Безпека дітей у цифровому просторі – МОН надає рекомендації для педагогічних працівників та батьків

28 лютого 2022

Через воєнні дії  в Україні продовжили реєстрацію на основну сесію Зовнішнього незалежного оцінювання до 9 квітня. ​Про це міністр освіти і науки Сергій Шкарлет повідомив у Telegram. "Сьогодні я підписав наказ, яким внесено зміни до Календарного плану проведення та організації Зовнішнього незалежного оцінювання у 2022 році. Відтепер реєстрація учасників ЗНО-2022 триватиме до 9 квітня", – розповів Міністр. Нагадаємо, реєстрація на ЗНО мала бути до 9 березня.

15 лютого 2022

У межах національного проєкту «Ноутбук кожному вчителю» Міністерства освіти і науки та Міністерства цифрової трансформації придбали 62 674 ноутбуки для закладів загальної середньої освіти, в яких працюють 191 380 вчителів і навчаються 2,5 мільйонів учнів. Про це повідомив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет на підставі офіційних звітів усіх областей щодо закупівлі ноутбуків. «Спільними зусиллями за короткий проміжок часу нам вдалося не просто забезпечити комп’ютерною технікою чимало вчителів, а й перевиконати план. Я впевнений, що це лише початок. Працюємо далі заради розбудови якісної системи освіти та створення гідних умов праці освітянам», – наголосив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. Під час реалізації програми досягнули співвідношення 1 ноутбук на 1 педагогічного працівника, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів №403 від 21 квітня 2021 року. За планом, 60 тисяч ноутбуків мали отримати 24 області та 10 районів Києва за рахунок субвенції та співфінансування від кожної з областей. На Львівщині доставили 4042 ноутбуки у школи області. Загалом використали понад 67 мільйонів гривень коштів загальнодержавної субвенції та майже 14 мільйонів гривень коштів місцевих бюджетів.  Із виділених 980 млн грн субвенції касових видатків здійснено на 860 млн грн. Економія склала майже 108 мільйонів гривень, 73 млн з яких спрямовали на придбання автобусів і обладнання вбиралень у школах, а майже 35 млн грн повернули до бюджету. Співфінансування з місцевих бюджетів склало понад 243 мільйонів гривень, із яких 14 мільйонів не були освоєні та теж повернуті до бюджету.

16 грудня 2021

Розпочалася комунікаційна кампанія у сфері професійної освіти "Ми змінюємося". Кампанія націлена розповісти учням, їхнім батькам і бізнесу про зміни у професійній освіті. "Реформа неможлива без комунікації. Можна роками робити зміни, але якщо не говорити про них у публічному просторі, їх просто не існуватиме. Сьогодні ми запускаємо комунікаційну кампанію про зміни у професійній освіті, щоб нагадати українському суспільству про перемоги, яких ми досягнули з початку реформи. Розповісти, якими ми є зараз: з новою технікою, навчальними програмами, сотнями партнерств із бізнесом і десятками училищ, які відправляють учнів на стажування за кордон. Ми хочемо, щоб "ми змінюємося" лунало в кожній українській автівці, у кожному профтесі, закарбувалося в головах наших школярів та їхніх батьків", – зазначив заступник Міністра освіти і науки Ігор Гарбарук. Кампанія передбачає інформаційні та рекламні матеріали у Facebook, Telegram, Instagram, Twitter, Tik-Tok і Youtube. У точках дотику з цільовою аудиторією будуть розміщені рекламні постери, а слухачі кращих радіостанцій країни зможуть дізнатися успішні історії працевлаштування учнів у розважальному форматі. Матеріали розповідають про переваги професійної освіти для кожної з цільових аудиторій: для учнів – швидке отримання професії; для батьків – можливість допомогти дитині стати самостійнішою; для бізнесу – отримати професійних фахівців. Кампанія триватиме до кінця грудня 2021 року. Організаторами комунікаційної кампанії є Міністерство освіти і науки спільно з Інститутом модернізації змісту освіти, Pr-агентством Press Association UA, медійною агенцією MediaHub та діджитал агенцією InPrime.

16 грудня 2021

Міністерство освіти і науки відкриває в Instagram ще один офіційний канал для інформування у сфері освіти, науки та інновацій. МОН прагне привернути увагу молоді, адже мета – доносити освітні новини всій країні. Як повідомили у МОН, на сьогодні є такі офіційні ресурси: сайт; Facebook;   Telegram; Twitter; YouTube; Instagram .Ексклюзивна та достовірна інформація про роботу Міністерства також публікується в Telegram-каналі  Сергія Шкарлета.

2 грудня 2021

У Державному бюджеті на 2022 рік Міністерству освіти і науки України передбачено видатки обсягом 153,7 млрд грн, що на 14,4 млрд грн більше, ніж у 2021 році. Держбюджет на 2022 рік ухвалено Верховною Радою України сьогодні, 2 грудня 2021 року. “Дякую народним депутатам за підтримку сфери освіти і науки України. Ми продовжуємо працювати над посиленням соціального захисту педагогів. Уже з грудня зарплата педагогів зросла на понад 8%, з 1 січня 2022 року передбачено збільшення академічних стипендій у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти. А також уперше буде надано субвенцію на забезпечення пожежної безпеки в школах у розмірі 1,50 млрд грн”, – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. Загалом на субвенції для розвитку освіти передбачено 112,9 млрд грн (103,7 млрд грн у 2021 році). У 2022 році буде виділено такі субвенції: освітня – 108 млрд грн; на розвиток НУШ – 1,57 млрд грн; на реалізацію програми “Спроможна школа для кращих результатів” – 1 млрд грн; на надання державної підтримки особам з ООП – 0,50 млрд грн; на створення НПЦ професійної освіти – 0,25 млрд грн; на забезпечення пожежної безпеки у школах – 1,50 млрд грн. Державні видатки МОН на 2022 рік становлять 40,9 млрд грн, що на 5,4 млрд грн більше за минулорічний показник. Зокрема, передбачено кошти для: підготовки кадрів закладами вищої та фахової передвищої освіти – 27,8 млрд грн; виплат академічних стипендій – 5,14 млрд грн; забезпечення діяльності Національного фонду досліджень, грантової підтримки наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) досліджень – 0,83 млрд грн; фонду розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти – 0,25 млрд грн.  

22 жовтня 2021

Через погіршення епідеміологічної ситуації з COVID-19, врахувавши консультації Міністерства охорони здоров’я України, МОН рекомендує запровадити дистанційне навчання з 25 жовтня до 15 листопада закладам фахової передвищої, вищої, післядипломної освіти усіх форм власності та сфер управління. Про це повідомив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет у своєму телеграм-каналі. «Закликаю всіх освітян, здобувачів освіти та їхніх батьків ставитись до ситуації з поширенням COVID-19 вкрай відповідально. Вакцинуватися, тобто захистити себе від високих ризиків захворювання, сьогодні може кожен», – наголосив Сергій Шкарлет. Міністр зазначив, що навчання у школах з наступного тижня буде організовано з урахуванням епідемічної ситуації в кожному окремому регіоні. Нагадаємо, 87% працівників закладів загальної середньої освіти отримали принаймні одну дозу вакцини від COVID-19.

2 жовтня 2021

З 1 жовтня 2021 року розпочався конкурс на здобуття державних іменних стипендій найкращим молодим вченим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України – Героїв Небесної Сотні. Відповідне рішення затверджено наказом МОН. Прийом документів триватиме до 1 листопада 2021 року. Претенденти на здобуття державних іменних стипендій найкращим молодим вченим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України – Героїв Небесної Сотні надсилають документи в паперовому та електронному вигляді за адресою: Міністерство освіти і науки України, бульвар Тараса Шевченка 16, м. Київ, 01601, та заповнюють електронну форму за посиланням. Щороку до Дня Гідності та Свободи призначається 25 стипендій строком на один рік у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленому на початок року, кожна (наразі це близько 4,5 тис. грн). Виплата стипендій розпочинається з 1 січня наступного року після року, в якому проводиться конкурс на її здобуття.  Призначається по п’ять стипендій у кожній з таких номінацій: стипендія імені Дмитра Максимова; стипендія імені Назарія Войтовича; стипендія імені Романа Гурика; стипендія імені Устима Голоднюка; стипендія імені Юрія Поправки. Вік претендентів, які висуваються на здобуття стипендії, станом на 1 січня року, в якому розпочинається виплата стипендій, не може перевищувати 35 років для осіб, які мають вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, та 40 років для осіб, які мають науковий ступінь доктора наук або навчаються в докторантурі. Кожен претендент обов’язково повинен мати вагомі наукові результати з того напряму, в якому працює або навчається. Вони підтверджуються такими формами, як монографії, наукові статті, зокрема в Web of Science, Scopus, Index Copernicus, охоронні документи на інтелектуальну власність тощо. Також неодмінно враховуватиметься активна громадська позиція.

6 липня 2021

Освітяни Львівщини, які входять до комісій та експертних комітетів при Міністерстві освіти і науки співпрацюватимуть із департаментом у питаннях оперативного реагування на ситуацію в освітній та науковій сфері. Ініціативна група експертів МОН спільно із фахівцями департаменту координуватимуть свої зусилля у напрямі пожвавлення змін в освіті регіону. До складу групи увійшли представники професійно-технічної освіти,  експерти з цифровізації, аналітики освітньої мережі, молоді науковці, учасники робочої групи із реформи середньої освіти тощо. «Усі учасники ініціативної групи входять до комітетів, комісії, консультативних кабінетів при Міністерстві чи при Президентові України. Ці люди тримають руку на пульсі усього, що відбувається в освіті держави. Координуючи зусилля із експертами, зможемо обмінюватись оперативною інформацією та реагувати на ситуацію в галузі. Працюючи як одна монолітна команда, зможемо також залучати фахівців з інших галузей, щоб мати фахову думку справжній професіоналів. Така координація буде нам всім на користь», - наголосив під час першого засідання групи директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. За результатами спільної роботи департамент зможе подавати пропозиції до законодавчих змін, напрацьовувати способи монетизації наукових проектів, формувати концепції реформування різних ділянок освіти, інформувати Міністерство та Президента про ситуацію із мережею тощо.

6 травня 2021

Міністерство освіти і науки спільно з Міністерством у справах ветеранів рекомендують провести у 5-11 класах українських шкіл  «Урок звитяги», присвячений відомим постатям та героїзму борців за незалежність України у XX та XXI століттях. Урок має стосуватись наскрізних тем Дня пам’яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, а також звільнення українських міст у 2014 році. Матеріали, які можна використати для таких уроків, можна знайти за покликанням. У них міститься орієнтовний перелік основних і додаткових тем до опанування, а також додаткові матеріали для 5-11 класів. "У травні відзначаємо низку важливих історичних та державотворчих дат, до яких пропонуємо провести національно-патріотичні бесіди та інші заходи з дітьми та молоддю. Зокрема, йдеться про День пам’яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня, встановлені Законом України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Тому молоде покоління українців повинно знати та пишатися тим, як переможно українська армія, силові структури та добровольчі батальйони звільняли міста Сходу України у 2014 році від російських окупантів.”, - йдеться у повідомленні Міністерства.  «Урок звитяги» створило Міністерство у справах ветеранів спільно з представниками міжвідомчої робочої групи зацікавлених ЦОВВ. Його розробили на виконання Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента від 18 травня 2019 року №286 та Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України, затвердженої наказом МОН від 16 червня 2015 року №641 (у редакції наказу МОН від 29 липня 2019 року №1038).   

15 березня 2021

Міністерство освіти і науки України спільно з партнерами розпочинає проведення моніторингу якості початкової освіти «Ефективність впровадження діяльнісних та ігрових методів навчання в освітній процес Нової української школи» – першого в Україні дослідження, що має намір проаналізувати, яким чином ігрові та діяльнісні методи навчання реалізуються в освітньому процесі початкової школи. Дослідження відбуватиметься протягом чотирьох років. Метою дослідження є з’ясування ефективності впровадження діяльнісних та ігрових методів навчання в освітній процес Нової української школи та виявлення їхнього впливу на формування ключових компетентностей учнів початкової школи, зокрема читацької та соціально-емоційної. «Впевнена, що результати такого дослідження стануть ще одним науковим підтвердженням того, що навчання через гру дає можливість розкрити індивідуальні можливості дитини», – зазначила заступник Міністра освіти і науки України Віра Рогова. Ігрове та діяльнісне навчання є важливим для всебічного розвитку дітей, а також для розвитку когнітивної, соціальної, емоційної, креативної та фізичної сфер, які є необхідними для того, щоб діти ставали потужними агентами змін у власному житті та володіли достатніми навичками, щоб впоратися з будь-якими труднощами та зробити позитивний внесок у життя громад. Детальніше – на сайті МОН.

22 січня 2021

У 2021 році МОН затвердить методичні рекомендації, за якими в кожному регіоні проводитимуть вдосконалення мережі профосвіти. В основу документа увійдуть чіткі та зрозумілі критерії, які допоможуть оцінити стан мережі та спрямувати ресурси на перспективні заклади. Перше засідання робочої групи, яка працюватиме над рекомендаціями, відбулося сьогодні в режимі онлайн.  Про це повідомили на сайті Міністерства освіти і науки України. «Наразі в Україні працюють 732 заклади професійно-технічної освіти, і серед них, на жаль, є малокомплектні. Це передусім пов’язано з несприятливою демографічною ситуацією, яка спостерігається останніми роками. У результаті витрачаються значні кошти на утримання таких закладів. Рекомендації МОН допоможуть місцевій владі сконцентрувати ресурси на пріоритетних напрямах, збільшити інвестиції в матеріально-технічну базу профтехів, які цього потребують. Тому ми хочемо якнайшвидше запустити роботу експертів і вийти на перший варіант документа, щоб далі провести його громадське обговорення», – зазначив заступник Міністра освіти і науки Ігор Гарбарук.  Серед критеріїв, які місцева влада має враховувати під час роботи з мережею, – демографія регіону, економічний та соціальний розвиток, наявна освітня мережа тощо. Оцінивши ці показники, місцеві управлінці зможуть ухвалювати рішення про реорганізацію профтехів, їх  створення або об’єднання.  Оцінити спроможність закладу місцева влада зможе, зокрема, за такими індикаторами:  кількість учнів, які навчаються;  співвідношення кількості закладів профосвіти з кількістю населення в регіоні;  можливість готувати кваліфікованих робітників за професіями, яких потребують місцеві роботодавці;  результати вступних кампаній;  матеріально-технічна база закладу та терміни її останнього оновлення тощо.  «Фінальний перелік індикаторів обов'язково має містити фінансовий показник. Він продемонструє, скільки ресурсів і за який період вже інвестовано в заклад, чи може він самостійно покривати поточні витрати, як-от плановий ремонт, закупівля матеріалів для майстерень чи дрібної техніки. У підсумку це надасть місцевій владі цілісне розуміння стану як конкретного закладу, так і регіональної мережі. А ми зі свого боку будемо відстоювати інтереси професійно-технічної освіти на національному рівні, щоб заклади отримували більшу підтримку для розвитку», – пояснила голова підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Ольга Коваль.  Водночас створення ефективної системи управління та фінансування профтехів є однією з цілей Стратегії розвитку професійно-технічної освіти до 2023 року. Вдосконалення мережі допоможе МОН та регіонам посилити спроможність профтехів, випускники яких швидко знайдуть роботу на ринку праці своєї області.  «Успішність мережі закладів профосвіти залежить від зацікавленості та активних дій управлінців. Наразі вони не мають конкретних інструментів, які б допомогли їм правильно здійснювати цей процес, тому часто орієнтуються на власну інтуїцію. Так не має бути. Тому ми напрацюємо оптимальні критерії, які стануть об’єктивним орієнтиром для них в ухваленні рішень», – додав Ігор Гарбарук.  До роботи над документом залучені представники місцевих органів управління освітою, організацій роботодавців, естонські освітні експерти. Формування критеріїв для вдосконалення мережі закладів профтехосвіти відбуватиметься в межах Програми ЄС «EU4Skills».  "Дуже добре, що будуть розроблені конкретні критерії, щоб реально і об'єктивно оцінити стан справ в тому чи іншому закладі професійної освіти. Мережа закладів на Львівщині досить велика, частина училищ щорічно втрачає контингент учнів, але це не означає, що треба закривати заклади. До прикладу дослідження, яке провели група науковців Академії Наук, науково-дослідного центру "Демос" ЛП та ЛНУ ім. Івана Франка показало, що кількість народжених 15 років тому суттєво вплине на збільшення кількості учнів у закладах ПТО впродовж наступних 5 років. Водночас ми постійно маємо працювати над розвитком мережі закладів і вкладати раціонально кошти. Якщо ми бачимо, що потрібно об'єднати заклади і в підсумку від такого рішення є позитив, це потрібно робити. Від мудрого управління залежить успішне майбутнє профтехів", - прокоментував  начальник відділу інновацій, дистанційного навчання, координації діяльності закладів вищої освіти і науки, професійної освіти Іван Пикус. Оксана Буй

5 жовтня 2020

МОН розпочало процес підготовки до реформування дошкільної освіти. У проекті держбюджету на 2021 рік закладено збільшення впродовж року зарплати вихователів дитсадків у середньому від 8 до 11 тисяч гривень. Про це повідомив т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет. «Дошкільна освіта – перша ланка системи безперервної освіти, що закладає підґрунтя розвитку особистості дитини, формування її цінностей, взаємодії з оточенням, є передумовою її самореалізації в подальшому навчанні та розвитку впродовж життя. Наразі триває розроблення нового Стандарту дошкільної освіти», – зазначив Сергій Шкарлет. Він розповів, що комплексне реформування дошкільної освіти передбачатиме: забезпечення доступності освіти для дітей раннього та дошкільного віку, підвищення якості педагогічних кадрів та їх мотивації, оновлення змісту та організації освітнього процесу, створення безпечного та мотиваційного освітнього середовища, запровадження систематичних моніторингів та оцінки якості дошкільної освіти, вдосконалення системи управління та фінансування дошкільної освіти. Щодо підвищення заробітної плати т.в.о. Міністра освіти і науки нагадав, що з 1 січня 2021 року розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників галузі освіти і науки збільшаться на 20%, а з липня – ще на 8,3%. Так, середня розрахункова заробітна плата завідувача закладу дошкільної освіти на сьогодні становить 9 тис. 262 грн, із січня 2021 року збільшиться до 11 тис. 114 грн, із липня 2021 року – 12 тис. 042 гривні. Середня розрахункова зарплата молодого вихователя без категорії та з малим стажем роботи з вересня 2020 року становить 6 тис. 534 грн, із січня 2021 року становитиме 7 тис. 839 грн, із липня 2021 року – 8 тис. 494 грн. Вихователь першої категорії з вересня 2020 року отримує середньомісячну розрахункову зарплату в розмірі 8 тис. 705 грн, із січня 2021 року вона становитиме 10 тис. 445 грн, із липня 2021 року – 11 тис. 317 грн. У вихователя вищої категорії з вересня 2020 року середня розрахункова заробітна плата становить 9 тис. 280 грн, із січня 2021 року підвищиться до 11 тис. 134 грн, із липня 2021 року – 12 тис. 065 грн. Середня розрахункова заробітна плата музичного керівника вищої категорії у вересні 2020 року становить 8 тис. 129 грн, із січня 2021 року – 9 тис. 754 грн, із липня 2021 року – 10 тис. 569 грн. Нагадаємо, стартувала розробка Стандарту дошкільної освіти.