Уряд схвалив законопроект, що удосконалює законодавчу базу у галузях насінництва та розсадництва

28 березня 2022

В останні дні засобами масової інформації (ЗМІ) шириться інформація про те, що Верховна Рада України спростила доступ аграріям до оренди та користування землею. Департамент агропромислового розвитку Львівської обласної військової адміністрації підтверджує, це дійсно так. Проте, в новинах ЗМІ міститься інформація, що повноваження передачі в оренду сільськогосподарської землі покладено на районні військові адміністрації (РВА). Але це не так, інформуємо чому: - по-перше, в початковій редакції законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану від 19.03.2022 № 7178 дійсно запропоновано такі функції надати РВА; - по-друге, висновком Комітету з питань аграрної та земельної політики від 23.03.2022 рекомендовано ВРУ прийняти цей закон за основу і в цілому з урахуванням певних змін, а саме розпорядження землями здійснюється суб’єктами визначеними у статті 122 Земельного кодексу України (ЗКУ); - по-третє, у ст. 122 ЗКУ визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб; - по-четверте, 24.03.2022 народні депутати прийняли цей Закон з урахуванням пропозицій, зазначених у висновках аграрного комітету. Станом на зараз, вищезгаданий Закон не набрав чинності та направлений на підпис Президентові України. Після цього як він буде підписаний та опублікований, наступного дня він вступить дію. З цього моменту, за спрощеною процедурою, передавати в оренду комунальні сільськогосподарські землі зможуть виключно територіальні громади, а РВА здійснювати державну реєстрацію договорів та ведення книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану. Детальніше з новелами цього закону можна ознайомитися тут (https://cutt.ly/ZDyfANA). Беручи до уваги важливість забезпечення продовольством Збройні сили України та населення в умовах воєнного стану, закликаємо ЗМІ перед публікацією різного роду новин перевіряти достовірність інформації, адже ви дезінформуєте перш за все аграріїв.

2 березня 2022

Правоохоронний комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт №7116 «Ні кроку назад!», який пропонує у статтях 111 та 113 КК України передбачити покарання за державну зраду та диверсію в умовах воєнного стану. «Жодної амністії за диверсії та зраду Батьківщині. Максимальна міра покарання – довічне ув’язнення», – написав народний депутат від «Слуги Народу» Максим Бужанский. Так, максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк п’ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з обов’язковою конфіскацією всього майна. Також пропонується заборонити будь-яку амністію до осіб, які скоїли державну зраду та диверсію.

9 лютого 2022

Сьогодні Уряд підтримав проект Закону «Про освіту дорослих». «Законопроект дасть змогу здобувати за рахунок пільгових довгострокових кредитів фахову передвищу та відповідний ступінь вищої освіти за іншою спеціальністю особам, які мають страховий стаж не менше 7 років», – повідомив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у своєму Телеграм-каналі. Проект має на меті визначення правових, організаційних і економічних засад функціонування та розвитку системи освіти дорослих, створення умов для ефективної співпраці, а також реалізації права осіб на безперервне навчання з урахуванням пріоритетів суспільного розвитку та запитів економіки. «Прийняття цього Закону – перший крок до формування якісної системи освіти для дорослих, створення умов для ефективної співпраці та реалізації права осіб на безперервне навчання з урахуванням пріоритетів суспільного розвитку та запитів економіки», – зазначив Міністр.  

24 листопада 2021

276 депутатів Верховної Ради України підтримали законопроєкт про ринок деревини у першому читанні. Минулого тижня народні депутати України прийняли за основу законопроєкт «Про ринок деревини» (№ 4197-д). Його метою є запровадити єдині правила для всіх учасників ринку деревини, спростити доступ до сировини для деревообробників, зробити лісогосподарську та деревообробну галузь прозорою та ще більш прибутковою. Це важливе рішення, адже український ринок деревини вже давно потребує встановлення чітких єдиних правил роботи, де будуть збалансовані інтереси всіх учасників процесу та працюватимуть принципи вільної та добросовісної конкуренції. Серед новацій, які запроваджує законопроєкт: усі операції з деревиною, від моменту її заготівлі до готового продукту, підлягатимуть обов’язковому декларуванню через лісовий портал. На порталі буде вся інформація про лісовпорядкування, лісорубні квитки, учасників та переможців торгів, ціну деревини тощо; продаж деревини та продукції власної переробки лісгоспів  відбуватиметься лише через електронні аукціони; лісгоспи та деревообробники нестимуть відповідальність за невиконання договорів купівлі-продажу деревини у чітко визначеному обсязі, що дозволить боротись з несумлінними покупцями та продавцями; реалізації всіх виробів з деревини на експорт  та виробів з дерева дозволятиметься лише за наявності відповідних сертифікатів про походження, які підтверджують легальність заготівлі сировини, з якої були вироблені відповідні вироби. А пункт про експорт необробленої деревини – лісу-кругляку, виключено із законопроєкту. Більше із проєктом закону можна ознайомитись за посиланням: https://bit.ly/3x6G6IY

16 липня 2021

Напередодні, 15 липня, 285 народних депутатів у другому читанні та в цілому підтримали законопроєкт № 2351. Він вносить зміни до законодавства про імплементацію положень міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу. Про це повідомили у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України.  Законопроєкт запроваджує європейські цінності та стандарти щодо захисту тварин від жорстокого поводження, зокрема: накладає штрафи за порушення статей Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»; удосконалює правила поводження з тваринами в сільському господарстві, скотарстві, у рибному господарстві, при отриманні продукції тваринного походження; встановлює кримінальну відповідальність за переміщення через митні кордони України рідкісних видів тварин і рослин, а також червонокнижних; встановлює кримінальну відповідальність за пропагування жорстокого поводження з тваринами; посилює охорону в лісах середовищ існування та розмноження червонокнижних видів тварин і рослин; розширює перелік повноважень місцевих органів влади, а саме надає їм право забороняти використовувати у господарській діяльності тварин (пересувні: цирки з тваринами, звіринці, зоопарки, виставки тощо); забороняє використовувати тварин як мішені при навчанні чи змаганнях зі стрільби. Документ вносить зміни та робить їх відповідним вимогам міжнародних угод та директив ЄС такі законодавчі акти як: Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», Закон України «Про тваринний світ», Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний кодекс України, Лісовий кодекс України, Закон України «Про Національну поліцію», Закон України «Про Червону книгу України», Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Аби закон вступив в дію, його мають підписати Президент та спікер Верховної Ради.  

16 липня 2021

За законопроєкт №5650 про збереження лісів проголосував 301 народний депутат. Цей законопроєкт є надважливим документом для збереження самосійних лісів, відновлення екосистем, виведення з обігу й резервування малопродуктивних та деградованих земель. Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський зазначив, що десятки років в різних стратегічних документах Україна декларувала необхідність зменшення площі розорювання та збільшення площі лісів, але ніхто цим не займався – і у нас є шанс нарешті це розпочати. Відтак, законопроєкт № 5650 про наступне: вводить в правове поле самосійні ліси на землях сільськогосподарського призначення. І це може збільшити лісистість України на 300 000 га; спрощує процедури лісорозведення, ведення лісового господарства невеликими за площею комунальними лісгоспами; запровадить захист від передачі під забудову лісів, на які не оформлена земельна документація тощо; мінімізує ризики для біорізноманіття та нелісових природних екосистем, які виникли  внаслідок земельної децентралізації; вводить в правове поле степові та лучні ділянки, визначає заходи з їх збереження; вводить заборони на використання інвазійних видів дерев при лісорозведенні; накладає мораторій до 2025 року на розорювання пасовищ та сіножатей; удосконалює порядок консервації земель. Документ також повністю відповідає Указу Президента України № 228�1 «Про деякі заходи щодо збереження лісів та раціонального використання лісових ресурсів» та надає Кабінету Міністрів України право погоджувати зміну цільового призначення лісів на землях всіх категорій та передавати їх установам природно-заповідного фонду чи лісгоспам під лісорозведення.

30 Червня 2021

29 червня депутати Верховної Ради своєю більшістю підтримали в першому читанні законопроєкт № 5557 про основи національного спротиву. Над його розробкою під загальним керівництвом Президента України працювали силовики всіх родів військ, представники ветеранських організацій та експерти. Він є спільним напрацюванням, в якому враховано пропозиції всіх сторін. Законопроєкт готувався на основі вивчення досвіду країн-членів НАТО з організації всеохоплюючої оборони, зокрема, територіальної оборони, руху опору та підготовки населення до захисту своєї країни. Підтримку законопроєкту про основи національного спротиву було отримано й від радників НАТО. Зокрема, стратегічний радник Альянсу з питань Cил спеціальних операцій (ССО) Майкл Ріпасс (США) зазначив, що у НАТО готові надати експертну підтримку щодо законопроєкту № 5557. Представники ветеранських організацій та волонтерів також виступили на підтримку прийняття законопроєкту на акції «Ветерани підтримують національний спротив. Проголосуй за законопроєкт № 5557», яка відбулась сьогодні під стінами ВРУ. Зокрема, на підтримку законопроєкту виступив командир окремого штурмового батальйону «Айдар» Євген Пташник. Організатором акції виступив Український центр безпеки та співпраці (USCC). Експерти наголошують, що прийняття законопроєкту є безальтернативним шляхом максимально швидкого зміцнення держави в умовах зростаючої російської загрози як з території РФ так і зі сторони окупованих українських територій, Білорусі та Придністров’я. Розгляд законопроєкту N 5557 в другому читанні має відбутися до 14 липня. Нагадаємо, що законопроєкт «Про основи національного спротиву» 5557 був поданий на розгляд ВРУ Президентом України.   Довідково  Національний спротив – це залучення усього населення до протидії агресору, а також підготовка до такої протидії. Він передбачає впровадження системи загальновійськового навчання населення, розвиток територіальної оборони та руху опору. Територіальна оборона вестиметься по всій території України поза межами бойових дій, а рух опору – на тимчасово окупованій території. Це суттєво посилить обороноздатність, адже потенційний агресор буде знати, що в кожній області, в кожному районі є організовані підрозділи, які в будь-яку мить готові дати йому відсіч навіть на окупованих територіях.

19 травня 2021

Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради як невідкладний проект закону «Про корінні народи України» (№ 5506). Цей документ визначає права корінних народів України та особливості їхньої реалізації задля сприяння консолідації та розвитку української нації, а також розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності таких народів. Володимир Зеленський у своєму зверненні до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу зазначив, що затверджена ним у березні цього року Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя визначає як пріоритет відновлення й забезпечення прав кримських татар як корінного народу. «І сьогодні я вношу на розгляд парламенту невідкладний законопроект про корінні народи. Впевнений, що у стислі терміни депутати розглянуть і закріплять статус корінних народів України, зокрема кримських татар, і нарешті зроблять те, що відкладали 30 років вісім скликань Верховної Ради і всі попередні президенти», – сказав Глава держави. Володимир Зеленський також висловив переконання, що Крим обов’язково повернеться до України.

4 лютого 2021

2 лютого  Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт №3742 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю», покликаний законодавчо закріпити можливість фіксації порушень габаритно-вагових параметрів в автоматичному режимі. Законопроєкт підтримали 308 народних депутатів. Про це повідомили на сайті Міністерства інфраструктури України.  «У першому читанні прийнято один із ключових для реформи габаритно-вагового контролю законопроєкт №3742, що законодавчо закріплює автоматичну фіксацію порушень ГВК. Також він розширює повноваження Укртрансбезпеки в частині здійснення габаритно-вагового контролю – надає їй право стягувати у судовому порядку плату за проїзд для вантажівок, які порушують габаритно-вагові параметри. Крім цього, законопроєкт нарешті встановлює відповідальність вантажовідправника як першої ланки у вантажних перевезеннях і значно підвищує відповідальність автоперевізників за недотримання габаритно-вагових норм. Вдячний профільному Комітету і всім депутатам за прийняте рішення. Очікуємо якнайскорішого схвалення цього закону у другому читанні», - прокоментував Міністр інфраструктури Владислав Криклій. За його словами, прийнятий законопроєкт нерозривно пов’язаний із законопроєктом №3743, що посилює відповідальність учасників перевезень і вводить нові штрафи за порушення габаритно-вагових параметрів, а саме: 1. Штраф для вантажовідправників за порушення при внесенні відомостей у товарно-транспортні накладні або інші документи на вантаж у розмірі 34 тис. грн. 2. Штраф для користувачів (власників) транспортних засобів за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм в залежності від % перевантаження: - до 2 % включно у розмірі 1700 грн; - від 2% до 5% у розмірі 5100 грн; - від 5% до 10% у розмірі 8500 грн; (залишені без змін) - від 10% до 20% у розмірі 17 тис. грн; (залишені без змін) - від 20% до 30% у розмірі 34 тис. грн; - понад 30% у розмірі 51 тис. грн. 3. Штраф за відмову від проходження ГВК у розмірі 51 тис. грн. 4. Штраф для посадових осіб суб’єктів господарювання, громадян-суб’єктів підприємницької діяльності та/або водіїв за невиконання законних вимог працівників Укртрансбезпеки щодо перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, усунення порушень законодавства з безпеки на автомобільному транспорті або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків, завдань у розмірі 51 тис. грн. «Зараз разом з депутатським корпусом ми готуємо цей законопроєкт до другого читання і робимо все можливе, щоб ці важливі для галузі зміни були схвалені якомога скоріше», - додав Владислав Криклій. Зазначимо, торік в області під час габаритно-вагового контролю інспектори Укртранспбезпеки спільно з Нацполіцією зважили 13329 транспортних засобів, відтак виявили 231 порушення.  На автомобільних дорогах Львівської області облаштували 5 місць здійснення габаритно-вагового контролю, а саме на дорозі Київ-Чоп поблизу Бродів,  у селі Гамаліївка та на межі Стрийського і Миколаївського районів.  Також на дорозі Тернопіль – Львів – Рава-Руська у селі Воля Висоцька та в напрямку Львів – Самбір –Ужгород у селі Лапаївка.

18 листопада 2020

ВРУ у другому читанні та в цілому прийняла Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій №3651-д. Законопроект дає можливість працювати новообраним органам місцевого самоврядування громад і районів. Він врегульовує питання правонаступництва комунального і державного майна, бюджетних ресурсів, прав та зобов’язань, а також дає змогу створити районні державні адміністрації в нових районах. «Було дуже багато запитань до перехідного періоду, зокрема, як чинні РДА трансформуються у нові і хто куруватиме цей процес. Ці механізми якраз визначені законопроєктом 3651-д. Питання трансформації куруватиме Кабмін. Своєю чергою, департамент економічної політики Львівської ОДА разом з експертним середовищем сформують типовий штат районної державної адміністрації та в найближчій перспективі передадуть його на затвердження Уряду.  Також законопроєкт розв’язує питання розподілу комунального майна між районним рівнем і рівнем ОТГ. Завдяки йому нові ОТГ, при плануванні  свого бюджету на 2021 рік, розуміють чітко, що і як їм треба планувати, на яку соціальну й адміністративну інфраструктуру вони мають закладати видатки утримання і видатки розвитку. Це дозволить громадам ефективно реалізовувати поставлені перед ними завдання. Адже сильні громади – міцна держава»,-  зазначив голова Львівської ОДА Максим Козицький.   Нагадаємо, що серед питань, які врегульовує документ, є:   - закінчення повноважень сільських, селищних, міських голів, сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, районних рад у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України; - реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, районних рад як юридичних осіб публічного права, у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України; - правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків територіальних громад, території яких були включені до територій територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; - правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів; - продовження до закінчення бюджетного періоду виконання бюджетів територіальних громад, прийнятих до затвердження Кабінетом Міністрів України територій територіальних громад в регіонах України, та бюджетів районів, які ліквідовані Верховною Радою України; - утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України; - особливості державної реєстрації щодо органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій як юридичних осіб публічного права, у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України. Як зазначалось раніше, для функціонування місцевої влади в новому адміністративно-територіальному устрої цей законопроект має створити умови, які гарантують стабільність правових та інших відносин, забезпечують безперервність реалізації завдань і повноважень як державної влади на місцях, так і місцевого самоврядування. Додамо, що у першому читанні законопроект №3651-д Верховна Рада прийняла 3 листопада 2020 року.  

26 Червня 2020

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про локалізацію №3739, який поширюється на чотири підгалузі машинобудування: залізничний транспорт, міський пасажирський транспорт, комунальна техніка і спецтехніка, енергетичне машинобудування та ставить вимогу локалізації виробництва на рівні 25- 40%. Про це сьогодні йшлося під час візиту народних депутатів на підприємства концерну “‘Електрон”, де відбулось обговорення законопроєкту. Участь в обговоренні взяв голова Львівської ОДА Максим Козицький. “Зараз профільні машинобудівні підприємства України не мають жодних пільг та преференцій. Закордоном надають перевагу своїм виробникам та нам також не раді. Відсутність такого критерію, як локалізація виробництва, призводить до втрати українськими підприємствами частки національного ринку, скорочення виробництва і втрати робочих місць. Локалізація виробництва - вельми поширений і дієвий інструмент регулювання ринку урядами як розвинених країн, так і тих, що розвиваються – вони надають преференції національним виробникам. Не таємниця, що розвинений світ використовує тендерні механізми для підтримки свого національного виробника. Законодавство США «купуй американське» яскраве тому підтвердження. Я, як голова Львівської ОДА, сподіваюсь, що дана ініціатива присутніх тут народних депутатів України буде підтримана парламентом. Більше того, як очільник прикордонного регіону, плекаю великі надії, що після його прийняття, ми зможемо вже в скорому часі спостерігати зацікавленість до нашого регіону з боку різного роду інвесторів через його логістичний потенціал. А це в свою чергу стане передумовою для створення великої кількості робочих місць та наповнення місцевих бюджетів нашої області»,  – наголосив очільник області. Як зазначив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський,  закон про локалізацію   – це одна з ключових ініціатив, спрямована на підтримку української промисловості, зокрема машинобудування. “Якщо державний замовник, чи це державна компанія, чи муніципалітет хоче купити продукцію машинобудування однієї з чотирьох категорій, які ми визначили в законопроекті, то державний замовник має вимагати, щоб ця продукція була виготовлена повністю в Україні або, якщо це іноземна продукція, то має бути локалізована в Україні. Наприклад, якщо мер будь-якого міста  хоче купити сміттєбус  Mercedes  – без проблем. Його можна купити, але українська компанія або Mercedes має завести в Україну своє шасі  і зробити в Україні локалізацію сміттєвоза, наприклад шасі і кабіна буде Mercedes, а кузов, автоматика, гідравліка  та інші складові  частини – українського походження. Це забезпечить локалізацію і робочі місця для людей, а також завантаження для українських підприємств”, – пояснив Дмитро Кисилевський. Він також наголосив на економічному ефекті цього законопроєкту: зростання ВВП на 3,9 % протягом 3-5 років, створення 62,5 тис нових робочих місць, зростання податкових відрахувань приблизно на 8%. Вимога локалізації передбачається на рівні 25-40%, локалізація є кваліфікаційним критерієм для участі у закупівлі. Кабмін затверджує методику визначення ступеня локалізації.  “Законопроєкт про локалізацію пропонує ринок тим інвесторам, які вкладають у виробництво в Україні. Хочеш отримати контракт, оплачений грошима українських громадян, локалізуй виробництво в Україні. Створи роботу для українців і заплати податки до бюджету”, – наголосив Дмитро Кисилевський. Зазначимо, співавторами законопроєкту виступили Дмитро Наталуха, Роксолана Підласа, голови депутатських фракцій і груп, парламентських комітетів, а також члени комітету економічного розвитку та інших комітетів – загалом 37 співавторів.