Прийнято Закон, що удосконалює механізми продажу та передачі в користування землі та прозорості аукціонів

8 квітня 2022

Міністерство аграрної політики та продовольства України розробило пам’ятку-роз’яснення до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022№ 2145-ІХ. Про це повідомили в департаменті агропромислового розвитку Львівської обласної військової адміністрації.  Закон вводить у законодавство спрощені правові механізми, а саме:  - Автоматичне поновлення на 1 рік дії договорів на використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності; - Спрощений порядок передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності органами влади; - Спрощений порядок передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності їх постійними землекористувачами та емфітевтами; - Передачу орендарями та суборендарями прав оренди та суборенди земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності для ведення сільського господарства; - Порядок державної реєстрації договорів щодо землі. Вартує наголосити, що нові правові норми розраховані на застосування лише у період воєнного часу. Із відновленням мирного життя держава повернеться до звичних процедур регулювання земельних відносин. Також в Мінагрополітики розробили зразки договорів оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, завантажити які можна за посиланням. «Щоб швидко залучити вільні площі сільськогосподарських земель, рекомендуємо всім без винятку: аграріям, особистим селянським господарствам,  представникам РВА та територіальних громад детально ознайомитись із роз'ясненнями до Закону України про продовольчу безпеку в умовах воєнного стану», - зазначила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної військової адміністрації Тетяна Гетьман.

5 січня 2022

Учора, 4 січня, Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства та садівництва» № 1989-ІХ, ухвалений Верховною Радою України 17 грудня 2021 року. Як зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, ухвалення відповідного законодавчого акта - це важливий крок на шляху до відновлення й розвитку галузі, оскільки створюються належні економічні і правові умови для розвитку виноградарства та садівництва в Україні. Зокрема, закон розширює перелік громадян України, які мають право на викуп земельних ділянок державної та комунальної власності для ведення селянського (фермерського) господарства. Так, передбачається викуп земель державної й комунальної власності громадянами, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2016-го, а не до 2010 року, як було раніше. Також з 2024-го року громадяни матимуть право на викуп земель з угіддями, які належать до багаторічних насаджень, якщо такі особи не менше трьох років вирощують на вказаних земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні рослини, виноград). Крім того, законом вносяться зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», щодо встановлення мінімального строку у 25 років для користування земельними ділянками під виноградниками або для їх закладання. Також врегульовуються питання відшкодування користувачу його витрат, здійсненних на закладення (посадку) та/або догляд за виноградниками, а також завданих збитків у разі дострокового припинення права користування земельною ділянкою. "Зміни в законодавстві створюють ще більше умов для ефективного ведення бізнесу з садівництва та виноградарства. Інвестиції в цей бізнес доволі великі та довгоокупні. Наприклад, інтенсивний яблуневий сад вступає в повне плодоношення лише на 5 рік після закладання і може плодити понад 15 років. Тому вкрай важливо для інвесторів мати можливість впроваджувати цей бізнес на власних земельних ділянках або, принаймні, мати гарантію у вигляді довготривалої оренди цих ділянок", - наголосила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Тетяна Гетьман.  Цей закон створить сприятливі умови для розвитку виноградарства та садівництва в Україні, що стимулюватиме розширення діяльності наявних та появу нових господарств, а також збільшення зайнятості сільського населення. Це також підвищить забезпечення вітчизняною сировиною українських підприємств галузі виноробства та виробників соків, що стане ще одним кроком як у розвитку сільського господарства, так і в забезпеченні продовольчої незалежності держави.

4 січня 2022

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства та садівництва» № 1989-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 17 грудня 2021 року. Документ має на меті створення належних економічних і правових умов, сприятливих для розвитку виноградарства та садівництва в Україні. Закон розширює перелік громадян України, які мають право на викуп земельних ділянок державної та комунальної власності для ведення селянського (фермерського) господарства. Так, передбачається викуп земель державної й комунальної власності громадянами, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2016-го, а не до 2010 року, як було раніше. Згідно з документом, з 2024-го громадяни також матимуть право на викуп земель з угіддями, які належать до багаторічних насаджень, якщо такі особи не менше трьох років вирощують на вказаних земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні рослини, виноград). Крім того, встановлюється строк для земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), який не може бути меншим за 25 років. Також законом передбачено, що у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендодавця (крім випадків розірвання договору у зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх обов'язків) орендар має право на відшкодування витрат на поліпшення орендованої земельної ділянки, здійснених за згодою орендодавця, та збитків, завданих через розірвання договору. Цей закон створить сприятливі умови для розвитку виноградарства та садівництва в Україні, що стимулюватиме розширення діяльності наявних та появу нових господарств, а також збільшення зайнятості сільського населення. Це також підвищить забезпечення вітчизняною сировиною українських підприємств галузі виноробства та виробників соків, що стане ще одним кроком як у розвитку сільського господарства, так і в забезпеченні продовольчої незалежності держави.

10 грудня 2021

Сьогодні на засіданні Уряд схвалив проект Закону України „Про соціальну роботу” у новій редакції. Метою прийняття законопроекта є забезпечення проведення у територіальних громадах системної та ефективної соціальної роботи з особами / сім’ями, які належать до вразливих груп населення та / або перебувають у складних життєвих обставинах, спрямованої на попередження потрапляння у складні життєві обставини, подолання або мінімізацію їх наслідків. В умовах децентралізації особливої актуальності набуло питання здійснення соціальної роботи в територіальних громадах, адже кількість осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують допомоги щорічно збільшується. Особливо гостро постають питання, хто має безпосередньо здійснювати соціальну роботу, як мають взаємодіяти учасники системи соціальної роботи в нових умовах, як має бути розмежовано повноваження у сфері соціальної роботи, яким чином стимулювати громади до забезпечення соціальної роботи та надання соціальних послуг. Також потребують унормування питання методів і технологій практичної соціальної роботи, які можуть застосовуватись у громаді, уточнення змісту і напрямів соціальної роботи. Новою редакцією закону передбачається: уточнити перелік суб’єктів соціальної роботи; розмежувати повноваження центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері соціальної роботи; визначити основні рівні, напрямки, методи і технології практичної соціальної роботи; посилити відповідальність за проведення соціальної роботи.

21 жовтня 2021

Сьогодні Верховна Рада України у другому читанні та в цілому прийняла Закони України «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» щодо розвитку виробництва біометану» та «Про енергетичну ефективність». Інформують у департаменті  паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської ОДА. Перший Закон спрямований на забезпечення можливості верифікації очищеного біогазу (біометану), фізико-технічні характеристики якого мають відповідати вимогам нормативно-правових актів на природний газ, видачі гарантії походження на обсяг такого газу, формування реєстру біометану. Закон передбачає запровадження механізму розвитку ринку біометану, який спрямований на використання можливостей української газотранспортної системи (ГТС), яка пов’язана з ГТС європейських країн, і, в довгостроковій перспективі, фізичний або віртуальний експорт біометану на ринки країни Європейського Союзу, може покращити економічну привабливість виробництва біометану в Україні. Розробка українського реєстру виробництва і використання біометану та співпраця з подібними реєстрами країн Європейського Союзу є потенційною можливістю продажу біометану іншим країнам з обміном гарантій (сертифікатів) його походження. Закон України «Про енергетичну ефективність» передбачає встановлення правових, економічних та організаційних засад діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності, забезпечення здійснення енергоефективних заходів, які проводитимуться під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії. Він визначає основні засади державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності, особливості формування та виконання національних планів дій з енергоефективності, підходи до формування стратегії забезпечення енергетичної ефективності будівель, засади забезпечення економії енергії в будівлях центральних органів виконавчої влади. Законом також визначає: • особливості врахування критеріїв енергоефективності під час здійснення публічних закупівель чи придбання та найму (оренди) будівель органами державної влади, органами місцевого самоврядування та юридичними особами, які забезпечують потреби держави або територіальної громади; • вимоги до екодизайну продуктів, пов’язаних із споживанням енергії; • засади енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту; • особливості запровадження інтелектуальних систем обліку; • стимулювання енергоефективності в сфері передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу; • стимулювання енергоефективності в сфері теплопостачання; • основні засади здійснення енергосервісу; • популяризація та стимулювання підвищення рівня енергоефективності серед споживачів; • відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності.

2 серпня 2021

29 липня Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» (законопроєкт №4535), який парламент ухвалив 14 липня 2021 року. Документ спрямований на посилення інституту старост та розвиток механізмів громадської участі в процесах прийняття рішень місцевою владою. Зокрема, Закон врегульовує питання затвердження кандидатури старост, порядок створення старостинських округів, затвердження радою громади положень про старосту, суміщення посади старости тощо. Відповідно до положень Закону, перед внесенням кандидатури старости на розгляд ради громади, яка його затверджує, обов’язковим є проведення громадського обговорення з мешканцями відповідного старостинського округу. Кандидатура старости вважається погодженою, якщо в результаті громадського обговорення отримала підтримку не менше 7-20% голосів, залежно від кількості жителів відповідного старостинського округу. Закон визначає, що відтепер входження старости до складу виконавчого комітету ради громади вже не буде обов’язковим. Проте, він матиме гарантоване право на участь та виступ на пленарних засіданнях ради громади, засіданнях її постійних комісій та виконавчого комітету з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного старостинського округу. За словами директора департаменту економічної політики ЛОДА Степана Куйбіди інститут старост є важливим елементом реформи децентралізації та територіальної організації влади в Україні, адже староста є першою ланкою представлення інтересів мешканців ввіреного йому старостинського округу у місцевих органах влади. Місцеві ради уповноважуватимуть старост надавати необхідні адміністративні послуги в окрузі. «Тому підписання Президентом відповідного Закону є логічним та важливим кроком до подальшого впровадження і успішного завершення реформи децентралізації влади» – зазначив Степан Куйбіда. Законопроект готували Мінрегіон та Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування з залученням асоціацій органів місцевого самоврядування та експертів.

30 липня 2021

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про платіжні послуги» № 1591-ІХ, що його парламент ухвалив 30 червня 2021 року. Закон спрямований на модернізацію й подальший розвиток ринку платіжних послуг та сприятиме впровадженню інновацій у фінансовій сфері України. Документ адаптує українське законодавство до правового поля Європейського Союзу, що в майбутньому дасть змогу інтегрувати платіжну систему України із системою ЄС. Новий закон базується на сучасних вимогах і враховує норми європейських регуляторних актів, зокрема Другої платіжної директиви (PSD2) та Директиви з електронних грошей (EMD). Також документ посилює захист прав споживачів платіжних послуг і забезпечує прозорість їхнього надання. Зокрема, встановлюються вимоги до управління ризиками та аутентифікації користувача. Згідно із законом, в Україні буде визначено дев’ять категорій надавачів платіжних послуг. З’являться нові учасники ринку – установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи. Існуватиме дев'ять платіжних послуг, з яких дві – нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей з рахунків). Небанківські надавачі платіжних послуг (платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори та деякі інші надавачі платіжних послуг) зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші. Від небанківських фінансових установ не вимагатиметься участь у платіжних системах для здійснення переказу. Відповідно до документу, НБУ отримає право випускати «цифрову валюту Національного банку України», а також створити регуляторну «пісочницю» – платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях. Її функціонування передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їхніх потреб. Також закон створює умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking), що має об'єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну екосистему. Планується, що Open banking запрацює в Україні у 2023 році. Крім того, з метою мінімізації кібершахрайства посилюється відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків, а також вимоги до безпеки платіжних операцій – постачальникам платіжних послуг необхідно буде використовувати посилену аутентифікацію користувачів у визначених випадках. Цей закон набирає чинності на наступний день після опублікування та вводиться в дію через 12 місяців, за винятком окремих статей.  

29 липня 2021

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі» № 1604-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 1 липня 2021 року. Документ дає змогу постраждалій особі отримати відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих унаслідок домашнього насильства. Згідно із законом, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, а також особи начальницького складу НАБУ, рядового й начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, ДБР та поліцейські несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення поліції про місце свого тимчасового перебування у разі винесення такого припису. Вказані правопорушення караються накладенням штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 30 до 40 годин, або адміністративним арештом на строк до 10 діб. За повторні правопорушення, вчинені протягом року, передбачений штраф від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або адмінарешт на строк до 15 діб. Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

23 липня 2021

Президент Володимир Зеленський підписав Закон № 1601-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який Верховна Рада ухвалила 1 липня поточного року. Закон покликаний забезпечити фінансову стабільність виробників за несприятливих погодних умов, сприяти збільшенню застрахованих сільськогосподарських угідь та розширенню ринку страхування такої продукції. Зокрема, документ збільшує ставку податку на дохід за договорами страхування с/г продукції на 0,5 відсоткових пункту з метою подальшого спрямування цих коштів на підтримку страхування зазначеної продукції. Законом визначається механізм надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам для страхування їхньої продукції, а також вимоги до учасників ринку, яким може надаватися така допомога. Крім того, визначаються об’єкти страхування, страхові продукти, ризики та випадки страхування з державною підтримкою. Розмір часткового відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам страхових платежів встановлено на рівні до 60%. Водночас зазначається, що конкретний розмір компенсації визначатиметься з огляду на можливості державного бюджету у відповідному порядку використання бюджетних коштів. Водночас документ скасовує положення щодо страхування сільськогосподарської продукції через Аграрний страховий пул. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

15 липня 2021

Верховна Рада у другому читанні прийняла законопроєкт № 3508-д «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», яким зокрема пропонується механізм реструктуризації боргів теплокомуненерго  за спожитий газ та відшкодування заборгованості з різниці в тарифах. Вказаний законопроєкт №3508-д є дуже важливим для теплопостачальних організацій, оскільки дозволить пройти стабільно опалювальний сезон. Інформують у департаменті паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства.  Законопроєктом вноситься низка змін до Законів України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» та «Про виконавче провадження. Зокрема, зміни передбачають: - перенесення розрахункової дати врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії з 1 липня 2016 року на 1 червня 2021 року; - надання можливості підприємствам теплоенергетики реструктуризувати борг за розподіл та транспортування природного газу з наступним списанням нарахованих на нього пені/штрафних санкцій; - відшкодування заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що утворилась як до, так і після 1 січня 2016 року (по тепло-, водопостачальних організаціях Львівської області заборгованість з різниці в тарифах складає – 1,6 млрд грн); - зупинення виконавчих проваджень та заходів з примусового виконання рішень в частині стягнення заборгованості за постачання енергоносіїв, а також розподіл природного газу, зокрема за договорами з НАК «Нафтогаз України» та операторами газорозподільчих мереж. Слід зауважити, що на сьогодні заборгованість підприємств теплокомуненерго Львівської області перед НАК «Нафтогаз України» сягнула 1,9 млрд гривень. "Вказана заборгованість виникла не з вини теплопостачальних організацій та відповідно не має джерел погашення. Перекладати її на тарифи майбутніх періодів – безвідповідально перед громадянами", – підсумував директор департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської облдержадміністрації Богдан Кейван. Упродовж трьох місяців Уряд має привести у відповідність до цього законопроєкту свої підзаконні акти. Своєю чергою, з метою забезпечення своєчасної організації заходів, для виконання положень законопроекту № 3508-д  в частині здійснення відшкодування різниці в тарифах, станом на сьогодні Львівською облдержадміністрацією проводиться робота щодо оновлення складу територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах. Довідково: У Львівській області Територіальна комісія з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах створена відповідно до розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 11.05.2017 № 356/0/5-17.

6 липня 2021

Сьогодні, 6 липня, набрав чинності Закон № 1444-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони" (крім пункту 3 розділу II, який набрав чинності з дня опублікування цього Закону - щодо приведення актів у відповідність протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону).  Законом удосконалено механізми та процедури продажу та передачі в користування земельних ділянок державної та комунальної власності, проведення прозорості аукціонів з продажу та передачі в користування земельних ділянок  шляхом проведення аукціонів в електронній торговій системі. Законом встановлено, що земельні торги проводяться: - у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів; - в електронній торговій системі, що перебуває у державній власності.Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи затверджує Кабінет Міністрів України»; - не раніше 30 днів та не пізніше 45 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення земельних торгів. Земельні торги щодо земельних ділянок, які до дня набрання чинності цим Законом були включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, виставлених на земельних торгах, та щодо яких не було опубліковано оголошення про проведення земельних торгів, проводяться в порядку, встановленому цим Законом. Земельні торги щодо земельних ділянок, стосовно яких до дня набрання чинності цим Законом було опубліковано оголошення про проведення земельних торгів, проводяться відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом. «Електронна торгова система повинна забезпечувати безоплатну авторизацію організаторів та учасників земельних торгів,   ознайомлення необмеженого кола осіб з їх перебігом та результатами в режимі реального часу та можливість безоплатного анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації без необхідності застосування спеціально створених технологічних чи програмних засобів цілодобово і без обмежень. Площа земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, права оренди, емфітевзису якої виставляються на земельні торги, не може перевищувати 20 гектарів. А це означає, що торги будуть відкритими і доступними для більшої кількості аграріїв, що сприятиме здоровій конкуренції», - зазначила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Тетяна Гетьман.

2 липня 2021

Вчора Верховна Рада ухвалила законопроект № 5506 «Про корінні народи України». Цей документ є особистою ініціативою Президента України Володимира Зеленського, він був поданий 18 травня у день депортації кримськотатарського народу. Зазначив на своїй фейсбук сторінці голова Львівської ОДА Максим Козицький. Документом, зокрема, гарантується право на вивчення своєї національної мови, на свій національний телеканал та сталий розвиток власної національної культури. Офіційно визнається право на представницькі органи корінних народів, а це означає нові можливості для Меджлісу та Курултаю кримськотатарського народу. Окремо законом забороняється виселення чи переселення корінних народів з місць їхнього компактного проживання. «Це є наша принципова позиція у відстоюванні прав кримськотатарського народу, в тому числі тих, хто постраждав внаслідок російської окупації українського півострова. Фактично цей Закон надасть нам нові можливості на міжнародному рівні відстоювати порушені права кримських татар», - зазначив очільник області. Та додав, що  цей Закон вже викликав обурення президента країни-агресора, а це своєю чергою є свідченням його високої якості, нагальної необхідності та користі для України. «Вітаю кримських татар, караїмів та кримчаків з надзвичайно важливою подією – прийняттям Закону України «Про корінні народи». Тільки разом ми переможемо! В єдності наша сила!», – наголосив Максим Козицький.