В області підбили підсумки обласного конкурсу для вчителів

14 грудня 2021

Майже два роки система освіти періодично змінює формат навчання, і вже майже стільки ж часу педагогів навчають проводити уроки віддалено. До кінця цього року у Центрі інноваційних освітніх технологій Національного університету «Львівська політехніка» навчання за регіональними проєктами з формування цифрової компетентності та опановування дистанційними платформами звершать понад дві тисяч освітян. Як відбувається навчання, наскільки охоче вчителі зголошуються до подібного підвищення кваліфікації та які зміни очікують на систему освіти – у розмові із директоркою Центру інноваційних освітніх технологій Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти «Львівської політехніки» Маргаритою Носковою. - Цього року у Програмі розвитку освіти Львівської області закладено кошти на підвищення цифрових навичок педагогів. Як відбувається навчання? - Ми продовжуємо цього року навчання за вдома програмами: перша покликана формувати навички організації навчання у єдиному е-сердовищі закладу освіти з використанням дистанційних платформ і це пілотний проєкт для 100 закладів освіти області із розгортання освітнього середовища на базі Moоdle, проєкт має назву «Moodle – це про100!». Друга програма – спрямована на поглиблення цифрових компетентностей педагогів для якісної організації дистанційного та змішаного навчання. Ці проєкти реалізовуються на умовах співфінансування із громадами. Подібне навчання було започатковано торік, і частина педагогів вже отримали базові знання та навички. Є замовлення від багатьох територіальних громад, тож до кінця року ми проводимо таке навчання. У межах пілотного проєкту «Moоdle -це про100!» навчання триває від червня. За іншим проєктом навчання розпочали лише в серпні. - «Moоdle - це про100» передбачав розгортання платформи для сотні шкіл області. Чи вдалось досягти цього показника? - Так, вдалось. Проєкт реалізується для закладів загальної середньої освіти та професійно-технічних закладів, він розрахований на 5 років. За задумом, щороку ми будемо створювати у 100 закладах освіти області єдине е-середовище на базі дистанційної платформи Moоdle та навчати працювати у ньому педагогів. За цей час до проєкту долучилась понад сотня закладів: 24 заклади профтехосвіти та більше ніж дев'ять десятків шкіл. Приємно, що до навчання зголошувались вчителі шкіл, що різняться за кількістю учнів і за місцем знаходження, тобто це і великі львівські школи із контингентом більше тисячі школярів, і малокомплектні віддалені школи із невеликою кількістю дітей. - На яких умовах до проєкту долучались заклади освіти? - Головною умовою участі у проєкті є добровільність. Заклад освіти повинен сам виявити бажання будувати своє е-середовище для навчання на базі Moоdle. Якщо таке бажання є, заклад просто повинен зареєструватись (заповнити форму). Всі технічні роботи з розгортання, налаштування та хостингу дистанційної платформи Moоdle для закладу освіти є безкоштовними. Усі витрати бере на себе область, а от навчання адміністратора та педагогів здійснюється на умовах співфінансування ТГ чи самого закладу та області. За таких умов зростає відповідальність та формується чітке замовлення відповідно до можливостей і потреб. Хоча, звичайно, досвід цьогорічного пілотування показав доцільність дещо змінити формат співфінансування та, так би мовити, змістити акценти. - Хто уже пройшов навчання і чого навчився? - Ми уже завершуємо базове навчання щодо адміністрування платформи Moоdle у закладі освіти, таке навчання пройшли понад 150 людей. А на курс з основ створення дистанційного курсу на платформі та наповненню й організації уроків маємо замовлення для понад 900 осіб. До кінця року ми його виконаємо, але замовлення й досі приходять. В Центрі ми розробили комплексну двоетапну програму підготовки педагогів та адміністраторів, яка включає формування базових знань та навичок та подальше їх вдосконалення. Зараз переважно ми навчаємо педагогів за програмами курсів базового рівня, однак, є заклади освіти, педагоги яких пройшли навчання в червні, на початку осені вдалось успішно розпочати роботу на дистанційній платформі та для них, відповідно до оформленого замовлення, ми розпочали навчання другого етапу. Загалом тільки в межах проєкту «Moodle – це про100!» навчання у Центрі інноваційних освітніх технологій пройдуть 2114 педагогів області. Загалом до кінця 2021 року навчання на базовому рівні пройдуть 1503 педагоги: 125 керівників закладів освіти здобудуть навички керування навчальним процесом з використанням даних дистанційної платформи Moоdle, 950 педагогів оволодіють базовими навичками створення та наповнення дистанційного курсу та проведення віддаленого уроку, також буде підготовлено 158 шкільних адміністраторів платформи Moоdle, 270 педагогів познайомляться з моделями змішаного навчання. В межах базового навчання 296 педагогів навчаться створювати тести на Moоdle та взаємодіяти між собою. Також 315 педагогів вдосконалять свої навички роботи з Moоdle на курсах другого етапу навчання, 259 з них пройдуть відповідний курс для вчителів, 56 – для адміністраторів платформи. - Тобто працювати із платформою навчають адміністраторів, вчителів та директорів? - Так, директори також пройшли навчання. Навчання для керівників закладів передбачає базові навички з використання платформи. Плануємо формувати їх за фаховими прив’язками. Функції керівника на платформі інші, ніж у вчителя, з врахуванням цього ми організовуємо їм навчання. На старті мають бути базові навички та можливість адміністрування, а на другому етапі ми навчаємо і виокремлювати категорії. Керівників, які здійснюватимуть аналітику, моніторити якість організаційної роботи, правильно формулювати запити та опрацьовувати інформацію, треба навчити це робити. Директор також має будувати структуру навчання суто під свою школу. Адже школи, де навчаються 1000 учнів відрізняються від шкіл, де є 100 учнів. - Чи платформою можуть користуватись початкові класи? - Так, звичайно, можуть. Для цього треба підготувати вчителів. Платформа може стати надійним помічником у проведені уроків змішаного та очного навчання. Окремо ми готуємо вчителів початкової школи на курсі з організації змішаного навчання. Цей курс дуже популярний, майже 400 людей записалось на нього, і це не тільки учасники проєкту. Думаю, що цей курс ми будемо моделювати й на інші класи, тим більше, що на нього активно записуються вчителі базової та старшої школи. В теперішніх умовах очне, дистанційне і змішане навчання мають використовуватись паралельно в закладі. Проте це робота не одного дня, тож треба чимало часу, щоб всіх вчителів цьому навчити. Перевага нашої області в тому, що ми вчасно зауважили необхідність готувати вчителів до різних форм організації навчання. Тепер також треба вчити ефективно їх поєднувати. Попереду ще дуже багато роботи, але перші результати вже є. - За два роки пандемії якось змінилось бачення вчителями освітнього процесу? - Вчителі почали цікавитись використанням різних онлайн інструментів. Якщо навесні 2020 року все навчання переважно відбувалось в месенджерах, зараз спостерігається тенденція відмовляння від цього. Все більше педагоги використовують онлайн сервіси. Ми підтримуємо те, що вчителі використовують свій акаунт для організації навчання з особистою реєстрацією на різних інтернет сервісах, але це проміжний етап, бо так чи інакше це незручно. У закладі освіти повинно бути дієве та безпечне єдине е-середовище, що об’єднує усіх учасників освітнього процесу та використовує один вхід для доступу до всіх служб. Це наша стратегічна мета, але вона потребує спільних зусиль і співпраці всіх зацікавлених сторін. - Ви згадували про перші результати. Які вони? - Найважливіші зміни – це зміна поглядів. Якщо раніше про Moоdle вчителі нічого не чули та не знали, і тому сприймали його з острогою, то зараз поступово бачать його переваги, а разом з цим розуміють можливості дистанційної платформи. У відгуках вони зазначають, що інструменти Moоdle і його можливості значно ширші, ніж, наприклад, у Google Classroom, а це полегшує роботу вчителя. Очевидна перевага в роботі те, що вчителі розуміють: оптимізація процесу навчання залежить від них. Правильно організований процес і правильно обрані інструменти дають більше можливостей і, як не дивно, звільняють більше часу педагога, автоматизують багато рутинних дій, на які вчитель витрачає левову частину свого часу, як то перевірка контрольних робіт, пересилання навчальних завдань, інструктування, заповнення журналів тощо. Ще одним досягненням, як на мене, стало усвідомлення педагогами відмінностей очного і дистанційного (змішаного) навчання. А значить і підходи мають бути також різні. Навчальний процес можна оптимізувати, він стає доступний - якщо правильно обрати інструменти, і оптимальний - якщо об’єднаний в одному місці. Тому, якщо раніше, до навчання у Центрі, вчителі говорили про недоліки «дистанційки», то тепер бачать переваги та розуміють виклики. - Проєкт «Moodle – це про100!» розрахований на 5 років, отже сто наступних закладів зможуть долучитись до проєкту наступного року? - Проєкт триватиме п’ять років, як і закладено у Програмі розвитку освіти Львівщини. Уже зараз ми маємо запити на участь в проєкті на наступний 2022 рік. Це дуже тішить. Найбільше радує, що спрацьовує так зване «сарафанне радіо»: ті, хто долучились до проєкту та уже почали працювати на платформі, дали рекомендацію іншим, і так з’являються нові запити. Тому треба думати про те, як забезпечити таке навчання педагогам тих громад, які цього найбільш потребують, але не можуть фінансово це забезпечити. Власне, я вже зазначала, що пілотування проєкту дозволило побачити потреби закладів освіти та змінити модель впровадження проєкту. Над цим ми зараз працюємо. - Проєкт базується на основах співфінансування. Це певна гарантія того, що громадам це дійсно потрібно і вони готові на це витрачати власні кошти - Так, прагнення були благі, але все пішло не так гладко, як задумувалось. Можливо, закладати співфінансування від громад у рік, коли громади були утворені, було трохи необачно. Такі витрати просто не були закладені у бюджет. Саме тому заклади освіти багатьох ТГ не змогли долучитись до проєкту у 2021 році. Шкода, що серед них опинились саме ті, яким це було найбільш потрібно. Гадаю, наступного року буде інакше, і громади врахують потребу у такому співфінансуванні. Старт - це найбільш затратний етап в усьому процесі, а далі підтримка і супровід уже не потребують великих фінансових вливань. Тому важлива роль обласного бюджету, адже це не прибутковий проєкт, а просвітницький, який працює на імідж і добробут області. - Чи можна стверджувати, що вже хоч трохи ми просунулись на шляху до якісного дистанційного навчання? - Досвід 2-х пандемічних років показав скільки ще попереду роботи. Її дуже багато. Повинні мінятись не лише школи та навчальні програми, треба вчити вчителів бути гнучкими та вміти адаптовуватись до обставин, у яких ми можемо опинитись. Зміна свідомості вчителя, його ставлення до власного професійного розвитку, його можливостей зараз надзвичайно важливе. Якісь надзвичайні ситуації є завжди: грип, погодні умови тощо. Навчальний процес не може зупинятись, ми мусимо правильно організувати його так, щоб ні школа, ні вчитель не зазнавали труднощів в цьому процесі. Вчитель повинен вміти вчити незалежно від форми навчання – очно, віддалено чи за моделями змішаного навчання, воно повинно бути цікавим для учня та якісним! З часом ми повинні досягнути такого результату, щоб зміна форми навчання для учня чи для вчителя не мали суттєвого значення і не викликало жодних стресів. - Припустімо, всі вчителі уже навчились працювати із платформами для віддаленого навчання. Чи треба навчати цього ще школярів? - Звичайно, треба! Ні вчителів, ні учнів вчитися чи вчити віддалено ніхто не готував. І батьки теперішніх учнів ніколи не вчились у школі дистанційно. Це виклик і стрес для всіх. Участь батьків у навчальному процесі дуже важлива. Часто виникає супротив, не тому що батьки проти навчання, а тому що не знають як собі дати із цим всім раду. Дистанційне навчання вимагає великої долі самодисципліни, але не всі діти готові до самостійності. І це проблема не стільки школи, а саме батьків, які повинні виховувати в дітях потребу у навчанні, пояснювати їм змалечку важливість здобуття знань і, у випадку переходу школи до дистанційного навчання, створити вдома умови для успішного навчання дитини. Школа не може відповідати за все. Ставлення дитини до навчання, бажання та організованість залежать від батьків. - Хто адмініструє платформу у школі? Відомо, що вчителі інформатики часто відмовлялись від такої ролі - Дійсно, часто інформатики не хочуть ставати адміністраторами дистанційних платформ, адже бояться додаткових навантажень, які не будуть оплачуватись, однак потребуватимуть значних зусиль і часу. Тому хочу при нагоді наголосити, що правильно налаштована платформа не потребуватиме значних зусиль, якщо адміністратор буде знати ЩО і ЯК робити. Платформа не є складна, адмініструвати її може не тільки вчитель інформатики, а й впевнений користувач, тому деякі «просунуті» вчителі починають перехоплювати ініціативу. Хоча, суттєву роль тут відіграє і ставлення адміністрації закладу. Саме тому ми організовуємо окремо навчання керівників закладів освіти. Частина завучів і директорів пройшли навчання як вчителі і як адміністратори. Відверто скажу, є кремі директори, які не розуміють принципів роботи платформи та тому їм дуже складно заглиблюватися в цей процес. Ми підготували зараз серію семінарів, одно- і дводенних, які покликані підтримувати й супроводжувати вчителів, адміністраторів і керівників у впровадженні платформи Moоdle. Ці семінари, переважно зорієнтовані на тих, хто пройшов базове навчання і вже розпочав роботу на платформі, тому наступного року, для більшості учасників проєкту вони будуть дуже актуальні та дозволять знайти швидкі відповіді на болючі питання. Треба визнати, що жодні семінари чи курси не розв'язують проблеми адміністрування, якщо це буде додаткове доручення або понаднормова робота вчителя. Школи мають потребу в інженерах – людях, які зможуть займатись усіма технічними нюансами. З кожним роком ця потреба стає нагальною, бо суміщати викладання, адміністрування і супровід дуже непросто. Це проблема чисто фінансова, адже зарплата інженера у закладі освіти не співвідносна з аналогічною посадою на виробництві чи у приватних фірмах. Її треба вирішувати на рівні держави. Тому де-факто вчителі інформатики наразі цим займаються. - І все-таки, чим дистанційне навчання має відрізнятись від того, до якого ми звикли в класі? - Це дуже об’ємне питання. Відповідь на нього вартує окремої розмови. Давайте колись поговоримо про це окремо. Якщо дуже коротко. То зазначу наступне. В основі будь-якого навчання незалежно від форми, кількості учнів чи предмету лежать закони дидактики. Ефективність навчання залежить від способів та методів навчання, професіоналізму вчителя, його вміння зацікавити та повести за собою учнів, його досвіду та особистого портфоліо інструментів, які використовує вчитель, у тому числі цифрових. А от як вчитель це робить, які особливі прийоми та техніки треба використовувати, щоб увага учня під час віддаленого навчання не втрачалась, які моделі та алгоритми навчання задіювати і в яких випадках, що «не працює» в «дистанційці», а що стає особливо дієвим – про все це можемо колись поговорити. - Тотальний онлайн це справді добрий шлях? - Ніхто не говорить працювати постійно в онлайні, але вміти поєднувати різні форми навчання ми зобов’язані. Ми мусимо відповідати викликам сучасності. Якщо весь світ переходить у смартфон, ми маємо дати цей інструмент дітям і зробити його інструментом навчання. В кишені у дітей - цілий комп’ютер з доступом до всього світу. Практично миттєво, в один клік, ми можемо перенести учнів у Лувр чи у джунглі, продемонструвати динамічну 3D модель Сонячної системи, або провести хімічний дослід. Чому ми забороняємо дітям цим користуватись на уроках? Напевне тому, що самі не вміємо. Світ змінюється так само швидко як ковідний штам, але якщо ми все ще сидимо і чекаємо доковідних часів - це омана. Вчитель - це та людина яка зараз працює на майбутнє. Це єдина професія, яка створює якість майбутнього, формуючи свідомість та компетентності майбутнього покоління. І як би пафосно це не звучало, саме від нас, вчителів, залежить яким це майбутнє буде.

28 вересня 2021

У більшій частині шкіл області триває дистанційне навчання. Зважаючи на брак потрібного рівня вакцинації педагогічних колективів, у такому форматі працює майже 60% закладів. Члени комісії ознайомились із досвідом організації віддаленого навчання як опорних закладів обласного підпорядкування, так і сільських невеликих шкіл.  В частині шкіл уже налагоджена система організації дистанційного навчання та спостерігаються хороші результати, в інших лише планують розгортати платформи для віддаленого навчання. Заклади, які ще не до кінця налагодили формат віддаленого навчання, отримали рекомендації щодо усунення тих чи інших невідповідностей. Такі школи мають організувати якісне навчання найближчим часом. Значна частина відвіданих шкіл уже наближається до потрібного рівня вакцинації колективу, тож із наступного тижня зможуть вийти на очне навчання. Комісія також планує моніторити якість віддаленого навчання не лише на виїзних нарадах, а й у дистанційному форматі шляхом відвідування онлайн-уроків.

28 вересня 2021

До 24 жовтня прийматимуть роботи на конкурс «Дидактичне забезпечення змішаного та дистанційного навчання», на який свої розробки можуть подавати окремі автори та авторські колективи Львівщини. Конкурс має на меті виявити та поширити кращий досвід використання дидактичних матеріалів для проведення навчання у різних форматах. «Цьогоріч ми оголосили два конкурси, які допоможуть наповнити якісним змістом навчально-виховний процес. Особливо це стосується дистанційного навчання. Програми-переможці можуть отримати підтримку департаменту для того, щоб вони були апробовані і подані на гриф Міністерства. Це дозволить використовувати авторські програми не тільки вчителям, які їх розробили, а й іншими педагогами в усіх школах України.», - наголосив директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. Конкурс щодо дидактичного забезпечення передбачає три номінації: урок змішаного навчання, урок дистанційного навчання, урок змішаного (дистанційного) навчання для учнів із особливими освітніми потребами. Окрім того, кожна номінація буде поділена на за віковими категоріями: початкова школа, середня, старша. «Ми відходимо від схеми єдиної державної програми, за якою мали навчатись усі. Вчителі мають можливість презентувати своє бачення організації навчального процесу. Зараз надзвичайно важливо підтримати тих наших педагогів і науково-педагогічних працівників, які готові розробляти власні авторські програми», - розповів член Експертної ради при департаменті освіти Роман Пастушенко. Подані програми мають містити окрім іншого сценарій уроку, рекомендації для учнів, посилання на інтернет-ресурси тощо. Зі всіма деталями конкурсу можна ознайомитись тут, подати заявку - тут.

24 вересня 2021

Кількість шкіл, що досягла необхідного рівня вакцинації колективу, за останні дні зросла на 7%.  Про це сьогодні під час брифінгу розповів директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. Найкраща ситуація із вакцинацією педагогів у спеціальних школах. «Якщо говорити про спеціальні заклади освіти, до яких нема таких вимог, 50% наших закладів досягли цього показника вакцинації. Середній показник вакцинованих працівників у таких закладах становить 73%. Наступного тижня, гадаю, ми досягнемо 100% у закладах спеціальної освіти», - розповів Олег Паска. Кількість вакцинованих педагогів за останні дні також зросла - на 4 %. Повністю вакцинованими є 38% освітян, однією дозою - 51%. «Якщо збережеться така динаміка вакцинації, Львівщина зможе вийти із дистанційного навчання за 10 днів. Такі темпи область набрала, головним чином, за рахунок Львова, оскільки третина всіх педагогів області живе та працює у Львові. Школи Львова зараз працюють в очному форматі: тут про інтереси учня подбали в інший спосіб. Попри те, що кілька днів будуть невеликі проблеми, очне навчання все ж збережеться. За кілька днів ця ситуація врегулюється», - наголосив Олег Паска. Зазначимо, станом на сьогодні у в очному форматі працюють 366 школи області, що становить 32%.  

1 серпня 2021

Нещодавно розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації затверджено Положення двох конкурсів: «Інноваційні програми і дидактичне забезпечення для осучаснення освітнього процесу» та «Дидактичне забезпечення змішаного та дистанційного навчання». Проведення цих щорічних конкурсів для педагогічних і науково-педагогічних працівників області передбачене Програмою розвитку освіти, і на них закладено відповідні кошти. На перший педагоги уже можуть подавати свої роботи, оскільки оприлюднено відповідний наказ, інший наразі готується, бо цей конкурс стартує пізніше, восени. Про особливості конкурсів та їх терміни сьогодні говоримо із керівником проєктів Романом Пастушенком. - Пане Романе, звідки виникла ідея створити конкурс для вчителів? - До такого кроку нас мотивував Закон України «Про повну загальну освіту», адже школи, які переходять до викладання за новими Державними стандартами повинні на базі модельних програм мати власні навчальні програми. Базова школа почне навчатись за такими програмами із 2022 року. Міністерство уже затвердило 75 модельних навчальних програм, тож ми вирішили, що педагогам Львівщини потрібно надати шанс поширити власний досвід навчання, підтримавши їхнє бачення стратегії вивчення шкільних предметів за допомогою відповідного конкурсу. - Педагоги яких предметів можуть подавати свої роботи на конкурс? - Матеріали на конкурс в межах проєкту «Інноваційні програми і дидактичне забезпечення для осучаснення освітнього процесу» прийматимуть до 10 вересня. Цьогоріч у конкурсі передбачили такі номінації: «Навчальні програми з предметів (інтегрованих курсів) мовно-літературної галузі базової середньої освіти»; «Навчальні програми з предметів (інтегрованих курсів) математичної та природничої галузі базової середньої освіти»; «Навчальні програми з предметів (інтегрованих курсів) громадянської та історичної галузі базової середньої освіти»; «Навчальні програми з предметів (інтегрованих курсів) технологічної й мистецької галузі базової середньої освіти»; «Навчальні програми з предметів (інтегрованих курсів) за вибором для забезпечення базової середньої освіти». - Яку мету переслідує конкурс інноваційних програм? - Знайти і підтримати тих педагогічних працівників Львівщини, які хочуть впровадити власні педагогічні знахідки й інновації, наприклад, інтегровані курси. По суті, всі навчальні програми є стратегіями навчання, кожен вчитель, працюючи з учнями, повинен мати свою стратегію навчання. Розраховуємо на те, що вчителі зацікавлені у цьому. - У програмі розвитку освіти закладено на такі заходи конкурентні суми? - Програма розвитку освіти передбачає понад 200 тисяч гривень на цей проєкт. Тобто винагорода буде немала. Кожен педагог, який викладає той чи інший предмет, відповідно до закону має створити власну навчальну програму. Така програма може бути або авторською, на що власне розрахований конкурс, або програмою складеною на основі навчальної модельної програми. - А як було раніше? - До цього була єдина державна програма, і вчитель складав свій календарно-тематичний план. Тепер плану ніхто не вимагатиме, адже вчитель матиме цілу програму. Навчальна програма, за якою предмет викладає вчитель, має конкретизувати модельну, або бути авторською, що має відповідний гриф МОН України. У модельних програмах вказано тільки загальну кількість годин на викладання предмета, теми та очікувані результати, що забезпечують реалізацію Державного освітнього стандарту. Програми, створені на основі модельної, відрізнятимуться тільки розподілом годин на вивчення окремих тем (розділів), а також можуть мати додаткові елементи змісту і очікувані результати навчання, що відображають запити й інтереси шкільної спільноти. Ми ж хочемо підтримати талановитих педагогів, які ризикнуть запропонувати власну, оригінальну навчальну програму, що зможе претендувати на гриф та  широке використання не тільки на Львівщині, а й в Україні загалом. - Які вимоги чи обмеження є до авторів конкурсних робіт? - Один учитель чи авторський колектив може подати кілька навчальних програм, обмежень за кількістю нема. Щоправда, є два інших обмеження. Передбачається, що конкурс буде щорічним, тому цього року проєкт «Інноваційні програми і дидактичне забезпечення для осучаснення освітнього процесу» призначений тільки для базової школи (5-6 і 7-9 класи). Друге обмеження стосується авторів, адже ми приймаємо програми, створені виключно освітянами, які проживають і працюють у Львівській області, або авторськими колективами, де більшість авторів із Львівщини.  - Чи планується відібрати певну кількість робіт? - Кількість переможців також не обмежується, це буде залежати від рішення комісії, що ухвалюватимуть на підставі висновків експертів. Практично конкурс матиме два тури. Під час першого програми, допущені до конкурсу, проаналізують експерти. Далі експертні висновки та оцінки, виставлені відповідно до затверджених вимог,  розгляне комісія, яка й обере переможців. - Чим зумовлений вибір названих Вами номінацій? - Насамперед тим, що з 2022-2023 навчального року впровадження концепції «Нова українська школа» розпочнеться в основній школі, яка дає базову середню освіту.  Навчання буде переорієнтовано на реалізацію компетентнісного потенціалу 9 освітніх галузей, визначених новим стандартом. Наші номінації охоплюють 6 найважливіших.  Окремо хочемо підтримати предмети за вибором, факультативи чи гуртки, які працюють в межах годин, що визначені як шкільний компонент. Як правило, більшість таких годин йде на краєзнавство, християнську етику, іноземні мови, художню культуру.  Ми розраховуємо, що у нас є чимало вчителів, напрацювання яких заслуговують популяризації як цінний педагогічний досвід. - З Вашого досвіду, наскільки наші педагоги готові до створення власних навчальних програм? - До прийняття закону і створення держстандарту неможливо було використовувати свої навчальні програми, це вдавалось робити лише в межах шкільного компонента. Досвід показує, що львівські педагоги активно беруть участь у створенні модельних програм та проєктів, які пропонували у Міністерстві. З 75 програм затверджених міністерством освіти, декілька створені педагогами і науково-педагогічними працівниками Львівщини. - Доки триватиме конкурс? - На Міжнародний день вчителя, 5 жовтня, нагородимо переможців, а їхні програми запропонуємо окремим школам для апробації у форматі всеукраїнського експерименту. За результатами апробації ці програми можуть бути подані на розгляд предметних конкурсних комісій, за рекомендаціями яких надається гриф Міністерства. За нашими планами у 2021-2022 навчальному році відберемо для експерименту 10 шкіл. Якщо це будуть програми для 5-6 класів, їх апробація триватиме два роки, якщо для 7-9 класів, то відповідно три роки. Підсумкові документи апробації, висновки експертів та вчителів, які працювали із такими програмами, слугуватимуть підставою для отримання грифу. Гриф Міністерства потрібний для використання у ЗЗСО програм, що забезпечують реалізацію Державних освітніх стандартів. Програми предметів, що входять у шкільний компонент, теж можуть мати відповідний гриф, але питання про їх використання шкільні педагогічні ради вирішують самостійно.   - За якими критеріями обиратимуть школи для апробації програм? - Звичайно, пропонуватимемо участь в експериментів опорним школам, де  працюють компетентні, високопрофесійні педагоги. Але рішення про участь у відповідному експерименті прийматимуть самі школи. Автори також зможуть апробовувати свою програму в тій школі, в якій працюють. Попередньо ми шкіл для апробації не визначали, бо не знаємо, програми  яких предметів (інтегрованих курсів) будуть подані на конкурс і які переможуть. Але для того, щоб педагоги робили свідомий вибір, в умовах конкурсу передбачено подання поряд з програмою зразків навчальних матеріалів до неї (мінімум до однієї теми на клас). Зрозуміло також, що переможці конкурсу мусять узяти на себе зобов’язання допомагати експериментальним школам цю програму реалізувати, готуючи хоча б  методичні матеріали для вчителів. - Якщо Законом передбачено розробляти свої навчальні програми усім педагогам, то чи значить це, що їх будуть вчити писати такі програми? - Педагогів уже восени готуватимуть до викладання за новим держстандартом базової середньої освіти, тож розробка навчальних програм обов’язково стане компонентом підвищення кваліфікації. Навчати цього будуть, зокрема, у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти. Думаю, що в програмі підвищення кваліфікації для вчителів 5-6 класів, яка зараз розробляється, методика планування навчання буде одним з найважливіших модулів. Тож, вчителі які подадуть свої програми на конкурс, зможуть претендувати на зарахування їм відповідної частки навчальних годин на підставі висновків експертів щодо їхніх програм. - Такий конкурс – це можливість для наших педагогів популяризувати свою працю… - Даємо шанс вчителям створити власні програми і втілити їх в усій Україні.  Добра навчальна програма - це успішна стратегія навчання.

7 липня 2021

У межах реалізації Програми розвитку освіти відбувається навчання педагогів, формування єдиного електронного середовища школи та оцінка готовності закладів освіти до цифрових трансформацій. Торік 5% вчителів володіли платформами для дистанційного навчання. Аби збільшити цю цифру, навчати вчителів почали ще минулого року. Відповідно до пропозицій обласної державної адміністрації з державного бюджету цього року в освітній субвенції на Нову українську школу передбачили кошти для навчання вчителів. «Торік ми  навчали по три вчителі з кожної школі. Цього року по 7-8 осіб. В такий спосіб до кінця цього року у кожній школі усі вчителі, які ведуть предмети ЗНО, мають володіти платформами для дистанційного навчання. Це суттєво покращує якісь освіти, коли школа змушена переходити на віддалене навчання. Ще один плюс цих платформ у тому, що школи зможуть їх застосовувати не лише під час карантину, а у зв’язку з природними чи погодними умовами. Окрім того, ми минулого року запустили такі платформи для навчання українців за кордоном», - розповів директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. Перш ніж розпочати реалізацію проєктів щодо освоєння дистанційних платформ, провели опитування та аналіз ситуації. Переважна більшість вчителів не навчались викладати уроки в змішаному та дистанційному форматі. Проблеми електронного навчання та розбудова дієвого електронного середовища розпочались лише разом із початком карантину і були зумовлені раптовою необхідністю. «Швидка адаптація до нових умов була не завжди вдала. Значна частина керівників закладів освіти не до кінця усвідомлювали той обсяг змін, які потрібно зробити в короткі терміни. Ще одна проблема, на яку варто звернути увагу: ми залишаємось у пост радянському стані, де переважає споживацьке сприйняття потреб, коли хтось  повинен прийти, дати, навчити. Заклади освіти чекають, що це само собою станеться. Цим користуються багато структур, які намагаються на цьому заробити гроші», - пояснила директор Центру інноваційних освітніх технологій Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти «Львівської політехніки» Маргарита Носкова. Одним із найбільш потужних і амбітних проєктів є «Moоdle це про100». Проєкт реалізується для закладів середньої освіти і профтех закладів, розрахований на 5 років та є повністю безкоштовним. Перший етап проєкту, під час нього навчається 10 осіб від закладу, передбачає охопити таким навчанням понад тисячу осіб. «Наступний етап, який охопить понад п’ять сотень педагогів, передбачає поглиблене вивчення платформи та її можливостей з урахуванням специфіки викладання дисципліни. Платформа зможе успішно замінити електронний журнал, бо він є там вбудований, щоденник, співпрацю з батьками. Вхід на платформу відбувається через одну кнопку, і можна буде об’єднати із сайтом закладу освіти, що суттєво оптимізує процес авторизації, вплине на захист персональних даних і захистить наші заклади в умовах високої кібернебезпеки», - зазначила Маргарита Носкова. Зараз до проєкту долучились уже 87 шкіл, решта перебувають на стадії підписання договорів. Навчання організовують для вчителів різних шкіл – і для великих шкіл Львова, і для малокомплектних віддалених закладів області. Ще один проєкт, який реалізовується відповідно до Програми розвитку освіти, стосується вдосконалення цифрових компетенцій педагогів, і орієнтований на ті заклади освіти, які  не долучились до Moоdle, але потребують підвищення кваліфікації в цьому напрямі. Для них Центр інноваційних освітніх технологій запропонував понад 70 різноманітних курсів. «Мета таких курсів підвищити здатність педагогів використовувати цифрові застосунки в навчальному процесі. До проєкту, що стартував із початком літа, залучено понад 140 закладів освіти. Відтак, понад півтисячі педагогів пройдуть навчання. Львівщина - одна із перших в цьому процесі. Ми також запустили конкурс для методичних розробок, якими будемо наповнювати платформу Moоdle. Сподіваємось із часом вдасться розгорнути її на всю область. Вчителі, які розроблять цей інтелектуальний продукт готові ділитись з іншими педагогами програмами, тому наша платформа обіцяє бути цікавою і дієвою», - наголосив Олег Паска. Львівська область також стала однією із перших областей, які пілотували європейський інструмент SELFIE  для  визначення готовності закладу до цифрової трансформації. Це відбулось одночасно із більшістю європейських країн. Детальний аналіз результатів відбудеться у серпні. Представники проєкту відзначили високу активність Львівщини у цьому проєкті. «Наша область єдина у світі провела онлайн хакатон, який був покликаний допомогти вчителям сформувати план дій для цифрового розвитку закладу. З вересня ми це поглибимо. Ті заклади, які на старті «заміряли» свою ситуацію, зможуть через пів року чи рік за результатами своєї діяльності побачити динаміку змін», - підсумувала Маргарита Носкова. Проєкт невдовзі пошириться на всю державу, і досвід Львівської області будуть брати за основу та масштабувати в межах країни.

16 Червня 2021

В програмі розвитку  освіти Львівщини заплановано проведення двох конкурсів для того, щоб покращити якість і зміст освіти. Один конкурс стосується робіт, що спрямовані на розвиток дистанційного і змішаного навчання. Інший - спрямований на те, щоб стимулювати педагогів, які мають інноваційні розробки для покращення змісту освіти. Про це йшлося під час брифінгу у Львівській ОДА. «Подібні конкурси допоможуть наповнити якісним змістом навчально-виховний процес. Міністр освіти нещодавно закликав педагогів наповнювати Всеукраїнську школу онлайн різними матеріалами. Власне такі конкурси стимулюватимуть розробляти якісні навчальні матеріали. Особливо це стосується дистанційного навчання. Переконаний, що це сприятиме позитивному рівню Львівщини і зростанню якості освіти», - наголосив директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. За словами члена Експертної ради при департаменті освіти Романа Пастушенка, зараз у міністерстві підбивають підсумки стосовно тих програм, які прийнято називати модельними навчальними програмами. Саме вони можуть послужити зразком для того, аби вчителі-предметники створювали власні навчальні програми. «Ми відходимо від практики єдиної державної програми, за якою мали навчатись усі. Є альтернатива, значить є можливість обирати. Конкурс покликаний підтримати наших педагогів, які мають власне бачення того, як організувати навчання, адже сама навчальна програма є, по суті, стратегією навчання. Необов’язкового керуватись запропонованою кимось стратегією. Виходячи з власного досвіду, з потреб і можливостей, які має школа, з інтересів, які виявляють учні і батьки, можна сформувати власну програму. Ми хотіли підтримати тих наших педагогів і науково-педагогічних працівників, які готові розробляти власні авторські програми», - розповів Роман Пастушенко. Передбачено, що програми-переможці можуть отримати підтримку департаменту для того, щоб вони були апробовані і подані на гриф Міністерства. Це дозволить використовувати авторські програми не тільки вчителям, які їх розробили, а й іншими педагогами в усіх школах України. На ці два конкурси в Програмі розвитку освіти передбачили більше півмільйона гривень, їх, в тому числі, планують скерувати на преміювання переможців конкурсів. «Буде створено дві конкурсні ради, щоб ознайомитись та оцінити усі подані роботи. Маємо намір до оцінки програм із дистанційного навчання залучити фахівців з-поза меж Львівської області, для того, аби якнайоб’єктивніше проаналізувати ці розробки. Запрошуємо брати участь у конкурсах вчителів, авторські колективи та педагогічних працівників, які працюють або мешкають на Львівщині», - резюмував Олег Паска. Навчальні програми у межах проєкту «Інноваційні програми і дидактичне забезпечення для осучаснення освітнього процесу» прийматимуть до кінця серпня, аби на Міжнародний день вчителя обрати переможців. Обласний конкурс в межах проєкту «Дидактичне забезпечення змішаного та дистанційного навчання» триватиме трохи довше: роботи прийматимуть до кінця жовтня, а переможців визначать наприкінці року.

30 березня 2021

Навчальні програми, за якими діти навчаються очно у школах, планують пристосувати до змішаного та віддаленого навчання, аби досягти найбільшого ефекту засвоєння. Відповідний проект «Дидактичне забезпечення змішаного та дистанційного навчання» прописано у Програмі розвитку освіти Львівської області на 2021–2025 роки. Проект реалізовуватимуть у формі Обласного конкурсу навчальних матеріалів до змістових модулів чинних загальноосвітніх навчальних програм. «Йдеться, перш за все, про ті програми, які уже функціонують або уже запрацюють найближчим часом. Дуже багато вчителів зараз обмежуються проведенням уроків просто з допомогою ZOOM чи іншої платформи.  Однак те, що дає результат у класі, не працює у форматі онлайн. Через відсутність контакту з дітьми, нема серйозного ефекту. Змішане і дистанційне навчання треба будувати по-іншому. Треба мати відповідні завдання, пропонувати дітям відповідні практичні роботи, на основі цієї самостійної роботи оцінювати учнів», - розповів директор департаменту освіти і науки Олег Паска. Проведенням обласного конкурсу прагнуть стимулювати педагогів  напрацьовувати контент для дистанційного і змішаного навчання. «Наша молодь звикла до динамічної картинки, це формує зовсім інше світосприймання. Сучасні школярі - це інший світ, і цю рису треба використовувати. Треба створити умови для використання відеоматеріалів, адже монотонна лекція – давно неефективна. Я підтримую використання відео, на яких можна будувати уроки. Вони викликатимуть зацікавлення у дітей. До нового покоління треба шукати нові підходи», - акцентував провідний науковий співробітник державної установи «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього Національної академії наук України» Степан Давимука. У Програмі розвитку освіти передбачено ще один проект, що має на меті підвищити ефективність освітнього процесу через впровадження сучасних технологій та засобів навчання. «Ательє візуальних проектів та дидактичне забезпечення змішаного та дистанційного навчання пов’язані між собою. В межах роботи цього ательє,  вчителям допомагатимуть робити те, що вони самі не можуть зробити: створювати відеоролики, аудіо доріжки, інфографіку тощо. У цій роботі педагогам сприятимуть фахівці Інституту післядипломної педагогічної освіти», -  зазначив заступник директора департаменту освіти і науки Роман Пастушенко. Положення про Обласний конкурс навчальних матеріалів до змістових модулів чинних загальноосвітніх навчальних програм уже невдовзі доопрацюють та оприлюднять. Цьогоріч на реалізацію цього проекту з обласного бюджету скерують 300 тисяч гривень.

23 листопада 2020

Львівський обласний Будинок вчителя організував чергове заняття онлайн семінару для вчителів щодо застосування комп’ютерних технологій в дистанційній освіті. Зокрема, поглиблювали знання у роботі із ZOOM. «Карантин – це надовго. Дистанційне навчання в школі стало викликом не лише для вчителів, а й для учнів. Просту і зрозумілу покрокову інструкцію як влаштувати віртуальні уроки було представлено під час онлайн занять. Залученість на онлайн уроці є головним викликом для вчителя. Онлайн уроки – це чудова нагода для пасивних учнів загубитися:  віртуальний клас дає значно більше можливості відсидітися і не брати участі в занятті. Тому залученість дітей – пріоритет для педагогів», - зазначив директор депаратменту освіти та науки Львівської ОДА Олег Паска. Вчителям розповіли як особливо ретельно готувати запитання для дискусії, як заглиблювати учнів у цікаву дискусію або навіть провокувати, контактувати з пасивними учнями, давати невеличкі міркувальні заняття, щоб вони зробили свій внесок в обговоренні теми уроку. «Одним із ефективних методів роботи є командна робота онлайні. Так само, як і у першому класі, у віртуальному навчанні робота в малих групах ефективна і здатна залучити дітей до співпраці. Сервіси Google Documents мають багато варіантів для командних завдань. Тут можна знайти  вже готові шаблони документів», - розповіла педагог Ольга Чуквінська.