День вшанування пам’яті захисників України: на Личакові відбулися урочисті заходи

11 травня 2022

Солісти Львівської національної опери презентували онлайн-проєкт українських пісень, записаних для захисників і захисниць України. Прем’єрною у проєкті стала українська народна пісня, колискова для солдата, «Маєва нічка» в обробці композитора Анатолія Кос-Анатольського, у виконанні сопрано Львівської національної опери Маріанни Цвєтінської та піаністки Мар’яни Самотос. Відео можна переглянути за посиланням. Цим проєктом солісти театру прагнуть не лише підтримати бойових дух українських воїнів, але й подарувати нотки спокою, самозаглиблення та натхнення українською культурою, яку боронять захисники. Місця зйомок – це укриття оперного театру чи технічні приміщення, де доводиться ховатися артистам під час оголошення повітряних тривог. Золоте оздоблення сцени і яскраве світло софітів поступається місцем правдивій реальності, у якій доводиться співакам та співачкам проводити репетиції у воєнний час. Ідея та реалізація проєкту належить солістові Львівської національної опери Петрові Радейку. «Цей проєкт ми втілюємо власними силами, прагнучи створити якісні відеозаписи українських пісень, насамперед – для моральної підтримки та музичної релаксації. Щоб ті ж самі солдати розуміли, за що вони воюють: і це, зокрема, наша культура й найкращі голоси України. Хочемо бути корисними: адже ми теж на війні, але кожен – на своєму фронті», - зазначив артист. Надалі з’являтимуться відеозаписи солоспівів українських композиторів, народних пісень в авторських аранжуваннях, колискових у виконанні артисток театру. Винонавці: Маріанна Цвєтінська  (сопрано), Мар’яна Самотос (фортепіано). Ідея проєкту, запис, мастеринг – Петро Радейко. Менеджер проєкту – Андрій Сітарський.

26 квітня 2022

Сьогодні перший заступник начальника Львівської обласної військової адміністрації Андрій Годик разом з керівниками профільних департаментів зустрівся з делегацією високопосадовців із Королівства Швеція з гуманітарних питань. Делегація перебуває на Львівщині, щоб краще зрозуміти оцінку Україною гуманітарних потреб та поглядів на співпрацю з агенціями ООН у гуманітарній сфері напередодні донорської конференції у Варшаві. Першочергово Андрій Годик подякував Швеції, як за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України на міжнародному дипломатичному фронті, так і за ту допомогу, яка надається для гуманітарних потреб нашої держави. Він окреслив ті виклики, які сьогодні стоять перед Україною, зокрема Львівщиною. Так, Львівська область за час війни стала логістичним і транспортним хабом, як для територій активних бойових дій, так і для партнерів з інших країн, які допомагають у боротьбі з агресором. Окрім цього, сьогодні Львівщина активно приймає релокований бізнес, а з перших днів війни – переміщених осіб, які вимушено покидають свої домівки. Відтак, як зазначив перший заступник, актуальним питанням є поселення переміщених українців, які знаходять прихисток в області. Це питання у довгостроковій перспективі, на думку, Андрія Годика, потрібно вирішувати комплексно, щоб люди не лише мали житло, а й змогли працевлаштуватись, влаштувати дітей у садки, школи тощо. Шведській делегації презентували пілотний проект інтерактивного мапінгу об’єктів, які можуть бути використані для розміщення внутрішньо переміщених осіб. Тут Львівщина у співпраці з USAID Говерла стане пілотною областю. Онлайн мапа міститиме об’єкти, які вже заселені та можуть бути розширені, а також земельні ділянки, які можуть використовуватись під будівництво тимчасового чи постійного житла. Інформація формується у співпраці з громадами. Андрій Годик також зупинився на обласній програмі підтримки бізнесу на час воєнного стану, а також компенсації часткового проживання переміщених осіб для тих об’єктів, які не охоплені державною підтримкою. Окремо проговорили питання співпраці з агенціями ООН у гуманітарній сфері. Довідково Швеція разом із Польщею організовує гуманітарну донорську конференцію для України у партнерстві з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та Президентом Європейської ради Шарлем Мішелем. Конференція відбудеться у Варшаві 5 травня. Швецію представлятиме прем’єр-міністр Швеції пані Магдалена Андерссон. Конференція слугуватиме платформою для надання вкрай необхідних додаткових коштів для підтримки негайної гуманітарної допомоги Україні на основі оновленого звернення ООН.

7 квітня 2022

 Президент України Володимир Зеленський відзначив 168 українських Захисників і Захисниць державними нагородами. 16 воїнів - посмертно. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі українських воїнів нагороджено такими відзнаками як: ордени Богдана Хмельницького, «За мужність», Данила Галицького та медалі «За військову службу Україні», «Захиснику Вітчизни» та «За врятоване життя» Пишаємося нашими Захисниками і Захисницями! Відповідний Указ №216/2022 опублікований на сайті Офісу Президента https://bit.ly/3DMcDHA  

26 березня 2022

З 1 по 3 березня десантники 80 окремої десантно-штурмової бригади під командуванням Володимира Ратушняка не допустили оточення окупантами міста Вознесенськ, що на Миколаївщині. Про це повідомив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. Про це ж розповіли у бригаді. Лише за 2 березня наші військові змогли придушити вогнем два артдивізіони противника, зокрема гаубичний артилерійський та реактивно-артилерійський 126-ї окремої бригади берегової оборони ЧФ рф, які відкрили вогонь по місту. Разом з цим, десантники захопили трофейну техніку. Знищили машину з боєкомплектом, командно-штабну машину, дві одиниці РСЗО «Град» та близько 30 російських окупантів. «Орки втратили і особовий склад, і техніку – українські бійці наносили удари по штурмових колонах ворога, відбивали танкові атаки. А під час штурму Катеринівки Володимир Ратушняк зі штурмовою групою знищив БМП та дві вантажівки окупанта. Під час бою десантно-штурмовий підрозділ зманеврував так, що танки ворога потрапили під вогонь українських протитанкістів. Офіцер діяв скоординовано та організовано, і навіть коли отримав контузію, то залишився командувати підрозділом на бойових позиціях», - розповів очільник ЛОВА. До слова, за оборону Вознесенська Володимира Ратушняка уже нагородили орденом «За мужність» III ступеня. «І хто б подумав, що до 2014 року Володимир Ратушняк – керував європейською компанією і до війська жодного стосунку не мав. Це наші люди. Наша армія. Це ті, хто наближає нашу перемогу!», - додав Максим Козицький.

4 березня 2022

Львівщина продовжує приймати українців з інших областей, де ведуться жорстокі бої. Так, лише за минулу добу в області розселили більше 5-ти тисяч осіб, які були вимушені переїхати з інших областей. Про це розповів перший заступник начальника Львівської обласної військової адміністрації Андрій Годик. Загалом же з 24 лютого Львівщина прийняла вже понад 80 тисяч українців. «Ми зараз фактично розділили можливість прийняття громадян на різні етапи. Перший - це ті приміщення, які спеціалізовано призначені для проживання. Це санаторії, готелі хостели тощо. Другий – це вся можлива інфраструктура, яка може бути використана під тимчасове розміщення: школи, гуртожитки тощо», - зазначив Андрій Годик. Перший заступник зазначив, що використання другого типу приміщень це крайній захід. Проте, якщо ситуація буде потребувати, окрім цього, можуть розгорнути ще додаткові місця, зокрема в спортивних спорудах. «В нас ще  є вільні ліжкомісця в достатній кількості, тому всім кому необхідно ми ці умови надамо»,- наголосив Андрій Годик. Він також нагадав, що на Арені Львів працює центр для прийняття та подальшої координації переселенців.

17 лютого 2022

20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні - згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». На Львівщині відбудеться низка заходів починаючи вже з 18 лютого. 18 лютого: 11:00 – акція «Ангели пам’яті» на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні у Львові. 15:00 – розмова «Про Євромайдан і Революцію Гідності» з професором УКУ, істориком Ярославом Грицаком у Центрі Шептицького (Львів, вул.Стрийська, 29 а, кампус УКУ). В межах відкритої лекції відбудеться відкриття тематичної фотовиставки «Ціна майбутнього». 19 лютого 17:00 - відкриття фотовиставки Володимира Кліщевського «Майдан 2014. Люди та події» у міському палаці культури ім. Гната Хоткевича у приміщенні “Веранда Хоткевича” 20 лютого 17.00 – заходи з нагоди вшанування Дня Героїв Небесної Сотні  на Личаківському кладовищі – поминальне богослужіння, покладання квітів. 18.00 – мистецька акція «Промені пам’яті» біля Меморіалу Героїв Небесної Сотні 18.00 – гала-концерт української музики до Дня Героїв Небесної Сотні у Львівській національній опері. 18.00 – мистецько-музичний проєкт до Дня Героїв Небесної Сотні «#Україна, Майдан, Пам’ятаємо!» у Львівському національному театрі ім. Марії Заньковецької. Перед початком концерту у фоє театру презентують виставку «Історії життя Героїв Небесної Сотні Львівщини» Львівського історичного музею. 18.00 – мистецько-музичний проєкт «REQUIEM пам’яті Небесної Сотні» у Львівській національній філармонії. 21 лютого 18:30 – лекція наукової співробітниці Музею Гідності у Львові Олени Чебелюк «Вирішальний день Майдану» (культурний простір «РадіоГараж», вул. Князя Романа, 6)

29 січня 2022

Сьогодні на Личаківському кладовищі вшанували пам’ять бійців Героїв Крут, які цього дня, 104 роки тому, загинули під час бою з більшовицькою армією. На полі почесних поховань №67 представники влади та громадськості поклали квіти до могил учасників легендарного бою під станцією Крути Ігоря Лоського та Андрія Лазаренка і долучилися до поминальної молитви. Участь у вшануванні взяли заступник голови Львівської ОДА Іван Собко, керівники структурних підрозділів та працівники Львівської ОДА. "Вічна пам'ять Героям України, які поклали своє життя за незалежність і суверенність України. Невеликим підрозділом, в десятки разів меншим від сил більшовиків, молодим юнакам вдалося зупинити наступ на Київ. Таких знакових героїчних подій багато в історії України. Вшанування пам'яті про Героїв, які були їх учасниками, є нашим обов'язком та честю для нас. Слава Україні! Героям Слава!", - зазначив Іван Собко. Довідково: 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, що за 130 км від Києва, відбувся бій між підрозділом російської червоної гвардії у складі близько 4 тис осіб та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько 500—600 вояків. У той час у Києві тривало більшовицьке повстання і військові дії точилися між військами Української Центральної Ради та більшовиками. Після бою 27 юнаків потрапили в полон до більшовиків, які їх стратили. Протистояння під Крутами є важливою частиною української історичної пам'яті, адже зупинило наступ більшовиків на Київ - російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні, що дало змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, за яким Українську Народну Республіку визнали незалежною і рівноправною державою.

27 січня 2022

27 січня в Україні і в усьому світі відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Саме цього дня 1945 року солдати 1-го Українського фронту у складі Радянської Армії визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі (Республіка Польща). У Львові поминальні заходи розпочались зі спільної молитви на площі біля пам’ятника жертвам Львівського гетто на просп. В. Чорновола. Учасники заходу провели скорботне віче, поклали квіти та запалили свічки біля пам'ятника. «Цього дня 77 років тому військові першого українського фронту звільнили від нацистів «Аушвіц». Цей концтабір смерті, поблизу польського міста Освенцима, став для світу символом Голокосту. На українській землі найстрашнішим символом є Бабин Яр у Києві. У день визволення «Аушвіцу» світ вшановує пам’ять жертв Голокосту - пам’ять третини єврейського народу, в якої забрали життя лише тому, що люди народилися євреями. Голокост також призвів до знищення незліченної кількості представників інших національностей, серед яких - велика кількість українців. Нехай сьогодні весь світ ще раз пригадає, що таке жах великої війни і звірячої ненависті до людини, яку вона завжди за собою веде. Нехай кожна запалена свічка нині буде пересторогою небезпеки, котру несе в собі фанатизм, расизм, нацизм, упередження і брехня. Вічна пам’ять невинним жертвам», - зазначив голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький. Під час Другої світової війни у Львові нацисти створили Янівський концтабір, а також організували Львівське гетто (у місцевості між Замарстиновом та Клепаровом), де масово знищували євреїв. Зазначимо що пам’ятник жертвам Голокосту встановили у 1992 році саме на місці, де розташовувалось Львівське гетто. Довідково: Голокост (з грец. – «всеспалення») -  геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло приблизно 6 мільйонів євреїв. Як жертв Голокосту зазвичай сприймають також інші етнічні та соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували за приналежність до цих спільнот (роми, гомосексуали, масони, безнадійно хворі тощо). Міжнародний день Голокосту запровадили згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 01 листопада 2005 року.

1 січня 2022

Біля пам’ятника Степану Бандері у Львові відбулися урочисті заходи з нагоди 113-ї річниці з дня народження голови проводу ОУН.  Як зазначив голова Львівської облдержадміністрації Максим Козицький, Степан Бандера - це людина, яка своїм життям довела, що таке любити Батьківщину та прагнути справжньої свободи для неї. “Цьогоріч ми відзначили 30 років незалежності України. Наш народ, як мало які інші, розуміє, що свобода - не та річ, яку здобувають чи обирають раз і назавжди. Усі ці три десятиріччя щодня, часто ціною життя наших захисників, ми обираємо і здобуваємо волю і незалежність України! Пам’ятаймо про цей щоденний ціннісний вибір! І не вагаймося у ньому ніколи! Як не вагався Бандера. Слава Україні! Героям слава!”, - сказав Максим Козицький. Участь у заходах взяв заступник голови Львівської ОДА з питань культури, молоді та спорту, освіти, охорони здоров’я та бюджету Іван Собко.  «113 років тому народився той, хто бажав, надіявся, вірив і робив все для того, щоб була Україна.  Україна для нього була понад усе! І словом, і думкою,  і діями він робив все для того, щоб сьогодні ми стояли на українській землі, розмовляли українською мовою, любили і сіяли зерно українське.  Я гордий з того, що мої маленькі донечки знають, хто  такий Степан Бандера. Я горджуся тим, що для мене це - Герой України. Я сьогодні тут, щоб віддати шану цій Великій Людині. Тішуся, що сьогодні є багато дітей. Це означає, що всі справи і старання Степана Бандери не були марні. Незалежно від того, скільки тобі років і яка твоя посада, кожен українець повинен знати і поважати честь, старання, і все те, що дав нам провідник ОУН. Я бажаю, щоб у кожному з нас жив і творив Степан Бандера. Слава Україні!», - зазначив Іван Собко. Учасники заходу поклали квіти до пам’ятника Степану Бандері, долучилися до спільної молитви за Україну, читали вірші, співали українські патріотичні пісні. Опісля провели громадське віче. До вшанування долучилися народні депутати України, представники обласної, районної та місцевої влади, ветерани УПА, мешканці та гості Львівщини. Окрім того, під час заходу Іван Собко та заступник голови Львівської облради Євгеній Гірник відзначили лауреатів премії імені Героя України Степана Бандери. Нагадаємо, що у с. Воля Задеревацька Стрийського району розташований музей-садиба родини Бандери.  Довідково: Степан Андрійович Бандера (1909 – 1959) - один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху ХХ століття, голова проводу ОУН-Б - одного з підрозділів Організації Українських націоналістів після її розколу. Разом з Ярославом Стецьком став автором і проголосив  Акт відновлення Української держави від 30 червня 1941 року, за що їх відправили до концтабору. ОУН-Б, яку очолював Бандера, стала засновницею Української Повстанської Армії.  Після розпаду СРСР для багатьох українців ім'я Степана Бандери стало символом боротьби за незалежність України.

28 грудня 2021

Делегація з Львівщини вшанувала  пам’ять В’ячеслава Чорновола з нагоди відзначення 84-ої річниці від дня його народження. До могили Героя України на Байковому кладовищі, що у м. Києві,поклали квіти. Також присутні, зокрема представники облдержадміністрації, ліцею №46 ім. В'ячеслава Чорновола  Львівської міської ради та громадськості, вшанували пам’ять В. Чорновола  спільною молитвою та виконали Державний Гімн України. Довідково: В'ячеслав Чорновіл — український політик, діяч руху опору, публіцист, літературний критик. Засновник Народного руху України та один з ініціаторів Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років; Герой України (2000, посмертно). Лауреат Міжнародної журналістської премії імені Ніколаса Томаліна (1975).

28 грудня 2021

Представники департаменту комунікацій та внутрішньої політики, представники суспільно-культурних товариств Львівщини та молодь вшанували пам'ять воїнів армії Української Народної Республіки на православному кладовищі у місті Люблін Республіки Польща. Учасники делегації поклали квіти та запалили лампадки до могил воїнів армії УНР. Присутні вшанували пам’ять воїнів молитвою та виконали композицію «Чуєш брате мій…». Опісля, представники делегації запалили лампадки до пам’ятного знаку Пам’яті мільйонів жертв великого голоду в Україні у 1932-33 роках. Також вшанували пам’ять греко-католицького священника, пароха концтабору Майданек, Блаженного священномученика о. Омеляна Ковча. Нагадаємо, що пам’ятник отцеві Омелянові Ковчу у Любліні відкрили та освятили цьогоріч на початку жовтня.

24 грудня 2021

Сьогодні відбулись урочисті заходи з нагоди 84-ої річниці від дня народження В’ячеслава Чорновола. Розпочалися  урочистості покладанням квітів до пам’ятника В'ячеславу Чорноволу під супровід Галицького академічного хору. Вшанувати його пам'ять біля пам’ятника видатному українцеві зібралися представники влади та громадськості. У заході взяли участь перший заступник голови Львівської ОДА Андрій Годик та заступник голови облдержадміністрації Олександр Кулепін. ''В’ячеслав Чорновіл ще за життя став моральним авторитетом, взірцем високого громадянського обов’язку, символом незламності українського духу.  Усе своє життя він віддав боротьбі за правду: і тоді, коли виступав проти арештів української інтелігенції на прем’єрі фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків», і тоді, коли відмовлявся свідчити проти своїх друзів, і тоді, коли написав книгу «Лихо з розуму», і кожен день, кожну хвилину, кожну секунду свого життя, відстоюючи ідеали вільної, незалежної соборної України. Сьогодні кожен з нас на своєму місці продовжує його ідею. Адже майбутнє нашої держави залежить від свідомості її громадян, від єдності нашої нації та від готовності кожного відстоювати та боронити Україну так, як це робив В’ячеслав Чорновіл'', - зазначив Андрій Годик. Довідково: В'ячеслав Чорновіл — український політик, діяч руху опору, публіцист, літературний критик. Засновник Народного руху України та один з ініціаторів Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років; Герой України (2000, посмертно). Лауреат Міжнародної журналістської премії імені Ніколаса Томаліна (1975).