрд грн. Робота національних художніх колективів, концертних організацій та їх дирекції, національних і державних циркових організацій – 942,7 млн грн. Надання освіти закладами загальної середньої та позашкільної освіти державної форми власності, методичне забезпечення діяльності закладів освіти – 273,6 млн грн. На діяльність Державної служби України з етнополітики та свободи совісті – 17,2 млн грн. Для Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти – 20,1 млн грн. Крім того, вперше фінансуватиметься цифровізація культури. На це передбачено 40 млн грн.