Вчителі вдосконалюють свої комп’ютерні навики у ведені дистанційного навчання

8 лютого 2022

Після реорганізації методичних кабінетів, відповідальність за створення центрів професійного розвитку педагогічних працівників перейшла на органи місцевого самоврядування. Відтак, згідно із законом «Про повну загальну середню освіту» подбати про створення таких центрів мали територіальні громади. Однак не кожна «молода» громада може собі дозволити закласти у бюджет фінансування центрів професійного розвитку. Зараз на Львівщині працює менш як п'ятнадцять таких центрів, а отже педагоги більшості громад мають менше можливостей для професійного зростання. Проаналізувавши реальний стан речей, у департаменті освіти ухвалили рішення створити тренінгові центри як альтернативу центрам професійного розвитку. ⠀ «У Програмі розвитку освіти Львівщини закладено кошти на проєкт «Освітній Еверест», який успішно стартував минулого року. Торік вдалось створити сім таких центрів. Вони працюватимуть на базі наших опорних шкіл. Громадам варто відповідально ставитись до професійного зростання вчителів, адже це напряму пов’язано із якістю освіти», - розповів директор департаменту освіти і науки Олег Паска. ⠀ До проєкту залучено 7 опорних шкіл із Козівської (Козівська), Жовтанецької (Жовтанецька), Перемишлянської (Перемишлянська №1), Боринської (Нижньояблунська), Старосамбірської (Старосамбірська №1), Золочівської (Золочівська №1), Добросинсько-Магерівської (Магерівська) територіальних громад. ⠀ Навчання в межах проєкту пройшли семеро представників від кожної школи, серед яких директори, їх заступники та вчителі різних предметів. Тепер вони навчають інноваційних методів роботи своїх колег. ⠀ «У кожній школі є вчителі, які прагнуть розвиватись та застосовувати на уроках нові вміння. Після усіх модулів, які ми пройшли, зараз передаємо знання іншим вчителям, яких у нашій школі понад сім десятків. Свій проєкт навчання ми розбили по кафедрах, проводимо їх малими групами, так, щоб охопити всі ланки та зробити його ефективним. Плануємо також залучати до такого навчання педагогів інших шкіл, які уже також зацікавились такою можливістю та виявляють бажання приєднатись до тренінгів», - поділилась враженнями заступник директора з виховної роботи Старосамбірської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 імені Героя України Богдана Сольчаника Любов Олійник. ⠀ На думку директорки «Магерівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів» Ірини Ролько створення тренінгових центрів на базі шкіл оптимізує та пришвидшує процес навчання педагогів, а це своє чергою допомагає оперативно поширювати новий досвід серед колективу. ⠀ «Коли такий осередок є в громаді, навчання відбувається легше і швидше, ми можемо мати доступ до інформації та різних тренінгів, не виїжджаючи із громади. Організаційно це простіше і динамічніше. Після участі у проєкті «Освітній Еверест», ми створили свій підпроєкт, в межах якого навчаємо наших педагогів. Цей перший рік «Освітнього Евересту» був не просто майданчиком вражень, він став справді потрібний, адже дозволив почати роботу над своєрідною накопичувальною базою і застосуванням її на практиці», - поділилась враженнями Ірина Ролько. ⠀ На проєкт у 2021 році скерували з обласного бюджету 100 тисяч гривень. Цього року для реалізації «Освітнього Евересту» заклали удвічі більше коштів, адже до проєкту долучаться нові заклади освіти. ⠀ «Такі проєкти, які стосуються розвитку професійності вчителів, мають позитивний результат і потребують продовження. Тому у 2022 році ця робота триватиме. Маємо у планах створити впродовж цього року ще сім таких тренінгових центрів перш за все у тих громадах, де нема центрів професійного розвитку. Окрім того, буде супровід і тих, хто брав участь в проєкті у 2021-му. Нові учасники навчатимуться нового, а попередні удосконалюватимуть усе те, що здобули торік», - розповіла керівник проєкту Ірина Сислюк. ⠀ З кожним роком подібних тренінгових центрів ставатиме більше. До 2025 року в області має з’явитись 35 таких центрів. Це дозволить охопити навчанням педагогів більшості територіальних громад.

24 січня 2022

У 2022 році українці відзначатимуть три пам’ятні дати, що пов’язані із український науковцем, мовознавцем, громадським діячем, політиком Митрополитом Іларіоном, який до чернечого постригу був знаний як Іван Огієнко. У січні виповнюється 140 років із дня народження видатного українця, в березні – півстоліття його відходу у вічність, а на початку літа його фундаментальний переклад «Біблії» перетне 60-річну межу з часу виходу у світ. З нагоди цих подій у департаменті освіти та науки Львівської ОДА організували онлайн лекцію «12 маловідомих фактів із життя та діяльності Івана Огієнка», від доктора філологічних наук, професора Миколи Тимошика. «Попри всі заслуги та діяння Огієнка, ми досі його недооцінюємо. Дуже рекомендую всім прочитати  його Історію української культури, вона справляє враження. Надзвичайно приємно, що професор Микола Тимошик згодився провести таку онлайн лекцію. Сподіваюсь у нас попереду ще не один спільний проект. Якщо є українці, які так щиро захоплюються Іваном Огієнком, все у нас буде добре», - наголосив директор департаменту освіти Олег Паска. У межах своєї лекції професор Микола Тимошик презентував слухачам малознані факти з життя Івана Огієнка, які охопили як його викладацьку, наукову, політичну та мовознавчу діяльність, так і цікаві історії з його особистого життя. «Ми уже впродовж 20 років вшановуємо Огієнка, але про нього досі мало відомо. 1992 році вперше відбулась конференція про нього, проте все ще важливо поширювати пам’ять та знання про нього. Він був державником та вченим світового рівня. Справа, за яку він боровся впродовж всього свого життя, актуальна для українців і зараз», - розповів Микола Тимошик. У своїй лекції професор провів аналогії сучасних подій із тодішніми, змоделював поведінку сучасної та тогочасної інтелігенції, а також звернув увагу слухачів на  масштаби рішень Огієнка на різних посадах. Іван Огієнко прожив довге життя, сповнене наполегливої праці, протистоянь із українофобами, еміграції, смерті дружини та відречення від світського життя. Переклад «Біблії або книг св. Письма старого і Нового Заповіту» Івана Огієнка вважається дослідниками кращим з-поміж усіх українських варіантів через близькість до оригіналу, поетичність, простоту та зрозумілість викладу.

30 грудня 2021

На Львівщині завершилась поставка нових ноутбуків у громади. Понад чотири сотні шкіл у 58 громадах області із нового навчального семестру зможуть використовувати техніку для організації навчального процесу, в тому числі при переході на дистанційну форму. Усі ноутбуки - сучасні, з камерою, потужним процесором та можливістю під’єднання до інтернету. Середня вартість одного ноутбука – 17 100 грн. Загальна сума закупівлі становить 69 млн 118 тис грн, за результатами торгів утворився невикористаний залишок в сумі 11 млн 895 тис грн. Загалом департамент освіти і науки Львівської ОДА закупив 4042 ноутбуки Аcer TravelMate TMP214-53. Відтак, вдалось забезпечити 100% потреби в закладах першої черги (з кількістю здобувачів освіти не менш як 250 осіб)  і майже 91% потреби в закладах другої  черги (з кількістю здобувачів освіти не менш як 100 осіб). Найбільше комп’ютерів отримали школи Львова, Дрогобича, Яворова та Боринської територіальної громади. Ініціатива впроваджена в межах Національного проєкту «Ноутбук кожному вчителю», який реалізовують Міністерство освіти і науки України та Міністерство цифрової трансформації України. Закупівля відбулась на умовах співфінансування.

14 грудня 2021

Майже два роки система освіти періодично змінює формат навчання, і вже майже стільки ж часу педагогів навчають проводити уроки віддалено. До кінця цього року у Центрі інноваційних освітніх технологій Національного університету «Львівська політехніка» навчання за регіональними проєктами з формування цифрової компетентності та опановування дистанційними платформами звершать понад дві тисяч освітян. Як відбувається навчання, наскільки охоче вчителі зголошуються до подібного підвищення кваліфікації та які зміни очікують на систему освіти – у розмові із директоркою Центру інноваційних освітніх технологій Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти «Львівської політехніки» Маргаритою Носковою. - Цього року у Програмі розвитку освіти Львівської області закладено кошти на підвищення цифрових навичок педагогів. Як відбувається навчання? - Ми продовжуємо цього року навчання за вдома програмами: перша покликана формувати навички організації навчання у єдиному е-сердовищі закладу освіти з використанням дистанційних платформ і це пілотний проєкт для 100 закладів освіти області із розгортання освітнього середовища на базі Moоdle, проєкт має назву «Moodle – це про100!». Друга програма – спрямована на поглиблення цифрових компетентностей педагогів для якісної організації дистанційного та змішаного навчання. Ці проєкти реалізовуються на умовах співфінансування із громадами. Подібне навчання було започатковано торік, і частина педагогів вже отримали базові знання та навички. Є замовлення від багатьох територіальних громад, тож до кінця року ми проводимо таке навчання. У межах пілотного проєкту «Moоdle -це про100!» навчання триває від червня. За іншим проєктом навчання розпочали лише в серпні. - «Moоdle - це про100» передбачав розгортання платформи для сотні шкіл області. Чи вдалось досягти цього показника? - Так, вдалось. Проєкт реалізується для закладів загальної середньої освіти та професійно-технічних закладів, він розрахований на 5 років. За задумом, щороку ми будемо створювати у 100 закладах освіти області єдине е-середовище на базі дистанційної платформи Moоdle та навчати працювати у ньому педагогів. За цей час до проєкту долучилась понад сотня закладів: 24 заклади профтехосвіти та більше ніж дев'ять десятків шкіл. Приємно, що до навчання зголошувались вчителі шкіл, що різняться за кількістю учнів і за місцем знаходження, тобто це і великі львівські школи із контингентом більше тисячі школярів, і малокомплектні віддалені школи із невеликою кількістю дітей. - На яких умовах до проєкту долучались заклади освіти? - Головною умовою участі у проєкті є добровільність. Заклад освіти повинен сам виявити бажання будувати своє е-середовище для навчання на базі Moоdle. Якщо таке бажання є, заклад просто повинен зареєструватись (заповнити форму). Всі технічні роботи з розгортання, налаштування та хостингу дистанційної платформи Moоdle для закладу освіти є безкоштовними. Усі витрати бере на себе область, а от навчання адміністратора та педагогів здійснюється на умовах співфінансування ТГ чи самого закладу та області. За таких умов зростає відповідальність та формується чітке замовлення відповідно до можливостей і потреб. Хоча, звичайно, досвід цьогорічного пілотування показав доцільність дещо змінити формат співфінансування та, так би мовити, змістити акценти. - Хто уже пройшов навчання і чого навчився? - Ми уже завершуємо базове навчання щодо адміністрування платформи Moоdle у закладі освіти, таке навчання пройшли понад 150 людей. А на курс з основ створення дистанційного курсу на платформі та наповненню й організації уроків маємо замовлення для понад 900 осіб. До кінця року ми його виконаємо, але замовлення й досі приходять. В Центрі ми розробили комплексну двоетапну програму підготовки педагогів та адміністраторів, яка включає формування базових знань та навичок та подальше їх вдосконалення. Зараз переважно ми навчаємо педагогів за програмами курсів базового рівня, однак, є заклади освіти, педагоги яких пройшли навчання в червні, на початку осені вдалось успішно розпочати роботу на дистанційній платформі та для них, відповідно до оформленого замовлення, ми розпочали навчання другого етапу. Загалом тільки в межах проєкту «Moodle – це про100!» навчання у Центрі інноваційних освітніх технологій пройдуть 2114 педагогів області. Загалом до кінця 2021 року навчання на базовому рівні пройдуть 1503 педагоги: 125 керівників закладів освіти здобудуть навички керування навчальним процесом з використанням даних дистанційної платформи Moоdle, 950 педагогів оволодіють базовими навичками створення та наповнення дистанційного курсу та проведення віддаленого уроку, також буде підготовлено 158 шкільних адміністраторів платформи Moоdle, 270 педагогів познайомляться з моделями змішаного навчання. В межах базового навчання 296 педагогів навчаться створювати тести на Moоdle та взаємодіяти між собою. Також 315 педагогів вдосконалять свої навички роботи з Moоdle на курсах другого етапу навчання, 259 з них пройдуть відповідний курс для вчителів, 56 – для адміністраторів платформи. - Тобто працювати із платформою навчають адміністраторів, вчителів та директорів? - Так, директори також пройшли навчання. Навчання для керівників закладів передбачає базові навички з використання платформи. Плануємо формувати їх за фаховими прив’язками. Функції керівника на платформі інші, ніж у вчителя, з врахуванням цього ми організовуємо їм навчання. На старті мають бути базові навички та можливість адміністрування, а на другому етапі ми навчаємо і виокремлювати категорії. Керівників, які здійснюватимуть аналітику, моніторити якість організаційної роботи, правильно формулювати запити та опрацьовувати інформацію, треба навчити це робити. Директор також має будувати структуру навчання суто під свою школу. Адже школи, де навчаються 1000 учнів відрізняються від шкіл, де є 100 учнів. - Чи платформою можуть користуватись початкові класи? - Так, звичайно, можуть. Для цього треба підготувати вчителів. Платформа може стати надійним помічником у проведені уроків змішаного та очного навчання. Окремо ми готуємо вчителів початкової школи на курсі з організації змішаного навчання. Цей курс дуже популярний, майже 400 людей записалось на нього, і це не тільки учасники проєкту. Думаю, що цей курс ми будемо моделювати й на інші класи, тим більше, що на нього активно записуються вчителі базової та старшої школи. В теперішніх умовах очне, дистанційне і змішане навчання мають використовуватись паралельно в закладі. Проте це робота не одного дня, тож треба чимало часу, щоб всіх вчителів цьому навчити. Перевага нашої області в тому, що ми вчасно зауважили необхідність готувати вчителів до різних форм організації навчання. Тепер також треба вчити ефективно їх поєднувати. Попереду ще дуже багато роботи, але перші результати вже є. - За два роки пандемії якось змінилось бачення вчителями освітнього процесу? - Вчителі почали цікавитись використанням різних онлайн інструментів. Якщо навесні 2020 року все навчання переважно відбувалось в месенджерах, зараз спостерігається тенденція відмовляння від цього. Все більше педагоги використовують онлайн сервіси. Ми підтримуємо те, що вчителі використовують свій акаунт для організації навчання з особистою реєстрацією на різних інтернет сервісах, але це проміжний етап, бо так чи інакше це незручно. У закладі освіти повинно бути дієве та безпечне єдине е-середовище, що об’єднує усіх учасників освітнього процесу та використовує один вхід для доступу до всіх служб. Це наша стратегічна мета, але вона потребує спільних зусиль і співпраці всіх зацікавлених сторін. - Ви згадували про перші результати. Які вони? - Найважливіші зміни – це зміна поглядів. Якщо раніше про Moоdle вчителі нічого не чули та не знали, і тому сприймали його з острогою, то зараз поступово бачать його переваги, а разом з цим розуміють можливості дистанційної платформи. У відгуках вони зазначають, що інструменти Moоdle і його можливості значно ширші, ніж, наприклад, у Google Classroom, а це полегшує роботу вчителя. Очевидна перевага в роботі те, що вчителі розуміють: оптимізація процесу навчання залежить від них. Правильно організований процес і правильно обрані інструменти дають більше можливостей і, як не дивно, звільняють більше часу педагога, автоматизують багато рутинних дій, на які вчитель витрачає левову частину свого часу, як то перевірка контрольних робіт, пересилання навчальних завдань, інструктування, заповнення журналів тощо. Ще одним досягненням, як на мене, стало усвідомлення педагогами відмінностей очного і дистанційного (змішаного) навчання. А значить і підходи мають бути також різні. Навчальний процес можна оптимізувати, він стає доступний - якщо правильно обрати інструменти, і оптимальний - якщо об’єднаний в одному місці. Тому, якщо раніше, до навчання у Центрі, вчителі говорили про недоліки «дистанційки», то тепер бачать переваги та розуміють виклики. - Проєкт «Moodle – це про100!» розрахований на 5 років, отже сто наступних закладів зможуть долучитись до проєкту наступного року? - Проєкт триватиме п’ять років, як і закладено у Програмі розвитку освіти Львівщини. Уже зараз ми маємо запити на участь в проєкті на наступний 2022 рік. Це дуже тішить. Найбільше радує, що спрацьовує так зване «сарафанне радіо»: ті, хто долучились до проєкту та уже почали працювати на платформі, дали рекомендацію іншим, і так з’являються нові запити. Тому треба думати про те, як забезпечити таке навчання педагогам тих громад, які цього найбільш потребують, але не можуть фінансово це забезпечити. Власне, я вже зазначала, що пілотування проєкту дозволило побачити потреби закладів освіти та змінити модель впровадження проєкту. Над цим ми зараз працюємо. - Проєкт базується на основах співфінансування. Це певна гарантія того, що громадам це дійсно потрібно і вони готові на це витрачати власні кошти - Так, прагнення були благі, але все пішло не так гладко, як задумувалось. Можливо, закладати співфінансування від громад у рік, коли громади були утворені, було трохи необачно. Такі витрати просто не були закладені у бюджет. Саме тому заклади освіти багатьох ТГ не змогли долучитись до проєкту у 2021 році. Шкода, що серед них опинились саме ті, яким це було найбільш потрібно. Гадаю, наступного року буде інакше, і громади врахують потребу у такому співфінансуванні. Старт - це найбільш затратний етап в усьому процесі, а далі підтримка і супровід уже не потребують великих фінансових вливань. Тому важлива роль обласного бюджету, адже це не прибутковий проєкт, а просвітницький, який працює на імідж і добробут області. - Чи можна стверджувати, що вже хоч трохи ми просунулись на шляху до якісного дистанційного навчання? - Досвід 2-х пандемічних років показав скільки ще попереду роботи. Її дуже багато. Повинні мінятись не лише школи та навчальні програми, треба вчити вчителів бути гнучкими та вміти адаптовуватись до обставин, у яких ми можемо опинитись. Зміна свідомості вчителя, його ставлення до власного професійного розвитку, його можливостей зараз надзвичайно важливе. Якісь надзвичайні ситуації є завжди: грип, погодні умови тощо. Навчальний процес не може зупинятись, ми мусимо правильно організувати його так, щоб ні школа, ні вчитель не зазнавали труднощів в цьому процесі. Вчитель повинен вміти вчити незалежно від форми навчання – очно, віддалено чи за моделями змішаного навчання, воно повинно бути цікавим для учня та якісним! З часом ми повинні досягнути такого результату, щоб зміна форми навчання для учня чи для вчителя не мали суттєвого значення і не викликало жодних стресів. - Припустімо, всі вчителі уже навчились працювати із платформами для віддаленого навчання. Чи треба навчати цього ще школярів? - Звичайно, треба! Ні вчителів, ні учнів вчитися чи вчити віддалено ніхто не готував. І батьки теперішніх учнів ніколи не вчились у школі дистанційно. Це виклик і стрес для всіх. Участь батьків у навчальному процесі дуже важлива. Часто виникає супротив, не тому що батьки проти навчання, а тому що не знають як собі дати із цим всім раду. Дистанційне навчання вимагає великої долі самодисципліни, але не всі діти готові до самостійності. І це проблема не стільки школи, а саме батьків, які повинні виховувати в дітях потребу у навчанні, пояснювати їм змалечку важливість здобуття знань і, у випадку переходу школи до дистанційного навчання, створити вдома умови для успішного навчання дитини. Школа не може відповідати за все. Ставлення дитини до навчання, бажання та організованість залежать від батьків. - Хто адмініструє платформу у школі? Відомо, що вчителі інформатики часто відмовлялись від такої ролі - Дійсно, часто інформатики не хочуть ставати адміністраторами дистанційних платформ, адже бояться додаткових навантажень, які не будуть оплачуватись, однак потребуватимуть значних зусиль і часу. Тому хочу при нагоді наголосити, що правильно налаштована платформа не потребуватиме значних зусиль, якщо адміністратор буде знати ЩО і ЯК робити. Платформа не є складна, адмініструвати її може не тільки вчитель інформатики, а й впевнений користувач, тому деякі «просунуті» вчителі починають перехоплювати ініціативу. Хоча, суттєву роль тут відіграє і ставлення адміністрації закладу. Саме тому ми організовуємо окремо навчання керівників закладів освіти. Частина завучів і директорів пройшли навчання як вчителі і як адміністратори. Відверто скажу, є кремі директори, які не розуміють принципів роботи платформи та тому їм дуже складно заглиблюватися в цей процес. Ми підготували зараз серію семінарів, одно- і дводенних, які покликані підтримувати й супроводжувати вчителів, адміністраторів і керівників у впровадженні платформи Moоdle. Ці семінари, переважно зорієнтовані на тих, хто пройшов базове навчання і вже розпочав роботу на платформі, тому наступного року, для більшості учасників проєкту вони будуть дуже актуальні та дозволять знайти швидкі відповіді на болючі питання. Треба визнати, що жодні семінари чи курси не розв'язують проблеми адміністрування, якщо це буде додаткове доручення або понаднормова робота вчителя. Школи мають потребу в інженерах – людях, які зможуть займатись усіма технічними нюансами. З кожним роком ця потреба стає нагальною, бо суміщати викладання, адміністрування і супровід дуже непросто. Це проблема чисто фінансова, адже зарплата інженера у закладі освіти не співвідносна з аналогічною посадою на виробництві чи у приватних фірмах. Її треба вирішувати на рівні держави. Тому де-факто вчителі інформатики наразі цим займаються. - І все-таки, чим дистанційне навчання має відрізнятись від того, до якого ми звикли в класі? - Це дуже об’ємне питання. Відповідь на нього вартує окремої розмови. Давайте колись поговоримо про це окремо. Якщо дуже коротко. То зазначу наступне. В основі будь-якого навчання незалежно від форми, кількості учнів чи предмету лежать закони дидактики. Ефективність навчання залежить від способів та методів навчання, професіоналізму вчителя, його вміння зацікавити та повести за собою учнів, його досвіду та особистого портфоліо інструментів, які використовує вчитель, у тому числі цифрових. А от як вчитель це робить, які особливі прийоми та техніки треба використовувати, щоб увага учня під час віддаленого навчання не втрачалась, які моделі та алгоритми навчання задіювати і в яких випадках, що «не працює» в «дистанційці», а що стає особливо дієвим – про все це можемо колись поговорити. - Тотальний онлайн це справді добрий шлях? - Ніхто не говорить працювати постійно в онлайні, але вміти поєднувати різні форми навчання ми зобов’язані. Ми мусимо відповідати викликам сучасності. Якщо весь світ переходить у смартфон, ми маємо дати цей інструмент дітям і зробити його інструментом навчання. В кишені у дітей - цілий комп’ютер з доступом до всього світу. Практично миттєво, в один клік, ми можемо перенести учнів у Лувр чи у джунглі, продемонструвати динамічну 3D модель Сонячної системи, або провести хімічний дослід. Чому ми забороняємо дітям цим користуватись на уроках? Напевне тому, що самі не вміємо. Світ змінюється так само швидко як ковідний штам, але якщо ми все ще сидимо і чекаємо доковідних часів - це омана. Вчитель - це та людина яка зараз працює на майбутнє. Це єдина професія, яка створює якість майбутнього, формуючи свідомість та компетентності майбутнього покоління. І як би пафосно це не звучало, саме від нас, вчителів, залежить яким це майбутнє буде.

13 грудня 2021

У Програмі розвитку освіти цьогоріч заклали два конкурси для вчителів. Один із них - «Дидактичне забезпечення змішаного та дистанційного навчання» - завершився сьогодні урочистим нагородженням лауреатів та учасників конкурсу. Конкурс відбувся вперше та був покликаний виявити та поширити кращий досвід використання дидактичних матеріалів для проведення навчання у різних форматах. «Починаючи формувати Програму розвитку освіти, ми намагались всім пояснити, що освіта це не будівля чи парти, це вчителі та учні. Якщо ми не будемо працювати над змістом освіти і навчати вчителів, у нас не буде доброї освіти. Тому у Програмі розвитку ми заклали різні механізми стимулювання  вчителів. Щоб ті педагоги, які мають ініціативи, ідеї, напрацювання були вмотивовані. Цього всього без підтримки голови адміністрації ми б не мали. Він довіряє команді департаменту і сприяє всяким нашим починанням, які ми звершуємо разом із вами. Закликаю вас долучатись до різних проектів, адже найголовніше сьогодні – це ідеї», - звернувся до педагогів директор департаменту освіти і науки Олег Паска. Очільник департаменту наголосив, що наступного року конкурсу відбудеться знову та закликав освітян подавати свої напрацювання знову та залучати до конкурсу колег. Конкурс щодо дидактичного забезпечення передбачав три номінації: урок змішаного навчання, урок дистанційного навчання, урок змішаного (дистанційного) навчання для учнів із особливими освітніми потребами. «Цей конкурс ми організували вперше, і звісно він ще потребує вдосконалення. Однак він видався складним і цікавим. Складним тому, що не дуже довго ми працюємо над виробленням навичок навчати дистанційно і ще нема великої кількості нагромаджених напрацювань в цьому напрямку. А цікавим тому, що пізнається багато нового і доводиться навчатись теж все новим і новим речам. Маємо щирі сподівання, що наступного року він буде масштабнішим та ширшим», - розповіла голова конкурсної комісії Ірина Сислюк. На конкурс було подано 30 авторських робіт, серед них 3 колективні. Найбільше робіт подали у номінації  «Урок дистанційного навчання». Педагоги представили на розгляд комісії навчальні програми з інформатики, української та англійської мов, а також з підприємницької грамотності, історії України, літератури, фізики тощо. Лауреати та учасники конкурсу отримали дипломи, подяки та грошову винагороду. Дипломи лауреатів із найвищим рейтингом вручили вчительці Доброгостівського ЗЗСО імені Івана Боберського Ірині Шевчук, вчительці Оброшинського ЗЗСО Ірині Багрій, а також команді у складі старшої викладачки  ЛОІППО Євгенії Сливки та вчительки ЗЗСО № 68 Львова Галині Ковалишин. «Такий конкурс потрібен, і це беззаперечно. Нікого з нас не вчили навчати в інший спосіб, ніж очно. Наше завдання сприяти ефективному поширенню позитивних практик. Оці кращі приклади, які за задумом мали з'явитись за результатами конкурсу, мають бути прикладом для інших. Створити колекцію робіт, до якої педагоги області можуть звернутися, це наше амбітне завдання на наступний рік. Деякі роботи викликали великі дискусії у членів конкурсної комісії та зумовили розуміння, що треба додавати нові номінації, і ми це зробимо наступного року. Ви здійснили прорив, насмілившись бути першими», - зазначила директор Центру інноваційних освітніх технологій Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти «Львівської політехніки» Маргарита Носкова. На наступний конкурс в Програмі розвитку освіти Львівщини закладуть відповідні кошти, а роботи педагогів формуватимуть у своєрідну базу, якою можна буде користуватись.

21 жовтня 2021

2, 1 млн грн освітньої субвенції з державного бюджету планують скерувати на виплату заробітної плати вчителям навчально-реабілітаційних центрів та спецшкіл. Таке рішення прийняли сьогодні члени комісії Львівської облради з питань освіти, науки та інновацій.   «На сьогоднішній день дефіцит коштів на заробітну плату вчителям складає майже 15 млн грн. 2,1 млн грн, які зараз планують скерувати на виплату зарплат, надійшли до обласного бюджету ще на початку року, і спершу їх планували використати для створення інноваційних центрів профтехосвіти. Проте, маючи незакритий дефіцит по зарплаті, перш за все, ставимо собі за мету до кінця року забезпечити фінансовим ресурсом вчителів», - розповів профільний заступник голови Львівської облдержадміністрації Іван Собко. «Таким чином на реалізацію обласної програми з розвитку освіти в цьому році передбачено 30, 3 млн грн. Проте, з впевненістю можемо сказати, що програма буде виконана на більше ніж 90%, тому що проведення частини основних заходів заплановано на листопад (зокрема, преміювання молодих спеціалістів та науковців)», - додав Іван Собко. Також на засіданні комісії обговорили проєкт Бюджетного регламенту Львівської обласної ради – документу, який передбачає комунікацію та співпрацю Львівської облради та Львівської ОДА щодо використання коштів обласного бюджету. Проєкт подали до розгляду члени обласної комісії з питань бюджету. Комісія освіти документ не підтримала. Як пояснив директор департаменту фінансів Львівської ОДА Олег Демків, проєкт бюджетного регламенту в значній мірі дублює норми Бюджетного кодексу, постанов Кабміну, внутрішніх документів Держказначейства, Мінфінансів, та повноваження, які належить цим структурам. «Згідно з відповідним наказом Міністерства фінансів «Про методичні рекомендації щодо затвердження бюджетного регламенту», бюджетний регламент рекомендують затверджувати місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам місцевої ради, а не обласним радам. Окрім того, Львівською облдержадміністрацією затверджено бюджетний календар, на підставі якого здійснюється співпраця між ЛОР і ЛОДА, в разі необхідності в цей документ можна внести зміни», - зазначив Олег Демків. «Обласна рада, як орган, якому властиві представницькі функції, не повинна присвоювати повноваження органу виконавчої влади, яким є обласна адміністрація. Використання державних субвенцій і коштів обласного бюджету покладається на обласну державну адміністрацію. У свою чергу обласна адміністрація завжди звітує перед облрадою за використання бюджетних коштів. Ми б не хотіли, щоб обласна рада приймала рішення, які суперечать Бюджетному кодексу і звужують можливості і повноваження адміністрації», - зазначив Іван Собко.  

28 вересня 2021

У більшій частині шкіл області триває дистанційне навчання. Зважаючи на брак потрібного рівня вакцинації педагогічних колективів, у такому форматі працює майже 60% закладів. Члени комісії ознайомились із досвідом організації віддаленого навчання як опорних закладів обласного підпорядкування, так і сільських невеликих шкіл.  В частині шкіл уже налагоджена система організації дистанційного навчання та спостерігаються хороші результати, в інших лише планують розгортати платформи для віддаленого навчання. Заклади, які ще не до кінця налагодили формат віддаленого навчання, отримали рекомендації щодо усунення тих чи інших невідповідностей. Такі школи мають організувати якісне навчання найближчим часом. Значна частина відвіданих шкіл уже наближається до потрібного рівня вакцинації колективу, тож із наступного тижня зможуть вийти на очне навчання. Комісія також планує моніторити якість віддаленого навчання не лише на виїзних нарадах, а й у дистанційному форматі шляхом відвідування онлайн-уроків.

28 вересня 2021

До 24 жовтня прийматимуть роботи на конкурс «Дидактичне забезпечення змішаного та дистанційного навчання», на який свої розробки можуть подавати окремі автори та авторські колективи Львівщини. Конкурс має на меті виявити та поширити кращий досвід використання дидактичних матеріалів для проведення навчання у різних форматах. «Цьогоріч ми оголосили два конкурси, які допоможуть наповнити якісним змістом навчально-виховний процес. Особливо це стосується дистанційного навчання. Програми-переможці можуть отримати підтримку департаменту для того, щоб вони були апробовані і подані на гриф Міністерства. Це дозволить використовувати авторські програми не тільки вчителям, які їх розробили, а й іншими педагогами в усіх школах України.», - наголосив директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. Конкурс щодо дидактичного забезпечення передбачає три номінації: урок змішаного навчання, урок дистанційного навчання, урок змішаного (дистанційного) навчання для учнів із особливими освітніми потребами. Окрім того, кожна номінація буде поділена на за віковими категоріями: початкова школа, середня, старша. «Ми відходимо від схеми єдиної державної програми, за якою мали навчатись усі. Вчителі мають можливість презентувати своє бачення організації навчального процесу. Зараз надзвичайно важливо підтримати тих наших педагогів і науково-педагогічних працівників, які готові розробляти власні авторські програми», - розповів член Експертної ради при департаменті освіти Роман Пастушенко. Подані програми мають містити окрім іншого сценарій уроку, рекомендації для учнів, посилання на інтернет-ресурси тощо. Зі всіма деталями конкурсу можна ознайомитись тут, подати заявку - тут.

24 вересня 2021

Кількість шкіл, що досягла необхідного рівня вакцинації колективу, за останні дні зросла на 7%.  Про це сьогодні під час брифінгу розповів директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. Найкраща ситуація із вакцинацією педагогів у спеціальних школах. «Якщо говорити про спеціальні заклади освіти, до яких нема таких вимог, 50% наших закладів досягли цього показника вакцинації. Середній показник вакцинованих працівників у таких закладах становить 73%. Наступного тижня, гадаю, ми досягнемо 100% у закладах спеціальної освіти», - розповів Олег Паска. Кількість вакцинованих педагогів за останні дні також зросла - на 4 %. Повністю вакцинованими є 38% освітян, однією дозою - 51%. «Якщо збережеться така динаміка вакцинації, Львівщина зможе вийти із дистанційного навчання за 10 днів. Такі темпи область набрала, головним чином, за рахунок Львова, оскільки третина всіх педагогів області живе та працює у Львові. Школи Львова зараз працюють в очному форматі: тут про інтереси учня подбали в інший спосіб. Попри те, що кілька днів будуть невеликі проблеми, очне навчання все ж збережеться. За кілька днів ця ситуація врегулюється», - наголосив Олег Паска. Зазначимо, станом на сьогодні у в очному форматі працюють 366 школи області, що становить 32%.  

9 вересня 2021

За червень - серпень поточного року вчителям Львівщини нарахували відпускних коштів та коштів на оздоровлення в обсязі  понад 1 524 млн грн,  що на 25% перевищує аналогічні показники минулого року. Як інформують у департаменті фінансів, станом на початок вересня поточного року виплачено 1 522 млн грн або 99,8 %. «Хоча деякі об’єднані територіальні громади й мають фінансові труднощі, проте вживають всі необхідні заходи для забезпечення своєчасних виплат педагогічним працівникам Львівщини. Це стосується Добромильської та Новояворівської міських рад, які до кінця вересня поточного року планують завершити дані виплати», - зазначив директор департаменту фінансів Львівської ОДА Олег Демків. Зазначимо, у Львівській області працюють понад 32 тис. вчителів.

31 серпня 2021

Упродовж дводенного семінару «Носії Компетентностей» вчителів Львівщини навчали якісної комунікації з молоддю, вмінь опановувати емоції, ставити цілі та ділитись досвідом. Це один з проєктів, що відбувається у межах конкурсу проєктів обласної програми «Молодь Львівщини», яку реалізовує управління молоді та спорту Львівської ОДА. Організатором проєкту є громадська організація «Ай Ем». «Носії Компетентностей» - продовження торішнього проєкту «SOFT», що стосувався популяризації соціально-емоційного навчання серед молоді. «Упродовж двох років ми на Львівщині проводимо тренінги з соціально-емоційного навчання за програмою Lions Quest. Після тренінгів настає етап впровадження, що передбачає довгу та кропітку роботу з учнями. Виїзний семінар-практикум мав на меті допомогти вчителям та молодіжним працівникам організувати постійну та послідовну роботу з молоддю в напрямку набуття потрібних компетентностей»,- зазначила керівниця ГО “Ай Ем”, Олена Бортнічук. Зазначимо, що програма семінару включала модулі про емоції, комунікацію, розуміння себе, арттерапію та тілесну психотерапію. «Після проєкту буде організований супровід учасників та моніторинг для визначення ефективності подібних заходів та потреби у їх масштабуванні. Очікується, що завдяки практикуму молодіжні працівники, педагоги-організатори, класні керівники зможуть використовувати набуті знання для налагодження ефективної комунікації з молоддю», -  додають організатори.

27 серпня 2021

Усі заклади освіти області готуються до старту навчального року. Із вересня за парти сядуть на 3,5 тисячі більше першачків, ніж у 2020-му. У перший клас піде 32632 дітей. Про це сьогодні під час брифінгу повідомив директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска. «Приємно, що навчальний рік розпочнеться із такої хорошої новини, адже для системи освіти це позитивна динаміка. Якщо у 2019 році вперше до школи пішли 29649 дітей, торік їх було 29112, то цього року – більше ніж 32 тисячі. Крім цього,  за цей рік було відкрито майже 1200 місць у закладах дошкільної освіти. Львівщина, на жаль, перебуває на першому місці за показником переповненості садків. У Львові, наприклад на 100 місць є 120 дітей. Тому ці нові місця трохи розвантажать дошкільну освіту. З них 640 місць - це новостворені групи у комунальних  закладах, 600 місць – у приватних садках, які отримали ліцензію на освітню діяльність», - наголосив Олег Паска. Важливим чинником підготовки до навчання є здоров’я учасників освітнього процесу. Відтак, в області активно триває вакцинація освітян прости коронавірусу. «Епідситуація на Львівщині ускладнилася, зросла кількість нових випадків захворювання на ковід та госпіталізованих з цим діагнозом осіб. Враховуючи те, що ми входимо в осінній період, за кілька днів починається навчальний процес. Закликаємо усіх вакцинуватися, бо це єдиний метод, який нас може вберегти. Вакцинація дозволяє перенести захворювання у легшій формі», - розповів директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис. Станом на сьогодні уже 73% освітян отримали першу дозу вакцини. «Це доволі хороший показник. Освітяни мають високу свідомість щодо вакцинації Маємо надію, що до вересня ця цифра сягне 80%. Хорошим прикладом у цьому процесі є Львівська середня загальноосвітня спеціалізована школа-інтернат для сліпих дітей №100. Там вакциновано уже 86% колективу», - розповів директор департаменту. Відповідно до постанови Кабміну ті школи, в колективні яких є не менше 80% вакцинованих працівників зможуть працювати в очному режимі при потраплянні території до червоної зони. При меншому показнику щеплених, заклади змушені будуть переходити на віддалене навчання. «На жаль, дистанційне навчання ще не дає такої якості освіти як нам би хотілось. Попри те, що ми вже другий рік працюємо над тим, щоб вчителі опановували навички роботи з платформами для дистанційного навчання. Віддалене навчання покращилось, але ще не настільки, щоб конкурувати з очним навчанням. Саме тому ми рекомендуємо  пожвавити темпи вакцинації, аби кількість щеплених працівників освітніх закладів була як найвищою», -  резюмував Олег Паска. Також активно триває  робота над тим, щоб всі педагоги пройшли курси підвищення кваліфікації. На цю мету з державного бюджету скерували 22 млн грн. Тому цього року педагоги мають шанс значно покращити рівень своїх вмінь та знань коштом державних коштів.