До бюджетного кодексу внесли зміни щодо доходів місцевих бюджетів

9 лютого 2022

Сьогодні Уряд ухвалив значні зміни в постанову щодо програми єПідтримка. Незабаром люди з інвалідністю І та ІІ груп зможуть витратити кошти в межах програми єПідтримка на ліки. А люди з інвалідністю І та ІІ груп та особи від 60 років — на комунальні послуги. Наразі в Україні понад 1 млн громадян з інвалідністю, які належать до І та ІІ груп. Також із 14 березня українці від 14 років, які мають бустерну дозу, зможуть отримати 500 гривень у межах програми. На сьогодні бустерну дозу отримали майже 500 тисяч українців. Також Уряд збільшив строк використання коштів. Гроші від єПідтримки можна буде витратити впродовж не 4, а 9 місяців із дня зарахування. «Зовсім скоро українці від 14 років зможуть подати заявку на кошти за бустерну дозу, а люди з інвалідністю за гроші від програми матимуть можливість оплатити комунальні послуги та ліки. Отримати гроші можна буде швидко та зручно в застосунку Дія. Ми продовжуємо трансформувати єПідтримку, щоб розв'язувати актуальні проблеми та піклуватися про кожного українця»‎, — зазначив Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. Станом на сьогодні в межах єПідтримки було подано понад 8,3 млн заявок, оформлено 9,5 млн карток та витрачено 2,7 млрд гривень. Якщо ви ще не скористалися єПідтримкою, то можете це зробити за кілька хвилин, швидко та зручно: Оформте спеціальну картку єПідтримка в одному з банків-партнерів. Оформлення картки безоплатне як онлайн, так і офлайн у відділенні банку. В онлайн-банкінгу картку можна отримати за 1 хв. Завантажте застосунок Дія або оновіть його до останньої версії в PlayMarket або AppStore. Переконайтеся, що у вас є «зелений» COVID-сертифікат про дві дози вакцинації. Зверніть увагу, що сертифікати, отримані на порталі Дія, чи паперові від сімейного лікаря, не підходять для отримання виплат. Отримати COVID-сертифікат у застосунку Дія зараз можна як з ID-карткою, так і з паспортом-книжечкою. Зайдіть у розділ Послуги та знайдіть єПідтримку. Надішліть заяву на отримання коштів Виберіть для виплати картку єПідтримка. Очікуйте на зарахування коштів. Як працює програма єПідтримка, можна дізнатися за цим посиланням. Усі запитання та інструкцію з генерування COVID-сертифікатів можна знайти тут.

7 грудня 2021

Сьогодні на сесії Львівської обласної ради затвердили крайні цьогорічні зміни до показників обласного бюджету на 2021 рік. «З метою забезпечення усіх першочергових соціальних видатків, реалізації окремих обласних програм, завершення об’єктів (проєктів) у межах виконання обласних програм, здійснено перерозподіл видатків обласного бюджету на суму понад 27 млн гривень. «Джерелом зазначених видатків є економія коштів на реалізацію окремих обласних  програм та резервний фонд обласного бюджету» - прокоментував заступник голови Львівської ОДА Іван Собко. Зазначений фінансовий ресурс скерували на: співфінансування субвенції з державного бюджету “Спроможна школа для кращих результатів” 0,4 млн. грн; виплату заробітної плати, пільгових пенсій працівникам медичної галузі, придбання медичного обладнання, витратних матеріалів та медикаментів для закладів охорони здоров’я на загальну суму 10,4 млн грн; фінансову підтримку Дрогобицького ансамблю пісні і танцю «Верховина», охорону Історико-краєзнавчого музею у с.Тулиголови та закупівлю сенсорних кіосків та столів для Музею визвольних змагань Є.Коновальця та Р. Шухевича на загальну суму 3,4 млн грн; виплату заробітної плати та розрахунки за спожиті енергоносії, облаштування спортивних майданчиків у Радехівській, Жовтанецькій, Дрогобицькій, Великолюбінській, Боринській, Старосамбірській, Стрийській, Городоцькій та Новояворівській територіальних громадах у загальній сумі 4,5 млн грн; галузі туризму на співфінансування проєкту «Велокарпатія» - 1 млн грн; галузі економіки та капітального будівництва – 7,5 млн грн.

1 грудня 2021

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 грудня цього року збільшуються розміри прожиткового мінімуму  на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі ‒ 2 393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, для дітей віком до 6 років 2 100 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років ‒ 2 618 гривень, для працездатних осіб ‒ 2481 гривня, для осіб, які втратили працездатність ‒ 1934 гривні. Інформують у департаменті соціального захисту населення Львівської ОДА. Враховуючи вищезазначене, від сьогодні збільшуються розміри деяких видів державної допомоги. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами  надається у розмірі не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць 620,25 грн (мінімальний розмір) Щомісячна допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців на дітей віком: (максимальний розмір)  до 6 років  2 100,00 грн  від 6 до 18 років 2 618,00 грн від 18 до 23 років   2 481,00 грн Щомісячна допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування надається у розмірі, що дорівнює різниці між 2,5 (3,5) прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги на дітей віком: (максимальний розмір)           до 6 років   5 250,00 грн        до 6 років (для дітей з інвалідністю)                 7 350,00 грн        від 6 до 18 років 6 545,00 грн         від 6 до 18 років (для дітей з інвалідністю) 9 163,00 грн Щомісячна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною надається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність 1 934,00 грн Щомісячна тимчасова державна допомога на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців на дітей віком: (максимальний розмір) до 6 років 1 050,00 грн від 6 до 18 років 1 309,00 грн Щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу Розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць 2 393,00 грн Статтею 9 Закону встановлено, що у 2021 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб ‒ 35%; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю ‒ 100%, для дітей ‒ 130% відповідного прожиткового мінімуму. Відтак, рівні забезпечення прожиткового мінімуму для призначення щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям з 1 грудня 2021 року становитимуть: 35 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб) 868,35 грн 100 % для осіб, які втратили працездатність та осіб з інвалідністю 1 934,00 грн 130 % для дітей віком:            до 6 років 2 730,00 грн         від 6 до 18 років 3 403,40 грн         від 18 до 23 років (за умови навчання) 3 225,30 грн Варто зазначити, що станом на 01.11.2021 середній розмір зазначеної допомоги в області становить 6178,25 грн. Закон України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» визначає право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та соціальний захист осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю шляхом встановлення державної соціальної допомоги у відсотках від прожиткового мінімуму. Відповідно, розміри щомісячної державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю розраховуються з урахуванням норм вказаного Закону та з урахуванням норм Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (зі змінами) і з 1 грудня 2021 року становлять:   особам з інвалідністю з дитинства І групи підгрупи А з надбавкою на догляд 5 280,80 грн Особам з інвалідністю з дитинства І групи підгрупи Б з надбавкою на догляд 3 898,00 грн особам з інвалідністю з дитинства ІІ групи 1 934,00 грн одиноким особам з інвалідністю з дитинства ІІ групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують постійного стороннього догляду з надбавкою на догляд 2 997,70 грн особам з інвалідністю з дитинства ІІІ групи 1 934,00 грн одиноким особам з інвалідністю з дитинства ІІІ групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують постійного стороннього догляду з надбавкою на догляд 2 610,90 грн на дітей з інвалідністю віком до 18 років 1 934,00 грн на дітей з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років з надбавкою на догляд 4 503,80 грн на дітей з інвалідністю віком до 6 років з надбавкою на догляд 2 403,80 грн на дітей з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років з надбавкою на догляд 5 280,80 грн на дітей з інвалідністю віком від 6 до 18 років з надбавкою на догляд 2 662,80 грн на дітей з інвалідністю віком до 18 років, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою 2 030,70 грн на дітей з інвалідністю підгрупи А, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою, віком до 6 років з надбавкою на догляд  5 180,70 грн на дітей з інвалідністю, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою, віком до 6 років з надбавкою на догляд  3 080,70 грн на дітей з інвалідністю підгрупи А, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою, віком від 6 до 18 років з надбавкою на догляд 5 957,70 грн на дітей з інвалідністю, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою, віком від 6 до 18 років з надбавкою на догляд 3 339,70 грн Також з 1 грудня підвищуються розміри щомісячної допомоги особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю (які не мають необхідного стажу для призначення відповідної пенсії) до 1934 гривень. Щомісячна соціальна допомога у зв’язку з втратою годувальника  (якщо особа не має права на пенсію у зв’язку із втратою годувальника у органах Пенсійного фонду України через брак відповідного стажу) - на трьох і більше дітей померлого годувальника з 1 грудня становить 2901грн, на двох дітей померлого годувальника – 2320,80грн). Щомісячна державна соціальна допомога на догляд (для осіб які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду) розмір виплати з 1 грудня 2021 року становить  773,60 грн. З 1 грудня підвищується і розмір грошової компенсації вартості «пакунку малюка», який надають у пологових будинках після народження дитини або у органах соціального захисту населення, до 6300 гривень. При цьому нагадаємо, що з 1 липня 2021 року одержувачі мають можливість вільного вибору одержання допомоги у зв’язку із народженням дитини, «пакунку малюка» або грошової компенсації. «Перерахунок державних соціальних виплат проведуть органи соціального захисту населення області автоматично без звернень одержувачів», - зазначив заступник начальника управління соціальних гарантій департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА Василь Гельбич. Нагадаємо, що з 1 січня 2021 року усі сільські, селищні, міські ради новостворених територіальних громад організували прийом документів від громадян для призначення державних виплат. Управління райдержадміністрацій не приймають від громадян пакети документів (окрім надісланих поштою). Прийом документів здійснюється через виконавчий орган територіальної громади (в тому числі віддалене робоче місце, відділи/управління соціального захисту населення міських територіальних громад), старосту або ЦНАП. З 1 липня 2021 року заяви з необхідними документами приймають посадові особи виконавчих органів рад або через ЦНАП виключно з формуванням електронної справи  через відповідну цифрову платформу «Соціальна громада». Через цю платформу органи, що приймають документи, передають особові справи онлайн до органів соціального захисту для подальшого призначення та виплати. Також є можливість подати заяви в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг (https://e-services.msp.gov.ua/  https://diia.gov.ua/life-situations/yemalyatko). «Також найближчим часом з’явиться можливість подання документів за допомогою порталу «Дія» для призначення державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, а наступного року і решти державних соціальних виплат», - додав Василь Гельбич.

24 листопада 2021

Сьогодні, 24 листопада 2021 року, Уряд ухвалив зміни до загального порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання. Внесення змін до порядку дозволить актуалізувати цей документ, увідповіднити його до нових реалій проведення іспитування, зокрема й в умовах карантину із використанням організаційно-технологічних процесів ЗНО. Також визначено механізм залучення представників закладів до проведення тестування та інших випробувань із використанням організаційно-технологічних процесів ЗНО. Зазначимо, порядок визначає основні засади підготовки та проведення ЗНО з метою забезпечення права осіб на рівний доступ до освіти та/або контролю відповідності результатів навчання державним вимогам. ЗНО проводиться Міністерством освіти і науки у співпраці з Українським центром оцінювання якості освіти, регіональними центрами оцінювання якості освіти, обласними органами управління освітою та закладами вищої освіти. Нагадаємо, учасники ЗНО з найвищими результатами отримають стипендії та премії Президента України.

1 листопада 2021

В Україні запроваджено нові Правила дорожнього руху. Зміни почали діяти з 1 листопада. Про це повідомляє РБК-Україна Авто з посиланням на відповідну постанову уряду. Раніше ми докладно розповідали про всі внесені до ПДР зміни, які набирають чинності з 1 листопада 2021 року. Нововведення стосуються всіх учасників дорожнього руху, включаючи водіїв, велосипедистів та пішоходів. Також вводять нові дорожні знаки та розмітка. Нижче коротко наведені основні зміни. Зміни у правил дорожнього руху: що потрібно знати водіям Змінилася класифікація автомобільних доріг. Раніше в Правилах було прописано три типи доріг — міжнародні, національні та регіональні. Тепер додається новий тип — територіальні дороги. На окремих дорогах та вулицях з'являться ділянки суміщеного руху легкових автомобілів та велосипедистів. Вводяться нові дорожні знаки та розмітка. Які зміни в ПДР стосуються велосипедистів і пішоходів Уточнено визначення велосипедної доріжки, також вперше в Правилах дорожнього руху вводяться визначення велосипедної смуги та велосипедного переїзду; Уточнено вимоги, як мають пересуватися велосипедисти. Зокрема. зазначено, що вони повинні слідувати сигналам регулювальника і світлофора на регульованих ділянках доріг; З'являються діагональні пішохідні переходи, але тільки на регульованих перехрестях, де дозволено перехід по діагоналії; Запроваджується поняття "пішоходи з порушеннями зору" замість "сліпі пішоходи" раніше. Нові дорожні знаки та розмітка З'являються нові дорожні знаки у всіх категоріях — попереджувальних, заборонних, наказових, інформаційно-вказівних знаках та знаках пріоритету. Зокрема вводяться знаки для позначення платних ділянок доріг, суміщеного руху легкових автомобілів та велосипедів, місць для заряджання електромобілів та електрозарядних станцій, діагональних пішохідних переходів та інші. Запроваджується нова дорожня розмітка. Вона використовуватиметься для позначення засобу для заспокоєння руху; виділених місць паркування вздовж доріг та наближення до кільцевої розв'язки, місць концентрації ДТП та інше. Також нововведення торкнулися вертикальної розмітки. Якщо раніше така розмітка була лише чорно-білою, то тепер додається жовто-червона розмітка (для позначення ділянок концентрації ДТП) та червоно-біла (для позначення пішохідних переходів на проїзній частині доріг або велосипедних доріжках). Нагадаємо, також з 1 листопада у Києві вводиться єдиний швидкісний режим. До 1 квітня максимальна дозволена швидкість у столиці буде обмежена на рівні 50 км/год (крім ділянок, де діють більш суворі обмеження).

30 вересня 2021

Сьогодні рішенням сесії Львівської обласної ради внесли зміни до Програми охорони навколишнього природного середовища на 2021-2025 роки. Депутати го підтримали рішення про врегулювання механізму реалізації завдань і заходів Програми в частині співфінансування екологічних заходів відповідно до визначених індексів фінансової спроможності територіальних громад. Руслан Гречаник, директор департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації зазначає, що до сьогодні більшість територіальних громад, в межах яких заплановано здійснення природоохоронних заходів за рахунок коштів обласного фонду ОНПС, не спроможні були забезпечити співфінансування заходів з місцевих бюджетів із дотриманням діючого розподілу коштів у відповідності до фінансової спроможності громад, тому для вирішення цього питання та можливості ефективної реалізації екологічних заходів внесено зміни до Програми. Зокрема, внесено зміни до пункту 4 абзацу 3 розділу «Механізм реалізації завдань і заходів Програми» Програми, а саме:  спрямування коштів для співфінансування екологічних заходів відповідно до визначених індексів фінансової спроможності територіальних громад області, а саме: - при індексі більшому 1,0: 60 відсотків коштів з обласного бюджету, 40 відсотків з бюджету громади чи інших джерел; (було співвідношення 20% - 80%)  - при індексі від 0,8 до 1,0: 70 відсотків коштів з обласного бюджету, 30 відсотків з бюджету громади чи інших джерел; (було співвідношення 40% - 60%)  - при індексі від 0,6 до 0,8: 80 відсотків коштів з обласного бюджету, 20 відсотків з бюджету громади чи інших джерел; (було співвідношення 60% - 40%)  - при індексі меншому 0,6: 90 відсотків коштів з обласного бюджету, 10 відсотків з бюджету громади чи інших джерел». (було співвідношення 80% - 20%) 

16 вересня 2021

На виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, триває робота над удосконаленням інклюзивно-ресурсних центрів. До деяких постанов у липні внесли зміни, зокрема до Положення про ІРЦ. Відтак, в дію вступили зміни переліку назв фахівців, тривалості відпусток та робочого тижня, оплати праці ІРЦ тощо. Щоб запустити процес імплементації змін в роботі ІРЦ днями на базі «Навчально-реабілітаційного центру «Мрія» відбулась нарада директорів таких центрів, до якої були залучені фахівці департаменту освіти та науки. «Зміни, які набули чинності після постанови Кабміну, наближають наше суспільство до цивілізованого європейського формату забезпечення освітніх потреб для усіх дітей. Саме фахівці ІРЦ є тим першим форпостом, який здатен провести комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини. Надзвичайно важливо, що Уряд розуміє потребу у змінах цього сектору освіти, адже на ІРЦ лягає велике навантаження, особливо за браком необхідної кількіості кваліфікованих кадрів», - зазначив під час наради директор департаменту освіти і науки Олег Паска. У межах наради, головний спеціаліст департаменту освіти і науки ЛОДА Марія Васюник-Кулієва та заступник голови Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України Мар’ян Калин, розповіли директорам інклюзивно-ресурсних центрів про зміни у законодавстві України, а саме зміни, які внесено до постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами (постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 р. № 765 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами», а також зміни у «Положення про інклюзивно-ресурсний центр», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 545. «У роботі ІРЦ відбулись дуже серйозні зміни. Ми мусимо спільно почати правильно їх втілювати, аби потім не корегувати. Зміни до постанов передбачають поліпшення умов праці, зміну посад, підвищення тарифних розрядів. Усунено також норми, які призводили до дублювання функцій з надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг у закладах освіти. Це все серйозні зрушення, які відбуваються на наших очах, і на нашій відповідальності їх правильно імплементувати», - наголосила головний спеціаліст департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Марія Васюник. Відтак, директорів інклюзивно-ресурсних центрів ознайомили з веденням кадрової документації в установі, оформленням трудових відносин з працівниками та іншими нормативними документами, навчали будувати репутацію в різних інтернет-каналах, презентували досвід створення алгоритму дій та співробітництва з територіальними громадами у формі спільного фінансування (утримання) комунального закладу. Учасники наради обговорили основні завдання та напрями діяльності інклюзивно-ресурсних центрів у 2021/2022 навчальному році, питання щодо створення безпечного інклюзивного середовища в закладах загальної середньої та дошкільної освіти, особливості інклюзивного навчання та забезпечення додаткової підтримки в освітньому процесі дітей з особливими освітніми потребами. Довідково: Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) - це установа, яка створена з метою реалізації права людей з особливими освітніми потребами на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі, у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших навчальних закладах, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти. Інклюзивно-ресурсні центри: •        проводять комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини; •        надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги; •        забезпечують системний та кваліфікований супровід дитини з особливими освітніми потребами На Львівщині працює 31 інклюзивно-ресурсний центр. Інклюзивно-ресурсні центри є у всіх областях України, тож діти з особливими освітніми потребами та їхні батьки можуть отримати відповідні послуги за місцем проживання.

13 листопада 2020

Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект № 3987  «Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України» "За" проголосували 276 нардепів. Проектом акта пропонується внести зміни до статей 12, 21, 32, 36 закону України "Про Державний земельний кадастр" щодо визначення складу відомостей Державного земельного кадастру про державний кордон України, а також підстав та порядку їх внесення до Державного земельного кадастру. До Державного земельного кадастру планують внести такі відомості про державний кордон України: повні назви суміжних держав; графічне зображення лінії державного кордону; координати прикордонних знаків та поворотних точок; інформацію про документи, на підставі яких встановлено державний кордон; дані щодо демаркації (редемаркації, делімітації) державного кордону України. Відомості про державний кордон України вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до затверджених документів демаркації (редемаркації, делімітації) державного кордону України на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Рішення подається державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення таких відомостей разом із електронним документом, що містить відомості про держкордон. «Нарешті, на тридцятому році незалежності, Україна отримає можливість завершити державну реєстрацію державного кордону. Відомості про нього будуть внесені до Державного земельного кадастру. Цієї інформації немає у Державному кадастровому реєстрі до сьогоднішнього дня. Підприємство, яке відповідає за демаркацію, більше десяти років лише витрачало десятки мільйонів гривень на бензин, зарплату і нічого не робило. Ніхто нічого не реєстрував взагалі!  Коли мені про це стало відомо, ми одразу внесли пропозицію уряду для того, щоб такий законопроект був якнайшвидше прийнятий. Бо виходить, що наша країна майже 30 років жила без визначених кордонів, а це вже питання національної безпеки. Чому воно не цікавило жодного з очільників Держгеокадастру, мені сказати складно. Наші пропозиції увійшли до урядового законопроекту, підтриманого сьогодні парламентом у першому читанні. Зоконопроєкт визначає, що відомості про державний кордон вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до затверджених документів демаркації (редемаркації, делімітації) державного кордону України. Тобто, існуючих міждержавних договорів. Закон виписує порядок та вичерпний перелік відомостей, які мають бути внесені до кадастру про державний кордон. Попереду доопрацювання цього законопроекту до другого читання, і Держгеокадастр готовий надавати парламенту будь-яку необхідну для цього інформацію та консультативну допомогу. На останок зазначу, що ухвалення закону про демаркацію державного кордону та внесення цих даних до Державного земельного кадастру може відкрити ще одну велику таємницю – якою ж є сьогодні справжня площа території України? Бо на тридцятому році незалежності за офіційними даними її площа складає 603 548 квадратних кілометри. Ці дані - лише теоретичні розрахунки, оскільки неможливо вирахувати точну площу території без чіткого визначення її меж. Цей закон дозволить встановити справжні межі території нашої держави та дати відповідь на це питання», - зазначив Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко. «Проект акта розроблено відповідно до Плану діяльності Мінекономіки з підготовки проектів регуляторних актів у сфері господарської діяльності на 2020 рік, затвердженого наказом Мінекономіки від 03.12.2019 №522. Для громадського обговорення проект акта був розміщений на офіційних веб-сайтах Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Зауважень та пропозицій до проекту акта не надходило. Проект акта погоджено без зауважень Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерством фінансів України, Державною регуляторною службою України», - зазначила т.в.о. директора департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Людмила Гончаренко.

12 жовтня 2020

Головне управління ДПС у Львівській області нагадує, що з 23 травня цього року, внесено зміни до порядку реєстрації платників ПДВ, звітних періодів для платників ПДВ. Так, якщо раніше для окремих платників звітним періодом міг бути квартал, то тепер звітний період єдиний для усіх платників ПДВ (в т.ч  для платників єдиного податку) і складає календарний місяць. Щодо порядку реєстрації платників ПДВ, то слід зазначити, що якщо раніше реєстраційна заява при реєстрації особи платником ПДВ подавалась за 20 календарних днів до початку податкового періоду, то тепер строки зменшилися до 10 календарних днів до початку такого періоду. Якщо раніше заяву про реєстрацію платником ПДВ можна було подати у паперовій або електронній формі, то тепер передбачено лише електронна форма подання такої заяви. Детальніше за посиланням. 

28 вересня 2020

Сьогодні, 28 вересня, голова Львівської ОДА Максим Козицький провів Zoom-зустріч із народними депутатами Верховної ради України від Львівщини. Участь у зустрічі також взяли перший заступник голови ОДА Андрій Годик та заступники голови облдержадміністрації Іван Собко, Тарас Грень та Юрій Бучко, а також керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, представники податкових органів та обласної ради. На нараді озвучено спільні пропозиції щодо внесення змін до проєктів Законів України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” та “Про внесення змін до Податкового кодексу України” під час їх доопрацювання у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету. Під час заходу присутні обговорили низку важливих питань для розвитку області. Пропозиції Львівської ОДА стосувались збільшення обсягу базової дотації та зменшення обсяг реверсної дотації (понад 700 млн грн для Львівщини) за рахунок врахування показників податкової спроможності міста Києва, реструктуризації вугільної галузі ДП «Львіввугілля», заходів з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств тощо. «Одними з основних завдань ДП “Львіввугілля” є забезпечення безпечних умов роботи шахтарів, підвищення продуктивності праці за рахунок модернізації обладнання шахт, вихід на беззбиткову роботу, своєчасна та в повному обсязі виплата заробітної плати працівникам. Враховуючи важкий фінансово-економічний стан підприємства, досягнути виконання цих завдань можливо лише за умови забезпечення достатнього фінансування ДП “Львіввугілля” у поточному та в наступних роках за рахунок коштів державного бюджету. Потреба  в  коштах субвенції лише для Львівської області становить 3156,3 млн гривень», - акцентував під час наради перший заступник голови Андрій Годик. Окрім того, станом на початок вересня ПрАТ «Шахта «Надія» знаходиться у скрутному фінансово-економічному становищі, зокрема, через наявну заборгованість з виплати зарплати працівникам шахти за березень-червень та борг за спожиту електроенергію. Однією із причин такої ситуації є те, що середньомісячний дохід від реалізації вугільної продукції не покриває усіх видатків підприємства. Промислові запаси вугілля на шахті вичерпані. Врегулювання кризової ситуації можливе лише за умови закриття шахти та фінансування підприємства з державного бюджету. Потреба Львівської області в коштах для шахти становить 100 млн гривень. Також окремо акцентували увагу на фінансування видатків з компенсації пільгового проїзду окремих категорій громадян із державного бюджету. Фінансовий ресурс для забезпечення їх виплати місцевим бюджетам із державного бюджету не був переданий, і зміни до законодавчої бази щодо відміни чи призупинення пільг окремим категоріям громадян не були внесені. Таким чином, склалася ситуація, коли держава зобов’язує надавати пільги, однак фінансовий ресурс на це не виділяє. »Фінансового ресурсу у місцевих бюджетах на компенсацію пільгового проїзду недостатньо. З метою дотримання чинного законодавства,  недопущення соціальної напруги серед населення, а також з метою  удосконалення управління бюджетними видатками соціального спрямування пропонуємо здійснювати такі видатки з державного бюджету та щорічно  в Законі України про державний бюджет на відповідний рік передбачати відповідні видатки для Мінсоцполітики», - наголосив Максим Козицький. Окремо слід зауважити, що згідно зі статтею 142 Конституції України витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою. За підсумками зустрічі голова ЛОДА підготує відповідне подання пропозицій на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань бюджету для врахування під час затвердження Державного бюджету України на 2021 рік.

18 серпня 2020

Державна служба України з питань геодезії, картографія та кадастру оприлюднила проєкт нової постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель», який було розроблено за підтримки експертів Проєкту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку». Метою прийняття постанови є уніфікація та спрощення чинних методик нормативної грошової оцінки земель в Україні, забезпечення нормативної грошової оцінки земельних ділянок усіх категорій та форм власності в межах території громад незалежно від їх розташування за принципом організаційної єдності процесу оцінки, приведення методики оцінки у відповідність до вимог чинного законодавства, а також створення передумов для повномасштабної реалізації органами місцевого самоврядування повноважень із затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки земель в межах території відповідних громад. Основні зміни:          - об’єднання наявних підходів оцінки земель (для земель населених пунктів, для несільськогосподарського призначення та для с/г призначення) в єдину методику;          - суттєве спрощення безпосередньо самого розрахунку, адже це відбуватиметься за єдиною формулою;          - зменшення обсягів інформації, необхідної для проведення НГО, відповідно – зниження вартості робіт із проведення НГО та скорочення термінів від замовлення таких робіт до використання відомостей про НГО. У такий спосіб, органи місцевого самоврядування зможуть отримати сучасну базу для оподаткування земель незалежно від місця розташування земельних ділянок, що водночас позитивно вплине на наповнення місцевих бюджетів за рахунок плати за землю. «Нормативна грошова оцінка – дуже важливий показник та є одним з ключових податкових питань, які стосуються землі. Головне завдання сьогодення — визначити вартість землі. Зростання уваги щодо цього пов’язано з розвитком ринкових інструментів в Україні, зокрема, з запровадженням ринку землі. Тому, запрошуємо усіх дотичних ознайомитися та долучитися до попереднього обговорення», - наголосила директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Юлія Шопська. З проєктом зазначеної Методики можна ознайомитись тут. Зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою: 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, rynok_oz@land.gov.ua.

23 липня 2020

Львівська обласна державна адміністрація ініціювала внесення змін до бюджетного законодавства. Зокрема, запропоновано внести зміни до статей 98-99 Бюджетного кодексу України в частині врахування показників м. Києва у вирівнюванні фінансової спроможності місцевих бюджетів. За чинною методикою обрахунок дотацій місцевим бюджетам здійснюється з використанням індекса податкоспроможності територій без урахування показників бюджету м. Києва, чим порушується принцип справедливості та неупередженості бюджетної системи України, визначений Бюджетним кодексом України. "Зважаючи на те, що податкоспроможність столиці суттєво перевищує податкоспроможність інших територій, це неврахування зменшує середньоукраїнський показник і місцеві бюджети отримують значно менші обсяги дотацій. Внаслідок цього лише у 2020 році місцеві бюджети країни недоотримали близько 8 млрд грн, з яких місцеві бюджети Львівщини – більше ніж 600 млн грн. Відповідне звернення скеровано до народних депутатів України від Львівщини, обласних державних адміністрацій, Асоціацій органів місцевого самоврядування, Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України. Очікуємо, що наші пропозиції будуть підтримані", - зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький. До слова, обсяг фінансового ресурсу для горизонтального вирівнювання в Україні невеликий і становить лише 0,023 відсотка ВВП (1,4 відсотка усіх доходів місцевих бюджетів). До прикладу, в Польщі показник вирівнювання становить 0,86 відсотка ВВП (5,5 відсотка місцевих доходів), Словенії – 0,8 відсотка ВВП (16 відсотків місцевих доходів), Швеції – 1,7 відсотка ВВП (13 відсотків місцевих доходів).